CC BY
814
ECONOMIC SCIENCES / «еЮУУШШУМ-ЛШШаИ» #251148), 2022
ECONOMIC SCIENCES
УДК: 658.5/.8:332.1
Шипоша В.
ТОВ «1нститут науково-пeдагогiчноi та виробничог тфраструктури» (м. Слов 'янськ, Украгна)
Трушкта Н.
Уткш В.
1нститут економжи npoMu^oeocmi НАН Украти (м. Кшв, Украгна)
DOI: 10.24412/2520-6990-2022-25148-14-20 ОРГАН1ЗАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КЛАСТЕРНЫХ СТРУКТУР У ПРОМИСЛОВИХ РЕГ1ОНАХ ТА АЛГОРИТМ ЙОГО РЕАЛ1ЗАЦП
Shyposha V.
LLC "Institute of Scientific-Pedagogical and Production Infrastructure ", Slovyansk, Ukraine
Trushkina N.
Utkin V.
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM FOR ENSURING DEVELOPMENT OF CLUSTER STRUCTURES IN INDUSTRIAL REGIONS AND ALGORITHM FOR ITS
IMPLEMENTATION
АнотацЯ
У сmаmmi удосконалено органiзацiйно-eкономiчнuй мeханiзм забезпечення регюнального розвитку на ocHoei створення кластерних структур, що забезпечуе системну мотивовану взаемодт ecix ключових учасниюв процесу соцiально-eкономiчного розвитку рeгiонiв, збшьшення ктькостг нових i збереження с нуючихробочих мiсць, зростання обсягiв iнвeсmuцiйнuхресурав, розширення податковог бази. Розроблено алгоритм рeалiзацii органiзацiйно-eкономiчного мeханiзму задля визначення eфeкmuвносmi дiяльносmi кластерних структур на прuкладi промислових рeгiонiв Украти. Використання запропонованого алгоритму дозволить створити спрuяmлuвi умови для збшьшення ресурсного поmeнцiалу кластерних утворень i рeалiзуваmu у повному обсязi гх сmраmeгiчнi цл та завдання.
Abstract
The article improves the organizational and economic mechanism for ensuring regional development based on the creation of cluster structures, which ensures systematic and motivated interaction of all key participants in the process of socio-economic development of regions, increasing the number of new and preserving existing jobs, increasing the number of investment resources, expanding the tax base. An algorithm for the implementation of the organizational and economic mechanism was developed to determine the effectiveness of cluster structures based on the example of industrial regions of Ukraine. The use of the proposed algorithm will allow the creation of favorable conditions for increasing the resource potential of cluster formations and realizing their strategic goals and objectives in full.
Ключовi слова: нацюнальна економка, рeгiональна економка, класmeрuзацiя економжи, кластерна структура, мехашзм управлтня, органiзацiйно-eкономiчнuй механзм, алгоритм рeалiзацii мехашзму.
Key words: national economy, regional economy, clustering of the economy, cluster structure, management mechanism, organizational and economic mechanism, mechanism implementation algorithm.
На даний час вихщ з глибоко1 економ1чно1 кризи потребуе реал1зацп кардинальних реформ i принципово нових шдходш до формування мехаш-3MiB управлшня национальною економшою Укра-!ни. Сьогодш ввдбуваеться змша моделей управлшня промислово-штегрованими системами на структурно новi форми [1], яш мають орiентуватися на подальшу трансформацш економiчних процесш як на региональному, так i на национальному рiвнi. За 1х допомогою можуть виршуватися завдання збшьшення промислового виробництва та формування антикризово! полггики держави. Цей процес характеризуемся як кшьшсними, так i яшсними
змшами д1яльносл кожного окремого промислового щдприемства та регюнально! економжи Укра-!ни загалом.
Однак кризовi явища негативно впливають на економшу Укра1ни й ефективне формування i використання стратегiчних виробничих потужностей пщприемств промислових регiонiв. Значний спад промислового виробництва супроводжуеться сут-тевим попршенням сощально1 та економiчноl ситу-аци у регiонах Укра1ни унаслвдок вшськово1 агреси з боку роси. Результатом цього процесу стало зростання р1вня безробiття, втрата майна та зниження кушвельно1 спроможносп населення, збшьшення кiлькостi внутршньо перемщених осiб. З ураху-
«ШУШ(ШШиМ-Ши©Ма1> #2Щ«)), 2022 / БСОШМГС 8С1Б1ЧСБ8
15
ванням цього для виршення вищезазначених проблем у рамках заходш щодо реал1зацп Стратегш регионального розвитку на перюд до 2027 року дощ-льно створювати вщповщш кластерн структури шляхом консолвдаци зусиль держави, б1знесу, науки, освпи у прюритетних сферах економ1чно! д1я-льносл [2-9]. Це дозволить пвдвищити р1вень кон-курентоспроможносп промислових регюн1в, ство-рити сприятлив1 умови для зростання обсяпв продукцп та якост1 наданих послуг, забезпечити взаемовигщне сп1вробггаицтво р1зних учасниюв кластера 1 стейкхолдерш та сформувати яшсно нову модель репонально! економжи.
Отже, сучасн умови господарювання вимага-ють змш метод1в, шструмент, принцишв функщ-онування та шлях1в досягнення ц1лей пщприемств. У зв'язку з цим поняття «орган1зац1йно-економ1ч-ний механзм» потребуе подальших наукових дос-лвджень задля уточнения суп й удосконалення змь сту. Це й обумовило виб1р теми дослвдження, його мету та завдання.
Критичний анал1з наукових публ1кацш свщ-чить, що кнуе багато р1зних формулювань поняття «мехашзм» та його р1зновид1в. Етимолопя катего-ри «механзм управлшня» тюно пов'язана з понят-тям «механзм». Мехашзм - це взаемопов'язана су-купшсть соц1ально-економ1чних вщносин, принцишв, методш, форм, п1дход1в до регионального управлшня [10-11]. До складових механзму належать: засоби й шструменти; суб'екти, система 1 за-соби; методи, важел1 й шструменти; структура 1 комплекс форм 1 методш; способи.
Мехашзм як економ1чна категор1я - це: сукуп-нсть ц1леспрямованих впливш; взаемозв'язок 1 вза-емод1я сукупносп чинниюв; комплекс заходв 1 по-сл1довн1сть 1х реал1зацп; сукупнсть законом1рних зв'язшв 1 вщносин. Анал1з наукових праць в еконо-м1чнш галуз1 знань свщчить, що механзм управлшня здебшьшого розглядаеться як: сукупшсть; система; практичн заходи, засоби, важел1, стимули, за допомогою яких органи управлшня впливають на виробництво з метою досягнення поставлених завдань; певне знаряддя для здшснення цшеспря-мованих перетворень.
У сучаснш економ1чнш теори термш «меха-н1зм» найчастше поеднуеться з поняттями «управлшня», «господарський», «фшансовий», «шститу-цшний», «органзадшний», «економ1чний» тощо.
Господарський механзм пщприемства являе собою систему основних форм, метод1в 1 важел1в використання економ1чних законв, реал1заци влас-ност1, всеб1чного розвитку людини, узгодження його штерес1в з штересами колективу 1 суспшьства [12, с. 572].
На думку А. Чухна [13], шляхом змши та вдо-сконалення господарського механзму можна вирь шувати р1зн1 соц1ально-економ1чн1 проблеми 1 забезпечити пщвищення ефективносп господарювання, тому не випадково господарський механзм е одшею з провщних тем в економ1чнш теори.
М. Горш [14] вважае, що господарський меха-нзм мае включати орган1зацшно-правов1, економь
чн та соц1альн1 аспекти. При цьому, на думку автора, структуру господарського механзму необхь дно ор1ентувати на ринков1 умови господарювання, щоб вш ввдповщав цшям розвитку виробництва. Сучасний господарський механзм пщприемств мае забезпечити д1ев1 стимули для його розвитку, сти-мулювати щдприемство працювати на споживача, упроваджувати шноваци, скорочувати витрати тощо.
О. Данькевич [15] стверджуе, що господарський мехатзм являе собою складну систему, якш властив1 нестшш внутршш та зовн1шн1 зв'язки. Центральним елементом господарського мехашзму е економ1чний мехатзм. Господарський мехатзм впливае на конкурентоспроможнють щдприемства, ефективн1сть його функцюнування 1 розвиток.
Н. М1ронова [16] розглядае господарський мехашзм пщприемства як систему економ1чних вщно-син внутршшх елемент щдприемства з ринковим середовищем. Оск1льки пщприемство е складною системою, воно мае внутршне середовище, що включае сукупн1сть техн1ки, технологи, кадр1в, як1 утворюють певну структуру. Основними напря-мами вдосконалення господарського механзму п1дприемства авторка вважае: п1двищення рол1 маркетингу у плануванн1 д1яльносл п1дприемства; освоення 1нновац1й; упровадження ефективних ор-ган1зац1йних структур; удосконалення кадрового потенщалу; п1двищення соц1ально! захищеност1 прац1вниюв; п1двищення р1вня корпоративно! куль-тури.
О. Бельченко та А. Саяпш [17] в1дзначають, що за допомогою господарського механзму п1дприем-ство впливае на розвиток продуктивних сил й ефе-ктивн1сть !х використання. Через господарський механзм реал1зуються економ1чн1 штереси, як1 мо-жуть мати так1 форми: отримання 1 зб1льшення до-ход1в; п1двищення квал1ф1кац11 та освпи, зростання виробництва, пол1ишення якост1 продукци, удосконалення орган1зац1йно1 структури, змщнення мате-р1ально-техн1чно1 бази тощо.
Н. Зось-Кюр 1 £. Рудика [18] вважають, що сучасний господарський механзм ринкового типу практично не дослвджений, тому що в1н залежить в1д багатьох чинник1в, у першу чергу вщ зовн1ш-нього середовища. Проблеми господарського меха-н1зму пщприемств автори вбачають у недостатн1й гармоншносп й узгодженост1 його окремих складових, що знижуе загальну результативн1сть д1яльно-ст1 суб'ект1в господарювання. З точки зору автор1в, основними напрямами вдосконалення господарського механ1зму пщприемств е: формування ефек-тивно! високотехнолопчно! структури виробництва; стимулювання економ1чного зростання; соц1а-льний захист працюючого персоналу тощо.
У робот1 [19] господарський механзм п1дпри-емства розглянуто як сукупн1сть економ1чного (внутр1шнього 1 зовншнього), адм1н1стративного, нормативно-правового та сощально-психолопч-ного механ1зм1в.
У науков1й лггератур1 зустр1чаються терм1ни «механ1зм управл1ння», «господарський механ1зм»,
ECONOMIC SCIENCES / «ШШШШШУМ-ШУГМак» #251148), 2022
16
«органiзацiйний механзм», «економiчний меха-нзм», «органiзацшно-економiчний мехашзм» та ш. Використання вщповшно! категорii залежить вш того, яку наукову школу представляе дослвдник.
Основу концепци економiчного механзму, яку започаткував лауреат Нобел1всько! преми з еконо-мжн 2007 р. Л. Гурвщ (Leo Hurwicz), становить ро-зумшня даного поняття як форми взаемоди еконо-мiчних агент i держави у процесi продукування благ для задоволення потреб суспшьства [20]. Ви-значення сутi та змкту економiчного механiзму представниками рiзних наукових шкш системати-зовано за такими класифшацшними ознаками: складова господарського механзму; сукупнiсть економiчних ресурс1в; спосб взаемоди господарсь-ких процес1в; партнерство.
Бшьшкть дослщниюв не роздшяють поняття оргамзадшного та економiчного механiзмiв. Одш автори розумшть його як систему шструмент ре-гулювання виробництва, друп - як систему управ-лшня економшою, третi - як спосб господарю-вання. Сьогоднi сформувалося два основних пщ-ходи до визначення змюту економiчного механiзму [21, с. 217]:
функцюнальний (переважае в заруб1жнш еко-номiчнiй лiтературi; згвдно з цим пвдходом еконо-мiчний механзм розглядаеться як функц1я);
структурний (характерний для впчизняно! лъ тератури при розглядi економiчного механiзму через призму його структурного змкту; економiчний механiзм визначаеться як сукупнiсть його складо-вих, взаемопов'язаних форм, метод1в i явищ).
Аналiз спещально! лггератури свщчить про рь зноманiтнiсть поглвдв учених на визначення змь сту термша «органiзацiйно-економiчний меха-нзм». Пвд органiзацiйно-економiчним механiзмом [22-23] дослвдники розумшть:
складову економiчного та частину господарського мехатзму, яка ввдображае сукупшсть орга-нiзацiйних, фшансових й економiчних метод1в, способ1в, форм, шструмент i важел1в;
синонш до економiчного i господарського ме-ханiзмiв;
еднiсть державного регулювання та ринково! саморегуляци;
органiзацiйно-економiчнi ввдносини, що фор-муються у процеа ошгашзаци суспшьно! працi, об-мшу дiяльностi та управлшня;
шструмент управлшня, що являе собою сукуп-нiсть управлшських елемент i способ1в !х оргаш-зацшно!, шформацшно!, мотивацшно! та правово! пштримки;
систему формування цшей i стимул1в, що до-зволяють перетворювати матерiальнi й духовш потреби суспiльства на засоби виробництва.
Ключовими принципами формування оргаш-зацiйно-економiчного механiзму [24-25] визнано до^льн^ть, своечаснiсть, плановiсть, комплекс-нiсть, ^перервнст^ взаемодш, гнучкiсть, дина-мiзм i розвиток.
У данш статтi удосконалено органiзацiйно-економiчний механiзм забезпечення розвитку кластерних структур (рис. 1), який дозволить максимально врахувати специфшу дiяльностi цих утворень i сприятиме бшьш адекватному оцшюванню рiвня й ефективностi !х розвитку. Ввдповщно до схеми органiзацiйно-економiчного механiзму забезпечення функцюнування кластерних структур розро-блено алгоритм його реалiзацii для визначення ефе-ктивностi !х д1яльносл (рис. 2).
Використання запропонованого алгоритму ре-алiзацii органiзацiйно-економiчного механзму за-безпечення розвитку кластерних структур створюе сприятливi умови для збшьшення ресурсного поте-нцiалу цих утворень i дозволяе у повному обсязi ре-алiзувати !х стратегiчнi цш та завдання.
«ШУШ(ШШиМ-Ши©Ма1> #2Щ«)), ЖШ / БСОШМГС 8С1Б1ЧСБ8
17
Рис. 1. Орган1зацшно-економ1чний механизм забезпечення розвитку кластерних структур
Джерело: авторська розробка.
CO i-^
s р
Алгоритм реатзаци оргашзацшно-економ1чного мехашзму забезпечення розвитку кластерних структур
Н Ol «
» (i ß
тЗ w Ы
и а я
я 9 к-
У, á
2 и Й
•3 I ^
3
Оцшювання результапв розвитку та д1яльност1 кластерних структур
«ШУШ(ШШиМ-Ши©Ма1> #2Щ«)), ЖШ / ECONOMIC sciences
19
значення понять «кластеризац1я регионально! еко-номши», «кластерний менеджмент», «кластерна ш-фраструктура».
Список лiтератури
1. Амоша О. I., Трушина Н. В., Шипоша В. А. Мехатзм формування та управлшня розвитком 6i-знес-штегрованих структур у схiдних регюнах Ук-ра!ни. Економiчний eicHUK Донбасу. 2021. № 3(65). С. 4-23. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23.
2. Trushkina N., Dzwigol H., Kwilinski A. Cluster model of organizing logistics in the region (on the example of the economic district "Podillya"). Journal of European Economy. 2021. Vol. 20. No. 1. P. 127-145. https://doi.org/10.35774/jee2021.01.127.
3. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region's Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Economics. 2021. Vol. 4. No. 1. P. 19-53. https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2).
4. Уткш В. П. Передумови, моделi та струк-тури промислових кластерних об'еднань. BicHUK eKOHOMi4HO'i науки Украши. 2021. № 2 (41). С. 191196. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).191-196.
5. Trushkina N., Shyposha V. Cluster Initiatives as a Mechanism for Modernizing the National Economy: Adaptation of European Practice. Moderni aspekty vedy: XIV Dil mezinarodni kolektivni monografie. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2021. Str. 590-601.
6. Драчук Ю. З., Трушкiна Н. В., Шипоша В. А. Застосування мiжнародного досвiду формування кластерних структур у сучасних умовах регионального розвитку Укра!ни. Науковий eicHUK Мiжнаро-дного гумантарного yHieepcumemy. Сер.: Еконо-мжа iменеджмент: зб. наук. пр. / МИж^родний гу-манiтарний ун-т. Одеса: Гельветика, 2021. Вип. 50. С. 18-30. https://doi.org/10.32841/2413-2675/2021-50-2.
7. Trushkina N., Shyposha V. Clustering of the national economy as an effective tool for the sustainable development of European Countries. Three Seas Economic Journal. 2021. Vol. 2. No. 4. P. 63-70. https://doi.org/10.30525/ 2661-5150/2021-4-11.
8. Liashenko V., Trushkina N. Institutional Principles of Formation of Cross-border Transport and Logistics Cluster in the Conditions of Digital and Sustainable Development. Green, Blue & Digital Economy Journal. 2021. Vol. 2. No. 3. P. 90-100. https://doi.org/10.30525/2661-5169/2021-3-14.
9. Кошкалда I. В., Прокопишин О. С., Трушина Н. В. Концептуальш засади створення шнова-цшних агрокластерш в умовах сталого розвитку на-щонально! економши. Науковий ei^UK 1вано-Фран-ювсъкого нацюнального технiчного унiверcитету нафти i газу. Сер.: Економжа та управлшня в наф-товш i газовш промиcловоcтi. 2022. № 1(25). С. 7488. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2022-1(25)-74-88.
10. Lazarenko D. Socioeconomic indicators of energy-efficient development of the region. European Cooperation. 2016. Vol. 8. No. 15. P. 88-93.
11. Драчук Ю. З., СталИнська О. В., Трушина Н. В. МеханИзми стимулювання розвитку Иннова-цИйного пiдприeмництва: узагальнення зарубИж-ного досвiду. Ekohomíhhí та соцiальнi перспективи децентралгзацИ' в Укратг. монографiя / шд заг. ред. Ю.З. Драчука, В.Я. Швеця, М.С. Пашкевич; МГУ, НГУ. ДнИпро: Нац. гИрничий ун-т, 2016. С. 45-54.
12. Мочерний С. В., Мочерна Я. С. ПолИтична економiя: навч. посИб. Киïв: Знання, 2007. 684 с.
13. Чухно А. Господарський механИзм та шляхи його вдосконалення на сучасному еташ. Економжа Украши. 2007. № 3. С. 60-67.
14. Горин М. П. Механзми розвитку промис-лового виробництва регiону. Регюнальна економжа. 2009. № 1. С. 59-66.
15. Данькевич О. Г. Механзм забезпечення конкурентоспроможносп пИдприемства. Науковi працi Нацюнального yHieepcumemy харчових техно-логш. 2012. № 44. С. 166-173.
16. Миронова Н. А. Хозяйственный механизм в управлении экономическим развитием предприятия. Человек. Общество. Инклюзия. 2015. № 4(24). С. 99-107.
17. Бельченко О. А., Саяпин А. В. Хозяйственный механизм реализации экономических интересов субъектов экономики как фактор эффективного развития производства. Социально-экономические явления и процессы. 2011. № 12(34). С. 31-34.
18. Зось-Киор Н. В., Рудыка Е. В. Формирование адаптационного хозяйственного механизма аг-роформирований в трансформационной экономике. Современная экономическая мысль. 2013. № 1. С. 37-43.
19. Лысевич С. Г. Формирование структуры хозяйственного механизма с учетом сферы производства и обращения. Наyковi пpацi Полтавсько'1 державно'1 аграрно'1 академИ'. 2014. Вип. 2 (9). С. 196-201.
20. Измалков С., Сонин К., Юдкевич М. Теория экономических механизмов. Вопросы экономики. 2008. № 1. С. 4-26.
21. Макаренко М. В. Мехатзм управлшня фо-рмуванням конкурентних переваг региону. Актуа-льнi проблеми економИки. 2012. № 3(129). С. 215223.
22. Трушина Н. В. Удосконалення органИза-цИйно-економИчного механизму управлшня логИсти-чною дальшстю пИдприемства. Agricultural and Resource Economics: International scientific E-Journal. 2019. Vol. 5. No. 4. C. 156-172.
23. Trushkina N. Financial ensuring mechanism of management innovative development of the transport-logistics system. Organizational-economic mechanism of management innovative development of economic entities: collective monograph / Edited by M. Bezpartochnyi, in 3 Vol. / Higher School of Social and Economic. Przeworsk: WSSG, 2019. Vol. 3. P. 227236.
24. Trushkina N. Organizational-economic mechanism of management logistic activity of
20
ECONOMIC SCIENCES / «еЮЦУШШУМ-ЛШШаИ» #251148), 2022
enterprise: essence and structure. Strategies for sustainable socio-economic development and mechanisms their implementation in the global dimension: collective monograph / VUZF University of Finance, Business and Entrepreneurship. Sofia: VUZF Publishing House «St. Grigorii Bogoslov», 2019. Vol. 3. P. 117-125.
25. Прокопишин О., Пушак Г., Трушина Н. Органiзацiйно-економiчний MexaHi3M управлiння розвитком кластерних структур в агропромисло-вому комплексу економiчних районiв Украни. Vëda a perspektivy. 2021. № 7(7). Str. 175-188. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2021-7(7)-175-188.
УДК 332.12
Шувалова Ю. А.
канд.экон. наук, доцент, доцент кафедры экономики и маркетинга ФГБОУ ВО «Марийский государственный университет» DOI: 10.24412/2520-6990-2022-25148-20-22 ИССЛЕДОВАНИЕ ДРАЙВЕРОВ РАЗВИТИЯ ИННОВАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА РЕГИОНА
Shuvalova Y. A.
Mari State University
STUDY OF DRIVERS FOR THE DEVELOPMENT OF THE INNOVATIVE POTENTIAL OF THE
REGION
Аннотация
Актуальность подходов к определению драйверов развития инновационного потенциала региона связана с усилением конкуренции и ускорением темпов роста НТП в России и во всем мире. Именно это определяет инновационный вектор развития субъектов экономики. В настоящей статье представлен ряд актуальных подходов к систематизации драйверов инновационного развития региона, представлены 7 ключевых драйверов развития инновационного потенциала региона.
Abstract
The relevance of approaches to identifying drivers for the development of the innovative potential of the region is associated with increased competition and accelerated growth rates of scientific and technological progress in Russia and around the world. This is what determines the innovative vector of development of economic entities. This article presents a number of relevant approaches to the systematization of the drivers of the region's innovative development, presents 7 key drivers for the development of the region's innovative potential.
Ключевые слова: инновации, инновационный потенциал, драйверы развития региона, инновационное развитие региона.
Key words: innovations, innovative potential, drivers of the region's development, innovative development of the region.
Актуальность проработки исследований проблематики инновационного развития регионов обусловливается в первую очередь потребностью обеспечения экономически сбалансированного развития всех без исключения территорий страны. Поэтому запросы на выявление и анализ драйверов инновационного потенциала на уровне региона принимают первостепенное значение в сложившихся условиях хозяйствования. Ряд исследователей-экономистов видят прямую связь между ключевыми параметрами инновационного развития региона и его научно-образовательными ресурсами, другие исследователи придают большое значение формированию и развитию инновационных секторов на уровне региона, рассматривают модели создания инновационного потенциала через инструменты акселерации новаторских проектов, в частности модель бизнес-катализатора, имеются и другие мнения [1, 3-8].
Современное представление о ключевых драйверах становления и развития инновационных возможностей региона должно определяться методической базой, фиксирующей степень инновационного развития стран и отдельных регионов, то есть
методической базой, положенной в основу известных международных рейтингов.
В основе метода Всемирного экономического форума для анализа степени глобальной конкурентоспособности, в частности категории «инновационный потенциал», используются индикаторы: государственные закупки высокотехнологичной продукции, заявки на патенты, инновационный потенциал, качество исследовательских институтов, расходование организаций на НИОКР, взаимодействие научно-технического характера между университетскими комплексами и промышленностью, открытость ученых и инженеров. Метод расчета Индекса экономики Всемирного банка дает представление об уровне прогресса инновационной экономики через индекс, включающий показатели: индекс экономического и институционального режима; индекс образования; индекс инноваций; индекс информационных технологий и коммуникаций [9-11].
Имеются так же исследования инновационного роста региона, в которых выделено несколько структурных региональных драйверов: НИОКР, особенности развития отраслей, урбанизация, пат-
