Проектування процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Кошук О.Б. Проектування процесу формування профе^йно/ компетентност'1 майбутшх iнженерiв з мехашзацП альського господарства // Ф'!зико-математична освта : науковий журнал. - 2017. - Випуск 3(13). - С. 78-82.

Koshuk O. Projecting Of Process Of Formation Of Professional Competence Of Future Engineers From Mechanization Of Agriculture // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 3(13). - Р. 78-82.

УДК 378.4:631.3(043.3)

О.Б. Кошук

Нац1ональний ушверситет б1оресурс1е i природокористування Укра/ни, УкраУна

woodstell@gmail. com

ПРОЕКТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕОЙНОТ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В З МЕХАН1ЗАЦП С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Анота^я. У статтi охарактеризовано основнi складов процесу формування професiйно'У компетентностi майбутшх 1нженер'1в з мехашзаци альського господарства. Узагальнено те, що розробку структурно/' модел> процесу формування професiйно'У компетентност '1 майбутшх iнженер'в-мехашшв як педагог'чно'У системи варто розглядати як етап педагогчного проектування. Насамперед, для оптим'заци педагог'тного проектування вказаноУ системи варто конкретизувати сутнiсть та вид модел'1 компетентшсно ор'ентовано'У пдготовки майбутшх 1нженер'1в з мехашзаци альського господарства. Представлено модель процесу формування профеайно'Укомпетентност '1 як структуру, що складаеться з чотирьох взаемопов'язаних блошв: методологiчно-цiльового, суб'ектного, зм'\стово-технолог'чного i д>агностико-корегувального. Запропонована iдеальна структурна побудова упорядковуе теоретико-методолог'нш знання про досл>джувану iнтегративну властивсть особистост'1 та систематизуе науково-практичн дп щодо цлеспрямованого оволодння студентами агро'1нженерних факультет 'в професiйними здатностями, умннями i навичками.

Ключовi слова: профеайна компетентшсть, майбутнй iнженер-мехашк, модель, процес, проект, навчальне проектування, д'тльшсть.

Постановка проблеми. Сучасш шженери-мехашки сьогодш мають володп"и глибокими методолопчними знаннями, досконалими шженерно-техшчними умшнями, здатностями розв'язувати He^noBi виробничi ситуаци, адже в агропромислове виробництво зараз впроваджуються склады технологи, системи машин i обладнання. Тому науково-педагопчш пращвники аграрних вищих навчальних закладiв повинш системно, комплексно, на науковому рiвнi розвивати готовшсть студенев виконувати творчу шженерну дiяльнiсть, цшеспрямовано формувати професшну компетентшсть майбутшх iнжeнeрiв. Таким чином проблема розроблення проекту рeалiзацiТ компетентшсноТ концепци та його унаочнення у виглядi структурно! мoдeлi е вкрай необхщною i важливою.

Аналiз актуальних дослiджень. Проблема рeалiзацiТ iдeй кoмпeтeнтнiснoгo пiдхoду у шдготовц фахiвцiв рiзних рiвнiв знайшла свое певне виршення у працях таких втизняних вчених, як: С. Амелша, Н. Бiбiк, С. Вiтвицька, Н.Дем'яненко, О. Пометун, О. Овчарук, М. Левшин, О. Локшина, В.Луговий, Н. Ничкало, Г. Онкович, О. Онoпрiенкo, Н.Пoбiрчeнкo, В. Радкевич, С. Сисоева, Ю. Швалб, В. Ягупов та ш. У працях цих учених розглянуто аспекти сутност компетентшсноТ концепци, визначено ТТ oсoбливoстi та переваги у пoрiвняннi iз знанневою парадигмою, розроблено методолопю кoмпeтeнтнiснoгo пiдхoду в освт.

У працях 1.Бендери, О. Дьомша, I. Колоска, В. 1щенка, Т. 1щенко, П. Лузана, В. Манька, Ю.Напрного, П. Решетника, В. Рябця, М. Хоменка та ш. висв^лено тeoрeтичнi i мeтoдичнi аспекти формування професшноТ кoмпeтeнтнoстi майбутнiх iнжeнeрiв та тeхнiкiв агропромислового виробництва. Однак фундаментальних праць, у яких би було спроектовано процес формування професшноТ компетентности майбутшх iнжeнeрiв-аграрнишв, розроблено його структурну модель, впровадження якоТ гарантуе досягнення запланованих рeзультатiв, немае.

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

Мета статт - розробити структурну модель та охарактеризувати провщш етапи формування процесу формування професмноТ компетентности майбутнiх iнженерiв-аграрникiв.

Виклад основного матерюлу. Методологiчною основою проектування освiтнiх процеав i систем з використанням сучасних технологш ученi [7] видiляють там базиси:

- маркетинг як шструмент вщображення динамiки соцiально-економiчного контексту жип^яльносл суспiльства i спосiб формування сощального, державного замовлення, вивчення потреб репошв i окремих людей;

- культуру як системоутворюючий фактор духовного життя сусшльства;

- особистiсну орieнтацiю як вираження гумашстично1 спрямованостi в освт i домiнантнiй системi цiнностей в суспшьав та державi;

- модульшсть як принцип структурування змiсту осв^и i конкретно! навчально1 шформацп;

Насамперед зазначимо, що про пiд проектуванням варто розумп"и дiяльнiсть зi створення проекту.

Проект (вщ лат. рrojectus) найчастiше визначають як сукупнiсть конструкторських документiв, якi мiстять принципове (есмзний проект) чи кiнцеве (технiчний проект) ршення, що забезпечуе необхiдне уявлення про конструкцш створювано'! споруди (виробу) та вихщш данi для подальшого доопрацювання робочо'! документацп [6].

Значний внесок у теор^ педагогiчного проектування вшс I. Зязюн. Для нашого дослiдження важливими е думки вченого про сутшсть проектування i моделювання, зокрема: «Якщо модель в загальнонауковому сена е аналогом реально кнуючого процесу, то проект визначае неiснуючi поки що об'екти. Звщси моделi притаманна значно бiльша ступiнь «об'ективносп», в той час як проект завжди е суб'ективним. Важлива вщмшшсть моделi й проекту полягае в цшях Тх створення. Отже, якщо з допомогою моделi означають, то з допомогою проекту видозмшюють i керують педагогiчними об'ектами» [3, с. 12].

Пщтримуемо позицiю учених про те, що проектування у педагопчних дослщженнях найчастiше здiйснюеться методом моделювання - кшцевим результатом проектування е модель. В Енциклопеди освiти модель визначена як «... умовна або матерiально-реалiзована система, котра вщображае або вщтворюе об'ект дослiдження i здатна змшювати його так, що и вивчення дае нову iнформацiю стосовно цього об'екта» [2, с. 516]. Таким чином, проектуючи педагогiчну систему цшеспрямованого формування професшноТ компетентностi майбутшх iнженерiв-механiкiв в аграрному вищому навчальному закладi маемо розробити модель, яка певним чином спрощуе складну педагопчну взаемодiю, унаочнюе послiдовнiсть цiлеспрямованих впливiв, спрямовуе процес на досягнення поставлених цшей, а в подальшому - буде сприяти бшьш глибшому вивченню дослiджуваного феномена послiдовниками.

Експерти розвинутих кра'н свiту вбачають перспективи у пщготовц iнженерiв ново'! генераци -органiзаторiв виробництва майбутнього. Такi фахiвцi мають: виконувати частину управлiнських функцш в малих компанiях; керувати i координувати функцп апарату управлiння у великих компашях; розумiтися в проблемах проектування, планування процеав, оцшки, випуску, маркетингу та збуту продукцп; бути здатними усшшно конкурувати зi своею продукщею на свiтових ринках тощо [1].

На основi наведених загальних вимог до сучасного шженера, положень галузевого стандарту вищо'! освiти Укра'ни (напрям пiдготовки 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва», квалiфiкацiя «бакалавр iнженер-механiк»), проекту стандарту вищо'! освп"и Укра'ни (галузь знань - 20 Аграрш науки та продовольство, спещальшсть - 208 Агроiнженерiя) прогностична модель випускника-шженера з мехашзацп альського господарства синтезуеться такими позицiями:

1. Об'ектами дiяльностi випускника е явища та процеси, пов'язанi з ефективним функцюнуванням альськогосподарсько1 технiки i мехашзованими технологiями в агропромисловому виробництвi.

2. Випускник мае бути здатним розв'язувати спецiалiзованi завдання та прикладш задачу пов'язанi iз застосуванням альськогосподарсько1 техшки i механiзованих технологiй виробництва.

3. Вш повинен володiти професiйними знаннями, технолопями виробництва, монiторингу, первинноУ обробки, зберкання i транспортування альськогосподарсько1 продукци, ремонту та технiчного обслуговування машин i обладнання.

4. Випускник повинен ум^и ефективно використовувати машини, обладнання, природы, трудов^ енергетичнi та матерiально-технiчнi ресурси агропромислового виробництва; застосовувати прилади контактного та дистанцшного вимiрювання, засоби автоматизованого проектування.

Пропонована модель майбутнього шженера з мехашзаци альського господарства е вихщним концептом, базисним орiентиром у проектуванш педагопчноТ системи цтеспрямованого формування професшноТ компетентностi майбутнiх iнженерiв-аграрникiв та розробленнi и структурно-динамiчноí модель

Розроблена модель (рис. 1) вщображае процес формування професшноТ компетентностi майбутшх iнженерiв-механiкiв у перебiгу професшноТ шдготовки i складаеться з чотирьох взаемопов'язаних бломв. Методолог'мно-цшьовий блок моделi структуруе там складники: сощальне замовлення; мета; завдання; методолопчш пiдходи та принципи; педагопчш принципи. Видiляючи саме там складовi ми мали на уваз^ що провiдним, генеральним компонентом цього блоку е мета - уявний результат, програма дш.

о e;

Ю

s s m

0

J2

J

1

0

1

.т

*L_

o e; о

о

sc

0 e; ю s s

1

H

se lu Ю

S

SC

0 e;

Ю

s s

1

.т

*L_

o e;

0

1

X V

H

I

о m о

Сощальне замовлення на професiйно компетентних iнженерiв-аграрникiв з високим професiйно творчим потенциалом, здатних до творчо'1' iнженерноï дiяльностi

Мета: пiдвищення рiвня професiйноï пщготовки майбутнiх iнженерiв-аграрникiв

Завдання: розвиток мотиваци творчо'1' iнженерноï дiяльностi; накопичення фонду методолопчних знань; формування практичних здатностей розв'язання творчих техычних проблем; розвиток штелектуальних умiнь; формування творчих якостей (креативысть, допитливiсть, уважнiсть, спостережливiсть, почуття нового, натхнення, iнтуïцiя)

Методологiчнi шдходи: системний; iнформацiйний компетентнiсний; дiяльнiсний; особистiсно-орieнтований i. iн. та принципи - ece6i4Hocmi, системност'!, об'ективностi тощо

SC

0 е; ю s s

1 J2

e; (Ü m

ÈT ш

Q.

0 SC

1

О sc s

H

и

0

1 ^

TO 'd

T

Педагопчш принципи: ocHoeHi, частковк 6e3nepepeHocmi, принцип прямого i зворотного зв'язку з виробництвом, моделювання, економ'чно)'доцльностi, безперервностi

J

Студенти Науково-педагопчш пращвники

*

„—)

!_

О

^

о

X

X

ш

H 1

H

L_

о

^

о

X

X

ш

1-

х

JS

J

го

S

CL

О

_Х

I

Педагопчш фактори та умови

Педагопчш технологп:проблемного навчання; розвивального навчання; Ытерактивы технологи навчання; технолопя навчального проектування; мультимедшы i мережевi технологи тощо

Методи: пояснювально-тлюстративы; репродуктивы; проблемного викладу; частково-пошуковий; дослiдницький

Форми: лек^я (пояснювально-iлюстративна, проблемна, лек^я-презентацiя), практичш заняття, лабораторнi заняття з елементами дослщництва, семiнар-дискусiя, самостiйне виконання творчих завдань, iмiтацiйно-iгрове заняття, гурток, практика, науково-дослiдна робота, технiчнi конкурси

Засоби формування ПК

Компоненти ПК: мотивацмно-цЫнкний, когытивний, дiяльнiсний, особистiсно-рефлексивний, емоцмно-вольовий

s

X

J

CD

CL

О

x S

1 X

о

-û

^

си

>• о

X

о с и о X

s

sc 1- П5

с 1-

к >

I m

I си

(б

m

> JS

S р s X

О П5

СП

>

s S

с (б CL О

ш

Критерм (потребо-мотивацiйний, iнформативно-когнiтивний, операцiйно-дiяльнiсний, особиспсно-самооцшний, вольовий) та вiдповiднi показники сформованост ПК випускника-

iнженера

Рiвнi сформованосп ПК: початковий; середнiй; достатнiй; високий

Результат: дieвi позитивнi зрушення у рiвнях сформованостi ПК випускникiв-iнженерiв з мехаызаци сiльського господарства

Рис. 1. Структурно-динам'чна модель педагог'чно)'системы цлеспрямованого формування професiйноï компетентност '1 (ПК) майбутшх iнженер'в з мехашзаци альського господарства

У моделi передбачено, що методолопя формування професшно! компетентност майбутшх iнженерiв-механшв спрямовуе процес на дотримання вимог i положень основних (системний, компетентшсний, дiяльнiсний, особистiсно-орieнтований, середовищний, шформацшний, iнтеграцiйний, технологiчний) i, меншою мiрою, деяких iнших (синергетичного, аксiологiчного, культуролопчного) наукових пiдходiв. Дiалектична eднiсть означених пiдходiв е теоретичним концептом дослщження феномена в системi методологiчних принцитв.

До основних методологiчних характеристик, що забезпечували системну спрямовашсть дослiдження i практичного пiзнання об'екта вiдносимо там основы принципи: принцип об'ективносп; принцип всебiчностi; принцип едностi iсторичного i логiчного; принцип системностi.

Введення до структури моделi суб'ектного блоку спричинено, насамперед тим, що проектуеться педагопчна система, яка мае оргашчно поеднувати суб'емчв педагогiчного процесу у взаемоди. Високий рiвень спiвробiтництва i спiвтворчостi педагогiв i студентiв забезпечуе реальш можливостi грунтовно пiдготувати майбутнiх iнженерiв не лише до професшно! дiяльностi, а й до ус^шно!! жип^яльносл в соцiумi. Експериментально визначенi фактори, теоретично обфунтоваш педагогiчнi умови реалiзуються методикою, що структуруе педагогiчнi технологи, методи, форми, зм^, засоби формування професшно! компетентностi студентiв у послщовносл певних етапiв педаго^но! взаемоди (зм'1стово-технолог'нний блок). Коротко зупинимося на сутшсних характеристиках вказаних складових.

Услщ за П. Лузаном [4] визначаемо педагопчну технолопю як цiлеспрямовану оргашзащю педагогiчного процесу, яка вiдображае науково обгрунтований проект лопчно структуровано'| системи педагопчно'| взаемоди для гарантованого досягнення запланованих результат навчання. Зважаючи на цЫ, завдання, методологiчнi пiдходи та принципи, обфунтоваш в межах методологiчно-цiльового блоку, визначаемо там технологи формування творчого потенщалу студенев: проблемного навчання; розвивального навчання; штерактивш технологи навчання; технолопя навчального проектування; диференцiйованого навчання; iмiтацiйно-iгрового навчання; iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи тощо.

У процесi експериментально! роботи щодо формування професшно! компетентностi майбутнiх iнженерiв-механiкiв використовувалися такi форми оргашзаци навчання: лекщя (пояснювально-iлюстративна, проблемна, лекцiя-презентацiя), практичш заняття, лабораторнi заняття з елементами дослщництва, семшар-дискусiя, самостiйне виконання творчих завдань (зокрема, проемчв), iмiтацiйно-iгрове заняття, гурток, практика, науково-дослiдна робота, техшчш конкурси.

Модель передбачае перманентне включення студентiв у рiзновиди навчально-тзнавально!!, тех^чно!, дослщницько"| та iнших видiв дiяльностей у послiдовностi трьох умовно видтених етапiв: спонукально-iнформацiйний, формувальний та результативно-корекцшний.

Для виконання означених завдань було проведено рiзнобiчнi дослщження, зокрема: аналiз навчальних досягнень студенев; тестування для визначення рiвня техшчних здiбностей першокурсникiв (тест Беннета); вивчення штелектуальних можливостей студентiв (тест «Професшне мислення», тест «Професшний потенщал» тощо); самооцшювання студентами власних професiйних якостей тощо.

Основним завданням другого, формувального етапу реалiзацп обфунтованого i змодельованого проекту було цтеспрямоване формування у студенев мотиваци творчо! шженерно!! дiяльностi. На цьому етапi використовувалися проекти (парш, груповi); проблемно-розвивальнi вправи; шдивщуальш навчально-творчi завдання; дiяльнiсть гуртка «Професшна творч^ь»; технiчнi конкурси; експериментування; обговорення науково-популярних публтацш, художнiх книг; екскурси на виставки передового досвiду; зустрiчi з вiдомими винахiдниками, iнженерами тощо.

На завершальному, результативно-корекцiйному етапi проводилися дiагностичнi дослiдження (тестування, аналiз оволодшня майбутнiми iнженерами-механiками технiчними дисциплiнами, досягнення студенев у галузi професшно! творчосл, самооцiнювання тощо) i за !х результатами здiйснювалася педагогiчна корекцiя методичних засад означеного процесу.

Нарештi, д'1агностико-результативний блок моделi включае результати формування професшно! компетентностi майбутнiх iнженерiв-механiкiв, що диференцшоваш за рiвнями сформованостi ще! штегративно! властивостi особистостi (початковий; середнш; достатнiй; високий), критери !х дiагностування (потребо-мотивацiйний, iнформативно-когнiтивний, операцiйно-дiяльнiсний, особистiсно-самооцiнний, вольовий) та вщповщш показники.

Висновки. Отже, розроблена структурна модель формування професшно!! компетентности майбутшх iнженерiв-аграрникiв, насамперед, вщображае результати теоретичного пошуку (обфунтоваш завдання, методолопчш пiдходи, принципи, фактори, педагопчш умови, етапи, структурнi компоненти, критери, показники тощо) щодо проектування феномена. Запропонована щеальна структурна побудова упорядковуе теоретико-методолопчш знання про дослiджувану штегративну властивiсть особистостi та систематизуе науково-практичш дп щодо цiлеспрямованого оволодiння студентами агрошженерних факультетiв професiйними здатностями, умшнями i навичками.

Пoдальшi наукoвi матeрiали дослщження будуть присвячeнi мeтoдицi рeалiзацiТ запропонованоТ мoдeлi формування професшноТ кoмпeтeнтнoстi майбутшх iнжeнeрiв-мeханiкiв сiльськoгo господарства.

Список використаних джерел

1. Гурье, Л.И. Интегративные основы инновационного образовательного процесса в высшей профессиональной школе: монография / Л.И.Гурье, А.А.Кирсанов, В.В.Кондратьев, И.Э.Ярмакеев; под редакцией В.В.Кондратьева. - М.: ВИНИТИ, 2006. - 288 с.

2. Енциклoпeдiя освп"и / гол. ред. В. Г. Кремень. - КиТв: Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.

3. Зязюн I. Цшкний методолопчний пщхщ у пeдагoгiчнoму науковому дослщженш / I. Зязюн // Професшне становлення oсoбистoстi: проблеми i перспективи : матeрiали IV мiжнарoднoТ науково-практичноТ конференци. - Хмельницький, 2011. - С. 7-13.

4. Лузан П.Г. Наукoвi основи оргашзаци педагопчного процесу в аграрному вищому навчальному закладк Мoнoграфiя / П.Г. Лузан. - К.: Видавництво НУБ^ УкраТни. - 331 с.

5. Тлумачний словник-м^мум украТнськоТ мови: близько 9 тисяч ^в / [уклали Л.О. Ващенко, О.М. eфiмoв; 3-е вид., випр. i доповнене]. - К.: Дoвiра, 2006. - 607 с.

6. Фщула М.М. Пeдагoгiка вищоТ школи: Навч. пoсiб. / М.М. Фщула. - 2-ге вид., доп. - К. : "Академвидав", 2010. - 456 с.

7. Шейко В.М. Оргашзащя та методика науково-дослщницькоТ дiяльнoстi: Пiдручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко . - 5-е вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 307 с.

References

1. Gur'e, L.I. Integrative bases of innovative educational process at the higher vocational school: monograph / L.I.Gur'e, A.A.Kirsanov, V.V.Kondrat'ev, I.Je.Jarmakeev; pod redakciej V.V.Kondrat'eva. - M.: VINITI, 2006. - 288 s. (in Russian)

2. Encyclopedia of Education / ghol. red. V. Gh. Kremenj. - Kyjiv: Jurinkom Inter, 2008. - 1040 s. (in Ukrainian)

3. Zjazjun I. Integral methodological approach in pedagogical research / I. Zjazjun // Profesijne stanovlennja osobystosti: problemy i perspektyvy : materialy IV mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji -Khmeljnycjkyj, 2011. - S. 7-13. (in Ukrainian)

4. Luzan P.Gh. Scientific bases of organization of pedagogical process in agrarian higher educational establishment: Monograph / P.Gh. Luzan. - K.: Vydavnyctvo NUBiP Ukrajiny, - 331 s. (in Ukrainian)

5. Explanatory dictionary-minimum of the Ukrainian language: about 9 thousand words / [uklaly L.O. Vashhenko, O.M. Jefimov; 3-je vyd., vypr. i dopovnene]. - K.: Dovira, 2006. - 607 s. (in Ukrainian)

6. Ficula M.M. Pedagogy of the Higher School: Teaching. manual / M.M. Ficula. - 2-ghe vyd., dop. - K. : "Akademvydav", 2010. - 456 s. (in Ukrainian)

7. Shejko V.M. Organization and methods of research: Textbook / V.M. Shejko, N.M. Kushnarenko . - 5-e vyd., ster. - K.: Znannja, 2006. - 307 s. (in Ukrainian)

PROJECTING OF PROCESS OF FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE ENGINEERS

FROM MECHANIZATION OF AGRICULTURE Koshuk Oleksandr

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine

Abstract. The article describes the main components of the process of formation of professional competence of future engineers of agricultural mechanization. An overview of the development of the structural model of formation of professional competence of future engineers-mechanics as a pedagogical system should be considered as a stage of the pedagogical design. First of all, to optimize the pedagogical design of this system should specify the nature and form of the model of competence-oriented training of future engineers in agricultural mechanization. The presented model of the process of formation of professional competence as a structure consisting of four interrelated units: a methodologically-target, subject, content-technological and diagnostic and remedial. The proposed structural building ideal organizes theoretical and methodological knowledge about the studied integrative property of the personality and sistematizirovat scientific-practical action focused on mastering by students of Agricultural engineering faculties of the professional abilities and skills.

Key words: professional competence, future mechanical engineer, model, process, project, educational projection, activity.