Научная статья на тему 'Організація та регулювання розвитку малого бізнесу в Україні'

Організація та регулювання розвитку малого бізнесу в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
63
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
малий бізнес / перехідна економіка / підприємництво / small business / transitional economy / enterprise

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — І. B. Колодяжна

Розглянуто особливості розвитку малого бізнесу як одного з напрямків формування конкурентного ринкового середовища. Висвітлено теоретичні положення та практичні підходи до організації і регулювання малого бізнесу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Organization and adjusting of development small business on Ukraine

In the article the features of development of small business are considered as one of directions of forming of competition market environment. Light up theoretical positions and practical approaches in relation to organization and adjusting of small business

Текст научной работы на тему «Організація та регулювання розвитку малого бізнесу в Україні»

УДК 334.722 Доц. I.B. Колодяжна, канд. екон. наук -

Донецький НУ економжи i торгiвлi iM. Михайла Туган-Барановського

ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В УКРА1Н1

Розглянуто особливост розвитку малого б1знесу як одного з напрямгав форму-вання конкурентного ринкового середовища. Висвiтлено теоретичш положення та практичнi пiдходи до оргашзаци i регулювання малого бiзнесу.

Ключовг слова: малий бiзнес, перехщна економiка, пiдприeмництво.

Постановка завдання, мета роботи. Постановка завдання цього дос-лщження полягае в розгляд1 питання про мюце тдприемств малого 61знесу в умовах економ1чно! кризи в Укра!т. Малий 61знес як тституцшний сектор економжи давно став домшуючим за чисельтстю та обсягами виробництва у провщних кра!нах свпу. Мал1 тдприемства забезпечують конкретних спожи-вач1в, а водночас - виконують важливу сощальну роль, надаючи робоч1 мюця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарюв населення.

Хоча протягом усього перюду економ1чних реформ чимало сказано про необхщтсть розвитку в Украш малого 61знесу, в дшсносп стан його розвитку залишаеться незадовшьним. Проблема полягае навпъ не в кшьюс-них параметрах ще! сфери, яю поступово полшшуються, а насамперед - у структур! вичизняного малого б1знесу.

Насторожуе те, що за роки реформ малий б1знес Укра!ни не зм1г знайти свого мюця в нацюнальнт економщ, i не отримав належного позитивного ефекту вщ позитивних тенденцш остантх роюв. Тому сьогодт життево важливим е залучення розвитку малого i середнього б1знесу в Укра-rni до загально! стратеги економiчного та структурно! реконструкцп нащ-онально! економiки. Питання розвитку малого тдприемництва розглянуто у працях Ю. Авксентьева, В. Бшика, О. Благодарного, З. Варналiя, Л. Ворош-но!, В. Карсекiна, О. Квасовського, О. Кужель та тших.

Але питання щодо регулювання розвитку малого тдприемництва пот-ребують подальшого дослщження з урахуванням органiзацiйно-економiчних умов його розвитку в Укра!ш. У цей час проводиться багато дискусш з пи-тань малого 6!зжсу, його нерiдко називають новою економiчною категорiею. При цьому нехтують тим фактом, що малий 6!зжс як щея з'явивсь з виник-ненням людсько! спшьноти. Вт не е винятково економiчним термiном, тому що безпосередньо пов'язаний !з багатьма аспектами д!яльносп i поведiнки людини. Проте позицп науки i ll погляди на розкриття змюту i значення малого 6!зжсу ще дотепер не приведет до единого розумтня.

Результати дослщження. Пiдтримка становлення та розвитку е одним з визначальних прюритепв державно! полггаки з перших роюв еконо-м!чних реформ. Вагома роль малого тдприемництва у забезпечент конкурентного середовища, гнучкосп нацюнально! економiки, зайнягостi та дохо-д!в населення здобула широке визнання на вих р!внях та знайшла свш вияв у здiйсненнi спещальних заходiв державно! полиики щодо тдтримки розвитку малого 6iзнесу в Укра!т. [1]. Проте дiевiсть заходiв полиики тдтримки ма-

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраТни

лого бiзнесу виявилася недостатньою. Перед малими тдприемствами в Укра-!ш продовжують виникати ютотш перешкоди як на рiвнi державно! полггики, так i на рiвнi ринкового середовища.

Можна стверджувати, що пiдприeмства ще! сфери поки що не посiли належного мюця у структурi нащонально! економiки. Вщтак побудова моделi економiчного розвитку, яка передбачала б максимально можливе поширення позитивних тенденцiй економiчноl динамiки на вш складовi державно! еконо-мiчноl системи, наразi залишаеться серед визначальних завдань державно! економiчноl стратеги.

Метою щеТ роботи е вирiшення важливих питань, яю цiкавлять шд-приемщв, а також економiчнi та фiнансовi реформи, якi проводяться щодо розвитку малого бiзнесу.

1з завершенням передвиборчих перегошв в Укра!ш починаеться етап осмислення суп нишшньо! моделi економiчного розвитку, формування еконо-мiчноl полпики вiдповiдно до потреб сьогодення та стратепчних завдань со-цiально-економiчного розвитку. Безперечно, досягнення цих завдань немож-ливе без створення гармоншно! шституцшно! структури нащонально! еконо-тки, яка неодмшно передбачае iстотне збiльшення ролi малого i середнього бiзнесу в Укра!ш. Проте успiшнiсть виконання зазначеного завдання передбачае насамперед вiрне усвщомлення суп, сусmльно-економiчноl мгси та ролi малого бiзнесу Укра!ни, що, своею чергою, дасть змогу побудувати дiйсно дiездатну, довгострокову полiтику стимулювання розвитку останнього.

Економiчна система, яка знаходиться у сташ трансформування вщ командно - адмiнiстративних до ринкових вщносин, характеризуеться значни-ми специфiчними рисами. Вони зумовленi тимчасовим вакуумом економiчноl координаци, який виникае шсля руйнування командних важелiв впливу на економ^ та до утворення дiевих механiзмiв ринкового саморегулювання та вщповщних !м технологiй ново! державно! економiчноl полiтики.

Метою економiчноl стратеги держави в умовах кризи на першому ета-пi мае бути побудова розвинено! стшко! ринково! економжи - механiзму, котрий здатен замшити державне адмiнiстрування в економiцi. У зв'язку з тим, що будь-яю економiчнi процеси, так чи шакше, виявляються через ди економiчних суб'екпв, економiчна стратегiя держави спрямовуеться, прямо чи опосередковано, на вплив на дiяльнiсть цих суб'екпв i формуеться в роз-рахунку на !хню рацiональну реакцiю. Адже вбудованi регулятори економiч-но! системи за своею формою е дiями економiчних суб'екпв iз переслщуван-ня власних економiчних iнтересiв.

Тiльки iз становленням у кра!ш вiдносно розвинено! ринково! системи господарсью суб'екти починають адекватно реагувати на сигнали ринку, фор-мувати ефективш приватнi економiчнi стратеги, i з'являеться можливiсть зас-тосовувати традицшш регулятори економiчноl стабЫзаци.

Отже, змша системи економiчноl координаци в умовах кризи виво-дить на перший план забезпечення здатносп приватних економiчних суб'ектiв розробляти та здiйснювати власш ефективнi економiчнi стратеги.

Незалежне функцюнуванш суб'ектiв господарювання безпосередньо пов'язане iз проблемою мотивiв та стимулiв !хньо! дiяльностi. Вiдповiдна мо-тивацiя випливае з штересу незалежного економiчного суб'екта до самовщтво-рення та спонукае до якнайповнiшого задоволення цього штересу, виходячи з наявних ресурсних можливостей та навколишнього iнституцiйного середови-ща. Потреба у всебiчному змiцненнi мотивiв до ефективного використання наявних у суспшьст ресурсiв та примноження национального багатства кра!ни в ринковш економiцi зумовлюе необхiднiсть прiоритетного розвитку тд-приемницько! поведiнки як головного рушiя розвитку економiчноl системи.

Мiж тим, структурна недосконалiсть та диспропорцшнють нащональ-но! економiки, яка була сформована тд впливом принципово шших важелiв економiчноl координацп та мотивацп (надмiрно висока частка важко! про-мисловостi, обмежене виробництво споживчих товарiв, неефективна система збуту, нерозвинена галузь роздрiбноl торгiвлi тощо), становить вагому перешкоду на шляху формування адекватних ринкових економiчних вiдносин.

Це потребуе пошуку шляхiв пiдвищення гнучкосп економiчноl струк-тури та !! послщовно! перебудови вiдповiдно до вимог нащональних та свпо-вих ринюв. На наш погляд, за таких умов малий бiзнес вiдiграе важливу роль у впровадженнi тдприемницько! поведшки економiчних суб'ектiв у трансфор-мацшнш економiцi та запуску процесу структурно! модершзацп останньо!.

Досвiд зарубiжних кра!н з розвиненою ринковою економiкою свщ-чить, що малий бiзнес мае певш переваги, що дае змогу йому домiнувати на деяких ринках. Вш оперативно реагуе на змши споживчого попиту, добре пристосований до обмежених ринюв i ринкiв, де шновацп i персональнi взаемовiдносини е дуже важливi, надае економiцi потрiбноl гнучкостi, харак-теризуеться високою швидюстю обiгу авансованого капiталу, робить внесок у формування конкурентного середовища. Крiм того, малий бiзнес надае ро-бочi мiсця тисячам i навпъ мiльйонам громадян, вiн простий у формуванш i управлiннi, швидко реагуе на можливосп, оскiльки характеризуеться мобшь-нiстю у прийняттi рiшень тд впливом кон'юнктури ринку, потребуе порiвня-но невеликого початкового капiталу, в багатьох кра!нах користуеться держав-ними пшьгами. Але малий бiзнес мае i недолiки: вiн не завжди мае рiвний доступ до ресуршв, особливо до фiнансових, а невелию обсяги дiяльностi не дають змоги устшно використовувати переваги масштабностi, вирiшувати питання про внутрiшню спецiалiзацiю. За цих умов серед тдприемств малого бiзнесу дуже високий рiвень банкрутства. На думку захщних спецiалiстiв, мала фiрма з 20 або меншим числом пращвниюв мае тшьки один шанс iз трьох протриматися бшьше чотирьох рокiв. Бiльшiсть банкрутств пов'язують iз поганим управлшням.

Зарубiжний досвiд переконливо свiдчить, що тдприемства малого бiз-несу стабшьно та ефективно працюють в розвинених кра!нах свiту завдяки державнiй тдтримщ на всiх рiвнях влади. Держава, своею чергою, отримуе зростання обсяпв виробництва продукцil, зниження напруженостi на ринку пращ, збалансування рiзних галузей економiки, гармонiчну спiвпрацю великого i малого бiзнесу, формування середнього класу пiдприемцiв, вирiшення

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

соцiальних проблем, шдвищення конкурентоспроможностi нацiональних то-варiв, зростання надходжень до державного бюджету за рахунок податюв.

Аналiз наслщюв реформування економiки Украши протягом остантх п'яти рокiв дае пiдстави стверджувати, що реалiзацiя державно! економiчноI полггики, не пiдпорядкована единiй стратегiI державотворення i не обмежена необхiднiстю суворого дотримання вимог нацiональноI економiчноI безпеки, загострила успадковат вiд радянських чашв диспропорцiI та фактично не за-безпечила розбудову в УкраIнi повноцiнноI ринковоI економiки. Вiдсутнiсть послiдовноI антикризовоI полiтики веде до пiдтримання перманентного стану трансформацiйноI кризи.

Вiдносини тдприемництва найбшьшою мiрою реалiзуються саме в малому бiзнесi, в якому знаходять безпосередне поеднання незалежтсть власника та персотфжоватсть господарського управлiння. Виходячи з наве-дених особливостей трансформацiйних економж, вiдзначимо, що малий бiз-нес в таких економжах виконуе низку специфiчних соцiально-економiчних функцiй: сприяння процесам демонополiзацiI, приватизацiI та роздержавлен-ня економжи, стимулювання розвитку економiчноI конкуренцп, формування численних суб'ектiв ринкового господарства, орiентованих па попит та кон-куренщю; залучення до економiчного обороту матерiальних, природних, фь нансових, людських та iнформацiйних ресурсiв, якi "випадають" з поля зору великих компанш; полiпшення становища на ринках шляхом забезпечення еластичност IхньоI структури, врегулювання попиту, пропозицiI i цiн, при-наймнi частковоI компенсацiI втрат пропозицп на перiод реструктуризацiI великих компанш, iндивiдуалiзацiI пропозицiI та диференщацп попиту, наси-чення ринкiв, задоволення специфiчних мiсцевих потреб тощо.

Попри досить незначну економiчну "вагу" окремих тдприемств, малий бiзнес в перехщних економiках набувае досить швидкого розвитку. Це зу-мовлено гстми вагомими конкурентними перевагами в шституцшнш струк-турi економiки, якими е мобшьшсть, здатнiсть до швидкого реагування на змiни кон'юнктури ринку, оператившсть освоения новоI продукцiI та змши обсягiв виробництва в межах виробничих можливостей, низька катталомю-ткiсть, швидка окупнiсть вкладень, невисок експлуатацiйнi та накладш вит-рати пiдприемства, рацюнальна органiзацiя пiдприемства, зумовлена макси-мальним зближенням менеджменту, маркетингу та виробничого процесу [4].

Водночас, зворотним боком наведених конкурентних переваг е низька система загроз, яю зумовлюють нестiйкiсть розвитку малого тдприемництва. Серед них - обмежешсть фшансових pecypсiв. труднощi в придбаннi виробничих площ та обладнання, вщсутшсть фiнансових резервiв та загроза швидкого банкрутства, надто вузьке коло постачальниюв, що може в низщ випад-кiв утворювати небажану залежшсть бiзнесу, недостатнiй розвиток шфрас-труктури збуту продукцiI та пiсля збутового обслуговування, нестабшьтсть доходiв пiдприемств та зайнятих на них ошб, сощальна незахищенiсть пра-цiвникiв, що створюе труднощi найму тощо.

Крiм зазначених об'ективних чинниюв, значного впливу у перехщних економiках також набувають специфiчнi iнституцiйнi чинники, зокрема -

громадська думка стосовно тдприемництва та ставлення до тдприемщв з погляду суспшьно-масово! свщомосп, ставлення держаки до цього сектору економжи.

Висновки. Отже, малий бiзнес, який е невiд'eмною структурною скла-довою сучасно1 ринково1 економiчноl системи, в трансформацшнш економiцi додатково набувае функцш структуроутворювального елемента. Попри це, особливо у трансформацшних економжах, яскравого прояву набувае супе-речнiсть мiж об'ективно високою економiчною та сощально - полiтичною значущiстю ролi малого тдприемництва як форми дiяльностi та слабкою життездатнiстю його окремих суб'екпв.

Значно бiльш виражена, нiж у великих тдприемств, здатнiсть до са-морегулювання, самовiдтворення та вiдносно автономного функцюнування в рамках визначено1 ринково! нiшi зумовлюе те, що специфiчною рисою малого бiзнесу е переважна схильтсть до мimмiзацп стосунюв з державою. Вщ-повiдно, малий бiзнес зазвичай е головною лобютською силою економiчноl лiбералiзацri економiки.

Попри це, як показано вище, малий бiзнес об'ективно потребуе цшес-прямовано! державно! полпики щодо створення сприятливих умов для роз-витку та спрямування його дiяльностi вiдповiдно до встановлених стратепч-них прiоритетiв нацюнального рiвня.

В умовах стiйкого розвитку економiки Укра!ни стае необхiдним роз-роблення нових пiдходiв до оргатзацп i регулювання малого бiзнесу, страте -гiй нових реформ, зумовлених цшями всебiчного розвитку внутрiшнього ринку i змщнення конкурентноздатностi укра1нсько! економiки.

Л1тература

1. Ворошна Л.1. Малий б1знес та тдприемництво в ринкових умовах господарювання : навч. поабн. / за ред. Л.1. Ворошно!. - К. : Вид-во СУФ1МБ, 2001. - 307 с.

2. Варналш З.С. Мале тдприемництво: основи теори i практики / З.С. Варналш. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", КОО, 2005. - 214 с.

3. Шпак В.1. Розвиток малого тдприемництва в Укра1ш / В.1. Шпак. - К. : Вид-во МА-УП, 2006. - 122 с.

4. Копченко 1.М. Державне сприяння розвитку шфраструктури тдтримки малого тд-приемництва в Укра1ш / 1.М. Копченко // Актуальш проблеми економ1ки : наук.-практ. часо-пис. - 2004. - № 4 (34). - С. 125-129.

Колодяжная И.В. Организация и регулирование развития малого бизнеса в Украине

Рассмотрены особенности развития малого бизнеса как одного из направлений формирования конкурентной рыночной среды. Освещены теоретические положения и практические подходы относительно организации и регулирования малого бизнеса.

Ключевые слова: малый бизнес, переходная экономика, предпринимательство.

Kolodyazhna I.V. Organization and adjusting of development small business on Ukraine

In the article the features of development of small business are considered as one of directions of forming of competition market environment. Light up theoretical positions and practical approaches in relation to organization and adjusting of small business

Keywords: small business, transitional economy, enterprise.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.