CC BY
48ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У КИЄВО-
МОГИЛЯНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ
Єфремов С.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У статті розкрито особливості організації науково-дослідної роботи студентів Києво-Могилянської академії. На підставі всебічного аналізу історико-педагогічних джерел показано, що науково-дослідна робота студентів Києво-Могилянської академії була професійно спрямованою, відрізнялася гуманітарним спрямуванням змісту, передбачала співробітництво студентів і учених-педагогів. Результатом такої роботи стали всесвітньо відомі перекладні видання літератури церковного і науковогоциклу.
Ключові слова: Києво-Могилянська академія, науково-дослідна робота, студентськакорпорація Аннотация. Ефремов С.В. Опыт организации научно-исследовательской работы студентов в Киево-Могилянской академии. В статье раскрыты особенности организации научно-исследовательской работы студентов Киево-Могилянской академии. В результате анализа многочисленных исторических и педагогических материалов показано, что научно-исследовательская работа в Киево-Могилянской академии была профессионально направленной, отличалась гуманитарным содержанием, предусматривала сотрудничество студентов и ученых-педагогов. Результатом такой работы стали всемирно известные переводные издания церковного и научного цикла.
Ключевые слова: Киево-Могилянская академия, научно-исследовательская работа, студенческая
корпорация.
Annotation. Efremov S.V. Experience of organization of scientific research work of the students in Kiev-Mogilyanska Academy. Particularities of organisation of the scientific research work of the students of Kiev -Mogilyanska Academy are discovered in the article. During the analysis of a great number of historical and pedagogical materials was proved that the scientific research work was professionally-direct, not look like the humanitarian content, had idea of uniting the students and scientists - pedagogues. The worldwide translated issues of the church and scientific trend resulted from the work like this.
Key words: Kiev - Mogilyanska Academy, scientific research work, the corporation of the students
Вступ.
Істотні соціально-політичні й культурнітрансформації сьогодення зумовили першочергове звернення до педагогічної проблематики в історичному аспекті. Якісне оновлення системи вищої професійної освіти в У країні, узгодження її з загальносвітовими освітніми стандартами неможливе без аналітичного узагальнення й використання позитивного вітчизняного історико-педагогічного досвіду. Національною доктриною розвитку освіти в У країні серед пріоритетних завдань визначено розвиток вищої освіти як головної запоруки поліпшення добробуту людей, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави у світі, забезпечення високої якості освіти та професійної мобільності випускників освітніх закладів різних рівнів акредитації, науковихустанов та підприємств. У розв’язанні цих завдань провідну роль відіграє здійснення науково-дослідної роботи як невід’ємної складової вищої освіти з урахуванням позитивного досвіду всесвітньо відомих національних вищих шкіл, і зокрема - Києво-Могилянської академії.
Аналіз стану вивчення теорії та практики науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах України свідчить, що увага вчених, головним чином, була зосереджена навколо питань: теорії та методології наукових досліджень (Т.П.Білоусова В.М. Шейко); інтегрування науки і навчального-виховного процесу в освітніх закладах (І.П. Яковлєв, Є.В. Каменкін, О.Г. Котова Т.Г.Сидорчук та ін.); історії розвитку науки в Україні у цілому, окремих науково-дослідних інститутів (О.М. Богдашина, Т.В. Полушнина, О.М. Микитюк, К.М.Мельник, Ю.В. Легун ); розвитку науки як форми гуманітаризації вищої освіти (А.О. Лихолат, А. А. Г ерасименко, Г.О. Щербань та ін. ).
Зазначимо, що вказана проблема э складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедр загальної педагогіки “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (РК №1-200199004104) та кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки “Підготовка викладацьких кадрів для середньої та вищої школи у науково-педагогічній спадщині вітчизняних і світових педагогів, діячів освіти і культури ХІХ-ХХ ст.” (РК№1-200199004104) Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди
Формулювання цілей роботи.
Мета статті - розкрити досвід організації науково-дослідної роботи студентів у Києво-Могилянській академії, показати шляхи творчого використання позитивних надбань в сучасних умовах
Результати досліджень.
Вивчення історичних джерел яскраво свідчить, що особлива роль у розвитку освіти та культурина Україні належала Києво-Могилянській академії. Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культурі, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм духовності українського народу, чинником формування його самосвідомості, ідеологом боротьби за православну віру і національну свободу. Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін,
народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави, вищим навчальним закладом, у якому були сформовані сталі традиції організації науково-дослідної роботи студентів з метою якісної професійної. Першому ректору П. Могилі вдалося не лише зберегти національні культурні та освітні традиції братських шкіл, але й примножити їх.
Так, вивчення історичних документів показало, що П. Могила ініціював роботу гуртка учених-педагогів академії та ініціативних студентів та сприяв розвитку видавництва.
Про високий рівень освіти та ґрунтовну наукову фахову підготовку свідчить визначна діяльність просвітників, державних діячів, науковців, що вийшли з числа учнів Києво-Могилянської академії. Серед них: чернігівський архієпископ Лазар Баранович, гетьман Іван Виговський, архімандрит чернігівського Єлецького монастиря Йоанікій Галятовський, ректор київської колегії, архімандрит Інокентій Гізель, Дзик-Мелетій - архімандрит і ректор Київської колегії, гетьмани Іван Золотарень Павло Павлюк (Бут), Яким Сашко, Юрій Хмельницький, визначні учені й педагоги - Епифаній Славинецький, Симон Петровський-Ситнякович та ін. [1, 87].
Проведений аналіз показав, однією з ознак вищих шкіл того часу було право академії надавати науковцеві звання бакалавра, магістра, доктора; право мати власний суд над професорами і студентами; право студентів створювати власні корпорації. За відомостями дослідника М. Петрова, студентську корпорацію (або конгрегацію) в академії заснував сам П. Могила. Ймовірно, що згодом об’єднання припинило своє існування, бо в кінці XVII ст. тодішній ректор І. Краковський відновив роботу корпорації, поділивши її на дві: більшу (maior congregatio) - в ім’я Благовіщення Пресвятої Богородиці для студентів класів філософії та богослів’я; меншу (mainor cogregatio) - в ім’я Зачаття Пресвятої Богородиці - для учнів нижчих класів академії. Для членів корпорації читалися лекції з катехізису під назвою „Вопросы и ответы з разных писм служачіе вере православной”, лекції - тлумачення книг Святого Письма [2, 247].
За статутом члени студентського братства, переймаючи загальні гуманні ідеї із Заходу, мали обороняти і прославляти честь Богородиці через сумлінне становлення до навчання, ініціативне самостійне опанування основ наук, смиренність до Божої волі, систематичну сповідь тощо [там само, 247].
Як свідчить проведене дослідження, до послуг учителів і учнів академії була велика й багата бібліотека 1776 р. вона налічувала 3304 книг, з них 2131 книг, подарованих П. Могилою. Перед пожежею 1780 р. бібліотека мала 8632 книги [там само]. Великою пошаною серед учнівства академії користувалися піїтика (мистецтво віршоскладання), риторика і філософія. В обов’язки вчителя піїтики входило готувати драматичні твори, серед них - духовні драми, інтермедії або інтерлюдії, народні вертепи. Риторика подавала готові зразки речень, порівнянь, сентенцій, прикладів з історії, за допомогою яких ритор міг скласти будь-яку промову на визначену тему. Це, у свою чергу, підтверджує міркування, що загальний напрям всіх наук, а отже - і науково-дослідної роботи студентів Київської академії був схоластичний
Основоположну роль у навчально-виховному процесі Києво-Могилянської академії відігравали її колишні вихованці, а згодом - професори, адміністратори і протектори - Феофан Прокопович, Рафаїл Заборовський, Георгій Кониський, Михайло Козачинський та ін. Серед згаданих діячів насамперед треба відзначити педагога, реформатора церковної освіти, науковця і письменника Феофана Прокоповичу широко знаного в цьому світі. Дослідники життя і творчої діяльності ученого аргументовано довели, що Ф. Прокопович займався науково-дослідною роботою бувши ще студентом академії. Пройшовши шлях від учня до професора, префекта і ректора та ігумена Братського монастиря, Ф. Прокопович глибоко й системно займався наукою Так, він мав два власні мікроскопи (одні з перших у Росії). Філософські й теологічні навчальні курси Ф. Прокоповича відрізнялися самостійністю та оригінальністю, ґрунтувалися на вченні про раціональне пізнання, включали елементи знань в галузі зоології, ботаніки, геології
Проведене дослідження показало, що Ф. Прокопович був ініціатором зміни напряму наукової роботи Київської академії. Так, у листі до своїх колег, професорів академії, перед від’їздом на посаду полоцького архієпископа він писав: „Треба не лише йти по стежці, що її протоптали інші учені, але йти вслід за самостійними науковими поглядами, себто стежкою, що, творячи солідну вченість, готує знавців, а не торгашів науки...” [3, 158].
Дослідники історії Київської Академії М. Сумцов, П. Пекарський критикували організацію науково-дослідної роботи в закладі, зазначаючи, що надмірне захоплення піїтикою, риторикою та аристотелівським підходом у філософії призводили до формування нахилу в учнів складати панергіки [4, 6 - 7]. Однак, слід зазначити, що творчість та наукові досягнення випускників академії свідчили про високий рівень та професійну спрямованість науково-дослідної роботи в цьому навчальному закладі.
Із стін Києво-Могилянської академії вийшло багато вчених - природодослідників серед них: К. І. Щепінін, російський професор Московської госпітальної школи, який ініціював перші заняття з розтину, досліджував питання лікувального і профілактичного значення дієти; М. Амбодик-Максимович - автор першої класичної рекомендації з акушерства „Физиологии для естественной истории о человеке” (1787), перших російських ботанічного й анатомо-фізіологічного словників; дослідник в галузі гістології і фізіології нирок А.М. Шумлянський; мікробіологи М.М. Тереховський; Д.С. Самойлович (Сушинський). Києво-Могилянська академія дала світові й визначних істориків: автора п’ятитомного „Дипломатичного зібрання справ між російським і польським дворами (до 1700 р.)” М. М. Бантиш-Каменськощ козацьких літописців С. Величка, Г. Грабена, П. Симоновського[5, 198].
Висновки.
Отже, вищевикладене аргументує такі висновки. Києво-Могилянська академія в історії української вищої освіти стала першим виразним осередком організації науково-дослідної роботи з метою якісної професійної підготовки студентів Прикладом цього слугує організована за ініціативи П. Могили студентська корпорація - об'єднання-прообраз наукового гуртка, члени якого займалися перекладами та видавничою діяльністю. Проведене дослідження показало, що гуртківці у Києво-Могилянській академії під керівництвом провідних науковців виконували не лише наукові дослідження схоластичногохарактеру (що було традицією тодішньої освіти), а й готували разом з викладачами духовні драми, інтермедії або інтерлюдії, народні вертепи, здійснювали розвідки в галузі природничих наук, фізики, астрономії.
Досвід творчої співпраці учених світового виміру зі студентськоюмолоддю у Києво-Могилянській академії має стати взірцем для сучасних педагогів, які проводять практичне оновлення організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах згідно з ідеями творчої співдружності досвідчених науковців, талановитої студентськоїмолоді.
Використана література
1. Сірополко С. Історія освіти в Україні. 2-ге вид. - Львів: Афіша, 2001. - 664 с.
2. Петров М. Акты и документы относящиеся к истории Киевской академии. Т. 1. ч. 1. - К., 1904. - 3424 ст.
3. Материалы для истории русской церковной жизни II Труды Киевской Духовной Академии 1865. -Январь. - С.158.
4. Сумцов Н. К истории южнорусскойлитературы 17-го ст. Лазарь Баранович. - Харьков, 1885. - Вып. 1.
5. Микитюк О. М. Становлення та розвиток науково - дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України (історико - педагогічний аспект) I ХДПУ ім. Г. С. Сковороди - Харків : ОВС, 2001. - 2001. -256 с.
Надійшла до редакції 17.12.2007р.
