CC BY
127
УДК 619(47+57)(091)"19"
Стегней М.М., кандидат ветеринарних наук, доцент, Нацюналънийутверситет бюресурав г природокористування Украгни, м. Кигв
ОРГАН13АЦ1Я ВЕТЕРИНАРН01 СПРАВИ УКРА1НИ В ПЕРЮД 1917-1921 рр.
Досл1джували юторт розвитку ветеринарног медицины Украши в перюд 1917-1921 рр. Встановлено, що Перша свтова вшна маиже повтстю зупинила дгялънгстъ ветеринарного персоналу. Першопричиною збыъшення кглъкостг ветеринарного персоналу в крагш в перюд становления радянсъког влади була складна етзоотична ситуащя. В описувании перюд дгялънгстъ ветеринарног оргашзацп була тдпорядкована головному завданню - лгквгдацгг заразних захворюванъ, в першу чергу - чуми рогато г худоби. Етзоотп охопили територт практично усъого Радянсъкого Союзу, що змушувало уряд оргашзувати законодавчий орган ветеринарног медицини - Централънии ветеринарнии в1дды Народного Ком1сар1ату внутршшх справ.
Ключое1 слова: юторичш аспекти, ветеринарна медицина, етзоотп, ветеринарнеуправлтня,ветеринарнии в1дды.
Вступ. Висвплюючи ктор1ю ветеринарно! медицинн Украши важливим е висв1тлення послщовност1 подш пов'язаних як ¿з удосконаленням метод1в дослщження, так I подш, що сприяли розвитку т1е! чи шшо! галуз1 науки зумовлено! розвитком суспшьства.
Виявлення послщовност1 подш у наущ, що призвели до И сучасного стану, I для виявлення в кторичному плаш проблем I досягнень, стали вщповщдю на вимоги практично! д1яльност1 людини. Поглиблене вивчення подш зумовлених д1яльшстю людей, спонукали розвиток т1е! чи шшо! сфери д1яльност1 людини, зокрема ветеринарно! медицини. Адже, на початку XX ст. стимулом для розвитку ветеринарно! медицини в кра!ш була боротьба з ешзоот1ями тварин, що потребувало збшьшення чисельност1 ветеринарних фах1вщв, пщвищення !х квал!ф1каци I розширення мереж1 ветеринарних установ.
Матер1ал 1 методи дослщжень. Матер1алом дослщження були видання перюдично! преси, арх1вш матер1али Державного арх1ву м. Киева. Основою методолопчного дослщження е фундаментальш даш наукового анал1зу -принцип кторизму I системности При проведенш дослщжень використаш хронолопчний, системний, пор1вняно-1сторичний I анал1тичний методи.
Результати дослщження. Перша св1това вшна (1914-1917 рр.) майже повшстю призупинила д1яльшсть ветеринарного персоналу. Значна частина ветеринарних пращвниюв була мобшзована в армш [1]. Прикордонш охоронно-карантинш пункти I транспортш ветеринарш дшянки, у бшьшост1 випадюв, припинили свое юнування, що також погано вщбилося на ветеринарному благополучч1 кра!ни. Значна кшьккть земських I мкьких ветеринарних лжарень I пункив не д1яла. У зв'язку з цим у багатьох губершях
251
краши оргашзовувалися шеститижнев1 курси для тдготовки ос1б з проведения щеплення тваринам { для виконання деяких вид1в ветеринарно! роботи. Особам, як1 пройшли пщготовч1 курси, дозволялося проводити туберкулмзацш \ мале!н!защю, проводити вщб1р патолопчного матер1алу, дезшфекцш, термометр1ю, збирати даш про поширеиия ешзоотш в ув1реиому регюш. При проходженш цих курав основна увага придшялася боротьб1 з етзоот1ями, яю пщ час вшна були особливо поширеш [2].
До того ж залишилася важка спадщииа вщ царсько! Роси, де не було единого державного ветеринарного законодавства \ ветеринарш заходи не носили планового характеру.
У перюд громадянсько! вшни стан тваринництва ще бшьше попршав, \ поширення шфекцшних хвороб набуло великих масштаб1в.
Якщо до початку вшни чума рогато! худоби була тшьки в Закавказз1 \ в Схщному Сиб1ру, то в 1917 р. вона прийняла небувал1 розм1ри, поширившись ¿з Закавказзя в Донську, Ставропольську, Астраханську, Пензенську, Тульську, Калузьку 1 Московську губерни, в Кубано-Чорноморську область, на Украшу, у Бшорусш, Киргизью степи. У губершях твденно-схщно! частини Роси загинуло вщ чуми за 1917-1918 рр. бшьше 500 тис. гол1в велико! рогато! худоби.
В с1чш 1920 р. чума лютувала в губершях Астраханською, Царицинською, Саратовською, Тамбовською, Воронезькою, Курською, Ставропольською, в Кубано-Чорноморськш облает^ в 43 пов1тах I 635 пунктах. У лютому чума з'явилася в Донськш облает^ в травш - в Пензенськш губерни, в липш - у В1тебськш, Гомельськш, Смоленськш, Тульськш, Калузькш губершях I у Бшоруси, у вересш - в Рязанськш губерни. Таким чином, у вересш 1920 р. чума була в 18 губершях 1 у Бшоруси [3]. У вересш 1921 р. чумою рогато! худоби було охоплено 24 губерни, 95 повтв I 3060 пункт1в.
У перш1 роки молодш Радянськш республщ довелося провести велику роботу по змщненню тваринництва I в першу чергу оргашзувати комплекс державних заход1в, спрямованих на боротьбу з етзоот1ями[4].
Реал1защя заход1в у боротьб1 з ешзоот1ями утруднювалася у зв'язку з недостатшстю ветеринарних фах1вщв; тому Рада Народних Комюар1в прийняла постанову про доцшьшеть д1яльност1 ветеринарних л1кар1в I фельдшер1в.
У березш 1917 р. в Укра!ш була створена Украшська Центральна Рада, главою яко! був обраний М. Грушевський [5]. У зв'язку з цим було оргашзовано тимчасовий уряд Мшктерства внутршшх справ у розпорядженш, якого знаходилося I ветеринарне управлшня. Шзшше тимчасовий уряд передав увесь правлшський ветеринарний нагляд в розпорядження губернських земств I мкьких самоуправ, як1 видшилися в самостшш земсью одинищ. 3 проголошенням Укра!нсько! Народно! Республши ветеринарне управлшня було консультативним органом I пщкорялося Украшськш ветеринарнш рад1, до складу яко! входили делегата вщ губернських ветеринарних з'!зд1в I ветеринарного вщдшення при Генеральному секретар1ат1 у вшськових справах. У обов'язки Укра!нсько! ветеринарно! ради входило: - консультация I
252
забезпечення потреб укра!нсько! народно! республжи; - видання плану ветеринарно! оргашзаци в Укра!ш; - об'еднання ветеринарно! справи громадських оргашзацш; - оргашзащя ветеринарно-саштарного законодавства в Укра!ш. Таким чином, була створена законодавча база ветеринар!! в Укра!ш[6,7].
Видання декрет1в мало велике значения для пщвищення ефективност! заход1в, спрямованих на лшввдацш заразних хвороб ¿, в першу чергу, чуми велико! рогато! худоби { сапа коней.
В травш 1918 р. було затверджено положения про реоргашзацш Ветеринарного управлшня у Ветеринарний вщдш Народного Комкар!ату внутршшх справ, на який покладено загальне кер1вництво уаею ветеринарною справою в кра!ш.
Цей документ мав велике значения для розвитку ветеринар!!. Положениям визначався принцип об'еднання кер!вництва ветеринарною справою в кра!ш одним законодавчим органом. Пропонувалося приступити до розробки ветеринарного Статуту ! ветеринарно-сан!тарних правил, створення колеги ветеринарного в!дд!лу ! Головно! ветеринарно! наради, а також створення обласних ветеринарних управл!нь або в!дд!л!в при обласних ! губернських радах. Встановлено п!дпорядкування 1нституту експериментально! ветеринар!! ветеринарному вщдшу Народного Ком!сар!ату внутр!шн!х справ.
Проект вказано! постанови був пщготовлений на нарад! ветеринарних л!кар!в ! фельдшер!в, скликан!й Ком!сар!атом внутр!шн!х справ в квпш 1918 р. в Москвг У робот! наради взяло участь 56 чоловж ветеринарних фах!вщв.
У травн! 1918 р. Головний в!йськово-ветеринарний ком!тет був реорган!зований Народним Ком!сар!атом у в!йськових справах в колегш В!йськово-ветеринарного управл!ння арм!!. Головою ще! колег!! ! начальником Вшськово-ветеринарного управл!ння був призначений А. Р., Евграфов, колишнш голова Ветеринарного фронтового ком!тету Зах!дного фронту.
Щоб знайти ч!тк! форми орган!зац!! ветеринарно! справи ! проведения заход!в у боротьб! ¿з захворюваннями тварин Центральний ветеринарний вщдш Народного Комюар!ату внутр!шн!х справ скликав в червш 1918 р. в Москв! Всерос!йську нараду представнимв ветеринарних орган!зац!й.
На нарад!, що в!дбулася, був схвалений принцип едност! радянсько! ветеринар!! ! зосередження уае! ветеринарно! справи в одному орган!; були затверджен! проекти положень про Центральний ветеринарний вщдш Народного Комюар!ату внутршшх справ, прийнято положения про оргашзацшну структуру губернських ! обласних ветеринарних оргашзацш, причому в завдання губернсько! ветеринарно! Ради повинно було входити "провадження в життя загальних для Рос!йсько! Федеративно! Республ!ки закошв ! розпоряджень в галуз! ветеринар!!! тваринництва".
Кр!м того, була затверджена схема орган!зац!! в!йськово! ветеринара, на чол! яко! повинне було стояти Головне в!йськово-ветеринарне управл!ння.
Слщ зазначити, що в!йськова ветеринар!я була оргашзована ще в 18511852 рр., коли були введен! посади корпусних ветеринарних л!кар!в, старших !
253
молодших ветеринарних л1кар1в, який пщкорялися корпусним ветеринарам. У 1864 р. посада корпусного ветеринарного лжаря { старших ветеринарних л1кар1в була скорочена, але введена посада окружного ветеринара, який пщкорявся медичному шспекторов! \ при цьому був повшстю позбавлений самостшност! [8].
У ршеннях боротьби з ешзооиями вказувалося, що безладне перемщення худоби пщ час вшни, що призначалася для продовольства арми, по р1зних напрямах, без дотримання встановлених заход1в вщносно попередження поширення етзоотп, стали причиною загрозливого розвитку найбшьш небезпечних з них - чуми \ повального запалення легешв рогато! худоби. 3 шшого боку, при сшшнш демобшзаци юнського складу армп, сап \ короста, що досягли за час вшни дуже значного поширення серед вшськових коней, були рознесеш всюди по територп кра!ни \ отримали настшьки сильне поширення I розвиток, що боротьба з ними, так само як I з двома згаданими вище еп1зоот1ями, могла дати позитивн1 результати лише при проведенш заход1в в державному масштаб!.
Нарада визнала необх!дним видати декрети, що регламентують загальн! основи заход!в проти еп!зоот!! чуми рогато! худоби, повального запалення легешв ! сапа; вироблення загального для кра!ни ветеринарно-сан!тарного закону, який д!яв би аж до видання такого п!дтвердження з боку центрально! влади, при цьому слщ залишити в сил1 ус1 видаш по губерн1ях кра!ни обов'язков! постанови по ветеринар!!; швидке видання декрету про вщновлення закону в!дносно перевезення гуртово! худоби по зал!зницях ! водних шляхах; утворення особливого етзоотичного фонду на заходи проти заразних хвороб тварин; орган!зац!ю Централ!зованого постачання ветеринарним в!дд!лом м!сцев! ветеринарн! оргашзаци ¿нструментами, медикаментами ! дез!нфекц!йними засобами; широку ¿нформац!ю про появу нових вогнищ чуми рогато! худоби ! повального запалення леген!в; видання Центральним ветеринарним в!дд!лом популярних брошур, лисивок, плакат!в ! ¿н. в цшях ознайомлення населения з суттю заразних хвороб ! заходами боротьби з ними ! широке постачання вказаною популярною л!тературою ! в першу чергу найб!льш загрозливих в!дносно тих або ¿нших еп!зоот!! губерн!й.
Висновки. 1. Перша св!това в!йна стала чинником руйнування ветеринар!! в кра!ш. Протиеп!зоотичн! заходи ! л!кувальна робота проводилися зг!дно р!шення нарад ветеринарних лкар!в.
2. Складна еп!зоотична ситуащя в досл!джений пер!од, супроводила вщкриття нових посад ветеринарних фах!вц!в ! розширення ветеринарно! мереж! в кра!ш. В першу чергу це бактерюлопчш лаборатор!! ! ¿нститути, робота яких була спрямована на знищення ешзоотичних вогнищ.
Литература
1. Вербицький П.1., Достоевський П.П., Рудик С.К. 1стор!я ветеринарно! медицини Укра!ни за ред. проф. Рудика С.К. / П.1. Вербицький. - К.: «Вет!нфом», 2002. - 384 с.
254
2. Общая характеристика ветеринарно-санитариого состояния Киевской губернии за январь 1916 // Ветеринарная хроника Киевской губернии. - 1916. -№1. - С. 3-4.
3. Коропов В.М. История ветеринарии СССР / В. Коропов. - М. :, 1954. -
430 с.
4. Никитин И. Н., Калугин В. И. История ветеринарии / Н. Никитин. -М.:, 1988. - 128 с.
5. Письмо ветеринарного управления временного правительства Министерства внутренних дел Губернским комиссарам №262 от 27.08.1917 г. // Державний apxiB м. Киева. - Ф.163., Оп. 11., ЕД.хр. 11. - С. 11-12.
6. Верстюк В. Украшська центральна Рада. / В. Верстюк. - К.:, Заповп\ -1977. - 344 с.
7. Твердження ухвалеш I Всеукрашським ветеринарним з'!здом у м. Киев1 30 листопада 1917 р. // Вкник ветеринарно! медицини. - 1918. - 4.2. - С. 19-21.
8. Евсеенко С.С. Сто лет назад и теперь / С. Евсеенко Вестник общественной ветеринарии. - 1913. - №6. - С. 271-286
Summary
Investigated the history of development of veterinary medicine of Ukraine at the 1917-1921 years. It is set, that the World War I almost completely stopped the work of veterinary stuff. The origin of amount growth of veterinary stuff in the country by the period of the authority establishment was the complicated epizootic situation. In the described period, activity of veterinary organization was under the most important task - to eliminate the contagious disease, firstly to eliminate plague of cattle. Epizootics covered the territory of almost all Soviet Union, what made the authorities to organize the legislature of veterinary medicine - Central veterinary department of Public Commissary of internal affairs.
Key words. History aspects, veterinary medicine, epizootic, veterinary direction, veterinary department.
255
