CC BY
21
УДК 341.258:338.52
Музика Т. П.®, асистент, здобувач Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини
та бютехнологш гмеш С.З. Гжицъкого ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА АГРОПЩПРИСМНИЦЬКИХ
СТРУКТУР В КРИЗОВ1 ПЕРЮДИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
Досл1дження ролг економгчно! безпеки агротдприемницъких структур у систем/ нацюналъноХ економгчно! безпеки та мехашзм1в гг взаемодп в кризов/ пер1одирозвитку економжи.
Ключое1 слова: агротдприемницъка Ыялътстъ, економ1чна безпека, структура економгчно! безпеки, регюн, нацюналът ттереси.
Постановка проблеми. Витиснення натурального господарства ринковими вщносинами { зародження держави призвело до виникнення потреби захисту штереЫв уах економ1чних суб'екив, зокрема нових оргашзацшно -правових агропщприемницьких структур створених в процеЫ трансформацп колгосшв та радгосшв до ринкових вщносин.
Анал1з останшх дослщжень. Проблемам нацюнально! економ1чно! безпеки держави та економ1чно! безпеки пщприемств присвячена значна кшьккть наукових праць, зокрема науков! роботи О. Влосюка, В. Предборського, А. Сухурокова, В. Мунтшна, П. Пригунова, В.Крутова, В. Франчука, Л. Шемеева та ш.. Проте серед дослщжень, особливо серед укра!нських, не сформовано едино! теоретично! \ методолопчно обгрунтовано! точки зору щодо сутност! та економ1чно! безпеки як держави, так { пщприемств. Зокрема не дослщжено питания економ1чно! безпеки створених нових оргашзацшно - правових агропщприемницьких структур в аграрному сектор! Укра!ни.
Мета дослвдження. Полягае у вивченш рол! економ1чно! безпеки нових оргашзацшно - правових структур (особистих сшьських господарств - ОСГ, фермерських господарств -ФГ, акцюнерних та товариств з обмеженою вщповщальнютю - ТзОВ, агрохолдинпв та шших агропщприемницьких суб'ект1в господарювання) у систем! нац!онально! економ!чно! безпеки та розробц! ! теоретичному обгрунтуванш механ!зму функц!онування системи економ!чно! безпеки агроп!дприемницьких структур яка б передбачила недержавну! державну складов!.
Виклад основного матер1алу. Спец!ал!сти з безпеки вважають, що одним ¿з шлях!в створення для недержавних пщприемств передумов для економ!чного виживання в умовах ринкових в!дносин е виявлення ! нейтрал!зац!я загроз економ!чн!й стабшьност! п!дприемства, що ! складае суть д!яльност! щодо забезпечення безпеки пщприемства. Безпека суб'екта залежить в!д р!зних фактор!в. Шкоду штересам п!дприемця може бути завдано в результат! несприятливо! економ!чно! пол!тики держави, протиправних дш
® Музика Т. П., 2012
385
конкурент, кризових явищ в економщ, непередбачених змш кон'юнктури ринку, стихшного лиха, надзвичайних подш, управлшсько! некомпетентное^, сощально! напруги { т. ш.
Для дослщження рол1 економ1чно! безпеки, агропщприемницьких структур у систем! нацюнальио! економ1чно! безпеки та мехашзм1в И взаемоди е актуальними в кризов! перюди розвитку економжи. Якщо економжа не розвиваеться, то в не! р1зко скорочуеться можливкть виживання та пристосування до внутршшх та зовшшшх загроз. Стшкють економжи вщображае мщь { надшшсть И елеменив. Чим стшюша економ1чна система, тим життездатшша економжа. Порушення пропорцш \ зв'язюв м1ж р1зними компонентами економ1чно! системи призводить до И дестабшзацп I е сигналом переходу економжи вщ безпечного стану до небезпечного.
В умовах ринково! економши усшх функцюнування первинно! економ1чно! ланки - оргашзацп (ф1рми, пщприемства) обумовлений ефективним виробництвом товар1в, проведениям маркетингово! I фшансово! д1яльносп тощо, а також кнуванням секрет1в I таемниць, що дозволяють ефективно реал1зувати цш власно! економ1чно! д1яльност1, пщвищувати конкурентоспроможшсть, отримувати достатш доходи, формувати I пщтримувати ¿мщж на ринку I в суспшьствг Але конкурентний мехашзм ринково! економжи стимулюе штерес до цих секрепв I таемниць ф1рм -конкурент, щоб використувати !х на власну користь. Для цього ними використовуються недобросовюш форми I методи конкуренци, як1 часто призводять до вщкритого протиборства, смерт1 людей, знищення матер1альних цшностей, захвату чужо! власност1(4, 9,10).
Окр1м цього, високий р1вень тш1заци економжи та корупци в Укра!ш сприяе кримшал1заци економжи. Внаслщок чого ефективно працююч1 пщприемства е об'ектом штереав кримшальних I тшьових структур. Низький р1вень доход1в та плиншсть пращвниюв, знижуе !х вщповщальшсть I пщвищуе ймов1ршсть продажу секрет1в оргашзацп та вчинення шших правопорушень.Таким чином, у процеЫ д1яльност1 пщприемницько! структури виникають р1зш за походженням, характером та впливом загрози. [6, 8,10].
У випадку здшснення т1е! чи шшо! загрози втрати можуть бути моральними I матер1альними. За наслщками - вщ таких, що обмежують д1яльшсть, аж до виникнення економ1чно! небезпеки, в тому числ1 юнцево! И стади - припинення кнування оргашзацп. £ два пщходи до розумшня структури сутност11 змюту категорп «безпека». Перший передбачае, що безпека включае в себе ряд елеменив: економ1чна незалежшсть, економ1чна стабшьшсть, економ1чне розширене виробництво, самодостатшсть, стшкють I розвиток. Але бшьшкть дослщнимв вважають, що найважлившими функщями життед1яльност1 сощально - економ1чно! системи е розвиток I безпека.
Функщя розвитку, результатами яко! е: значна частка у ВВП, наповнення державного бюджету, формування конкурентноздатно! економжи держави, юридичних I ф1зичних оЫб, участь у сощальних програмах держави.
386
Функщя безпеки протид1яти р1зним загрозам, пов'язаним з недолшами корпоративного управлшня, корупщею, недосконал1стю чинного законодавства, державного управлшня тощо.
Нацюнальна безпека будь яко! держави, охоплюе вс1 сфери життед1яльност1 суспщьства \ забезпечуеться не тшьки завдяки зусиллям державних оргашв { недержавних шституци. Такий пщхщ практикуеться в ус1х економ1чно розвинутих крашах. 3 урахуванням того, що штеграцшний розвиток Украши у напрям1 европейських та св1тових оргашзацш вимагае нових пщход1в до створення безпеки, окрему увагу необхщно присвятити розвитку м1жнародного ствроб1тництва з провщними заруб1жними оргашзащями в сфер1 безпеки. Враховуючи приеднання Украши до СОТ та наступну економ1чну штеграцш з крашами СС, мае вщбутися процес структуризаци I упорядкування ринку послуг безпеки в Укра!ш, а також приведения стандарт1в його функцюнування до европейських, 1 зокрема в сфер1 сшьського господарства та агроб1знесу (2,3,9).
Економ1чна криза, руйнування майнових комплекЫв, вщсутшсть джерел кредитування, незначна державна пщтримка "штовхали" створених в процеЫ реструктуризаци КСП суб'ект1в господарювання в залежшсть вщ торгово-промислових I фшансових компанш - т1 поставляли паливо, техшку I шш1 засоби виробництва на основ! товарного кредиту. 1з-за нездатност1 розплатитися частина господарств опинилися в руках кредитор1в за борги, ставши 1х доч1ршми пщприемствами або фшями. 1ншу частину скупили неаграрш б1знес-структури, яю, маючи у розпорядженш кошти I використовуючи низьку оцшку виробничих актив1в сщьськогосподарських пщприемств, диверсифжували таким чином свш каттал. Ще одну частину поглинули переробш пщприемства, елеватори, комбкормов1 заводи 1 так дал1, що потребували безперебшного забезпечення технолопчно необхщною продукщею за соб1вартютю. Так або шакше, в руках кожно! з таких агропромислових компанш або агрохолдинпв виявилося вщ 10-15 до 300 тис. га. Проникаючи в найвигщшш1 галуз1 сшьського господарства, велию компани забезпечують соб1 конкурентш переваги шляхом глибоко! спещал1заци, високо! концентраци I ¿ндустр1ал1заци окремих виробництв, застосування великих доз мшеральних добрив I х1м1чних засоб1в захисту, генетично модифжованих оргашзм1в. Щ процеси спонукають I шш1 сщьськогосподарсью пщприемства до впровадження аналопчних технологш, пщ впливом чого почали формуватися вузькоспещал1зоваш виробництва певного виду продукцп, ор1ентовано! на м1жнародш ринки I максим1зацш прибутку. Позитивш аспекти цих процеав для великого б1знесу супроводжуються негативними структурними змшами в агропродовольчому сектор^ руйнуванням збалансованих мкцевих аграрних комплекав, що обумовлено виткненням з виробництва не вигщних для великого б1знесу вид1в сшьськогосподарсько! продукци. Це, у свою чергу, призводить до посилення продовольчо! залежност1 нацюнального ринку вщ ¿мпорту целого ряду важливих для людей вид1в продовольства, зменшенню
387
зайнятосп сшьського населения, витюненню його в особист! селянськ! господарства \ за меж! сш (1,4,10).
Для прикладу, в крашах Свропи, Швшчно! Америки, Океани основними суб'ектами господарювання \ швесторами в сшьському господарств! були \ залишаються фермерськ! господарства. Вкласти кошти в сшьське господарство, прим1ром, США «сторонш ф!рми», в тому числ1 шоземш, можуть лише на основ! асоцшованого членства без права управлшня, у Франци - шляхом об'еднання з фермером для спшьного виробництва продукцп, регульовано спещальним законодавчим актом (1).
Одшею з основних складових синерпчно-шновацшно! модел! розвитку св1тового аграрного сектору е кооперативний шдхщ. Позитивними рисами обслуговуючо! кооперацп визначено: одержання прибутюв товаровиробниками не лише вщ сшьськогосподарського виробництва, а й в1д подальших стад1й формування додано! вартост!, розпод!лу ризик!в, контроль канал!в постачання матер!ально - техшчних ресурс!в та збут свое! продукцп. Однак кооперативи можуть виникнути лише за умови виникнення у самих учасниюв кооперац!! бажання зд!йснювати вщповщш орган!зац!йн! заходи, а державн! органи здатн! лише посприяти цьому процесу шляхом створення в!дпов!дних умов на законодавчому р!вн!. Основне це забезпечити формування р!вноц!нних з ¿ншими галузями умов в!дтворення в ус!х господарствах, незалежно в!д розм!р!в та !х ¿нтеграц!! для п!двищення продуктивност! пращ, здешевлення виробництва! зростання конкурентоспроможност! к!нцевого продукту [2,3,4].
В!дм!нн!сть м!ж укра!нським "ефективним ¿нвестором" ! заруб!жними кооперативними ! ¿ншими фермерськими об'еднаннями полягае в тому, що вигоду в!д збуту продукц!! в першому випадку отримуе один або декшька засновник!в, як! т!льки нав!дуються в село, а в другому - тисяч! фермер!в-кооператор!в, що живуть ! працюючих безпосередньо в сшьськш м!сцевост!. У першому випадку власники земельних делянок, що здали !х в оренду ! найнялися на роботу, отримують найнижчу з уах сфер економ!ки зароб!тну плату. Якщо в 1990 роц! зароб!тна плата пращвниюв сшьського господарства -члешв КСП складала 95% середньом!сячною по кра!ш, то на сьогодн!шн!х пщприемствах - усього 63%.0 Зайнят! в тваринництв! круглий р!к отримують зарплату в 2-2,3 разу менше, шж середн!й показник в промисловост!. У селян нижче ! середн! доходи на одну особу. Заруб!жш ж фермери - власники земл! залишаються власниками продукц!! ! доходу вщ !! реал!зац!!, тобто реальними господарями на земл!. Середньор!чш доходи члешв фермерських господарств в США, наприклад, перевищують середньор!чний дох!д на одну особу по кра!ш. Виникае питания, на яке громадськкть мае право отримати в!дпов!дь : заради яких переваг ! для кого в Укра!ш допускаеться колон!зац!я ол!гарх!чним катталом с!льськогосподарських земель, чому не пщтримуеться св!това практика фермерських ! кооперативних форм господарювання ! землекористування - оргашзацшних форм, як! забезпечують продовольчу безпеку ! виробництво ¿нших громадських благ для усього населения сво!х кра!н ! до того ж домшують на глобальних агропродовольчих ринках? 3
388
вщповщдю на це питания пов'язана проблема оргашзацп ринку землг Багато роюв тривае дискуая з приводу мораторш на продаж сщьськогосподарських земель. Але в Укра!ш вже 98% колишшх члешв КСП отримали державш акти на право власност1 на земельну дщянку, що автоматично спричиняе за собою право його продажу. Отже, основна проблема не в тому, продавати або ш. Звичайно, продавати, але кому \ на яких умовах, адже ринок сщьськогосподарських земель в уЫх крашах жорстко регламентований. -сщьськогосподарська земля е стратепчним ресурсом забезпечення продовольчо! безпеки \ продовольчо! незалежност1 кожного суспщьства, що в умовах тотально! глобал1заци набувае особливого значения, оскщьки продукти землеробства ушкальш \ шчим не замшим! для людини; сщьськогосподарсью земл1 забезпечують зайнятють селян економ1чною д1яльшстю, захищають крашу вщ негативних наслщюв процеав урбашзацп; функцюнальна роль земель сщьськогосподарського призначення для кожного суспщьства зростае у зв'язку з ростом чисельност1 населения планети \ загостренням проблеми продовольчого самозабезпечення. Ц1 \ шш1 особливост1 примушують державш органи забезпечувати правовий захист нацюнальних сщьськогосподарських угщь вщ колошзаци!х шоземцями, спекуляци землею, утиски штереав тих, хто на нш живе \ працюе (1,3,8,10).
Висновки. Щоб змшити цщьов1 ор1ентири в1тчизняного аграрного сектора на загальновизнаш у свт, шституцюнально захистити в1тчизняний аграрний сектор вщ експанси великих комерцшних, промислових { фшансових компанш, потр1бш пол1тична воля, державницька позищя, консолщащя сил ус1х тих, хто вщстоюе стратепчш штереси аграрного б1знесу \ украшського суспщьства. При цьому значно бшьше уваги, шж рашше, необхщно придщити фермерським { особистим селянським господарствам.
Економ1чна безпека являе собою ушверсальну категорш, що вщображае захищешсть суб'екив сощально-економ1чних вщношень на вЫх р1внях, починаючи з держави \ закшчуючи кожним И громадянином. Економ1чна безпека пщприемства - це захищешсть його д1яльност1 вщ негативних вплив1в зовшшнього середовища, а також спроможшсть швидко усунути р1зномаштш загрози або пристосуватися до кнуючих умов, що не позначаються негативно на його д1яльностг
Л1тература
1. Пасхавер Б. Аграрний сектор: принципово змшити ор1ентири розвитку / Борис Пасхавер, Володимир Юрчишин та ш. // "Дзеркало тижня". - 2010. -№ 26.
2. Геець В.М. Моделювання економ1чно! безпеки: держава, регюн, пщприемство : [Монограф1я] / В.М. Геець, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, О.ГЧерняк - Харк1в ВД «ШЖЕК», 2006. - 240 с.
3. Кваша С. М. Заходи едино! аграрно! пол1тики на сщьськогосподарських ринках кра!н СС / Кваша С. М. // Економка АПК. - 2008. - №11. - С. 144 -147.
389
4. Концепции безопасности. Кн. 1./ Буришев С.А., Лутаев И.В., Прохоров С.Л. - К.:"А-ДЕПТ", 2005. - 363 с.
5. Збарський В.К. Стадий розвиток сшьських регюшв: проблеми i перспективи / ЗбарськийВ.К. //Економка АПК, 2010. - №11. с.129 - 136.
6. Муш!ян B.I. Економ1чна безпека Украши. - К. : КВЩ, 1999. - 463 с.
7. Музика Т.П. Сощально - правова та економ1чна суть пщприемницько1 д1яльност1 та ïï роль i значения в розвитку агропромислового виробництва / Музика Т.П. // Зб!рник наукових праць ТДАТУ, 2010. С.351 - 355.
8. Економ1чна безпека в У KpaÏHi: держави, ф1рми, особи: навч. noci6. / [Реверчук А.Й., Малик Я.И., Кульчицький I.I., Реверчук С.К.] ; за заг. ред. С.К. Реверчука. - Льв1в : ЛФМАУП, 2000. -192с.
9. Реверчук Н. Й. Управл1ння економ1чною безпекою п1дприемницьких структур: Монограф1я. - Льв1в: ЛБ1НБУ, 2004. - 195 с.
10. Франчук В.1.Економ1чна безпека акцюнерних товариств в систем! нацюнально1 безпеки Укра1ни. Зб1рник наукових праць ЛДУВСУ, 2010.-с.43
Muzyka T.P.
L'viv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
FORMING OF EFFECTIVE SYSTEM OF ECONOMIC SECURITY OF NEW FORMS OF AGRICULTURAL ENTREPRENEURSHIP ACTIVITY
The study of the role of economic safety of the агротдприемницъких
structures in the system of national economic security and mechanisms of its
interaction in the period of crisis development of the economy.
Key words: агротдприемницъка activities, economic security, the structure
of the economic security of the region, national interests.
Рецензент - к.е.н., доцентПоперечний C.I.
390
