CC BY
2
УДК: 338. 439. 62
ОРГАНВАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДООВОЧЕВОГО КОНСЕРВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Статтю присвячено формуванню структури органiзацiйно-економiчного мехатзму розвитку плодово-овочеконсервного виробництва в Укра'Ы. Визначено, що основними складовими органгзацшно-економiчного регулювання дiяльностi та розвитку плодово-овочевого консервного виробництва е: регулювання цiлiсностi розвитку тдприемств; регулювання iнновацiйно-iнвестицiйноi дiяльностi на основi власного капiталу; регулювання фiнансовоi дiяльностi; створення умов здшснення операцшно'1' дiяльностi; проведення ефективно'1' комерцшно'1' дiяльностi; надання спонукально-мотивацтних соцiальних умов; забезпечення iнформацiйно-аналiтичного о^нювання пошуку та контролю використання ресур^в пiдприемств.
Сформовано концептуальш засади створення ново'1' оргашзацшно'1' структури розвитку плодово-овочеконсервного виробництва в Укра'ш. Дано визначення стратегiчного альянсу нового типу стосовно системи плодово-овочеконсервного виробництва. Ця структура являе собою оргатчну едтсть виробничо'1', твестицшно'1] iнновацiйноi, фтансово'1] збутово'1' та iнших видiв дiяльностi пiдприемств, об'еднаних за ланцюгово-мережним (технологiчно-функцiональним) принципом у взаемопов'язану систему функцюнальних «полiв»: виробництва сировини, заготiвлi i зберiгання, переробки, збуту.
Створення iнтегрованих плодово-овочеконсервних структур типу «нового альянсу» дозволить вирiшити проблеми розвитку галузi через дт в системi альянсу органiзацiйно-економiчного механизму розвитку галузi. Можливостi альянсу дозволяють виршити наступнi завдання: задоволення наявних i перспективних потреб споживачiв у яюсних харчових продуктах; забезпечення консервних тдприемств яюсною сировиною вiтчизняного походження; подолання диспаритету цш i оптимiзацiя розподшу прибутку мiж ланками технологтного ланцюга; поеднання фiнансових можливостей тдприемств для вирiшення завдань розвитку; забезпечення для аграрних виробниюв гарантованого збуту продукцП за адекватною цною; оновлення технiко-технологiчноi бази виробництв; тдвищення економiчноi ефективностi дiяльностi виробництв альянсу, скорочення витрат, бшьш чiтке виявлення i використання резервiв економiчного розвитку; поширення корпоративно'1' культури, нових методiв органгзацИ пращ, пiдвищення колективно'1' свiдомостi, мотива^я творчо'1' активностi; тдвищення продуктивностi працi; впровадження сучасних систем управлтня яюстю; бшьш повне i рацiональне використання ресурсiв; вирiшення проблеми кадрового забезпечення.
Ключовi слова: плодово-овочеконсервне виробництво, органiзацiйно-економiчний мехашзм, iнтегрована структура, стратегiчний альянс.
Статья посвящена формированию структуры организационно-экономического механизма развития плодово-овощеконсервного производства в Украине. Определено, что основными составляющими организационно экономического регулирования деятельности и развития плодово-овощного консервного производства являются: регулирование целостности развития предприятий;
А.Б. НАУМОВ
Национальный авиационный университет
ОRCID: 0000-0003-4808-0241 Н.Н. АНТОФИЙ
ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ ЭФФЕКТИВНОГО РАЗВИТИЯ ПЛОДООВОЩНОГО КОНСЕРВНОГО ПРОИЗВОДСТВА
регулирование инновационно-инвестиционной деятельности на основе собственного капитала; регулирование финансовой деятельности; создание условий для осуществления операционной деятельности; проведение эффективной коммерческой деятельности; предоставление побудительно -мотивационных социальных условий; обеспечение информационно-аналитической оценки поиска и контроля использования ресурсов предприятий.
Сформированы концептуальные основы создания новой организационной структуры развития плодово-овощеконсервного производства в Украине. Дано определение стратегического альянса нового типа по отношению к системе плодово-овощеконсервного производства. Эта структура представляет собой органическое единство производственной, инвестиционной, инновационной, финансовой, сбытовой и других видов деятельности предприятий, объединенных по цепно-сетевому (технологическо-функциональному) принципу во взаимосвязанную систему функциональных «полей»: производства сырья, заготовки и хранения , переработки, сбыта
Создание интегрированных плодово-овоще-консервных структур типа «нового альянса» позволит решить проблемы развития отрасли посредством действия в системе альянса организационно-экономического механизма развития отрасли. Возможности альянса позволяют решить следующие задачи: удовлетворение имеющихся и перспективных потребностей потребителей в качественных пищевых продуктах; обеспечение консервных предприятий качественным сырьем отечественного происхождения; преодоление диспаритета цен и оптимизация распределения прибыли между звеньями технологической цепи; сочетание финансовых возможностей предприятий для решения задач развития; обеспечение для аграрных производителей гарантированного сбыта продукции по адекватной цене; обновление технико-технологической базы производств; повышение экономической эффективности деятельности производств альянса, сокращение издержек, более четкое выявление и использование резервов экономического развития; распространение корпоративной культуры, новейших способов организации труда, повышение коллективного сознания, мотивация творческой активности; повышение производительности труда; внедрение современных систем менеджмента качества; более полное и рациональное использование ресурсов; решение проблемы кадрового обеспечения.
Ключевые слова: плодово-овощеконсервное производство, организационно экономический механизм, интегрированная структура, стратегический альянс.
O.B. NAUMOV
National Aviation University
ORCID: 0000-0003-4808-0241 N.M. ANTOFII
Novokakhovskyi Polytechnic Institute
ORCID: 0000-0002-9579-0943 O.V. NAUMOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-1646-6900
ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM OF EFFECTIVE DEVELOPMENT OF FRUIT
AND VEGETABLE CANNING PRODUCTION
The article is devoted to the formation of organizational and economic mechanism of development of fruit and vegetable canning production in Ukraine. It has been determined that the main components of organizational-economic mechanism of activity and development of fruit and vegetable canning industry are: regulation of the integrity of enterprises' development; regulation of innovation and investment activity on the basis of own capital; regulation of financial activity; creating conditions for the realization of operational activity; conducting effective commercial activity; providing incentive-motivational social conditions; providing informational and analytical support.
The conceptual bases of creation of new organizational structure for the development of fruit and vegetable processing in Ukraine have been formed. The definition of the strategic alliance of a new type in relation to the system of fruit and vegetables tinned production has been given. This structure is an organic unity of production, investment, innovation, financial, marketing and other activities of enterprises united on the chain-network (technological and functional) principle in an interconnected system of functional "fields": production of raw materials, procurement and storage, processing, sales.
Creation of integrated fruit and vegetables and canning structures of the "new alliance" type will allow to solve the problems of the branch development by means of organizational and economic mechanism of the branch development in the system of the alliance. Possibilities of the alliance allow solving the following problems: satisfying the existing and future needs of consumers in high-quality food products; providing canneries with quality raw materials of domestic origin; overcoming disparity of prices and optimization of profit distribution between the links of the technological chain; combining financial capabilities of enterprises to solve development problems; providing agricultural producers with guaranteed product sales at an adequate
price; the renewal of the technical and technological basis of the productions; the increase of the economic effectiveness of the alliance production, the cost reduction, the more precise revealing and the use of the reserves of the economic development; the spread of the corporate culture, the newest ways of the work organization, the increase of the collective consciousness, the motivation of the creative activity; the increase of the labour productivity; the introduction of the modern quality management systems; fuller and more rational use of the resources; the decision of the problem of the cadre providing.
Keywords: fruit and vegetable canning production, organizational and economic mechanism, integrated structure, strategic alliance.
Постановка проблеми
Одшею з найважливших умов здшснення стратепчного курсу на прискорення сощально-eK0H0MÍ4H0r0 розвитку плодово-овочеконсервного виробництва, забезпечення ново1' якостi росту шновацшним шляхом, е створення цшсно1", ефективно1' i гнучко1 системи органiзацiйо-економiчного регулювання, що дозволяе найбiльш повно реалiзувати можливостi галузi.
Формування дiевого органiзацiйно-економiчного механiзму розвитку плодово-овочеконсервного виробництва висувае завдання пошуку принципiв його побудови, адекватних потенцiалу розвитку, ресурсним можливостям, реалiям сьогодення i нацшених на стратегiчну перспективу. Пошук таких базових правил формування органiзацiйно-економiчного мехашзму мае випливати насамперед з визначення концепцiï розвитку галузi, и стратепчного бачення, якому мають бути шдпорядковаш всi елементи майбутнього механiзму. О^м того, органiзацiйно-економiчний механiзм не може юнувати <^ртуально», тобто без втшення у певнiй органiзацiйнiй структурi. Тому завдання визначення принцитв формування мехашзму псно пов'язано iз завданням визначення форми його юнування, тобто органiзацiйноï структури у як1й реалiзуватиметься регулюючий вплив на розвиток плодово-овочевого консервного виробництва.
Як показуе досвщ дiяльностi аграрних i переробних шдприемств, iснуюча нинi структура галуз^ форми виробничих i комерцшних зв'язк1в мiж шдприемствами не дозволяють повною мiрою використати 1'х потенщал розвитку, найбiльш повно задовольнити вимоги споживачiв та забезпечити саморозвиток системи.
Таким чином, юнуе необхiднiсть перегляду i удосконалення (або докорiнноï змiни) базових позицш дiяльностi галузi.
Дослiдження iснуючих вщносин мiж сiльськогосподарськими i переробними шдприемствами показуе, що формальнi договiрнi вщносини вичерпали себе з точки зору стимулювання економiчного розвитку, забезпечення оптимального розпод^ ресурсiв та доходiв, забезпечення ефективносп виробництва [1]. Тому, проблема прогресивного розвитку виробничих систем мае вирiшуватися шляхом формування органiзацiйно-виробничих структур нового типу, побудованих на основi штеграци сировинних i переробних виробництв.
Важливим питанням, що виникае у цьому зв'язку, е вибiр органiзацiйноï форми iнтеграцiï пiдприемств, як вiдповiдали б вимогам розвитку галуз^ Законодавством передбачено чотири основнi види господарських об'еднань: асоцiацiя, корпорацiя, консорщум, концерн, промислово-фiнансова група [2]. Впм, як показуе iноземний i вггчизняний досвiд [3], цi форми не завжди вiдповiдають вимогам сьогодення, не повною мiрою дозволяють пiдприемствам реалiзувати свiй потенцiал. Це стало причиною виникнення нових органiзацiйних форм штеграци (кластери, альянси тощо).
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Так1 оргашзацшш структури, як мереж1, кластери, альянси та ш. досить детально описаш у науковiй лiтературi [1,3-8]. У практичнш дiяльностi по формуванню i розвитку системи управлшня економiкою вчеш [1-3] виходили i виходять з об'ективних закономiрностей, особливостей форм господарювання i власностi, узагальнення iсторичного досвщу економiчного розвитку. Формування вказаних оргашзацшних структур базуеться на принципi штеграци виробництв. Втiм, специфiка виробництва конкретно1' продукц^' зумовлюе необхiднiсть iндивiдуального тдходу до вибору конкретно1' iнтеграцiйноï форми, яка залежить вiд цiлоï низки особливостей i специфiчних характеристик конкретно1' виробничо1' системи.
Незважаючи на увагу вчених до поставлено1' проблеми, ïï неможна вважати вирiшеною. Потребують подальших дослiджень питання формування органiзацiйно-економiчних механiзмiв розвитку конкретних виробничих систем, якою у нашому випадку е плодово-овочеконсервне виробництво.
Формулювання мети дослiдження
Метою ще1' статгi е формування концептуальних засад та розробка структури оргашзацшно-економiчного механiзму розвитку плодово-овочеконсервного виробництва в Украшу
Викладення основного матерiалу дослвдження
Для правильного розумiння сутностi органiзацiйно-економiчного механiзму плодово-овочевого
консервного виробництва ми пропонуемо виходити з конкретних ознак, критерпв моделi оргашзацшно-економiчного мехашзму, i вiдштовхуватися вiд того, що для не! не прийнятш механiзми i засоби, як1 вона цшком або частково виключае. Зовам ясно, що пропонований нами органiзацiйно-економiчний механiзм однозначно виключае певнi форми впливу, а саме таш, як «агресивне» адмiнiстрування з метою виконання певного завдання. I, звичайно, залишаеться вiдкритим питання, яким конкретним критерiям повинен вiдповiдати окремий органiзацiйно-економiчний мехашзм плодово-овочевого консервного виробництва i його складов^ щоб бути гнучким i ринково адаптованим i забезпечувати "виробничо-фiнансове вирiвнювання" мiж складовими.
Прюритет удосконалювання форми оргашзаци виробництва можливий лише в тому випадку, якщо виробництво створюе прибуток i спрямований на найвищу ефективнiсть. Тому обумовлешсть вирiшення органiзацiйних проблем пов'язана винятково з економiчним аспектом оргашзацшно-економiчного механiзму.
Таким чином, сутнiсть органiзацiйно-економiчного механiзму полягае в тому, що вже в самому штегрованому альянс повиннi бути закладенi принципи, що регулюють i забезпечують економiчне життя через цiлеспрямовану гру виробничих шдроздшв при наявностi системи органiзацiйно-правового захисту. По суп формований мехашзм плодово-овочевого консервного виробництва повинний функцюнувати в ролi м'яко вираженого диригування, при цьому мае виключити як1-небудь обмеження внутршньо1 конкуренцп, взяти пiд контроль дiяльнiсть пiдроздiлiв i пiдвищити ефектившсть стльно1 дiяльностi на iнтересах партнерiв.
А. Чухно вважае що основною причиною недостатнього росту i споживання, i нагромадження, повiльних темпiв подолання бiдностi i пiдвищення добробуту народу е низька ефектившсть економiки [9]. Висок1 темпи економiчного росту не можуть перебороти процеси, обумовленi зниженням рентабельностi пiдприемств, звуженням фiнансових джерел нагромадження i споживання. Тому, на думку автора, необхщно висок1 темпи економiчного росту доповнити значною системою заходiв пiдвищення ефективностi економiки, яка б включала виршення широкого кола проблем - ввд техшко-технолопчного переозброення виробництва до удосконалювання оргашзаци i стимулювання працi, форм i методiв господарювання. Як1сно новий рiвень соцiально-економiчного розвитку, визначае А.Чухно, може бути досягнутий iнтелектуалiзацiею, поширенням творчо! працi. Нова категорiя "вартiсть, створена знаннями" обумовлюе те, що цши на продукти визначаються не витратами працi, а кориснiстю цих продукпв.
Ми пiдтримуемо думку, що варто особливо серйозно поставитися до категорш корисносп i вартостi, створених знаннями, i розумiти, що iсторична доля плодово-овочевого консервного виробництва як системи повинна бути врахована в постановщ питань розвитку, але надзвичайну важливють змш у вартiсних вiдносинах, що вщбуваються в даний час потрiбно без запiзнень використовувати як закономiрнiсть прогресу цившзацп.
Основною концепцiею регулювання органiзацiйно-економiчного механiзму е набiр правил i норм, обмежуючих альтернатив у новш системi взаемовiдносин, а накопичуваш знання i досвiд будуть змщнювати позицп для стабшьно1 роботи при повсюдно убуваючих ресурсах i посиленш конкуренцп.
Цi 1де1 спiвпадають з самооргашзацшними iдеями забезпечення способiв реального виходу плодово-овочевого консервного виробництва з деградацшно1 обласп на еволюцiйнi параметри розвитку.
Вищими критерiями створеного мехашзму управлшня виробництвом повиннi бути науково орiентована самоорганiзацiя, виробнича саморегуляцiя i самокорегування, послiдовний саморозвиток та самосвiдомi передбачуванi взаемодп економiчних суб'ектiв, взагалi цi критерп формують новiтню основу органiзацiйно-економiчного механiзму, назвемо И «Система 5 С» (Рис.1).
овочевого консервного виробництва
Висвгглення практично-мотивацшних оргашзацшних та економiчних параметрiв усвiдомлення «внутрiшнього ворога» розвитку дозволить спонукати пiдприемство до внутршньо1 самооргашзацп та саморегулювання розвитку, тому що, часпше всього невмшня управляти i вiдсутнiсть адаптованого мехашзму регулювання операцiйних систем i е «внутршш вороги» розвитку. Конкретизацiя та послщовшсть дiй i вiдповiдних змш, докорiнна переоцiнка резервiв виробництва е важливими цементуючими чинниками самоорганiзацiйних процеСв.
Органiзацiйно-господарський механiзм регулювання економiкою галузi мiстить у собi наступнi складовi частини:
- планування i прогнозування;
- органiзацiйна побудова господарських оргашв, методи i стиль 1хньох роботи;
- рiзнi форми i системи управлшня виробництвом.
1сторично вiдпрацьована на практищ система планового регулювання господарювання дозволяе прикладати новi шляхи суспшьного розвитку, вести пошук найбiльш ефективних у сформованих умовах оргашзацшних форм i економiчних важелiв управлiння.
Однак, щоб привести форми i методи управлшня i господарювання плодово-овочевого консервного виробництва у ринкових умовах до ефективного протизатратного стану необхщно перебороти витратний характер бiльшостi пiдприемств сшьськогосподарсько1 галузi i створити механiзм, нацшений на пiдвищення якостi i ефективносп.
По-перше, пiдсилити дiевiсть ринкових механiзмiв через повсюдне пiзнання факторiв виробництва i взаемозв'язк1в iз зовнiшнiм середовищем.
По-друге, усвiдомлено використовувати економiчнi методи управлшня на вСх рiвнях, узгодженш методи планування, фiнансово-кредитнi важелi, систему цшоутворення.
По-трете, додати управлiнню сучасш органiзацiйнi структури з урахуванням тенденцш концентраций спецiалiзацil i кооперування виробництва, розвитку адаптованих до ринкових умов форм взаемозалежних галузей, територiально-виробничих i iнших багатогалузевих формувань, що особливо важливо для аграрних i переробних шдприемств.
По-четверте, забезпечити оптимальне сполучення галузевого i територiального управлiння господарством, комплексний економiчний i соцiальний розвиток репошв.
Комплексна i динамiчна перебудова сформованого мехашзму господарювання плодово-овочевого консервного виробництва вимагае виршення цшого комплексу задач за участю державних структур. Особливу увагу варто звернути на створення умов формування i ефективно1 роботи концентрованих виробництв одше1 або к1лькох галузей, пов'язаних технолопчним ланцюжком створення товарiв i послуг. Це обумовлено тим, що розвивати виробництво, збiльшувати прибутки i доходи, стимулювати працю слiд в основному за рахунок власних коштiв. Цей прагматичний погляд на ситуацiю дозволить у майбутньому пристосувати особистi штереси пiдприемств при iнтегруваннi виробництв для змщнення позицiй технологiчного комплексу виробництв плодово-овочевого консервного виробництва,
тому що основним форматом дш е прибутковють i безпека.
Виходячи з охарактеризованого, спробуемо розкрити характер дй' органiзацiйно-економiчного механiзму i, вiдповiдно до цього, проблеми структурування механiзму господарювання. У першу чергу для здшснення процесу проектування 3i складових органiзацiйно-економiчного мехашзму важливою е постановка чiткоï кшцево1 мети стратегiчних орiентирiв. Оск1льки мова йде насамперед про перетворення за допомогою соцiально-економiчних заходiв, то основною рушшною силою повиннi бути оргашзацшш i економiчнi засоби впливу на економжу плодово-овочевого консервного виробництва у векторi як1сного пiдйому.
Виходячи з обговореного нами вище характеру проблем функцюнування плодово-овочевого консервного виробництва найбшьш перспективним е сценарiй позитивного економiчного процесу вiддзеркалюваний на наступнi позицп:
- пiдтримати i надалi на основi наявних тенденцiй випереджальний рют капiталовкладень, у тому числi й в обробнш промисловостi;
- тдтримати капiталомiсткий шлях розвитку, використовуючи внутршнш ринок i ринок краш-
сусщв;
- використовувати основнi ресурси високотехнолопчного й iнтелектуального, насамперед, просвiтницького розвитку, що вже були сформованi при колишнш економiчнiй системi;
- провести експансш на зовнiшньому ринку високотехнологiчноï продукцiï з високою питомою вагою валовоï додано1' вартостi з метою подальшоï рiвноправноï iнтеграцiï у свггову господарську систему [10].
Знайти аргумента проти тако1' постановки завдання розвитку економiки i суспiльства неможливо. Ц заходи вкрай необхiднi сьогоднi, вiдомi i популярнi. Активний розвиток економiчних систем забезпечуе науково-технiчна база, генерування знань, нова технологiчна культура. З огляду на традицiйну орiентацiю на науково-техшчний прогрес, варто одночасно розширити пошук шляхiв забезпечення успiху використання органiзацiйно-економiчних iдей.
Взагалi, суть органiзацiйно-економiчного регулювання полягае в досягненнi тдприемством його мети при найбiльш оптимальному використанш ресурсiв i максимальному виходi цiльового продукту. Регулювання дозволяе забезпечити ефективне використання на ринку основних функцш операцшно1' системи. Типовими напрямками дiй пiдприемств в умовах ринково1' економiки е: шновацшно-iнвестицiйна; виробничо-техшчна; фiнансово-економiчна; комерцiйна; соцiальна; управлiнська.
Деяш автори вважають, що необхiдно в ринкових умовах доповнити функцп шдприемств наступними: маркетингове страхування, гарантiя безпеки [11, с.8]. У свош основi динамiчнi змiни виробництва виражаються у багатьох спостережуваних процесах у зв'язку з господарчими суб'ектами при зростаючш можливосп впливати друг на друга. З цим i пов'язана необхщшсть визначити структурну суть органiзацiйно-економiчного мехашзму створення саморегулюючого розвитку плодово-овочевого консервного виробництва (Рис. 2).
Рис. 2. Основш складовi оргашзащйно-економiчного регулювання дiяльностi та розвитку плодово-
овочевого консервного виробництва
Нашi дocлiджeния дозволяють yтвepдитиcь y думщ пpo те, що шляx poзвиткy плодово-овочевого кoнcepвнoгo виpoбництва мае ^олята™ чepeз cтвopeния iнтeгpoваниx агpoпpoмиcлoвиx виpoбничиx cтpyктyp. До пepeваг мiжгалyзeвиx штегрованж cтpyктyp, cтocoвнo плoдoвo-oвoчeкoнcepвнoгo виpoбництва, стад вiднecти наcтyпнi:
- iнтeгpацiя за тexнoлoгiчним пpинципoм дозволяе збepeгги i забезпечити poзвитoк вcix ланок тexнoлoгiчнoгo ланцюгy: вiд cиpoвини до з6уту готово1' пpoдyкцiï.
- «вepтикальна» ште^ащя дозволяе забезпечити зниження витpат чepeз дш ефекту маcштабy виpoбництва, адже iнтeгpoвана cтpyктypа дie як едине велике в^обни^во. Пpи цьому нeoбxiднoю умовою дiяльнocтi iнтeгpoванoï cтpyктypи е pитмiчна дiя ciльcькoгocпoдаpcькиx пiдпpиeмcтв з виpoбництва cиpoвини, ïx випepeджальний poзвитoк пopiвнянo з пoтpeбами cпoживачiв, що дозволить знизити вплив ceзoннocтi на задоволення пepcпeктивнoгo попиту.
- ще одшею пepeвагoю «вepтикальнoï» iнтeгpацiï е можливють здiйcнeння cпiльнoï пoлiтики щодо забезпечення якocтi i пiдвищeння cпoживчиx xаpактepиcтик шнцево1' готово1' пpoдyкцiï та yдocкoналeння тexнoлoгiï на ycix ланкаx тexнoлoгiчнoгo ланцюга.
- подолання диcпаpитeтy цiн мiж ciльcькoгocпoдаpcьким i пepepoбним виpoбництвами. В iнтeгpoванiй cтpyктypi ва виpoбництва дiють на дocягнeння едино1' цiлi, тому не icнye диктату цш з боку xаpчoвиx пiдпpиeмcтв, а також ycyваютьcя пocepeдницькi cтpyктypи, що дiють мiж ciльcьким гocпoдаpcтвoм та пepepoбними виpoбництвами i значно знижують eфeктивнicть дiяльнocтi вcix ланок.
- ycyнeння нeдoлiкiв poбoти з великою шлькютю пocтачальникiв i забезпечення cтабiльнocтi i планoмipнocтi пocтачань cиpoвини на пepepoбкy, можливою cтаe оптишзащя запаciв cиpoвини i готово1' ^o^^ii'.
- yчаcть у iнтeгpoванiй виpoбничiй cтpyктypi дозволяе забезпечити cпeцiалiзацiю i кoнцeнтpацiю cиpoвинниx пiдпpиeмcтв i гаpантiï збуту плoдiв i oвoчiв. Koнцeнтpацiя виpoбництва oкpeмиx видiв плoдiв i oвoчiв та cпeцiалiзацiя гocпoдаpcтв, дозволяе ошгашзувати вiднoшeння витpат на пepepoбкy cиpoвини та poзпoдiл пpибyткiв мiж ciльcьким гocпoдаpcтвoм i пepepoбним пiдпpиeмcтвoм. До пepeваг кoнцeнтpацiï та cпeцiалiзацiï гocпoдаpcтв вiднocять: зниження coбiваpтocтi виpoблюванoï пpoдyкцiï; oбмeжeнicть нoмeнклатypи нeoбxiднoï тexнiки; зниження ceзoннoï пpацeнапpyжeнocтi, яка виникае чepeз
зб^ сезонних термшв робгг по рiзним культурам, шдвищення ефективностi використання добрив [12].
- можливють формування сировинно1' бази iз заданими параметрами сировини, яка у найбшьшому ступенi вiдповiдае вимогам переробних шдприемств та юнцевого споживача.
- наближення виробництва сировини i готово1' продукцiï до споживача через комушкацшш можливостi торговельних пiдприемств, що дае можливють системно дослiджувати ринкову кон'юнктуру, управляти обсягами виробництва i асортиментом продукцп. Iноземнi економiсти вказують що успiх виробництв в цшому залежить вiд обгрунтування плану збуту продукцп [13].
З точки зору секторального тдходу створення iнтегрованих структур е неприродним, адже вони порушують усталену структуру галузi, вносять дисбаланс у юнуючу практику облiку, статистично1' звiтностi та систему регулювання виробництва, яке побудовано за галузевим принципом.
Виходячи з проблем i потреб розвитку плодово-овочеконсервного виробництва, ми вважаемо, що назрша необхiднiсть перегляду тдходу до формування структури виробництва. Слш вщмовитися вiд секторального пiдходу, ввд лiнiйного подiлу технологiчного ланцюга на «сшьськогосподарсьш тдприемства», «пiдприемства харчово1' промисловосп», «пiдприемства торпвлЬ) тощо i перейти до «ланцюгово-мережного» пiдходу - формування структури виробництва плодово-овочевих консервiв як цшсно1' системи, яка являе собою технолопчний ланцюг з мережами виробництв на кожнш його ланцi («ланцюгова мережа»), а у перспективi мова може йти про об'емну «матричну» структуру галузi, де пiдприемства зi схожою технологiею i виконуваними функщями формують певне функцiональне поле. В цшому, шея об'емно1' «матрично1» структури галузi вщповшае альянсному пiдходу, з пею вщмшшстю, що альянс об'еднуе пiдприемства рiзних галузей, а нова форма (назвемо ïï «неоальянс») виключае галузеву приналежнiсть пiдприемств (як арха1'зм, який не вiдповiдае вимогам сьогодення) i розглядае 1'х з функцюнально1' точки зору. Тобто шдприемства належать не до галузей i секторiв за формальними ознаками, а до певних функцюнальних полiв дiяльностi.
Формування нових органiзацiйно-економiчних структур мае вшбуватися на основi нових базових правил (принцитв), як1 одночасно визначають спрямовашсть i формують особливостi ново1' структури. Оскшьки наша пропозицiя полягае у створенш нетрадицiйних органiзацiйних структур слш вiдiйти вiд вiдомих принципiв формування органiзацiйно-економiчних механiзмiв i визначити нов^ як1 вiдповiдають умовам дiяльностi запропоновано1' нами структури.
До основних принцитв, на яких мае будуватися шновацшна структура галузi у формi штеграцшних неоальянсiв, на нашу думку, слш вiднести:
1. Головним принципом дiяльностi нового органiзацiйно-економiчного механiзму регулювання розвитку плодово-овочеконсервного виробництва е взаемна вигода вах структурних елементiв iнтегрованого об'еднання (шдприемств-учаснишв) на основi спiвробiтництва, а не протирiччя, що породжуеться конкуренщею i дотриманням суто власних штереав.
2. Принцип едностi. Саме едшсть, iнодi протилежних i на перший погляд несумiсних, елементiв i процеав е запорукою розвитку пiдприемств з виробництва плодiв i овочiв та 1'х переробки у консервну продукцш. Цей принцип передбачае: еднiсть виробничого ланцюгу; еднiсть iнтересiв i стратеги; едшсть традицш та iнновацiй; едшсть виробничо! та управлiнськоï культури; едшсть системи якостц еднiсть систем формування i розпод^ доходiв i витрат. Саме еднiсть е джерелом синергп, тому слiд очiкувати, що штегращя виробництв дозволить неоальнсу набути нових яшсних характеристик, як1 у тдсумку призведуть до досягнення нового рiвня розвитку плодово-овочеконсервного виробництва.
3. Принцип концентрацп i спецiалiзацп - об'днання виробництв дозволить: по-перше, досягнути ефекту масштабу ввд сумування потужностей функцюнальних ланок, а, по-друге, ефекту концентрацп конкретних функцш у спецiалiзованих виробництвах, як1 займатимуться виробництвом вузькох' номенклатури продукцiï.
4. Принцип справедливого розпод^. Вiдсутнiсть справедливого розподiлу доходiв призвело нинi до занепаду сiльськогосподарського виробництва i перегину у бiк розвитку харчових шдприемств.
5. Принцип передбачуваносп (безризиковосп). Гра у стихiйних ринкових умовах, метою яко! е отримання максимальних прибутк1в, а ризиком - поява значних збитшв, оптимiстичне сподiвання на сприятливий результат притаманнi дрiбним пiдприемствам (в основному - приватним пiдприемцям).
6. Принцип адекватностi реакцп на потреби ринку. Споживач е головною ф^урою, яка визначае результат дiяльностi виробничоï системи. На ввдшну вiд ринк1в iнших товарiв, де виробники мають можливiсть штучно формувати потреби i попит на свою продукцш, щодо плодово-овочевоï консервацiï споживач висувае конкретш вимоги, що визначаються його традицiйними уявленнями про харчосмаков^ поживнi, естетичнi на iншi характеристики консервацп, адже майже кожен споживач у нашш краïнi знайомий з технолопею домашнього консервування i характеристиками готового продукту. Тому подолати традицшш уявлення споживача i структуру споживання консервацiï практично неможливо. Втiм, змша соцiально-економiчних умов, якостi життя все-ж таки вносить корективи у рацюн i обсяги споживання плодово-овочевоï консервацп. Полгшка неоальянсу мае бути спрямована на передбачення найменших коливань ринку, що дозволить своечасно коригувати виробничу i збутову полгшку.
7. Принцип колективно1 культури. Усвщомлення необхвдносп розвитку вСма колективами i працiвниками тдприемств, як1 мають увiйти у структуру неоальянсу е необхщною умовою його устшного функцiонування. Людський фактор, суб'ективне сприйняття змiн е важливим елементом штеграцп, який при правильнiй оргашзацл iндивiдуального i колективного мислення може прискорити розвиток, а при неправильнш - зруйнувати починання у корт. Тому, створення нових iнтегрованих структур мае починатися з просвиницькох i роз'яснювально1 роботи серед колективiв тдприемств, формування сприятливо1 суспшьно1 думки не лише серед „елти", але i серед широких мас робiтникiв i споживачiв. Наступним кроком е формування колективно1 культури позитивного сприйняття змш i розвитку iнтегрованого виробництва у вщповщносп з вимогами суспiльства.
8. Принцип шновацшносп i науково-техшчно1 творчосп. Поштовх нових яшсних (навiть революцшних) змiн у технiцi i технолопях вирощування, заготiвлi, упакування, зберiгання, в окремих випадках - переробки плодiв i овочiв та продуктiв !х консервацп мае забезпечуватися через систему стимулювання iнновацiй i науково-техшчно1 творчосп. Пiдвищення вимог до якостi, безпеки, зручностi, термiну зберiгання та шших споживчих характеристик продукцп з боку споживачiв е закономiрним явищем, яке постшно супроводжуе процес пвдвищення рiвня життя населения. I навiть в умовах кризи i економiчного спаду споживачi не готовi ввдмовитися ввд як1сних i безпечних продуктiв. Тому, розвиток системи виробництва плодово-овочеконсервно1 продукцп мае вiдбуватися на засадах шновацшносп, постшного стимулювання нововведень i генерацп нових iдей не лише техшко-технолопчного, але i органiзацiйного, управлiнського, маркетингового, збутового, лопстичного характеру.
Пiсля формулювання базових принципiв побудови ново1 оргашзацшно1 структури виробництва плодово-овочеконсервного виробництва виникае закономiрне питання: хто або що мае стати джерелом та центром штеграцп i розвитку у виробничш системi? Закономiрним е i набiр можливих варiантiв, як1 насправдi не е альтернативами, а е етапами штеграцшного процесу: держава, як джерело штеграцп i розвитку плодово-овочеконсервного виробництва; усвщомлення необхiдностi штеграцп у середиш виробничо1 системи; саморозвиток у штегрованш системi нового альянсу (неоальянсу).
Враховуючи нашi пропозицп щодо удосконалення структурное' моделi альянсу ми маемо навести наступне нове визначення поняття стратепчного альянсу стосовно системи плодово-овочеконсервного виробництва. Новий стратепчний альянс (неоальянс) являе собою оргашчну еднiсть виробничо1, швестицшно1, шновацшно1, фшансово1, збутово1 та шших видiв дiяльностi пiдприемств, об'еднаних за ланцюгово-мережним (технологiчно- функцiональним) принципом у взаемопов'язану систему функцiональних «полiв»: виробництва сировини, заготiвлi i зберiгання, переробки, збуту.
Створення штегрованих плодово-овочеконсервних структур типу «нового альянсу», як ми вбачаемо, дозволить виршити проблеми розвитку галузi через дiю в системi альянсу оргашзацшно-економiчного механiзму розвитку галузг Можливостi альянсу дозволяють виршити наступнi завдання:
- бiльш повне задоволення наявних i перспективних потреб споживачiв у як1сних харчових продуктах;
- забезпечення консервних тдприемств яшсною сировиною вiтчизняного походження;
- подолання диспаритету щн i оптимiзацiя розподiлу прибутку мiж ланками технологiчного ланцюга плодово-овочеконсервного виробництва;
- поеднання фiнансових можливостей пiдприемств для виршення завдань розвитку, пiдвищення фiнансового потенщалу об'еднання;
- забезпечення для сшьськогосподарських виробникiв гарантованого збуту продукцil за адекватною цшою;
- оновлення техшко-технолопчно1 бази виробництв. Особливо актуальним це е для сшьськогосподарських тдприемств, яш отримають можливiсть технiчного розвитку, переходу на новi технологil, пiдвищення врожайносп плодiв i овочiв;
- тдвищення економiчноl ефективностi дiяльностi виробництв альянсу, скорочення витрат, бiльш чiтке виявлення i використання резервiв економiчного розвитку;
- поширення корпоративно1 культури, нових методiв органiзацil працi, пiдвищення колективно1 свiдомостi, мотивацiя творчо1 активностi;
- тдвищення продуктивносп працi в уСх виробництвах технологiчного ланцюга виробництва плодово-овочевих консервiв;
- впровадження сучасних систем управлшня як1стю, п1двищення якостi продукцп до рiвня сучасних свiтових стандарпв, розвиток i реалiзацiя експортного потенщалу вичизняного плодово-овочеконсервного виробництва;
- бiльш повне i рацiональне використання ресурсiв виробництв, розумну економiю ресурсiв;
- виршення проблеми кадрового забезпечення, пiдвищення освинього i професiйного рiвня виробник1в, забезпечення вщповщно1 мотивацil i умов пращ.
Висновки
Каркасом yciei системи органiзацiйно-економiчного мехашзму плодово-овочевого консервного виробництва повинна служити ii оргашзацшна структура. За допомогою оргашзацшних вiдносин, заснованих на розподiлi повноважень i вiдповiдальностi в процесi тдготовки, прийняття i виконання стратегiчних i тактичних рiшень забезпечуеться злагоджена робота вах ланок альянсу: розвиток iнновацiйно-iнвестицiйноi дiяльностi, виробничо! i фшансовох' сфери, забезпечення шформащею yсiх виробничих i комерцiйних ланок, активiзацiя мотивацiйних процеав.
Об'еднання виробництв у iнтегрованiй стрyктyрi типу «нового альянсу» дозволить досягнути ефект синергiзмy, пiдвищyючи ефективнiсть вах видiв дiяльностi пiдприeмств i об'еднання в цшому. Створення таких структур е кроком в сторону регулювання ринку силами самих учаснишв ринку -шдприемств альянсу. Отже, в сьогодшшшх умовах економiки Украши для розвитку штеграци виробництв з виробництва плодово-овочеконсервно! продукцп саме такий вид об'еднання, як стратепчний альянс нового типу дозволить виршити проблеми забезпечення сталого розвитку сшьськогосподарського виробництва плодiв i овочiв та консервних шдприемств.
Список використаноТ лiтератури
1. Наумов О.Б., Наумова Л.М., Наумова О.В. Упрамння шновацшним розвитком пiдприемств харчово! промисловостi в умовах глобальних еколого-економiчних виклик1в. Економiчнi iнновацii: Збiрник наукових праць. 2019. Вип. 2 (71). Том 21. С. 91-101.
2. Саниахметова Н.А. Юридичний довiдник тдприемця. Харкав. Одiссей. 2006. 992 с.,
3. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Кт'в. Логос, 2002. 645 с..
4. M. Porter, Competitive Advantage Agglomeration economies and Regional Policy, Int-l Regional Science Review, 1996
5. Соколенко С. Новi виробничi системи в умовах глобалiзацü' [Реформування промисловосп Украши. Погляд у ХХ1 столггтя. Збiрник матерiалiв V пленуму-конференцп] Кшв, 2001. С.21-29.
6. Stoychev K. The Industrial Clusters - Evolution and Types. [Global Changes and Regional Challenges: Third International Conference, 28-29 April, 2006]. Sofia University «St. Kliment Ohridski», 2006.URL: http://suggfrpg. net/files/Clusters.pdf
7. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий. СПб: Питер, 2001. - 336с.
8. Carlos A. Carvaja, Chihiro Watanabe Lessons from Japan's Clustering Behavior Engines of the Emerging Economies in Asia. Dinamics of Manufacturing Sectors in Japan. Tokyo. Institute of Technology, 2004. 269 p.
9. Чухно А. Актуальные проблемы стратегии экономического и социального развития на современном этапе / А. Чухно // Экономика Украины. - 2004. - №4. -с 15-23.
10. Оксенюк К.1. Формування та розвиток репональних шновацшних кластерiв. Бiзнес-Iнформ. 2012. 9. С. 47-50.
11. Соснш О.С. Виробничий i операцшний менеджмент: Навч. поабник / О.С. Соснш, В.В. Казарцев. - К.: Вид-во £вроп. Ун-ту, 2002. - 147с.
12. Дубовик В.С. Формування шновацшних кластерiв як методу активiзацii шновацшнох' дiяльностi в економiцi репону. Продyктивнi сили Украши. 2009. 1. с. 153-163.
13. Жигалкевич Ж.М. Кластери взаемодшчих пiдприемств та !х класифiкацiя. Вiсник ОНУ iменi I.I. Мечникова. 2014. Т. 19, Вип. 2/3. с. 98-101
References
1. Naumov O.B., Naumova L.M., Naumova O.V. Upravlinnya innovatsiynym rozvytkom pidpryyemstv kharchovoyi promyslovosti v umovakh hlobal'nykh ekoloho-ekonomichnykh vyklykiv. Ekonomichni innovatsiyi: Zbirnyk naukovykh prats'. 2019. Vyp. 2 (71). Tom 21. p. 91-101.
2. Sanyakhmetova N.A. Yurydychnyy dovidnyk pidpryyemtsya. Xarkiv. Odissey. 2006. 992 p.,
3. Sokolenko S.Y. Proyzvodstvennye systemy hlobalyzatsyy: Sety. Al'yansy. Partnerstva. Klastery. Kyyiv. Lohos, 2002. 645 p..
4. M. Porter, Competitive Advantage Agglomeration economies and Regional Policy, Int-l Regional Science Review, 1996
5. Sokolenko S. Novi vyrobnychi systemy v umovakh hlobalizatsiyi [Reformuvannya promyslovosti Ukrayiny. Pohlyad u KHKHI stolittya. Zbirnyk materialiv V plenumu-konferentsiyi] Kyyiv, 2001. pp.21-29.
6. Stoychev K. The Industrial Clusters - Evolution and Types. [Global Changes and Regional Challenges: Third International Conference, 28-29 April, 2006]. Sofia University «St. Kliment Ohridski», 2006.URL: http://suggfrpg. net/files/Clusters.pdf
7. Myntsberh H., Al'strend B., Lempel Dzh. Shkoly stratehyy. SPb: Pyter, 2001. - 336p.
8. Carlos A. Carvaja, Chihiro Watanabe Lessons from Japan"s Clustering Behavior Engines of the
Emerging Economies in Asia. Dinamics of Manufacturing Sectors in Japan. Tokyo. Institute of Technology, 2004. 269 p.
9. Chukhno A. Aktual'nye problemy stratehyy ékonomycheskoho y sotsyal'noho razvytyya na sovremennom étape / A. Chukhno // Ékonomyka Ukrayny. - 2004. - №4. - pp15-23.
10. Oksenyuk K.I. Formuvannya ta rozvytok rehional'nykh innovatsiynykh klasteriv. Biznes-Inform. 2012. 9. pp. 47-50.
11. Sosnin O.S. Vyrobnychyy i operatsiynyy menedzhment: Navch. posibnyk / O.S. Sosnin, V.V. Kazartsev. - K.: Vyd-vo Yevrop. Un-tu, 2002. - 147 p.
12. Dubovyk V.S. Formuvannya innovatsiynykh klasteriv yak metodu aktyvizatsiyi innovatsiynoyi diyal'nosti v ekonomitsi rehionu. Produktyvni syly Ukrayiny. 2009. 1. pp. 153-163.
13. Zhyhalkevych ZH.M. Klastery vzayemodiyuchykh pidpryyemstv ta yikh klasyfikatsiya. Visnyk ONU imeni I.I. Mechnykova. 2014. T. 19, Vyp. 2/3. pp. 98-101
