CC BY
16
УДК 338.432:639.3/.6(477) JEL: Q22
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ РИБАЛЬСТВА Й АКВАКУЛЬТУРИ В УКРА1Н1
© 2020 ВДОВЕНКО Н. М., ПАВЛЕНКО М. М., С1НЕНОК I. О.
УДК 338.432:6393/.6(477) JEL: Q22
Вдовенко Н. М., Павленко М. М., CiHeHOK I. О. Органiзацiйно-економiчнi засади розвитку рибальства й аквакультури в УкраТш
Метою cmammi е досл'/дження оргамзацшно-економ/чних засад розвитку рибальства й аквакультури в УкраЫ. Проанал'/зовано сучасний стан вирощування товарноi риби в'/дпов'/дно до /нформацИ, що мктиться у форм/ 1А-риба рчна). Встановлено, що спостер'/гаеться зменшення об-сяг/в реал'/заци продукцИаквакультури за даними суб'ект'/в господарювання в сектор/ рибного господарства. Досл'/джено процедуру проведення системного анал/зу проблем в аквакультур/ Украши. Першочерговою проблемою в аквакультур/ Украши е в'/дсутн'/сть достов'/рноi /нформацИ про стан сектора, реальн/ обсяги вилучення водних бюресурс'/в, обсяги вирощування товарноi риби у аквакультур'/, кшьшсть працюючих, кшьшсть суб'ект'/в господарювання, обсяги випуску риби та рибноi продукцИ, економ/чн/ показники галуз/. Обфунтовано актуальн'/сть збирання достов'/рноi /нформацИ про стан сектор/в рибальства й аквакультури, реальн/ обсяги вилучення водних бюресурс'/в, обсяги вирощування товарноi риби, кшьшсть працюючих, кшьшсть суб'ект'/в господарювання, обсяги випуску риби та рибноi продукцп, економ'/чт показники галуз/ рибного господарства. Запропоновано визначення шдход/в до розробки проекту комплексноi програми розвитку сталоi та конкурентоспроможноi аквакультури в УкраЫ. У результат/ досл/дження було вид'/лено нов'/ тдходи до розробки проекту комплексноi програми розвитку сталоi / конкурентоспроможноi аквакультури в УкраЫ. Запропоновано внести доповнення та зм/ни до Бюджетного та Податкового кодекс/в Украши, Закону Украши про Державний бюджет Украши, де ч'/тко мають бути зазначен/ витрати на кожний р'/к / за кожним напрямом розвитку. У статт'/ запропоновано розробити програму або алгоритм надання допомоги рибоводам з урахуванням ореашзацшно-економ/чних мехашзм/в, прийнятих у кранах £вро-пейського Союзу, в умовах глобальних трансформацй.
Ключов'! слова: оргашзацшно-економ/чш засади, конкурентоспроможн'/сть, аквакультура, мехатзм, '/нструменти, рибнегосподарство DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-221-228 Рис.: 1. Табл.: 3. Ббл.: 9.
Вдовенко Наталiя Михайл'юна - доктор економ/чних наук, професор, зав'/дувачка кафедри глобальноi економ/ки, Нац/ональний ун'/верситет б'/о-
ресурс'/в / природокористування Украши (вул. Герою Оборони, 15, Кшв, 03041, Украша)
E-mail: nata0409@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0849-057X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/J-5146-2017
Павленко Марина Миколавна - асистент, кафедра глобальноi економ'/ки, Нац/ональний ун'/верситет б'/оресурав / природокористування Украши
(вул. Герою Оборони, 15, Шв, 03041, Украша)
E-mail: marunapavlenko@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7513-2425
йненок 1гор Олександрович- асп'/рант кафедри глобальноi економ/ки, Нац/ональний ун'/верситет б'/оресурав / природокористування Украши (вул.
Герою Оборони, 15, Шв, 03041, Украша)
E-mail: igor.sinenok@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1855-4899
УДК 338.432:639.3/.6(477) JEL: Q22
Вдовенко Н. М., Павленко М. Н., Синенок И. А. Организационно-экономические основы развития рыболовства и аквакультуры в Украине
Целью статьи является исследование организационно-экономических основ развития рыболовства и аквакультуры в Украине. Проанализировано современное состояние выращивания товарной рыбы в соответствии с информацией, содержащейся в форме 1А-рыба (годовая). Установлено, что наблюдается уменьшение объемов реализации продукции аквакультуры по данным субъектов хозяйствования в секторе рыбного хозяйства. Исследована процедура проведения системного анализа проблем в аквакультуре Украины. Первоочередной проблемой в аквакультуре Украины является отсутствие достоверной информации о состоянии сектора, реальных объемах изъятия водных биоресурсов, объемах выращивания товарной рыбы в аквакультуре, количестве работающих, количестве субъектов хозяйствования, объемах выпуска рыбы и рыбной продукции, экономических показателях отрасли. Обоснована актуальность сбора достоверной информации о состоянии сектора рыболовства и аквакультуры, реальных объемах изъятия водных биоресурсов, объемах выращивания товарной рыбы, количестве работающих, количестве субъектов хозяйствования, объемах выпуска рыбы и рыбной продукции, экономических показателях отрасли рыбного хозяйства. Предложено определение подходов к разработке проекта комплексной программы развития устойчивой и конкурентоспособной аквакультуры в Украине. По результатам исследования выделены новые подходы к разработке проекта комплексной программы развития устойчивой и конкурентоспособной аквакультуры в Украине. Предложено внести дополнения и изменения в Бюджетный и Налоговый кодексы Украины, Закон Украины о Государственном бюджете Украины, где четко должны быть указаны расходы на каждый год и по каждому направлению развития. В статье предложено разработать программу или алгоритм оказания помощи рыбоводам с учетом организационно-экономических механизмов, принятых в странах Европейского Союза, в условиях глобальных трансформаций.
Ключевые слова: организационно-экономические основы, конкурентоспособность, аквакультура, механизм, инструменты, рыбное хозяйство. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 9.
Вдовенко Наталия Михайловна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой глобальной экономики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: nata0409@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0849-057X Researcher ID: http://www.researcherid.com/J-5146-2017
Павленко Марина Николаевна - ассистент, кафедра глобальной экономики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: marunapavlenko@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7513-2425
Синенок Игорь Александрович - аспирант кафедры глобальной экономики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: igor.sinenok@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1855-4899
UDC 338.432:639.3/6(477) JEL: Q22
Vdovenko N. M., Pavlenko M. M., Sinenok I. О. The Organizational and Economic Bases for the Development of Fishing
and Aquaculture Industry in Ukraine
The article is aimed at researching the organizational and economic bases for the development of fishing and aquaculture industry in Ukraine. The current status of commercial fish cultivation is analyzed according to the information contained in the form 1A-fish (annual). It is determined that there has been a decrease in the volume of sales of aquaculture products according to the data of business entities in the fisheries sector. The procedure for carrying out a systemic analysis of problems in Ukrainian aquaculture is researched. The paramount problem in Ukrainian aquaculture is the lack of reliable information on the status of the sector, the real volumes of seizure of water bioresources, the volume of commercial fish cultivation in aquaculture, the number of workers, the number of economic entities, the volume offish release and fish products, the economic indicators of the industry. Relevance of collection of reliable information on the status of the fishing and aquaculture industry sector, the real volumes of seizure of water bioresources, the volume of commercial fish cultivation, the number of workers, the number of economic entities, the volume of fish release and fish production, the economic indicators of the fisheries industry is substantiated. It is proposed to define approaches to the development of a comprehensive program for the development of sustainable and competitive aquaculture in Ukraine. The results of the study allocate new approaches to the development of a comprehensive program for the development of sustainable and competitive aquaculture in Ukraine. It is proposed to make supplements and changes to the Budget and Tax Codes of Ukraine, the Law of Ukraine on the State Budget of Ukraine, which clearly should specify the costs for each year and according to each direction of development. The article proposes to develop a program or algorithm to assist fish farmers, taking into account the organizational and economic mechanisms adopted in the European Union, in view of the conditions of global transformation.
Keywords: organizational and economic bases, competitiveness, aquaculture, mechanism, instruments, fishery. Fig.: 1. Tabl.: 3. Bibl.: 9.
Vdovenko Nataliia M. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Global Economics, National University of Life and Environmental Sciences
of Ukraine (15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine)
E-mail: nata0409@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0849-057X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/J-5146-2017
Pavlenko Maryna M. - Assistant, Department of Global Economics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (15 Heroiv Oborony Str.,
Kyiv, 03041, Ukraine)
E-mail: marunapavlenko@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7513-2425
Sinenok Igor О. - Postgraduate Student of the Department of Global Economics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (15 Heroiv
Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine)
E-mail: igor.sinenok@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1855-4899
Зогляду на розвиток ситуаци на свитому ринку у наземних тваринах. При цьому, враховуючи поло-
агропродовольства та зростання напруженост ження Угоди про асощащю Украши з бвропейським
у питаннях конкуренци за продовольчi ресурси, Союзом, ^ в^дпов^но, необх^дшсть адаптаци низки
Укра'М необх^дно зберегти рiвень виробництва риби регламента i директив бвропейського Союзу в час-
в аквакультур^ урiзноманiтнити структуру виробни- тиш мшiмiзащI негативних впливiв виробництва
цтва та наростити, де це можливо, загальш обсяги продукци аквакультури на довккля та людину, не
вилову. Вказане сприятиме досягненню мШмально завжди це можливо здшснити лише за техшчно! до-
безпечного рiвня споживання риби та морепродукпв помоги в^д, шших держав в цкому та бвропейського
як джерела речовин, в^дсутшх у достатшх шлькостях Союзу зокрема. Тобто на рiвнi порад. Тому доцкьним
е вивчення стану розвитку рибного господарства та аквакультури в УкраШ зi встановленням його реально! ролi в економiцi, соцiальному та еколопчному життi кра1ни. I лише з огляду на це визначення мож-ливих напрямшв розвитку секторiв рибного господарства - рибальства i аквакультури опрацювання та впровадження в^дпов^дних програм на рiвнi Законiв Укра!ни та здiйснення реформ в частит державного управлiння та регулювання даною галуззю нащональ-но! економiки.
Розроблення базових засад реформування рибного господарства та аквакультури Укра'ши. Про реформування варто вести мову, коли шнуе стара структура i и потрiбно змiнювати з вiдповiдною метою. Що стосуеться рибного господарства Укра'ши, то його реформування, щонайменше в частиш форми власност суб'ектiв господарювання, в^дбулось зна-чною мiрою протягом попередшх рокiв. Ранiше пору-шувалися питання про центральний орган виконавчо! влади у сферi рибного господарства, тобто фактичне зосередження у одному центральному орган вико-навчо'1 влади вах або майже вс1х функцш з управлш-ня. Сьогоднi бкьшкть напрямiв функцiонування га-лузi у щлому розосереджено за багатьма ведомствами. При цьому належна координацiя в дiяльностi органiв виконавчо! влади та едшсть правового поля практично в1дсутш, що пов'язано як з намаганнями кожного окремого ведомства бути пров^дним, так i з тим, що окремi частини законодавства створювались безпо-середньо без необх1дно! узгодженост з уже кнуючи-ми напрацюваннями та без урахування думки шших ведомств i, у першу чергу, громадськость Значно посилилась роль шших центральних оргашв виконавчо! влади у функщонуванш пiдприемств, установ i закла-д1в, якi належать до сфери рибного господарства.
Проблемш складовi удосконалення оргашза-цiйно-економiчних засад розвитку аквакультури висвилеш в роботах Р. Ватсона [1], Л. Гарiбальдi [2], Д. Зелера [3; 9], Л. Катан [4], Н. Коробово! [7], Д. Пао-ло [9] та шших учених. Проте на цей час потребують подальших дослкжень новггт аспекти вивчення ме-ханiзмiв економiчного розвитку рибальства та аквакультури в УкраШ.
Метою ще! статт е удосконалення оргашзацш-но-економiчних пiдходiв щодо розвитку галузi та на-дання пропозицiй до проекту комплексно! програми розвитку стало! аквакультури з одночасним застосу-ванням шструменпв впливу на боротьбу з незакон-ним, нешдзвиним, неконтрольованим рибальством та урахуванням потреб глобального економiчного середовища.
Нинi фактично в^дсутт державнi пiдприемства, функцГ! з оперативного управлшня якими покладено на Державне агентство рибного господарства Укра!-ни. Повшстю зi сфери управлiння Державного агент-
ства рибного господарства Укра!ни виведено заклади вищо! освiти. Науковий потенцiал науково-досл^дних установ, що знаходяться у сферi управлiння центрального органа виконавчо! влади з рибного госпо-дарства, виглядае як такий, що не завжди в^дпов^дае потребам сучасност [5].
Сфера переробки риби й шших водних бюре-сурав вже давно виокремлена в1д сфери управлiння Державним агентством рибного господарства Укра-!ни. Водночас торпвля рибою та iншими водними живими ресурсами не контролюеться центральним органом виконавчо! влади з рибного господарства. Питання торгiвлi водними бiоресурсами та пох1дни-ми з них продуктiв уже давно знаходяться за межами компетенци як центрального органа виконавчо! влади з рибного господарства, так i фактично будь-яких шших оргашв, ^м iнспекцiй Державно! служби Укра!ни з питань безпечностi харчових продуктш та захисту споживачiв.
У цьому контекст варто говорити про реформування системи управлшня рибним господарством за напрямом бкьшо! в^дпов^дносп шнуючим реалiям, сучасним свiтовим тенденщям з розвитку управлiння рибальством та аквакультурою, необйдшстю набли-ження такого управлшня до забезпечення господарювання на принципах сталого, в^дпов^дального рибальства та аквакультури, шдсиленням регуляторно! складово!, оск1льки питання стосуеться як водних, так i рибних ресурав [1].
Сьогоднi в УкраI'нi традицшними об'ектами аквакультури незмiнно залишаються короповк зви-чайний короп i далекосх^дн короповi (рослиноI'днi) види: бiлий та строкатий товстолобики, !х гiбриди, бкий амур. Крiм коропових, укра!нськi акваферме-ри вирощують iншi види: райдужну форель, евро-пейського сома, щуку, судака, лина, кларiевого сома, карася, стерлядь, росшського та сибiрського осетрiв, бестера, веслоноса тощо. Асортимент продукци аквакультури залишаеться тривалий час майже незмш-ним (табл. 1).
За 2019 рш вирощування товарно! риби в^дпо-вiдно до шформацц, що мiститься у формi 1А-риба (рiчна), зменшилося на 8 % (рис. 1).
Основу товарного виробництва становили рiз-ш породи коропа звичайного та рослиноI'днi риби (строкатий товстолобик, бкий товсто-лобик, !х гiбриди, б1лий амур). На тл скорочення задь яних в аквакультурi площ водойм, зменшення об'емiв вирощування рибопосадкового матерiалу та iнших факторiв у 2019 роцi прогнозовано зменшилося ви-робництво практично вс1х видiв ставково! аквакультури. Виключення склали лише сомовi види, обсяги вирощування яких невпинно зростають вже не перший рш поспкь, але це за рахунок вирощування не у рибогосподарських водоймах, а у рециркуляцшних
Обсяги виробництва товарноТ риби, тонн
Ик Обсяги виробництва (за видами риб)
Сазан/короп РослиноТ'дш Сомовi Осетровi Лососевi lншi Разом
2016 9 865 9 154,4 107,5 116,4 330,3 1 851 21 424,7
2017 9 624 7 750,4 146,2 137,9 344,2 2 165,4 20 168,2
2018 9 584,8 7 990,4 133,7 111,5 261,4 2 111,2 20 193
2019 8 516,4 7 665,8 224,3 97,1 225,9 1 874,3 18 604
Джерело: авторська розробка.
225 9
225,9 1874,0 97,1
224,3
|ГуГ] Короп Г^Л Рослинощн 1=1 Сомов1 851М | | Осетров!
Лососев! КЯ 1нш1
7665,8
Рис. 1. Структура вирощування риби у 2019 р. (за видами)
аквакультурних системах. Аналiзуючи об'еми виробництва коропових видiв, спостерiгаeться тенденщя до зменшення вирощування протягом останшх рокiв [3]. Порiвняно з минулим роком у 2019 рощ коропа виростили на 1 % менше, натомшть рослино!дних ви-дiв бкьше на 3 %, порiвняно з 2018 роком.
Виробництво сомових видiв збiльшилося на 40 %, осетрових зменшилось на 19 %, а найбкь-ше, за даними рибоохоронних оргашв Держ-рибагентства та форми 1А-риба (рiчна), скоротилося виробництво лососевих видiв - майже на 25 %. Скоротилося i вирощування шших видiв риб - на 3 %.
Незважаючи на те, що за останнi роки спосте-рiгаeться тенденцiя до незначного зменшення частки традицшних об'eктiв аквакультури, все ж таки виробництво коропових видiв е найбiльш стабiльним. Але на ринку пропозиця товару формуе попит на цю про-дукцго. Вiдомостi про реалiзацiю продукцЦ аквакультури дають можлившть встановити мотиви зменшення об'емiв виробництва аквакультури в останш роки.
Протягом 2019 року суб'ектами аквакультури (неторговими мережами) реалiзовано 11005 тонн власно! продукцЦ. Це на 22 % менше, нiж у минулому роцi. Причина не лише в низькш кушвельнш спро-можностi наших громадян. Здебкьшого зменшення реалiзацГi продукцЦ аквакультури залежить вк ефек-тивного маркетингу. Бкьшшть укра!нських виробни-кiв продукцЦ аквакультури нехтують необх^дшстю опрацювання маркетингових стратегш, iнакше кажу-
чи, мало вивчають уподобання споживачiв, мало ви-користовують рекламш ресурси, реалiзацiя товарно! риби вкбуваеться в живому, необробленому, нешдго-товленому виглядi. Це питання потребуе досконало-го вивчення. Наразi констатуемо зменшення обсяпв реал1зац1!" продукцЦ аквакультури за даними суб'екйв господарювання, що надали звггшсть за формою 1А-риба (рiчна), порiвняно з 2018 роком, а саме: коропових - на 25 %, рослино!дних - на 17 %, осетрових -на 38 %, лососевих - на 12 %, шших видiв - на 32 %. Лише реалiзацiя сомових видiв збкьшилась на 48 % (табл. 2).
Збкьшення обсяпв реал1зацИ сомових риб спо-стеркаеться вже протягом ккькох останн1х рокiв. Фахiвцi пов'язують це з розвитком рециркуляцшно! аквакультури та збкьшенням виробництва кларiево-го сома. В Укра'М з'явилися сучаснi рециркуляцшш господарства, дiяльнiсть яких спрямована на ефек-тивне виробництво i переробку власно! продукцЦ (створення ланцюжкiв додано! вартосй). Як правило, такi господарства мають шфраструктуру переробки та реал1заци власно! продукцЦ.
Як висвiтлюють дослiдження, доц1льно провести системний аналiз проблем в аквакультурi Укра!ни. Першочерговою проблемою в аква-культурi Укра!ни е вiдсутнiсть достовiрно'i шформацЦ про стан сектора, реальш обсяги вилучення водних бiоресурсiв, обсяги вирощування товарно! риби у ак-вакультурi, юльйсть працюючих, кiлькiсть суб'ектiв
Обсяги реалiзацм товарноТ риби, тонн
Рк Види риб
Сазан / короп РослиноТдш Сомовi Осетровi Лососевi lншi Разом
2016 6 625,5 6 606,2 81,2 49,6 264,6 887,5 14 514,6
2017 7 016,3 5 264,3 72,7 76,1 317 1 695,4 14 441,7
2018 7 049,8 5 065,1 107,3 81 226,5 1 555,4 14 085,2
2019 5305,0 4211,0 184,4 50,5 199,0 1 055,0 11 005,0
Джерело: авторська розробка.
господарювання, обсяги випуску риби та рибно! про-дукци, економiчнi показники галузi.
К/
Имовiрно, можна говорити про те, що реаль-ний стан економiки рибного господарства, а не лише визначених державних шдпри-емств та бюджетних установ, економiчних показ-никiв галуз^ внеску галузi у добробут споживачiв, виробникiв залишаеться поза увагою управлшня га-луззю, протягом останн1х роив. Зв'язок iз реальними виробниками аквакультури обмежуеться контактами з обраними суб'ектами господарювання, як хоч iнодi i виробляють значнi обсяги риби-сирця, але, безперечно, не е представниками усього вичизня-ного рибальства та аквакультури. В УкраШ в^дсутт представницьк та дiевi об'еднання виробникiв, як е у бвропейському Союзi та шших кра!нах свiту. Такi об'еднання перебирають на себе бкьшкть функцш з управлiння рибним господарством. Укра!на е единою кра!ною бвропи, де практично повшстю в^дсут-нш зв'язок мiж рибоводом i вкповкним централь-ним органом виконавчо! влади [8].
В УкраШ вксутне лщензування дiяльностi у сферi аквакультури. Укра!на залишаеться чи не единою у бврош та однiею з небагатьох у свт, за виклю-ченням деяких кра!н Африки, де доа не запровадже-но шститут першого продажу та наскрiзних супро-вiдних документiв на рибу та iншi воднi бiоресурси, якi походять як з рибальства, так i з аквакультури. Водночас смд зазначити, що у Норвеги такий меха-нiзм працюе з 1926 року. Не виключено, що обсяги незаконного, нетдзвггного, неконтрольованого рибальства в УкраШ е одними з найбкьших порiвняно з суадшми кра!нами.
Реальна боротьба з незаконним, нешдзвиним, неконтрольованим рибальством продовжуе працю-вати у рамках застарких стандартiв iз залученням рибоохоронного патруля. У всьому свт вже давно усвкомили, що найбкьш ефективним, у тому чи^ з огляду на видатки, шструментом боротьби з незаконним виловом риби та вирощуванням пдробюнпв е встановлення дiевого контролю держави та сусшль-ства над торговельними потоками. Вксутшсть належ-но! якостi шформаци за тако! ж вiдсутностi у державi рибогосподарсько! економiчно! науки не наближае
Украшу до загальноприйнятих свиових стандарйв i здiйснення дiяльностi в аквакультурi [7].
Встановлено, що Украша нинi повiльно руха-еться у напрямку зменшення тиску промислового рибальства на запаси водних бюресурав, вiдсутнi об-меження за кiлькiстю користувачiв на водойм^ суден, знарядь лову. Вказане не повною мiрою вiдображено у нормативних актах та не виступае як обмежуючий фактор. В УкраШ фактично не облкованим залиша-еться любительське рибальство, тиск якого на при-родш бюлопчш ресурси е абсолютно порiвняним з промисловим тиском за обсягами вилучення. При цьому у решт кра!н бвропи любительське рибаль-ство регулюеться i про необхiднiсть посилення його подальшого облiку йдеться у чиннш Спiльнiй риб-нiй полiтицi бвропейського Союзу на 2014-2020 рр. В УкраШ любительське рибальство залишаеться без-оплатним, що так само не узгоджуеться ш з тенденщ-ями, ш з трендами, яш спостерiгаються у свiтi.
Таким чином, реальною поточною проблемою е не повна шформащя про стан справ у рибному госпо-дарствi у щлому. Малоефективною е система управлшня рибним господарством, яка виходить з обмеже-носп даних щодо стану рибного господарства, реаль-них потреб користувачiв водними бiоресурсами та рибоводiв, з одного боку, та суспкьства - з iншого. При цьому доцкьно здiйснити поглиблений аналiз стану сучасного рибного господарства Укра!ни, ви-явити його роль у забезпеченш сталого розвитку у контекстi трьох базових складових - сощально!, еколопчно!, економiчно!.
Таким чином, з огляду на викладене вище та враховуючи сощально орiентованi напрями розвитку Укра!ни у цкому, доцiльним е надан-ня пропозицiй до розроблення проекту Комплексно! програми розвитку стало! та конкурентоспроможно! Укра!ни. А саме запропоноваш методологiчнi засади функцiонування рибного господарства вкповкно до цiлей сталого розвитку. За даними ФАО (ФАО, 2016), у всьому свт стан водних бюресурав, що заселяють природш водойми, продовжуе попршуватись. Ви-ключенням е полшшення стану водних бiоресурсiв водойм Пштчно! Атлантики, щодо яких кра!ни бвропейського Союзу та Сполучених Штапв Америки
застосовують жорсткг заходи щодо зменшення про-мислового тиску. Зростае роль вГд забезпечення потреб населення рибною продукщею, що походить вГд вирощувано! в умовах аквакультури. У 2014 рощ в структурi водних бюресурав, що спрямовували-ся безпосередньо на споживання людиною, частка рибних та шших водних бiоресурсiв походженням з аквакультури перевищила частку, що походить вГд природних популящй. При цьому таке сшввГдношен-ня протягом 2015-2017 рр. лише зростало. За прогнозом ОЕСР (ОЕСР, 2018), споживання риби, виро-щено! в умовах аквакультури, зростатиме i протягом наступних десяти роив.
Особливу увагу розвитку аквакультури як ш-струменту, за допомогою якого виршуеться одразу низка питань, зокрема, забезпечення населення повноцiнною !жею, збереження бюрГзно-манiття природних водойм, зайнятшть населення у сiльськiй мшцевосп, розширення рекреацiйних можливостей та еколопчних послуг, придiляеться у кра!нах бвропейського Союзу, Норвеги, 1сланди, Сполучених Штатах Америки, АвстралГ!. Широко-масштабний розвиток виробництва продукцГ! аквакультури за обсягами забезпечують кра!ни АзГ! з огляду безпосередньо на природш умови, як сприя-ють веденню цього виду економiчноI та господарсько! дшльностГ Спостерiгаються меншi енерговитрати та достатне забезпечення водними ресурсами.
Водночас недостатшсть повноцiнно! рибно! !жГ е проблемою, яка стосуеться i Укра!ни. Обсяги, рiвень споживання риби на одну особу, обумовлеш i падшням обсягiв iмпорту, якi значно зменшились протягом 2014-2017 рр. Також слГд зауважити, що Гм-порт вГдновився вже фактично з 2017 року та продо-вжуе зростати. Прогалину, що кнуе, частково можна заповнити зростанням обсяпв риби, що виробляеть-ся в умовах аквакультури, та часткового замщення деяких iмпортованих видiв на рибу власного виробництва. Для виведення з «тшЬ> значно! кГлькостГ ви-робникiв продукцГ! аквакультури, збГльшення над-ходжень до Державного бюджету Украши, бюджетiв територiальних громад, а також отримання важелiв для бкьш реального планування заходiв Гз забезпечення продовольчо! безпеки Укра!ни, Г у цГлому розвитку Укра!ни вГдповГдно до цГлей сталого розвитку на 2015-2030 роки зпдно з ршеннями Генерально! асамбле! Оргашзаци Об'еднаних НацГй, необхГдним е опрацювання окремо! Комплексно! Програми розвитку стало! та конкурентоспроможно! аквакультури в УкраШ, у якГй мають бути передбачеш заходи системного характеру, тобто таи, якГ стосуються як безпосередньо аквакультури, так Г дотичних сфер дГ-яльностГ та законодавства, а саме природоохоронно-го, земельного, водного, ветеринарного. Попередш програми, як стосувались розвитку рибного госпо-дарства Украши, мали спещалГзований, вузький ри-
богосподарський характер, не охоплювали питання приведення у вГдповГдшсть до сучасних свГтових та европейських норм законодавства. СлГд врахувати, що цГ програми фактично не були профшансоваш вгдповГдно до передбачених розмГрГв витрат. РГвень фГнансування не перевищував 5 % вГд передбачено-го обсягу. Метою програми розвитку е: створення дГевого взаемно зобов'язуючого зв'язку виробни-ка з державою, детШзащя економГки аквакультури, створення сучасно! системи звГтностГ, що вГдповГда-тиме европейським Г свГтовим нормам, збГльшення обсягГв виробництва конкурентоспроможно! продукцГ! аквакультури за традищйними технолопями та з використанням сучасних, ресурсоощадних тех-нологГй, урГзноманГтнення об'ектГв аквакультури, за-провадження в рибогосподарську дГяльшсть прин-ципГв стало!, вГдповГдально!, дружньо! до довкГлля Г, безперечно, людини аквакультури [6].
Глибоке та всеохоплююче дослГдження можна, за належного рГвня фГнансування, здшснити протягом року. Це оптимГстична оцГнка, яку дощльно взяти до уваги, ГснуючГ напрацювання, зокрема дослГдження, яке виконано стльними зусиллями з Урядом Норвеги та фахГвцями ФАО «ДослГдження сектору рибальства та аквакультури Укра!ни» (ФАО, 2016). У результат такого вивчення передбачаеться розроблення заходГв щодо оптимГзацГ! структури центрального органу ви-конавчо! влади з рибного господарства з наголосом на рибному господарствГ у щлому, а не суто шспек-торських функцГях. ОсобливГстю дослГдження, що пропонуеться, мае стати максимально можливе залу-чення до нього рибалок Г рибоводГв, тобто суб'ектГв пГдприемницько! дГяльностГ та шших центральних оргашв виконавчо! влади, до сфери компетенцГ! яких належать питання збереження довкГлля, безпечностГ харчування, фГскально! справи [4].
Один Гз варГантГв подальшого розвитку подГй навколо вГтчизняно! аквакультури полягае у тому, що потрГбно завершити формування комплексних заходГв зГ створення единого правового поля, яке б враховувало потреби розвитку аквакультури. Тобто слГд внести вГдповГдш змши у земельне, водне, при-родоохоронне та митне законодавство. Загальш обсяги виробництва продукцГ! аквакультури при цьому не зменшаться, але вони, як Г зараз, можуть неповною мГрою бути облкованГ
За ощнками експертГв ФАО (2016), до 90 % ма-лих Г середнГх суб'ектГв господарювання у га-лузГ аквакультури Укра!ни працюють у «тшЬ>, а серед великих тдприемств - юридичних осГб таких не менше 30 %. ФорелГвництво, осетрГвництво, со-мГвництво Г надалГ залежатимуть значною мГрою вГд перемитництва кормГв. ПотрГбно органГзувати рибогосподарську дшльшсть так, щоб на територГю Укра!-ни ввозилися лише перевГренГ на предмет наявностГ захворювань Гкра, рибопосадковий матерГал, плГдни-
ки риб [2; 9]. Слк проводити належний контроль за впливом аквакультури на довккля. У зв'язку iз змь нами клiмату, несанкцiонованим i неконтрольованим вселенням чужоркних видiв допускаеться посилення загрози поширення нехарактерних для нашо! кллма-тично! зони риб та шших водних бiоресурсiв. Вказане очевидно матиме вплив на стан бiорiзноманiття. ^м того, можуть поширитися хвороби, якi не притаманнi аборигенним видам риб i вiтчизняним породам. Мож-ливим е також i посилення бiологiчного забруднення моря чужоркними видами. Водночас обсяги експорту шри залишатимуться незначними через економiчну недоцкьшсть легального виробництва цiеi продукцп в сучасних умовах. Створення Комплексноi програ-ми розвитку аквакультури в Укра'М фактично не мае альтернативи. бдина комплексна стратегiя розвитку
Заходи до розробки проекту комплексно'!' програми розв!
сiльського господарства та с1льських територш на 2015-2020 рр. потребуе доповнення, щонайменше у частинi рибальства та аквакультури, яка створена без даних про реальний стан справ у рибному господарства без допомоги експертш з аквакультури, якi е фахiвцями у рибному господарствi Украши у ц1лому.
Така стратегiя матиме практичне застосування та надзвичайно низьку ймовiрнiсть реалiзацГi. Комплексна програма розвитку стало! та конкурентоспро-можно! аквакультури в Украíнi значною мiрою ста-новитиме низку переважно оргашзацшних заходiв, тобто заходiв iз ретельного опрацювання чинного за-конодавства та внесення до нього змш. Вказане спри-ятиме розвитку аквакультури на европейських засадах, тобто в^дпов1дному та дружньому до довк1лля та людини (табл. 3).
Таблиця 3
у стало''' та конкурентоспроможно''' аквакультури в УкраТж
№ з/п Запропоноваж заходи
1 запровадження дквого зв'язку мнж державою i виробником у форм^ лщензування рибницькоТ дiяльностi
2 розгляд питання про передачу у концеаю водосховищ Дшпровського каскаду
3 створення реестру рибницьких водойм Украши
4 формування системи та налагодження дм шструменпв подання статистичноТ звiтностi
5 опрацювання земельного та водного законодавства
6 опрацювання змш i доповнень до ветеринарного законодавства
7 внесення змш до статупв бюджетних установ
8 розвиток системи приватних риборозплщнигав
9 уточнення природоохоронного законодавства
10 вщокремлення вщ Державного агентства рибного господарства УкраТни структур рибоохорони
11 запровадження системи «першого продажу» для продукцп рибальства та аквакультури
12 опрацювання, затвердження та впровадження Порядку придбання, набуття власносп та об^у продукцп рибаль-ства та аквакультури
13 розроблення принцитв функцюнування ринку риби та ринку продукцп аквакультури
14 сприяння створенню дi£вих оргашзацш виробникiв аквакультури
Джерело: авторська розробка.
Kрiм того, програмою необхiдно передбачи-ти i такi заходи, якi потребуватимуть витрат iз Державного бюджету Украши, зокрема, iз внесення змiн до митного законодавства Украши з метою мшiмiзащi, до нульово! ставки ввiзних мит на спецiалiзованi корми для риб, рибопосадкового матерiалу заплiдненоi шри, молодi, плiдникiв, сучас-ного спецiалiзованого обладнання для аквакультури та кормовиробництва, необх^дних лiкарських пре-паратiв i реагентiв для забезпечення роботи науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських установ i за-кладiв, створення системи пкьгового кредитування за рахунок бюджету, створення сприятливих з точки зору оподаткування умов для розвитку господарств, як розбудовуватимуть i використовуватимуть ре-циркуляцiйнi аквакультурш системи (РАС), опрацювання питання прийнятного рiвня оподаткування, вiдновлення фшансування у необхiдних обсягах дь
яльност державних риборозплiдникiв, в^новлен-ня фшансування вичизняних науково-дослiдних установ, якi спецiалiзуються на аквакультурi, перегляд актуальних для аквакультури наукових тем до-слкжень, участь у фiнансуваннi програм з навчан-ня укра1нських студенпв та аспiрантiв за кордоном у пров^дних рибницьких iнститутах i ушверситетах сучасним методам дослiдження риб та новпшм тех-нологiям господарювання, у першу чергу, за напряма-ми селекцшно-генетичних дослiджень i дослiджень з питань кормовиробництва, розгляд питання про перегляд бюджетних форм навчання студенпв для сфери аквакультури та подготовка фахiвцiв лише за замовленням, вкповкно до прийнято! у державах -членах бвропейського Союзу та у цкому у Страте-гiчному керiвництвi бвропейського Союзу зi сталого розвитку аквакультури, участь держави та фшансування державою заходiв з промоци аквакультури та и
продукци, рекламуванш наилiпших прикладiв госпо-дарювання у цьому ceKTopi нацiональноi економжи.
ВИСНОВКИ
Таким чином, маемо можлившть зробити TaKi висновки, якi шдтверджують гiпотезу нашого на-укового дослкження, що необхiдно i полiпшувaти оргaнiзaцiИно-економiчнi засади розвитку гaлузi для того, щоб:
1. Налагодити процес збирання достовiрноi iнформaцii про стан секторiв рибальства И аквакультури, реaльнi обсяги вилучення водних бюресурав, обсяги вирощування товарно'' риби, кiлькiсть працюючих, кiлькiсть суб'ектiв господарювання, обсяги випуску риби та рибно'' продукци, економiчнi показ-ники гaлузi рибного господарства.
2. Внести доповнення та змши до Бюджетного та Податкового кодекав Украши, Закону Украши про Державний бюджет Украши, де чиго мають бути зaзнaченi витрати на кож-ний рiк та за кожним напрямом розвитку. Дощльно також заздалепдь опрацювати програму або алгоритм надання допомоги рибоводам з урахуванням оргашзацшно-економiчних мехaнiзмiв, прийнятих у бвро-пейському Союзi.
3. Запропоновувати до практичного застосу-вання викладеш в стaттi пiдходи до розроб-ки проекту комплексно':' програми розвитку стало'' та конкурентоспроможно'' аквакультури в УкраШ.
4. На основi розкритих у стaттi парадигмальних поглядiв розробити новiтнiИ мехaнiзм ди ш-ституту першого продажу та нас^зних су-провiдних документiв на рибу та iншi воднi бiоресурси, як походять як з рибальства, так i з аквакультури з одночасним застосуванням шструменпв впливу на боротьбу з незакон-ним, нешдзвиним, неконтрольованим ри-бальством та урахуванням потреб глобального економiчного середовища. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Bell J. D., Watson R. A., Ye Y. Global fishing capacity and fishing effort from 1950 to 2012. Fish and Fisheries. 2017. No. 18 (3). P. 489-505.
2. Justel-Rubio A., Garibaldi L., Hampton J., Maunder M., Restrepo V. A comparative study of annual tuna catches from two different sources: FAO global capture database RFMOs statistical. International Seafood Sustainability Foundation, Washington, D. C., USA, 2016.
3. Zeller D., Palomares M. L. D., Tavakolie A., Ang M., Bel-habib D., Cheung W. W. L., Lam V. W. Y., Sy E., Tsui G., Zylich K., Pauly D. Still catching attention: Sea Around Us reconstructed global catch data, their spatial ex-
pression and public accessibility. Marine Policy. 2016. No. 70. P. 145-152.
4. Катан Л. I., Добровольська О. В., Деревенець В. М. Фшансове забезпечення сталого використання водних бюресурав пщприемств гaлузi рибництва. Науковий всникХДУ. Серiя : Еконо1^чш науки. 2017. Вип. 24. Ч. 2. С. 96-98.
5. Вдовенко Н. М. Глобальн прюритети сталого вироб-ництва стьськогосподарськоТ продукци. Innovative solutions in modern science. 2016. No. 4 (4). Р. 3-17.
6. Кваша С. М., Вдовенко Н. М. Аквакультурне ви-робництво: вщ наукових експерименив до промис-лових масштабiв. Нвестицп практика та docBid. 2011. № 20. С. 7-11.
7. Vdovenko N. M., Korobova N. M. Methods of state regulation of agricultural sector in terms of the orientation of the economy to safety and quality standards. Wspolraca Europejska. 2015. Vol. 3. No. 3 (3). S. 68-80.
8. Деренько О. О. Удосконалення шструменив регу-лювання ринку продукци' аквакультури. 1нтелект ХХ1. 2017. Вип. 6. С. 38-40.
9. Pauly D., Zeller D. Comments on FAOs state of world fisheries and aquaculture Sofia. Marine Policy. 2017. No. 77. P. 176-181.
REFERENCES
"Bell, J. D., Watson, R. A., and Ye, Y. "Global fishing capacity and fishing effort from 1950 to 2012". Fish and Fisheries, no. 18 (3) (2017): 489-505.
Derenko, O. O. "Udoskonalennia instrumentiv rehuliuvan-nia rynku produktsii akvakultury" [Improving Tools for Regulating the Market of Aquaculture Products]. Intelekt XXI, no. 6 (2017): 38-40.
Justel-Rubio, A. et al. A comparative study of annual tuna catches from two different sources: FAO global capture database RFMOs statistical. Washington, D. C., USA: International Seafood Sustainability Foundation, 2016.
Katan, L. I., Dobrovolska, O. V., and Derevenets, V. M."Finans-ove zabezpechennia staloho vykorystannia vodnykh bioresursiv pidpryiemstv haluzi rybnytstva" [Financial Support for Sustainable use of Aquatic Bioresources of Fisheries Enterprises]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia : Ekonomichni nauky, vol. 2, no. 24 (2017): 96-98.
Kvasha, S. M., and Vdovenko, N. M. "Akvakulturne vyrobny-tstvo: vid naukovykh eksperymentiv do promyslovykh masshtabiv" [Aquaculture Production: From Scientific Experiments to Industrial Scale]. Investytsiipraktyka ta dosvid, no. 20 (2011): 7-11.
Pauly, D., and Zeller, D. "Comments on FAOs state of world fisheries and aquaculture Sofia". Marine Policy, no. 77 (2017): 176-181.
Vdovenko, N. M. "Hlobalni priorytety staloho vyrobnytstva silskohospodarskoi produktsii" [Global Priorities of Sustainable Agricultural Production]. Innovative solutions in modern science, no. 4 (4) (2016): 3-17.
Vdovenko, N. M., and Korobova, N. M. "Methods of state regulation of agricultural sector in terms of the orientation of the economy to safety and quality standards". Wspolraca Europejska, vol. 3, no. 3 (3) (2015): 68-80.
Zeller, D. et al. "Still catching attention: Sea Around Us reconstructed global catch data, their spatial expression and public accessibility". Marine Policy, no. 70 (2016): 145-152.
