CC BY
38
Бшецький Андрш Володимирович,
асп1рант кафедри крим1нологп та крим1нально-виконавчого права, Нацональний юридичний ун1верситет ¡меш Ярослава Мудрого, Украша, м. Харк1в e-mail: a.beletskiyl7@gmail.com
ORCID 0000-0003-3336-3193
doi: 10.21564/2414-990x.136.93223 УДК 343.9
ДОСВ1Д УЧАСТ1 ГРОМАДСЬКОСТ! У ЗАХОДАХ ЩОДО ЗАПОБ1ГАННЯ КОРУПЦ1ЙН1Й ЗЛОЧИННОСТ1
В УКРА1Н1
Викладено результати емтричного дослгдження досвгду участг громадськостг у заходах щодо запобиання корупцп. Проведене автором анкетування пересгчних громадян i учаснитв гро-мадських антикорупцшних оргатзацш засвiдчило, що громадяни схильт лише декларувати свог намгри до протидй корупцп, в той час як антикорупцшна дгяльнгсть громадських органгзацш е бгльш ефективною.
Ключовi слова: громадяни; громадсью оргатзацп; антикорупцшна дiяльнiсть громад-ськосп; запобкання корупцп.
Белецкий А. В., аспирант кафедры криминологии и уголовно-исполнительного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: a.beletskiy17@gmail.com ; ORCID 0000-0003-3336-3193
Опыт участия общественности в предотвращении коррупционной преступности в Украине
Изложены результаты эмпирического исследования опыта участия общественности в мероприятиях по предотвращению коррупции. Проведенное автором анкетирование рядовых граждан и участников общественных антикоррупционных организаций показало, что граждане склонны лишь декларировать свои намерения к противодействию коррупции, в то время как антикоррупционная деятельность общественных организаций является более эффективной.
Ключевые слова: граждане; общественные организации; антикоррупционная деятельность общественности; предотвращение коррупции.
Постановка проблема. У нещодавньому свгговому рейтингу сприйняття корупцп (Corruption Perception Index - CPI) за 2016 р., який було складено м1жнародною неурядовою оргашзащею Transparency International, наша краша посщае 131 м1сце з 176 можливих. Не один р1к тривае дискус1я в суспшьств1, яю заходи допоможуть м1шм1зувати корупщю в Украшп Залучення громадськост
до антикорупцшного процесу називаеться серед доволi ефективних. Однак досi вiдсутнi результативнiсть y4acTi громадськост в заходах щодо запобiгання корупцГТ не дослiджyвалася.
Метою cmammi е аналiз показникiв такоТ yчастi. При формулюванш завдань нашого дослiдження ми керувались результатом сощолопчного опиту-вання Кшвського мiжнародного iнститyтy соцiологГí (далi - КМ1С) в 2015 р., в ходi якого було з'ясовано, що третина дорослого населення УкраТни демон-струе готовнiсть вiдстоювати своí права перед корyпцiонерами [1]. Аналiз yчастi громадськостi передбачае пошук вщповвдей на три ключових питання:
1) чи дшсно громадяни протидiють корупцп чи тГльки декларують свою готовшсть?
2) наскiльки ефективно громадськiсть протидiе корyпцГí в державi?
3) яы складнощi постають перед громадськiстю у процес запобiгання корyпцií'?
Дослiдження цих питань проводилось за результатами аношмного опиту-вання громадян (1590 респондента) та експертного опитування спiвробiтникiв громадських антикорупцшних органiзацiй (30 респондентiв). Шд час вибору органiзацiй-респондентiв ми керувались перелжом yчасникiв групи антико-рупцшноТ реформи, що входить до складу Реашмацшного пакету реформ: Transparency International УкраТна, Центр протидГТ корупцГТ, Центр полГтичних стyдiй та аналiтики «Ейдос», Центр полiтико-правових реформ та Центр демо-кратГТ та верховенства права. Решта органiзацiй, як-то: Антикорyпцiйний рух, Антикорупцшна iнiцiатива, Антикорyпцiйний штаб, ГО «СввдомЬ» та Centre UA були обраш шляхом стихiйноТ вибiрки. Обидва опитування проводились шляхом аношмного онлайн анкетування.
Анкетування проводилось протягом трьох мкящв: з вересня по листопад 2016 р. включно. У ходi проведення дослвдження було складено двi анкети: одна для громадян, шша для сшвробггниыв громадських органiзацiй. У пер-шiй анкетi були таы блоки питань: соцiальна чyттевiсть громадян до корупцГТ; досввд громадян у зГгкненш та протидГТ корупцГТ; сприйняття ефективност антикорyпцiйноТ дiяльностi громадськостi. Друга анкета включала: сприйняття антикорупцшноТ дiяльностi пересiчних громадян; виконання запобiжних функ-цiй громадськими органiзацiями; виявлення можливих ризиыв у дiяльностi громадських оргашзащях.
Виклад основного материалу. Як показало вивчення думки громадян щодо сощальноТ чуттевост до корупцГТ, третина населення краТни вважае, що ТТ рiвень у державi е вищим, ашж той, що був напередоднi бвромайдану (у 2013 р.) [1]. Таы данi пояснюються невдалими спробами теперГшньоТ влади протидiяти корупцГТ. На думку громадян i громадських експертiв, заметь цього вiдбyваеться iмiтацiя активних дш. Дiйсно, за останнi роки було створено нову систему антикорупцшних оргашв, створюються новi механiзми запобГгання корупцГТ. Однак всi цГ спроби натикаються на спротив влади i цим органом складно повною мГрою реалГзувати свГй потенцГал [2].
Аналiз подш 2014 р. у нашш державi доводить, що основною причиною ескалацп конфлжту було саме несприйняття населенням корупцп. Даш нашого дослвдження свiдчать, що й сьогодш громадяни засуджують коруп-цiю: про це вказало приблизно 85 % респондента. Негативне ставлення до цього явища е зрозумшим, оскiльки приблизно 2/3 респондентiв стикались Ï3 випадками корупцп у 2016 р. Однак, вивчивши статистику заявницько1 активностi громадян, можна констатувати неоднозначшсть ïx ставлення до проблеми корупцй". Ввдповщно до результатiв дослiдження, 94 % громадян не звертались до правоохоронних оргашв iз заявою про вчинення кримшального правопорушення, бо вважають, що протидiя корупцй' - справа держави, а не громадян.
Серед основних причин незвернення опиташ вже традицшно вказали: переконашсть у безрезультативностi звернення, небажання брати участь в офщшному розслщуванш та страх перед погрозами з боку корупцiонерiв. Слiд зазначити, що майже кожен п'ятий респондент вважае корупщю ефективним засобом виршення проблем. Найiмовiрнiше, це пов'язано з особистою участю громадян у корупцшних практиках. Майже половина (42,5 %) респондента самi е iнiцiаторами корупцй' (добровшьний хабар, використання особистих зв'язюв). Водночас громадяни бояться постраждати ввд корупцiйниx дiй (таку загрозу вщчувають 76,6 % опитаних) [3].
Наше дослщження показало, що громадяни загалом налаштоваш давати соцiально-очiкуванi вiдповiдi. Можемо також говорити про кнування часового сприйняття вигоди вщ корупцй' - громадяни налаштоваш отримати певне благо тут i зараз, ашж у перспектив^ а корупщя, своею чергою, дозволяе зробити це невщкладно. Дослвдник Амстердамського унiверситету Нiлс Кьобiс визначае таке явище як «золота можливють» - обставина, коли людинi важко втриматись вщ корупцiйниx дiй задля отримання неправомiрноï вигоди [4].
Важливим аспектом нашого дослвдження було вивчення питання щодо ефективност антикорупцiйниx заxодiв громадськостi. Для цього респондентам було запропоновано ощнити участь пересiчниx громадян та громадськост в цiлому у заходах запобпання корупцй'.
Переважна бшьшють громадян (76,3 %) вважають свою дiяльнiсть з про-тидп корупцй' малоефективною; 20 % респондента вказують, що ïx дiяльнiсть е середньоефективною i лише 3,7 % - високоефективною. Причини, що зава-жають громадянам високоефективно протидiяти корупцй', розглянемо нижче. Стурбовашсть викликае частка респондента, яы у разi порушення ïx прав та iнтересiв будуть неофщшно домовлятись з чиновником, тобто шщшвати корупцiю: таких осiб серед опитаних виявилось майже 20 %. Отже, кожен п'ятий респондент вщстоюе власш права незаконними методами, що шдтверджуе неоднозначшсть ставлення громадян до корупцп. Серед шших способiв захисту власного права вказують: вимогу до чиновника про виконання його службових обов'языв (45 % вiдповiдей); звернення до правоохоронних оргашв iз заявою про вчинення кримшального правопорушення (20 % вщповвдей); здшснення
контролю за ршеннями ввдповщних чиновниыв (10 % вщповщей); органiзацiя мiтингiв i пiкетiв (5 % вщповщей).
Дослiдження оцiнки громадянами дiяльностi громадськостi у заходах проти-дп корупцп в УкраТш засвщчило, що 52 % людей вважають, що така дiяльнiсть дае результат, 48 % же оцшюють ТГ як безрезультативну. Також респонденти вказали найбiльш ефективнi заходи протидп корупцп, серед яких: формування антикорупцшно"! культури населення (66,4 %); публiчне оприлюднення шфор-мацГi про рiвень доходiв i витрат чиновникiв (61,2 %); громадський контроль за прийняттям та виконанням управлшських ршень (40,6 %); мониторинг дер-жавних закупiвель (40,6 %); незалежний громадський контроль за виконанням судових ршень (38,2 %); викривальна дiяльнiсть пересiчних громадян щодо окремих випадкiв корупцГi (35,8 %) (наведет показники перевищують 100%, оскшьки респондентам пропонувалося декiлька варiантiв ввдповвдей). Таким чином, найчастiше громадськiсть реалiзуе сво'! повноваження у таких напрямах запобиання корупцп, як: виявлення факта про корупцшш правопорушення; проведення шформацшних компанiй щодо запобiгання корупцп; здшснення громадського контролю щодо дотримання антикорупцшного законодавства.
Вивчення думки спiвробiтникiв громадських антикорупцшних оргашзацш щодо участi пересiчних громадян у заходах запобiгання корупцп показало, що останш здебiльшого протидшть корупцп саме через дiяльнiсть громадських оргашзацш (65 % вщповщей респондента). Однак 28 % респондентiв шдтвер-джують тезу про незалученiсть громадян до антикорупцшних заходiв i лише 7 % вказують, що громадяни дшсно протидiють корупцп.
Загалом громадсью оргашзацп намагаються максимально залучити пересiч-них громадян до власно! дiяльностi шляхом: надання можливостi повiдомити/ викрити корупцшш правопорушення i наступним наданням юридичного захисту таким особам; поширення iнформацГi про позитивнi приклади протидп корупцп та проведення освiтнiх треншпв i семiнарiв. Водночас представники громадських оргашзацш стверджують, що !м не вистачае пiдтримки з боку сусшльства i нарiкають на вщсутшсть единого iнформацiйного центру для зв'язку з громадянами. Звщси випливае висновок про перспективш напрями взаемодп мiж пересiчними громадянами та громадськими антикорупцшними органiзацiями.
При оцiнюваннi дiяльностi громадських антикорупцiйних органiзацiй ми керувались аналiзом функцiй, якi мае виконувати громадсьысть у цьому процесс контрольна, представницька i функцiя впливу.
Серед джерел шформацп для виявлення факта корупцп! представники громадських оргашзацш не надають переваги якомусь конкретному джерелу. Так, 30 % респондента вказали, що !х оргашзацп користуються повщомлен-нями фiзичних осiб-викривальникiв корупцп, 23,3 % опитаних використовують вщкрил ресурси та бази даних i лише 6,7 % оргашзацш самостшно провадять розслвдування. Можемо констатувати, що мониторинг, як елемент контролю, виконуеться ефективно, враховуючи ту кшьюсть шформацп про корупцшш правопорушення, яка виявляеться громадськими оргашзащями. Саме кшьюсть
виявлено'Т шформацп шд час мониторингу буде своерщним показником усшш-ностi його виконання. СшвробГтники громадських органiзацiй своею чергою обирають напрям монГторингу та виявлення шформацп як основний вид дГяльностГ ïx органiзацiй.
Бiльшiсть матерiалiв про факти корупцй", що надшшли з вищезазначених джерел, е шдставою для вщкриття кримiнальниx проваджень правоохоронними органами: про це вказують 75,4 % опитаних. Але у 10,3 % випадках зiбранi матерiали залишаються без розгляду. Лише 7,3 % респондента зазначили, що матерiали, за якими вщкриваються кримшальш провадження, лягають в основу винесення обвинувальних вироюв (залишковi 7 % належать варiанту вщповщ «iнше», де респонденти здебiльшого вказували по декГлька варiантiв вiдповiдей). Слщ зазначити, що громадськi антикорупцiйнi оргашзацГТ наразi бiльше сшв-працюють iз НАБУ, яке позицiонуеться як незалежний антикорупцшний орган, тим самим викликаючи бГльшу довiру у громадськостi. Теж саме шдтверджують i громадськi експерти - реалiзацiя матерiалiв щодо факта корупцГТ залежить вщ органу, до якого було подано щ матерiали. Насторожуе встановлений вГдсоток винесення обвинувальних вироюв (який i вимiрюе ефектившсть сигнально'Т функцГТ) порГвняно Гз вщсотком вГдкриття кримiнальниx проваджень: за нашими приблизними розрахунками, лише 1 з 24 кримшальних проваджень доходить до суду. На нашу думку, це пов'язано Гз суперечками, яю виникають мГж про-вщними антикорупцГйними органами кра'Тни: ГПУ, iï структурним шдроздГлом САП i НАБУ. ЗдебГльшого, вони пов'язаш з трьома моментами: 1) реалГзащя права прокурорГв, слГдчих i детективГв на початок досудового розслГдування; 2) визначення пГдслГдностГ; 3) допустимГсть здобуто'Т пГд час досудового розслГдування шформацп (показань, документа, речей, слщв i знарядь вчинення зло-чину тощо), що мае стати або не стати в судовому процесГ доказом вчинення/ невчинення злочину конкретною особою (особами) [5].
Не менш важливим напрямком дГяльностГ громадських оргашзацш е взаемо-дГя з населенням у сферГ запобГгання корупцГТ. Тому вщповщш органГзацГТ мають налагоджувати тюш ГнформацГйнГ зв'язки з громадянами задля популяризацГТ свое'Т дГяльностГ. Зараз шформування населення з питань запобГгання корупцГТ здГйснюеться: через веб-сайт органГзацГТ, шляхом проведення шформацшних заходГв (круглих столГв, прес-конференцГй тощо), шляхом зовнГшньо'Т аптацГТ. ГромадськГ органГзацГТ успГшно реалГзують сво'Т анктикорупцГйнГ кампанГТ, спря-мованГ на зростання обГзнаностГ про негативнГ наслщки корупцГТ, що пГдтвер-джуеться рГвнем сприйняття та ставленням до корупцГТ.
У рамках виконання представницько'Т функцГТ громадськГ органГзацГТ мають вГдстоювати штереси територГальних громад, окремих громадян та суспГльства в цГлому. Це випливае з положень про принцип публГчностГ, якГ зазначенГ в ЗаконГ Укра'Тни «Про громадськГ об'еднання». ВГдповГдно до нього, громадськГ об'еднання мають шформувати громадсьюсть про сво'Т мету (цШ) та дГяльнГсть [6]. У ходГ аналГзу проведеного нами дослГдження з'ясувалося, що громадськГ органГзацГТ не зовсГм дотримуються цього важливого принципу, з приводу якого
виникае багато наршань до влади саме з боку громадських оргашзацш. Зокрема, 40 % респондента стверджують, що при провадженш свое1 дiяльностi вони на власний розсуд обирають напрям та полмку протидп корупцп; 33,3 % опитаних вказують на врахування iнтересiв шляхом обробки й аналiзу звернень громадян i 26,7 % - шляхом проведення зустрiчей iз представниками громади для з'ясу-вання прiоритетних напрямюв протидй' корупцй". Виникае питання, чому гро-мадськi органiзацiï не враховують думки громади майже у половит випадыв? Це може вiдбуватись через незащкавлешсть громадян у дiяльностi громадських антикорупцшних оргашзацш, i тому оргашзацп вимушеш самостшно обирати вектор власно1 дiяльностi. Також iснуе ймовiрнiсть розходження реальних щлей дiяльностi органiзацiï та тих щлей, яю задекларованi у статута
Виходячи з положень Закону Украши «Про запобiгання корупцй'», взае-модiя влади та громадськостi в процесi запобiгання корупцй' мае розвиватися у трьох напрямах: 1) надання пропозицш органам влади за результатами проведення дослщжень/громадсько1 антикорупцшно1 експертизи; 2) надання пропозицш щодо вдосконалення кнуючого антикорупцшного законодавства; 3) вплив громадських оргашзацш на формування державно!" антикорупцшно1 полггики. Громадськiсть мае право подавати за результатами експертизи нор-мативно-правових акта пропозицп до вiдповiдних оргашв влади [7]. Сшвро-бiтники громадських оргашзацш вщзначають, що у 60 % випадюв пропозицп з результатами таких дослщжень приймаються та враховуються. У 23,3 % -пропозицп приймаються, але про ïx (не) врахування не повщомляють. Влада вщмовляеться прийняти пропозицп у 10 % випадыв. Такi вiдсотковi показники дають змогу зробити висновок, що влада не враховуе громадськост науковцiв в антикорупцшнш дiяльностi.
Схожа ситуацiя складаеться i щодо пропозицш про вдосконалення антикорупцшного законодавства: суб'екти законодавчо1 шщативи (Президент Украши, Кабшет Мiнiстрiв Украши, народнi депутати Украши) здебшьшого позитивно реагують на такi пропозицп, приймають ïx, враховують i розглядають у рамках законопроектiв (61 %). Однак приблизно одна четверта пропозицш не враховуеться, що наштовхуе на думку про певну незащкавлешсть влади в таких законодавчих змшах. Серед шших варiантiв вщповщей респонденти вказали, що пропозицп приймались i враховувались лише шд тиском сусшльства й мiжнародноï сшльноти.
Сьогоднi громадсьысть мае цiлу низку способiв для участ у формуваннi i реалiзацiï державно'1' антикорупцiйноï полiтики: було створено консульта-цiйно-дорадчi органи, до складу яких увшшли представники громадськостi; громадськкть широко взаемодiе з донорами, яы надають кошти на впрова-дження реформ i здатш певним чином тиснути на украшську владу тощо. Але половина респондентiв переконана, найбшьш успiшним способом впливу на формування державно! антикорупцiйноï полiтики е коалщп громадських орга-нiзацiй (наприклад так як «Декларацп пiд контролем», «1шщатива 11», «Реа-нiмацiйний пакет реформ») та оргашзащя тиску з боку сусшльства на владу.
Участь у роботГ консультацшно-дорадчих оргашв, а саме: Нацюнальнш радГ з питань антикорупцшно'1 политики при ПрезидентовГ Украши, КомГтетГ Верхов-но'1 Ради Украши з питань запобГгання i протидп корупцй", Щльовш командГ реформ з антикорупцп, на думку 13,3 % опитаних представникГв громадських оргашзацш, е менш усшшним з огляду на складний мехашзм початку роботи цих нових оргашв. ЗвГсно, дГяльнГсть КомГтету з питань запобГгання i протидп корупцй' особливо великих наржань не викликае, однак Нащональна рада з питань антикорупцшно'1 полГтики при ПрезидентовГ Украши тривалий час не мала затвердженого належним чином складу. Ще одним важелем впливу на формування антикорупцшно'1 полГтики називались тиск захщних партнерГв i тиск з боку ЗМ1. Вщзначимо, що 6,7 % респондентГв наржають на нездатнГсть ïx органГзацГй здшснювати вплив на формування антикорупцшно'1 полГтики. Причини такого явища ми розглянемо шзшше.
НарештГ, останнГм завданням нашого дослщження було виявити труднощГ, з якими стикаеться громадсьюсть у свош запобГжнГй дГяльностГ.
Як уже з'ясувалося рашше, бГльшГсть громадян вважають свою антикоруп-цГйну дГяльнГсть малопродуктивною i ось чому. НайчастГше громадяни наржа-ють на складнГсть притягнення до кримшально'1 вГдповГдальностГ чиновникГв високого рангу. Як i в минулГ роки, даш опитування свГдчать про прихильшсть населення Украши до жорстких заходГв проти корупцГонерГв, i це стосуеться як методГв протидп корупцй' в окремих галузях життя, так i подолання цього ганебного явища в сусшльствГ загалом [1].
Вивчивши думку громадян щодо складношдв, якГ стають на завадГ ефек-тивнГй дГяльностГ громадськостГ в сферГ протидй' корупцй", маемо зазначити наступне: окрГм вГдсутностГ пГдтримки з боку влади, респонденти вказують i на недосконалГсть законодавчого закршлення прав i обов'язкГв громадськостГ. Значну роль вщграе i бажання активГстГв заробити на сво'1'й дГяльностГ, а також переслщування особистих та полГтичних цГлей громадськГстю. Скандали щодо «грантощства» у ЗМ1 не вщухають i досГ. Час вГд часу з'являються шформацшш статтГ про корупцшш випадки серед громадських органГзацГй [8]. Зазвичай, представники громадських органГзацГй спростовують цю шформащю, але все ж ïï перевГркою мають займатись спещалГзоваш антикорупцГйнГ органи.
СкладнощГ, з якими зустрГчаеться громадськГсть у ходГ антикорупцшно'1 дГяльностГ, трансформуються у можливостГ, якГ дозволять подальше зростання активностГ громадськостГ у процесГ запобГгання корупцй":
- по-перше, 80,6 % громадян вважають, що збГльшити участь громадськостГ зможе реальшсть покарання корупцГонерГв, тобто посилення кримшально'1 репресп;
- по-друге, 48,1 % опитаних вказують, що шдвищення законослухняностГ та формування активно'1 громадянсько'1 позицй' в населення здатне шдвищити сту-пГнь участГ в запобГжних заходах. Хоча на думку вчених, вирГшальним е формування антикорупцшно'1 стГйкостГ - системно'1 властивостГ особистостГ, яка полягае у здатностГ протистояти корупцшному тиску i здГйснювати вибГр мГж кримГналь-
ним та законослухняним способом дп на користь останнього [9], яка своею чертою замшить ¡снуючу в суспiльствi деформовану сусшльну свщомють [10, с. 4];
- по-трете, 45,3 % громадян вважають посилення захисту викривачiв корупцй' вагомою умовою, яка дозволить збгльшити участь пересiчниx громадян у антикорупцшнш дiяльностi;
- по-четверте, 31,9 % опитаних вказують на важливкть законодавчого роз-ширення повноважень громадськост у законодавствi;
- по-п'яте, 24,2 % громадян вважають налагодження взаемозв'язку мiж громадсьыстю та органами влади ключовою обставиною, щоб пiдвищити ефек-тивнiсть дiяльностi громадськостi.
Наведенi показники перевищують 100 %, оскiльки респондентам пропону-валося декiлька варiантiв вщповвдей.
Переважна бiльшiсть (73,3 %) представниюв громадських органiзацiй також указують, що чимало проблем виникае через зневiру в спроможшсть правоохо-ронних оргашв притягнути корупцiонера до вiдповiдальностi. Дшсно, у сферi протидй' корупцй' в кра']"ш поширена практика звiльнення вщ покарання, а також кримiнальноï вадповадальностг використовуючи недолiки i лазiвки антикорупцшного законодавства [11, с. 62]. Але зауважимо, що корупщю не можна мшГ-мiзувати одними лише каральними методами, як це прийнято вважати.
Важливою проблемою е небажання влади залучати громадсьюсть до участ в формуванш державно'1' антикорупцшно1 полггики, яке поеднуе у собi ошр як органiв в щлому, так i ïx керiвникiв; вщсутшсть полГтично1 волГ та одностайностi при ухваленш важливих ршень. Однак, як засвщчують даш дослщження, влада здебгльшого допускае громадсьысть до процесу формування полгтики. Тому виникае певна невадповадшсть мГж вщповвдями респондента. Думки громадян i учасниыв громадських оргашзацш щодо недосконалост нащонального законодавства i слабко1 ¡мплементацп мГжнародних норм загалом збиаються. Серед шших вагомих перешкод називають i брак едино! шформацшно1 платформи для зв'язку влади ¡з громадськими оргашзащями, яка могла б налагодити дГалог мГж цими двома сторонами.
Громадсью оргашзацп також наршають на неможливГсть ¡снування оргашзацш виключно за рахунок власних кошта - вони здшснюють свою дГяльшсть переважно за кошти нащональних та мГжнародних донорГв. Говорять i про погрози з боку корупщонерГв, яы школи використовують правоохоронш органи для втручання в дГяльшсть вщповщних громадських оргашзацш (вщомий випадок, коли Генеральна прокуратура Украши вщкрила кримшальне провадження проти Центру протидй' корупцй', зокрема, проти його голови ВГталГя Шабунша [12]).
Слад зазначити, що неквалГфшоваш кадри серед сшвробгтникГв громадських оргашзацш, недобросовкшсть деяких члешв та/або керГвництва громадсько1 оргашзацп i залежшсть ввд приватних швесторГв майже не розглядаеться як ризик з боку керГвництва громадських оргашзацш. Однак переслщування полЬ тичних та особистих щлей, бажання заробити на власнш дГяльностГ, на думку пересГчних громадян, стае на завадГ антикорупцшнш дГяльност громадськостг
Тому ми вирГшили з'ясувати, звГдки фшансуються громадськГ оргашзацп, як вони звГтують про використаш кошти та чи працюють в оргашзащях колишш представники влади, правоохоронних оргашв.
Нами встановлено, що здебГльшого громадськГ оргашзацп фшансуються за рахунок внесюв ïx члешв (56,7 % вщповщей) та донорсько'Т допомоги (36,7 % вщповщей). Однак 6,7 % сшвробГтнишв стверджують, що й бГзнес причетний до фшансово'Т пГдтримки громадських органГзацГй. Тут вбачаеться певна заан-гажовашсть керГвникГв окремих органГзацГй. ЗвГти щодо використання наданих коштГв громадськГ органГзацГТ виставляють на власному веб-сайтГ, подають донорам або ж фГскальним органам. Але окремГ респонденти вщповГли, що органГзацГя взагалГ не звГтуе про використанГ фГнансовГ надходження. Тобто представники громадських органГзацГй публГчно не звГтують за сво'Тми зобов'я-заннями щодо отриманих коштГв, а це е одним Гз проявГв корупцГТ всередиш таких органГзацГй. ГромадськГ експерти погоджуються з думкою про Гснування органГзацГй, як тГльки пишуть звГти, а насправдГ займаються конвертацГею коштГв, фактично подаючи фальсифшовану документацГю до вщповщних доно-рГв/фГскальних органГв [13].
Одним Гз ризикГв дГяльностГ громадських органГзацГй визнаеться Гснування певного впливу на цю дГяльнГсть. З'ясувавши кшьюсть колишшх представникГв влади та/або правоохоронних органГв у складГ громадсько'Т органГзацГТ, можна зробити висновок про Гснування такого ризику. У 90 % випадках ми отримали вщповщь «так» на запитання «Чи працюють у ОрганГзацГТ колишш сшвробГт-ники правоохоронних органГв, пращвники органГв влади?».
Висновки. АналГз отриманих даних дослщження уможливлюе такГ висно-вки. У суспГльствГ i державГ Гнують завищенГ очшування щодо залучення громадян до заходГв запобГгання корупцГТ. Як правило, громадяни лише заявляють про сво'Т намГри протидГяти корупцГТ, але утримуються при цьому вГд активних дш, пояснюючи це вГдсутнГстю бажання втручатись в антикорупцшну дГяльнГсть держави. Громадяни виявляють бажання лише пасивно чи опосередковано спри-яти запобГжнш дГяльностГ Гнших суб'ектГв. Отже, громадян навряд чи можна розглядати як окремих суб'ектГв запобГгання корупцГТ. Лише об'еднавшись у громадськГ органГзацГТ, дГючи, таким чином, як колективний суб'ект, вони здатш розширити власш можливостГ у процесГ запобГгання корупцГТ. Тож варто роз-глянути способи змши форм участГ громадськостГ у заходах щодо запобГгання корупцГТ.
Заходи запобГгання корупцГТ, що передбачеш антикорупцшним законодав-ством, переважно виконуються громадськГстю повною мГрою. НайбГльш ефек-тивними напрямами е монГторинг ГнформацГТ, повГдомлення про корупцшш правопорушення, Гнформування населення та вплив на владу щодо проведення реформ у сферГ запобГгання корупцГТ. Вважаемо, що щ заходи е базовими у дГяльностГ кожно'Т громадсько'Т органГзацГТ.
Серед перешкод, що заважають громадськостГ ефективно впроваджувати процес запобГгання корупцГТ в державГ, називаються ошр влади i ввдсутшсть
з нею взаеморозумшня, недовiра до представниюв правоохоронних оргашв та недосконалiсть законодавства (зокрема, ввдсутшсть бiльш широких повнова-жень громадськост1, недостатня захищенiсть викривачiв корупцп). Подальшi дослiдження слiд спрямувати на пошук способiв дебюрократизацп в державi, щоб громадяни могли економити час i ресурси, не вдаючись до корупцшних дiй.
Список лiтератури:
1. Результата дослвдження «Стан корупцп в Украш» для проекту UNITER [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uniter.org.ua/ukr/press/uniter-project-anti-corruption-perception-survey-2015.html.
2. Фасад антикорупцiйноi реформи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://m. tyzhden.ua/publication/169567.
3. Громадяни Украши про безпеку: особисту, нацюнальну та ii складовг Результати загаль-нонацiонального соцiологiчного дослiдження Центру Разумкова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://razumkov.org.ua/ukr/upload/1475664745_file.pdf.
4. When a «Golden Opportunity» to Bribe Arises, It's Hard to Pass Up. [Electronic resource]. Access mode : http://www.psychologicalscience.org/news/releases/when-a-golden-opportunity-to-bribe-arises-its-hard-to-pass-up.html#.WIkW5X940fI.
5. Досудове розслвдування корупцшних злочишв: прокуратура i НАБУ - протисто-яння чи сшвробиництво? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/ internal/dosudove-rozsliduvannya-korupciynih-zlochiniv-prokuratura-i-nabu-protistoyannya-chi-spivrobitnictvo-notatki-storonnogo-na-storinkah-konstituciyi-i-zakoniv-ta-pro-praktiku-yih-zastosuvannya-v-ukrayini-_.html.
6. Про громадсью об'еднання : Закон Украiни ввд 22.03.2012 р. № 2572-VI // Ввдомосп Верховноi Ради Украiни. - 2013. - № 1. - Ст. 1.
7. Про запобнання корупцп : Закон Украши ввд 14.10.2014 р. № 1700-VII // Ввдомосп Верховий Ради Украши. - 2014. - № 49. - Ст. 2056.
8. Донори ЦПК: про що бреше Виалш Шабушн [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://1news.com.ua/actualne/donori-tspk-pro-shho-breshe-vitaliy-shabunin.html.
9. Фшшпов С. О. Антикорупцшна стшюсть особистосп / С. О. Фшшпов // Збiрник науко-вих праць Нацюнально'1 академп Державно'1 прикордонно'1 служби Украши. Серiя : Педагогiчнi та психолопчш науки. - 2014. - № 4. - С. 503-511.
10. Головюн Б. М. Причиншсть у системi детермiнацii злочинностi / Б. М. Головюн // Тео-рiя i практика правознавства. - 2014. - № 1. - Режим доступу : http://tlaw.nlu.edu.ua/article/ view/63091/58500.
11. Головюн Б. М. Антикорупцшний менеджмент у митнш справi / Б. М. Головюн // Фккальна полиика в Украш в кримшально-правовому вимiрi : зб. тез доп. Всеукр. наук.-пр-акт. iнтернет-конф. «Фiскальна полиика в Украiнi в кримiнально-правовому вимiрi», 26 квiт. 2016 р. - Вшниця, 2016. - С. 60-65.
12. Генпрокуратура переходить у наступ на сво'х критикiв? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dw.com/p/1ITLF.
13. Експертне опитування: що ви думаете про корупщю у середовищi украiнських ОГС? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gurt.org.ua/news/recent/35786/bull/.
References:
1. Rezul'taty doslidzhennia «Stan koruptsii v Ukraini» dlia proektu UNITER [The results of the study «Corruption in Ukraine» for the project UNITER]. uniter.org.ua. Retrieved from: http://www. uniter.org.ua/ukr/press/uniter-project-anti-corruption-perception-survey-2015.html [in Ukrainian].
2. Fasad antykoruptsijnoi reform [The facade of anti-corruption reform]. m.tyzhden.ua. Retrieved from: http://rn.tyzhden.ua/publication/169567 [in Ukrainian].
3. Hromadiany Ukrainy pro bezpeku: osobystu, natsional'nu ta ii skladovi. Rezul'taty zahal'nonatsional'noho sotsiolohichnoho doslidzhennia Tsentru Razumkova [Ukraine citizens about security: personal, national and its components. The results of nation-wide poll by the Razumkov Centre]. razumkov.org.ua. Retrieved from: http://razumkov.org.ua/ukr/upload/1475664745_file.pdf [in Ukrainian].
4. When a «Golden Opportunity» to Bribe Arises, It's Hard to Pass Up. psychologicalscience.org. Retrieved from: http://www.psychologicalscience.org/news/releases/when-a-golden-opportunity-to-bribe-arises-its-hard-to-pass-up.html#.WIkW5X940fI.
5. Dosudove rozsliduvannia koruptsijnykh zlochyniv: prokuratura i NABU - protystoiannia chy spivrobitnytstvo? [ Pre trial investigationofcorruptioncrimes: the prosecutor's office and NABU -confrontation or cooperation?]. gazeta.dt.ua. Retrieved from: http://gazeta.dt.ua/internal/dosudove-rozsliduvannya-korupciynih-zlochiniv-prokuratura-i-nabu-protistoyannya-chi-spivrobitnictvo-notatki-storonnogo-na-storinkah-konstituciyi-i-zakoniv-ta-pro-praktiku-yih-zastosuvannya-v-ukrayini-_.html [in Ukrainian].
6. Pro hromads'ki ob'iednannia [On public associations]: Zakon Ukrainy vid 22.03.2012 №2572-VI. (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 1, art. 1 [in Ukrainian].
7. Pro zapobihannia koruptsii [On Prevention Corruption]: Zakon vid 14.10.2014 №1700-VII. (2014). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 49. art. 2056 [in Ukrainian].
8. Donory TsPK: pro scho breshe Vitalij Shabunin [Donors of the Center for Combating Corruption: what Vitaly Shabunin is lying about]. 1news.com.ua. Retrieved from: http://1news.com. ua/actualne/donori-tspk-pro-shho-breshe-vitaliy-shabunin.html [in Ukrainian].
9. Filippov, S.O. (2014). Antykoruptsijna stijkist' osobystosti [The individual anti-corruption resistance]. Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy Ser. : Pedahohichni ta psykholohichni nauky. Proceedings of the National Academy of State Border Service of Ukraine. Avg. : Pedagogical and Psychological Science, 4, 503-511 [in Ukrainian].
10. Holovkin, B.M. (2014). Prychynnist' u systemi determinatsii zlochynnosti [Causality in the system of crime determination]. Teoriia i praktyka pravoznavstva : elektron. nauk. fakh. vyd. - Theory and Practice of Law: Electronic scientific specialized edition, 1. Retrieved from: http://tlaw.nlu.edu.ua/ article/view/63091/58500. [in Ukrainian].
11. Holovkin, B.M. (2016). Antykoruptsijnyj menedzhment u mytnij spravi [Anticorruption management in customs]. Proceedings from the Fiscal policy in Ukraine in the criminal law dimension' 16: Fiskal'na polityka v Ukraini v kryminal'no-pravovomu vymiri (26 kvitnya 2016 roky), 60-65. Vinnytsia [in Ukrainian].
12. Henprokuratura perekhodyt' u nastup na svoikh krytykiv? [The Prosecutor General's Office goes on the offensive to its critics?]. Retrieved from: http://dw.com/p/1ITLF [in Ukrainian].
13. Ekspertne opytuvannia: scho vy dumaiete pro koruptsiiu u seredovyschi ukrains'kykh OHS? [Expert poll: what do you think about corruption among Ukrainian CSOs?]. gurt.org.ua. Retrieved from: http://gurt.org.ua/news/recent/35786/bull/ [in Ukrainian].
Biletskyi A. V., Postgraduate Student of Criminology and Penitentiary Law, Yaroslav Mudryi National Law University.
e-mail: a.beletskiy17@gmail.com ; ORCID 0000-0003-3336-3193
The experience of public participation in the prevention of corruption in Ukraine
The article presents the results of empirical research experience of public participation in efforts to prevent corruption. The survey was conducted among ordinary citizens and members of the public anticorruption organizations. It is stated that citizens are willing to passively or indirectly contribute to the preventive activity of other anti-corruption subjects. At the same time, corruption prevention measures provided for anti-corruption legislation are fully executed by public organizations. Resistance and lack of understanding with the government, distrust of law enforcement officials and the imperfection of the legislation are the obstacles that hinder the public to effectively counter corruption in the state.
Keywords: citizens; NGOs; anti-corruption activities of the public; preventing corruption.
Надшшла до редколегй 17.02.2017 р. ISSN 2414-990X. Problems of legality. 2017. Issue 136 235
