CC BY
13
УДК 334.72
Берез1вський Я.П., к.е.н., асистент® Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Гжицъкого
ОРГАН13АЦ1ЙН1АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВЕЛИКОТОВАРНИХ АГРАРНИХ П1ДПРИеМСТВ АСОЦ1ЙОВАНОГО ТИПУ
Розроблено мехашзм формування асоцшоеаних форм аграрного б1знесу шляхом трансформацИ, об'еднання, ттеграцп та кооперування особистих селянсъких господарств на основi асоцшованого членства.
Ключое1 слова: трансформащя, об'еднання, ттегращя, кооперування асощйоваш форми
Постановка проблеми. Процес формування та утворення нових оргашзацшно-правових структур у сшьському господарств! вщбувався без врахування po3Mipiß господарств, розташування ix об'ект1в на територп, чисельност1 пращвниюв, обсяпв виробництва та реал1заци продукци, складу галузей та пщроздЫв. А це означав, що не одержав погодженого розвитку зв'язок м1ж оргашзацшно-правовими i оргашзацшно-економ1чними принципами створення рацюнальних тишв пщприемств, а звщси, багато сшьськогосподарських пщприемств за cboim правовим статусом бшьшою м1рою вщповщають структурам малого i середнього пщприемництва.
Зараз ч1тко проявилась тенденщя зменшення поавних площ, кшькост1 погол1в'я, po3Mipiß господарств за площею сшьськогосподарських угщь, збшьшення чисельност1 пщприемств, яю ¿з-за недостатшх po3Mipiß обмежують використання засоб1в мехашзаци, рацюнальних форм оргашзаци пращ та виробництва.
Анал1з останн1х дослщжень. Багаточисельними дослщженнями вчених економют1в-аграрник1в доведено доцшьшсть формування великотоварних аграрних пщприемств. Зокрема, теоретичш, методолопчш та прикладш аспекти вир1шення дано! проблеми розглянут1 у наукових працях В.Г.Андршчука, В. Л. Валентинова, А.С.Даниленка, 1.Г.Кириленка, П.М.Макаренка, М.ИМалка, Т.Г.Маренич, В.Я.Месель-Веселяка, О.М.Онищенка, P.A. Слав'юка та шших вчених [1-10]. Щ науков1 дослщження дуже важлив1, однак у пореформений перюд, який характеризуеться широким розвитком у сшьському господарств! особистих селянських господарств, ¿снуе необхщшсть поглибленого розгляду комплексу важливих питань, пов'язаних з дослщжуваним процесом, особливо стосовно формування i широкого розвитку асоцшованих форм аграрного б1знесу на основ! штеграцшних процеав ф1зичних i юридичних oci6.
Мета дослщження. Метою даного дослщження е розробка мехашзму формування великотоварних пщприемств асоцшованого типу.
® Берез1вський Я. П., 2012
33
Виклад основного матер1алу. Формування великотоварних господарств у сучасних умовах мае сво! особливоси, пов'язаш, перш за все, з тим, що земля та шш1 засоби виробництва знаходяться в приватнш власностг Ось чому оргашзацшш основи юнуючих аграрних формувань повинш грунтуватись, насамперед, на посиленш заштересованост1 власниюв у сумюнш д1яльносп на принципах колективних форм оргашзаци пращ.
Для бшьшост1 малих \ середшх господарств гостро постае проблема досягнення оптимального р1вня концентраци виробництва, що дае можливють застосування та ефективного використання передово! техшки та прогресивних технологш виробництва, а це пщ силу великим господарствам. Тому, подальше трансформування аграрних пщприемств повинно бути направлене на оптим1зацш як 1х розм1р1в, так \ поеднання, адже через оргашзацшш форми будуть використовуватись праця, земля { каштал, яю належать власникам. Досвщ розвитку сшьського господарства розвинутих кра!н св1ту свщчить про дш об'ективно! законом1рност1 переваги великого господарства над др1бними. Велию сшьськогосподарсью пщприемства, як правило, працюють бшьш ефективно I е конкурентоспроможними. В сшьськогосподарських пщприемствах при рацюнальному р1вш концентраци виробництва значно усшшшше можна виршувати сощальш проблеми колектив1в.
Андршчук В. Г. зазначае, що концентращя сшьськогосподарського виробництва це зосередження земл1, засоб1в виробництва, робочо! сили й обсягу виробництва продукци на одних I тих же пщприемствах, що зумовлюе збшьшення 1х розм1р1в. Отже, показники розм1ру аграрних пщприемств водночас розглядаються як показники концентраци сшьськогосподарського виробництва. Такими основними показниками е: площа сшьськогосподарських угщь пщприемства, включаючи й орендовану землю; авансований каттал пщприемства, взятий разом з орендованим майном; середньооблжова чисельшсть пращвниюв в екв1валент1 повно! зайнятостц обсяг виробництва I продажу сшьськогосподарсько! продукцп [1, с. 575].
Звичайно просте збшьшення масштаб1в виробництва не завжди забезпечуе пщвищення ефективност1 виробництва. Це можливо за умови, що кшьккть призводить до появи ново!, вищо1 якостг Зростання масштаб1в виробництва повинно супроводжуватися полшшенням технологш виробництва, вдосконалення форм внутршньогосподарсько! оргашзацп пращ, бшьш ефективним використанням виробничих потужностей I робочо! сили. Проте пщвищення р1вня концентраци виробництва справляе позитивний вплив на економшу лише до певно! меж1, перехщ за яку призводить до зниження ефективностг В надм1рно великих пщприемствах ускладнюеться процес управлшня виробництвом, зростають транспортш витрати, попршуеться контроль за якютю виконання роб1т I дотримання технологи. Протидшчим чинником надм1рно! концентраци е I еколопчш вимоги. Тому важливим е досягнення оптимального р1вня концентраци виробництва, обгрунтування рацюнальних (оптимальних) розм1р1в аграрних пщприемств р1зно! спещал1заци з урахуванням !х юридичного статусу I зональних особливостей.
34
Макаренко П. М. з цього приводу теж зауважуе, що господарство може збшьшуватись до досить значних розм1р1в, перш шж воно повнютю вичерпае потенщал великого виробництва. Яю ж моменти зумовлюють вичерпшсть переваг великого виробника? Найчастше називають таю обмежувальш чинники: удосконалення процесу управлшня, послабления контролю за виробничим процесом, тобто зниження ефективност1 менеджменту; збшьшення витрат на транспортування продукци до ринюв збуту \ внутршньогосподарсью пере!зди [5, с. 239].
Отже, навпъ при одночасному збшьшенш й удосконаленш вс1х чинниюв виробництва та !х ефективнш комбшацп питания про переваги великого виробництва слщ виршувати в межах ращональних масштаб1в пщприемств, маеться на уваз1 оптимальний р1вень концентраци виробництва. Пщприемство з оптимальним р1внем концентраци виробництва (за р1вних шших умов) може функцюнувати рентабельнее \ буде конкурентоспроможним. Але також необхщно враховувати \ мш1мальний пор1г концентраци виробництва, нижче якого пщприемство буде нерентабельним внаслщок невеликих його масштаб1в. Тобто, укрупнения виробництва, р1вень його концентраци мае мш1мальну, оптимальну й максимальну межг Нижче мш1мально! меж1 господарство може бути нерентабельним саме через невелик! розм1ри. Оптимальний р1вень концентраци сшьськогосподарського виробництва (за шших р1вних умов) забезпечуе мш1мальну соб1вартють одинищ продукци.
Отже, у сшьському господарств! на баз1 ново! техшки \ технологш виведення продуктившших порщ тварин { сорт1в сшьськогосподарських культур постшно вщбуваеться концентращя виробництва. Наслщком укрупнения виробництва у сшьському господарств! е скорочення кшькост1 господарств при одночасному збшьшенш р1вня концентраци виробництва, насамперед на великих пщприемствах. Очевидно, що у найзагальшшому вигляд1 концентращю виробництва I слщ визначати як процес зосередження виробництва на великих пщприемствах й одночасне зменшення 1х кшькост1 у тш або шшш галуз1 виробництва. Концентращя виробництва зумовлена насамперед науково-техшчним прогресом I впровадженням його досягнень у виробництво. Розм1ри юнуючих господарств з часом не дають змоги рентабельно вести виробництво, тому виникае потреба його розширення на новш техшко-технолопчнш та оргашзацшнш основу посилення концентраци виробництва також ринковою конкуренщею. Саме вона призводить, з одного боку, до банкрутства багатьох пщприемств I примусового 1х поглинання великими, а з другого - спонукае товаровиробник1в до добровольного об'еднання.
У контекст! ще! проблеми хочемо звернути увагу на подальший розвиток особистих селянських господарств як широкого сектора асоцшованих члешв аграрного б1знесу. Можливост1 подальшого розвитку особистих селянських господарств у певнш м1р1 обмежеш, здебшьшого це спричинено недосяжшстю ринюв збуту вироблено! продукци, вщсутшстю системи постачання матер1ально-техшчних ресурЫв, скрутним фшансово-кредитним забезпеченням. Традицшш закушвельники продукци, що виробляеться в особистих селянських
35
господарствах, - пщприемства та оргашзаци споживчо! коопераци - практично призупинили виконання сво!х функцш, а переробш пщприемства ор1ентуються на закутвл1 продукци у великих сшьськогосподарських пщприемствах. За цих умов переробш пщприемства не можуть повшстю завантажити сво! виробнич1 потужност1, особист1 селянськ1 господарства змушеш самостшно реал1зувати вироблену в них сшьськогосподарську продукцш на ринку. Бшьше того, власники особистих селянських господарств самотужки виршують питания виробництва, транспортування, збер1гання, переробки та реал1заци продукци.
3 цього приводу ми схиляемось до досить вдало! думки О. М. Онищенко, який вказуе, що незважаючи на те, що сучасних умовах господарства населения, зокрема особист1 селянсью, слщ розглядати як р1вноправш з шшими структурами форми господарювання (з огляду на обсяги виробництва, продуктившсть використання земл1 та сукупного ресурсного потенщалу, а також ефектившсть), подальше розширення ними виробництва сшьськогосподарсько! продукци не можна вщнести до стратепчних напрям1в формування в Укра1ш ефективно! оргашзацшно! структури аграрного сектора ринково! економжи. Наявшсть у сучасний перюд велико! кшькостс господарств населения як др1бних виробниюв сшьськогосподарсько! продукци та можливкть !х зростання у майбутньому стануть гальмуючими чинниками на шляху до формування на сел1 системи господарських структур ринкового типу, оптимальних за розм1рами землекористування, а отже, \ найпродуктившших та найефектившших. Однак з цього аж шяк не випливае висновок про необхщшсть примусово стримувати в даних умовах процес розширення сектора особистих селянських господарств, необхщно поступово усувати причини цього процесу [9, с. 63].
Зважаючи на те, що сектор особистих селянських господарств зазнаватиме ютотних змш, особливо це стосуеться тих з них, яю приеднали до сво1х земельних дшянок належш !м земельш частки (па!) з метою самостшного господарювання, нами запропоноваш шляхи трансформаций об'еднання, штеграци \ кооперування особистих селянських господарств на основ1 асоцшованого членства в бшьш ефективш оргашзацшно-правов1 структури (рис. 1). Адже з часом ¿снуюча тенденщя до розширення сектора особистих селянських господарств змшиться на тенденцш до його звуження. Певна частина особистих селянських господарств, що господарюють самостшно, зумшть оргашзувати ефективну господарську д1яльшсть, розширять землекористування за рахунок оренди або кушвл1 земельних дшянок в шших !х власниюв I трансформуються у фермерсью чи приватш пщприемства. Ще якась частина таких особистих селянських господарств, не витримавши конкуренци ¿з сшьськогосподарськими пщприемствами, стануть на шлях об'еднання зусиль на основ1 асоцшованого членства з метою оргашзаци приватно-спшьного господарювання, створюючи р1зш неформальш або й формальш об'еднання. Водночас ще якась частина особистих селянських господарств з часом перестануть кнувати, передадуть сво! земельш частки в оренду або продадуть 1 змушеш будуть виршувати проблеми власного працевлаштування у сфер1 сшьськогосподарських пщприемств або за !х межами. Досить важливим напрямом
36
на найближчу перспективу е штегращя I кооперування особистих селянських господарств на основ! асоцшованого членства з сшьськогосподарськими пщприемствами I фермерськими господарствами при виробництв1 окремих вид1в продукци, виконанш певних роб1т, збут1 продукци, використанш техшчних засоб1в тощо. Можлива кооперащя при вщгод1вл1 худоби шляхом передач! сшьськогосподарськими пщприемствами громадянам на вирощування або вщгод1влю молодняка худоби, забезпечивши його кормами або закутвель у населения молодняка худоби для вирощування та вщгод1вл1 у сшьськогосподарських пщприемствах. Перспективним е формування системи загот1вельно-приймальних пункт1в, створення мереж1 закутвель вироблено! продукци в особистих селянських господарствах переробними пщприемствами.
Рис. 1. Шляхи трансформащ*1, об'сднаиия, штеграцй' та кооперування особистих селянських господарств на основ! асоцшованого членства
Бшьшкть власниюв особистих селянських господарств не мають сшьськогосподарсько! техшки. Тому доцшьно 1м оргашзовувати кооперативи ¿з спшьного використання техшчних засоб1в. В них об'еднуються господарства, що мають р1зш види техшки та ведуть господарство поблизу. Цим виключаеться необхщшсть кожному господарев1 купувати дорогу техшку, пщвищуеться ефектившсть використання наявних засоб1в мехашзаци. Засновуе уваги I
37
в1тчизняний досвщ оргашзаци мехашзованих загошв, що мають необхщну техшку та здшснюють повний комплекс po6iT з оброб1тку грунту, вирощування та збирання врожаю. Bci роботи виконуються у встановлеш термши та яюсно. Розрахунок здшснюеться виробленою продукщею. Виршення ще! проблеми можливо i шляхом оренди техшки.
Висновки. Формування великотоварних аграрних пщприемств асоцшованого типу необхщно здшснювати на основ1 трансформаций об'еднання, штеграци i кооперування шляхом асоцшованого членства особистих селянських господарств, створюючи таю оргашзацшно-правов1 форми, яю найбшьш повно будуть враховувати штереси власниюв.
Л1тература
1. Андршчук В. Г. Економша аграрних пщприемств: пщручник / В. Г. Андршчук. - 2-ге вид., доповн. i перероб. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.
2. Валентинов В. Л. Регулювання м1жгалузевих в1дносин в систем! аграрно! пол1тики / В. Л. Валентинов. - К.: IAE, 2003. - 332 с.
3. Даниленко А. С. Розвиток п1дприемництва в АПК: теоретико прикладн1 аспекти / А. С. Даниленко. - Льв1в : 1РД НАНУ, 1997. - 224 с.
4. Кириленко I. Г. Трансформация соц1ально-економ1чних перетворень у сшьському господарств1 Укра1ни: проблеми, перспективи / I. Г. Кириленко. - К. : ННЦ „1нститут аграрно! економки", 2005. - 452 с.
5. Макаренко П. М. Модел1 аграрно! економ!ки / П. М. Макаренко. - К. : ННЦ1АЕ, 2005. - 682.^
6. Мал!кМ. Й. Конкурентоспроможн!сть аграрних п!дприемств: методолопя i механ1зми: монограф1я / М. И. Мал1к, О. А. Нужна. - К.: ННЦ IAE, 2007. - 270 с.
7. Маренич Т. Г. Трансформацшна динам1ка та мехашзми економ1чного регулювання агроформувань (питания Teopii', методолог11, практики): монограф1я / Т. Г. Маренич. - К.: ННЦ IAE, 2005. - 454 с.
8. Месель-ВеселякВ. Я. Розвиток форм господарювання в аграрному ceKTopi Укра1ни (результати, проблеми) / В. Я. Месель-Веселяк // Економ1ка АПК. - 2006. - № 12. - С. 34-40.
9. Онищенко О. М. Господарства населения : пщсумков1 оц1нки, прогнози / О. М. Онищенко // Економ1ка Украши. - 2003. -№ 3. - С. 59-68.
10. Слав'юк P. A. Асоцшоваш форми аграрного б1знесу: особливост1 утворення, практика функц1онування, перспективи регулювання: монограф1я / Р. А. Слав'юк. - Луцьк: Волин., держ. ун-ту ¿м. Лес1 Укра1нки, 2000. - 321 с.
Summary Berezivskyi Ya. P.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij
ORGANIZATIONAL ASPECTS OF FORMING AGRICULTURAL ENTERPRISES OF ASSOCIATED TYPE
The article proposes description of development associated forms of agrarian business by means of transformation, amalgamation, integration and cooperation of private peasant's farms basing on associated membership.
Key words: transformation, amalgamation, integration, cooperation, associated forms.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
38
