CC BY
23
ЕКОНОМ1ЧН1 НАУКИ
УДК 631.6 (477.72)
во. мллеев, в.м. безпальченко
Херсонський нащональний техшчний ушверситет
ЗРОШУВАЛЬН1 МЕЛ1ОРАЦП ХЕРСОНСЬКО1 ОБЛАСТ1 В КОНТЕКСТ1 ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ
У данш роботi проаналгзовано вплив зрошувальних мелюрацш з позицш збалансованого розвитку. Виявлено позитивний вплив зрошення на розвиток сшьських населених nyHKmie. Зазначено негативний вплив зрошувальних мелiорацiй на процеси пiдтоплення, систематизовано основн чинники цього впливу. Показано, що вплив зрошувальних мелюрацш на властивостi tрyнтiв маерiзноспрямований характер. Запропоновано основнi напрями щодо розвитку зрошувальних мелюрацш в Херсонськш областi.
Ключовi слова: зрошувальт мелюрацИ] пiдтоплення, екологiя Tрyнтiв, водт ресурси.
В.А. МАЛЕЕВ, В.М. БЕЗПАЛЬЧЕНКО
Херсонский национальный технический университет
ОРОСИТЕЛЬНЫЕ МЕЛИОРАЦИИ ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ В КОНТЕКСТЕ СБАЛАНСИРОВАННОГО РАЗВИТИЯ
В данной работе проанализировано влияние оросительных мелиораций с позиций сбалансированного развития. Выявлено положительное влияние орошения на развитие сельских населенных пунктов. Отмечено негативное влияние оросительных мелиораций на процессы подтопления, систематизированы основные факторы этого влияния. Показано, что влияние оросительных мелиораций на свойства почв имеет разнонаправленный характер. Предложены основные направления развития оросительных мелиораций в Херсонской области.
Ключевые слова: оросительные мелиорации, подтопление, экология почв, водные ресурсы.
V.A. MALJEJEV, V.M. BEZPALCHENKO
Kherson National Technical University
IRRIGATIVE MELIORATIONS OF KHERSON REGION IN THE CONTEXT OF BALANCED DEVELOPMENT
In this paper, the influence of irrigative meliorations from the standpoint of balanced development is analyzed. The positive influence of irrigation on the development of rural settlements was revealed. The negative influence of irrigative meliorations on flooding processes was noted, the main factors of this influence are systematized. It is shown that the influence of irrigative meliorations on the properties of soils has a multidirectional character. The main directions of development of irrigative meliorations in the Kherson region are proposed.
Keywords: irrigative meliorations, flooding, soil ecology, water resources.
Постановка проблеми
Проблема ефективносп зрошення та його впливу на еколопю довшлля в цшому та родючють грунту зокрема залишаеться актуальною. Виникае законом1рне питания - вщновлювати зрошення чи ш? Ввдомо, що зрошення е одним з основних фактор1в штенсифжаци землеробства в зонах з недостатшм або нестшкнм зволоженням. Зважаючи на досввд широкого використання зрошуваних земель та фундаментальш науков1 дослвдження, у степових районах серед вщомих прийом1в штенсифжацп землеробства альтернативи зрошенню поки немае [1]. Реалл сучасних сощально-економ1чних процеав, загрози виклишв (фшансова криза, падшня життевого р1вня, руйнування моральних засад, прояв глобальних еколопчних проблем) змушують провести швентаризацш наукових парадигм, у тому числ i у мелiоративнiй наущ. Потрiбнi новi концептуальнi вде1, яш базуються на засадах ноосферного розвитку. У Йоганнесбурзi (2002 р.) проголошено девiз «No water - no future» (без води - немае майбутнього). Украна за запасами водних ресурав ввдноситься до водонезабезпечених кра1н. 1снуючий в Украш господарський комплекс за структурою i рiвнем територiально-галузевого водоспоживання, водокористування та водоохорони е водоемним, незбалансованим, а за еколопчними параметрами не
вщповвдае можливостям вщновлення водних ресурав. Проблеми щодо водозабезпечення часто пов'язанi з прорахунками у системi управлiння водними ресурсами. В цшому, можна констатувати, що к1льк1сть, i особливо як1сть води е своервдним ввдображенням стану економiки, соцiуму, екосистеми кра!ни або окремого репону. На початку 90-х рошв загальна площа орних земель складала 14,7 млн. км2. Можливостi розширення площ рiллi практично повнiстю вичерпаш, а у багатьох регiонах и частина iстотно перевищуе пропорцп, допустимi з точки зору збалансованого розвитку. Доля мелiорованих земель у загальнш площi орних угiдь складае: в Англл 80%, Кита! 55%, Шмеччиш 45%, 1нди 36%, США 39% [2]. Виникае стратепчне питання: чи потрiбнi нам мелюрацп? Вiдповiдь: так. Перше значения термшу "мелюращя" - фундаментальне, яке сприймаеться нами у контекст збалансованого природокористування та вщбивае фiлософськi аспекти парадигми стiйкого розвитку i передбачае баланс екологiчних i соцiально-економiчних iнтересiв суспiльства. Друге значення - прикладне, яке охоплюе комплекс техшчних, оргаиiзацiйних, економiко-технологiчних прийомiв проведення конкретного виду мелiорацiй, i до якого сформована в силу об'ективних i суб'ективних причин вкрай негативна громадська думка. Бiльше того, наржання щодо водогосподарського комплексу тривають, охоплюючи питання навiть можливого спуску води з каскаду Дшпровських водосховищ, дощльносп iснувания зрошувальних систем, фшансово! тдтримки проведення мелiоративних робiт. Створилася парадоксальна ситуащя: агропромисловий i водогосподарський комплекси, яш повиннi забезпечити продовольчу безпеку кра!ни, позбавленi реально! пвдтримки з боку держави i провiдних полггичних сил. Як вiдомо, основу природно -ресурсного потенцiалу Херсонсько! обласп складають земельнi ресурси (табл. 1) [3].
Таблиця 1
Природно-ресурсний потенщал Украл ш_
Макрорайон, область Сумарний потенщал, % по Украш Потенщал ресурав, ввдносних %
мше-ральних водних земель-них люових фаушс-тичних рекреа-цшних
Схвдний 46,4 53,5 8,2 30,3 1,4 0,4 6,2
Захiдний 38,1 7,0 16,7 56,2 8,7 0,5 10,9
Швденний, у тому числi: 15,5 5,1 18,7 57,4 1,3 0,6 16,9
Херсонська область 2,9 1,6 22,7 67,1 1,0 1,2 6,4
Всього по УкраЫ 100,0 28,3 13,1 44,4 4,2 0,5 9,5
Зрошувальнi мелюрацп залишаються одним з найважливiших напрямiв штенсифшацп сiльськогосподарського виробництва в областi. Складшсть i гострота сучасних екологiчних проблем, зниження продуктивностi агролаидшафтiв змушують необхвдним впровадження в областi ново! еколого-економiчноl моделi використання зрошуваних земель. Агропромисловий комплекс Херсонсько! области виробляв у 1990 р. продукцi! на суму 5307 млн. грн., а в 2007 р. - на 2800 млн. гривен. Прюритетним для обласп станом на 2015 р. залишаеться виробництво зернових (2,62 млн. т), овочiв (1,25 млн. т). В той же час значш площi займае соняшник (300 тис. га), що е неприпустимим з еколопчно! точки зору. Пiвнiчнi райони областi спецiалiзуються на технiчних продуктах, схвдш - по зерновим, центральш - технiчним, зерновим i овочевим, захвдш - овочевим, пiвдень - зерновим i овочевим культурам. Аналiз структури посiвних площ сввдчить, що кон'юнктура европейського аграрного ринку призвела до значного щдвищення в Укра!ш (1990-2015 рр.) використання сiльськогосподарських площ пвд технiчнi культури, насамперед, соняшник. Зростання склало 267% [4], що в свою чергу дуже негативно позначаеться на родючосп Iрунтiв. Аналопчна ситуацiя спостерiгаеться на Херсонщинi: шд технiчними культурами у 2013 р. було задiяне 32,6% посiвних площ. З позицш науково обIрунтоваио! системи землекористування - у сiвозмiнi площi соняшнику повиннi займати 12-14%. Площi кормових культур, як основно! бази розвитку тваринництва, зменшились в обласп у 5 разiв i склали всього у 2015 р. - 7,4% поавних площ (табл. 2). Це пов'язано, насамперед, з низькою рентабельною галузi тваринництва, що склала на Херсонщиш за 2012 р. всього 1,5%.
Таблиця 2
Змми у структурi мос1вми\ площ УкраТ'ни_
Роки Структура поавних площ, %
Зерновi Техшчш Картопля + овочi Кормовi
1990 45 11,6 6,4 37
2013 57,2 27,8 6,9 8,1
2015 54,8 31,0 6,8 7,4
Анатз останшх дослвджень i публiкацiй
Методологiю щодо зрошення земель слiд розглядати в вторичному KOHTeKCTi. Херсонська область мае складш клiматичнi умови, з посушливим клiматом, з частими суховiйними вирами, як1 супроводжуються пиловими бурями зi значними негативними наслiдками. 1снують значш проблеми i з питною водою. Починаючи з 60-х рошв, будiвництво великих зрошувальних систем дозволило тдвести воду до безводних районiв. Утворювалися новi села, було забезпечено штенсивне виробництво сiльськогосподарськоï продукцiï, а ввдповщно створювались новi робочi мюця, значно урiзноманiтнився степовий ландшафт [5]. Тим самим полшшились умови життя альського населения.
Вплив зрошення на земельш ресурси Пiвдия Украни дослвджували Айдаров 1.П, Андрусенко I.I., Балюк С.А., Горюнов Н.С., Коваленко П.1., Кiрiенко Т.М., Коковiхiн С.В., Кукоба П.1., Лактiонов Б.1., Лазер П.Н., Колесшков В.В., Медведев В.В., Морозов В.В., Малеев В.О., Новшова А.В., Писаренко В.П., Писаренко В.А, Полупан Н.1., Сафонова О.П., Ушкаренко В.О., Федорченко О.М. та багато iнших вчених [6,7]. Науковщ зазначають як позитивш соцiально-економiчнi насл1дки проведения гiдромелiоративних робгг, так i негативнi аспекти впливу зрошення на довшлля. За даними Держводгоспу Украши, площа зрошуваних земель в краш становить 2 млн. 465 тис. га. На поливних землях, яш займали у 1991 р. близько 24,6% орних земель, вироблялось понад 60% сiльськогосподарськоï продукцп, а продуктивнiсть зрошуваного гектару була у 2-2,5 рази вищою порiвняно з богарними землями. Свiтовий досвщ щдвищения продуктивностi землеробства сввдчить про прюритетшсть у вирiшеннi цього завдання за допомогою водних мелiорацiй, i зокрема, зрошення. Важливим економiчним фактором, який обумовлюе необхiднiсть зрошення е потреба держави у сировиш та продуктах харчування, виробництво яких без поливу неможливе або неефективне. Роль зрошення у щдвищенш врожайностi альськогосподарських культур за недостатнього та нестшкого зволожения визначае важливiсть зрошуваних земель як для сталого виробництва альськогосподарсько1' продукцiï так i для розвитку сiльських населених пунктiв пiвдия Украши [8].
Формулювання мети дослщжень
Метою дослвджень е оцiнка стану пропульсивного учасника водогосподарського комплексу Швденного регiону Украши - зрошення (на приклащ Херсонськоï областi як регюну, який мае найбiльшi площi зрошуваних земель), впливу водного фактора на формування умов життя сшьського населення в межах областi та розробка першочергових заходiв щодо подальшого реформування водного господарства областi, враховуючи як фiнансовi механiзми так i еколопчш наслiдки вiдповiдноï дiяльностi.
При виконанш поставлено1' мети користувались методами стацюнарних ключiв-аналогiв, системного аиалiзу i синтезу, математично1' статистики (кореляцiйний i регресшний аиалiз).
Викладення основного матерiалу дослвдження
За гiдрологiчним районуванням Херсонська область знаходиться в зош недостатньо1' водносл рiвнинноï частини Укра1ни, але водш ресурси у компонентнiй структурi ПРП посiдають друге мiсце (пiсля земельних) - понад 22% сукупних природних ресурсiв (рис.1). Це, насамперед, пов'язаио з великими об'емами транзитного стоку, що надходить з iнших регюшв та використовуеться для потреб обласп як безпосередньо з Днiпра та шших рiчок, так i через розвинену мережу водосховищ, ставков, каиалiв.
Рис. 1. Забезпеченiсть водними ресурсами на одну особу (середньообласний piiit'iii, - 1)
Поряд з позитивним згаченням, непрaвильнa експлyaтaцiя зрошyвaльниx систем призвелa до негaтивниx екологiчниx нaслiдкiв. Hепродyктивнi витрaти води, перевищення норм поливу призводить до тдйому рiвня пiдгрyнтовиx вод i, як гаслщок - пiдтоплення, зaсолення, осолонцювaння грyнтiв. Якщо нaйбiльшим зaбрyднювaчем воднт об'eктiв в Укрaïнi e гaлyзi енергетики тa промисловостi, то га Херсонщинi це - зрошyвaне землеробство.
Проведений гами регресiйний aнaлiз покaзaв, що рaзом зi збiльшенням мaсивiв зрошення в aдмiнiстрaтивниx одиницяx зростaлa чисельнiсть сiльського нaселення, що пов'язaно з необxiднiстю додaткового персонaлy по обслyговyвaнню iригaцiйниx мереж тa зростaнням чaстки прaцемiсткиx гaлyзей рослинництвa (рис.2). При проведенш рaйонyвaння територiï Херсонсько1' облaстi зa особливостями розвитку сшьсько1' мiсцевостi поряд з iншими м^зникши ми врaxyвaли водний фaктор. Як виxiднi дaнi нaми використaнa тaкa стaтистичнa iнформaцiя в розрiзi aдмiнiстрaтивниx рaйонiв Херсонсько1' облaстi: x¡- боштет грyнтiв, x2 - лiсистiсть територп (у %), x3 - розорaнiсть, x4 - воднi ресурси в структур! ПРП територи, x5 - вщносне трaнспортно-геогрaфiчне положення, x6 - спецiaлiзaцiя рослинництвa, x7 - товaрнiсть рослинництвa, x8 - чaсткa альського нaселення (у %), x9 - чaсткa сiльського нaселення, що мешкae у великиx селax (у %), xj0 - композитне сyспiльно-геогрaфiчне положення (у бaлax), xn - чaсткa нaселення, що прaцюe зa межши селa (у %), xi2 - середнш розмiр селa (осiб), xi3 - чaсткa зрошyвaниx земель (у %), xi4 - середня зaробiтнa плaтa прaцiвникiв сiльськогосподaрськиx пiдприeмств зa 2002-2010 рр. (нормовaнa), xj5 - чaсткa новиx житловиx будиншв, xi6 - сaльдо мiгрaцiй у сiльськiй мiсцевостi зa 2002-2010 рр., xj7 - середньорiчнi темпи змiн чисельносп сiльського нaселення (1989-2010 рр.).
Щодо ввдмшностей у aдмiнiстрaтивниx рaйонax, то воднт ресyрсiв мaйже в 1,5 рaзи бiльше, нiж в середньому по облaстi у тaкиx рaйонax, як Скадовський, Новотрошький, Кaxовський, Чaплинський. Haсaмперед, це пов'язaно з гаявнютю мереж! кaнaлiв Крaснознaм'янськоï, Кaxовськоï, Чaплинськоï тa Кaлaнчaцькоï зрошyвaльниx систем. При чому для циx рaйонiв xaрaктерним e мaйже повнa вщсутшсть поверxневого стоку тa природниx водойм прюно1' води.
У Херсонськш облaстi нaлiчyeться 426,3 тис. гa зрошyвaниx земель aбо 21,6% в!д зaгaльноï площ! сшьгоспупдь. Площa систем з крaпельним зрошенням - 18,4 тис. га, рисов! системи зaймaють 16,3 тис. га. 1з зaгaльноï шлькосп зрошyвaниx земель Херсонсько1' облaстi зaбезпечyeться подaчa води нa полив альгоспкультур в!д держaвниx систем нa площ! 384,5 тис. га, з нт вщ Головного Кaxовського мaгiстрaльного кaнaлy - 243,1 тис. га, Швшчно-Кримського - 101,7 тис. га, гагал!в 1нгулецько1' зрошyвaльноï системи - 18,2 тис. га, локaльнi системи - 21,5 тис. ra. Ha площ! 41,8 тис. га побyдовaне мюцеве зрошення. Вaртiсть мелiорaтивниx фонд!в облaстi стaновить 1876,3 млн. грн., у тому числ нa бaлaнсi водогосподaрськиx оргaнiзaцiй облводгоспу - 1123,5 млн. грн. У 2006 р. по облaстi зрошyвaлось 275 тис. гa, 2007-2013 рр. - 285 тис. га. До комугально1' влaсностi передaно внyтрiшньогосподaрськi зрошyвaльнi системи нa площ! 310,1 тис. га, aбо 94% ввд тиx, що пiдлягaють передaчi (по Укрш'ш - 91%). 1з нaявниx нa 426,3 тис. гa зрошення в облaстi, через незадовшьний теxнiчний стaн м!ж- i внyтрiшньогосподaрськоï мереж! не використовyeться 141,3 тис. га, у тому числ! внaслiдок незадовшьного стaнy дощyвaльноï теxнiки - 91,1 тис. га; гасосно-силового облaднaння - 11,0 тис. га; стану господaрськоï мереж1 - 39,2 тис. га. Це призводить до згачного недобору врожaю сiльськогосподaрськиx культур, втрaти склaдaють 150-160 млн. грн. чистого прибутку, що негaтивно впливae нa фiнaнсово-економiчний i соцiaльний стaн aгрaрниx формyвaнь [2].
Особливосп сiльськиx мюцевостей дозволяють вид!лити три рaйони, як! ввдр!зняються зa розтaшyвaнням, територieю, aдмiнiстрaтивним складом. Пiвденно-зaxiдний рaйон включae Бшозерський, Цюрупинський, Голопристaнський, Скадовський рaйони, Херсонську тa Hовокaxовськy мiськрaди. Знaxодиться в межax нaйбiльшого впливу мiськиx поселень. Вiдрiзняeться нaйвищими покaзникaми якост життя альського гаселення, про що сввдчить середнш розм!р альського поселення - вщ 730 оаб в Скaдовськомy рaйонi до 1303 в Цюрупинському. Для цього рaйонy тaкож нaйвищa в облaстi Мсиспстъ, чaсткa новиx житловиx будиншв в альськш мюцевосп, незгачне скорочення, a в Херсонськш мюькрад! - нaвiть зб!льшення альського гаселення. Пiвденно-сxiдний рaйон включae Кaxовський, Чaплинський, Кaлaнчaцький, Новотрощький, Гешчеський тa Iвaнiвський рaйони. Головнa ознaкa цього репону -високий паузник зрошення (Швшчнокримський тa Кaxовський кaнaли). Середня люднють сiльськиx поселень коливaeться у межax, близькиx до середньооблaсного покaзникa (660 оаб). Цей нaйвaжливiший покaзник розвитку сшъсько1° мюцевосп коливaeться в!д 395 оаб в Iвaнiвськомy рaйонi до 756 в Кaxовськомy. Пiвнiчно-сxiдний рaйон склaдaeться !з Берислaвського, Горностaïвського, Високотльського, Великоолексaндрiвського, Нововоронцовського, Великолепетиського, Нижжосроизького тa Верxньорогaчицького рaйонiв Херсонсько1' облaстi, яш компaктно розтaшyвaлися нa твноч! прaвобережноï тa швшчному сxодi л!вобережно1' чaстини облaстi. Тaким чином, требa зaзнaчити, що зрошення e фaктором сприятливого розвитку сiльськиx нaселениx пункттв Херсонсько1' облaстi.
15 20 25 30 Частка зрошуБалнх земель, %
Рис. 2. Залежшсть мiж змшами чисельностi сiльського населення та часткою зрошувальних земель
в межах ХерсонськоТ областi
Зрошення земель в Херсонськш обласп вбирае не пльки позитивт сошально-економ1чш наслщки, але й пов'язано з суттевими еколопчними проблемами, а саме: яшсть зрошувально! води, родючють зрошувальних грунпв, тдтоплення територш. Як1сть зрошувальних вод визначае грунтов! режими, !х властивосп, 1 як наслвдок, родюч1сть зрошувальних грунпв. Оцшка якосп поливно! води для зрошення здшснюеться зпдно ДСТУ 2730-94 "Яшсть природно! води для зрошення. Агроном1чш критерИ". Оцшка якосп зрошувальних вод е неввдкладним завданням загального 1 мелюративного грунтознавства, ршення якого дозволить зберегти 1 тдвищити родюч1сть зрошуваних грунпв, особливостей агроекосистем.
Масштабшсть 1 характер можливих змш в результат! зрошування вимагають комплексного подходу щодо вивчення властивостей грунпв з урахуванням специф1ки зрошувальних вод та особливостей конкретних грунпв. Проведет дослщження на територп Херсонсько! обласп показали, що мшерал1зац1я зрошувальних вод р. Дшпро становила 0,32-0,51 г/л. Вмют пдрокарбонат-, хлорид- 1 сульфат-юшв коливався в1дпов1дно в межах 2,40-3,28; 1,03-1,36 та 1,20-2,60 м-екв/л. Юльшсть юшв кальцш, магнш, натрш ввдповщно дор1внювала 2,0-3,3; 1,4-2,6; 0,72-2,56 м-екв/л. Спостерталася перюдична поява юшв СО32-. Водневий показник рН коливався 7,6-8,8. Значення активносп юшв (рСа) досягали 2,40-2,74, юшв натрш (р№) - 2,90-3,52. Клас води - пдрокарбонатно-кальшевий. З урахуванням небезпеки вторинного шдлуження 1 осолонцювання поливш води вщносяться до II класу 1 е "обмежено придатними", що вказуе на необхвдшсть проведення заход1в, що забезпечують попередження деградацп грунту. Зрошення дшпровською водою чорнозем1в швденних призвело до змши ф1зичних, ф1зико-х1м1чних та х1м1чних властивостей грунту. В1дзначаеться змша мжроагрегатного складу чорнозему швденного (табл. 3), зменшення шлькосп водостшких агрегапв (рис. 3), вмюту гумусу, а також були виявлеш процеси декальцинацп та осолонцювання.
Таблиця 3
Змма мiкроагрегатного складу чорнозему швденного пiд впливом тривалого зрошення
шар грунту
1,00-0,25
Ддаметр фракцш, мм та 1х вмют у %
0,25-0,05
0,05-0,01
0,01-0,005
0,005-0,001
< 0,001
Незрошуваного чорнозему швденного
0-20 20-40 40-60 60-80 80-100
2,79 5,75 12,02 11,64 9,88
40,85 37,80 20,32 28,66 22,24
45,05 42,87 50,50 40,20 47,84
5,94 7,43 7,12 6,06 7,86
2,79 3,78 7,64 11,28 10,58
2,55 2,37 2,40 2,16 1,60
Зрошуваного водою р. Дтпро
0-20 20-40 40-60 60-80 80-100
2,11 1,22
2.92
1.93 1,58
30,87 23,12 31,68 31,43 34,34
55,22 62,94 53,48 47,96 43,88
6,00 6,04 5,20 8,12 9,28
3,96 4,04 4,20 8,64 9,24
1,84 2,64 2,52 1,92 1,68
Рис. 3. Вмкт водотривких агрега^в зрошуваного чорнозему твденного
Зрошення темно-каштанових супiщаних грунпв (Олешк1вський район, КСП " Раденське") iстотно полiпшило фiзико-хiмiчнi i хiмiчнi властивостi грунтiв. Кiлькiсть гумусу в орному шарi збiльшилася з 0,91% до 1,22%. За даними багаторiчних спостережень (колишнiй УкрНД1ЗЗ) в темно-каштанових грунтах шльшсть гумусу збшьшилася з 2,2% до 2,3-2,4%. Проблемною зоною залишаеться 1нгулецька зрошувальна система. На землях Херсонщини з високим рiвнем залягання щдгрунтових вод спостержаються процеси щдтоплення, вторинного гiдроморфiзму, засолення, осолонцювання грунтiв та iн. Фактори, як1 впливають на формування водного режиму грунпв класифiкують за пдрогеолопчними; органiзацiйно-господарськими; iригацiйними; метеорологiчними ознаками [9]. До комплексу пдрогеолопчних чинник1в щдтоплення належить рiвнинний, майже безстiчний рельеф агроландшафту, недостатня природна дренованiсть територи, наявнiсть замкнених западин рельефу, так званих подiв. Причини виникнення шдтоплення: наявшсть у каштанових солонцюватих грунтах на глибиш 25-35 см практично водонепроникного коло!дно-iлювiального прошарку, будiвництво мапстральних зрошувальних каналiв (Пiвнiчно-Кримський, Краснознам'янський, Каховський) та розпод^чо! зрошувально! мереж1, зменшення природно! дренованостi територи, вiдсутнiсть зливово! каналiзацi! у населених пунктах i систем ввдведення поверхневих вод, порушення проектного режиму роботи дренажних систем. До iригацiйних чинникiв слiд вщнести фiльтрацiйнi втрати частини поливно! води з каналiв, дощувально! технiки, яш становлять 15 -30% подано! води. Виникае нагальна потреба щодо удосконалення методологi! нормування водокористування з позицп ландшафтного землеробства та сталого розвитку територi!. Стосовно Укра!ни проблема нормування водокористування мае кшька рiвнiв: загальнонацюнальний, регiональний i локальний. Впровадження геошформацшних технологiй е прiоритетним напрямком щодо виршення проблеми щдтоплення, бо надае можливiсть оперативного отримання поточно! шформаци про гiдрогеологiчний стан територи i своечасного регулювання водного балансу. Першочерговi заходи щодо ПС-технологiй включають визначення мотторингових точок (бiосфернi заповедники, стацюнари тривалих наукових спостережень, пiдгопленi населен пункти, iснуюча мережа спостережних свердловин).
Стратегiя подальшого реформування зрошуваного землеробства потребуе системного щдходу, що повинна спиратись на загальш орiентири трансформацi! всього господарського комплексу кра!ни i враховувати основш складовi: iнституцiональнi перетворення та штеграцшш процеси [10]. Перша складова визначаеться внутршньою економiчною пол!тикою та особливостями розвитку продуктивних сил; друга - станом свиово! економiки. Болючим залишаеться питання технiчного забезпечення будiвництва та експлуатаци мелiоративних систем. зовн!шн!й фактор можна охарактеризувати як небажання мати в осо6! Укра!ни европейського конкурента, а тримати кра!ну в якосп сировинного придатку. Потребуе подальшого поглибленого досл;дження категорiя «фiнансовий ризик мелюративних заходiв» як з позиц!й загальноввдомих пох1дних (ризики зниження фiнансово! стшкосп, банкрутства, неплатоспроможностi) так i з позицш екологi! (ризики геоекологiчнi, деградацп земель, п1дтоплення територiй). Справедливий, на нашу думку, е розподш фшансових ризик1в мелiоративних заходiв на «загальнонауковЬ> та «специфiчнi», що зумовлюеться сшциф!чним соцiально-економiчним навантаженням та ступенем учасп ф!зичних i юридичних ос!6, що ризикують, у забезпеченнi соцiально!, еколопчно! та продовольчо! безпеки держави. Треба досконало з науково! точки зору провести оцшку запасiв поверхневих та щдземних вод областi, проаналiзувати соцiально-економiчнi насл1дки додаткового залучення водних ресурав у вiдтворювальний процес, тому що вода - не пльки фактор
виробництва, а й необхщне благо та ресурс забезпечення нормальних умов життeдiяльносri сшьських населених пунктiв.
Прiоритетна проблема - розробка методолопчних засад оцiнки вартосп та визначення якостi водних ресурав. Важливе значения мае й ефективне використання економiчних важелiв регулювання процеав водокористування, впровадженню яких мають передувати процеси вдосконалення iнституцiонального середовища. Несформованим залишаеться мехашзм забезпечення сталого водокористування та удосконалення iнституцiонального середовища розвитку шдприемницького сектора у водному господарствi областi. Важливе значення для визначення основних прюритепв розвитку щдприемницько! дiяльностi мае аналiз динамiки та прогноз споживання прюно! води. Наукове обгрунтування основних стратегiчних цiлей i головних напрямiв пiдвищення еколопчно! стiйкостi та збалансованого розвитку водного господарства обласп (насамперед, зрошення), мiнiмiзацiя збитк1в i соцiального напруження внаслiдок шкодливо! до води, збереження водних систем - першочерговi завдання, як1 необхвдно вирiшувати в найближчiй перспективi керiвництву та науковцям областi. Ефективне впровадження заходiв неможливе без достатньо структуровано! управлшсько! вертикалi управлiння водним господарством. 1снуюча вертикаль вже не вiдповiдае новому шституцюнальному середовищу, що поступово формуеться у сферi природокористування. Мае бути розроблена шновацшна модель водогосподарського менеджменту на основi розробки ново! парадигми щодо водокористування; ошгашзацп трансакцiйних витрат у водогосподарському будiвництвi; розробки шструментально! бази ризик-менеджменту моделi водокористування на макро- та мiкрорiвнi; удосконалення системи управлшня орендними вiдносинами у водогосподарських комплексах районiв. Слiд наголосити, що визначальними принципи водозабезпечення Херсонщини повинш стати: прiоритетнiсть сощально! сфери водокористування; еколопчно обгрунтований за водним фактором розвиток економiчного потенцiалу районiв областц запровадження водозберiгаючих технологiй у зрошуваному землеробствi; комплексний пiдхiд до територiaльноl оргашзацп виробництва; програмно-цiльовий метод планування, прогнозування i оргашзацп водогосподарсько! дiяльностi; бiльш досконале ведення державного мониторингу вод i державного водного кадастру.
Досягнення еколопчно! стiйкостi i збереження водних ресурав потребуе поеднань заходiв по запобiганню !х к1льк1сному i як1сному виснаженню, вiдтворенню та тдтриманню цiлiсностi водних систем, розвитку водоохоронно! iнфраструктури. Водозабезпечення мае здiйснюватися на рiвнi, який задовольнив би потреби народного господарства обласп за умови тдтримання ввдновних функцiй водних джерел. На наступному етапi треба розробити комплекс заходiв по вибору модельних територiй та пiлотних проектiв апробацп перспективних форм оргашзацп водного господарства в районах области Не менш важливим елементом реaлiзaцi! моделi сталого водокористування в обласп е формування грошово-кредитно! системи та напрямiв фокального регулювання використання водних ресурсiв. Важливо розробити механiзм безперешкодного та перманентного переливу реального та фжтивного кашталу у найперспективнiшi ланки водного господарства, а саме - зрошуване землеробство. Це можна здiйснити шляхом розбудови первинного та вторинного фондового ринку у сферi водогосподарського будiвництва, експлуатаци зрошувальних систем, житлово-комунальному господарствi, у сферi рибництва. Прискорити процеси авансування капiталу у реалiзацiю перспективних водогосподарських проекпв (модернiзацiю зрошувальних систем, будiвництво систем крапельного зрошення) може розбудова шфраструктури ринку водогосподарських послуг, а також впровадження дiево! системи кредитних ввдносин та розрахунк1в у водогосподарському комплекса
Наступна проблема - створити комплексну геоiнформацiйну систему з банком кадастрово! шформацп про водний фонд райошв, воднi ресурси областi та засоби !х регулювання, структуру земельних упдь та мелiорованих земель, територiальну структуру водогосподарського комплексу та використання водних ресурав, яшсть води та шшу iнформацiю. Для пiдвищення ефективносп управлiння водним господарством передбачаеться створення умов для реaлiзaцi! моделi, яка базуеться виключно на басейновому принцип (передбачено Водним кодексом Укра!ни та Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства). Першочерговi завдання щодо впровадження механiзмiв активiзацil водогосподарського будiвництва полягають у формуванш тако! iнструментальноl бази, що забезпечуватиме залучення вiтчизняного та закордонного кашталу, л^щуе iнновацiйний дефiцит, шдвищить привабливiсть реалiзацil водогосподарських проектiв. Потребують перегляду й економiко-правовi основи техшчно! експлуатацil мiжгосподарських мелiоративних систем, техшчного обслуговування внутрiгосподарських мереж i споруд, контролю за додержанням режиму роботи водосховищ, водогосподарських систем i каналiв. За рахунок реконструкцil, модершзацп та будiвництва нових зрошувальних систем у найближчш перспективi площу поливних земель доцшьно довести до 475 тис. га. Водоподачу при цьому треба зменшити у 1,5-2,0 рази для запобтання погiршення мелiоративного стану земель та збереження ресурав води. Вихвдш принципи, яш поклaденi в основу водозбери'аючо! системи зрошуваного землеробства, полягають у впровадженш лiмiтовaного розподшу води для поливiв та економiчного мехaнiзму водокористування. Водозберiгaючий пiдхiд до зрошуваного
землеpобствa повинен пеpедбaчaти наступш навями: зaстосyвaння водозбеpiгaючиx pежимiв зpошення; yдосконaдення констpyкцiй зpошyвaльниx систем i теxнодогiй подивiв (зaстосyвaння низькоенеpгозaтpaтниx та екодогобезпечниx способiв зpошення, pозpобкa й випуск необxiдного теxнологiчного обладнання для ïx шиpокого за^ова^ен^ на пpaктицi); pозpобкa i зaстосyвaння компдексy aгpотеxнiчниx зaxодiв, що зaбезпечyють paцiонaдьне викоpистaння води; зaстосyвaння комплексy оpгaнiзaцiйно-господapськиx зaxодiв.
Констpyкцiï зpошyвaдьниx систем повинш пеpедбaчaти ефективнi засоби щодо заиоблаиия непpодyктивним втpaтaм води, включаючи yстaновкy пpотифiдьтpaцiйниx екpaнiв на вш^ит^ кaнaдax, зaмiнy вiдкpитоï меpежi на зaкpитy, споpyдження водоpегyдюючиx eмностей для запобйання скидiв вiд пеpенaповнення кaнaлiв пpи пpипиненнi вiдбоpy води на полив, aкyмyлюючиx eмностей для накопичення i повтоpного викоpистaння скидниx i колектоpно-дpенaжниx вод. Дощyвaдьнi машини i ва водовидiли на системax необxiдно обладнати водовимipювaльними пpилaдaми та засобами експлyaтaцiйноï гiдpометpiï. Водозбеpiгaючi pежими зpошення повиннi вpaxовyвaти неpiвномipнiсть поливiв y фоpмyвaннi вpожaю залежно ввд фази pозвиткy pослин. Hayковi дослвджения пеpеконливо доводять необxiднiсть теpитоpiaдьноï дифеpенцiaцiï ноpм витpaти води на одиницю pеaльного пpиpостy пpодyкцiï з поливно].' площi задежно вiд пpиpодниx i клiмaтичниx умов конкpетного pокy. В основу водозбеpiгaючоï теxнологiï слад покдасти непpопоpцiйнy зaлежнiсть м1ж ypожaйнiстю та фактичною зpошyвaльною ноpмою, пpи як1й тсля певно1' фази pозвиткy pослин додаткова подача води не збiльшye ypожaйностi, а нaвiть може ïï зменшувати. Це дae можливiсть скоpотити поливш ноpми на 10-15% i бшьше. На фонi пpогpесивного способу поливу дощуванням, що e основним в обласп, бшьшого пошиpения зaслyговye мiкpодощyвaиия, яке зaстосовyeться лише для зpошения бaгaтоpiчниx насаджень, зpiдкa овочевиx. До aгpотеxиiчниx зaxодiв, що забезпечують ефективне викоpистaиня поливно].' води i знижения питомо1' ïï витpaти на одиницю ypожaю, вiдносяться: paцiонaльне фоpмyвaния стpyктypи посiвiв сiльськогосподapськиx кyльтyp, ствоpения авозмш, оpieнтовaииx на економне i paцiонaльне споживаиия поливноï' води; пiдбip найбшьш пpодyктивниx соpтiв та гiбpидiв сiльськогосподapськиx кyльтyp; застосування водооxоpонниx способiв обpобiткy гpyнтy, а також гpyнтозaxисноï, контypно-мелiоpaтивноï' i смyговоï' системи землеpобствa, залужения сxилiв.
Пpоблемa оптимiзaцiï викоpистaиия водниx pесypсiв з позицiй сталого pозвиткy полягae, нaсaмпеpед, у визначенш пpiоpитетiв та ^m^pim. На жаль, цього не зpоблено до meï митi. Поки ми не визначимося з названими позищями, нас чекають непpиeмнi сюpпpизи. Як ведомо, ошшшзувати водокоpистyвaния одночасно для всix учаснишв ВГК без нанесения шкоди навколишньому сеpедовищy e спpaвою неймовipно складною. В той же час ^агавка втшения в кpaïнi основниx засад концепцп сталого pозвиткy потpебye ввд нayковцiв та yпpaвлiнцiв негaйноï pозpобки та втiлення еколого-економiчниx шновацш у сфеpi водокоpистyвaния, водоспоживания та водооxоpони.
Висновки
1. Оптимiзaцiя зpошyвaльниx мелiоpaцiй Хеpсонщини с позицiй збалансованого pозвиткy повинна базуватись на системному пiдxодi й вpaxовyвaти обов'язково еколопчний i сошально-економiчний кpитеpiï.
2. За pезyльтaтaми pегpесiйного aиaдiзy встановлено, що найбшьш вaгомi ознаки для визначения пpостоpовоï дифеpенцiaцiï умов життя сiльського населения на сучасному етат, e: вiдносне тpaиспоpтно-геогpaфiчне положения та композитне сyспiльно-геогpaфiчне положения, вплив водного фaктоpy зaлишaeться значним. ^и майже однaковиx вiдносномy тpaиспоpтно-геогpaфiчномy та композитному сyспiльно-геогpaфiчномy положеннi, кpaщi умови життя сшьського населения в Пiвденно-сxiдномy paйонi у поpiвияннi з Швшчно-садним пов'язано, нaсaмпеpед, з високим показником зpошения на циx теpитоpiяx.
3. Встановлено, що тpивaле зpошения ^извело до негaтивниx екологiчниx змiн властивостей чоpноземiв пiвденниx. В той же час спостеpiгaeться покpaщения фiзико-xiмiчниx показнишв темно-кaштaновиx гpyнтiв piзного гpaиyлометpичного складу пpи зpошеннi водою piзноï мiнеpaлiзaцiï'.
4. Пpичини, що викликали шдтоплення зpошyвaниx земель Хеpсонськоï обласп, - ^^одш та теxногеннi. Основнi пpиpоднi чинники пiдтопления: ктматичш, пpaктично безстiчнiсть бiльшостi зpошyвaниx ландшафпв; слабка пpиpоднa дpеновaнiсть теpитоpiï. Теxногеннi пpичини пов'язaнi iз водогосподapською дiяльнiстю людини. Виpiшенню склaдноï геоекологiчноï ^облеми щодо подтопления земель спpиятиме pозpобкa i впpовaдження геоiнфоpмaцiйниx систем монiтоpингy в кpизовиx лaндшaфтax.
5. Обмежешсть мiсцевиx водниx pесypсiв зaлишaeться стpимyючим фaктоpом pозвиткy сiльськиx нaселениx пункпв Хеpсонськоï облaстi. Науково обгpyнтовaне вщновления зpошyвaльниx систем e базовим файлом покpaщення умов життя сiльського населения ^и yмовi збiльшения пpиpодооxоpонниx теpитоpiй.
6. Стpaтегiя подальшого pефоpмyвaния водного господapствa облaстi та пpопyльсивного учасника водогосподapського комплексу - зpошyвaного землеpобствa з позицiй стадого pозвиткy,
потребуе системного тдходу i мае спиратись на загальш орieнтири трансформацй' всього господарського комплексу кра!ни та враховувати основш складовi: iнституцiональнi перетворення та штеграцшш процеси. Ми повиннi остаточно визначитися з прюритетами щодо розвитку та оптишзаци водогосподарського комплексу областi.
Список використанот лiтератури
1. Малеев, В.А. Мелиорации в контексте устойчивого развития АПК Херсонской области /В.А.Малеев //Материалы международной научно-практической конференции «Социально-экономические и экологические проблемы сельского и водного хозяйства». Ч. 1. М. : ФГОУ ВПО МГУП, 2010. - С.236-246.
2. Малеев, В.А. Риски использования земельных ресурсов в контексте сбалансированного развития Херсонской области / В.А. Малеев // Материалы Международного научного форума «Проблемы управления водными и земельными ресурсами» Москва, 30 сентября 2015 г.- Ч.2. М.: Изд-во РГАУ-МСХА, 2015. - С.94-103.
3. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Укра!ни / Данилишин Б.М., Дорогунцов С.1., Коваль Я.В. та ш. - К.: ЗАТ "Н1ЧЛАВА, 1999. -715 с.
4. Статистичний щорiчник Украши за 2015 р1к / за ред. 1.М.ЖУК. - К. : Державна служба статистики Украши, 2016.- 239 с.
5. Малеев, В.О. Вплив водного фактора на умови життeдiяльностi альського населения Херсонсько!' обласп / В.О. Малеев, О.В. Машкова // Тавршський науковий вюник: науковий журнал. Вип.69. - Херсон: Айлант, 2010. - С.237-248.
6. Малеев, В. О. Еколого-економiчнi проблеми використання земельних ресурав - базово! складово! природно-ресурсного потенцiалу Херсонсько! обласп / В. О. Малеев, В. М. Безпальченко // Вiсник ХНТУ. - Херсон : ХНТУ, 2014. - № 4(51). - С. 213-218.
7. Ушкаренко В. О. Мелюращя i водне господарство Херсонщини / В. О. Ушкаренко, В. В. Морозов, О. I. Андаенко. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - 204 с.
8. Малеев, В.О. Водохозяйственный комплекс Херсонской области: состав, анализ, эколого-экономические проблемы, перспективы развития / В. О. Малеев, В. М. Безпальченко // Вюник ХНТУ. - Херсон : ХНТУ, 2016. - № 2(57). - С. 200-208.
9. Ушкаренко, В.О. Оцшка процеав тдтоплення геосистем Херсонсько! обласп /В.О. Ушкаренко,
B.В. Морозов., В.О. Малеев. // ТНВ : науковий журнал. Вип. 69. - Херсон : Айлант, 2010. -
C. 131-143.
10. Хвесик, М.А. 1нституцюнальне середовище сталого водокористування в умовах ринкових вщносин: нацюнальш та репональш вимiри: Монографiя / М.А. Хвесик, В.А. Голян, Ю.М. Хвесик - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. - 180 с.
