Организационно-педагогические условия формирования у подростков с недостатками функций спинного мозга дидактико-реабилитационной мотивации в структуре их физической и социальной реабилитации Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ З ВАДАМИ ФУНКЦІЙ СПИННОГО МОЗКУ ДИДАКТИКО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ В СТРУКТУРІ ЇХ ФІЗИЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ Григоренко В. Г., Штереб В. О. Слов’янський державний педагогічний університет

Анотація. В науково-методичній роботі розглянуто основні організаційно-педагогічні умови оптимального формування дидактико-реабілітаційної мотивації у підлітків з вадами функцій спинного мозку, яку автори розглядають як стале психофізичне підґрунтя діохронної їх інтеграції в суспільно-соціальні відносини. В роботі обґрунтована структура і ефективність педагогічної технології формування у підлітків з вадами функцій спинного мозку дидактико-реабілітаційної мотивації як емоційно-

© Григоренко В. Г., Штереб В. О., 2009

пізнавального феномену. Вирішені теоретичні і експериментальні аспекти проблеми.

Ключові слова: мотиви, корекція, реабілітація, система, технологія, умови, модель, дефект, структура, розвиток, підлітки, інваліди, нозологія.

Аннотация. Григоренко В.Г., Штереб В. О. Организационнопедагогические условия формирования у подростков с недостатками функций спинного мозга дидактикореабилитационной мотивации в структуре их физической и социальной реабилитации. В научно-методической работе рассмотрены основные организационно-педагогические условия оптимального формирования дидактико-реабилитационной мотивации у подростков с недостатками функций спинного мозга, которую авторы рассматривают как постоянное психофизическое обоснование диохронной их интеграции в общественно-социальные отношения. В работе обоснована структура и эффективность педагогической технологии формирования у подростков с недостатками функций спинного мозга дидактико-реабилитационной мотивации как эмоциональнопознавательного феномена. Решены теоретические и экспериментальные аспекты проблемы.

Ключевые слова: мотивы, коррекция, реабилитация, система, технология, условия, модель, дефект, структура, развитие, подростки, инвалиды, нозология.

Annotation. Grigorenko V.G., Shtereb V. O. Organizationally-pedagogical terms of forming for teenagers with the lacks of functions of spinal cord of didactical-rehabilitation motivation in the structure of their physical and social rehabilitation. In sci-entifically-methodical work the basic organizationally-pedagogical terms of the optimum forming of didactical-rehabilitation motivation are considered for teenagers with the lacks of functions of spinal cord, what authors examine as permanent psychophysical subsoil of diochronic of their integration in publicly-social relations. In-process the grounded structure and efficiency of pedagogical technology of forming for teenagers with the lacks of functions of spinal cord of didactical-rehabilitation motivation as emotionally-cognitive the phenomenon. Have decided theoretical and experimental aspects of a problem.

Keywords: reasons, correction, rehabilitation, system, technology, terms, model, defect, structure, development, teenagers, invalids, nosology.

Вступ.

Провідною ідеєю наукових досліджень в галузі національної корекційної педагогіки, теорії і методики фізичної і соціальної реабілітації, адаптивного фізичного виховання осіб з вадами функцій спинного мозку є аргументована орієнтація на ефективне використання каузального (причинно-наслідкового) типу корекції психофізичного розвитку інвалідів цієї нозології [2; 3; 4; 5; 9; 10]. Науково-технологічною основою цього корекційно-педагогічного підходу складає опора на збереженні психічні та рухові функції, на врахування складної структури дефекту, зон актуального і найближчого розвитку осіб з вадами функцій спинного мозку [2-5, 10]. Каузальний тип корекційно-відновлювального впливу засобів фізичної культури передбачає індивідуалізоване формування у цієї категорії інвалідів дидактико-реабілітаційної мотивації яка є особистісно-ціннісним чинником діохронної реалізації різноманітних корекційно-реабілітаційних систем, програм, технологій, методик фізичної і соціальної реабілітації [1, 2, 4, 5, 7, 10].

Теоретичне дослідження наукових робіт з означеної проблеми дозволило нам дійти узагальненого висновку відносно того, що в сучасній теорії і методиці фізичної і соціальної реабілітації, адаптивного фізичного виховання осіб з вадами функцій спинного мозку питання структуруван-ня організаційно-педагогічних умов, ефективного

формування у них дидактико-реабілітаційної мотивації недостатньо вивчені і експериментально обґрунтовані [1, 3, 5-8]. В низці сучасних науково-дослідницьких робіт з теорії і методики фізичної й соціальної реабілітації, адаптивного фізичного виховання, корекційної педагогіки доведено, що вирішення цієї проблеми значно підвищить ефективність впливу відновлювальних, корекційних, реабілітаційних, лікувальних систем, програм, технологій, методик особистісно-соціальної інтеграції інвалідів цієї нозології в суспільно-соціальні відносини [1-10].

Викладений стан наукової розробленості означеної проблеми в експериментальному і теоретичному аспектах, високий рівень потреби у фахівців в галузі фізичної і соціальної реабілітації, адаптивного фізичного виховання, корекційної педагогіки відносно обґрунтованих педагогічних технологій формування дидактико-реабілітаційної мотивації у осіб з вадами функцій спинного мозку стали підставою для вибору теми цього дослідження.

Тема дослідження входить до тематичного плану Слов’янського державного педагогічного університету «Педагогічні основи фізичної і соціальної реабілітації дітей і підлітків з особливими психічними і фізичними потребами» (№0201000922). Дослідження виконано у відповідності до базових напрямків Національної програми «Діти України» і регіональної програми «Серце віддаю дітям» в галузі корекційної педагогіки, психології, соціальної педагогіки, теорії і методики фізичного виховання і реабілітації.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження полягає в розробці й експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов функціонування педагогічної технологій формування у підлітків з вадами функцій спинного мозку дидактико-реабілітаційної мотивації.

Завдання дослідження у відповідності до його мети були наступні:

1. дослідити рівень дидактико-реабілітаційної мотивації у підлітків з вадами функцій спинного мозку;

2. Розробити теоретичні і експериментальні аспекти організаційно-педагогічних умов формування у інвалідів цієї нозології дидактико-реабілітаційної мотивації;

3. Експериментально перевірити ефективність розроблених організаційно-педагогічних умов формування у підлітків з вадами функцій спинного мозку дидактико-реабілітаційної мотивації.

Методологічною основою досліджен-

ня була використана концепція «Мотивованих диференційно-інтегральних оптимумів впливу педагогічних факторів на психофізичний розвиток осіб з особливими соціально-педагогічними потребами» обґрунтована В.Г.Григоренком [3; 4].

Базою дослідження_означеної проблеми виступили міські реабілітаційні центри для осіб з особливими психофізичними потребами (м. Слов’янськ і м. Краматорськ Донецької області), асоціація інва-

б1

лідів «Рубікон» (м. Слов’янськ), кафедра теоретичних і методичних основ фізичного виховання і реабілітації Слов’янського державного педагогічного університету. Дослідженням було охоплено 60 підлітків з вадами функцій спинного мозку віком 14-15 років які систематично відвідували реабілітаційні центри міст Слов’янська і Краматорська протягом 2007-2008 навчального року. У підлітків з вадами функцій спинного мозку складна структура дефекту характеризувалася частковим травматичним порушенням морфофункціональної цілісності мозку на рівні Д2-Д5 і Д6-Д10 грудного сегменту хребта (основна форма пересування - візок). Контрольна і експериментальна групи нараховували по 30 осіб. Формувальний і констатуючий експерименти проводилися в умовах систематичних занять корекційно-спрямованим фізичним вихованням в структурі діяльності означених центрів (3 заняття на тиждень).

Результати дослідження.

Вирішення теоретичних і експериментальних аспектів проблеми дослідження здійснювалося на підґрунті визначення сутності поняття «дидактико-реабілітаційна мотивація», під яким ми розуміли наступні психоемоційні утворення:

1) спонукання підлітків з вадами функцій спинного мозку до ефективної діяльності пов’ язаної з задоволенням природних і соціально-суспільних потреб;

2) предметно-практична спрямованість ко -рекційної активності певної сили і наполегливості;

3) усвідомлена причина, що обумовлює вибір діяльності, поведінки, вчинків підлітками означеної нозології в умовах впливу корекційно-реабілітаційної системи.

Таким чином, сутність поняття «дидактико -реабілітаційна мотивація» свідчить про те, що це психолого-емоційне утворення є базальною основою психолого-педагогічної структури особистості яка обумовлює особливості поведінки і корекційно-реабілітаційної діяльності підлітків з вадами функцій спинного мозку.

Рівень спонукань у підлітків з порушенням функцій спинного мозку до систематичних корекційно-реабілітаційних занять, за твердженням В.Г.Григоренка [3; 4] є лімітуючим чинником їх свідомості, багатолітньої і напруженої фізичної та соціальної реабілітації.

У зв’язку з цим у нашому дослідженні було реалізовано вивчення у підлітків з вадами функцій спинного мозку рівня сформованості дидактико-реабілітаційної мотивації яка є структурно-функціональним компонентом свідомої потреби до систематичних корекційно-реабілітаційних занять.

В процесі дослідження психічної діяльності підлітків з вадами функцій спинного мозку рівень сформованості у них дидактично-реабілітаційної мотивації вивчали за допомогою методики В.Г.Григоренка „Мотив - свідома потреба в корекційно-реабілітаційній діяльності. Означена анкета включала 10 запитань які були розподілені

по чотирьом шкалам [3; 4].

• ціннісно-потребносна;

• когнітивно-поведінкова;

• ситуативна;

• емоційна.

Учасник тестування отримував текст анкети в якій потрібно відмітити своє ставлення до тверджень - мотиваторів шляхом наступної динаміки оцінок:

• абсолютно не згоден;

• не згоден, це не важливо;

• скоріше не згоден;

• не знаю (не можу відповісти);

• скоріше згоден, чим ні;

• згоден, це дуже важливо;

• абсолютно згоден, безумовно це важливо.

Аналіз результатів анкетування проводився на основі даних отриманих шляхом виконання завдання по чотирьом шкалам.

Результат анкетування визначався домінантною сумою оцінок по тій чи іншій шкалі яка відповідала рівно дидактично-реабілітаційної мотивації у підлітків з вадами функцій спинного мозку:

• ціннісно-потребнісний рівень - високий;

• когнітивно-поведінковий рівень - середній;

• ситуативний рівень - нижче середнього;

• емоційний рівень - низький.

Результати дослідження у підлітків з вадами функцій спинного мозку рівня сформованості дидактико-реабілітаційної мотивації (табл.1) свідчать про те, що складна структура дефекту обумовлює структурно-функціональні порушення їх опорно-рухового апарату, стан якого формує у них низку психопатичних станів, неадекватних спонукань до сімейно-побутової, навчальної, трудової і фізкультурно-оздоровчої діяльності. Наявні фізичні і психічні параметри розвитку підлітків з вадами функцій спинного мозку детермінують у них низький рівень сформованості дидактико-реабілітаційної мотивації, що значно ускладнює їх навчально-відновлювальну діяльність, реалізацію корекційно-реабілітаційних програм.

Результати дослідження у підлітків з вадами функцій спинного мозку рівня сформованості дидактико-реабілітаційної мотивації (табл.1) свідчить про те, що тільки у 6,4% хлопців 14-15 років і 5,6% дівчат розвиток означеної мотивованості знаходиться на ціннісно-потребносному рівні який характеризується наступним - підлітки стало усвідомлюють значення корекційно-реабілітаційних занять і визначають в ієрархії цінностей їм найважливішу позицію; вони цілеспрямовані на систематичні заняття у багатолітньому циклі їх фізичної і соціальної реабілітації; здатні самостійно ставити реалістичні цілі корекції свого психофізичного розвитку і успішно їх досягати; в умовах корекційно-реабілітаційних занять вони демонструють наполегливість, старання, творчі здібності у виконанні завдань; додатково до занять в реабілітаційному центрі прагнуть самостійно виконувати корекційно спрямовані фізичні вправи; ці підлітки здійснюють

Таблиця 1.

Рівень сформованості у підлітків 14-15 років з вадами функцій спинного мозку дидактико-реабілітаційної

мотивації, % (п=60)

Стать Рівні сформованості дидактико-реабілітаційної мотивації

Ціннісно-потребносний рівень - високий, % Когнітивно-поведінковий середній, % Ситуативний рівень -нижче середнього, % Емоційний рівень -низький, %

X б,4 8,З 20,1 б5,2

Д 5,б 7,8 17,0 б9,б

самостійний пошук додаткової інформації з питань їх фізичної і соціальної реабілітації.

Дослідження у підлітків з вадами функцій спинного мозку рівня сформованості дидактико-реабілітаційної мотивації дозволило встановити, що всього 8,3% хлопців і 7,8% дівчат віком 14-15 років мають когнітивно-поведінковий рівень сформованості цієї психічної якості. Когнітивно-поведінковий рівень розвитку у означених підлітків дидактико-реабілітаційної мотивації має наступні психічні ознаки підлітки розуміють значення корекційно-реабілітаційних занять у своєму житті, але демонструють не досить високий рівень активності; вони прагнуть до пошуку додаткової інформації відносно питань ефективності фізичних вправ в корекції їх психофізичного стану, але цей пошук, порівняння із своїми результатами викликають у них сумнів, низький рівень активності і впевненості у своїх можливостях; вони досить часто рухову корекційно спрямовану активність підміняють розмовами про неї; корекційно-реабілітаційні заняття викликають у них високий рівень тривожності на межі страху і не віри у свої сили; в процесі корек-ційних занять в умовах реабілітаційного центру вони прагнуть постійного консультування з педагогом, вимагають постійної уваги з його боку.

В процесі дослідження у підлітків з вадами функцій спинного мозку рівня розвитку дидактично реабілітаційної мотивації було встановлено, що 20,1% хлопців і 17,0 % дівчат мали ситуативний рівень її сформованості який характеризувався наступними психічними ознаками:

• активність діяльності цих підлітків в умовах

корекційно-реабілітаційних занятьвизначається мірою зацікавленості, а не доцільністю їх змісту;

• вони відвідують заняття в реабілітаційному

центрі тільки за умов комфортного подолання відстані від дому до центру, у зв’язку з цим мають високий показник пропуску корекційних занять;

• ці підлітки не ставлять перед собою реальні цілі

своєї корекційно-реабілітаційної діяльності, їх активність носить спонтанний характер, вони в умовах занять часто відволікаються від їх змісту;

• вони не бажають самостійно виконува-

ти корекційно спрямовані фізичні вправи, здійснювати пошук додаткової інформації з питань їх фізичної і соціальної реабілітації;

• їм притаманний досить високий рівень тривожності перед заняттями корекційно-спрямованою фізичною культурою, вони з острахом і не бажанням виконують змагальні вправи.

Вивчення у підлітків рівня розвитку дидактико-реабілітаційної мотивації в залежності від складної структури дефекту дозволило встановити, що 65,2 % хлопців і 69,6 % дівчат мають емоційний рівень сформованості цього психічного утворення яке характеризується наступними мотиваційними реакціями - підлітки з вадами функцій спинного мозку мають сталий високий рівень особистісної і ситуативної тривожності відносно стану свого здоров’я і глибокі сумніви відносно ефективності корекційно-реабілітаційних занять; в умовах корекційно-реабілітаційних занять вони демонструють низький рівень уваги, активності, наполегливості і старання; майже не цікавиться додатковою інформацією з питань фізичної і соціальної реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку; у них досить не стійкий інтерес до корекційно-спрямованих фізичних вправ і видів спорту; ці підлітки стан свого здоров’ я сприймають як даність долі і тому майже не здійснюють зусиль спрямованих на його покращення.

Таким чином, результати дослідження у підлітків з вадами функцій спинного мозку рівня розвитку дидактико-реабілітаційної мотивації (табл.1) дозволяють сформулювати висновок про те, що на динаміку її формування суттєво впливає складна структура дефекту, наслідки якої крім порушення функцій опорно-рухового апарату включають різноманітні вади психічного розвитку, в тому числі і домінування у означених підлітків низького рівня дидактико-реабілітаційної мотивації. Дослідження дидактико-реабілітаційної мотивації дозволяє зрозуміти психолого-емоційну сутність особистості підлітків з вадами функцій спинного мозку яка характеризується системою його відношень до корекційно-реабілітаційної практики, до свого особистісно-соціального майбутнього. Система відношень цих підлітків включала наступні види осо-бистісної рефлексії їх корекційно-реабілітаційної

діяльності, які формувалися в процесі вертеброген-ного відновлення:

• схильність до свідомого відношення до систе-

матичних занять в умовах реабілітаційних центрів;

• переконання в тому, що систематичні корекційно-

реабілітаційні заняття є важливим чинником їх адаптації до сімейно-побутової, навчальної, трудової діяльності;

• світоглядні позиції цих підлітків можуть

бути сформовані таким чином, що будуть відображати у них каузальний тип осмислення результатів корекційно-реабілітаційної діяльності;

• сталість позитивних мотивів до систематичних

корекційно-реабілітаційних занять фізичними вправами та руховою діяльністю сімейно-побутового і соціально-трудового змісту в багатолітньому циклі їх фізичної і соціальної реабілітації.

На основі викладеного є можливість сформулювати узагальнення відносно того, що дидактико-реабілітаційна мотивація у підлітків з вадами функцій спинного мозку обумовлює ефективність реалізації корекційно спрямованих педагогічних технологій, що реалізуються в умовах реабілітаційних центрів. Тому корекція і розвиток дидактико-реабілітаційної мотивації у означених підлітків повинні бути наскрізним завданням їх фізичної і соціальної реабілітації.

В умовах формувального експерименту нами були розроблені і реалізовані спеціальні організаційно-педагогічні умови оптимального формування у підлітків з вадами функцій спинного мозку дидактико-реабілітаційної мотивації. В контексті нашого дослідження ми вважаємо за доцільне дати визначення поняттю «організаційно-педагогічні умови» формування дидактико-реабілітаційної мотивації у підлітків цієї нозології яке ми розглядали, як систему об’єктивних і суб’єктивних вимог, установок, педагогічних технологій, моделей, програм реалізації яких забезпечує досягнення діагностично визначеної мети корекційно-реабілітаційного процесу підлітків з вадами функцій спинного мозку. Характерною ознакою організаційно-педагогічних умов, що розроблялися і впроваджувалися в практику корекційно-реабілітаційної роботи було раціональне використання корекційно-педагогічних чинників, мотивованих диференційно-інтегральних оптимумів впливу педагогічних факторів на психофізичний розвиток підлітків з вадами функцій спинного мозку.

У відповідності до мети дослідження нами були розроблені і впроваджені в практику корекційно-реабілітаційної роботи наступні організаційно-педагогічні умови оптимального формування у цих підлітків дидактико-реабілітаційної мотивації:

Перше організаційно-педагогічна умова була пов’язана з діагностичним визначенням мети функціонування педагогічної технології формування у

означених підлітків дидактико-реабілітаційної мотивації. На засадах діагностичної інформації визначалися засоби, методи, педагогічні форми, інструментарій управління корекційно-реабілітаційним процесом, що є сутністю педагогічної технології;

Друга організаційно-педагогічна умова визначала структурно-функціональні параметри конструювання педагогічної технології формування дидактико-реабілітаційної мотивації у інвалідів цієї нозології.

Базові структурно-функціональні параметри цієї технології мали наступну проективну послідовність: а) формування у підлітків свідомого ставлення до особистісних психофізичних стандартів обумовлених складною структурою дефекту; б) формування у цих підлітків ціннісних орієнтацій відносно їх корекційно-реабілітаційної діяльності;

в) систематичне підкріплення ціннісних орієнтацій позитивною динамікою показників корекційно-реабілітаційних досягнень означеними підлітками;

г) реалізація каузального типу атрибутування позитивних результатів корекційно-реабілітаційної діяльності підлітків з вадами функцій спинного мозку.

Організаційно-педагогічні умови формування у підлітків з вадами функцій спинного мозку дидактико-реабілітаційної мотивації були реалізовані в процесі занять корекційно-спрямованого фізичного виховання в структурі роботи реабілітаційних центрів. Домінуючими педагогічними чинниками формування дидактико-реабілітаційної мотивації на кожному занятті були фізичні вправи спрямовані на розвиток у цих підлітків просторової орієнтації, диференціації локальних і інтегральних зусиль, міжм’язової координації рухів, точності рухів, нервово-м’язової релаксації, рухової пам’яті, ситуативного мислення. Формування у підлітків з вадами функцій спинного мозку дидактико-реабілітаційної мотивації здійснювалося в умовах розвитку у них психомоторних можливостей, формування компенсаторних механізмів сімейно-побутового і соціально-актуального рухового змісту.

Реалізація викладених організаційно-педагогічних умов формування у цих підлітків дидактико-реабілітаційної мотивації в процесі формуючого експерименту обумовила виникнення стійкої позитивної тенденції удосконалення їх мотиваційно-потребносної сфери відносно систематичної корекційно-реабілітаційної діяльності.

Системний підхід до аналізу і інтерпретації результатів формувального експерименту дозволив встановити, що каузальний тип корекції психофізичного розвитку підлітків експериментальної групи обумовив позитивні дані корекції та формування у них дидактико-реабілітаційної мотивації (табл.2).

Так З8,б% хлопців (кг - б,4%) і З9,З% дівчат (кг - 5,б%) мали ціннісно-потребносний (високий) рівень сформованості дидактико-реабілітаційної мотивації. У 48,2 % хлопців (кг - 8,З%); 4б,0% дівчат (кг - 7,8%) експериментальної групи був ви-

Таблиця 2.

Результати формувального експерименту з корекції і розвитку у підлітків з вадами функцій спинного мозку

дидактико-реабілітаційної мотивації (п=60)

Стать Ціннісно -потребносний рівень - високий, Когнітивно-поведінковий середній, % Ситуативний рівень - нижче середнього, % Емоційний рівень - низький, % Ціннісно -потребносний рівень - високий, Когнітивно-поведінковий середній, % Ситуативний рівень - нижче середнього, % Емоційний рівень - низький, %

Х 6,4* 8,3* 20,1* 65,2* 38,6** 48,2** 7 4** 5,8**

Д 5,6* 7,8* 17,0* 69,6* 39,3** 46,0** 6,8** 7 9**

Примітка до таблиці 2. Позначка * результати статистично не достовірні (р>0,05), позначка ** результати статистично достовірні (р>0,001) по відношенню до вихідних даних.

значений когнітивний рівень (середній) дидактико-реабілітаційної мотивації, а у 7,4 % хлопців (кг - 20,1%) і 6,8% дівчат (кг -17,0%) цієї групи був виявлений поведінковий (нижче середнього) рівень розвитку означеної мотивації. Емоційний рівень (низький) дидактико-реабілітаційної мотивації був виявлений тільки у 5,8% хлопців (кг - 65,2%) і у 7,9% дівчат (кг— 69,6%) експериментальної групи.

Висновки:

Позитивні результати формуючого експерименту, корекції і розвитку дидактико-реабілітаційної мотивації у підлітків з вадами функцій спинного мозку, є наслідком діохронної реалізації в етапно-циклічній системі функціонування експериментальної технології формування означеного психоемоційного явища (В.Г.Григоренко, 2003). Базовими компонентами цієї технології були комплементарно взаємопов’язані когнітив-ний, аксіологічний, праксіологічний, афективний і потребнісно-мотиваційний елементи свідомої корекційно-реабілітаційної діяльності підлітків експериментальної групи. Такий технологічний підхід в процесі формувального експерименту забезпечив ефективну реалізацію психолого-педагогічного, корекційно-спрямованого вектору діяльності підлітків цієї нозології: мотив ^ результат корекційно реабілітаційної діяльності підлітків експериментальної групи ^ верифікація цих результатів ^ регулювання результатів відносно мети корекційно-реабілітаційної діяльності підлітків.

В процесі формувального експерименту та інтерпретації його результатів було встановлено, що організаційно-педагогічні умови функціонування педагогічної технології корекції та розвитку дидактико-реабілітаційної мотивації у підлітків з вадами функцій спинного мозку є ефективними і у повній мірі забезпечують змістовні, управлінські, контрольно-оцінні, суб’єкт - суб’єктні основи ефективної корекції їх психофізичного розвитку.

Результати нашого дослідження повністю не вичерпують вирішення цієї проблеми тому перспективу подальшої нашої науково-дослідницької роботи ми вбачаємо в наступних теоретичних і експериментальних аспектах:

• обґрунтування проективної моделі корекції психофізичного розвитку підлітків з вадами

функцій спинного мозку в якій дидактико-реабілітаційна мотивація виконує інтегруючу системоутворюючу функцію;

• формування у підлітків цієї нозології

мотиваційно-потребносного ставлення до корекційно-реабілітаційних занять як до особистісно-соціальної цінності, що забезпечує ефективну їх інтеграцію в суспільно-соціальні відносини.

Література:

1. Беляев В.И. Травмы спинного мозга. - М.: «ВЛАДМО», 2001. - 229 с.

2. Висковатова Т.П. Задержка психического развития у детей обусловленная неблагоприятным влиянием природных и антропогенных факторов. - Одесса: ЮГПУ, 2001. - 264 с.

3. Григоренко В.Г. Педагогические основы физической реабилитации инвалидов с нарушением функций спинного мозга: Автореферат дис.. ..доктора.пед.наук: 13.00.03/ Ордена «Знак почета научно-исследовательский институт дефектологии / Российской академии образования. - М., 1992. - 33 с.

4. Григоренко В. Г. Методика исследования физического развития и двигательных функций в целях организации физической реабилитации инвалидов с нарушениями функций спинного мозга; Метод. рекомендации - Одесса, 2001. - 24 с.

5. Григоренко В.Г., Штереб В.А. Мотивационный диференциально-интегральный подход в организации ко-рекционной работы как социально-педагогический фактор неприрывного физического воспитания инвалидов с нарушением функций спинного мозга //Состояние и перспективы развития физкультурного образования на современном этапе: Материалы международной научно-практической конференции. (Белгород, 17-20 октября 2007 г.) - Белгород: Изд-во Бел ГУ, 2007. - с. 361-365.

6. Савченко Ю.Н. Проблемы лечебно-восстановительных мероприятий при повреждении спинного мозга // Проблемы лечебно-восстановительных мероприятий при повреждении позвоночника и спинного мозга.- Омск, 2003. - С. 73-75.

7. Физическая реабилитация/Под ред.С.Н.Попова. - Ростов на /Д:Феникс, 2006.- 608 с.

8. Часные методики адаптивной физической культуры/Под ред.Л.В. Шапаковой. - М.: Советский спорт, 2004. - 464 с.

9. Чудна Р.В. Обґрунтування структури та змісту навчальної дисципліни «Адаптивне фізичне виховання» в системі вищої фізкультурної освіти: Автореферат дис..канд.пед.наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02. - К.: 2003. - 21 с.

10. Шеремет Б.Г. способность оценки пространственных характеристик движений//Ст.межд.конф. по лечению и восп. больных. Одеса, 2005. - С.3-8.

Надійшла до редакції 09.04.2009 р.

dgizfvs-nayka@mail.ru