CC BY
17
(распространение, встречаемость др.) каталога. Данный каталог низших панцирных клещей (Acari: Acariformes, Oribatida, Macropylina) заповедника "Расточье" и прилегающих территорий включает 47 видов, которые относятся к 19 родам 11 семейств. Наиболее многочисленными в видовом отношении являются семейства Brachychthoni-idae - 11 видов и Phthiracaridae - 10. Другие семейства представлены от 5 до 1 вида.
Ключевые слова: Acariformes, Oribatida, Macropylina, вид, синоним, ареал, распространение.
Melamud V.V. Catalogue of lower oribatid mites (Acari: Acariformes, Oribatida, Macropylina) of the reserve "roztochia" and its environs includes 47 species belonging to 19 genera and 11 families.
The research in oribatid mites was carried out in the Reserve "Roztochia" and its environs mainly in late 80-s of the 20-th century. The most material was collected in soils of the ecological profile "Piasetsky" and the meadow-bog "Zalyvky". Species records together with brief data on their distribution and abundance have been arranged in the annotated catalogue. The Catalogue of lower oribatid mites (Acari: Acariformes, Oribatida, Macropylina) of the Reserve "Roztochia" includes 47 species belonging to 19 genera and 11 families. Two families, Brachychtoniidae and Phthiracaridae, were the most abundant in species numbers and included 11 and 10 species correspondingly. Other families were represented from the area studied by 1-5 species.each.
Keywords: Acariformes, Oribatida, Macropylina, Mite species, Synonims, Ranges, Distribution.
УДК598.2:591.553 (477.8) Мол. наук. ствроб. М.А. Сеник -Львiвський НУ
м. 1вана Франка; мол. наук. ствроб. 1.Я. Реслер -1нституту екологи Карпат НАН Украти
ОРН1ТОЦЕНОЗИ УГРУПОВАНЬ ЛУЧНО1 ТА ПРИБЕРЕЖНО-ВОДНО1 РОСЛИННОСТ1 Р1ВНИННО1 ЧАСТИНИ ЗАХ1ДНО1
УКРА1НИ
Досшджено орштоценози угруповань лучно! та прибережно-водно! рослиннос-т рiвнинноi частини Захщно! Укра!ни. Встановлено залежшсть розподшу населення птахiв у рiзних рослинних угрупованнях, прокласифшованих за системою Браун-Бланке, вщ сукупносп умов: екототчних факторiв та антропогенного впливу, що характеры для цих угруповань. Описано видовий склад та структуру домiнування ор-нiтоценозiв у рослинних угрупованнях, синтаксономiчно приналежних до двох кла-ав, семи порядив рослинносп. У клас Molinio-Arrhenatheretea R. Тх. 1937 описано населення шж!в фiтоценозiв семи союзiв рослинносп.
Ключов1 слова: орштоценози, угруповання рослинносп, Захщна Укра!на.
Постановка науковоУ проблеми та и значення. Поеднання зоолопч-них дослщжень з ф1тоценолопчними дае змогу повшше розглянути структуру бюгеоценозу, оцшити взаемозв'язки окремих груп оргашзм1в та показати оптимальш шляхи !х збереження. Птахи тюно пов'язаш з умовами екотопу, зокрема в аспект вибору м1сця для гшздування, гшздово! стацп. Тож для ви-явлення екототчних преференцш р1зних вид1в птах1в доцшьно характеризу-вати рослинш угруповання, яким вони вщдають перевагу, користуючись тд-ходами еколого-флористично! класифшаци рослинносп, оскшьки видшеш на такш основ1 фггоценози шдукують умови бютопу.
Матерiали i методика. Впродовж 2001-2007 рр. здшснювали досль дження орнiтонаселення лук захщних регюшв Укра!ни. Для облiкування пта-xiB на гнiздoвих тepитopiях використовували кoмбiнoваний каpтoгpафiчний метод [5].
Шд час цих дoслiджeнь проводили також описи рослинного покриву, класифшащю та синтаксoнoмiзацiю угруповань poслиннoстi гнiздoвих дшя-нок на засадах флористичних пiдхoдiв школи Браун-Бланке [1, 4]; характеристику синтаксошв наводили згiднo 3i зведеннями з синтаксономи рослин-ност Укра!ни [2, 3]. Згiднo з щею класифжащею, пpoаналiзoванo рослинний покрив на 84 описових дшянках piвниннol територи заходу Укра!ни. Виявле-но рослинш угруповання (249), якi описали ми i визначили до piвня класiв, пopядкiв i, в багатьох випадках, сoюзiв. Серед описаних цeнoзiв - 77 станов-лять типoвi лучнi угруповання класу Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937 i 62 - прибережно-водш угруповання poслиннoстi класу Phragmiti-Magnocari-cetea Klika in Klika et Novak 1941. У цш робот !х пepeлiк наведено за гра-дiентoм зменшення зволоження.
Виклад основного матерiалу й обгрунтування отриманих резуль-татiв дослiдження. Рiвниннi угруповання лучно! poслиннoстi пpиуpoчeнi до заплав piчoк, або ж е вторинними шслялюовими формуваннями, що мають важливе сшьськогосподарське значення. На piвнинних луках трапляються дь лянки iз piзним ступенем зволоження, характером грунту, геоморфолопчни-ми умовами, силою антропогенного впливу, що забезпечуе значне розма!ття угруповань рослинност^ !х видову насичeнiсть.
Рoслиннi угруповання, що належать до класу Phragmiti-Magnocarice-tea - е угрупованнями вологих, мокрих та болотистих лук i прибережно-вод-них екотошв на дернових, оглеених, мулувато-болотних та лучно-болотних грунтах. Орштонаселення рослинних угруповань цього класу формують 37 гшздових видiв, домшантом серед яких е вiвсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus Linnaeus, 1758) - 22,2 % вщ загально! кшькост гнiздoвих пар, а субдoмiнантами - три види очеретянок: лучна (Acrocephalus schenobaenus Linnaeus, 1758) - 13,7 %о, ставкова (A. scirpaceus Hermann, 1804) - 9,6 % i велика (A. arundinaceus Linnaeus, 1758) - 8,2 %.
У межах дослщжених дшянок лучних упдь виявлено рослинш угруповання, що належать до трьох порядюв класу Phragmiti-Magnocaricetea: Magnocaricetalia Pign. 1953, Nasturtio-Glicerietalia Pign. 1953 та Phragmiteta-lia W. Koch 1926. Видовий i чисельний склад орштонаселення угруповань цих порядюв ютотно вiдpiзняються.
До порядку Magnocaricetalia належать фггоценози вологих, мокрих та болотистих заплавних i позазаплавних лук. У швшчно-захщному регюш вони добре представлен угрупованнями полюьких бoлiт. Для цeнoзiв цього порядку характерною рисою е переважання високих кореневищних видiв осок, що утворюють щiльнi купини-"подушки" внаслiдoк нагромадження вщмер-лого минулopiчнoгo листя при oснoвi купин. Саме в таких "подушках", що шдшмаються над водою, вдало використовуючи !х маскувальнi властивoстi, розташовуе сво! гнiзда бiльшiсть птахiв, що гнiздяться у цих ценозах.
Орштокомплекс угруповань цього порядку нараховуе 25 видiв. Серед них абсолютним домiнантом е вiвсянка очеретяна, частка участ яко! у гшзду-ванш становить 30,1 %. Субдомшантами виступають очеретянка лучна -18,4 % i плиска жовта - 15,6 %. Порiвняно висока частка в баранця звичайного (Gallinago gallinago Linnaeus, 1758) - 8,2 % i щеврика лучного (Anthuspratensis Linnaeus, 1758) - 5 %. Щкавою особливютю орштокомплексу е присутшсть i висока частка участ рiдкiсного виду - очеретянки прудко! (Acrocephalus palu-dicola Vieillot, 1817) - 6 %. Полiськi болота i вологi луки з переважанням фгго-ценозiв порядку Magnocaricetalia - основш гнiздовi територи цього виду.
До порядку Nasturtio-Glicerietalia зараховуемо мо^ заплавш та поза-заплавнi гiгрофiльнi прибережно-воднi угруповання. Луки з домшуванням очеретянки звичайно! (Phalaroides arundinacea (L.) Rausch), характеризуются високим, достатньо шдльним i однорщним травостоем. Можливо, саме тому в угрупованнях названого порядку, о^м вiвсянки очеретяно! - 31,3 %, домшантом е також деркач (Crex crex Linnaeus, 1758) (18,8 %) - порiвняно не чисельний вид, що надае перевагу високотравним лучним ценозам. Субдомь нують такi види: очеретянка чагарникова (Acrocephalus palustris Bechstein, 1798), лунь очеретяний (Circus pygargus Linnaeus, 1758) i плиска жовта (Mo-tacilla flava Linnaeus, 1758) - по 12,5 %.
Порядок Phragmitetalia, що на дослщжуванш територи найчастше представлений угрупованнями союзу Phragmition communis W. Koch 1926 -прибережно-водними ценозами гелофтв прюних водойм, характеризуются специфiчною сукупшстю умов i вщповщним спектром видiв навколоводно! орштофауни. Очерет (Phragmites communis Trin.), що мае мщш високi стебла, е основною гшздовою стацiею для очеретянок i кобилочок, заломи i сплави-ни слугують гнiздовими платформами для качок та пастушкових птахiв; очерет разом iз рiзнотрав,ям приваблюе вiвсянку очеретяну i плисок, зокрема жовту i жовтоголову (Motacilla citreola Pallas, 1776).
До складу орштоугруповань порядку Phragmitetalia належить 26 ви-дiв. Домiнантом, як i в шших гiгрофiльних ценозах, е вiвсянка очеретяна -17,1 %, за нею, з невеликою рiзницею в гшздовш участi, - очеретянка ставко-ва - 16 %. Очеретянщ великiй належить 13,4 %. Ще два види очеретянок складають решту найбiльш чисельних видiв: очеретянка чагарникова -11,9 % i лучна - 11 %.
Клас Molinio-Arrhenatheretea представлений здебiльшого мезофiльни-ми, мезоксерофшьними та ксеромезофiльними лучними угрупованнями зап-лав i пiслялiсових територiй. Серед фiтоценозiв класу Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937, у межах дослiджуваних дшянок, трапляються угруповання по-рядкiв: Poo-Agrostietalia vinealis Shelyag, V. Sl. et Sipaylova 1985, Arrhenathe-retalia Pawl. 1928 (союзи: Festucion pratensis Sipaylova Mirk., Shelyag et V. Sl., Arrhenatherion (Br.-Bl. 1925) W. Koch 1926), Cynosurion cristati Br.-Bl. et R. Tx. 1943), Molinietalia W. Koch 1926 (Deschampsion caespitosae Horvatic 1930, Molinion W. Koch 1926, Alopecurion pratensis Pass. 1964, Calthion R. Tx. 1937) i Galietalia veri Mirk. et Naum, 1986.
Усього для угруповань класу Molinio-Arrhenatheretea вiдзначено 28 гшздових видiв nTaxiB. Структура домшування на мезофiтних луках змь нюеться. Майже у Bcix фiтоценозах класу домшують два види: плиска жов-та - 29,4 % i жайворонок польовий (Alauda arvensis Linnaeus, 1758) - 19,2 %. Решта видiв значно вiдстають за чисельшстю. Однак мiж орнiтоценозами, приуроченими до союзiв цього класу, виявлено ютотш вiдмiнностi.
Порядок Poo-Agrostietalia vinealis об'еднуе мезоксерофiльнi та ксеро-мезофiльнi угруповання шдвищених дiлянок центральних i прируслових час-тин заплав рiвнинних рiчок на дернових, дерново-лучних, чорноземно-луч-них та сушщаних грунтах. В орнiтоценозi серед дев'яти видiв птахiв домшуе плиска жовта (37,5 %). Високий та середньовисокий травостш зумовлюе на-явнiсть серед домiнантiв також деркача (12,5 %) i щеврика лучного (12,5 %).
З порядку Arrhenatheretalia, який об'еднуе фггоценози справжнiх зап-лавних та позазаплавних лук, на дослщжуваних територiях найбiльш поши-рет мезофiльнi угруповання союзу Festucion pratensis. Вони е бщн^ за ви-довим багатством птахiв, нiж пдрофшьш луки класу Phragmiti-Magnocarice-tea. У своему ж клаЫ, за числом видiв орнiтофауни (16), вони поступаються бiльш зволоженим угрупованням союзу Deschampsion caespitosae (21 вид). В угрупованнях союзу Festucion pratensis частка участ у гшздуванш плиски жовто1 - 38,3 %, жайворонку польовому належить 20,9 %. Високою е також участь трав'янки лучно1 (Saxicola rubetra Linnaeus, 1758) - 10,1 %. Серед зви-чайних видiв вщзначеш чайка (Vanellus vanellus Linnaeus, 1758) - 6,1 %, пере-пшка (Coturnix coturnix Linnaeus, 1758) - 5,8 % i щеврик лучний - 5,4 %.
Схожою е структура домшування птахiв у рослинних угрупованнях ще одного союзу названого класу, а саме союзу Arrhenatherion (11 видiв шж^в). Однак серед чисельних видiв тут виступае просянка (Emberiza calandra Linnaeus, 1758) (8,6 %) - порiвняно не чисельний вид для заходу Украши. Ще одна ютотна рiзниця полягае у вщсутност куликiв, виняток становить лише чайка з дуже низьким вщсотком участь Водночас вщсоток участ перепiлки i щеврика лучного збшьшуеться. На нашу думку, рiзницю у структурi орнiтоценозу цих лук зумовлюе те, що угруповання союзу Arrhenatherion мають, в середньому, вищий i щшьшший травостiй, анiж угруповання союзу Festucion pratensis.
Для угруповань наступного союзу рослинносп Cynosurion cristati, в яких вщзначено 12 видiв птахiв, навпаки - характерний нижчий i менш щшь-ний травостiй, ашж для угруповання союзу Arrhenatherion. Це вщобра-жаеться на видовому складi та структурi домiнування в орштоценозь Так, скажiмо, тут присутнi на гшздуванш три види кулиюв, два з яких мають ви-соку частку участь чайка - 18,3 % i коловодник звичайний (Tringa totanus Linnaeus, 1758) - 6,1 %. Часто вони утворюють колошальш поселення в мю-цях iз доволi низьким рослинним покривом. Домшуючими видами залиша-ються жайворонок польовий i плиска жовта, хоча в останньо1 частка участ знижуеться порiвняно з оршгонаселенням фiтоценозiв двох попередшх со-юзiв (23,2 %), а у жайворонка, навпаки, дещо зростае (25,6 %). Угруповання союзу Cynosurion cristati можна назвати ксеро-мезофшьними, часто вони формуються на схилах або злегка шдвищених дшянках центрально! та при-
руслово! частин заплав на дерново-ошдзолених сушщаних грунтах. Тому в порядку Arrhenatheretalia структура домшування орштоценозу цього союзу видшяеться i бiльше нагадуе структуру орштоценозу зовЫм iншого класу вже псамофшьно! рослинностi - Sedo-Scleranthetea Br.-Bl. 1955. Щ угруповання досить подiбнi i за видовим складом - шдекс схожост за Соренсеном - 0,58.
Найбшьше видове рiзноманiття птахiв у клас Molinio-Arrhenatheretea встановлене для угруповань порядку Molinietalia, союзу Deschampsion caes-pitosae - 21 вид. Цей союз представляють ф^оценози заплавних i позазаплав-них вологих лук на торф'янистих грунтах. За ступенем зволоження в союзi можна зустргги мезофшьш i мезогiгрофiльнi угруповання. Частка домшки тих чи iнших видiв рослих, характерних для рiзних типiв зволоження, неод-норiднiсть травостою за висотою i щiльнiстю е факторами шдвищення видового багатства орнiтонаселення цих лук. Структура домшування така: плиска жовта - 28,3 %, жайворонок польовий i чайка - 11,4 %, трав'янка лучна - 9 %, щеврик лучний - 7,3 %, деркач - 6,4 %, перепшка - 5,8 %.
Угруповання зi значною часткою у травосто! щучки дернисто! (Deschampsia caespitosa (L.) Beauv) мають високi маскувальнi властивосл i е сприятливими для заселення наземногнiздними птахами. Пiд час випасу на таких упддях худоба швидше вшдае трави з м'якшими стеблами та листками, часто залишаючи купини щучки дернисто! майже не порушеними. Гшзда при основi таких купин, де ще й нагромаджуються минулорiчнi сухi рештки рос-лин, рщко пошкоджуються.
Значно бiднiший за видовим складом шший союз порядку Molinietalia - Molinion, лише 9 видiв. За структурою домшування орштонаселення вш бшьше нагадуе гiгрофiльнi ценози з деякими вщмшностями: очеретянка лучна i вiвсянка очеретяна - по 25 %, чайка - 12,5 %. В орнiтоценозi присутня очеретянка прудка (Полюся) - 6,3 %.
Угруповання союзу Alopecurion pratensis зараховують до пгромезо-фшьних та мезофшьних лук, що формуються переважно на понижених дшян-ках центрально! та притерасно! частини заплав рiчок. Залежно вiд режиму ви-користання, щ луки можуть бути сухшими чи вологiшими, з рiзною висотою i щшьшстю травостою. Тому видовий спектр орштонаселення, який нараховуе 13 видiв, тут рiзноманiтний, а структура домшування мае сво! особливос-тi. Домiнантом цих лук е жайворонок польовий - 36,5 % i цей фактор може бути св^енням високого антропогенного впливу на щ лучш угруповання, зокрема мелюративного осушення, адже жайворонок польовий надае перевагу мезо- i ксеромезофггним лукам. Плисщ жовтiй належить 22,4 %, а ще два види - щеврик лучний i чайка становлять по 10,6 % (табл.).
Наступний союз вологих угруповань з порядку Molinietalia - Calthion (12 видiв шж!в) мае зовЫм шшу структуру домшування. Найвища частка участ у гшздуванш належить баранцю звичайному, очеретянщ чагарниковш, плисцi жовтiй - по 15 %, а вже субдомшантами виступають жайворонок польовий, очеретянка лучна i трав'янка чорноголова (Saxicola torquata Linnaeus, 1766) - по 10 %.
Табл. Видовий склад та структура домтування * oprnmo^Hoeie найпоширеш-_шихугруповань рослинносmiрiвнинних лук_
CHmaKCOHH pOCHHHHOCTÍ Phragmiti-Magnocarice-tea, % Molinio-Arrhenatheretea, %
№ Bugu maxÍB Phragmi-tetalia Magnoca-ricetalia Festucion pratensis Arrhenat-herion Cynosuri-on cristati Deschamp sion caes-pitosae Alopecuri-on pratensis
1 Botaurus stellaris 2,2 0,4
2 Ixobrychus minutus 0,4
3 Anas platyrhynchos 7,6 0,7 0,6
4 Anas querquedula 0,4 1,1
5 Anas clypeata 0,2 0,4
6 Aythya ferina 0,2
7 Circus pygargus 1,1 1,1 0,3
8 Circus aeruginosus 5,6 1,1 0,3
9 Perdix perdix 1,2 0,6
10 Coturnix coturnix 0,7 5,8 9,9 3,7 5,8 2,4
11 Grus grus 1,1
12 Rallus aquaticus 0,2 1,8
13 Porzana porzana 1,1 0,7
14 Porzana parva 1,3
15 Fulica atra 0,2
16 Gallinula chloropus 3
17 Crex crex 0,4 2,5 1,2 6,4 2,4
18 Vanellus vanellus 3,5 6,1 2,5 18,3 11,4 10,6
19 Tringa totanus 0,7 6,1 4,1 4,7
20 Actitis hypoleucos 0,4
21 Gallinago gallinago 8,2 1,4 1,5 3,5
22 Gallinago media 0,7
23 Limosa limosa 1,4 3,7 1,2 2,4
24 Asio flammeus 0,2
25 Galerida cristata 0,7
26 Alauda arvensis 0,4 20,9 23,5 25,6 11,4 36,5
27 Anthus pratensis 5 5,4 8,6 9,8 7,3 10,6
28 Motacilla flava 1,1 15,6 38,3 30,9 23,2 28,3 22,4
29 Motacilla feldegg 0,7
30 Motacilla citreola 0,4 1,1 1,7
31 Lanius collurio 0,4
32 Locustella luscinioides 3,2 0,4
33 Locustella fluviatilis 0,9
34 Acrocephalus paludicola 0,2 6
35 Acrocephalus schoenobaenus 11 18,4 1,4 3,2 1,2
36 Acrocephalus palustris 11,9 1,4 1, 2 1,5 1,2
37 Acrocephalus scirpaceus 16
38 Acrocephalus arundinaceus 13,4
39 Sylvia communis 0,4 1,2
40 Sylvia curruca 0,4
41 Saxicola rubetra 10,1 9,9 3,7 9
42 Saxicola torquata 2,5 1,2 0,9 1,2
43 Panurus biarmicus 0,4
44 Acanthis cannabina 0,4
45 Emberiza calandra 2,9 8,6 0,6
46 Emberiza citrinella 1,2 2,4 0,3
47 Emberiza schoeniclus 17,1 30,1 1,2 3,8
Всього eudie 26 25 16 11 12 21 13
* структура домiнування, виражена у частках гшздово! участ nTaxiB, %
Останнш порядок Galietalia veri представлений фгшценозами остеп-нених лук твденно-схщно! частини Заходу Украши, угрупованнями узлюь, а також заплавних лук на слабосформованих сушщаних грунтах.
Висота i щшьтсть травостою тут висока i це ютотно впливае на фор-мування орштоценозу, у складi якого нараховуеться Ым видiв. Жайворонок польовий, хоча й домшуе - 26,3 %, але не сильно вiдриваеться за часткою участi вiд кiлькох субдомiнантiв, оскшьки для цього виду бiльш сприятливим е низький i середнш травостш, часто нещiльний. Субдомiнують: перепiлка, щеврик лучний, просянка - по 15,8 %, плиска жовта i трав'янка лучна - по 10,5 %.
Висновки i перспективи подальших дослвджень. Розподiл орштона-селення у розглянутих лучних та прибережно-водних угрупованнях рослинносп залежить вiд сукупностi екотошчних факторiв та антропогенних впли-вiв, що характеризують цi угруповання. Стушнь зволоження, висота i щшьтсть рослинного покриву, маскувальнi властивостi рослин тощо - кожен вид шж!в обирае оптимальне спiввiдношення умов, що властиве певним синтак-сонам рослинносп. Встановленi закономiрностi поширення гшздово! оршто-фауни в цих угрупованнях можуть використовуватися в цшях бюшдикацн стану заповщних та господарських лучних упдь.
Лiтература
1. Григора 1.М. Основи фггоценологи / 1.М. Григора, В.А. Соломаха. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2000. - 240 с.
2. Соломаха В. А. Синтаксоном1я рослинносп Украши / В. А. Соломаха // Украшський фггоценолопчний зб1рник. - Сер.: А. Фггосоцюлопя. - К. : Вид-во "Ф1тосоцюцентр", 1996. -Вип. 4 (5). - 119 с.
3. Соломаха В.А. Синтаксоном1я рослинносп Украши. Трете наближення / В.А. Соломаха. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2008. - 296 с.
4. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Matuszkiewicz. - Warszawa, 2001. - 536 p.
5. Tomialojc L. Podstawowe informacje o sposobie prowadzenia censusow z zastosowaniem kombinowaney metody kartograficznej / L. Tomialojc // Not. Orn., 1980. - T. 21. - S. 55-61.
Сенык Н.А., Реслер И.Я. Орнитоценозы сообществ луговой и приб-режно-водной растительности равнинной части Западной Украины
Исследованы орнитоценозы сообществ луговой и прибрежно-водной растительности равнинной части Западной Украины. Установлена зависимость распределения населения птиц в различных фитоценозах, проклассифицированных согласно системе Браун-Бланке, от совокупности условий: экотопических факторов и антро-
погенного воздействия, характерных для этих сообществ. Описаны видовой состав и структура доминирования орнитоценозов растительных сообществ, синтаксономи-чески принадлежащих двум классам, семи порядкам растительности. В классе Moli-nio-Arrhenatheretea R. Tx. (1937) описано население птиц фитоценозов семи союзов растительности.
Ключевые слова: орнитоценозы, сообщества растительности, Западная Украина.
SenykM.A., ReslerI.Ya. Ornithocoenoses of meadow and coastal-aquatic vegetation communities of the plain part of Western Ukraine
Ornithocoenoses of meadow and coastal-aquatic plant communities of the plain part of Western Ukraine was studied. The dependence of the distribution of birds in different phytocoenoses, classified by the Braun-Blanquet approach, was found. The character of avifauna is associated with the conditions of each plant communities: ecotopes and anthropogenic factors. Described the ornithocoenoses species composition and dominance structure of two classes, seven orders of plant communities. In class Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937 described the avifauna of seven vegetation alliances.
Keywords: ornithocoenoses, plant communities, Western Ukraine.
УДК 639.111.14 (477.74) Наук. ствроб. С.М. Стельмах -HsopiscbKuû
нацюнальтй природний парк
СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦП I СТАДН1СТЬ ДИКШ СВИН1 (SUS SCROFA L.) НА РОЗТОЧЧ1
Наведено результати вивчення статево-вшово'' структури, а також стадносп ди-koï свиш в регюш Розточчя з 1999 по 2008 рр. Висв^лено причини низько'' вщтво-рювально'' здатносп дослщжувано' популяци. Вшова та статева структура мюцево'' популяци характеризуемся ютотними змшами за роками. Найнижчий вщсоток поросят зафксовано у 1999 р. (21 %), а найвищий - у 2003 р. (48,6 %). За вщносно велико'' частки дорослих тварин упродовж бшьшосп роюв простежено незначний вщсоток молодняку, що е ознакою низько'' вщтворювально'' здатносп популяци. Се-редньорiчний показник стадносп змшюеться в межах 3,2-6,8 особин. Найвищим вш був у 2003 р., коли частка поросят була найбшьшою.
Ключов1 слова: фауна, дика свиня, Розточчя.
Дика свиня (кабан) - поширений вид в Укра'ш i здавна вважаеться важливим об'ектом полювання. Завдяки еколопчнш пластичност i високiй плодючостi кабан е перспективним видом у мисливському господарсга Украши. В останш два десятилотя спостерiгають значне зростання чисельносп виду по всiй Сврош [4-6], розширюеться його ареал у швшчному напрямку [1-3]. Помiтно зросла чисельшсть дико'' свинi на Львiвщинi. Так, якщо в 1999 р. поголiв,я нараховувало 1770 особин, то в 2008 р. чисельшсть виду в обласп уже становила понад 3 тис. особин.
На сучасному еташ розвитку мисливського господарства недостатньо знати лише загальну кшьюсть тварин. Необхщно враховувати, з яких особин (стать, вш) складаеться та чи шша мiкропопуляцiя, якi спiввiдношення забез-печують найвищу продуктивнiсть поголiв,я, яким чином потрiбно здшснюва-ти вилучення тварин, щоб не порушити нормального сшввщношення стате-вих i вжових груп. Стосовно кабана це особливо важливо, оскiльки у цього виду рiзнi термiни першого спаровування у самщв i самиць, обмежена поль гамiя самцiв та рiзна плодючють самиць.
