CC BY
7
вмгги продукувати текст негадготовленого монологу з використанням самостийно знайдених матер1ашв 1нтернет-ресурпв, з опорою наситуащю спшкування.
Пфспективи подальшого дослщження проблеми формування у майбутшх еконоьястш-шжнародшшв вмшь монолопчного мовлення вбачаемо у формулюванш методичних рекомендацш щодо навчання усних висловлювань з використанням1нтернет-ресурав.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дшова англшська мова: навчальна програма. - К: НАУ, 2004. - 61 с.
2. Емельянова А. А. Обучение у стному высказыванию на завершающем этапе в техническом вузе (на материале английского языка): Дне. ... канд. пед. наук: 13.00.02. -К., 1978. - 156 с.
3. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975. - 720 с.
4. Левченко Г. Г. Обучение устному подготовленному монологическому высказыванию с использованием учебной замкнутой телевизионной системы на I курсе неязыкового вуза (на материале немецкого языка): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. -К., 19Б4. -24 с.
5. Лыгнева А. П. Обучение устным монологическим высказываниям на основе материалов средств массовой информации в техническом вузе (1 и П ступени обучения англ.. языку): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1992. - 251 с.
6. Ляховицький М. В. Звукозапис у навчанш шюемних мов. -К.: Рад. шкапа, 1970. -240 с.
7. Петранговська Н. Р. Навчання студенпв ф1зико-математичних факультет в професшно спрямованого монологу-м1ркування на основ! англомовних фахових автентичних аудютекспв: Автореф. дне. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 2005. -24 с.
8. Соловьева Н. Д. Индивидуализированное обучение устной иноязычной монологической речи по специальности в неязыковом вузе (2 этап, английский язык): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. -К., 1990. -253 с.
9. Структура учебных занятий по иностранному языку в вузах неязыковых специальностей: метод, рекомендации для преподавателей. - М.: Моск. гос. пед. институт иностр. яз. им. М. Тореза, 1985. - 70 с.
УДК 378.1
Оксана ОАЬХОВИЧ
OCHOBHI КОНЦЕПЦП МУЛЬТИКУЛЬТУРНО! ОСВ1ТИ У KOHTEKCTI П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ 1НОЗЕМНИХ мов
У cmammi розкрито осноеш концещи мультикультурно! oceimu у контекст! тдготоеки вчителя шоземних мов, проанал1зовано ixрозвитоку США, Kanadi та Aecmpani'i, - краТнах is багатимдосв1дому застосуванш ióeü иуяьтикуяьтурно! oceimu. Обгрунтоеано важпивюпь вгашгння eneusumie щлыпикуяьтурноТ oceimu у компоненты, процесу навчання, насамперед у наечальт гтани та методи навчання.
В статье раскрыто основные концепции мупьтикуаьтурного образования в контексте подготовки учителя иностранных языков, проанализировано их развитие в США, Канаде иАвстралиа, -станах с ценным опытом использования идей муаьтикуаьтурного образования. Обосновано важность внедрения элементов мупьтикультурного образования в компоненты процесса обучения, прежде всего в учебные планы и методы обучения..
The article deals with the key concepts of multicultural education in the context of foreign languages teacher training, analysis of their development in the USA, Canada and Australia, - the countries with rich experience in implementation of multicultural education ideas.The importance of implementing the elements of multicultural education into the components of .study process, curricula and methods of teaching in particular, is grounded.
Мова - це найсуттевший серед людей 3aci6 для передання та о 0 mí ну шформаци, людських цшностей, вираження почутпв, привернення уваги сгаврозмовника та побудови сощальних зв'язив. Культурна полтжа Ради Свропи спрямована на сприяння багатомовносп
(multilingualism), що е одшею з ключових засад сучасно! Свропи, одним ¡з в мяв íb !! мультикультурно! ¡дентичносп. За словами KOMicapa у справах багатомовносп Л. Орбана, «добре знания íhiiihx мов створюе мости mí»; культурами та сприяе розумшню mi ж ними». Метою лщер1в С С е иобудувати таку модель ocbíth, за якою европеець okjiim рщно! мови знав би принаймш др,1 íhuií (mother tongue plus two). На думку експертно! фупи ¡нтелектуаив, з метою дотримання принципу багатомовносп в GC, повинш виконуватись Taxi дв1 ochobhí умови: 1) двосторонш зв'язки mí ж будь-якими двома крашами мають тдтримуватися передус1м мовами цих двох краш, а не якоюсь ¡ншою мовою; 2) дедалi ¡нтенсившше впровадження ще! «засвоено! мовго> (personal adoptive language) - своерщно! «другаí рщно! мови», що мае буги елементом ocbíth та профеайного життя кожного европейця [3].
Викладеш вище щеГ, на нашу думку, вдало сформулював та узагальнив Й. Гржега (J. Grzega), запропонувавши л1нгв1стичну формулу майбутнього cbíty за назвою «глобальна триглоапя» (global triglossia), що виражае компетентшсть ¡ндивщуумав рщнш mobí, глобальнш мов i та ¡ноземшй mobí завласним вибором. Серед виокремлених мов (англшсько!, китайсько!, ¡сиансько!, арабсько!, французько!, латинсько! чи штучно! мови) на роль глобально!, на думку автора, насамперед претендуе англшська, що е найбшын використовуваною лшгва франка (lingua franca) у cbítí [11, с. 58].
У сучасному глобалнованому cbítí монокультуральне мислення випсняеться м1жкультурним, чому сприяе поширення тдтримки етшчних, нащональних та регшнальних мов. Мир у cbítí та глобальний рстшпхж економки забезиечуеться м1жкультурним розумшням, досягненню якого сприяе знания шоземно! мэви, що допомагае пред ставникам р1зних частин земно! кул i обмшюватись щеями. В умовах глобал1заци все бшьшого значения набувае формування мультикультурно! щенгичносп. Культурна щенгичшстъ може стати пфешкодою в процеа комушкацп, пфедуамтому, що вона обмежена рамками власно! культури. Мультикультурна щентичшсть повинна допомогти шдивщууму внйти за рамки свое! культури та не вщчувати себе чужим у новому культурному оточенш. Стае очевидним, що змши у cycnuibciBÍ диктують необхщшсгь нового мислення, у формуванш якого повинна допомогти система ocbíth.
Мета статт1 - розкрити ochobhí концепци мультикультурно! ocbíth у контекст i гад готовки вчителя ¡ноземних мов.
За OCT3HHÍ десятилптя проблема шдготовки ocí6 до життя в умовах всезростаючо! пол i кул ьтур hoctí иеребувае в центр) педагопчних дослщжень. Виклики сучасного багатонащонального сусшльства вщображаються в щеях та практищ мультикультурно! ocbíth (multicultural education), завданням яко! е пщготовка особи до життя та д1яльносп в сучасних умовах, що висувають вимоги виховання мультикультурно! особистосп.
Педагопчне мислення, що формуеться в украшсьюй ocbítí в контексп сучасних реформ, е яюсно новим утворенням, якому властиве заиозичення ¡нновацшного досвщу заруб1жних кра!н. Утворення единого европейського i свггового осв1тнього простору та ¡нтефащя в нього Украши обгрунтовують защкавлешсгь щодо концепций реформування ocbíth закордоном.
Сучасш концепци осв1тнього процесу з оркнтацкю на педагопку мультикультурного суспшьства формувались поступово, впродовж кшькох десятшпть. Сугтеву роль у цих конце пщях вщ1фають ще! вщкритосп, партисипативносп та мультипфспективного планування, реал1защя котрих забезпечуе максимально можливе врахування нащональних культур в освггаьому процеа [5, с. 102].
Термш «мультикультурал1зм» з'явився в Канад1 в 60-х рр. XX ст. для позначення стану етнокультурно!, расово!, релтйно! pÍ3HOMaHÍTHOCTÍ населения краши. Офщшио bíh набув поширення у 1971 р., на знак визнання дфжавними ¡нститутами непродуктивносп асимшящйно! полггики, спрямовано! на гомогешзащю культурно багатого та р1зномаштного населения кра!'ни [4].
«Великий тлумачний сощолопчний словник» у переклад! з англшсько! мови трактуе мультикультургшзм як «визнання культурного плюралпму та сприяння йому. На противагу тенденци у сучасних суспшьствах до культурного об'еднання та ушвфсатзаци, мультикультурал1зм прославляе, атакож прагне захистити культурну pÍ3HOMaHÍTHÍCTb...» [2, с. 445].
Дослщники проблем мультикультурал1зму в заруб1жних крашах Дж. Бенкс [б], Дж. Гей [9], У. Тейлор [13], У. kím.níka [12] у феномеш мультикультурал1зму вбачають «мехашзм»
стабшзацп сустльства, розвитку його етшчно! та культурно! рi3помanitiiоCTi на основ! piBHOCTi прав нацюнально! бшыиосп, етшчиих i культурних меншин.
PiBHonpaBHicTb культур у навчальному процеа та врахування культурно! pi3HOMaHiTHOCTi передбачають рса.шзащю щей вщкритосп i багатопфспективного планування, що втшюються насамперед в установщ на взаемодоповнення та взаемозбагачення рпних культур. Мультикультурна осе ¡та розглядаеться як можлив1сть реал1зацн д1алогу культур: «Чуже повинно бути включене у освпу, тому що воно може слугувати тому, щоб краще зрозум1ти, збагатити чи навггь зшнити свое» [10, с. 14].
Мультикультурна оевгга - це гумашстичне поняття, що базуеться на пфевагах pi3HOMaHiTHOCTi, прав людини, сощально! справедливосп та альтернатив них стилях життя для ycix oci6, е важлнвим компонентом яюсно! освгги та пфедбачае доступшсть вивчення р1зноманггних культур для студент; розглядае культурально плюралктичне сусгальство позитивною силою та заохочуе вивчення вщмшностей як зайб кращого розумшня глобального сустльства [9, с. 3].
Таким чином, мета мультикультурно! oceitii: «формування вмшия сприймати культурш вщмшност! i культурну pi3номан1тн1 сть, здатшсть до анаизу культур, а також спшьний розвиток життевих можливостей та допомога у розв'язанш конфлкив» [8, с. 302].
Мультикультурна о си ¡та може бути як формальною (спещалып о евши профами, наприклад, Оипнгвшшна оевпи), так i неформальною, що реал1зовуеться через засоби масово! шформаци та неформальне сгалкування. Окр1м цього, розр1зняютъ пряму (direct) та опосередковану (indirect) мультикультурну о ев ¡ту. Пфша передбачае безпосфедшй вплив на культурну позищю ¡ндивщуума; типовими методами при цьому е симулящя (simulation), рольов1 ¡фи (role-playing games), а також иор1вняльний анал1з культур (comparative culture studies). Опосередкована мультикультурна оевгга передбачае транслящю культур hoi шформаци в npoucci вивчення ¡ноземно! мови чи ¡нших предмет [7, с. 392].
Беручи за основу глобальшеть, мультикультурну осв1ту подшяють на загальну та спещальну. Затальна мультикультурна о ев ¡та спрямована на культивування загальнолюдських щнностей, а також виховання сенситивносп щодо ¡Hiiioi, вщмгано! вщ особиста!, культури, без оркнтацп на будь-яку конкретну культуру. Спещальна мультикультурна осв1та спрямована на оргашзащю анал1зу та взаемодп з пею чи ¡ншою конфетного культурою або задов олення Tie! чи ¡ншо! потреби у м1жкультурному д1алозг
1нтефащя формально! та неформально!, прямо! та опосфедковано!, загально! та спещально! мультикультурно! освгги е показником реалгацп щей вщкритост1 та мультипфепективного планування у гнучко орган1зованому навчальному процей [5, с. 110].
Розвиток концепщй мультикультурно! ocbith вщбувався по-р1зному в р1зних 1фа!нах у часовому та зм1стовому вщношенш.
США, Канада та Австрал1я сфед заруб1жних кра!н виявились гаонфами у псрсгляд1 щей i практики навчання у тшетшчному та пол1 культурному середовипи у дуа мул ьти культур ал ¡з му.
Етаиом генези щей мультикультурно! освгги у США, Канад1 та Австрали стали концепци кроскультурно! ocBini. Ц1 концепци - своерщна прошжна ланка мж педагопчними щеями асимшяци (иостуиове ирийнятгя ново! культури аж до щлковигого розчинення в нш) та мультикультурно! осв1ти. 3 одного боку, прихильники концепщ! не виключаютъ д1алогу культур, а з ¡ншого - застер1гаютъ вщ взаемопроникнення щнностей р1зноман1тних субкультур в процей навчання [1, с. 13].
Концепщям мультикультурно! оевгга у США, Канад1 та Австрал1! властив1 сшльш установки виховання та навчання. Вони зародились у pyeni фшософсько!, психолопчно!, педагопчно! та антрополопчно! думки, де керш ними були ще! ршноиравносп, демократизацн сустльства та освгги. Концепщ! об'еднують очжування Mi жетт иного та м1жкультурного д1алогу. Проголошуеться демократичне вир1шення проблем культурно!, л1нгв1стично!, сощально!, економ1чно! р1зноман1тност1 за допомогою оевгга. Теза про те, що оевгга повинна формувати вмшия налагоджувати сгавробггництво ¡з представ никами ¡нших культур е основоположного у Bcix вар1антах концепщй мультикультурно! освгги [1, с. 14].
Мультикультурна осв1та у навчальних закладах США, Канади та Австралн, починаючи ¡з 1960-х pp. пройшла три ochobhí стадп еволюцшного розвитку: 1)додавання етнокультурних компонент1в до навчального плану, 2) перетворення мультикультурно! складoboí у невщ'емну складову навчального плану; 3) BiflÓip змсту та методíe навчання, гцо вщповщають щеям мультикультурал1зму [1, с. 15].
Процес реал1зацп концепцн мультикультурно1 ocbíth пфедбачае системш сфуктурш 3míhh у ВНЗ та ÍÍ втшення в ycix компонентах процесу навчання. Насампфед це вщображено у навчальних планах та методах навчання, яы повинш розкривати потенщал кожного студента. Такий особиспсно-ор1ентований пщхщ пфедбачае використання таких методик: «навчання чфез сп¡Epобггництво», «защкавлене навчання» (relational teaching), «цшене мовлення» (залучення до д1яльноеп через особистий доевщ).
Висуваються hobí вимоги до навчальних плашв. Вони повинш складатись з урахуванням шждисциплiнарного пщходу, доевщу студент, бути гнучкими, релевантними (вщповщними). Заохочуеться mí жд и с ци пл i н ар н и й пщхщ у викладанш, що дозволяе зосфедити увагу навколо основоположних понять мультикультурно1 ocbíth.
Таким чином, вигщ заклади ocbíth США, Канади та Австралн змшюють стратепю та профами, гцоб задов ольнити потреби студента з р1зних етнокультурних фуп, здшенювати гадготовку фа>лвщв, яи умють ефективно реагувати на реалп пол1культурного сусгальства. Процес навчання за мультикультурного ni д ход у передбачае визнання р1зних cnoco6¡b газнання, вид1в ¡нтелекту студент. Акцентуеться увага на комушкацн, врахуванш р1зних точок зору студент.
На педагога покладаеться основнароль у реал1зацн щей мультикультурноГ ocbíth у США, К ai гад i та Австралп. Завданням иедагопчних ВНЗ е пщготовка культурально компетентного фах1вця, здатного працювати у пол1етшчному, мультикультурному cycnúibcmi. Мультикультурна педагопчна ocBÍTa висувае певш вимоги до вчителя ¡ноземних мов: знания етнофафн, уевщомлення власно! щентичносп, подолання етнокультурних стереотишв та упереджень, вмшня ¡нтефувати ¡деГ мультикультурал1зму у 3míct свое! навчальноГ дисцишнни, налагоджувати толерантш вщносини з учнями. У результат! шдготовки педагога яисно нового фазка ставиться за мету пфетворити ¡де! мультикультурно! ocbíth в його особисп переконання, сформувати знания та вмшня, що дозволять уешшно виконувати про фес i Ahí обов'язки у иол1етшчному, шшкультурному середовипц [1, с. 22]. При цьому у процес i шдготовки маибутнього вчителя ¡ноземно! мов и студента повинш вивчати матф1али не лише що стосуються культури мови-нойя, а й tí, яи надають шформащю про ÍHmi европейсьи та неевропейсьи культури [11, с. 53].
Поступове перетворення Украши у вщкрите сусшлылво мае безпосфеднш вплив на статус шоземно! мов и, а саме на змшу контексту вивчення íí. Мультикультурний пщхщ у ocbítí - це один ¡з важливих гадход1в у навчанш ¡ноземнш mobí, що враховуе особлив octí м1жкультурного ¡ншомовного епшкування у контексп д1алогу культур, сприяе формуванню маибутнього вчителя ¡ноземно! мови як культурного посередника у ситуац1ях шжкультурного епшкування, як суб'екта д1алогу культур.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балицкая И. В. Мультикультурное образование в США, Канаде н Австралии: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. / Балицкая И. В. - Москва, 2009. - 30 с.
2. Джерри Дж., Джерри Д. Большой толковый социологический словарь. - ACT «Вече», 2001. - Т. 1. -543 с.
3. Европейсью ¡нтелектуали радятъ вивчати бшьше мов (01/02/2008) - [Елекгроний ресурс] http://www.delukr.ec.europa.eu/page46020.html
4. Мамонова В.А. Мультикультурализм: разнообразие и множество - [Електроний ресурс] http://credonew.ru/content/view/606/32/
5. Рахкошкин А. А. Открытость образовательного процесса (на примере западноевропейской педагогики) / НовГУ имени Ярослава Мудрого. - Великий Новгород, 2005. - 140 с.
6. Banks Т. A. Race and Culture in the Classroom. Teaching and Learning through Multicultural Education, 1999.-189 p.
7. Ekstrand L. H. Multicultural Education // The international encyclopedia of education / Ed.-in-chief Torsten Husen. 2-ed. Oxford [u.a.]: Pergamon, 1994. - Vol.
8. Essinger, H. Interkulturelle Erziehung in multikulturellen Gesellschaften // Marburger, H. (Hg.): Schule in der multikulturellen Gesellschaft: Ziele, Aufgaben und Wegeinterkultureller Erziehung. Frankfurt/M: Verlag fur interkulturelle Kommunikation, 1991. - 125 p.
9. Gay G. A Synthesis of Scholarship in Multicultural Education. - NCREL's Urban Education Program, 1994. - 35 p. - [EneKipoHHH pecypc] http://educatiQn.washington.edu/areas/ci/profiles/documents/ g aysynths cholmulti cultural. pdf
10. Glumpler E. Mehrsprachigkeit und Kulturenvielfalt in der deuschen Grundschule // Haarmann D. (Hg.) HandbuchGrundschule. Bdl. Weihnheim, Basel, 1991.
11. Grzega Joachim Reflections on concepts of English for Europe British English, American English, Euro-English, Global English. - P. 44-64. - [EjieKrpoHHH pecypc] http://wwwl.ku-eichstaett.de/SLF/ EngluVglSW/ELiX /index.htm.
12.Kymlicka W. Multinational States and Poly ethnic States // Kymlicka W. Multicultural Citizenship, 1995. -P. 11-26.
13. Taylor Webb P. Transforming the Multicultural Education of Teachers: Theory, Research, and Practice (review) Theory Into Practice. - Vol. 42, N. 3, 2003. -P. 256-258.
УДК 371.13:504 (008)
Наталая МИКИТЕНКО
ОПТИМ13АЦ1Я ЗМ1СТУ IHIHOMOBHOÏ ПР0ФЕС1ЙН01 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ПРИРОДНИЧОГО ПРОФ1АЮ
Стаття присвячена актуальнш в умовах штеграци Украши si ceimoeuM oceimniu простором проблем! оптишзацй зшсту шшомоеноï npotpecimoï тдготовки майбутшх фахгеще природничих спещальностей. З'ясовано поняття SMicmy oceimu, проанатзовано складов! SMicmy шшомоеноï профес1йно1 тдготовки майбутшх фах1вщв природничого проф1лю у в1тчизняних ВИЗ, визначено взасмозв'язок зшстового компоненту тако! тдготовки з оргашзацшними особливостями и реатзацп. Запропоновано шляхи оптим!заци змясту ¡ншомовноХ професшно! подготовки майбутшх фах1вц1в природничих спещальностей.
Статья посвящена актуальной s условиях интеграции Украины в мировое образовательное пространство проблеме оптимизации содержания иноязычной профессиональной подготовки будущих специалистов природоведческого профиля. Изучено понятие содержания образования, проанализированы составные содержания иноязычной профессиональной подготовки будущих специалистов природоведческого профиля в украинских высших учебных заведениях, определена взаимосвязь содержательного компонента такой подготовки с организационными особенностями ее реализации. Предложены пути оптимизации содержания иноязычной профессиональной подготовки будущих специалистов природоведческих специальностей.
The article is dedicated to the problem of future specialists in sciences LSP professional training optimization under the circumstances of the integration processes. The notion «content of education» has been examined, the main components of future specialists in sciences LSP professional training contents in the Ukrainian educational establishments have been analyzed, the relations between the content components of the training and its organizational features have been determined. Possible ways of future specialists in sciences LSP professional training optimization have been suggested.
Можиишсть решшаци впчизняними фахшцями природничого профшю свого наукового потенциалу в межах свггового наукового та осв1тнього простору, мобшьшсть викладач1в i сгудеьптв ВНЗ, ор1ентящя професшно! пщшговкн фахшцш на практику, належний ршень володшня ними шоземними мовами - фактори безпосереднього впливу на подалыпий розвиток впчизняно1 науки i освгга та виконання вимог Болонсьюи деклараци. Формуванню позитивного ¡мщжу Украши щодо цього сприятиме реалпащя засад компегентисного тдходу до професшно1 пщгоговки фахшщв природничого профшю, формування у них предметних, галузевих, ключових компетенцш i компетентностей, зокрема ¡huiomobhoï профсййно! компетентность
