Організація роботи методичного Кабінету школи в Україні у 60–80-ті роки ХХ століття Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Наталiя МАТВЕЕВА

ОРГАН1ЗАЦ1Я РОБОТИ МЕТОДИЧНОГО КАБ1НЕТУ ШКОЛИ В УКРА1Н1 У 60-80-Т1 РОКИ ХХ СТОЛ1ТТЯ

У статтi проанал1зовано оргашзацт роботи методичного кабiнету загальноосвтньог школи в радянськт Укра'М у 60-80- роки ХХ ст. Напрямки роботи кабiнету були надзвичайно ргзноматтними та охоплювали широке коло питань: вивчення творiв видатних педагогiв; пiдвищення якостi педагогiчноi працi; науково-експериментальна дiяльнiсть; органiзацiя читання лекцш; змiст i форми позаштльно'( роботи з учнями; обмiн досвiдом; залучення учителiв до р1зних форм роботи i формування в них прагнення до самоосвiти; планування та облгк роботи школи; контроль за роботою класних керiвникiв з учнями; анализ стану ведення класних журналiв; здшснення тематичного облк знань учнiв. Органiзацiя методичного кабiнету рекомендувалась кожнт школi, що було пов 'язано з вирiшенням питання всебiчноi науково-методичноiроботи з педагогiчними кадрами.

Подальший розвиток нишшньо1 украшсько1 школи оргашчно пов'язаний з виршенням проблеми вдосконалення тдвищення кватфшацп та тдготовки педагопчних кадрiв. Засвоення нових знань та оволодшня передовим педагопчним досвщом мають стати нормою науково-методично1 роботи у школi — основного пласту системи тдвищення кватфшацп педагопчних кадрiв [2; 13]. Методична служба на сучасному етат стае багатовекторною, зростае и роль i функцiональна дiяльнiсть. Науково-методичнi центри (вiддiли, кабiнети) постшно ведуть пошук сучасних форм i методiв роботи з учителями, прагнуть залучити !х до творчо! дiяльностi.

Актуальнiсть нашого дослiдження визначаеться тдвищенням вимог до професiоналiзму методичних ка^в, що е однiею з передумов устшно! професшно1 дiяльностi вчителiв: вони координують рiзнi форми пiдвищення квашфшацп педагогiв, управляють науково-методичним забезпеченням навчально-виховного процесу, впровадженням сучасного змiсту освгги у шкiльну практику тощо. 1сторико-педагопчний характер дослiдження дае змогу прослщкувати за роботою методичних кабiнетiв у перюд 60-80-х рокiв ХХ ст., виявити традицiйнi форми роботи з вчителями початково! загальноосвггаьо1 школи в Укршт, що може бути ниш використано для створення сприятливих умов у широкому осягненш педагогiчного досвщу минулого.

Нинi в теорп та практищ пiдвищення квалiфiкацil педагогiчних кадрiв накопичено чималий досвiд. Дослiдницьку спадщину проблем професiйного зростання педагога становлять пращ В. Бондар, В. Лугового, С. Павлютенкова (безперервнiсть педагопчно1 освгги), А. Алексюка, Л. Нечипоренко, В. Сагарди, В. Сластьонша (вища педагопчна освiта), С. Крисюка, М. Красовицького, В. Маслова, П. Худоминського (тдвищення квалiфiкацil педагогiчних кадрiв), Т. Беседи, I. Жерносека, В. Пуцова (методична робота з педагогами) тощо.

Мета статт1 — прослщкувати за оргашзащею роботи методичного кабшету загальноосв^ньо1 школи в радянськш Украш у 60-804 роки ХХ ст., визначити його змют, основнi напрямки i форми роботи.

Цей перюд розвитку педагопчно1 науки пов'язуемо iз "Законом про змщнення зв'язку школи з життям i про подальший розвиток системи народное' освiти в СРСР", прийнятим що вийшов у 1958 р. Тодi були зробленi певнi кроки щодо пiдвищення професiйного зростання вчителя. Життя ставило все бiльшi вимоги до особи вчителя, його знань, професшних умшь i вимагало систематичного оновлення набутих знань. Для того, щоб йти в ногу з часом, перед педагогами ставилися завдання постшно i систематично пiдвищувати свш iдейно-теоретичний, науково-методичний i загальнокультурний рiвень.

Однiею з форм удосконалення науково1 i педагопчно1 дiяльностi вчителiв була методична робота, мета яко! полягала в шдвищенш фахового зростання педагопчних пращвниюв, набуття ними теоретичних знань i практичних умiнь з метою тдвищення квалiфiкацil [1, 75]. Для оргатзаци всебiчноl методично1 роботи з вчителями в кожнш школi рекомендувалось створювати методичнi кабiнети або кутки.

Методичний кабшет мав розв'язувати таю основш завдання:

— подавати допомогу вчителям в удосконаленш !х педагопчно1 майстерностi й оргатзаци навчально-виховно1 роботи з учнями;

— вивчати, узагальнювати i поширювати передовий педагогiчний досвiд вчителiв, класних керiвникiв, завiдуючих кабiнетами, керiвникiв гурткiв;

— сприяти впровадженню i здiйсненню принципiв науково! оргашзацл навчального процесу;

— швидко й оперативно доводити до педагопчних колективiв наукову шформащю, вирiшувати питання, пов'язанi iз запровадженням досягнень педагопчно! науки в шкшьну практику;

— iнформувати вчителiв про нову методичну лiтературу, органiзовувати роботу щодо складання та написання методичних розробок i виготовлення дидактичного матерiалу з основ наук;

— надавати всебiчну допомогу вчителям у проведенш колективних форм методично! роботи, оргашзацп самоосвiти, пропагандi знань серед батьюв i населення [4, 5].

Створення методичного кабшету передбачало вибiр активу, який був необхщним для проведення вше! багатогранно! роботи кабiнету. При останньому створювалась методична рада, до яко! входили: заступник директора з навчально-виховно! роботи школи (голова), керiвники методичних об'еднань, кращi вчителi, класш керiвники. Обов'язки мiж членами розподшялись так, щоб можна було найбшьш цiлеспрямовано й ефективно використати можливост кожного з них. Голова методично! ради вщповщав за органiзацiю роботи кабшету, вивчення i поширення передового педагопчного досвiду, планування роботи кабшету i координацiю планiв роботи методичних об'еднань, надання консультацiй вчителям з питань методично! роботи, проведення атестацп вчителiв тощо, а члени методично! ради — за навчально-матерiальну базу кабшету, наявшсть науково-педагогiчно! лiтератури, оргашзащю методично! роботи в класах, виготовлення стецщв, стелажiв, зберiгання матерiалiв та ш. [3, 100]. План роботи складався на пiврiччя або навчальний рiк i мав бути старанно продуманим та обговореним на засщанш методично! ради. Затверджував план роботи кабшету директор школи.

Примiрними роздшами плану були:

— вступ;

— розподш обов'язюв мiж членами методично! ради;

— обладнання та поповнення матерiально! бази кабiнету;

— вивчення, узагальнення та поширення передового педагопчного досвщу;

— надання методично! допомоги учителям;

— науково-експериментальна дiяльнiсть;

— поширення педагопчних знань серед населення.

Наступною дшянкою роботи методичного кабшету була тдготовка та проведення семiнарiв, науково-практичних конференцiй, педагогiчних читань. У засвоенш досягнень педагогiчно! науки кожна форма методично! роботи виконувала свою специфiчну роль. Завдання шкiл, вщдшв народно! освiти, районних (мiських) методичних кабше^в полягало в тому, щоб максимально використати можливосп кожно! з форм тдвищення квалiфiкацi! вчителiв. Велике шформацшне навантаження несли епiзодичнi проблемш семiнари з актуальних питань психологи, дидактики, теорп виховання, методики. Таю семшари проводились з метою глибокого розкриття досягнень науки з окремих актуальних питань i визначення тих нових педагопчних щей, положень, рекомендацш, яю необхiдно було втiлити у навчально-виховний процес.

Методичний кабшет знайомив вчителiв школи з такими питаннями, як психолопя мiжособових взаемин, психологiя навчання i виховання, суть проблемного навчання, формування особистосп, наслiдки наукових дослiджень в галузi теорi!, методики окремих предме^в та iн. Залучення учителiв до постшно дiючих теоретично-методичних семiнарiв методичним кабшетом сприяло послiдовному i систематичному тдвищенню науково-теоретичного рiвня i практичних навичок педагогiчних кадрiв за певною програмою, що була розрахована на тривалий час (один або декшька рокiв), давало можливiсть учителям без вщриву вiд практично! дiяльностi постiйно поповнювати сво! знання з важливих питань теорi! i практики навчально-виховно! роботи.

Кабшет працював i стосовно пiдготовки та проведення семiнарiв-практикумiв, що включали в себе: грунтовну пiдготовку школи до семшару; забезпечення вiдповiдностi змiсту i рiвню досвiду, який розглядався на семшарц органiзацiю в процесi роботи обм^ досвiдом про

застосування наукових положень з певного питання у практищ роботи школи та ш. Сюди ж можемо вщнести i роботу щодо проведення науково-практичних конференцiй та педагопчних читань. Як бачимо, робота з метою впровадження в практику досягнень науки, яку виконували методичш кабшети школи, була широкою та рiзноманiтною. Це, вщповщно, вимагало вiд органiзаторiв виконання певних завдань: ознайомлення з досвщом, що виносився на обговорення; аналiз досвiду згiдно з вимогами тогочасно! педагогiчноï науки.

Важливе мюце в роботi методичного кабiнету вщводилося наданню допомоги молодим вчителям, а також учителям-заочникам. Робота оргашзовувалась так, щоб кожен учитель, який не мав педагопчного досвщу, належноï вищоï педагогiчноï освiти, мiг одержати в кабшет потрiбну йому допомогу з питань шдготовки до урокiв, передуем щодо складання ïx планiв, роботи, гуртюв, питань методики викладання й виховання, оргашзацп самостiйноï роботи i шдвищення своeï професiйноï квалiфiкацiï. Допомога кабшетом надавалась через:

— консультаций котрi проводились досвiдченими педагогами;

— рекомендаций наприклад, ознайомитися з лтературою, вiдвiдати урок, використати вiдповiднi пошбники та iн.;

— iндивiдуальнi бесщи з питань, що цiкавили вчителiв.

У методичному кабiнетi встановлювались певш днi та години проведення консультацш, що оформлялось вiдповiдним розкладом. На допомогу малодосвщченим вчителям у кабшет зосереджувались взiрцi рiзниx планiв, пам'яток, методичних розробок, сценари заxодiв тощо; для вчителiв-заочникiв збирались програми, шдручники i посiбники, списки рекомендовано!' л^ератури.

У бiльшостi шкiл кабiнети надавали допомогу методичним об'еднанням у складанш i погодженнi планiв роботи методичних об'еднань; доборi потрiбниx матерiалiв i наочних пошбниюв; реалiзацiï рiшень методичних об'еднань; популяризаци передового педагогiчного досвщу вчителiв-новаторiв; органiзацiï написання, обговорення i розповсюдження методичних рекомендацiй, доповiдей, розробок тощо. Засщання методичних об'еднань проводились безпосередньо у методичному кабшет [6, 95].

Досвщ кращих учителiв, класних керiвникiв, завiдуючиx кабiнетами, керiвникiв методичних об'еднань методичний кабшет вивчав, узагальнював i, що важливо, робив його надбанням усього колективу школи. Для цього кабшет проводив таку роботу:

— оргашзовував вщвщування занять з наступним обмшом думками;

— проводив вщкрит уроки кращих учителiв та обговорював ix;

— органiзовував семшари з обмiну досвiдом;

— пропагував передовий досвщ кращих вчителiв-методистiв через рукописш бюлетнi, iнформацiйнi листи, стенди та iн.;

— демонстрував кращi зразки роботи, новi наочнi пошбники i теxнiчнi засоби навчання на виставках, засщаннях методоб'еднань, конференцiяx, методичних нарадах тощо;

— органiзовував написання статей у перюдичну пресу про передовий педагопчний досвiд окремих вчителiв школи.

Оскiльки засвоення вчителями науковоï iнформацiï було важливою умовою ефективного впровадження досягнень педагогiчноï науки в практику роботи школи, важливим завданням методичного кабiнету було активне i творче обговорення питань, яю висв^лювались пресою. Починаючи з 1960-х роюв, навчальний процес в школах широко впроваджувались теxнiчнi засоби навчання. У зв'язку з цим методичний кабшет повинен був оргашзувати постшний техшчний всеобуч для вчителiв з питань екранних i звукотеxнiчниx засобiв навчання та використання ïx на уроках; надавати допомогу у складаннi плашв урокiв з зазначенням, якi техшчш засоби навчання будуть використанi; здшснювати перевiрку готовностi оргашзацшно-теxнiчноï частини уроку; ознайомлюватись та аналiзувати змют кiнофiльмiв, дiафiльмiв, дiапозитивiв, грампластинок, яю були в школi, районнiй або мюькш фiльмотецi тощо.

Важливою формою роботи методичного кабшету була оргашзащя рiзниx виставок протягом навчального року, зокрема, постшно дiючиx виставок саморобних наочних пошбниюв i дидактичних матерiалiв, виготовлених як учителями, так i учнями школи. Органiзацiя виставок сприяла забезпеченню систематичного засвоення вчителями новоï шформаци, обмiну досвiдом i впровадження його в навчально-виховний процес [5, 94]. О^м

цього, при методичному кабшет школи органiзовувалась бiблiотека, в якiй були директивнi документи про школу, твори класиюв педагогiки, полiтична лтература, посiбники з педагогiки та психологи, методична л^ература, пiдручники з ушх навчальних дисциплiн, матерiали з питань народно1 освiти, навчальнi плани, програми, довщкова лiтература тощо. Шкiльнi бiблiотеки, як правило, поповнювались новинками л^ератури, про що iнформував кабiнет пращвниюв школи.

Вся дiяльнiсть, яка проводилась методичним кабiнетом, облiкувалась у спещальному журналi, що давало можливiсть у будь-який час ознайомитися з роботою, виконаною кабшетом за рiк; проаналiзувати роботу за минулi роки, виокремити основне в нш, вивчити ïï ефективнiсть i врахувати при визначент завдань i змiсту роботи на майбутне; забезпечити певну систему, наступтсть i перспективнiсть у роботi. Записи в журналi були короткими, конкретними та вщображали час i мюце проведення заходу, змiст заходу i хто його проводив, висновки та пропозицп. Щодо оформлення кабiнету, то в ньому були розмщеш в^рини з матерiалами, стенди, зразки техтчних засобiв навчання та матерiали з методики ïx використання, бюлетнi, альбоми, методичнi матерiали, картотека передового педагопчного досвiду з найважливiшиx питань навчально-виxовноï роботи вчителiв школи, книги-стенди, довщкова лiтература тощо. Примiрну тематику роздшв експозицiï методичного кабiнету становили:

— тогочаст документи комунiстичноï партiï та радянського уряду про школу;

— вимоги до викладання основ наук;

— педагопчнш працi — високу яюсть i ефективнiсть;

— досвщ кращих — у практику кожного вчителя;

— забезпечення тiсноï едност iдейно-полiтичного, трудового та морального виховання;

— вiйськово-патрiотичне виховання;

— вчителям про атестащю;

— на допомогу в самоосвт вчителiв;

— методична робота в школц

— нове в перюдичнш пресi;

— поширення педагогiчниx знань серед батькiв.

Таким чином, можна зробити висновок, що мета та завдання методичного кабшету школи в дослщжуваний нами перюд були спрямоваш на розв'язання важливого завдання — тдвищення професшного, щейно-пол^ичного та культурного рiвня учителя. Напрямки роботи кабшету були надзвичайно рiзноманiтними та охоплювали широке коло питань: вивчення творiв видатних педагогiв; тдвищення якост педагогiчноï працi; надання допомоги вчителям у шдготовщ до вщкритих урокiв; науково-експериментальна дiяльнiсть; органiзацiя читання лекцiй; змiст i форми позашкшьно1' роботи з учнями; обмiн досвщом; залучення учителiв до рiзниx форм роботи i формування в них прагнення до самоосв^и; методична робота в школц планування та облш роботи школи; ознайомлення з новинками методично].', науково1', художньо1' лiтератури тощо. Крiм цього, в окремих школах краши методичний кабiнет виконував й шшу роботу, наприклад: облiк роботи класних керiвникiв з учнями; аналiз стану ведення класних журналiв; здшснення тематичного облiку знань учнiв; вивчення системи опитування та ощнювання знань учшв; проведення мiнiмуму контрольних робгг та iн. Органiзацiя методичного кабшету рекомендувалась кожнiй школi, що було пов'язано з виршенням питання всебiчноï науково-методичноï роботи з педагогiчними кадрами.

Сучасний учитель — це людина соцiальноï активностi й громадянськоï вщповщальносп за результативнiсть власноï роботи. Стратепя системи методичноï роботи передбачае тдвищення квалiфiкацiï педагогiчниx працiвникiв й спрямовуеться на створення умов для задоволення фахових, загальнокультурних потреб учителiв у ix творчiй самореалiзацiï. Роль методичного кабiнету була i залишаеться важливою, оскiльки багатоварiантнiсть форм роботи надае педагогам можливосп для вдосконалення своеï педагогiчноï майстерностi, формування iндивiдуальноï навчально-методичноï системи, яка б орiентувалась на розвиток особистосп учня. Вiдповiдно до мети та функцш дiяльностi методисти виконують важливу роль у професшному розвитку шкiльного педагога. Враховуючи, що завдання сучасного методичного кабiнету ствзвучт з тими, якi були в 60-80-^ роки ХХ ст. (допомога педагогам в оволодшт

новими знаннями, науково-методичне та iнформацiйне забезпечення професiйноï дiяльностi вчителiв, розвиток професiйниx iнтересiв педагогiчниx пращвниюв), звернення до досвiду минулого може не лише сприяти пiдвищенню ефективност ïx роботи сьогоднi, а й спонукати вчителiв до активiзацiï роботи iз самовдосконалення.

Л1ТЕРАТУРА

1. Арестова М. Влияние методической работы // Народное образование. — 1974. — № 5. — С. 76-77.

2. Жерносек I. П. Оргашзащя науково-методично1 роботи в школ1. — Харшв: Видавнича група "Основа", 2006. — 123 с.

3. Коваленко О. П., Мороз В. I. З досввду роботи м1ського методичного кабшету з педагопчними кадрами // Радянська школа. — 1976. — №4. — С. 99-103.

4. Положения про методичну роботу з учителями загальноосвггшх шшл Украшсько1 РСР // Зб1рник наказ1в i шструкцш Мшютерства освгш Украшсько1 РСР. — 1971. — № 4. — С. 3-8.

5. Соболев I. I. Удосконалювати методику впровадження рекомендацш науки i практики (в школ1) // Радянська школа. — 1974. — № 11. — С. 93-99.

6. Степаненко Г. П., Серговський О. В. Полшшувати роботу методичних об'еднань учител1в // Радянська школа. — 1974. — № 1. — С. 94-97.

Юрш ПОЛ1ЩУК СОЩАЛ1ЗАЩЯ ЯК 1СТОРИКО-ПЕДАГОГ1ЧНЕ ЯВИЩЕ

У дант cmammi розглядаеться проблема соцгалгзацИ' молодi в ¡сторико-педагоггчному контекстi. Здшснена спроба проанал1зувати процес становлення i розвитку соцiалiзацiï пiдростаючого поколiння у стародавньому œrni та в епоху середньовiччя.

Метою cmammi е виявлення особливостей i тенденцш розвитку i становлення процесу соцiалiзацiï у Стародавньому свт i в епоху Середньовiччя.

Ознайомлення з категорiею "соцiалiзацiя" дае тдстави вважати, що коло суспшьствознавчих i гумаштарних наук, яю ïï дослiджують, охоплюе чи не всю 1хню сукупшсть. Разом iз тим соцiалiзацiя як об'ект дослщження все ще залишаеться поза увагою такоï дисциплiни, як "Iсторiя педагогiки".

Вивчення навчального предмета "Iсторiя соцiальноï педагогiки" робить особливо актуальною цю проблему. Завдання нашоï статтi полягае в тому, щоб привернути увагу науковцiв до питань розвитку соцiалiзацiï в iсторико-педагогiчному контексп. Враховуючи, що реалiзацiя зазначеного завдання мае науково-методолопчний характер, насамперед необхщно окреслити можливе поле наукового пошуку. На нашу думку, передуем потрiбно проаналiзувати особливостi процесу соцiалiзацiï у Стародавньому свт i Середньовiччi, що можна розглядати як формування предметного поля майбутшх дослiджень.

Зародження людськоï цивiлiзацiï пов'язують з Межирiччям, стародавшми Египтом, Iндiею та Китаем. Формування класового суспшьства докорiнно вплинуло на соцiалiзацiю пiдростаючого поколiння. Як наслщок, виникали рiзнi моделi соцiалiзацiï. До них необхщно вiднести моделi соцiалiзацiï дiтей (пiдлiткiв, молодi) правлячого класу та д^ей (пiдлiткiв, молодi) селян i ремюниюв. Цi моделi, вщповщно, мали своï рiзновиди. Так, у крашах Стародавнього свiту сформувалися рiзнi моделi соцiалiзацiï пiдростаючого поколiння з родин знап, з родин чиновниюв середнього i нижчого рангiв, з родин жерщв. Вiдзначались особливостями моделi соцiалiзацiï дiтей (пiдлiткiв, молодi) з родин селян i ремюниюв.

Завдання, що стоять перед дослщниками проблеми соцiалiзацiï в iсторико-педагогiчному контекстi, надзвичайно складнi. Предметом дослiдження повинно стати виявлення сут функцiонування меxанiзмiв соцiалiзацiï: а) традицiйного; б) iнституцiйного; в) стилiзованого; г) мiжособистiсного.

Аналiзуючи чинники i мехашзми соцiалiзацiï, дослiдник повинен звернути увагу на сxожiсть зазначених рiзновидiв моделей соцiалiзацiï в рiзниx кра1нах Стародавнього свiту. Так, модель соцiалiзацiï дiтей (пiдлiткiв, молодi) знап вiдображала насамперед потребу збереження 1хнього панування в тогочасному суспiльствi. Зосередивши в сво1х руках величезнi багатства i владу, знать створила вщповщну систему соцiалiзацiï, що складалася з наступних етатв: