CC BY
16
ппенд ТА ЕКОЛОГ1Я
© Бабieнко В. В., Гванцеладзе К. Р.
УДК 616/12-057-073.97
Бабieнко В. В., Гванцеладзе К. Р.
ОРГАН1ЗАЦ1Я ДЕРЖАВНОГО СОЦ1ДЛЬНО-Г1Г1СН1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ У СИСТЕМ! ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ (НА ПРИКЛАД! ВОДИВ МАРШРУТНИХ ТАКС!)
Одеський нацюнальний медичний унiверситет (м. Одеса)
v babienko@ukr.net
Досл1дження виконане вщповщно до программ науково-дослщно'| роботи «Комплексна ппеыч-на оц1нка чинник1в ризику для здоров'я населення в сучасних сощально-еколопчних умовах (на приклад! Одесько'| област1)», № державно'1 реестраци 0106U010824.
Вступ. Серед прюритетних напрямiв державно'1 полiтики в галузi охорони здоров'я особливе мюце займають питання забезпечення безпечних умов пращ та охорони здоров'я працездатного населення [7]. Транспорт е найважлившою складовою час-тиною виробничо'| та сусптьно'| iнфраструктури на-селених мюць, втiм зайнятi у системi пасажирських перевезень особи тдпягають впливу комплексу факторiв виробничого середовища, як можуть спричинити виникнення професiйного захворюван-ня [4,9].
У Стратеги 6С з охорони працi та здоров'я пра-цюючих на 2014-2020 рр. (EU Occupational Safety and Health (OSH) Strategic Framework 2014-2020) за-значено, що автотранспорт, незважаючи на вс вжитi заходи, продовжуе залишатися в числi найбiльш неблагополучних за умовами пращ галузей, поряд з будiвництвом, стьським господарством, рибаль-ством i сферою медико-соцiальних послуг [8].
Основною метою державного сощально-ппе-нiчного монiторингу е органiзацiя та забезпечення функщонування системи спостереження, аналiзу, оцiнки i прогнозу стану здоров'я населення та середовища життедiяльностi людини, а також вияв-лення причинно-наслщкових зв'язкiв мiж станом здоров'я населення та впливом на нього факторiв середовища життедiяльностi людини, для забезпечення санггарного та епiдемiчного благополуччя населення, що використовуеться для складання со-цiально-економiчних прогнозiв на пщпорядкованм територи [4,5].
При застосуванн принципiв сощально-ппеычно-го монiторингу у сучаснм профiлактичнiй медицинi основними критерiями оцiнки негативного впливу
чинникiв виробничого середовища е iнтегральнi по-казники здоров'я з встановленням причинно-наслщкових зв'язюв мiж 1х впливом та реакщею орга-нiзму [2]. До таких штегральних показникiв можна вщнести психофiзiологiчнi та клiнiко-фiзiологiчнi критерiI (якють життя, варiабельнiсть серцевого ритму, мониторинг активностi системи антиокси-дантного захисту) [3,5,6].
Метою дослiдження була розробка схеми со-цiально-гiгiенiчного монiторингу стану здоров'я водив маршрутних такст
Об'ект i методи дослiдження. Дослщження ви-конанi протягом 2010-2015 рр. Робота складаеться з трьох основних етатв. На першому етапi 20102011 рр. оцiненi умови пращ водив маршрутних такс м. Одеси та проаналiзована звiтна iнформацiя з результатами медичних оглядiв за останн 5 рокiв. На другом етап (2011-2012 рр.) проведена оцiнка стану здоров'я водив маршрутного такс iз викорис-танням об'ективних методiв клшко^зюлопчного, психофiзiологiчного i лабораторного дослiдження. Одночасно проведене санiтарно-гiгiенiчне досл^ дження умов пращ iз визначенням характеристик виробничого мiкроклiмату, рiвнiв шуму, вiбрацií, за-пиленостi на робочому мiсцi; ощнкою ергономiчних характеристик робочого мiсця, хронометражем ро-бочого часу [4]. Дослщна группа склала 200 осiб, з них 150 - зайнятих на мюьких маршрутах, та 50 -на примюьких маршрутах. Контрольну групу склали 100 здорових водiíв-любителiв, як не мають вщно-шення до комерщйних пасажирських автопереве-зень.
На третьому етап проведений статистичний ана-лiз iз визначенням значення рiзних чинниюв ризику та розроблена комплексна схема профтактичних заходiв у вiдношеннi водив маршрутних такск
Обробку результатiв дослщження проводили за допомогою методiв дисперсiйного та ко-реляцiйного аналiзу [1]. Для статистичноí оброб-ки отриманих даних використовували електронн
таблицi MS Excel 2010, а також программ засоби STATISTICA 10.0 (Dell StatSoft Inc., США).
Результати дослiдження та ïx обговорення.
Проведене до^дження свiдчить, що за сво'|'ми Bi-ковими та медико-сощальними характеристиками води маршрутних такс можуть бути умовно вщнесе-Hi до трьох основних груп. Це особи з професмним стажем до 10 роюв, якi мають як правило середню, середню спецiальну або не заюнчену вищу освiту. Це професмы води i3 стажем бтьше 10 рокiв, якi мають досвщ як пасажирських так i вантажних пере-везень. Нарештi це особи пенсмного вiку i3 стажем бтьше 20 роюв, яю страждають на рiзноманiтнi хро-нiчнi захворювання.
Середнм вiк водив МТ дорiвнював 45,8 ± 1,0 рокiв, а середнм стаж - 24,5 ± 1,1 роюв. За результатами первинних медичних оглядiв 92,3% оЫб визнанi при-датними до керування транспортним засобом без обмежень. Цей факт не зб^аетьсяз наявнютю зна-чно'| юлькост осiб передпенсiйного та пенсiйного в^, що страждали на хронiчнi захворювання.
Аналiз медично'| документацп показав, що дис-пансерне спостереження за станом здоров'я водив МТ е недосконалим. Половина з медичних закладiв, що надала позитивний висновок про професмну придатнють знаходилася за межами м. Одеси, при цьому психофiзiологiчнi дослщження у склад попе-реднiх медичних оглядiв взагалi не входили.
Потребуе пояснення, чому протягом двох роюв у водив МТ не було зареестровано жодного випадку тимчасово'| втрати непрацездатност - навггь пiд час пщвищення загально'| захворюваностi населення на ГРВ1.
При анкетуваннi водив встановлено, що свое здоров'я як «добре» оцЫюе лише 20,0% водив МТ (у контролi - 32,0%), як «задовтьне» - 29,0% водив МТ (у контролi - 69,0%). Серед причин, яю вплива-ють на рiвень iндивiдуального здоров'я води МТ на-зивали незадовiльну соцiально-економiчну ситуа^ю в кра|'ы (12,0%), наявнiсть виробничих шюдливостей (87,0%), надмiрну iнтенсивнiсть пращ (63,0%), недо-статню кiлькiсть вихщних днiв (39,0%). На формаль-ний характер передрейсового та пюлярейсового медичного огляду вказали 66,0% респондент, не вщповти на це запитання 26,0% респондент. За структурою вiдповiдей контигент водив мюьких та примiських маршру^в МТ не вiдрiзнявся (p>0,05).
Як показали подалыхи нашi дослiдження, абсолютна бтыхисть водив працюе на транспортних за-собах вiтчизняного виробництва. Середнм термiн експлуатаци мiкроавтобусiв та (рщше) стандарт-них мiських автобуЫв ВАТ «Югтранс» складае 6,9 ± 0,5 рокiв. При цьому кожний десятий транспортний заЫб е старшим 20 роюв.
При дослщжены мiкроклiмату виробничого се-редовища у каб^ водiя МТ встановлено, що вЫ мае охолоджуючий або iнтермiтуючий характер взим-ку та нагрiвний або штермггуючий у весняно-лiтнiй перiод. СередньозмЫний рiвень запиленостi на ро-бочому мюц у зонi дихання не перевищував 2,1 ± 0,2 мг/м3.
Рiвень шуму на робочому мющ водiя маршрутного таксi протягом робочо'| змiни в середньому скла-дав 60,1 ± 0,2 дБ.
При оцЫЦ освiтленостi кабiни, створювано'| св^ тильниками загального освiтлення у темну пору доби, встановлено, що рiвнi щитка приладiв вона складала 15,7 ± 0,2 лк, що вщповщае нормативним значенням.
Рiвень вiбрацiI на робочому мющ склав за кори-гованим показником вiброшвидкостi 86,5 ± 0,4 дБ за вiссю Z0 та 84,5 ± 0,3 дБ за осями Х0 i У0.
Професiографiчне дослiдження показало, що у водiIв МТ спiввiдношення мiж активними дiями по управлiнню ТЗ та перервами для прийому 'ш та вщ-починку пiд час вщстою дорiвнюe 18,3, що втри-чi бiльше, анiж у водiIв-автолюбителiв (р<0,05). Для них були характернi помiрно вираженi метабо-лiчнi зсуви кислотно-лужного стану, що характеризуются анаболiчною спрямованiстю.
Кожний третiй водiй МТ при виходi на маршрут мав пщвищений АТ. Проведений аналiз ВСР показав, що з вком у водив вщбуваеться зростання спектральних показникiв ВСР при пропорцiйному зниженн частотних iндексiв, тобто функцiональний стан водив старшого в^ належить до класу «неза-довiльна адаптацiя».
Вщповщно до результатiв проведеного досл^ дження комплекс профiлактичних заходiв, вщповщ-но до принцитв соцiально-гiгieнiчного монiторингу, мае мютити наступнi положення:
1. Проведення обов'язково! атестацiI робочих мiсць вщповщно до документацп та з урахуванням дм всiх факторiв виробничого середовища та трудового процесу.
2. Розробка комплексу заходiв по доведенню рiвнiв фiзичних факторiв до нормованих значень, шляхом своечасного виявлення та усунення причин, що викликають перевищення рiвнiв шуму i вiбрацií.
3. В сучасних автобусах, що здмснюють паса-жирськi мiськi перевезення в режимi маршрутних таксi в умовах твдня Украíни, слiд передбачати сис-теми кондицюнування з метою забезпечення опти-мальних параметрiв мiкроклiмату на робочому мющ водiíв.
4. З метою зниження забруднення повггряного середовища кабш автобусiв хiмiчними речовинами, якi надходять з повiтря придорожньоí зони, необхщ-но забезпечувати максимальну герметизацiю кабЫ, установку фiльтрiв очищення повiтря в мюцях забору зовнiшнього пов^ря, органiзацiю та проведення своечасного контролю за техычним станом автотранспорту з метою регулювання паливноí системи, газифкацю транспорту, пiд час експлуатаци транспорту - забезпечення оптимальних режимiв робо-ти двигуна.
5. Пщтримання у справному станi системи регулювання параметрiв водiйського крюла у вщповщ-ностi з антропометричними даними i амортизаторiв.
6. Впровадження заходiв, спрямованих на зниження нервово-емоцмного напруження i втоми: вщновлення кiмнат психологiчного розвантаження; створення сприятливого психолопчного клiмату в трудовому колектив^ iзоляцiя кабiн водiíв вiд сало-
нiв з метою обмеження контакту водив з пасажирами.
7. Для забезпечення безпеки руху повинен бути оргаызований контроль за станом здоров'я водив шляхом:
- яюсного проведення пе-редрейсових та пюлярейсових медичних оглядiв з метою вияв-лення хворих водив i водив, як перебувають в алкогольному або наркотичному сп'яыны;
- оргаызаци попереднiх та перiодичних медичних оглядiв з метою встановлення профп-ридатностi; забезпечення якос-т íх проведення; використання отриманих вщомостей про стан здоров'я працiвникiв для дина-мiчного спостереження в перюд íх подальшоí професiйноí дiяль-
Попереднш Медичний Огляд
Група ризику
Поточний Медичний Огляд
1БД
Рис. Оргашзащя соцiально-гiгieнiчного монiторингу стану здоров'я водГГв АТП
8. Керiвництву автотранспортних пщприемств, якi забезпечують роботу маршрутних такЫ, слiд за-безпечити умови для ращонального харчування во-дiíв: передбачати в графках роботи обiдню перерву тривалютю 45-60 хвилин; не допускати скорочення общых перерв за рахунок ремонту, визду на авто-заправн станцií, заповнення, документацií тощо; оргаызувати кiмнати приймання íжi, буфети або сто-ловi залежно вiд чисельност працюючих. Прийом íжi повинен бути регулярним, з промiжками не бтьше 4-5 годин.
9. В умовах нагрiваючого мiкроклiмату слiд за-безпечувати ращональний питний режим працюючих, спрямований на нормалiзацiю теплообмiну оргаызму i пiдвищення працездатностi, шляхом ор-ганiзацií продажу в пунктах харчування i на кiнцевих зупинках широкого асортименту охолоджених без-алкогольних напо'т, що мiстять мiнеральнi солi, мк-роелементи, вiтамiни тощо.
10. АдмЫютраци автотранспортних пiдприемств слiд органiзовувати саытарно-освтю роботу серед спiвробiтникiв, спрямовану на боротьбу з шюдпиви-ми звичками, пропаганду занять фiзичною культурою, пропаганду знань з актуальних питань охорони пращ та здорового способу життя, спрямовану зре-штою на забезпечення безпеки руху.
11. Передбачити створення на автотранспортних пщприемствах Ыформащйного банку даних з ме-дичним, сощальним, виробничим i психологiчним факторам ризику у водив автобуЫв для забезпечення ефективного взаемозв'язку вЫх ланок пщприем-ства по збереженню здоров'я водив.
12. Оргаызувати проведення техычно'| паспор-тизацií автотранспорту, зайнятого в системi паса-жирських перевезень, а також виробничий контроль за умовами пращ та станом здоров'я водив.
Керiвництву автотранспортних пщприемств слщ оргаызувати виробничий контроль за дотриманням санiтарно-протиепiдемiчних профтактичних захо-дiв вщповщно до здiйснюваноí дiяльностi з метою забезпечення безпеки для водив шкщливого впливу
об'екпв виробничого контролю шляхом виконання сангтарних правил, санiтарно-протиепiдемiчних пщприемств, оргаызаци та здiйснення контролю за |'х дотриманням.
Слiд зазначити, що в останн роки роль i значен-ня управлiння ризиками, як шструменту зниження втрат i пiдвищення ефективностi нацiональних еко-номк, у всьому свiтi постiйно зростае. Значення цього Ыструменту збiльшуеться, насамперед, через зростання числа самих ризиюв, що е загальносв^ товою тенденщею, обумовленою ускладненням всiх сфер функщонування сучасного суспiльства, а також збтьшенням iнтенсивностi дií вже вiдомих ризиюв, насамперед, Ыформащйного.
Рекомендована нами схема мониторингу стану здоров'я водiíв МТ виглядае наступним чином (рис.).
Пюля проведення ПМО формуеться база даних, в яюй мютиться iнформацiя про контингент групи ризику з наявними до нозолопчними або Ышими граничними станами. Ця база даних е доступною як для фахiвцiв у галузi профшактично'| медицини, так i адмiнiстрацií АТП, а також фахiвцiв ЛПЗ.
При реалiзацií даноí системи мониторингу можна очiкувати на зниження рiвня аварiйностi на авто за-собах, якi працюють у режимi МТ, а також на покра-щання рiвня адаптацií водiíв МТ до умов пращ.
Висновки
1. Встановлено, що 7,7% обстежених визнан об-межено придатними для керування транспортним засобом за станом здоров'я, випадюв тимчасо-во'| непрацездатностi протягом останых двох рокiв серед працюючих за даними медично'| документацií не було.
2. Показано, що мкроктмат у кабшах мiкроав-тобусiв, яю працюють в режимi маршрутних такЫ, в холодний перiод року е охолоджуючим або Ытер-мiтуючим, а влтеу - нагрiваючим з домЫуванням температурного чинника. Рiвнi запиленостi, шуму i вiбрацií на робочих мюцях водiíв маршрутних таксi
протягом перiоду спостереження не виходили за межi допустимих граничних значень.
3. Доведено, що стан адаптацмних резервiв у водив маршрутних таксi визначаеться напружен-ням та виснаженням.
4. Розроблена схема сощально-ппеычного моыто-рингу стану здоров'я водив передбачае застосування психофiзiологiчних та клiнiко-фiзiологiчних критерив
з наступним визначенням групи ризику, до яко! належать особи з верифкованими донозологiчними станами та вичерпанням адаптацмних резервiв.
Перспективи подальших дослiджень поля-гають у впровадженнi iнформацiйних систем пщ-тримки розроблено! схеми соцiально-гiгiенiчного монiторингу стану здоров'я водив маршрутних такс на репональному та загальнодержавному рiвнi.
Лiтература
1. Антамонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М. Ю. Антамонов. - К. - 2006. - 568 с.
2. Гоженко А. I. Патогенетичш аспекти медично! реабтггаци оператор1в транспорту на етапщонозолопчних порушень / А.1. Го-
женко, О. В. Горша, В. I. Горша // Актуальш проблеми транспортно! медицини: навколишне середовище; професшне здоров'я; патолог1я. - 2012, № 2 (28). - С. 37-41.
3. Гоженко А. I. Професмне здоров'я водив i безпека автотранспорту / А. I. Гоженко, В. О. Люобей, А. М. Пономаренко [та ¡н.] //
Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2012. - № 3 (29). - С. 23-29.
4. Еремин Г. Б. Гигиеническая оценка условий труда водителей автотранспортных средств / Г. Б. Еремин, Е. С. Щетко, Е.В. Ере-
мина // Здоровье населения и среда обитания. - 2006. № 7. С. 13-17.
5. Люлько О. М. Медичш аспекти безпеки руху / О. М. Люлько, О. П. Гудима // Актуальш проблеми транспортно! медицини. -
2009. - № 3. - С. 15-18.
6. Шафран Л. М. Научно-теоретические проблемы медицины транспорта / Л. М. Шафран // Актуальные проблемы транспорт-
ной медицины. - 2005. - № 1 (1). - С. 12-20.
7. Эльгаров А. А. Автотранспортная медицина - опыт, проблемы, перспективы, право на признание / А. А. Эльгаров, М. А. Кал-
мыкова, М. А. Эльгаров // Медицина труда и промышленная экология. - 2014. - № 5. - С. 1-7.
8. EU OSH Strategic framework [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://oshwiki.eu/wiki/EU_OSH_Strategic_framework.
9. Transport matters. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ec.europa.eu/transport/strategies/facts-and-figures/transport-
matters/index_en.htm
УДК 616/12-057-073.97
ОРГАН1ЗАЦ1Я ДЕРЖАВНОГО СОЦ1АЛЬНО-Г1ПеН1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ У СИСТЕМ1 ПАСАЖИР-СЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ (НА ПРИКЛАД1 ВОДИВ МАРШРУТНИХ ТАКС1)
Бабieнко В. В., Гванцеладзе К. Р.
Резюме. Метою дослщження була розробка схеми со^ально-ппеычного моыторингу стану здоров'я водив маршрутних такск Встановлено, що 7,7% обстежених визнан обмежено придатними для керування транспортним засобом за станом здоров'я, випадюв тимчасово'| непрацездатност протягом останых двох роюв серед працюючих за даними медично'| документаци не було. Показано, що мiкроклiмат у кабшах м^ кроавтобуЫв, як працюють в режимi маршрутних такЫ, в холодний перюд року е охолоджуючим або штер-мггуючим, а влггку - нагрiваючим з домЫуванням температурного чинника. Рiвнi запиленост^ шуму i вiбрацií на робочих мюцях водив маршрутних такс протягом перюду спостереження не виходили за межi допустимих граничних значень.
Доведено, що стан адаптацмних резервiв у водив маршрутних такс визначаеться напруженням та ви-снаженням. Розроблена схема со^ально-ппеычного моыторингу стану здоров'я водив передбачае застосування психофiзiологiчних та клЫко^зюлопчних критерив, визначення групи ризику, до яко'| належать особи з верифкованими донозолопчними станами та вичерпанням адаптацмних резервiв.
Перспективи подальших доогиджень полягають у впровадженнi iнформацiйних систем пщтримки роз-робленоí схеми соцiально-гiгiенiчного моыторингу стану здоров'я водiíв маршрутних такс на регiональному та загальнодержавному рiвнi.
Ключовi слова: соцiально-гiгiенiчний монiторинг, транспорт, здоров'я водив, маршруты таксг
УДК 616/12-057-073.97
ОРГАНИЗАЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО СОЦИАЛЬНО-ГИГИЕНИЧЕСКОГО МОНИТОРИНГА В СИСТЕМЕ ПАССАЖИРСКИХ ПЕРЕВОЗОК (НА ПРИМЕРЕ ВОДИТЕЛЕЙ МАРШРУТНЫХ ТАКСИ)
Бабиенко В. В., Гванцеладзе К. Р.
Резюме. Целью исследования была разработка схемы социально-гигиенического мониторинга состояния здоровья водителей маршрутных такси. Установлено, что 7,7% обследованных признаны ограниченно годными для управления транспортным средством по состоянию здоровья, случаев временной нетрудоспособности в течение последних двух лет среди работающих по данным медицинской документации не было. Показано, что микроклимат в кабинах микроавтобусов, работающих в режиме маршрутных такси, в холодный период года является охлаждающим или интермиттирующим, а летом - нагревательным с доминированием температурного фактора. Уровни запыленности, шума и вибрации на рабочих местах водителей маршрутных такси в течение периода наблюдения не выходили за пределы допустимых предельных значений.
Доказано, что состояние адаптационных резервов у водителей маршрутных такси отличается напряжением и истощением. Разработана схема социально-гигиенического мониторинга состояния здоровья водителей, предусматривающая применение психофизиологических и клинико-физиологических критериев, определения группы риска, к которой относятся лица с верифицированными донозологическими состояниями и исчерпанием адаптационных резервов.
Перспективы дальнейших исследований заключаются во внедрении информационных систем поддержки разработанной схемы социально-гигиенического мониторинга состояния здоровья водителей маршрутных такси на региональном и общегосударственном уровне.
Ключевые слова: социально-гигиенический мониторинг, транспорт, здоровье водителей, маршрутные такси.
UDC 616/12-057-073.97
COMPANY STATE SOCIAL-HYGIENIC MONITORING SYSTEM PASSENGER TRAFFIC (FOR EXAMPLE, DRIVERS OF TAXIS)
Babienko V. V., Gvantseladze K. R.
Abstract. Among the priorities of state policy in the field of public health issues takes a special place to ensure safe working conditions and the health of the working population. Transport is an important part of the industrial and social infrastructure of settlements, indeed engaged in passenger transport system to be a person of influence complex environment factors that may cause occupational diseases.
In the EU Occupational Safety and Health (OSH) Strategic Framework (2014-2020) there was stated that the vehicles, despite all the measures taken, continues to be among the most disadvantaged by conditions sectors, along with construction, agriculture, fishing and area of medical - social services.
The aim of the study was to develop a scheme of social and hygienic monitoring of the health status of drivers
The research was performed during 2010-2015. The work consists of three main stages. In the first phase (2010-2011) there were evaluated the working conditions of route taxi drivers reporting information and analyzed the results of medical examinations for the last 5 years. In the second phase (2011-2012) there was conducted an assessment of the health status of route taxi drivers using objective methods of clinical and physiological, physiological and laboratory research. Simultaneously there were conducted hygiene conditions of the study to the definition of the characteristics of the production microclimate, noise, vibration, dust in the workplace; ergonomic assessment of the workplace characteristics, duration of working time. Study group amounted to 200 people, including 150 - on busy city routes and 50 - on suburban routes. The control group consisted of 100 healthy amateur drivers who are not related to commercial passenger transport.
The third phase conducted a statistical analysis of the definition mentioned various risk factors and developed a comprehensive scheme of preventive measures against drivers of taxis.
There was established that 7.7% of the patients considered eligible for limited driving for health reasons, temporary disability cases over the past two years among workers according to medical records were absent. It is shown that the microclimate in cabins of minibuses, working in taxi mode, in cold seasons were overcooling or intermittent, and in summer - overheating with dominated temperature factor. The levels of dust, noise and vibration in the workplace taxi drivers within the observation period did not exceed beyond the permissible limit values.
It is proved that the state of adaptation reserves taxi drivers defined stress and exhaustion. The scheme of social and hygienic monitoring of health condition of drivers provides for psychophysiological and clinical and physiological criteria determining risk group, which includes people with verified donozologic states and exhaustion of adaptive reserves.
Prospects for future research are related to introducing information systems support schemes developed social and hygienic monitoring of health taxi drivers at the regional and national level.
Keywords: social and hygienic monitoring, transport, health drivers, route taxi.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 02.01.2016 року
