CC BY
23
УДК 341.258:338.54
Курляк м.д., викладач, здобувач©* Лъвгвсъкии державнийутверситет enympimnix справ
теоретико-методолог1чне обгрунтування механ13му
функцюнування системи ekohomi4hoï безпеки
аграрних шдприемств
У cmammi викладено обтрунтування теоретико-методолог1чного мехашзму забезпечення економгчног безпеки аграрных тдприемств на системши ocnoei. Економгчну безпеку nompiôno дослгджувати nid кутом зору pi3Ho6i4HUX теоретико-методолог1чних засад, вибираючи необхгднг предметы дослгдження економгчног безпеки аграрных тдприемств у cucmeMi нацюналъноХ економгчноï безпеки та мехатзм1в ïx взаемодп в кризовi nepiodu розвитку економжи. Важлива увага в дослгджент придыяетъся анал1зу сучасного стану продоволъчог безпеки в Украгт з урахуванням тенденцт розвитку аграрних ринтеу ceimi вумовах глобал1зацп.
Ключое1 слова: економ1чна безпека, тдприемництво, аграрнии сектор, структура економгчног безпеки, методолог1чт засади, продоволъча безпека, тдприемницъка д1ялътстъ, тноващинамоделъ, регюн, нацюналът ттереси.
Постановка проблеми. Сучасний стан суспшьного розвитку набувае досить суперечливого характеру. Поряд i3 масштабними досягненнями в ycix сферах суспшьства виникають р1зномаштш конфл1кти, результата людсько! д1яльносп заходять у протир1ччя з навколишшм середовищем, часто ставлять пщ загрозу добробут i нав1ть життя людей. За цих умов кожна держава в ¿м'я юнування, самозбереження та прогресу виршуе питания национально! безпеки.
Стан дослщження. В Укра!ш сшьськогосподарський пщприемець, на думку багатьох вчених аграрниюв, як: Андршчука В.Г., Васильчак C.B., Гайдуцького П.1., Глад1я М.В., Липчука В.В., Малка М.Й., Меселя-Веселяка В.Я., Саблука П.Т., Юрчишина В.В., мае бути вихований заново i першочерговим завданням у цьому мае бути сприйнятливкть до шновацш та трансформацшно! пол1тики по вщношенню до св1тового сшьськогосподарського ринку. Проте серед дослщжень не сформовано едино! теоретично! i методолопчно-обгрунтовано! точки зору щодо сутност1 та економ1чно1 безпеки як держави, так i тдприемств. Зокрема не дослщжено питания економ1чно1 безпеки створених нових оргашзацшно-правових агропщприемницьких структур в аграрному ceKTopi Украши.
* Науковий KepiBHHK - д.е.н., професор Музика П.М. © Курляк М.Д., 2014
297
Мета дослвдження. Полягае у вивченш системи нацюнально! економ1чно! безпеки та розробщ \ теоретичному обгрунтуванш мехашзму функцюнування економ1чно! безпеки агропщприемницьких структур, зокрема аграрних пщприемств, яка б передбачила недержавну \ державну складов!.
Виклад основного матер1алу. Якщо на початку 2000-х роюв сферу сшьського господарства та агроб1знесу представляли створеш власниками земельних { майнових па!в сшьськогосподарсью пщприемства, середш розм1ри землекористування яких складали 1200-2000 га, то зараз це в основному надвелию корпоративш структури. 1х власники, скориставшись неврегульовашстю земельних стосунюв \ безконтрольшстю з боку державних оргашв, "зайшли" в сшьське господарство заради власно! вигоди, не будучи пов'язаними ш з ним, ш з селом. Економ1чна криза, руйнування майнових комплекшв, вщсутшсть джерел кредитування, незначна державна пщтримка "штовхали" створених в процеЫ реструктуризаци КСП суб'ект1в господарювання в залежшсть вщ торгово-промислових { фшансових компанш -т1 поставляли паливо, техшку \ шш1 засоби виробництва на основ! товарного кредиту. Через нездатшсть розплатитися частина господарств опинилися в руках кредитор1в за борги, ставши 1х доч1ршми пщприемствами або фЫями. 1ншу частину скупили неаграрш б1знес-структури, яю, маючи у розпорядженш кошти I використовуючи низьку оцшку виробничих актив1в сшьськогосподарських пщприемств, диверсифжували таким чином свш каттал. Ще одну частину поглинули переробш пщприемства, елеватори, комб1кормов1 заводи I так дал1, що потребували безперебшного забезпечення технолопчно необхщною продукщею за соб1вартютю. Так або шакше, в руках кожно! з таких агропромислових компанш або агрохолдинпв виявилося вщ 1015 до 300 тис. га. Скшьки сьогодш таких "ефективних швестор1в" в Укра!ш -невщомо, процес шким не контролюеться. За даними деяких дослщниюв, 1х д1яльшсть охоплюе бшьше третини, а в твденних, деяких схщних I центральних областей - понад 60% земл1, яю на першому еташ реформування оброблялися сшьськогосподарськими пщприемствами, створеними в процес1 реструктуризаци КСП. Проникаючи в найвигщшш1 галуз1 сшьського господарства, велим компанп забезпечують соб1 конкурентш переваги шляхом глибоко! спещал1заци, високо! концентрацп I шдустр1ал1заци окремих виробництв, застосування великих доз мшеральних добрив I х1м1чних засоб1в захисту, генетично модифжованих оргашзм1в. Ц1 процеси спонукають I шш1 сшьськогосподарсью пщприемства до впровадження аналопчних технологш, пщ впливом чого почали формуватися вузькоспещал1зоваш виробництва певного виду продукцп, ор1ентовано! на м1жнародш ринки I максим1зацш прибутку. Позитивш аспекти цих процеЫв для великого б1знесу супроводжуються негативними структурними змшами в агропродовольчому сектор^ руйнуванням збалансованих мкцевих аграрних комплекЫв, що обумовлено витюненням з виробництва не вигщних для великого б1знесу вид1в сшьськогосподарсько! продукцп. Це, у свою чергу, призводить до посилення продовольчо! залежност1 нацюнального ринку вщ ¿мпорту цшого ряду
298
важливих для людей вид1в продовольства, зменшенню зайнятосп сшьського населения, витюненню його в особиси селянсью господарства \ за меж1 сш. Таким чином, великий б1знес приносить в жертву сво!м економ1чним штересам ус1 сощальш функци сшьського господарства. Прагнення агроб1знесу до збшьшення виробництва валютоокуплено! продукцп вступило в протир1ччя з вимогами закону плодозмши, нам1тилося перенасичення авозмш одними \ тими ж культурами, порушення сшввщношення м1ж рослинництвом \ тваринництвом, м1ж орними землями \ пасовищами, в результат! все частше стали проявлятися бюлопчна втома грунт1в, накопичення в них певних вид1в шкщнимв I збудник1в хвороб, значно попршало 1х родючють [1,4,8].
Для прикладу, в крашах Свропи, Швшчно! Америки, Океанп основними суб'ектами господарювання I швесторами в сшьському господарств1 були I залишаються фермерськ1 господарства. Вкласти кошти в сшьське господарство, прим1ром, США «сторонш ф1рми», в тому числ1 шоземш, можуть лише на основ! асоцшованого членства без права управлшня, у Франци - шляхом об'еднання з фермером для спшьного виробництва продукцп, регульовано спещальним законодавчим актом [6 ,11].
Одшею з основних складових синерпчно - шновацшно! модел1 розвитку св1тового аграрного сектора е кооперативний пщхщ. Позитивними рисами обслуговуючо! кооперацп визначено: одержання прибутюв товаровиробниками не лише вщ сшьськогосподарського виробництва, а й вщ подальших стадш формування додано! вартост1, розподшу ризиюв, контроль канал ¿в постачання матер1ально - техшчних ресурав та збут свое! продукцп. Однак кооперативи можуть виникнути лише за умови виникнення у самих учасниюв коопераци бажання здшснювати вщповщш оргашзацшш заходи, а державш органи здатш лише посприяти цьому процесу шляхом створення вщповщних умов на законодавчому р1вш. Основне - це забезпечити формування р1вноцшних з шшими галузями умов вщтворення в уЫх господарствах, незалежно вщ розм1р1в та 1х штеграцп для пщвищення продуктивное^ пращ, здешевлення виробництва I зростання конкурентоспроможност1 кшцевого продукту [2,4].
Але представники в1тчизняного сшьськогосподарського лоб1, переконуючи суспшьство, що вони ор1ентуються на практику ведения сшьського господарства в розвинутих крашах насправд1 дшть в абсолютно протилежному напрямг Громадськост1 постшно нав'язуеться думка, що ефективним е лише великотоварне виробництво, забезпечити яке може лише великий б1знес на великих площах.
Слщ зазначити, що середнш розм1р американсько! ферми складае 175 га, а найбшьш1 господарства обробляють по 1,0-1,5 тис. га; у Франци щ показники дор1внюють 50 I 200 га, вщповщно. У нових землях ФРН, за останшми даними, середнш розм1р фермерського господарства складае 63 га, кооперативу - 1,4 тис. га. За в1тчизняними м1рками, це невелике господарство. Як же вони домагаються крупнотоварности I конкурентоспроможност1 на нацюнальних I м1жнародних ринках? Двома шляхами, вщмшними вщ украшсько! практики.
299
Перший - це ефективна шдтримка формування р1вноцшних з шшими галузями умов вщтворення в ycix господарствах, незалежно вщ po3MipiB, другий - об'еднання фермер1в на некомерцшнш ochobî як для оргашзацп спшьного виробництва, так i для просування продукцп на ринок. Некомерцшш виробнич1 фермерсью об'еднання (партнерства i S -корпораци в США i Австрали; GAEC i EARL у Франци; кооперативи колективно! обробки земл1 в 1тали або 1спани) дають можливють фермерам сформувати сшльно оброблюваш земельш дшянки, на яких можна використати високопродуктивну техшку i вироваджувати hobîthî технолог!!. А фермерсьм збутов1 кооперативи i ïx союзи або rnmi некомерцшш об'еднання фермер1в можуть виставити на нацюнальному або м1жнародному ринку будь-яку партш продукци cboïx члешв, забезпечивши !й як цшову, так i якюну конкурентшсть. У Франци, наприклад, через кооперативи фермери продають до 70% зерна. Кооперативний союз UCAL, що об'еднуе три кооперативи, яю належать 3,8 тис. фермерських господарств, щор1чно реал1зуе 260-270 тис. тонн зерна i 34-35 тис. тонн маслянисто-бшкових культур на суму 43-45 млн. евро. Об'еднання SICA - Atlantique, в яке входять 70 збутових кооператив!в, створених 58 тис. фермерських господарств, реал1зуе близько 20% усього зерна Франц11. Через три степов1 кооперативи Канади -Саскачеванский зерновий пул, Пшеничний кооператив Альберти i Манитобский елеваторний кооператив - чверть фермер1в кра1ни реал1зують великотоварними парт1ями свое зерно i олшш культури, в т.ч. в 20 краш св1ту. Своя специф1ка i в постсощалктичнш Польщ1. Середн1й розм1р фермерських господарств тут складае 9,6 га, а що орендують землю - 24,1 га. МЫмальний р1чний об'ем товарно! продукц11, зроблено! такими господарствами i реал1зовано1 через власш об'еднання, повинен складати, зг1дно i3 законодавством: молока - 100 тис. л, велико! рогато! худоби на м'ясо залежно в1д зони -100-300 гол1в, свиней - 2,0-6,6 тис. гол1в, птиц! - 500 тис. гол1в, цукрового буряка - 2,0-6,0 тис. тонн [6,10].
Вщмшшсть м1ж укра!нським "ефективним ¿нвестором" i заруб1жними кооперативними i ¿ншими фермерськими об'еднаннями полягае в тому, що вигоду в1д збуту продукц!! в першому випадку отримуе один або декшька засновник!в, як! т1льки нав1дуються в село, а в другому - тисяч! фермер1в-кооператор!в, що живуть i працюючих безпосередньо в сшьськш м!сцевост!. У першому випадку власники земельних делянок, що здали !х в оренду i найнялися на роботу, отримують найнижчу з ycix сфер економжи 3apo6iTHy плату. Якщо в 1990 poui 3apo6iTHa плата пращвниюв ciльcькoгo господарства -члешв КСП складала 95% cepeдньoмicячнoю по кра!ш, то на cboroflHimHix пщприемствах - усього 63%. Зaйнятi в тваринництш круглий piK отримують зарплату в 2-2,3 разу менше, шж cepeflHift показник в пpoмиcлoвocтi. У селян нижче i cepeflHi доходи на одну особу. Зapyбiжнi ж фермери - власники зeмлi залишаються власниками npoflyKuiï i доходу вщ ïï peaлiзaцiï, тобто реальними господарями на землг CepeflHbopi4Hi доходи члешв фермерських господарств в США, наприклад, перевищують cepeflHbopi4HHft floxifl на одну особу по кра!ш. Виникае питания, на яке громадськкть мае право отримати BiflnoBiflb : заради
300
яких переваг \ для кого в Укра!ш допускаеться колошзащя ол1гарх1чним катталом сшьськогосподарських земель, чому не пщтримуеться св1това практика фермерських \ кооперативних форм господарювання \ землекористування - оргашзацшних форм, яю забезпечують продовольчу безпеку \ виробництво шших громадських благ для усього населения сво!х кра!н I до того ж домшують на глобальних агропродовольчих ринках? 3 вщповщдю на це питания пов'язана проблема оргашзацп ринку землг Багато роюв тривае дискуая з приводу мораторш на продаж сшьськогосподарських земель. Але в Укра!ш вже 98% колишшх члешв КСП отримали державш акти на право власност! на земельну дшянку, що автоматично спричиняе за собою право його продажу [5,7].
Отже, основна проблема не в тому, продавати або ш. Звичайно, продавати, але кому I на яких умовах. Адже ринок сшьськогосподарських земель в уЫх крашах жорстко регламентований. Сшьськогосподарська земля е стратепчним ресурсом забезпечення продовольчо! безпеки I продовольчо! незалежност! кожного суспшьства, що в умовах тотально! глобал1заци набувае особливого значения, оскшьки продукта землеробства ушкальш I шчим не замшим! для людини; сшьськогосподарсью земл1 забезпечують зайняткть селян економ1чною д1яльшстю, захищають крашу вщ негативних наслщюв процеЫв урбашзаци; функцюнальна роль земель сшьськогосподарського призначення для кожного суспшьства зростае у зв'язку з ростом чисельност! населения планети I загостренням проблеми продовольчого самозабезпечення. Цд I шш1 особливост! примушують державш органи забезпечувати правовий захист нацюнальних сшьськогосподарських угщь вщ колошзаци !х шоземцями, спекуляци землею, утиски штереав тих, хто на нш живе I працюе.
Висновки. Економ1чна безпека - це стан захищеност! життево важливих штерешв особистост!, суспшьства та держави вщ внутршшх та зовшшшх загроз або це стан I здатшсть економ1чно! системи протистояти небезпещ руйнування И оргашзацшно! структури I статусу, а також перешкодам досягнення цшей розвитку.
Одшею з основних складових синерпчно - шновацшно! модел! розвитку св1тового аграрного сектору е кооперативний пщхщ.
Стратепчним ресурсом забезпечення продовольчо! безпеки ! продовольчо! незалежност! кожного суспшьства е с!льськогосподарська земля, що в умовах тотально! глобал!заци набувае особливого значения, осюльки продукти землеробства ушкальш ! н!чим не замшим! для людини.
Кожна держава в ¿м'я ¿снування, самозбереження та прогресу вир!шуе питания нац!онально! безпеки. Економ!чну безпеку потр!бно досл!джувати п!д кутом зору р!зноб!чних теоретико-методолог!чних засад, вибираючи необх!дн! предмети досл!дження, економ!чно! безпеки агропщприемницьких структур у систем! нацюнально! економ!чно! безпеки та механ!зм!в !х взаемод!! в кризов! пер!оди розвитку економжи.
301
Л1тература
1. Геець В.М. Моделювання економ1чно! безпеки: держава, регюн, пщприемство : [Монограф1я] / В.М. Геець, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, О.ГЧерняк - Харк1в ВД «ШЖЕК», 2006. - 240с.
2. Кваша С.М. Заходи едино! аграрно! пол^ики на с!льськогосподарських ринках кра!н СС // Економ!ка АПК - 2008. - №11. - С. 144 - 147.
3. Камлик М.1. Економ!чна безпека п!дприемницько! д!яльност!. Економшо-правовий аспект: Навчальний пос!бник. - К.: Атжа, 2005. - 432 с.
4. Ковальчук Т.Т. Економ!чна безпека ! пол!тика: ¿з досвщу профес!йного анал!тика. — К.: Т-во "Знания", КОО, 2004. — 638 с.
5. Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економ!чна безпека пщприемства: сутн!сть тамехан!зм забезпечення. Монограф!я. - К.: Л!бра, 2003.
- 280с.
6. Концепции безопасности. Кн. 1./ Буришев С.А., Лутаев И.В., Прохоров С.Л. - К:"А-ДЕПТ", 2005. - 363 с.
7. Збарський В.К. Сталий розвиток с!льських регюшв: проблеми ! перспективи. //Економ!каАПК - 2010. - №11. - С.129 - 136.
8. Мушгян В.1. Економ!чна безпека Укра!ни. — К.: КВЩ, 1999. — 463 с.
9. Реверчук А.Й., Малик Я.И., Кульчицький 1.1., Реверчук С.К. Економ!чна безпекав У кра!н!: держави, ф!рми, особи: Навчальний пос!бник. / Заред., д.е.н. С.К. Реверчука. - Льв!в: ЛФ МАУП, 2000. - 192с.
10. Спшьний Наказ Державного ком!тету Укра!ни з питань регуляторно! пол^ики та п!дприемництва ! М!н!стерства внутршшх справ Укра!ни «Про затвердження Лщензшних умов провадження господарсько! д!яльност! з надання послуг, пов'язаних з охороною державно! та шшо! власност!, надання послуг з охорони громадян» вщ 14.12.2004 р. №145/1501.
11. Тринько 1.Р. Продовольча безпека: анал!тична д!агностика. (Монограф¿я.) - Льв!в, 2010. - 167 с.
12. Франчук В.1. Економ!чна безпека акц!онерних товариств в систем! нацюнально! безпеки Укра!ни // Зб!рник наукових праць ЛДУВСУ, 2010.- С.43
- 53.
Аннотация
Экономическую безопасность нужно исследовать с точки зрения разносторонних теоретико-методологических основ, выбирая необходимые предметы исследования экономической безопасности сельскохозяйственных предприятий в системе национальной экономической безопасности и механизмов их взаимодействия в кризисные периоды развития экономики. Важное место в исследования уделяется анал1зу современного состояния продовольственной безопасности в Украине с учетом тенденции развития сельскохозыйственныхрынков вусловиях глобализации.
Ключевые слова: экономическая безопасность, предпринимательство, аграрный сектор, структура экономической безопасности, методологические
302
основы, продовольственная безопасность, предпринимательская
деятельность, инновационнаямодель, регион, национальные интересы.
Summary
Economic security to explore the perspective of a broad theoretical -methodological principles, choosing research subjects needed economic security agro businesses structure in the system of national economic security mechanisms and their interaction in the crisis periods of economic development.
Key words: economic security, entrepreneurship, agriculture, structure of economic security, methodological grounds, food security, entrepreneurship activity, innovative model, region, national interests.
Рецензент - к.е.н., доцентПоперечний C.I.
303
