Organizationally-methodical aspects of ecological education of senior pupils during conducting of ecological expeditions of researches, actions and in extracurricular work Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Організаційно-методичні аспекти екологічного виховання старшокласників під час проведення екологічних науково-дослідницьких експедицій та акцій і позакласній роботі

Крамарова Н.І., Кириченко О.В.

Донецька академія автомобільного транспорту Донецька еколого-економічна гімназія

Анотації:

У статті запропоновані результати вивчення актуальних проблем екологічної освіти і виховання старшокласників під час проведення екологічних науково-дослідницьких експедицій та акцій і позакласній роботі та сформульовані організаційно-методичні рекомендації педагогам щодо подальшої її модернізації. Розкрито систему виховної роботи у сфері екологічного виховання учнів та формування компетенцій безпеки життєдіяльності в умовах еколого-економічної гімназії.

Ключові слова:

екологічна освіта, виховання, науково-дослідницькі експедиції,

екологічні акції, позакласна робота.

Крамарова Н.И., Кириченко АВ.

Организационно-методические аспек-

ты экологического воспитания старшеклассников во время проведения экологических научно-исследовательских экспедиций, акций и во внеклассной работе. В статье показаны результаты изучения актуальных проблем экологического образования и воспитания старшеклассников во время проведения экологических научно-исследовательских экспедиций,

акций и во внеклассной работе, сформулированы организационно-методические

рекомендации педагогам по дальнейшей их модернизации. Показана система воспитательной работы в сфере экологического воспитания учащихся и формирования компетенций безопасной жизнедеятельности в условиях эколого-экономической гимназии.

экологическое образование, воспитание, научно-исследовательские экспедиции,

экологические акции, внеклассная работа.

Kramarova N.I., Kirichenko A.V. Or-ganizationally-methodical aspects of ecological education of senior pupils during conducting of ecological expeditions of researches, actions and in extracurricular work. In the article the results of study of relevant problems of ecological education and education of senior pupils are shown during conducting of ecological expeditions of researches, actions and in extracurricular work, or-ganizationally-methodical recommendations are formulated to the teachers on their further modernization. The system of an educate work is shown in the field of ecological education of studying and forming of jurisdictions of safe vital functions in the conditions of ecological- economic high school.

ecological education, education, expeditions of researches, ecological actions, extracurricular work.

Вступ.

Екологічна безпека та моніторингові дослідження довкілля змістовно визначаються пріоритетними завданнями в національній державотворчій політиці останнього часу [13]. Україна підтримала концепцію ООН про сталий людський розвиток як напрям дій на ХХІ століття [14]. Визначальним є безпека кожної людини [12].

Під безпекою життєдіяльності розуміється характеристика існування людини в певному місці її перебування, що відображає збалансованість між впливом чинників, які загрожують життю або здоров’ю людини та таких, що запобігають негативним наслідкам цієї життєдіяльності. Згідно з висновками експертів ООН для більшості людей на Землі відчуття безпеки останнім часом пов’язано саме з загрозливими екологічними проблемами життя.

Зміни в біосфері, що є результатом активної людської діяльності у минулому і нинішньому сторіччі (підвищення температури поверхні Землі, глобальне забруднення води, повітря і ґрунту, опустинювання планети, забруднення Світового океану, руйнування озонового шару), відомі зараз кожній людині [15]. Тому сучасна концепція природокористування і формування екологічної культури школярів повинні базуватися на принципах гармонійної оптимізації умов взаємодії людини з природою [3;7].

Актуальність таких педагогічних дій підсилюється ще й тим, що Донецький регіон активно готується до зустрічі учасників та гостей європейського футбольного чемпіонату «Євро-2012» [2;4;14].

В той же час у регіональному аспекті дослідження проблеми визначається, що наявність в області під© Крамарова Н.І., Кириченко О.В., 2009

приємств гірничо-металургійного комплексу привела до значних об’ємів утворення і накопичення відходів та знищувального забруднення території цілого ряду міст. На початок 2008 року по Донецькій області було накопичено 753,2 млн. тон вторинної сировини і відходів виробництва. Найбільша питома вага доводиться на: відходи вугледобутку і вуглезбагачення - 70,4% (530,1 млн.тон), золу і золошлакові відходи ТЕЦ -10,5% (79,4 млн. тон), відходи вапняково-магнієві -8,7% (65,9 млн.тон), шлаки доменного виробництва

- 2,9 % (22,3 млн.тон). Тільки цього року на підприємствах області утворилося 39,3 млн.тон відходів [11].

Отже, розв’язання визначених проблем й існуючих протиріч потребують суттєвої активізації науково-дослідницької роботи як науковців, так і молоді та формування у неї більш високих рівнів життєвої компетентності в сфері екологічної освіти та виховання.

Роботу виконано у відповідності до планів НДР Донецької еколого-економічної гімназії та Донецької академії автомобільного транспорту.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою даної роботи є вивчення рівня екологічної безпеки та розробка організаційно-методичних рекомендацій за змістом модернізації екологічного виховання школярів у регіональних умовах розвитку освіти.

Завдання дослідження.

1. Визначити актуальні напрямки та зміст екологічної освіти й виховання учнів у навчальній і позакласній роботі.

2. Сформувати методичні рекомендації педагогам закладів освіти щодо дій під час проведення екологічних науково-дослідницьких експедицій та акцій.

Результати дослідження.

Вивчаючи рівень екологічних загроз безпеці життєдіяльності в Донецькому регіоні з метою формування напрямків та змісту науково-дослідницької спрямованості екологічних експедицій та акцій, було визначено, що його виробничі потужності складають шосту частину основних засобів промисловості нашої держави, а викиди забруднюючих речовин від них у розрахунку на 1 км2 території складають до 57 827 кг за рік [11]. Наука оцінює роль впливу факторів довкілля на здоров’я населення серед усіх інших 18-20% [9]. Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу життю людей. Забруднення атмосферного повітря в містах України досягло критичного рівня. Враховуючи ситуацію Верховна Рада України ще у 1993 році проголосила всю територію країни зоною екологічного лиха [9;14].

Історіографія наукових педагогічних досліджень свідчить, що ідея використання природи як засобу формування гармонійної особистості постійно знаходила відображення у філософських та педагогічних поглядах багатьох мислителів різних епох і народів, починаючи ще за античних часів. Її науково-теоретичне обґрунтування набуло розвиток у роботах А.Шефтсбері у Великій Британії, Ж.Ж.Русо у Франції,

A.Дістервега у Німеччині, а також у роботах вітчизняних педагогів Б.Гринченка, С.Русової, Г.Ващенка. Філософсько-світоглядну основу екологічного виховання становлять теоретичні положення науковців К.Ушинського, В.Сухомлинського, М.Стельмаховича,

B.Крисаченка, М.Євтуха, В.Кузя, С.Сявавка, Г.Філіпчука, З.Васильцової та ін. [5;10;13;14].

Сьогодні фундаментальні дослідження теорії і практики екологічної освіти, виховання здійснюються в Україні та в інших країнах: Т.Бачинською, П.Бачинським, І.Бехом, В.Борейком, І.Костицькою, М.Костицьким, С.Кравченком, В.Крисаченком,

О.Плахотник, Г.Пустовітом, Н.Пустовіт, Н.Чабан, В.Червонецьким, М.Фіцулою (Україна); А.Захлебним, Л.Симоновою, І.Суравегіною, Н.Шкарбан (Росія); О.Романовою (Біларусь); Д.Цехі (Польща); Д.Квасничковою (Чехія) та ін. [1;9;10;13;15]. Проте спеціальних досліджень, присвячених проблемі організації на регіональному рівні науково-дослідницьких екологічних експедицій та акцій у теорії і практиці екологічного виховання не визначено. Це підтверджує актуальність обраного нами напряму дослідження. Таке дозволило сформулювати зміст та напрямки проведення еколого-дослідницьких експедицій та акцій учнів у Донецькій еколого-економічній гімназії під час проведення експерименту.

За М.Фіцулою визначимо: «екологічне виховання

- це систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання: а) нагромадження екологічних знань; б) виховання любові до природи, бажання берегти і примножати її; в) формування вмінь і навичок діяльності в природі» [9,с.56]. Зміст екологічного виховання передбачає розкриття таких положень: а) світ природи - середовище перебування людини, яка має бути зацікавлена в збереженні її цілісності, чисто-

ти і гармонії; б) осмислення екологічних явищ, вміння робити висновки відносно стану природи, давати рекомендації розумної взаємодії з нею; в) естетична краса природи сприяє формування моральних почуттів, обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності; г) розуміння наслідків тих чи інших дій людини в природі [8;9;13;14].

Науково-теоретичні засади визначених дослідників включають основні науково-педагогічні положення, що створюють ядро сучасної екологічної освіти і виховання, до складу якого вони відносять пізнавальні, ціннісні, нормативні та діяльнісні компоненти, котрі, у свою чергу, містять базові поняття щодо взаємостосунків людини з природою та формування культури поведінки у довкіллі. Зазначені елементи змісту екологічної освіти та виховання відрізняються комплексною будовою й складаються у структурному плані зі специфічних за ознакою кожного елементу знань, умінь і навичок екологічного характеру, які мають опанувати учні. Основоположними компонентами вважаються: відповідальне ставлення до природного довкілля, знання, уміння, навички та досвід вивчення і розв’язання екологічних проблем [1;5;6;8;14]. Це і стало основою побудови системи організаційно-методичного забезпечення екологічного виховання та науково-дослідницької роботи під час проведення екологічних експедицій і акцій в Донецькій еколого-економічній гімназії. Зміст екологічної освіти та виховання під час таких дій включав наступні системоутворюючі компоненти:

• когнітивний - забезпечував школярів науковими знаннями про людину, культуру, історію, природу, ноосферу, як основу духовного розвитку;

• творчо-діяльнісний - сприяв формуванню і розвитку в учнів творчих здібностей, необхідних для осо-бистісної самореалізації в практичній, науковій та інших видах діяльності;

• особистісний - генерував процес самопізнання, розвиток здатності до рефлексії, оволодіння способами саморегуляції, самовдосконалення, морального самовизначення у процесі формування життєвої позиції;

• аксіологічний - метою якого було введення учнів в світ цінностей та допомогу їм у виборі особистісно значущої системи ціннісних орієнтирів.

Діяльність педагогів колективу гімназії у сфері екологічного компетентнісно спрямованого навчання і виховання базувалася на принципах:

• науковості, наукового обґрунтування змісту, методів і форм навчання, реалізації завдань з урахуванням результатів науково-практичних досліджень у педагогіці та психології;

• гуманізації та гуманітаризації, які визначають завдання розвитку загальнокультурних компонентів у змісті освіти та формуванні особистості, встановлення гармонійної рівноваги між природничо-математичним та гуманітарним циклами навчання з метою розвитку духовно збагаченої особистості;

• демократизації, що передбачає самостійність гімназії у виборі стратегії свого розвитку, цілей, змісту, організації та методів роботи; право педагогів на

творчість, свободу вибору педагогічних концепцій та технологій, методів оцінки досягнень учнів та право учнів на індивідуальну освітню траєкторію;

• культуровідповідності, як принципу збереження, передачі, відновлення і розвитку досягнень національної та світової екологічної культури засобами освіти, зорієнтованої на екологічне виховання шляхом інтеграції;

• соціалізації, спрямованого на забезпечення оптимальних умов для засвоєння і відтворення особистістю соціального досвіду з метою подальшої природної та гармонійної інтеграції в життя суспільства та закладення в наявний педагогічний процес механізмів адаптації, життєтворчості, рефлексії, безпеки життєдіяльності, збереження індивідуальності кожної дитини;

• безперервності, наступності та інтеграції, що забезпечувала єдність усіх ланок освіти, взаємодію гімназії з іншими закладами освіти та організаціями на підґрунті співдружності у напрямку поглиблення, забезпечення профільності, конкретизацію навчально-виховного процесу, наступності, цілісності та інтеграції до розвитку набутих раніше знань;

• варіативності, як можливості широкого вибору форм і методів навчання та виховання і задоволення індивідуальних запитів учнів, їх пізнавальних та інтелектуальних інтересів і можливостей; розвитку екологічної мережі, факультативних та спеціальних курсів, гуртків, секцій, клубів та ін.;

• індивідуалізації, що забезпечував розвиток здібностей особистості до самопізнання, саморегуляції, самоконтролю, самоорганізації;

• природовідповідальності, який сприяв розвитку ключових компетентностей учнів, зміцненню їх здоров’я (духовного, фізичного, соціального, психічного) та реалізації наявних здібностей у процесі подальшого розвитку.

Робота була спрямована на сформованість в учнів наступних компетентностей: а) пізнавальна, б) соціальна, в) загальнокультурна; г) здоров’язберігаюча, ґ) інформаційна, д) громадянська; є) підприємницька.

Це дозволило отримати наступні результати:

На базі гімназії плідно працює «Центр екологічної безпеки та моніторингу довкілля» у складі якого: а) центр екологічного виховання та науково-дослідницької роботи, б) інформаційно-аналітичний відділ, в) навчально-методичний кабінет, г) науково-екологічна бібліотека, ґ) музей пам’ яті ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, який в цьому році отримав статус «Зразковий». Радою музею систематично проводяться стаціонарні та пересувні виставки. Протягом останніх трьох років були організовані наступні пересувні виставки: «Хронологія подій аварії на ЧАЕС», «Ліквідатори аварії на ЧАЕС з м. Донецька», «Екологічні проблеми України», «Глобальні екологічні проблеми світу», «Сучасне життя рятувальників Міністерства надзвичайних ситуацій України» та ін. За роки існування з експонатами музею познайомилося понад 30 тис. відвідувачів.

За участю учнів та їх педагогів здійснюється експериментальна робота на ділянці та в відділах про-

мислової ботаніки Донецького Ботанічного саду НАН України. Вивчається вплив іонів нікелю на ростові процеси еспарцету піщаного. Результати даного дослідження були численно представлені в учнівських роботах хіміко-біологічного відділення МАН (секція біологія). Вони мають теоретичне і практичне значення, в зв’язку з актуальністю проблеми забруднення середовища тяжкими металами.

З метою розвитку стійких інтересів до творчої наукової діяльності, розширенню і поглибленню професійних інтересів, вмінь і навичок, поглибленню теоретичних знань з різних напрямів гірничої геології, геомеханіки, маркшейдерської справи та підготовки майбутнього наукового потенціалу Національної Академії Наук педагогічному колективу гімназії доручено розробку наукової теми „Вивчення впливу горно-геологічних факторів на стан екологічної безпеки Донбасу і формування умов для зміцнення і реабілітації здоров’я його населення” (договір № 12/07 від 09.01.2007 р.). Виконання наукових та дослідницько-експериментальних дій здійснюється в структурі науково-технічного відділення Донецького територіального відділу МАН України (секція „Цільові розробки по замовленню наукових установ та промислових підприємств”). Науковим керівником та куратором програми від Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи (УкрНДМІ) Національної академії наук України є старший науковий співробітник, доктор технічних наук С.Б.Кулібаба. Програма співпраці з питань дослідницько-експериментальних дій розроблена на період 2007-2012 рр.

Серед проведених науково-дослідницьких експедицій та екологічних акцій і виховних заходів, здійснених старшокласниками Донецької еколого-економічної гімназії останнім часом, слід виділити:

• районні, міські та обласні екологічні експедиції та акції: «Чистий Дендрарій», «Збережемо первоцвіт», «Екодзеркало», «Зелений світ», «Перлини Донбасу», «Скривджена Земля», «Наш шкільний двір» та ін.;

• дослідження на тему «Екологія Донбасу» отримало високу оцінку науковців Донецького філіалу міжнародної академії екології та безпеки життєдіяльності;

• діяльність гуртків та клубів екологічної спрямованості «Зелений патруль», «Юні волонтери», фітодизайну «Wassa», «Полеводи» та ін.

Пришкільна ділянка включає в себе 34 науково-дослідницьких ланки, на яких проводиться дослідницька робота з спостережень за культурними рослинами. В 2007-2009 роках здійснюються фенологічні спостереження за темою «Вплив різноманітних термінів посіву на врожай насіння гречихи». Ефективно вивчаються наступні аспекти:

• морфологічні особливості будови;

• фази розвитку та етапи зростання;

• технологія вирощування кормової культури.

Дитяча громадська організація екоскаутів гімназії «Зелений світ» прийнята до складу обласного фонду дитячого - юнацького руху «Екоскаут».

Пріоритетними напрямками для педагогів та гім-

назистів під час проведення заходів екологічного виховання та науково-дослідницької роботи концепцією інноваційного розвитку гімназії та педагогічним колективом на 2009-2010 роки визначені:

• робота різновікового загону «Пошук» (здійснення соціального патронажу в мікрорайоні гімназії);

• природоохоронні заходи на території гімназії та поза нею;

• здійснення екологічного моніторингу на екологічній тропці „Богодухівська балка”, в мікрорайоні гімназії;

• просвітницька робота (робота лекторського гуртка, «фоторепортерів», «журналістів»).

Перспективи подальшої модернізації екологічного виховання учнів у напрямку проведення екологічних експедицій та акцій керівництво і педагогічний колектив гімназії бачать у реалізації регіональних завдань щодо створення в межах центральної частини міста Донецького регіонального ландшафтного парку. Донецьк має унікальний “Путиловський гай”, в якому ростуть рідкісні, занесені в Червону книгу рослини, які знаходяться сьогодні на межі зникнення і вимагають чималих зусиль щодо догляду та відновлення.

Донецьк втрачає свій статус найбільш зеленого промислового міста (за визначенням ЮНЕСКО в 1970 р.). Зменшення площі відкритого ґрунту в місті приводить до перевантаження системи дощової каналізації і підвищеного забруднення водоймищ. Отже, основне завдання керівників міста, науковців, екологів, екоскаутів та громадськості - збереження зелених масивів у центральній частині міста і розширення рекреаційних зон.

У рамках проекту організації парку слід провести зонування і сформувати наступні зони: а) заповідну

- призначена для збереження і відновлення найбільш цінних природних комплексів рослин; б) регульованої рекреації - в якій створюються умови для короткострокового перебування, відпочинку і оздоровлення відвідувачів парку; в) стаціонарної рекреації - для розміщення готелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; г) господарську - землі, на яких здійснюється господарська та наукова діяльність з дотриманням загальних вимог природоохоронного законодавства. Визначено наступні види робіт, що передбачено виконати під час проведення екологічних науково-дослідницьких експедицій та акцій: створення рекреаційних об’єктів; розчищення водото-ків і ставків; впорядкування туристичної та спортивної інфраструктур; створення етнографічних об’єктів; музею історії промисловості; формування потужної системи екологічного виховання, інформаційних та освітніх центрів.

Юним дослідникам та гімназистам, їх керівникам і педагогам передбачено творчо реалізувати в Донецькому регіоні наступні науково-дослідницькі та громадянсько-освітні функції: а) охорона і відродження флори і фауни на цінних природних територіях міста, б) вивчення історії і самобутньої культури краю, в) розробка та створення експонатів музеїв, інформаційних центрів, г) охорона природи, д) реалізувати численні екологічні, просвітницькі, виховні, науково-

дослідницькі та освітні заходи. Таке безумовно буде сприяти їх подальшому компетентнісно зорієнтованому розвитку в сфері екологічної освіти та виховання, а також забезпеченню вирішення регіональних завдань формування екологічної безпеки життєдіяльності.

Висновки:

1. Науково-дослідницькі експедиції та екологічні акції старшокласників є ефективним засобом модернізації змісту їх екологічного виховання під час поза-класної роботи та забезпечення реалізації регіональних завдань безпеки життєдіяльності.

2. Загальною метою проведення екологічних акцій педагогам слід вважати формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою. При цьому слід вважати, що основними її складовими є: всебічні глибокі знання учнів про навколишнє середовище; наявність в учнів світоглядних ціннісних орієнтацій по відношенню до природи; екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи і свого здоров'я; набуття умінь і досвіду вирішення екологічних проблем; безпосередня участь учнів у природоохоронній діяльності; сформованість передбачливості можливих негативних наслідків при-родоперетворюючої діяльності людини.

3. Змістом екологічної освіти і виховання старшокласників під час проведення науково-дослідницьких екологічних експедицій та акцій повинно бути: отримання знань про взаємозв'язки у системі «людина -суспільство - природа»; опанування досвіду взаємодії людства з навколишнім середовищем; вивчення доцільних способів діяльності людства у навколишньому середовищі; застосування досвіду емоційно-ціннісного відношення до навколишнього середовища; отримання досвіду практичної діяльності людини у природі.

4. Ефективність реалізації змісту такої освіти та виховання учнів забезпечується раціональним поєднанням науково-дослідницьких та особистісно розви-вальних педагогічних технологій на засадах їх ком-петентнісно зорієнтованого розвитку та готовності до дій у сфері безпеки життєдіяльності.

5. Організація визначених експедицій та акцій здійснюється з дотриманням вимог керівних документів Міністерства освіти і науки України щодо їх організації.

6. Заходи щодо організації та порядку проведення краєзнавчих акцій та екологічних експедицій визначаються відповідними наказами керівників відділів освіти та навчальних закладів.

7. Відповідальність за дотримання заходів безпеки та забезпечення безпеки життєдіяльності під час їх проведення покладається на педагогів, відповідальних за їх організацію і проведення.

8. Контроль за змістом та проведенням екологіч-

них науково-дослідницьких експедицій та екологічних акцій здійснюють відповідальні працівники

територіальних відділів освіти.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку розробки інноваційних моделей щодо модернізації змісту екологічного виховання учнів та підвищенні ефективності їх науково-дослідницької

діяльності під час проведення екологічних експедицій та акцій як у позакласній роботі так і під час навчально-виховного процесу в закладах позашкільної освіти.

Література:

1. Бех І.Д. Наукові засади та принципи функціонування особистісно зорієнтованих виховних технологій // Особистісно зорієнтована освіта в умовах гуманітарної гуманізації (проблеми, досвід, перспективи) / І.Д. Бех. - Миколаїв, 2000.

2. Кириченко О.В. Професійно-функціональна характеристика готовності педагогів до інноваційної діяльності у сфері компетентнісно зорієнтованої освіти молоді / О.В. Кириченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 6 . -С.36-39.

3. Кириченко О.В. Організація літнього оздоровлення молоді як структурне завдання фахівців з фізичного виховання та спорту / О.В. Кириченко // Фізичне виховання - здоров'я студентів: Матеріали науково-методичної конференції 27-28 березня 2003 р.- Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2003. - С.63-64.

4. Лукьянченко А.А. К «ЕВРО-2012» столица Донбасса станет заповедной / А.А. Лукьянченко. // Экологическая газета «Наш край». - 2009. - № 16.

5. Полякова Я.В. Використання національних традицій природокористування в екологічний освіті Великої Британії / Я. В. Полякова // Навч.посбіник. - Донецьк, БСГ, 2001.

6. Сорока ГІ. Методичне забезпечення виховної роботи / ГІ. Сорока. - Харків: Вид. гр.. «Основа». - 2004. - (Б-ка ж. «Управління школою», Вип.. 8 (19).

7. Сухомлинська О.В. Розвиток особистості і освіта: історичний вимір / О.В. Сухомлинська. // Освіта України. - 2008. - № 42.

8. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - Збірник наукових праць. - Київ-Житомир: Вид-во Волинь, 2003. - Кн..1.

9. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник / М.М. Фіцула. -Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2002.

10. Чабан Н.І. Формування морально-вольових якостей ділової людини у старшокласників: Монографія / Н.І. Чабан - Херсон: Вид-во ХДУ, 2004.

11. Экологическая газета «Наш край». - 2008. - № 24; 2009. - № 15

12. Яковцев А.Л. Программа СОТИС. Образование в ІІІ тысячелетии. Концепция новой системы. Стратегия / А.Л. Яковцев. -Одесса, 2001.

13. http://europa.eu.int/comm/environment/health/index_en.htm.

14. www.mon.gov.ua.

15. www.healthy-planet-forum.org.

Надійшла до редакції 24.09.2009р.

Крамарова Наталія Іванівна Кириченко Олександр Васильович kavuk@rbcmail.ru