CC BY
37ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УЧЕНИХ - ПЕДАГОГІВ НАУКОВОГО ГУРТКА ОСТРОЗЬКОЇ АКАДЕМІЇ РОЗВИВАЮЧЕ НАВИЧКИ НАУКОВО - ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Єфремов С. В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація. У статті розкрито особливості організації навчання учених - педагогів наукового гуртка Острозької Академії розвиваюче навички науково - дослідної роботи студентів. На підставі всебічного аналізу історико - педагогічних джерел показано, що науково - дослідна робота студентів Острозької Академії була професійно спрямованою, відрізнялася гуманітарним спрямуванням змісту, передбачала співробітництво студентів та викладачів (учених - педагогів). Результатом науково - дослідної роботи студентів стали роботи досліджень у риториці, філософії, граматиці, астрономії.
Ключові слова: Острозька Академія, наукового- дослідна робота, науковий гурток
Аннотация. Ефремов С. В. Опыт организация обучения ученых - педагогов научного кружка Острожской Академии развивающих навыки научно - исследовательской роботы студентов. На
основании всестороннего анализа исторично - педагогичных источников показано, что научно -исследовательская работа студентов Острожской Академии был профессионально направленной, отличалась гуманитарно направленным содержанием, предусматривала сотрудничеством студентов и преподавателей (ученых - педагогов). Результатом научно - исследовательской работы студентов стали работы исследований в риторике, философии, грамматике, астрономии
Ключевые слова: Острожская Академия, научно - исследовательскаяработа, научный кружок Annotation. Efremov S. V. Experience of organisation of teaching scientists - pedagogues of the scientific club of Ostrog Academy developing skills of scientific researchful work of the students. During thorough analys of the historical pedagogical resources was shown that scientific researchful work of the students of Ostrog Academy was professionally trended, differentiated humanitarian trended contents and was collaboration of the students and tutors (scientists - pedagogues). The works of researches in ritorics, philosophy, grammar, astronomy resulted from the scientific reaserchful work of the students.
Key words: Ostrog Academy, scientific researchful work, scientific club.
Вступ.
Вивчення багатоаспектних питань організації науково - дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах України перебуває у колі актуальних досліджень широкого загалу учених - педагогів, психологів, філософів, істориків, економістів та інших. Актуалізація розробок у галузі наукознавства пояснюється тим, що у здійсненні науково - технічної політики держави провідну роль відіграють наукові кадри. Від їх творчої професійної спрямованої діяльності в значній мірі залежить рівень наукових досліджень, масштаби і темпи уведення в суспільну практику досягнень науки У розв’язанні завдань науково - дослідної роботи як невід’ємної складової вищої освіти провідну роль відіграють відомі школи і зокрема Острозька Академія - Острозька братська школа
Аналіз історико - педагогічної літератури переконливо доводить, що вже на початку 60 - тих років ХХ століття почали з’являтися узагальнюючі публікації, що певним чином розкривали окремі аспекти проблеми науково - дослідної роботи, а саме були зосереджені навколо питань : організація науково -дослідних робіт, здійснення кадрової роботи в наукових колективах (Г. М. Доброва) ; фінансове забезпечення науки та науково - дослідної роботи (А. Н. Авдулова С. Г. Бублик; А. М. Кулькіна В. Г. Теренова) ; висвітлено динаміку кадрового потенціалу, форми і методи підготовки кадрів для науки, філософський аспект використання науки як форми культурної творчості (А. А. Герасименко) ; умови успішної організації науково - дослідної роботи студентів (Г. Я. Дресвяної, Є. С. Спіцина) ; питання історії створення інститутів та університетів, їхньої структури, підготовки наукових та педагогічних кадрів, видавничої діяльності, зв’язку освіти із промисловістю, напрямів теоретичних й експериментальних досліджень та їх результативності (К. Т. Галкін, В. М. Клименюка, Б. Д. Леніна, В. І. Оноприєнка, А. В. Топчиева, В. Є Чуткерашвили) ; інтегрування науки та навчально - виховного процесу в освітніх закладах розкрито у наукових працях (І. О. Іваненка, І. В. Каташинської Л. С. Коржової Т. Г. Сидорчук).
Варто зазначити, що проблема науково - дослідної роботи студентів є : органічно складовою комплексної програми науково - дослідної роботи кафедр загальної педагогіки „Підвищення ефективності навчально - виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладів” (РК № 1 -200199004104) та кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки “Підготовка викладацьких кадрів для середньої та вищої школи у науково - педагогічній спадщині вітчизняних і світових педагогів, діячів освіти і культуриХІХ - ХХ століття’ (РК № 1 - 200199004104) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
Формулювання цілей роботи.
Мета статті - розкрити досвід організації навчання ученими - педагогами Острозької Академії розвиваюче навички науково - дослідної роботи студентів Результати досліджень.
У розвитку української культуриі освіти особливу роль відігравали братства, відомі як організації релігійного характеру Є підстави вважати, що саме з цих шкіл бере свій початок організація науково -дослідної роботи як складової навчально - виховного процесу навчального закладу вищого типу. У XVI -XVII століттях в Україні існувало 5 груп шкіл які хоч і були різні за своїм ідеологічним спрямуванням, але мали і деякі спільні організаційні форми та методи навчання. Особливе місце серед них займали так звані братські школи, створені братствами - громадські організації православних міщан, а потім і селян в У країні і Білорусії XVI - XVII століття які відігравали особливу роль у розвитку української культури Початок заснування братств окремі дослідники пов’язують ще з ХІ століття, коли члени ремісники гільдій та цехів почали об’єднуватися з метою взаємодопомоги та згрупування парафіян. Більшість науковців дотримуються тієї точки зору, що напередодні 1596 року, коли конфлікт православ’я з католицизмом наприкінці XVI -XVII століття створив, за словами Дмитра Гижевського “групи для утворення двох явищ - релігійної полеміки і національної школгі’ - створили умови для організації вищої освіти. [1, с. 13] На думку вченого „як релігійна полеміка з необхідністю вимагала вищих теологічних студій’, так і народна школа, що постала й поширилася зусиллями релігійно - національних організацій, - братств ’привела до зорганізування вищої освіти з релігійним забарвленням’. [Там саме] До братських шкіл приймали дітей різних станів. Тут вони вчилися читати і писати, а з часом засвоювали середньовічний тривіум. Рівень братської школи визначався рівнем викладачів, які працювали в неї, а також цільністю і змістом тих навчальних предметів (або наук, галузей науковогознання), що вивчаються Братські школи значною мірою сприяли розвитку національної свідомості, піднесенню національно - культурногоруху в Україні
Вивчення історичних джерел яскраво свідчить, що першим навчальним закладом вищого гуманітарного типу була Острозька школа, чи Острозький греко - слов’яно - латинський колегіум Князь К. К. Острозький побудував навчальний заклад за типом західноєвропейських навчальних закладів, але з грецьким православним спрямуванням. К. К. Острозький, людина великого державного Розуму, розробив і почав проводити план освіти в У країні. У продовж 60 - ти років свого існування Острозька братська школа була першою у східних слов’ян школою вищого типу, носієм національної свідомості українського народу та сприяла піднесенню національно - культурногоруху в Україні. [2, с. 18]
Дослідники становлення та розвитку перших вищих навчальних закладів У країни О. М. Микитюк [5], О. М. Алексюк, К. М. Мединський та інші описуючи історіографію функціонуваннята характеризуючи здобутки Острозької вищої школи відзначили, що у 80 - ті роки XVI століття у вищому закладі діяв науковий гурток культурно - освітнього літературного змісту. У ньому співпрацювали високоосвічені особистості, такі як, Дем’ян Наливайко, Василь Суразький, Кирилл Острозький, Тимофій Михайлович, Іван Федоров, Мартин Броневський та інші. Члени гуртка розробляли навчальні посібники, писали полемічні твори, пропагували ідеї православної віри, виступали проти впливу католицизму й уніатству [3] Доказом цього є історичні свідчення про те, що саме завдяки зусиллям викладачів і студентів вищої школи був здійснен переклад Біблії, порівняння, зіставлення текстів чисельних першоджерел Святого Письма з єврейськими та латинськими першоджерелами У сього вчені дослідники вважають, було зроблено більш 80 перекладів. Це була перша в Україні друкованаБіблія, видана старослов’янською (церковно - слов’янською) мовою. Коло науково - дослідної роботи гуртківців було широке : виконання перекладів рукописів з Італії, Балкан ; редагування наукових праць ; консультування підготовка і видання навчальних книг ''Азбука і буквар" (1578), “Хронологія царства небесного” (1581), ''Книжниця'' (1588), '' Псалтир'' (1596) [там же].
Серед основних завдань Острозького гуртку вчених було : а) підготовка біблейського тексту до друку ; б) друкарською справою - ведення друкарні ; в) полемикою проти наступу на Православіє католиків та уніат ; г) перекладанням творів Святих Отців на церковно - слов’янську мову з мови грецької ; д) друкуванням Богослівських книг. [4, с. 112]
З’ясовано, що серед членів острозького гуртка існував чіткий розподіл обов’язків, хоча форми співпраці були різними. До нього входили серби, українці, поляки, болгари - випускники Падуанського, Венеціанського, Краківського университетів, патриарших училищ, протестантських шкіл тощо. Це була надзвичайно складна й об’ємна наукова редакційна та перекладацька праця. Необхідні були й чималі організаційні зусилля, щоб отримати рукописи з Балкан, Італії, які б мали і наукове і педагогічне і духовно -релігійне визначення [1, с. 31]
Про високий рівень освіти та ґрунтовну наукову, фахову підготовку визначної діяльності викладачів свідчить те, що у Острозької братської школі викладали грецьку, слов’яно - руську, латинську мови тому академію часто називали „Тримовний ліцей або Граматична школа або греко - слов’янська школа”. Навчання в школі не обмежувалося азбукою, молитвою чи читанням псалтиря, а будувалосяза тогочасним зразком „семі вільних мистецтв” : тривіум і квадріум - грамматика, риторика, діалектика, арифметика, логіка, музика, астрономія. [2, с. 19]
Орієнтуючись викладанням та вивченням трьох мов доцільно для кожної з них з’ясувати значення у Острозький Академії. Слов’янська мова - це була мова церковна й літературно русько - українська мова. На вивчення її в Острозі звертали поважну увагу та вивчали її глибоко Це булай викладова мова Острозької Академії школи, яка мимоволі мусила збігатися з живою тогочасною українською мовою. Відразу виникла потреба впорядкувати цю церковну мову у навчання, вже у 1586 - го року вийшла перша її граматика яку склав Лаврентій Зизаній. Пізніше вийшла вже наукова Граматика церковно - слов’янської мови - це була граматика учня та учителя Острозької школи Мелетія Смотрицького 1619 року. Головної та основною
мовою вивчення була мова грецька - мова Святих Отців її тут добро вивчали. Першій проректор Острозької школи Герасим Смотрицький писав „А кому на світі, може бути тайною, що від греків пішли філософи, богослови”. Латинська мова - державна мова, без знання в Польщі ступити не можно було. Це було потребою життя. [4, с. 108 - 110]
Як свідчить проведене дослідження викладачі риторики Острозької Академії вчили учнів розбирати, порівнювати речення та складання промов, оригінальних творів з різних питань на визначну тему з філософії, богослов’я. Діалектичні та астрономічні навчальні уроки грецьких вчених відрізнялися самостійністю та оригінальністю, ґрунтувалися на вчення про раціональне пізнання, включали елементи знань в галузі зоології, ботаніки, геології.
Аналізуючи науково - дослідну роботу у Острозький Академії, варто відмітити, що початковою основною метою цієї роботи визначалося „формування вмінь вільно висловлювати думки латинською мовою та оволодіння ґрунтовими знаннями з основних наук”. Практично науково - дослідна робота студентів передбачала участь у диспутах і колоквіумах виконання самостійних завдань пошукового характеру на уроках риторики, філософії, астрономії. Загальний характер навчально - виховного процесу був наближений не до теоретичної схоластики, а до практичного професійного спрямування. Стратегічною метою вчителі визначили : розвиток розуму учнів, не обтяжуючи їхньої пам’яті зазубрюванням Учні Острозької школи могли самостійно опанувати наукові знання в багатій бібліотеці, у який крім книг, було чимало давніх рукописів.
Основоположну роль у навчально - виховному процесі Острозької братської школи відігравала бібліотека. Вона мала величезну кількість літератури, а саме „Космографія” (Себастьян Монстер - Базель 1550), „Греко - латинський словник” (Калепіна - Базель 1562), ’Трагедія Євріпіда” (Базель 1551), ’Промова Ціцерона”, „Грецька граматика Кленарда”, “Книга повчань Сірахових”(Вітенберг 1563), „Притч Соломонових’ (Вітенберг 1535).
Висновки.
Отже, Острозька Академія була першим навчальним закладом на Україні де почав діяльність науковий гурток викладачів який створив умови для успішної науково - дослідної роботи студентів упродовж навчання, а саме викладачі розробляли навчальні посібники, підручники, перекладали рукописі з Греції, Італії, редагування, консультування, а також підготовка і видавництво книжок, вчили студентів навичкам науково - дослідної роботи у риториці, граматиці, астрономії, філософії, зоології, ботаніки, діалектики. Досвід творчої співпраці учених світового рівня зі студентською молоддю у Острозькій Академії має стати взірцем для сучасних педагогів, які проводять практичне оновлення організації навчально - виховного процесу у вищих навчальних закладах згідно з ідеями творчої співдружності досвідчених науковців талановитої студентськоїмолоді
Подальші дослідження рекомендуєтьсяпровести у напрямку вивчення досвіду організації науково -дослідної роботи студентіву інші історичні періоди
Література
1. Алексюк О. М. Педагогіка вищої школи Історія. Теорія. Підручник - К.: Либідь, 1998. - 560 с.
2. Микитюк О. М. Становлення та розвиток науково - дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України (історико - педагогічний аспект) / ХДПУ імені Г. С. Сковороди - X: ОВС, 2001. - 256 с.
3. Острозька Академія XVI - XVII століття Єнціклопедичне видання. - Острог, 1997. - 300 с.
4. Митрополіт Іларіон Князь Константин Острозький та його культурна праця. Історична монографія. -Вінніпег. - 1958. - 216 с.
5. Микитюк О.М. Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти України в XIX ст.: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01/ О.М. Микитюк; Ін-т педагогіки АПН України — К., 2004. — 42 с. — укр.
Надійшла до редакції 12.09.2008 р.
