CC BY
26
УДК 330.341.1
Пабат В.О., д.с.-г.н., професор, заслужений пращвник
сшьського господарства Укра!ни Баб1енко М.Ф., к.е.н., професор, заслужений пращвник сшьського господарства Украши Збарський В.К., д.е.н., професор® Нацюнальний утверситет бюресурае I природокористування Украгни,
м. Кигв
ОСНОВН1 НАПРЯМИ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ ВИСОКОЯК1СНО1 ПРОДУКЦП ТВАРИННИЦТВА
У дослгдженнг визначено осноет тренди шновацшного розвитку галузей тваринництва в Украгт. Проанал1зовано потенщал розвитку галузей тваринництва I визначено перспективи технолог1чного розвитку.
Клю^о^^ слова: агропромисловий комплекс, шновацтний розвиток, тновацтна дгяльтсть, тновацп, продовольча безпека, продовольчг ресурси, бглковг продукти харчування тваринного походження, господарсьт структури ринкового типу, м1жгалузевий цтовий паритет, валова продукщя, приватна властсть, економ1чна ефективтсть.
Постановка проблеми. На сучасному етат агропромислового розвитку дослщження проблем пов'язаних з шновацшним розвитком виробництва та переробки продукцп тваринництва набувае особливого значення. Варто наголосити, що шновацп - це юторично безповоротна змша способу виробництва речей;
- нового чи удосконаленого процесу, який запроваджений в практичнш дiяльностi;
- нового чи удосконаленого продукту, який ре^зуеться на ринку.
Як не прикро, але Укра!на поки що суттево вщстае за обсягами використання результатiв iнтелектуальних досягнень в нащональнш економiцi порiвняно з розвиненими кра!нами.
Для вирiшення ще! проблеми виникае потреба створення ефективно! iнфраструктури, функщонування яко! мае бути спрямоване на шноващйний розвиток держави та просування нащонально! продукци на свiтовий ринок. Вважаемо, що для цього мае бути тдтримка держави.
Як свщчить св^овий досвiд, iнновацiйнi зрушення в нащональних економiках (Японiя, Китай, Фшляцщя, США, Пiвденна Корея, Нiмеччина та ряд шших) вiдзначалися не лише науковими та техшчними досягненнями, але й загальним iнтелектуальним проривом в цих кра!нах за рахунок створення вщповщних iнституцiй соцiального, освiтнього, науково-техшчного та маркетингового спрямування, якi поеднали iнтелект, виробництво, бiзнес. I
® Пабат В.О., Баб1енко М.Ф., Збарський В.К., 2013
242
мабуть, одне з головного, що шноваци ввдграють неабияке значення у забезпеченш продовольчих ресурав в Укра!ш.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Проблемним розробкам iнновацiйного розвитку виробництва та переробки продукци тваринництва присвячеш працi Й. Шумпетера, Р. Фостера, М. Портера, О. Витвицько!, М. Кулаець, В. Пабата, М. Гладiя, П. Музики, В. Збарського, М. Бабieнка, Д. Вiннiчука, В. Месель-Веселяка, О. Грищенка, В. Лукiянчука, П. Пшеничного, М. Кравченка, М. Опари, М. £фiменка та шших.
Проте проблеми iнновацiйного розвитку виробництва та переробки продукци тваринництва та вплив цього розвитку на продовольчу безпеку залишаються недостатньо вивченими i потребують подальшого дослiдження.
Мета статт1. Метою дослщження е формування методологiчних засад шновацшного розвитку виробництва та переробки продукци тваринництва в АПК та впливу цього розвитку на формування продовольчих ресурЫв в Укрш'ш.
Виклад основного матер1алу. Укра!на мае у своему розпорядженш понад 70 вщсотюв сiльськогосподарських угiдь, з них орш землi - майже 33 млн. га, або 80% !х площ1 А якщо врахувати i те, що наша держава займае перше мюце в свт за питомою вагою чорноземiв з високим вмютом гумусу, а це 63% грунтового покриву Укра!ни, що становить майже 27 млн. га орних земель, вагомий людський фактор, потужний науковий i освiтянський потенцiали.
Про потужний потенщал Укра!ни свiдчать данi таблиц 1, де подано виробництво найважливших видiв сшьськогосподарсько! продукци на душу населення в 90-тi роки ХХ стол^тя в найбiльш розвинутих кра!нах Свропи.
Таблиця 1
Виробництво основних вид1в сшьськогосподарсько? продукци на душу
населення, кг.
Показники Велико-бриташя Ггал1я Франщя ФРН Украша Мюце
Зерно 1 зернобобов1 405 295 1058 445 1033 2
Картопля 121 42 85 118 378 1
М'ясо 66 63 112 96 86 3
Молоко 262 204 519 450 469 2
Цукор 22 28 67 50 118,6 1
Масло 2,5 1,3 9,2 6,9 8,5 2
Джерело: складено на основ1 даних Державно! служби статистики Украши.
Для нарощування продовольчих ресурав в нашiй державi варто взяти на озброення, в першу чергу, досвщ Англи.
Ця кра!на, з населенням 58,3 млн. чоловж, мае в оброб^ку землi лише 6,1 млн. га i левову частку продуктiв мае власних. Успiшно виршуеться продовольча безпека у Чехи, Угорщиш i рядi iнших кра!н, де приватизовано землi лише в межах 12-15%. У США останшми роками одержавили 40% землi, що в оброб^ку [3].
243
Необхщно вам нам усвщомити ^ в першу чергу, аграрiям, на розв'язання проблем продовольчих ресурсiв вкрай негативно впливае погiршення природно! продуктивной наших ланiв, особливо за роки незалежноси.
Аграрний сектор економiки кра!ни мае досить потужний природний потенщал. Як вже згадувалося, грунти Укра!ни за своею родючiстю дуже рiзноманiтнi. Крiм чорноземiв з високим рiвнем родючостi майже 40% земельно! площi займають малородючi, бiднi на поживш речовини грунти: дерново-пiдзолистi, пiдзолистi, солонцев^ болотнi, гiрськi й велика площа еродованих земель. На всiх цих грунтових рiзновидах можливо розв'язати продовольчу проблему лише в комплексi багатьох складових. Тобто пiдвищення родючостi грунив може бути реалiзовано шляхом ряду факторiв -мелiоративних (корiнне полшшення природних властивостей грунтiв), агрохiмiчного (полшшення кругооб^у поживних речовин), фiзичного (оброб^ку грунту, боротьби з ерозiею) i бiологiчного (удосконалення сiвозмiн тощо).
Серед невщкладних завдань також е вiдпрацювання таких механiзмiв i пiдходiв, якi б дали змогу забезпечити населення нашо! кра!ни високояюсними вiтчизняними продуктами харчування за доступними щнами.
Нинi доводиться констатувати: поки що не вдалося призупинити спад життевого рiвня населення в свт i, зокрема, в Укра!ш, про що наочно свщчать данi табл. 2.
Наведенi дат в таблицi свiдчать, що населення нашо! держави споживае основних продукив лише в межах 50-70% фiзiологiчних норм харчування. I це, насамперед, стосуеться м'яса i м'ясопродуктiв, молока i молокопродуктiв, плодiв, ягiд та винограду.
Переводячи ршлю в природш угiддя, можна знизити величезнi витрати енергп в землеробствi. Втрати грунту вщ ерози зменшаться бiльше шж у п'ять разiв, i в стшьки ж знизяться втрати енергп, що мштяться в органiчнiй речовиш грунту й елементах живлення.
Варто наголосити на тому, що вщродження аграрного виробництва на сучасному етат демократичного державотворення мае грунтуватися на досягненнях науково-технолопчного та техшчного прогресу, визначальна роль в якому належить розвитку науки та прискоренню iнновацiйноl дiяльностi.
Адже саме шновацшна спрямованiсть сьогоднi грае домiнуючу, а можливо i вирiшальну роль у визначенш кола учасникiв конкуренцil в майбутньому, оскшьки iнновацil дозволяють створювати стратегiчнi переваги в цьому.
Прiоритетом державно! влади мае бути стимулювання виробництва високояюсно! конкурентоспроможно! продукцi! з використанням ресурсозберiгаючих i екологiчно безпечних технологш.
Варто особливо наголосити, що у забезпеченш потреби населення Укра!ни, зокрема, бшковими продуктами харчування велика роль выводиться продуктам тваринного походження.
244
Таблиця 2
Споживання основних продуктов харчування в УкраТ'ш __ (на одну особу,кг)* ___
1990 1995 2000 2005 2010 2011 Рацюнальш норми1
М'ясо та м'ясопродукти 68,2 38,9 32,8 39,1 52,0 51,2 85
Молоко та молочш продукти 373,2 243,6 199,1 225,6 206,4 204,9 390
Яйця, шт. 272 171 166 238 290 310 290
Хлiб i хлiбопродукти 141,0 128,4 124,9 123,5 111,3 110,4 101
Картопля 131,0 123,8 135,4 135,6 128,9 139,3 124
Овочi та баштаннi культури 102,5 96,7 101,7 120,2 143,5 162,8 161
Плоди, ягоди та виноград (без переробки на вино) 47,4 33,4 29,3 37,1 48,0 52,6 90
Риба та рибш продукти 17,5 3,6 8,4 14,4 15,1 13,4 20
Цукор 50,0 31,6 36,8 38,1 37,9 38,5 38
Олiя 11,6 8,2 9,4 13,5 15,4 13,7 13
1 Затверджет постановою Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 14.02.2000 р. № 656.
*Джерело: Статистичний збiрник «Баланси та споживання основних продукпв харчування населениям Укра!ни. - К.: Державна служба статистики Укра!ни, 2012. - С. 9.
У 1990 рощ при адмш1стративних методах управлшня на одну людну в кра!ш було спожито 68,2 кг м'яса I 373,2 кг молока. Через порушення м1жгалузевого щнового паритету I вщсутносп кошт1в для сшьського господарства не тшьки для здшснення розширеного, а й для простого виробництва значно зменшено споживання населенням Укра!ни молока I м'яса. У 2011 рощ наше населення спожило на одну особу лише 51,2 кг м'яса I 204,9 кг молока проти вщповщно 85 I 390 кг за ращональними нормами харчування.
Починаючи з 1991 року спостер1гаеться спад виробництва продукцп тваринництва. Варто звернути увагу на те, що у 1990 р. валово! продукцп тваринництва було вироблено в уЫх категор1ях господарств на 137,3 млрд. грн., то у 2011 р. - на 74 млрд. грн., або на 56,1 % менше. Найбшьший спад виробництва був на початку переходу до ринкових вщносин у 1991 - 1994 роках. Як розвивалася галузь тваринництва за перюд 1990-2012 рр. наочно висв1тлено в таблицях 3, 4 I 5.
245
Таблиця 3
Валова продукщя тваринництва в Укрмш за категорiями господарств*
Рiк Ва категори господарств У тому чи^
с.-г. шдприемства господарства населення
С.-г. угщь, млн. га валова продукщя всього, млн. грн на 100 га с.-г. угщь, тис. грн площа с.-г. угвдь, млн. га валова продукщя всього, млн. грн на 100 га с.-г. угщь, тис. грн площа с. -г. угвдь, млн. га валова продукщя всього, млн. грн на 100 га с.-г. угщь, тис. грн
1990 41,5 137272 330,4 38,9 81223 208,6 2,6 56049 2141,6
1991 40,8 124263 304,9 37,5 70276 187,4 3,3 53987 1652,7
1992 40,7 103723 254,6 36,4 53553 147,2 4,3 50170 1153,8
1995 40,8 77561 190,2 35,3 31900 90,4 5,5 45661 834,4
1996 40,7 69611 170,9 35,1 24618 70,1 5,6 44993 797,6
1997 40,7 60971 149,9 34,9 17179 49,2 5,7 43792 762,8
1998 40,5 62668 154,6 34,7 17455 50,3 5,9 45213 772,4
1999 40,4 61029 151,2 34,3 15661 45,7 6,1 45369 746,1
2000 39,4 58183 147,8 32,0 12207 38,2 7,4 45977 621,9
2001 38,3 62145 162,3 29,1 13514 46,4 9,1 48631 532,1
2002 38,0 65657 172,7 27,7 15129 54,7 10,3 50529 488,8
2003 17,8 61646 163,3 25,9 13455 52,0 11,9 48191 406,0
2004 37,5 61956 165,3 24,2 14347 59,4 13,3 47609 357,7
2005 37,2 65126 175,2 22,8 17088 74,9 14,4 48038 334,3
2006 36,9 67498 182,8 21,7 19721 91,1 15,3 47777 313,0
2007 36,8 66150 179,9 21,1 21356 101,1 15,7 44794 286,1
2008 36,7 65287 178,0 21,0 22458 106,8 15,6 42829 273,7
2009 36,6 68028 186,0 20,9 24998 119,4 15,6 43029 275,2
2010 36,5 70332 192,6 20,7 27276 131,6 15,8 43056 272,6
2011 36,5 71260 195,3 20,5 28915 140,7 15,9 42345 265,6
2012* 36,5 73966 202,7 20,5 31113 151,8 16,0 42853 268,1
2012 до 1990 % 87,8 53,9 61,4 52,7 38,3 72,7 610,8 76,5 12,5
Джерело: данi Державно! служби статистики Укра!ни.
В сшьськогосподарських пщприемствах за 22 роки зменшено виробництво валово! продукци на 50,1 млрд. грн. У господарствах населення вщповщно зменшено на 13,2 млрд. грн. Варто наголосити I на те, що тваринництво, завдяки створенню сшьськогосподарських пщприемств ринкового типу, здшснення пол1тики формування щн розвитку тваринництва дало змогу вивести галузь !з збитково! до прибутково!.
246
Таблиця 4
Ефектившсть виробництва продукцп тваринництва
у сшьськогосподарських пщприемствах УкраТ'ни
Рк Прибуток (збиток), млн грн Прибуток на 100 га с.-г. упдь, тис. грн Р1вень рентабельности збитковост (-), %
1990 -793 -2,1 -4,1
1995 -477 -1,4 -16,5
1996 -2084 -6,2 -39,7
1997 -3192 -9,7 -54,3
1998 -2919 -9,0 -49,9
1999 -2897 -9,2 -46,6
2000 -1956 -7,9 -33,8
2001 -324 -1,4 -6,6
2002 -1034 -4,7 -19,8
2003 -1059 -5,6 -18,8
2004 -686 -3,9 -11,3
2005 354 2,2 5,0
2006 -937 -6,0 -11,0
2007 -1333 -8,0 -13,4
2008 11 0,1 0,1
2009 786 4,3 5,5
2010 1375 7,4 7,8
2011 2603 14,1 13,0
Джерело: данi Державно! служби статистики Укра!ни.
Дуже важлива тема - оргашчне аграрне виробництво, яке сприяе сталому розвитку сшьських територш. Тож його приб1чники сповнен1 оптим1зму: воно врятуе людство вщ голоду, а планету - вщ парникового ефекту та деградаци.
В Сврош площа пщ оргашчними культурами останшм часом розширилася до 9 млн. гектар1в. А у Румуни вона збшьшилася на 20 вщсотюв, в 1спани - на 18 вщсотюв, Чехи, Польщ1 та Франци - на 17 вщсотюв. У Франци щомюяця з'являеться 300 нових оргашчних ферм. Лише у 2010 рощ обсяг реал1заци оргашчно! продукци Шмеччини зр1с на 2 вщсотки \ сягнув 5,9 мшьярд1в долар1в. В Австрали оргашчну продукцш споживають понад 60 вщсотюв с1мей. Незважаючи на вшни \ конфлшти, бурхливо розвиваеться оргашчне виробництво фрукт1в та спецш у Африщ.
Зростання оргашчного сектору на 30-50 вщсотюв очжуеться у найближч1 роки у Кита!, де обсяги продажу ще! продукцп сягнули 1,5 мшьярда долар1в на рш. Зростае таке виробництво у Бразилп. У найближч1 роки тут очжуеться його збшьшення вдв1ч1. В оргашчному сектор! 1ндп працюють 340 тисяч ферм, а щор1чний експорт оргашчних харч1в 1з ще! кра!ни сягнув 150 млн. долар1в. А що ж Укра!на? Нажаль, про не! поки що говорять як про державу з великим, але не реал1зованим потенщалом розвитку оргашчного сектору.
247
Таблиця 5
PerioHíaibHa ефектившсть продукци твяринництвя в сшьськогосподярських пiдпpиcмствax yKpa'1'ни у 2011 pоцi_
Peгioн Пpибyтoк, (збитoк), млн ^н ^ибуток та 1GG га с.-г. угщь, тис. ^н Piвeнь peнтaбeльнocтi, збиткoвocтi (-), %
АР Кpим 55,3 7,8 12,2
Днiпpoпeтpoвcькa 36,0 3,0 2,6
Дoнeцькa 578,5 57,8 30,7
Зaпopiзькa -10,5 -0,9 -1,1
Кipoвoгpaдcькa -17,8 -1,7 -4,4
Лyгaнcькa 71,1 9,2 12,7
Микoлaïвcькa -36,9 -4,0 -7,7
Одecькa -77,2 -6,3 -20,7
Хepcoнcькa 14,2 1,7 3,4
Зоня Степу 612,6 6,9 8,9
Вшницьга 25,0 2,6 3,3
Киïвcькa 1124,2 118,7 43,6
Пoлтaвcькa 94,5 7,5 6,5
Cyмcькa -20,1 -2,7 -2,9
Тepнoпiльcькa 18,1 3,9 5,1
Xap^^ra 70,4 5,7 5,2
Хмeльницькa 138,8 21,7 21,7
Чepкacькa 131,6 15,4 7,9
Чepнiвeцькa 43,6 36,5 10,9
м.Кшв -3,8 -1,0 -2,6
ЗОНЯ Лiсостепу 1622,2 21,3 16,2
Вoлинcькa 48,0 25,7 11,4
Житoмиpcькa -13,6 -3,6 -3,6
Зaкapпaтcькa -3,0 -10,4 -5,4
Iвaнo-Фpaнкiвcькa 294,0 268,0 46,6
Львiвcькa 26,6 11,4 6,2
Piвнeнcькa 14,2 5,7 5,2
Чepнiгiвcькa 2,3 0,3 0,2
Зоня Полкся 368,5 18,3 11,7
Укpaïнa 2603,3 14,1 13,0
Джepeлo: Aam Дepжaвнoï служ6и cтaтиcтики Укpaïни, (фopмa 5G с.-г.).
В Укpaïнi ж pинoк opгaнiчнoï пpoдyкцiï - да пoки щo бiля 1G млн. ^rnem. Цe cвiдчeння того, щo cпpaвy зpyшeнo з мepтвoï тoчки. Аджe вжe cьoгoднi мaeмo пoнaд 121 cepтифiкoвaнe opгaнiчнe гocпoдapcтвo зaгaльнoю плoщeю 28G тисяч гeктapiв. З'явилися i пepшi пepepoбнi пiдпpиeмcтвa тa мaгaзини, якi тopгyють opгaнiчнoю пpoдyкцieю.
248
Надважлива проблема в нашш кра!ш - оргашчш продукти харчування, зокрема, тваринного походження. I тут на першому мющ молочна продукщя. Для !! виробництва тварини вщгодовуються виключно оргашчними кормами, вирощеними без туюв, пестицид1в, генетично! модифжаци. Заборонено також використання стимулятор1в росту, а тварини утримуються у природних умовах без застосування х1м1чно синтезованих ветпрепарат1в та антибютиюв. При виробництв1 молочних продукив 1з тако! сировини не застосовують ароматизатори, пщсилювач! смаку та шш1 речовини х1м1чного походження, а також рослинш жири. Виробництво тако! продукци знаходиться пщ суворим контролем сертифжованого органу, який засвщчуе дотримання вимог та стандарив I лише тод1 видае вщповщний сертифжат, без якого продукщя не вважаеться оргашчною. Недопустимо, що в Укра!ш виробляеться лише бия 6 тисяч тонн оргашчного молока на рш, це крапля в морь Придбати його можна тшьки у деяких столичних супермаркетах. Саме на Чершпвщиш д1е найбшьше поки що в Украм виробництво оргашчного молока - до 4,5 тонни на добу. Це пщприемство оргашзував юлька роюв тому пщприемець Олег Жуковський у сел! Першотравневе Городнянського району на баз! приватного акщонерного товариства «Етнопродукт». Тут обробляеться близько 4 тис. га земл1 (пасовища, сшожаи, ршля), утримуеться понад 2000 гол1в ВРХ, у тому числ1 650 кор1в. Корови утримуються безпривязно на глибоюй солом'янш пщстилщ, випасання на пасовищах ¿з соковитими травами. Кр1м того годують стажем з вико-в1вса та сшом ¿з р1знотрав'я. Концентрован! корми у цьому господарств! займають у рацют до 20 вщсотюв. Надш за рш вщ корови - 4000 юлограм1в молока при середнш його жирност 4 вщсотки. Доять кор1в на пасовищ! пересувною до!льною залою. Молоко охолоджуеться вщразу шсля до!ння, що дае змогу зберегти його природш бактерицидн властивост та подовжити термш збер1гання. Безумовно, що соб1варт1сть виробництва оргашчного молока значно вища вщ звичайного. Тому й коштуе на 20 вщсотюв бшьше. Постало питання власно! переробки молока. 1нвестори з1 Швейцари допомогли збудувати пщ Киевом переробне пщприемство, де ниш виробляються оргашчш сире I пастеризоване молоко, кеф1р, сметана пщ власною торговою маркою.
Господарство мае оргашчний мед, м'ясо, овоч1, зернов! та бобов! культури. Наступним кроком буде випуск (виробництво) оргашчно! ковбаси. Приемно вщзначити, що велику допомогу у цьому нашим фермерам надае Дослщний шститут оргашчного сшьського господарства (БГВЬ), що у Швейцари.
На нашу думку, варто прискорити прийняття закону Верховною Радою Укра!ни «Про виробництво та об1г сшьськогосподарсько! оргашчно! продукци та сировини», що гальмуе розвиток цього виробництва.
Пщприемець Олег Жуковський переконаний, що за оргашчними продуктами - велике майбутне. Адже вони збер1гають здоров'я людей I тварин та не завдають шкоди довюллю й грунту.
Прекрасна база для виробництва оргашчно! продукци у фермерському господарств! «Нша» Обух1вського району, Ки!всько! обласи, яким керуе
249
Дергачов 1гор Васильович. Господарство мае 1800 га сшьгоспугщь, в т.ч. ршл1 1500 га. З року в рш збирають 95 ц/га кукурудзи, пшениц бшя 60 ц, ячменю понад 50 ц. В наявност 400 кор1в, удш на фуражну корову сягнув до 7100 кг.
Заслуговують на увагу здобутки родини Виноградових 1з Городенювського району 1вано-Франювщини. 1хне Ымейне господарство виробляе сертифжовану оргашчну картоплю, моркву, цибулю, буряки, гарбузи, кавуни, томати, кабачки, часник, петрушку, яру пшеницю, а також м'ясо птищ. Попит на все це великий, каже господар Дмитро Виноградов.
Великий попит I на оргашчну молочну продукщю сшьськогосподарського товариства «Жива земля - Потутори», що у Бережанському райош в Тернопшьщиш. Молоко, яке вщповщае европейським стандартам охоче купують дитячий санаторш, протитуберкульозний диспансер, вщв1дувач1 м1сцевих ринюв. С такий приклад компашя «Круп'яний д1м», яка виробляе органу крупи I дае селянам за «оргашчшсть» зерна 30-вщсоткову нацшку. Нажаль, таких покупщв в Укра!ш поки що обмаль, тож оргашчш зерно з Потутор1в доводиться часто згодувати худоба Бар'ер1в у цш надзвичайно важливш справ1 бшьш чим досить.
У Чершвецькш област - СОК (сшьськогосподарський обслуговуючий кооператив) «Молочний край», членам якого вдалося збудувати власний молочний завод. Маються напрацювання у цьому I на Льв1вщиш.
Щоб подолати перепони, на нашу думку, виробникам оргашчно! продукци варто б об'еднатися пщ одшею торгово! маркою, створити структуру, яка б надавала доступш за щною маркетингов1 послуги. I безумовно, вкрай необхщна держави тдтримка. Мають бути дотаци в1тчизняним оргашчним сшьгоспвиробникам, без яких неможливий розвиток тако! вкрай необхщно! високозатратно! галузь Свросоюз, де найбшьш розвинуто оргашчне виробництво, щороку видшяе мшьйони евро на його тдтримку.
Варте уваги I таке. За останш роки попршуеться еколопчш безпека продукт1в харчування, зокрема, продукт1в тваринного походження, картопл1, хл1ба, овоч1в та шшо! продукци. Для вжиття заход1в у цьому плат держава мае стимулювати виробництво високояюсно! конкурентоспроможно! продукци з використанням ресурсозбер1гаючих I еколопчно безпечних технологш. Не кажучи про кшькюний I яюсний б1к харчування, сьогодш понад 1 млрд. жител1в св1ту голодують, а це кожний сьомий вщ загально! кшькост населення. Майже 1,3 млрд. не мають доступу нав1ть до яюсно! питно! води, майже 2,5 млрд. чоловш живуть у жахливих саштарних умовах 1, як наслщок, понад 6 тис. д1тей вмирае щоденно вщ хвороб, пов'язаних з неяюсною питною водою та незадовшьними саштарними умовами. I зокрема, майже дв1 третини населення Укра!ни користуються водогшною водою, яка здебшьшого поставляеться з поверхневих джерел. Не секрет, що наш1 р1чки стають дедал1 брудшшими.
Проблема високояюсного еколопчного харчування у свт 1, зокрема, в нашш держав1 набувае дедал1 бшьшого значення з ряду причин. По-перше, штенсифшащя сшьськогосподарського виробництва призвела до використання р1зномаштних агрох1м1кат1в при вирощуванш сшьськогосподарських культур I
250
збер1гант продукци. Наукою стверджуеться, що головним джерелом шкщливих речовин, яю надходять у сировину, е навколишне середовище.
Висновки. Варто наголосити, що до першочергових завдань шновацшного розвитку виробництва та переробки високоякюно! продукци тваринництва, на нашу думку, належать:
- забезпечення життед1яльност1 АПК в умовах внутршньо! I зовшшньо! конкуренции
- розробка I послщовна реал1защя програми розвитку виробництва та переробки продукци тваринництва.
Важливо усвщомити, що шновацшний розвиток виробництва та переробки продукци тваринництва е необхщною умовою устшного б1знесу, оскшьки сприяють тдвищенню якост I зниженню соб1вартост1 ще! продукци, забезпечують конкурентоспроможшсть на ринку товар1в I послуг.
Нам необхщно оволод1вати методолопею та практичними навичками шновацшно! д1яльност1, усв1домлювати принципи формування й реал1заци державно! 1нновац1йно! пол1тики.
Лiтература
1. Кулаець М.М. 1нноваци у розвитку п1дприемства в аграрий сфер1 / Кулаець М.М., Баб1енко М.Ф., Музика П.М., Витвицька О.Д. та ш. // Економ1ка АПК. - 2009. - № 1. - С. 55 - 60.
2. Шпичак О.М. Економ1чш мехашзми державного регулювання ринюв с1льгосппродукц1! та !х проблеми // Економ1ка АПК. - 2011. - № 2. - С. 150155.
3. Музика П.М. Управлшня конкурентоспроможшстю пщприемств аграрно! сфери економ1ки // Агро1нКом. - 2010. - № 7-9. - С. 110-111.
4. Пабат В.О. Молочна продукщя Укра!ни (стан та перспективи розвитку) / В.О. Пабат. - К. : Наукова думка, 2003. - 75 с.
5. Пабат В.О. Укра!на I св1товий ринок молока / В.О. Пабат // Тваринництво Укра!ни. - 2005. - № 1. - С. 2-3.
6. Пабат В.О. Стратепя розвитку молочного скотарства в майбутньому / В.О. Пабат // Економ1ка АПК. - 2011. - № 10. - С. 13-17.
7. Месель-Веселяк В.Я. Погол1в'я I виробництво продукци тваринництва в Укра!ш / В.Я.Месель-Веселяк, О.Ю.Грищенко. - К. : ННЦ 1АЕ, 2013. - 146 с.
Summary
In the article main tendencies of innovative development in production highly perfomed livestock production are considered.
Рецензент — д.е.н., професор Музика П.М.
251
