CC BY
15
З метою досягнення результату — сформованост правово! культури майбутшх учителiв — необхiдно використовувати при викладанш правознавства не тiльки норми позитивного, а й природного права, яю в подальшому, може навт бiльшою мiрою зможуть плинути на правову свiдомiсть педагога загальноосвiтнього навчального закладу. Реалiзувати змiст визначених дефшщш у свiдомостi кожного студента — одному викладачевi правознавства навiть за наявносп спецiально розробленого посiбника не шд силу. Тут потрiбнi зусилля викладачiв всiх кафедр ВНЗ, яю причетнi до процесу реалiзацп змюту професшно! пiдготовки майбутнiх педагогiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бачинин В. А. Философия права и преступления. — Харьков: Фолю, 1999. — 607 с.
2. Геник Л. Виховне значения Десятьох заповедей Божих (Декалогу) // Завуч. — 2002. — № 3 (117). — С. 23-27.
3. 1ова В. Ю. Формування правово! культури особистосп на засадах духовности Навчально-методичний пос1бник. — Кам'янець-Под1льський: Абетка, 2001. —168с.
4. Менюк О. А .Формування правово! культури щдприемця: теоретичш та прикладш аспекти. — К.: Ор1яни, 2001. — 172 с.
5. Правознавство: Навч. поабник / В. I. Бобир, С. £. Демський, А. М. Колодш та ш; За ред. В. В. Копейчикова. — 2-е вид., перероб. та доп. — К.: Юршком 1нтер, 1999. — 704 с.
6. Правосв1дом1сть майбутнього вчителя: сощально-педагопчш засади формування: Методичш рекомендацп викладачу — науковцю, вчителю, сощальному педагогу, студенту / Л. В. Ючук (уклад.). — К.: Четверта хвиля, 2001. — 71 с.
Вштор ДУГАНЕЦЬ
ОРГАН1ЗАЦ1Я ПРАКТИЧНО! П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В АГРО1НЖЕНЕРНОГО ПРОФ1ЛЮ НА Ф1Л1АЛАХ КАФЕДР
У статтi запропонована технологiя орган1зацИ проведения занять на тдприемствах при пiдготовцi майбутнiх фахiвцiв ¿з спецiальностi «механiзацiя альського господарства» спецiалiзацii «механiзацiя переробки та зберiгання сшьськогосподарсь^' продукцП» на основi передового досвiду Подыьського державного аграрно-технiчного унiверситету.
Одним iз найефектившших засобiв адаптаци людини до сучасного життя е освгга як оргашзований педагопчний процес шзнання, розвитку, спiлкування i творчосп. У свiтi склалися двi системи освгги: пiдтримувальна та iнновацiйна. Пщтримувальна система спрямована на пiдготовку людини до виршення повсякденних проблем, шдтримання способу життя й дiяльностi. 1нновацшна освiта орiентована на майбутне i пов'язана з пiдготовкою людини до використання методiв прогнозування, моделювання, проектування в життi та професiйнiй дiяльностi [1].
Пiдтримувальна система освiти мае за мету озброення молодi переважно певним набором наукових фактiв i положень, а iнновацiйна — вироблення у студентiв самостiйного пiдходу до будь-яко! науково!, соцiальноi, техиiчноi чи життево! проблеми.
Одвiчнi проблеми педагопчно! науки «чого навчати та як навчати?» i нинi е актуальними. На цi питання е тисячi вiдповiдей, проте немае жодно!, яка би вмютила всю гамму рiзноманiтностi та суперечностi сьогодення.
За нашою методикою доцiльно обмежитися простою й дiевою формулою: «Вчитись умiнь, знань i навичок сьогоднi й впродовж життя гуманно i ефективно...» [2]. Так вважають i в Мшютерсга освiти i науки Укра!ни.
1нтенсивний та бурхливий розвиток науки i технiки впродовж останнiх десятилiть, досягнення в сучасних шформацшних технологiях, перенесення новiтнiх вiйськових технологiй на цившьш галузi спричинили великий вплив на змют, цiлi i завдання педагопки загально! середньо!, професiйно-технiчноi i вищо! освiти.
Однiею з основних проблем педагопки е збшьшення обсягiв засвоення iнформацii без збiльшення при цьому термшв навчання. Проте прагнення засво!ти максимальний обсяг iнформацii, деталiзацiя вщомостей про всi, хай навiть дуже цiкавi й важливi новинки науки i
технiки, гальмують розвиток здiбностей студентiв до самостiйного мислення, вироблення навичок застосування основних законiв науки, знаходження i сприймання нових знань. Ц явища завдають шкоди не лише студентам, а й фахiвцям на початку трудово! дiяльностi [3, 4].
За умов реформування аграрного сектора економши кра!ни зрiс попит на фахiвцiв, якi здатнi активно впливати на соцiально-економiчнi процеси, приймати конструктивы рiшення, проявляти сумлiннiсть i компетентнiсть у складних ситуацiях виробництва. Вся система навчально-виховно! роботи в аграрному ВНЗ спрямована на формування особистостi, спроможно! ефективно виконувати завдання та обов'язки певного рiвня професшно! дiяльностi. Наразi в передових кра!нах свiту в моделi фаивця професiоналiзм, компетентнiсть i майстернiсть е на першому мiсцi. Так мае утвердитись i в Укра!ш.
Деякi теоретичш проблеми пiдготовки iнженерiв-механiкiв сiльськогосподарського виробництва розглядались у дисертаци С. Корушкша [5]. Однак вона виконана на початку 1960-х роюв, тож за нею неможливо простежити генезису цього питання в наступний перюд. Крiм того, практичне виробниче навчання розглядаеться в цш працi на прикладах сшьськогосподарсько! технiки 1950-х рокiв.
Теоретико-методолопчним проблемам фахово! дiяльностi iнженерiв присвячеш працi Ю. Нагiрного [6] та шших дослiдникiв [7; 8; 9]. Ними обгрунтовано принципи побудови iерархi! систем дiяльностi, встановлено основнi складовi простору професiйно! дiяльностi iнженерiв-механiкiв та умов прийняття iнженерних рiшень, показано шляхи втшення дiяльнiсного пiдходу в змют навчання фахiвцiв аграрного виробництва.
Незважаючи на вказанi працi, проблему професшно! тдготовки майбутнiх iнженерiв-механшв сiльськогосподарського виробництва у ВНЗ недостатньо вивчено як в теоретико-методолопчному, так i практичному аспектах. Поза увагою дослiдникiв залишилися наукове обгрунтування поеднання теоретично! i практично! тдготовки спещалю^в на фiлiалах навчальних шдроздшв унiверситетiв, створених безпосередньо на виробницга [10; 11; 12], а також розмежування освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв i психолого-педагопчш аспекти навчання фахiвцiв з мехашзацп сiльського господарства, концептуальнi iде!' щодо особистiсно орiентованого пiдходу до професшно! тдготовки, застосування нових шформацшних технологш навчання. Крiм того, вiдсутнi дослщження, в яких би було науково обгрунтовано педагопчну систему навчання iнженерних фахiвцiв з використанням ресурсiв фiлiалiв кафедр, створених на виробництвi.
Аналiз наукових дослiджень з питань оргашзаци проведення занять на фiлiалах кафедр, створених на виробницга, виявив, що питання програмування технологiй, виконанi на концептуальному рiвнi, переважно не конкретизоваш як для спецiальностей загалом, так i для окремих напрямiв тдготовки. Не розкрш!, зокрема, особливостi планування занять на виробництвi з урахуванням специфiки i напряму дiяльностi шдприемства, програмування навчально! i самостiйно! роботи в межах окремих дисциплш фахово! випускно! кафедри, а також навчального плану з урахуванням мiжпредметних зв'язюв з iншими дисциплiнами, якi вивчались рашше та паралельно для спецiалiзацi! «Мехатзащя переробки та зберiгання сшьськогосподарсько! продукци». Не застосовуються ресурси та матерiально-технiчна база передових пiдприемств, розташованих в регiонi ВНЗ, знання, вмшня i практичний досвiд передових фахiвцiв виробничо! галузi.
Основною метою нашого дослiдження е розробка методики та узагальнення досвiду проведення занять з використанням ресурсу фiлiалiв кафедр на виробницга для студентiв спецiальностi «мехатзащя сiльського господарства» спецiалiзацi! «мехатзащя збертання та переробки сiльськогосподарсько! продукцi!», як здобувають диплом освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень «бакалавра».
Для реалiзацi! мети необхiдно виршити наступнi завдання:
1) виокремити з робочих програм дисциплiн навчального плану вс види навчально! роботи, !х змiст й обсяги, якi мають тематичний напрямок профiлюючо! кафедри;
2) виокремити вс навчальнi та виробничi практики з дисциплiн спецiального напряму фахово! випускно! кафедри;
3) розробити схему тематичного змюту занять, яю проводитимуться з використанням ресурсу фiлiалiв фахово! кафедри на виробництвц
4) описати мехашзм впровадження та досвiд практичного функцiонування, методики проведення занять з використанням ресуршв фiлiалiв кафедри механiзацiï зберiгання та переробки сшьськогосподарсь^' продукцiï Подiльського державного аграрно-техшчного унiверситету (ПДАТУ), створених на виробництва
Фiлiали профiлюючих кафедр на виробнищи посилюють практичну спрямованiсть навчання у ВНЗ, дозволяють всебiчно враховувати потреби сучасного виробництва, перспективи науково-техшчного прогресу в галузi при шдготовщ спецiалiстiв з вищою освiтою.
При шдготовщ фаивщв iнженерних кадрiв фшали кафедр аграрних ВНЗ, створенi на передових шдприемствах АПК, дають можливють органiзовувати навчальний процес в реальних виробничих умовах на базi сучасних устаткування i технологiй. Кафедрою мехашзаци зберiгання та переробки сiльськогосподарськоï продукци iнституту механiзацiï i електрифiкацiï сшьського господарства ПДАТУ на створено 12 сво1'х фiлiалiв кафедр на виробництва Як правило, фiлiали створювались на з такими шдприемствами й оргашзащями, як Кам'янець-Подiльська фiрма «Лактю» пiдприeмство «Промет», ТзОВ «Верест» у м. Дуншвщ, фiрма «Деметра», ВАТ «Адамс» у м. Кам'янець-Подiльський, ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика», ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Конфiлд», ЗАТ «Хмельпиво» у м. Хмельницький.
Перерахованi Фiлiали кафедри оргашзоваш з перерахованими пiдприeмствами в 20002003 рр. на основi договорiв рекомендованих i затверджених науково-методичним центром аграрно1' освiти Украши. Вiд 2004-2005 навчального року фшали кафедр на пiдприeмствi органiзовуються (i лiквiдовуються) сумюним наказом ВНЗ i пiдприeмства.
Узагальнення накопиченого досвiду ПДАТУ дозволяе рекомендувати спорiдненим кафедрам аграрних ВНЗ заходи щодо покращення органiзацiï роботи фiлiалiв на виробництвi.
Функцiï фiлiалiв кафедр на виробнищга визначаються потребою в спещалюив тiеï чи iншоï галуз^ специфiкою ВНЗ, матерiальною базою i потенцшним забезпеченням спецiальних кафедр.
Найважливiша з них — оргашзащя навчального процесу студентiв, який сприяе кращiй адаптаци останнiх до конкретних виробничих умов, отриманню ними навичок органiзаторськоï дiяльностi i роботи конкретного спецiального напряму в передових колективах.
За останш роки робота фiлiалiв кафедри мехашзаци переробки та збершання сiльськогосподарськоï продукци оргашчно ввiйшла в систему викладання спещальних курсiв студентам iнституту мехашзаци сшьського господарства ПДАТУ. При вивченш кожного iз змiстових модулiв деяких спецiальних дисциплiн передбачено проведення вшзних занять на фiлiалах кафедри. Заняття проводяться для студентiв iнженерних спещальностей iз напрямiв:
- 6.100102 «процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва»;
- 6.050502 Инженерна механiка»;
- 6.051701 «харчовi технологiï та iнженерiя».
Заняття iз студентами за тематикою, передбаченою робочою програмою ВНЗ, проводять безпосередньо на виробнищга провiднi фахiвцi пiдприемств спiльно з викладачами ПДАТУ в спещально обладнаних для цього примщеннях. Як правило, на курс проводяться, залежно вiд спецiалiзацiï, вщ 4 до 14 годин занять на виробницга з використанням його матерiально-технiчноï бази.
При проведенш практичних занять на фiлiалi кафедри мехашзаци переробки та збершання сшьськогосподарсько!' продукци у ВАТ «Адамс» основна увага придшяеться цеху або вщдшенню, вщповщним спецiальностям, технологiям переробки тiеï чи iншоï продукцiï, будовi технологiчноï лiнiï, вимогам до експлуатацiï машин, апараив та обладнання, конструктивним особливостям машин, або ix елементiв тощо. Студентiв знайомлять з центральним пультом автоматичного управлшня, теxнологiчними лiнiями, розмщеними на виробництвi, та вiдповiдними режимами функщональних складових. Вивчаеться будова та режими використання машин та апарапв. За три роки роботи на фшалах проведет заняття бшьш шж з 800 студентами.
Пiд час проведення практичних занять на фшалах кафедри у ВАТ «Верест» i «Техно-Верест» закршлюються знання студеипв iз спецiальниx дисциплiн, зокрема «Технолопя
конструкцшних матерiалiв», «Машини й апарати харчових виробництв», «Технологiчне обладнання пiдприемств харчово! та переробно! промисловосн». Студенти знайомляться з новiтнiми досягненнями i передовою техиологiею в машинобудуванш. Так, у конструкторському бюро ВАТ «Техно-Верест» вони мають змогу спостершати за роботою конструктора з використанням сучасних персональних ЕОМ i новпнього програмного забезпечення та спробувати сво! сили i закрiпити теоретичнi навички пiд час проходження виробничо! практики. У 2006-2007 навчальному рощ заняття на цьому шдприемсга проводилися для трьох потоюв студентiв.
Включення фшалу в систему навчання дозволяе студентам отримати реальш знання, пiдвищити яюсть !х професiйноi пiдготовки. У цьому важливу роль вщшрае залучення до педагопчно! роботи провiдних фахiвцiв шдприемств на правах погодинно! оплати пращ або сумюництва.
Фiлiал кафедри на виробницга дозволяе здiйснювати виробничу практику студеннв, що в майбутньому мають працювати за фахом. При цьому студенти не ильки знайомляться з передовими технолопями, набувають необхщних професшних навикiв, а й на матерiалах профiльних шдприемств виконують курсовi та дипломнi проекти.
Так, за час роботи фiлiалiв кафедри мехашзаци переробки та збер^ання сiльськогосподарськоi продукцii бiльшiсть студентiв проходять виробничу практику i виконують курсовi проекти за матерiалами практики.
Робота фiлiалiв кафедри сприяе пiдвищенню ефективносн дипломного проектування студентiв, оскiльки дипломш проекти виконуються на реальних матерiалах виробництва i за його замовленням. Як правило, такi проекти для студеннв iнженерних спецiальностей передбачають:
- експериментальш дослiдження, такi як розробка елеменнв нових технологiй, участь у створенш й удосконаленнi нових машин i апаратiв i тощо. (для студеннв, якi готуються працювати в науково-дослщних установах, передових пiдприемствах);
- впровадження нових технологiй, розроблених або ддачих на пiдприемствi (для студентiв, що налаштовуються працювати або вже працюють на виробнищга — в переробних цехах, комбiнатах iз зберiгання та переробки зерна i т. д.);
- узагальнення передового досвiду, нових форм економiчного господарювання.
Керiвниками таких дипломних проектiв е фахiвцi господарства, тому захист цих проекпв
проводиться безпосередньо на виробнищга на ви!зних засiданнях Державних екзаменацiйних комiсiй (ДЕК) чи за участю в робой ДЕК фахiвцiв, — як правило, керiвникiв або головних спецiалiстiв переробних шдприемств. Так, у минулому навчальному рощ в робой ДЕК на захисп бакалаврських проектiв зi спещальносп «обладнання переробних i харчових виробництв» приймав участь генеральний директор ТзОВ «Верест».
Досвщ застосування тако! методики переконуе, що захист на виробницга пiдвищуе вщповщальшсть дипломника i його наукового керiвника за якiсть пiдготовки роботи. По суп — це здача роботи «представнику замовника», оскiльки в процес захисту беруть участь фахiвцi господарства, защкавлеш в результатах впровадження наукових досягнень у своему виробництв^ а також важлива форма наукового зростання наставниюв-педагопв, викладачiв кафедри. Вона сприяе шдвищенню впливу кафедри на напрямок розвитку вщповщно! галузi на конкретному шдприемсга. Один з шлях1в здшснення подiбного впливу — проведення сумюних наукових дослiджень з фах1вцями господарства. Викладачi кафедри за останнi два роки разом iз фах1вцями ВАТ «Хмельпиво» проводять науковi дослiдження з удосконалення технологiчних процесiв та обладнання технолопчно! лiнii виробництва пива. Результати наукових дослщжень спiвробiтникiв кафедри i працiвникiв фiлiалiв систематично публiкуються в спещальних виданнях. За час роботи фiлiалiв опублiковано майже десять спшьних робiт.
Систематичне ознайомлення з новпшми досягненнями вiтчизняноi i зарубiжиоi науки, знання перспективних технологш, нових матерiалiв, перспективних технологiчних лiнiй, сучасних машин i механiзмiв, систем автоматичного проектування, новпнього програмного забезпечення, участь в наукових дослщженнях, що проводяться на фшалах, сприяе пiдвищенню квалiфiкацii викладачiв кафедри i дозволяе !м перебувати на передовому рiвнi свое! галузь
План проведення занять на фтал! кафедри мехашзацИ'зберггання та переробки сыьськогосподарськог' продукцИ'у ВАТ «Адамс»
Специальность «обладнання переробних та харчових виробництв»
Курс Дисциплша Лекцн Лабораторно-практичш Практичш
Всього в ВАТ «АДАМС» Всього в ВАТ «АДАМС» Всього в ВАТ «АДАМС»
МЗПСГП 12 2 42 6 14 10
III Машини i обладнання тдприемств перероб-ноï промисловостi 10 - 12 2 6 6
Теxнологiя переробки продукц^ 6 - - - 8 8
Технолопя переробки 8 2 12 4 10 6
Машини i апарати 8 2 12 2 6 4
IV Технолопчш процеси 10 4 8 2 2 2
Теxнологiя 12 4 20 12
машинобудування
Машиновикористання 12 - 20 4 - -
Проектування переробних тдприемств 14 2 26 6 - -
V Монтаж i пусконаладка 4 - 4 2 - -
ТО i ремонт 6 2 10 4 - -
Машиновикористання 6 2 10 4 - -
Отже, з метою тдвищення ефективносп роботи фiлiалiв на виробнищв на пiдставi узагальнення набутого досвщу рекомендуеться:
1. Для оргашзацп фiлiалiв кафедр на виробництвi укладати договори мiж ВНЗ i шдприемствами. Договори затверджувати сумюними наказами керiвникiв, передбачати в них чiткий перелш зобов'язань договiрниx сторiн у кожному фшаль
2. Чiтко обгрунтовувати вибiр пiдприемств для органiзацiï фiлiалiв, враховуючи спещальшсть i спецiалiзацiю студентiв, рiвень розвитку виробництва на пiдприемствi.
3. Проводити вщповщно до розробленого плану навчальш заняття на фiлiалаx — як теоретичш, так i лабораторш, практичнi iз залученням провiдниx фаxiвцiв пiдприемства.
4. Використовувати фiлiали кафедр для проходження виробничоï практики студешгв, виконання ними курсових i дипломних проектов.
5. Органiзовувати дипломне проектування на базi фiлiалiв як реальнш основi з урахуванням потреб господарств, захист таких дипломних проектов проводити на вшзних засiданняx ДЕК.
6. Контролювати впровадження у виробництво дипломних проектов, рекомендованих
ДЕК.
7. Проводити сумюш науковi дослiдження викладачiв кафедри, студентов i фаxiвцiв господарства.
8. Кращi студентсью науковi розробки представляти на внутрiшньовузiвськi, обласнi, республiканськi конкурси, а також науково-практичш студентськi конференцп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Педагопчш технологи: наука — практищ: Навчально-методичний щор1чник / О. I. Кульчицька,
С. О. Сисоева, Я. В. Цехшстер; За ред. С. О. Сисоевш. — К.: Вища школа, 2002. — Вип. 1. —
281 с.
2. Солдатенко М. Методолопчш аспекти оргашзацп самостшно! тзнавально! дшльност1 студенпв // Неперервна професшна освгга. Теоргя 1 практика: Науково-методичний журнал. — 2002. — Вип. 2 (6). — С. 24-30.
3. Войтюк Д. Г., Барабаш М. П., Михайлович Я. М., Гщенко Т. Д., Оглядничук Р. В. Комплексное проектирование по общетехническим дисциплинам // Пращ IV МГжнародно! науково-практично! конференци «Проблеми та шляхи розвитку вищо! техшчно! освгга». — К., 2002.
4. Методичш рекомендацп щодо впровадження в аграрних ВНЗ Укра!ни 111-1V ргвнгв акредитаци окремих нормативних 1 навчально-методичних матергалгв з кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу / С. М. Кравченко, Т. Д. Гщенко, П. А. Демешкант та ш. — К.: Аграрна освгга, 2005. — 56 с.
5. Корушкин Е. Н. Экспериментально-теоретическое исследование системы практической подготовки студентов по механизации сельскохозяиственного производства: Автореф. дис. ... д-ра техн. наук. — Саратов, 1964. — 45 с.
6. Напрний Ю. П. Фахова тдготовка iнженерiв: дгяльшсний тдхгд. — Львгв: ГНВП «Електрон», 1999. — 180 с.
7. Беспалько В. П., Татур Ю. Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов. — М.: Высшая школа, 1989. — 141 с.
8. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике. — Таллин: Валгус, 1980.
— 334 с.
9. Кэмпбелл Д. Т. Модели зкспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях // Социально-психологический центр. — М., 1996.
10. Манько В. М., Гщенко В. В. Ступенева тдготовка iнженерiв-механiкiв сшьськогосподарського виробництва. — К.: Наук. -метод. центр аграрно! освгга, 2005. — 506 с.
11. Модель спещалюта. Спещальшсть 31. 13 «мехашзащя альського господарства». Квалгфгкащя — «шженер-мехашк» / Ю. П. Напрний, Т. П. Резнiченко, Д. Г. Войтюк та ш. — К.: УДАУ, 1994. — 30 с.
12. Технические средства обучения и методика их использования / Под общ. ред. К. А. Квасневского.
— М.: Колос, 1984. — 223 с.
13. Бендера I. М., Дуганець В. I. Пгдготовка гнженерно-педагопчних кадргв в галузi мехашзаци сгльського господарства. Проблеми шженерно-педагопчно! д1яльност1 / Збгрник наукових праць. Харкiв, 2003. — Вип. 5. — С. 76-90.
14. Дуганець В. I., Бендера I. М. Шляхи удосконалення системи щдготовки педагопчних кадр!в для навчальних закладiв профе^йно! освгти / Зб!рник наукових праць НАУ. — 2003. — Т. XV. — С. 433-444.
15. Бендера I. М. Активiзацiя самостшно! роботи студенпв агроiнженерних спецiальностей при здобутп освiтньо-квалiфiкацiйного ргвня «спецiалiст» // Новг технологи навчання: наук.-метод. Зб!рник. — К.: Наук.-метод. центр вищо! освгга, 2004. — С. 112-119.
Андрш КУЧЕРЕНКО, Оксана МИРОПОЛЬСЬКА
ПОЛ1ТИЧНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ФАХ1ВЦ1В ОРГАН1В ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРА1НИ
Поняття комnетентностi включае когттивну, операцiйно-технологiчну, мотивацтну, етичну, соцiальну i поведiнкову складовi, а також результати навчання у виглядi знань та вмiнь, системи цiннiсних орiентацiй, звичок та полiтичноi культури керiвника оргатв охорони Державного кордону Украши. Визначено функци полiтичноi культури у полiтичному життi сустльства. Виокремлено основт компоненти полiтичноi освiти фахiвцiв.
У результан стр!мких г радикальних змш у полпичному й економ!чному житп нашо! кра!ни виник дефщит профес1йних кадр1в. На кер1вн1 посади в державних 1 шдприемницьких структурах стали приходити недавн1 випускники ВНЗ. Молод1 спещалюти часто стають кер1вниками, не маючи достатньо! теоретично! п1дготовки в сфер1 керування 1 практичних навичок у кер1вництв1 колективами.
Результати проведених сощолопчних досл1джень св1дчать про незадоволен1сть станом взаемин ус1х категор1й сп1вроб1тник1в, а в деяких випадках — 1 про нездатшсть кер1вник1в ефективно виконувати сво! обов'язки, що кардинально впливае на сощально-психолопчний
