CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том24 (63). 2011. № 1. С. 146-151.
УДК 130.2
ОСНОВН1ДИЛЕМИ КУЛЬТУРИ В СУЧАСНОМУ 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ ПРОСТОИ
Пилипенко С.Г.
Стаття присвячена проблемам культуры сучасног гнформацгйног епохи. Автор придтяе уеагу екзистенцтним проблемам сучасног людини. Зазначаетъся, що в1ртуал1зац1я сучасного життя призеодитъ до змти сощалъних в1дносин / соцгальних цгнностей.
Ключ ос, I слова: тформацтна культура, в1ртуальтсть, трансформащя.
Предметом дослщження е культура шформацшно! епохи. Метою статп е аналп основних дилем культури, актуатзащя яких вщбулася з появою «епохи 1нтернет», коли людина опинилася в декшькох культурних просторах, подолавши меяа, котр1 рашше вже були задан 1 масовими комушкащями. Актуальшсть дано! теми пов'язана м створенням ушкального простору електронних комушкацш, як шновацшного феномену, котрий виступае одним з прояв1в тенденцш глобал1зацй к вщповщно, вплинув на уел сфери життедяльносп людства. Мова йде про створення ново! комушкативно! реальносп, в наел ¡док чого вщбуваеться трансформащя онтологй ев ¡ту. В той же час спостер1гаеться рсалпашя предметного поля технологш електронного виробництва 1 планетарних технологш, що дае змогу стверджувати про виникнення ново1 форми культури - шформацшно! культури, пов язано! саме з формуванням ¡нформашиного сусшльства, яке з'являеться в наслщок розвитку техногенно! цившзацп.
Зазначимо, що постсучасне (шформацшне) сусшльство характеризуешься певними ознаками, яи розглядаються в наступних концепщях: постшдустр1ального сусшльства (Д. Белл), постфордизму I шформацшно! шфраструктури (Р. Райх), шформацшного каштал1зму 1 мережевого пщприемництва (М. Кастельс), корпоративного 1 споживацького каштатзму (Ю. Габермаса), сусшльства оргашзацп, нагляду 1 контролю (Е. Пдденс), сусшльства споживання, у тому числ1 й шформацшного (Ж. Бодршяр). шдивщуагпзованого сусшльства (3. Бауман), котр1 е взаемодоповнюючими. Даш концепцп спрямоваш на анал1з змш за наступними критер1ями: технолопчним, економ1чним, сощальним (змша сфери зайнятосп), просторовим (мережева оргашзащя), культуролопчним. В той же час необхщно враховувати динамису змши системи цшностсй. завдяки якш суспшьство 1 набувае певних характеристик. Вщбуваеться трансформащя св1тогляду: прюритет загального над шдивщуальним, що е характерним для традицшного сусшльства, змшюеться визнанням значимосп шдив ¡дуального: ор1ентащя на загальш цшносп -визнанням шдивщуальних цшностей. Виникае нова со шаль на реальнють, котра 1
характеризуе культуру шформацшного суспшьства. Остання, як зазначае канадський соцюлог Н. Штер, наголошуе та збшыпенш po.ii самого знания, що мае значний вплив на шдивщуальш та колективш дн [2, с. 27]. Вщповщно, «суспшьство знань» допомагае подолати юнуючу р1зницю дискурсов науки, технологи, культури i couiyviy. продукуючи шновацп в найширшому значенш. Саме таке суспшьство, котре грунтуеться на визнанш значимосп фундаментально! науки, за думкою росшських дослщниюв, може мати величезш культурш досягнення, так як е спрямованим на техшчну иереробку усього смислового змюту попередшх еиох, в наслщок чого i вщбуваеться його розвиток [6, с. 9].
В той же час виникнення ново! форми культури - шформацшно!, дозволяе стверджувати про невизначешеть ново! рсальностг Дана ситуащя була иередбачена Поланы. котрий ще в 1947 писав: «1сторик мае змогу безпомилково визначити станщю, на яку ми прибули. Подорож мае назву шдустр1ально! цившзацн. Перша станщя нашо! подорожл вже позаду, i ми знаходимося на другш... Перша стащя цього перюду мала багато назв, таких, як л1беральний каштал1зм чи ринкова сконо\пка: назву наступно! станцЛ' ми ще не взмоз1 точно визначити» [6, с. 10-11].
Задля об ективносп слщ згадати, що ще на початку амдссятих роклв минулого стол1ття вчсн1 замислювалися над питаниям виникнення нових цшностей, адже зм1ни, KOTpi е наел¡дком науково-тсхн¡много розвитку, водночас призводять до трансформацп ц1нн1сних пр1оритет1в людини. В наслщок чого була зазначена наступна дилема: «Яким чином в1дбуваються змши: чи технолог1я зм1нюе uiHHOCTi. чи, навпаки, цшносп визначають шляхи розвитку технологш»? Визначен1 вектори розглядалися у сукупносп: розвиток технолог1й спираеться на систему ц1нностей, що, в свою чергу, стимулюе розвиток науки i техшки. Водночас шформац1йно-техшчна революц1я вщкрила не лише перспективи розвитку людсько! цив1л1зацй. Виникаюч1 проблеми i протир1ччя все част1ше набувають характеру кризи вже загальноцив1л1зац1йного масштабу.
В той же час концепцн суспшьства технотронно! доби (3. Бжезинський), поспндустр1ального сусп1льства (Д. Белл), суспшьства третьо! хвил1 (Е. Тоффлер), тдкрсслюючи визначаючу роль ¿нформащйного простору у сучасному суспшьств1, вказують на формування абсолютно шших механ1зм1в функц1онування суспшьства, KOTpi змшюють соц1альн1 ¿нституц11, ритм життя, форми життя, системи цшностей, що, в свою чергу, впливае на мехашзм особистюного самовизначення. Не залежно вщ бажання сусп1льства чи людини сощальш комун1кац11 виступають засобами буття людини у евт, актуалгзуючи сво! ц1ннюн1 та зм1стовн1 вим1ри, зд1йснюючи вплив на розвиток i само! культури.
Отже, мова йде про комушкативну революц1ю, що здшснилася завдяки поширенню мережi (Internet) i вже сьогодш мае далекосяжн1 наслщки -¿нформац1я може водночас ¡снувати скргзь. миттево сягаючи необх1дних сервер1в за тисяч1 юлометр1в, докор1нно зм1нюючи уявлення про природу i значения шформацп, про сп1ввщношення ц1нностей матерiальних та щеальних. Виник новий св1т, де шформащя виходить на перший план, стае домшуючою. Необх1дно визнати, що розгортання шформатизацп не лише призвела до революцшних зм1н у Bcix сферах життед1яльност1 людини, вщбулися глибокл соц1ально-структурн1 трансформац11, спричинивши зм1ни i в духовно-культурн1й сфер1.
Однак, одшею з небезпек сучасносп е те, що людина поступово п суб'екта розвитку перетворюеться в безособовий компонент людино-машинно! цившзацп. Виникае загроза поступового зрощення людини i техносфери (Ж. Бодршяр), котра спричиняе нову форму вщчуження - вщчуження вщ безпосередньо людського. HoBi технологи. нов1 машини, нов1 зображення, нов1 комушкацн - складають феномен техносфери, що мае тенденцн до постшного зростання, який спрямований на створення свпу панування машин, де ноосфера замшюеться на «дайбосферу», де машина стае володарем над сво!м творцем - мова йде про в1ртуал1защю суспшьства. В наслщок чого симулящя виступае основним принципом сучасно! взаемодп, що знаменуе виникнення ери ппсррсальносп (Ж. Бодр1яйр). Сучаснють вже не мае шд собою реально! шдстави, вщбуваеться швелювання р!знищ мгж «ютинним» та «хибним», мiж «реальним» та «уявним». Саме тому специфшою сучасних соцюкультурних трансформацш е виникнення технокультурних пбридш, в результат! чого з'являеться новий психосощальний npocrip людського буття
Не можна залишити поза увагою також той факт, що шформацшне сусп!льство продукуе в!ртуальний cnoci6 !снування соц!ального. «Все виступае шформащею як такою, картинна модель свпу перетворилася в матричну, шформацшно-проективну, конструктив!стську. ...Буття спрямовуеться до в!ртуальност! як "реально! в!дсутност!"» [4, с. 64]. Серед основних наслщюв розростання в!ртуальних свтв -становления ново! реальносп, що мае свою онтолопю i ешстемологда, свою етику i естетику, сво! закони простору i часу, на кшталт гри «Second Life» («Друге життя»), що об'еднала учасниюв б!льш н!ж 3i 100 кра!н свпу, i кшьюсть !х пост¡йно зб1льшуеться. «Мова йде не лише про трансконтинентальну i транснацюнальну тсритор1ю. але про особливий свггоустрш, котрий повн1стю в сво!х внутр!шньосистемних основах, задаеться волею та д!яльшстю людей» [9, с. 49]; мова йде про створення певно! фшософсько! матриц!, що мае властивосп «ун!версальност!». В той же час вщбуваеться формування ново! духовно! сфери як ново! дшсносп. Мова йде про в!ртуал!защю сучасно! цившзацп [10, с. 81], що, в свою чергу, визначае наступну небезпеку - можливють втрати людиною зв'язку з дшсною реальшстю, в наслщок чого вщбуваеться порушення комушкацп з Другим, що рашше визначалося в якосп «екзистенц!ального д!алог!чного сп!лкування» [3, с. 255].
Таким чином, дшсний суб'ект icTopii - людина - сьогодш опинилася перед двома взаемовиключаючими одна одну альтернативами: по-перше, небезпека втрати статусу суб'екта icTopii в наслщок унеможливлення збереження функцп культуротворення i, безпосередньо, «втрата культури взагал!» в результат! збереження сакрал!зацп такого феномена як «Я дш»; по-друге, творча д!яльнють людини е спрямованою на усвщомлення важливост! збереження «Я е» при наявних можливостях шформацшно-комп'ютерних тсхнолопй. що може стати основою вибору проскт1в майбутнього людства. В той же час юнуюча величезна кшьюсть шформацп, продуковано! кожного року, вже давно перевищила можливосп людини засвоювати цю шформащю. Культур Hi наслщки дано! ситуацп важко псрсоц1нити (М. Кастельс). «Виб1рков1сть засвоення ¡нфорviaui! стае дсдал1 випадков1шою. що майже унеможливлюе однорщнють культурного поля, яке, зрештою, утворюе пщвалини глибинного взаеморозум1ння людей, навпъ на piBHi профес!йно! спещал!зацп» [8, с. 80]. В той же час виникаюча шформацшна культура мае
горизонтальне розширення, в наслщок чого i вщбуваеться утворення единого культурного поля.
Таким чином прямим наслщком розбудови ново! соцюкультурно! моде л i е зменшення значения колективно! швар1анти, компенеащею чого е поява можливосп збшыпення творчих потенщал1в шдивщуального життевого проекту, що виходить за межл родинних, регюнальних та нацюнальних зв язклв. Саме тому завдання полягае в тому, щоб розширення можливосп вшьного вибору, не лише стверджувало необхщнють культурно! плюральност1, а й усувало негативш наслщки швидкого темпу техшзацп життевого простору. 1де! i цшноси культури, KOTpi viicTiiTb настанови морали консенсусу, в заемороз у мi н ня. а саме духовна культура, повинш бути спрямоваш на сутшсну трансформащю культурно! ситуацн сучасного сошуму. що переживае ¡сторико-тополопчш змши. Головш ще! модерно! культури доби шдустр1ал1зму, а саме: функцюнал1зм й ефектившеть, сщентизм й техноморф1зм, механщизм, мошзм та рацюналютичний емшризм сьогодш повинш бути замщеш щеею духовносп й плюрал1зму, соцюкультурного антропоморф1зму. Адже знецшення категорш морал1, зниження духовного попиту тюно пов'язано з проблемою морального вибору людини, що набувае особливо! актуальное^ в перюд трансформацшних процеав.
Сьогодш багаточисельш npaui мислител1в, в тому числ1 прсдставниклв постмодершзму i релтйних д1яч1в, стверджують необхщнють напрацювання ново! модел1 взаемодн, бо уевщомлення швидкоплинних змш загострило вщчуття надломленосп людського буття, яке супроводжуеться очп<уванням евгеово! катастрофи. Виникають ще! необхщносп духовного еднання [7, с. 129]. Отже, уевщомлення власно! безпорадносп супроводжуеться принциповою змшою сенсу життя i моральних цшностей. Даш змши. якл визначили початок третього тисячолптя, е наслщком того, що на протяз1 останшх десятир1ч вщбулася сакралпашя людством предметно-д1яльшсно! парадигми ¡снування. Саме тому все бшыпо! актуальносп набувае питания збереження культурного буття, котре забезпечуеться лише при yviOBi збереження всього розма!ття форм життетворення. Вщповщно виникае питания збереження ¡сторично! перспективи людства.
Отже, сьогодш людство опинилося на пороз1 ново! ери - наступного етапу у розвитку глобально! цивЫзацп. що торкаеться майбутнього кожно! людини, не лише тшесного, але й духовного. Вже йде мова про створення нового виду людини - еНото. «Очевидно, что еНото не виникае спонтанно шзвщки: ми вже перетворюемося на нього, крок за кроком наближуючи ту межу, коли новий вид стане реальшетю» [5, с. 13]. Вщбуваеться створення нових сошальних сшльнот, якл грунтуються на ще не вивчених принципах спъово! орган¡зованостк котра долае нацюнально-державш межл i мае широкий доступ до Bcix основних pecypciB [1, с. 17]. Вщповщно до нових утворень виникае i нова евщомють, яку вже демонструе «масова» людина епохи глобалпацп: вихщ за межл власне людського демонструе в1ртуальна евщомють, створюючи в1ртуальну щентичнють, що стверджуе и транснацюнальну форму. Простip «згортаеться», адже кордони в в1ртуальному CBiTi вщеутш за наявносп миттево! передач! шформацп, тому виршального значения набувае темпоральшеть: виникаючий on-line, замщуе off-line. В рамках единого топосу сшвюнують pi3Hi хронопотоки, що не лише характеризуемся р1зними швидкостями проходження шфор мацп. але й шновацшшетю, новими уявленнями
про цшнють часу тощо. Наел ¡дком довшьного вибору будь-якого комплексу параметр ¡в е розширення ментально! топологи особистосп, визначеносп !! «Я».
Певний штерес, у свил! зазначено! проблематики, викликають ¡дс! пост-постмодерн!зму, який на противагу постмодерн!зму, що виступив проти наявносп трансцендентальних начал, стверджуе про виникнення ново! метаф!зики, де сви виступае в якост! трансцендентально-в!ртуального (юберпроспр). Мова йде про трансформащю форм буття природи, життя, суспшьства, культури, людини в множинн!сть концепт ¡в ! образ!в, яю знаходяться в безпосередньому комушкацшному зв'язку. Виникае трансцендентальна (в!ртуальна) форма: «трансцендентальна (в!ртуальна) природа, трансцендентальш (в!ртуальн!) предмета, трансцендентальне (в!ртуальне) сп!лкування, трансцендентальн! (в!ртуальн!) потреби, таю як любов ! смерть» [4, с. 66]. Людина втрачае основи свого буття, все бшыпе перетворюючись на об'ект простору без визначеного права на ¡снування. в тому числ! ! тшесного. Виникнення множинносп, що супроводжуеться постшними зм!нами, стверджуе як трансформатившсть всього, так ! можлив!сть клонування [9, с. 165]. За влучним висловлюванням В. Кутирьова, в!ртуальна реальн!сть створюе людину, що е живою, але в той же час «вмираючою», що може виступати «тшом без оргашв» [4, с. 67].
Отже, епоха глобально! шформатизацп суспшьства породжуе вже «в1ртуальну комушкащю», що також виступае, перш за все, феноменом культури. Саме тому, виникаюча шформацшна епоха сучасносп - це епоха, перш за все, глобально шформацшна, наслщки яко! ще не визначеш г в той же час, явище вше! культури людства, котре вимагае фшософсько-культуролопчного осмислення. Адже неможливють надання чггко! вцщовцц на питания, що е «в!ртуальшсть», ! як цей незрозумший евн впливае на людину, породжуе тривогу, дспрсаю. агресивн!сть. Тому постае проблема невизначеност! майбутнього людства у цшому.
Висновки. Реальшстю початку XXI ст. е глибока трансформащя уах соц1альних сфер, що торкаеться, безумовно, структур сусп!льно! свщомост!. Виникае потреба напрацювання ново! системи ¡дсй. яка повинна визначити основш ор!ентири для людини ! сусп1льства в шформацшну епоху [7, с. 123]. Можна сказати, що основними ознаками ново! культурно! ситуацп шформацшного сусп1льства е виникнення культури, котра мае поверхневий чи горизонтальний характер. Не торкаючись глибинних шар ¡в ¿снування, шформацшна культура е вшьною вщ наявносп вертикал!, вшьною вщ необхщност! субординац!!. Надаючи перевагу «горизонтальному» погляду на дшешеть. шформац1йна культура стверджуе наявнють вже зовам шшо! домшанти розвитку - без утопш майбутнього ! традицш минулого, без глибинного осягнення смислу. Виникаюча, внаслщок цього, нова соцюкультурна конф1гурац1я виносить на всезагальний огляд нов! ц1нност1. Обов'язковим е уевщомлення важливост! збереження духовно-етичного пщгрунтя сошального розвитку. Останне е тим ¡сторичним надбанням, що не зважаючи на новин! культуролопчш проекти, продовжуе залишатися цариною символ!чних форм сутност! культури.
Список мгерагури
1. Киселев В. Г. «Тайна прогресса» и возможность истории [Текст] / В. Г. Киселев // Вопросы философии.-2009,-№2.-С. 3-19.
2. Колпаков В. А. Общество знания. Опыт философско-методологического анализа [Текст] / В. А. Колпаков // Вопросы философии. - 2008. - № 4. - С. 26 - 38.
3. Костина А. В. Массовая культура как культура диалога [Текст] / А. В. Костина // Цивилизация. - 2006. - № 7. - С. 234 - 259.
4. Кутырев В. А. Крик против небытия [Текст] / В. А. Кутырев // Вопросы философии. - 2008. -№ 8. - С. 60 - 72.
5. Нариньяни А. С. Между эволюцией и сверхвысокими технологиями [Текст] / А. С. Нариньяни // Вопросы философии. - 2008. - № 4. - С. 3-17.
6. Федотова В. Г. Глобальный капитализм: три великие трансформации. Социально-философский анализ взаимоотношений экономики и общества [Текст] / В. Г. Федотова, В. А. Колпаков, Н. Н. Федотова // Вопросы философии. - 2008. - № 8. - С. 3-15.
7. Храпова В. А. Тексты Осевого времени [Текст] / В. А. Храпова // Философия и общество. -2008.-№2.-С. 128-140.
8. Шинкаренко Ю. 1дентичшсть i життевий CBir у контекст сучасних цивтзащйних змш [Текст] / Ю. Шинкаренко // Фшософська думка. - 2002. - № 1. - С. 63 - 83.
9. Эпштейн М. Н. Конструктивный потенциал гуманитарных наук: могут ли они изменять то, что изучают? [Текст] / М. Н. Эпштейн // Философские науки. -2008. - № 12. - С. 31 - 55.
10. ЮревичА. В. Ассиметричное будущее [Текст] / А. В. Юревич//Вопросы философии. -2008. - № 7. - С. 76 - 89.
Пилипенко С.Г. Основные дилеммы культуры в современном информационном обществе //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. -2011. - Т.24 (63). - №1. - С. 146-151. Статья посвящена проблемам культуры современной информационной эпохи. Автор уделяет внимание экзистенциальным проблемам современного человека. Указывается, что виртуализация современной жизни изменяет социальные отношения и социальные ценнности. Ключевые слова: информационная культура, виртуальность, трансформация.
Pilipenko S. Essential dilemmas of modern informational culture // Scientific Notes of Taurida National V.l. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. -2011. -Vol.24 (63). -№1. -P. 146-151.
The article deals with the specificity of cultural problems of modern epoch. The author pays attention to the existential problems of contemporary person. The author analyses how the virtualization of modern life changes the main character of social relations and social values. Keywords: informational culture, virtuality, transformation.
Статья поступила в редакцию 10.10.2010
