CC BY
19
УДК: 502.75(477.72)
В.О. Малеев
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ЗРОШУВАЛЬНИХ МЕЛЮРАЦ1Й XEPCOHCbKOÏ ОБЛАСТ1 3 ПОЗИЦ1Й
СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У cmammi розглянутi питания щодо впливу зрошувальних мелюрацш на соц'юлъш, екологлчн '1 процеси в облает/, наведе/н àaiii багаторЫних дос/иджень впливу зрошення на (pi3U4Hi та xLmî4hî enacmueocmi грунтie, розглянуто питания щодо вдосконалення системы цпюутворення на вод hi ресурсы. Запропоновано першочерговi заходи щодо виршення означеноï проблематики.
Вступ. У Йоганесбурз1 (2002) було проголошено дев1з «No water - no future» «Без води немае майбутнього». УкраУна за запасами водних ресурсов вщноситься до водонезабезпечених кра'Ун. 1снуючий в кра'Уш господарський комплекс за структурою i р1внем територ1ально-галузевого водоспоживання, водокористування та водоохорони е водоемним, незбалансованим а за еколопчними параметрами не вщповщае можливостям вщновлення водних pecypcie. Матер{альш результата проведених реформ позначилися скороченням национального доходу УкраУни. Протягом 1990-1997 рокш ВВП краУни скорочувався в середньому на 12%. Поршняно з 1990, у 1997 poui обсяг виробництва сшьськогосподарсько'У продукщ'У зменшився майже на 50%, дев'ять з десяти господарств були визнаш збитковими. Результат подолання недолив планово'! економ1ки перевершив нав1ть очжування видатного приб1чника ринкових реформ Дж. Спглща, який вщзначив, що ми (Украша) € «об'сктом для вивчення спустошуючих збиткт, нанесених шляхом проведения приватизацп' будь-якою цшою» [1]. Водогосподарський комплекс краУни також зазнав важких втрат.
Постановка проблеми Серед учасникт водогосподарського комплексу найбшьш водоемким е гщротехшчш мелюращ'У (зрошення). Проблема ефективносп зрошення та його впливу на еколопю довкшля в щлому та родючють грунту зокрема залишаеться вельми актуальною. Зважаючи на доевщ широкого використання зрошуваних земель та фундаментальш науков1 доапдження, у степових районах серед вщомих прийом1в ¡нтенсифшаци землеробства альтернативи зрошенню поки немас [2]. Роль зрошення у шдвищенш врожайност1 альськогосподарських культур за недостатнього та нестшкого зволоження визначае важливють зрошуваних земель як для сталого виробництва ЫльськогосподарськоУ продукщУ, так i для розвитку сшьських населених пункт1в швдня УкраУни [3,4].
Стан вивчення проблеми. Вплив зрошення на земельш ресурси Швдня УкраУни дослщжували Айдаров F. П, Андрусенко I.I., Балюк С.А., Болдирев A.I., Горюнов Н. С., Коваленко ПЛ., KipienKO T.M., KoKûBixiH C.B., Кукоба ПЛ., Карабелеш Е.П., Лактюнов Б.1., Лазер П.Н., Медведев В.В., Морозов В.В., Малеев В.О., А.В.Новжова, Писаренко В.П.,Писаренко В.А, Полупан H. I.,Сафонова О.П., Ушкаренко В.О. Федорченко О.М. та багато ¡нших вчених. Науковш зазначають як позитивш сошально - економ1'чш наслщки проведения гщромелюративних po6iT, так i негативш аспекти впливу зрошення на довюлля. На поливних землях, як1 займали у 1991 poui близько 24,6% орних земель, вироблялось понад 60% сшьськогосподарсько'У продукцп, а продуктивнють зрошуваного гектару була у 2 - 2,5 рази вищою поршняно з богарними землями. Св1товий доевщ пщвищення продуктивное^ землеробства евщчить про прюритетшеть у виршенш цього завдання за допомогою водних мелюрацш, i, зокрема, зрошення. Важливим економ1чним фактором, який обумовлюе необхщшеть зрошення, е потреба держави у сировиш та продуктах харчування, виробництво яких без поливу неможливе або неефективне.
Завдання та методика дослщжень. Метою стагп е ошнка стану пропульсивного учасника водогосподарського комплексу П1вденного perioHy УкраУни - зрошення (на приклад1 ХерсонськоУ област1 як репону, який мае найбшыш зрошуваш плоиц земель), впливу водного фактора на формування умов життя сшьського населения в межах област1 га розробка першочергових заход1в щодо подальшого реформування водного господарства облаеп, враховуючи як фжансов1 мехашзми, так i еколопчш наслщки вщповщноУ дшльностк
При виконанш поставлено}' мети ми користувались методами системного анал1зу i синтезу, математичноУ статистики (кореляцшний i регресшний аналгз).
Результати дослщжень. За пдролопчним районуванням Херсонська область знаходиться в зош недостатньоУ водносл р1внинноУ частини УкраУни, але водт ресурси у компонентой структур! ПРП поещають друге Micue (теля земельних) - понад 22% сукупних природних pecypcie. Це пов'язано з великими об'емами транзитного стоку, що надходить з ¡нших репошв та використовуеться для потреб област1 як безпосередньо з Дншра та ¡нших pi40K, так i через розвинену мережу водосховищ, ставюв, канал1в. Щодо вщмшностей у адмшютративних районах, то водних pecypcie майже в 1,5 рази бшьше,
шж в середньому по обласн у таких районах, як Скадовський, 11овотроУцький, Каховський, Чаплинський. Насамперед, це пов'язано з наявшстю мереж1 канал1в (Краснознам'янськоУ, КаховськоУ, ЧаплинськоУ та КаланчацькоУ зрошувальних систем). При чому, для цих райотв характерним е майже повна вщсутнють поверхневого стоку та природних водойм прюноУ води. У Херсонськш област1 нал1чуеться 426,3 тисяч гектар1в зрошуваних земель, або 21,6% вщ загальноУ плоил сшьгоспугщь. Площа систем з крапельним зрошенням - 18,4 тис. га, рисов1 системи займають площу 16,3 тис. га. На плоии 41,8 тис. га побудоване мкцеве зрошення. Вартють мелюративних фондов обласп становить 1876,3 млн. грн. У 2006 рош по обласл зрошувалось 275 тис. га, у 2007, 2008 та 2009 роках - 285 тис. га. Поряд з позитивним значениям, неправильна експлуатащя зрошувальних систем призвела до негативних еколопчних наслщюв. Якщо найбшьшим забруднювачем водних об'ект1в в УкраУш е галуз1 енергетики та промисловосп, то на Херсонщиш - це зрошуване землеробство [5].
Проведений нами регресшний анал1з встановив, що разом ¡з збшыиенням масив1в зрошення в адмшютративних одиницях зростала чисельнють сшьського населения, що пов'язано ¡з необхщшстю персоналу з обслуговування ¡ригашйних мереж та зростанням частки працемютких галузей рослинництва. При проведенш районування територи ХерсонськоУ обласн за особливостями розвитку сшьськоУ мюцевость поряд з ¡ншими показниками ми врахували водний фактор.
10 15 20 25 30 35
Частка зрошуваних земель, у %
у = 0,0008х2 + 0.0209х + 0,9463 Я2 = 0,7512
Рис.1 Залежшсть м1ж змшами чисельносп сшьського населения та часткою зрошувальних земель
у межах ХерсонськоУ област1
Особливосп сшьських мюцевостей дозволяють видшиги три райони, яю вщр1зняються за розташуванням, територ1ею, адмшютративним складом.
Швденно-захщний район. До його складу входять Бшозерський, Цюрупинський, Голопристанський, Скадовський райони, Херсонська та Новокаховська мюькради. Вш знаходиться в межах найбшьшого впливу мюьких поселень. Вщр1зняеться найвищими показниками якост1 життя сшьського населения, про що свщчить середнш розм1р сшьського поселения - вщ 730 оаб в Скадовському райош до 1303 в Цюрупинському. Для цього району також найвища в облаем люистють, частка нових житлових будинюв у сшьськш мюцевост1, незначне скорочення, а в Херсонсьюй м1ськрад1 - навпъ збшьшення сшьського населения.
Швденно-схщний район включае Каховський, Чаплинський, Каланчацький, НовотроУцький, Гешчеський та 1вашвський райони. Головною ознакою цього репону ХерсонськоУ област1 е високий показник зрошення (Швшчнокримський та Каховський канали). Середня людшсть сшьських поселень коливаеться у межах, близьких до середньообласного показника (660 ос1б). Так, цей найважливший (на думку автор1в) показник розвитку сшьськоУ мюцевост1 коливаеться вщ 395 оаб в [вашвському райош до 756 в Каховському.
Швшчно-схщний район. Складаеться ¡з Бериславського, Великоолександр1вського, Високопшьського, Нововоронцовського, ГорностаУвського, Великолепетиського, Нижньоарогозького та Верхньорогачинського райошв ХерсонськоУ области яю компактно розташувалися на твноч1 правобережноУ та швшчному сход1 л1вобережноУ частини область
Зрошення земель в Херсонськш облас-п вбирае не тальки позитивш сощально-економ1чж наслщки, але й пов'язано з ютотними еколопчними проблемами. Йдеться про три найбшьш сутгев1 проблеми: якють зрошувальноУ води, родючють зрошуваних грунт1в, пщтоплення територш. Проблема якост/ зрошувальноЧ води при мелюрацп грунт1в знаходиться в центр 1 уваги вже кшька десятил1ть. Якють зрошувальних вод визначае фунтов1 режими, Ух властивоат, I як наслщок, родючють зрошуваних фунт]в. Ощнка якост1 поливноУ води для зрошення здШснюються зпдно ДСТУ 2730-94 "Якють природноУ води для зрошення. Агроном1чш критерГУ". Ошнка якосп зрошувальних вод е невщкладним завданням загального 1 мелюративного фунтознавства, ршення якого дозволить зберегти 1 пщвищити родючють зрошуваних фуштв, особливостей вше'У агроекосистем.
Родючють зрошуваних грунт1в. Проблема ¡ригацп чорноземш залишаеться актуальною 1 сьогоднк Особливе занепокоення викликае проблема родючост1 чорнозем1в через втрату первинноУ зернисто'У структури, утворення поверхневоУ юрки пюля поливу, змжи гумусового стану, зменшення емност1 катюнного обмшу, збшьшення щшьносл при зрошенш. В цьому плаш характерними е дослщження, проведен! у с. Чорномор1вка ХерсонськоУ облает^ що розташоване у зош дп КаховськоУ зрошувальноУ системи. Об'ектами дослщження були чорноземи твденш та поливш води р1чки Дншро. Вивчення грунтових процеав базувалося на пор1вняльно-анал1тичному та пор1внялыю-географ1чному методах. Основою цих пщходт е метод стацюнарних ключ1в-аналопв, при якому на репрезентативних дшянках закладають трупу грунтових розр1з1в, що характеризують незрошуваш та зрошуваш грунти. Розр1зи закладено у межах одного геоморфолопчного елемента при однотипному сшьськогосподарському використаннг Протягом дослщжень мшералшшя зрошувальних вод ршки Дшпро становила 0,32-0,51 г/л. Вмют гщрокарбонат-, хлорид- 1 сульфат-ютв коливався вщповщно в межах 2,40-3,28; 1,03-1,36 та 1,20-2,60 м-екв/л. Спостершалася перюдична поява юшв С032'. Кшькють юшв кальцш, магшю та натр1ю вщповщно дор1внювала 2,0 - 3,3; 1,4 - 2,6 та 0,72 - 2,56 м-екв/л. Водневий показник рН змшювався вщ 7,6 до 8,8. Значения активносп ¡ошв (рСа) сягали 2,40 -2,74, юшв натр но (р№) - 2,90 - 3,52. Клас води - гщрокарбонатно-кальшевий. 3 урахуванням небезпеки вторинного пщлуження \ осолонцювання, поливш води вщносяться до II класу I е "обмежено придатними". У результат! дослщжень виявлено, що тривале зрошення гтризвело до змш ф1зичних, ф1зико-х1м!чних та х!м1чних властивостей чорнозем1в швденних. Пщ впливом зрошення днтровською водою вщбуваються змши гранулометричного складу чориозему твденного. Спостершаеться неютотне зменшення кшькост1 водостшких агрегаттв у чорноземах швденних, яю зрошуються водами р. Дшпро на 1,04% в орному шар1 при вмют1 у незрошуваному фунт! 39,14% . Пщ впливом зрошення вщзначаеться збшьшення суми легкорозчинних солей на 0,006% у метровому шар1 фунту. Серед катюшв спостершаеться вилуговування ¡он!в кальщю, кшькють Ух при зрошенш знизилася на 0,1 м-екв/100 г грунту (шар 0-100 см). Вщзначаеться тенденшя до збшьшення вмюту юшв магнно у верхшх шарах (0-20, 20-40 см) фунту, а також катюшв натр1ю по всьому метровому профшю. У склад1 анюшв, виявлено зростання гщрокарбонат-юшв на 0,005% (шар 0-100 см). Х1м1зм засоления незрошуваних грунтш -сульфатно-кальщевий. Пщ впливом зрошення тип засоления чорнозем!в швденних змшився на сульфатно-натрювий. Внаслщок тривалого зрошення у вбирному комплекс! чорноземш швденних спостершаеться зниження суми катюшв на 0,49 м-екв/100 г фунту (шар 0-30 см) та нагромадження юшв натр!ю на 0,2% ! магшю на 2% в орному шар1 фунту. Серед катюшв кшьюсть ув1браного кальшю зменшилася на 0,93 м-екв/100 г фунту. В умовах ¡нтенсивного зрошення безперечною е актуальшсть вивчення синтезу й мшералЬаци гумусових сполучень. Вщзначаеться три основних напрямки розвитку процеав гумусоутворення в умовах зрошення: перший - збшьшення вмюту гумусу 1 полтшення його якюного складу, другий - попршення гумусового стану, третШ - деяке полтшення вмюту I запаяв гумусу на початку зрошення з наступною стаб1л1зац1ею гумусового стану грунт1в. У нашому випадку спостершаеться другий нагфямок розвитку процеав гумусоутворення, при якому в1дбуваеться зменшення вмюту гумусу. Втрати складаюгь 0,16% в шар1 0-100 см. Проведений анал1з св!дчить про репональний процес попршення еколопчного стану чорнозем1в гпвденних пщ впливом зрошення.
Стратег1я подальшого реформування водного господарства област1 в цшому та пропульсивного учасника водогосподарського комплексу - зрошуваного землеробства, потребуе системного пщходу. На нашу думку, стратепя мае спиратись на загальш орюнтири трансформащУ всього господарського комплексу краУни та враховувати дв1 основш складов!: ¡нституц1ональн1 перетворення та ¡нтефащйш процеси. Перша складова визначаеться внутршньою економ1чною пол1тикою та особливостями розвитку продуктивних сил; друга - обумовлюеться станом св1товоУ економ1ки. Економ1чна пол1тика держави вже д1йшла точки б1фуркац1У щодо б1льш вагомоУ п1дтримки в1тчизняного товаровиробника. Окр1м ф1нансовоУ скрути, болючим залишаеться питания техшчного забезпечення буд1вництва та експлуаташУ мел!оративних систем. Зовшшнш фактор в ц1лому можна охарактеризувати як небажання мати в особ1 УкраУни - европейського конкурента, а, насамперед, тримати краУну в якост1 сировинного придатку. Потребуе досл1дження категор1я «ф1нансовий ризик мел1оративних заход1в» як з позицШ загальнов1домих пох1дних (ризик зниження фшансовоУ ст1йкост1, ризик банкрутства, ризик
неплатоспроможносп тощо), так i з позицш екологп (геоеколопчш ризики, ризики деградацн земель, пщтоплення територш тощо). Цижом справедпивий, на нашу думку, е розподш фшансових ризиюв мелюративних заход1в на «загальнонауковЬ та «специф!чш». Подш фжансових ризиюв мелюративних заход1в на дв1 категорп зумовлюеться специф1чним сожально - економ1чним навантаженням та ступенем участ1 ф1зичних та юридичних oci6, що ризикують, у забезпеченж сожально'У, еколопчноУ та продовольчоУ безпеки держави. 3 науковоУ точки зору треба досконало провести ожнку запаав поверхневих та ждземних вод облает^ проанал1зувати сощально-економ!чж наслщки додаткового залучення водних pecypciB у вщтворювальний процес. Тим бшьше, як вже зазначалось, вода - не тшьки фактор виробництва, а й необхщне благо та ресурс забезпечення нормальних умов життедшльност! сшьських населених пунклв.
Прюритетна проблема - розробка методолопчних засад оцжки вартост1 та визначення якосп водних pecypciB. Не менш важливе значения мае й ефективне використання економ1чних важел1в регулювання npoueciß водокористування, впровадженню яких мають передувати процеси вдосконалення шституцюнального середовища. Несформованим залишаеться мехажзм забезпечення сталого водокористування та вдосконалення жституцюнального середовища розвитку пщприемницького сектора у водному господарств1 область Важливе значения для визначення основних прюрителв розвитку пщприемницькоУ д1яльност1 мае аналв динамжи та прогноз споживання npicHoi води. Визначення i наукове обгрунтування основних стратепчних шлей i головних напрямш ждвищення еколопчноУ стшкосп та збалансованого розвитку водного господарства облает! (насамперед, зрошення), мтмпзашя збитюв i сошального напруження внаслщок шюдпивоУ дп води, збереження водних систем -першочергов! завдання, яю необхщно вирпнувати в найближчш перспектив! кер1вництву та науковцям область
У той же час, юнуюча вертикаль вже не вщповщае новому ¡нститушональному середовищу, що поступово формуегься у сфер1 природокористування. Тому мае бути розроблена ¡нновацшна модель водогосподарського менеджменту на основ! розробки ново'У парадигми щодо водокористування; оптим!зацп трансакжйних витрат у водогосподарському буд1вництв1; розробки ¡нструментально'У бази ризик-менеджменту модел1 водокористування на макро- та мiKpopiBHi; удосконалення системи управлшня орендними вщносинами у водогосподарських комплексах райошв. Виходячи з цього, слщ наголосити, що визначальними принципи водозабезпечення Херсонщини повинж стати: прюритетжеть сожально'У сфери водокористування; еколопчно обгрунтований за водним фактором розвигок економ1чного потенжалу райошв области запровадження водозбершаючих технологж у зрошуваному землеробств]; комплексний шдхщ до територ1альноУ оргажзацп виробництва; програмно-жльовий метод планування, прогнозування i оргажзацп водогосподарськоУ д1яльност1; бшьш досконале ведения мониторингу вод i державного водного кадастру. Досягнення еколопчноУ стшкосп i збереження водних pecypciB потребуе поеднань заходт по запобшанню Ух кшьюсному i яюсному виснаженню, вщтворенню та шдтриманню цшсносп водних систем, розвитку водоохоронноУ ¡нфраструктури. Водозабезпечення мае здШснюватися на pißHi, який задовольнив би потреби народного господарства обласн за умови шдтримання вщновних функцж водних джерел. На наступному етаж треба розробити комплекс заход1в по вибору модельних територш та пшотних проектт апробацп перспективних форм оргашзацп водного господарства в районах область Не менш важливим елементом реалпащУ модел1 сталого водокористування в обласп е формування грошово-кредитноУ системи та напрям1в фюкального регулювання використання водних pecypciB. Важливо розробити мехажзм безперешкодного та перманентного переливу реального та фжтивного кашталу у найперспективниш ланки водного господарства, а саме - зрошуване землеробство або рекреацп. Це можна здженити шляхом розбудови первинного та вторинного фондового ринку у сфер! водогосподарського буд1вництва, експлуатацп зрошувальних систем, житлово-комунальному господарств1 га у сфер1 рибництва. Прискорити процеси авансування кажталу у реал1зажю перспективних водогосподарських проеютв (модершзащю зрошувальних систем, буд1вництво систем крапельного зрошення тощо) може розбудова ¡нфраструктури ринку водогосподарських послуг, а також впровадження д1ево'У системи кредитних вщносин та розрахунюв у водогосподарському комплекс!.
Наступна проблема - створення комплексно'!' геошформацшноУ системи з банком кадастровоУ ¡нформацп про водний фонд райошв, водш ресурси обласп та засоби Ух регулювання, структуру земельних упдь та мелюрованих земель, територ1альну структуру водогосподарського комплексу та використання водних pecypciB, якють води та ¡ншу ¡нформашю.
1 останне. Проблема оптимгзацп використання водних pecypciB з позицш сталого розвитку полягае, насамперед, у визначенж прюритепв та кригерпв. На жаль, на сьогоджшшй день цього не зроблено. Поки ми не визначимося з названими позижями, нас чекають неприемж сюрпризи. Як вщомо, оптим1зувати водокористування одночасно для Bcix учасникт ВГК без нанесения шкоди навколишньому середовищу е справою неймов1рно складною. В той же час, практика вплення в краУж основних засад
концепцн сталого розвитку потребуе вщ науковшв та управлжщв негайноУ розробки та втшення еколого-економ1чних жновашй у сфер1 водокористування, водоспоживання та водоохорони.
Висновки та пропозицп.
1. Ефективнють виробництва у зрошуваному землеробств1 залежить вщ двох груп фактор1в. До першо'У вщносяться фактори, як1 формуються на ртш держави й оргажв самоврядування I не залежать вщ товаровиробниюв. Основними з них е: цжова, кредитна \ податкова системи, пщтримка галуз1 на державному 1 региональному ргвнях, регулювання вщносин власностК розвиток науки та ¡ниш. До другоУ групи вщносяться фактори, якз залежать безпосередньо вщ товаровиробника. Це впровадження сучасних способ1в поливу; новоУ сшьськогосподарськоУ \ дощувальноУ техжки; застосування науково обгрунтованих систем удобрения та захисту рослин; контроль за гщрогеолого-мелюративним станом земель, своечасне проведения полив1в тощо.
2. Питания вдосконалення системи шноутворення на водж ресурси, насамперед у водоспоживаючих галузях, мае важливе значения для вдосконалення системи водокористування. Для сплати води пропонуемо використовувати тарифну систему, що базуеться на подв1йнш оплат! (основнж 1 додатковш). Основна плата постшна як правило, не перевищуе встановленого лЫту. Додаткова плата стягуеться за понадл1м1тне використання води. Тариф при цьому буде розраховуватися в основному за шдвищеною шкалою. В той же час, для окремих райошв област1 можлив1 субсидп чи ¡нил преференцн в галуз1 зрошуваного землеробсгва.
3. Подш фжансових ризиюв мелюративних заход1в на дв1 категорп зумовлюеться специф1чним сощально - економшиим навантаженням та ступенем участ1 ф1зичних та юридичних оаб, що ризикують, у забезпеченж сощально'У, еколопчноУ та продовольчоУ безпеки держави.
4. Обмеженють мюцевих водних ресурав залишаеться стримуючим фактором розвитку сшьських населених пункт ХерсонськоУ область Вщповщно, науково обгрунтоване вщновлення зрошувальних систем е одним з базових фактор1в полшшення умов життя сшьського населения при беззаперечнш умов1 щодо збшьшення природоохоронних територш.
5. Стратепя подальшого реформування водного господарства област1 в цшому, та пропульсивного учасника водогосподарського комплексу - зрошуваного землеробства з позищй сталого розвитку, потребуе системного пщходу. Стратепя мае спиратись на загальж ор1ентири трансформацп всього господарського комплексу кра'Уни та враховувати дв1 основж складовк шституцюнальж перетворення та ¡нтефацшш процеси. При цьому ми повинш остаточно визначитися з прюритетами щодо розвитку та оптим1зацп учасниюв водогосподарського комплексу область
Л1ТЕРАТУРА:
1. Стиглиц Дж.Ю. Глобализация : тревожные тенденции / Дж.Ю.Стиглиц.-Мысль, 2003,- 300 с.
2. Ушкаренко В. О. Мелюращя 1 водне господарство Херсонщини / В. О. Ушкаренко, В. В. Морозов, О. I. Андр1енко. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006.-204 с.
3. Малеев В.О.Вплив зрошувальних мелюрацж на сталий розвиток сшьськоУ мюцевосп Херсонщини / В.О.Малеев, О.В.Копетчук // Збалансований (сталий) розвиток УкраУни -прюритет нацюнальноУ пол ¡тики: матер ¡ал и ВсеукраУнськоУ науковоУ конференшУ (КиУв,26 жовтня 2010 р.).-К.: Центр еколопчноУ освгги та жформаци, 2010,- С.121-125.
4. Машкова О. В. Суспшыю-географшне дослщження геопросторовоУ неоднорщност1 умов життед1яльност1 сшьського населения региону : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. геофаф. наук. : спец. 11.00.02 «Економ1чна та сошальна географ1я» / О. В. Машкова. - Одеса, 2008,- 20 с.
5. Методолопчж пщходи до комплексно!' оцжки господарськоУ освоеност1 водно-ресурсного потенщалу / Дорогунцов СЛ., Хвесик М.А., Головинський 1.Л. - К.: РВПС УкраУни НАН УкраУни, 2000. - 53 с.
МАЛССВ Володимир Олексжович - к.с.-г. наук, доцент кафедри екологн ! безпеки життед1яльносп Херсонського нацюнального техжчного ушверситету.
Науков1 ¡нтереси:
- еколого-економшна безпека природно-техногенних систем, геоеколопчш ризики, урбоеколопя.
