CC BY
13
• впорядкування д1яльност1 оргатзованих 1 неформальних риншв, вщновлення державного контролю якост товар1в по вс1х каналах продажу, забезпечення захисту прав споживач1в;
• створення р1зних нових видов об'еднань в оптовш торпвл1, у тому числ1 на принципах франчайзингу;
• формування лопстичних систем на товарних ринках, де оптова ланка повинна вщгравати активну роль як оргатзатора, координатора, штегратора про-цесу управл1ння товарними, шформацшними та фшансовими потоками;
• впровадження на оптових тдприемствах автоматизованого облшу товарору-ху та системи швидкого реагування на змши кон'юнктури ринку 1 своечасно-го доведення товару до роздр1бно! торпвлц
• удосконалення маркетинговой д1яльност1 оптових тдприемств;
• оптим1защя товарних запашв за обсягом та структурою;
• накопичення на складах оптових тдприемств товарних запасш сезонного приз-начення та формування резервних джерел для своечасного товарного забезпечен-ня роздр1бного оптового товарообороту на випадок змши кон'юнктури ринку;
• удосконалення процесу оптового продажу товар1в, розширення номенклату-ри послуг, що надаватимуть оптов1 посередники товаровиробникам 1 тд-приемствам роздр1бно!" торпвлц
• тдтримання необхвдно! штенсивност товаропотошв;
• стимулювання розвитку сучасно!' складсько! мереж1 в оптовш торпвл1, зокре-ма комплексно мехатзованих та автоматизованих склад1в, а також сприяння розвитку самостийного складського б1знесу, створенням склад1в-готел1в, склад1в гарантшного збертання, консигнацшних, митно-лщензшних;
• розширення банювського кредитування тдприемств оптово! торпвля для розвитку оптового товарообороту, накопичення товарних запашв.
Лiтература
1. Голошубова Н. Стратег1чн1 напрями розвитку оптово! торпвл1 споживчими товарами// Пщприемство, господарство 1 право. - 2003, № 10. - С. 22-26.
2. Мозник Л. Територ1альна диференщащя споживчого ринку// Економша Укра!ни. 2003, № 2. - С. 36-37.
3. Сальников О., Азарян О. Оптов1 продовольч1 ринки як елемент шфраструкгури споживчого ринку// Торпвля 1 ринок Укра!ни. - 2002, вип. 13, т.2. - С. 277-284.
4. Шведчикова Т.М. Проблеми товарного об1гу в Укра!т// Актуальш проблеми еко-ном1ки. - 2003, № 11. - С. 34-46.
УДК338.45:615: 351.824.5(477) Асист. 1.Б. Дутчак1 -Льв^вський НУ
м. 1вана Франка
ОПТИМВАЦ1Я ТОВАРОПРОСУВАННЯ Л1КАРСЬКИХ ЗАСОБ1В П1Д ВПЛИВОМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Ц1Н НА НИХ
Запропоновано видшяти окремий метод цшоутворення, що враховуе вплив державного регулювання цш на л1карськ1 засоби. Альгернагивнi шляхи опгимiзацii товаропросування лшв на фармацевтичному ринку сприяють тдвищенню рента-бельносп торгових посередниюв 1 створюють кращ1 умови кутвл1 медикаменпв для кшцевих споживач1в.
Ключов1 слова: фармацевтичний ринок, оргашзащя збуту л1карських засоб1в, державне регулювання цш, торгов1 фармацевтичш пiдприемсгва.
1 Наук. кер1вник: проф. £.В. Мних, д-р екон. наук - Кшвський нащональний торгово-економ1чний ушверситет
Assist. I.B. Dytchak - Lviv NU named after Ivan Franko
The Distribution System Optimisation under the State Regulation of Prices on Pharmaceutical Products
The pricing model for pharmaceutical products under the state regulation of prices is described in the article. Alternative medicine distribution scheme determines the most available marketing channels to satisfy the requirements of consumers, producers, distributors and sellers on pharmaceutical market.
Keywords: pharmaceutical market, distribution of medicine, state regulation of prices, allocation formula, trade pharmaceutical enterprises.
Перед фармацевтичними фiрмами сто!ть завдання не лише створення ефективних i безпечних лжарських засобiв, а й встановлення на них доступ-них щн i пошуку фiрмою нових технологш збуту свое! продукци. Маючи це за мету, представництва фармацевтичних фiрм у регюнах держави оргашзо-вують та ушфжують канали фiзичного розподшу лжарських засобiв, при цьому надають увагу достовiрнiй шформаци про лжарсью засоби, полегшен-ню И доступу до щльових споживачiв. Поряд з тим, на ринку фармацевтично! продукци шдприемства-продавщ знаходяться у постiйному пошуку альтерна-тивних шляхiв пiдвищення прибутковост в умовах державного регулювання максимального рiвня торгово! нацiнки до щни виробника на лiкарський засiб.
Особливост правового поля, що регламентуе торпвлю медикаментами, полягають у суворому регулюванш цiноутворення з боку держави. Через встановлення максимальних норм торгових нащнок на лiкарськi засоби державш органи виконують функцiю захисту сощально малозабезпечених громадян. Держава прагне зменшити кiлькiсть ланок перепродажу медикаментiв шляхом обмеження вщсотка торгово! нацiнки. Таке обмеження спонукае продавщв усiх промiжних ланок перепродажу використовувати лише певну частину iз дозволено! величини торгово! нащнки. З одного боку - неможливо уникнути кiлькаразового перепродажу медикамеипв на шляху вiд виробника до спожи-вача, а з шшого - загальна сума торгових нащнок на вЫх ланках перепродажу не може перевищити максимально встановлену законодавством межу.
Право регулювати рiвень граничних торгових нащнок на лжарсью засоби, перелж яких визначаеться спшьним наказом Мiнiстерства охорони здо-ров'я та Мiнекономiки i порядок !х регулювання залишаеться в руках регь ональних органiв виконавчо! влади. Обласш державнi адмiнiстрацi!' видають розпорядження "Про торпвельш надбавки на лiкарськi засоби i вироби ме-дичного призначення", яке рееструеться в обласному управлшш юстицiй. По-ложення таких розпоряджень регулюють граничш рiвнi торговельних нащнок на лжарсью засоби та вироби медичного призначення, зазначеш у Пере-лiку вiтчизняних та iмпортних лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення, щни на яю шдлягають державному регулюванню. Граничний розмiр торгово! нацiнки звично встановлюють на рiвнi до 10 % до оптово! цiни виробника (митно! вартостi) - при закупiвлi за бюджетш кошти державними та комунальними закладами охорони здоров'я; до 20 % до оптово! щни виробника - для втизняних лжарських засобiв i виробiв медичного призначення при реалiзацi! населенню через аптечну мережу; до 30 % до митно! вартост -для iмпортних медикамеилв при реалiзацi! через аптечну мережу.
Вважаемо за доцшьне видiлити окремий метод цшоутворення, який описуе цiноутворення торгових фармацевтичних шдприемств. Практика по-казуе, що торговi фармацевтичнi пiдприемства здiйснюють витрати на прид-бання фармацевтичного товару та витрати на збут, а з цього випливае, що та-кий метод цшоутворення мае грунтуватись на витратнш модель Також треба брати до уваги те, що при витратнш моделi визначену щну на товар доцшьно коригувати з урахуванням ринкового попиту на цей товар i щн конкуренлв, про що свiдчить досвiд цiноутворення на шдприемствах, що виступають об'ектами дослщження (ТзОВ "Едельвейс", СП ТзОВ "Неосвгг"). Враховуючи сказане, можна взяти за основу метод надбавок, зпдно з яким щну товару визначають додаванням до витрат виробництва i збуту певно! надбавки. Од-нак, цей метод не вщображае особливостей цшоутворення на торгових фармацевтичних шдприемствах, яю полягають у нарахуваннi торгово! нацiнки в межах граничного розмiру нацiнки до цiни виробника з врахуванням частки використано! торгово! нащнки на попереднiх ланках перепродажу.
Таким чином, метод цшоутворення торгових фармацевтичних шдприемств, на нашу думку, буде мати вигляд (1):
^Ц прод шах = Ц вир. {1 + Н шах : 100)
Ч
(1)
Ц ирод.а = Ц вир. (1 + (Н куп. + Н а) : Ю0);
де: Ц прод. тах - максимальна щна продажу, що може бути встановлена на лшарський зашб при реалiзацi! кiнцевому споживачевц Ц вир. - цiна виробника; Ц прод.А - щна продажу шдприемства А; Н тах - максимальний вщсо-ток (%) торгово! нацiнки на лiкарський заЫб; Н куп. - вiдсоток (%) торгово! нацiнки, сплачений у складi цiни продавця при купiвлi лшарського засобу з метою подальшого перепродажу; Н А - вiдсоток (%) торгово! нащнки, яку встановлюе шдприемство А при реалiзацi!' лiкарського засобу.
Зауважимо, що торпвля медикаментами забезпечуе просування товару iз сфери виробництва у сферу споживання. Вона здшснюеться аптечними шдприемствами приватно!, державно! та ш форм власностi. У торгiвлi вели-ке значення мае мобшзащя внутрiшнiх ресурсiв, рентабельна робота, прис-корення оборотностi оборотних кош^в. Торгiвля лiками не створюе матерь альних благ, тому прибуток у торгiвлi формуеться за рахунок сум реалiзова-них торгових нацiнок на лжарсью засоби. Всi витрати, пов'язаш з реалiзацiею товарiв у торпвл^ формують витрати обiгу, вони покриваються за рахунок торгових нацiнок i не включаеться у "виробничу собiвартiсть" продукцi!.
Якщо торговi пiдприемства одержують товари за договiрними цiнами, то на таю товари до договiрно! щни додаеться торгова нацiнка i утворюеться роздрiбна цiна. Сума, сплачена торговим шдприемством за товар, вважаеться кушвельною вартiстю.
Характерним для фармацевтичного ринку е те, що: по-перше, покупщ прагнуть купувати найефективнiшi, найбшьш якiснi лiки за доступними щнами в необхiднiй кiлькостi; по-друге, виробники i продавцi лiкiв прагнуть максимь
зувати прибуток вщ реал1зацп лшв при мшмальних витратах; по-трете, вироб-ники не мають ф1зично! змоги продавати вроздр1б виготовлеш лжи кшцевим споживачам, { навпаки, споживач1 не мають змоги !здити по всш територп Ук-ра!ни { закордон, щоб купувати !х напряму вщ виробника. Тому неможливо уникнути перепродажу медикаменпв 1, вщповщно, збшьшення цши на них, ад-же при кожному наступному перепродажу до цши товару включають суму на-раховано! нацшки; по-четверте: держава регулюе граничний р1вень торгових нацшок, який може бути встановлено до цши виробника на лжарський зас1б сумарно на вс1х р1внях перепродажу. На кожному р1вш перепродажу ф1рма-продавець змушена використовувати лише частину 1з дозволеного вщсотка торгово! нацшки, щоб наступна ланка торгових посередниюв теж мала змогу встановити торгову нацшку, шакше торпвля медичним препаратом стане нерентабельною. Встановлення максимального р1вня торгово! нацшки спонукае до скорочення ланок перепродажу. При цьому торгов! фармацевтичш тд-приемства на вс1х р1внях перепродажу намагаються збшьшувати товарооборот, оптим1зувати витрати, вибирати таю оргашзацшш форми тдприемства, як да-ють змогу охопити через торгову мережу якомога бшьшу територт
Необхщнють посередництва на фармацевтичному ринку пояснюеться неможливютю прямого ствроб1тництва значно! частини аптек { лжувально-профшактичних заклад1в 1з виробниками, оскшьки [2]:
• мш1мальна сума контракту { парти поставки настшьки велию, що через нес-тачу об1гових кошт1в неможливо закупити необхщний товар;
• закутвля може спричинити затоварювання медикаментами того або шшого виробника, котрий, звично, мае вузький асортимент;
• витрати на доставку товару за умов самовивезення збшьшують суму матерь альних витрат покупця.
Рис. 1. Приклади канал1в розподту рннихр1вшв
Зауважимо, що piBeHb каналу збуту - будь-який посередник, що вико-нуе ту чи шшу роботу щодо просування товару до споживача [3, с. 143]. Приклади традицшних каналiв розподшу рiзного рiвня наведено на рис. 1.
Довжину каналу збуту медикамент визначае кiлькiсть посередникiв, через яких лжи проходять на шляху вщ виробника до споживача [1, с. 290292]. Канали нульового розподшу, або канали прямого збуту, складаються з виробника, який продае свш товар безпосередньо споживачам (через вщдш збуту, збутовi фiлiï, мережу фiрмових аптек тощо). У каналах з бшьшою юль-кiстю рiвнiв, наприклад, у трирiвневому, до посередникiв додаються ще тд-приемства дрiбного гурту, що купують товари у потужних гуртовиюв i пе-репродають ïx аптекам.
Ефективнiсть функцiонування каналу визначають щонайменше трьо-ма показниками: перюдом часу, за який товар проходить шлях вщ виробника до споживача (швидюстю товарного руху); витратами на реалiзацiю (у розра-хунку на одиницю товару) i наявшстю можливостей ïx зниження; обсягом ре-алiзацiï продукцiï за одиницю часу (швидюстю збуту товару).
При виборi каналу розподшу й визначенш його довжини та ширини належить враховувати таю основш фактори: споживачiв (ïx юльюсть, концен-трацiю, частоту здiйснення покупок, розмiр середньоï покупки); товар (вар-тiсть лiкарського засобу, новизну, властивосл, термiн зберiгання); конкурен-тiв (ïx кiлькiсть, асортимент медикаментiв, методи збуту медикаментiв); ринок (мiсткiсть, насичешсть, перспективи); можливостi фiрми (фiнансове становище, конкурентоспроможшсть).
Критерiями, якi варто враховувати при виборi посередникiв, можуть бути: принципи ринковоï поведiнки посередника, його репутащя; досвiд ро-боти на ринку; сегмент ринку, що його займае посередник; характер спещаль заци (наявшсть регiональниx фiлiй, роздрiбноï мережi тощо); квалiфiкацiя персоналу; надшшсть i добросовiснiсть посередникiв; стан матерiально-теx-нiчноï бази; фiнансове становище (платоспроможшсть, джерела фшансуван-ня i залежшсть вiд кредитних ресурсiв).
На нашу думку, одним iз альтернативних способiв збiльшення обсягу збуту виступае розширення обсяпв господарювання торгового посередника.
Розширення обсяпв господарювання дае змогу торговим фармацев-тичним шдприемствам оминути чи об'еднати принаймнi одну iз ланок перепродажу лжарських засобiв на шляху вщ виробника до споживача. А це, у свою чергу, дае змогу скористатися бшьшою часткою iз дозволеноï норми торговоï нацшки до цши виробника, та отримати збшьшення доxодiв через зростання сум реалiзованиx торгових нацшок.
Великогуртовi торговi фармацевтичнi пiдприемства мають у своему розпорядженш великi гуртовi склади та здшснюють купiвлю великих партiй найменувань фармацевтичноï продукцiï вiд заводiв виробниюв з рiзниx регi-онiв Украши, а також з-за кордону. Заводи-виробники лжарських засобiв за-цiкавленi у великогуртових покупцях у рiзниx регюнах Украïни. Великогур-товi торговi фармацевтичш пiдприемства здiйснюють продаж фармацевтич-^ï продукцiï окремими партiями середньогуртовим покупцям (рис. 1). Тому
великогуртовi торговi фармацевтичнi пiдприемства мають змогу розширюва-ти свою дiяльнiсть шляхом створення окремих шдроздшв з продажу дрiбно-гуртових партiй товарiв поряд iз середньогуртовим продажем. Це буде вима-гати прийняття на роботу додаткових пращвниюв для оформлення супровщ-но! документацi!, формування замовлень, сортування i складування таких за-мовлень на окремих складах, пращвниюв та примщень для зберiгання i доставки.
У свою чергу, середньогуртовi торговi фармацевтичнi пiдприемства закуповують медикаменти вщ великогуртових продавцiв (рис. 1), що змен-шуе витрати i ризики, пов,язанi з купiвлею i доставкою фармацевтичних това-рiв напряму вщ заводiв-виробникiв, якi звично розмщеш в рiзних областях Укра!ни. Середньогуртовi торговi фармацевтичнi пiдприемства мають мож-ливостi розширення дiяльностi через налагодження спiвпрацi з аптечними ус-тановами. Це, у свою чергу, вимагатиме збшьшення постшних витрат на ор-ганiзацiю i ведення торгiвлi з такими покупцями.
Дрiбногуртовi торговi фармацевтичш пiдприемства звично закуповують медичш препарати у середньогуртових продавцiв та перепродують !х дрiбними партiями-замовленнями аптекам. Дрiбногуртовi торговi фармацев-тичнi шдприемства теж мають змогу розширювати обсяги господарювання шляхом вщкриття окремих торгових шдроздшв у виглядi фiлiй та здшснюва-ти торгiвлю медикаментами вроздрiб.
Аптечнi заклади становлять замовлення та закуповують медикаменти дрiбними партiями чи окремими замовленнями вщ дрiбногуртових продав-цiв. Аптеки теж знаходяться у постшному пошуку шляхiв збiльшення при-бутку шляхом зростання обсягiв реалiзацi!. Досягнути зростання доходiв аптечного закладу можна шляхом вщкриття мережi аптечних кiоскiв, що охоп-люють бшьшу територiю. Аптечнi кiоски значно розширюють обсяги реалiза-цi! через те, що вони розташоваш у близьких та доступних для споживачiв мюцях.
Отже, державне регулювання цш на фармацевтичному ринку е шдста-вою для видiлення окремого методу цшоутворення на лшарсью засоби та спонукае до оптимiзацi! товаропросування медикамент з метою пiдвищення рентабельностi торгових посередниюв.
Л1тература
1. Белошапка В.А., Загорий Г.В., Ксенко В.А. Стратегическое управление и маркетинг в практике фармацевтических фирм: Учебное издание/ Под ред. В. А. Белошапки. - К.: РИА "Триумф", 2001. - 368 с.
2. Громовик Б.П., Кухар О.О. Удосконалення д1яльносп фармацевтичних ф1рм-ви-робниюв щодо просування лшарських засоб1в на в1тчизняний ринок: Методичш рекомендаций Укр. центр науково-методолопчно! 1нформац1! та патентно-л1ценз1йно! роботи. - Л., 2000. - 21 с.
3. Фармацевтичний маркетинг/ Громовик Б., Гасюк Г., Мороз Л., та ш. - Льв1в, 2000. - 314 с.
