CC BY
18
M. В. Дyбiнiнa
УДК 332.14
M. В. Дубшша,
кандидат eкономiчних наук, 1нститут економти npoMU^oeocmi HAH Украгни,
м. Донецьк
ОПТИMIЗАЦIЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ПPОMИСЛОBОСТI MICTA З УPАХУBАННЯM ЙОГО КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
Пpоблемa конкypентниx пеpевaг i конкуренто-спpоможностi теpитоpiй в тепеpiшнiй чaс зшхо-диться в почaтковiй стaдiï дослiдження. Бiльшiсть до^джень пpидiляe yвaгy конкypентоспpомож-шсть ^arn aбо ïx груп, тодi як пш^ння pегiонaль-но1' конкypентоспpоможностi i конкypентоспpомо-жност мiст не отpимaло всебiчного дослвдження. Виявлення економiчноï ^^оди конкypенцiï мiст, aнaлiз фоpм, основних тенденцш i сyпеpечностей pозвиткy в yмовax глобaльноï економiки стaють aктyaльними не тiльки в нayковомy, aле i пpaктич-ному сенсi. Iнтеpес до пpоблемaтики конкypенцiï мiст, що остaннiм чaсом знaчно тдвищуеться, обу-мовлено i тieю обстaвиною, що мiстa, поступово стaючи економiчними суб'екгами нaцiонaльноï економiки, pозpобляють i pеaлiзyють стpaтегiï влaсного pозвиткy, мaсштaбнiше долyчaються до iнтегpaцiйниx пpоцесiв. Сьогоднi мiстa повиннi ефектившше викоpистовyвaти нaявний pесypсний потенцiaл i зaстосовyвaти комплекс меxaнiзмiв, якi спpиятимyть тдвищенню piвня конкypентоспpо-можност ïx економiки. По ввдношенню до мiст в тепеpiшнiй чaс зaстосовyeться великa кшьшсть по-ложень, якi спочaткy викоpистовyвaлися тiльки по ввдношенню до тд^иемств. Тaк, теpмiн «конку-pентоспpоможнiсть», який paнiше зaстосовyвaвся в пеpшy чеpгy для ощнки дiяльностi пiдпpиeмств (як здaтнiсть фipми пpидбaти, збеpегти i збiльшити чaсткy нa pинкy) 3apa3 викоpистовyeться тaкож для гpyп пiдпpиeмств, мiст, pегiонiв i деpжaв. Кiлькa pокiв тому, в 2012 p., 3a iнiцiaтивою aмеpикaнськоï тpaнснaцiонaльноï фiнaнсовоï гpyпи Citigroup в paмкax пpоектy «Точки зpостaння» (Hot Spots) з метою визшчити як сyчaснi мегaполiси зaлyчaють тапи^ли, бiзнес i людей i пош^юють економiчний, полiтичний i кyльтypний вплив, почэлося глобaль-не дослвдження i сyпpоводжyючий його pейтинг мiськоï aгломеpaцiï свiтового зтачення 3a покaзни-ком конкypентоспpоможностi - iндекс конкуренто-спpоможностi мiст свiтy (The Global City Competitiveness Index). Автоpи пpоектy ввaжaють, що в XXI ст. конкуренщя pозгоpнеться не тальки мiж кpaïнaми, a пеpевaжно мiж мiстaми. 3a основу pоз-paxyнкiв пpийнятa методикa бpитaнського дослвд-ницького центру The Economist Intelligence Unit (aнaлiтичний пiдpоздiл бpитaнського жypнaлy Economist), зaсновaнa нa комбiнyвaннi ^am^'m-них дaниx i pезyльтaтiв експеpтниx опитyвaнь з фaxiвцями в гaлyзi мiського yпpaвлiння, меpaми мiст i кеpiвникaми мiжнapодниx компaнiй. Miстa ощнюються 3a 31 економiчним, соцiaльним i поль
тичним KpHTepieM (21 яшсних i 10 кшьшсних пока-знишв), як детально характеризують конкурентос-проможнiсть мюько! агломерацл, що знаходиться на рiзних рiвнях економiчного розвитку. Bei показ-ники згруповано у BieiM основних категорш:
1. Економiчний потенцiал.
2. Фшансова система.
3. 1нститути.
4. Людський капiтал.
5. Фiзичний капiтал.
6. Глобальна штегращя.
7. Сощально-культурне середовище.
8. Навколишне середовище.
Щодо Украши, то проблема конкурентоспро-можност мют i територiй актуалiзувалася напри-шнщ 90-х рр. минулого сторiччя тд впливом рин-кових трансформацiй. Прийнято вважати, що роз-виток походить ввд економiчноl рiвноваги мiж те-риторiями в тих випадках, коли мобшьш чинники виробництва розмiщуються там, де можна отрима-ти ввд них максимальну вигоду. У бшьш широкому сенсi структурнi змiни «беруть початок» в свтово-му попит! або iнновацiях, якi далi розповсюджу-ються на нащональний, регiональний i мунщипа-льний рiвнi. Bченi ввдзначають такi основнi свiтовi тенденцп в розвитку сучасних мiст, як також зна-ходять вiддзеркалення в розвитку укра!нських аг-ломерацiй: з одного боку - децентралiзацiя, зрос-тання економiчних можливостей, з iншого боку -глобалiзацiя економiки, тдвищення ролi мiждер-жавного рiвня в ухваленн рiшень. Для бiльшостi великих мют характерною особливютю е iстотна вiдмiннiсть мiж центральною частиною мiста i його периферiею. Крiм того продовжуеться мiграцiя на-селення не тшьки з села в мiсто, але i з малих мiст в велим i бiльш заможнi мюта. В результат збшьшу-еться питома вага урбанiзованих територiй, за ра-хунок сiльських територiй формуються новi тери-торп забудови, але в той же час не придшяеться належно! уваги якостi мiського середовища i ввд-новленню деградованих територш. Основним за-вданням ефективно! мюько! полiтики повинно стати змiцнення потенцiалу мiст шляхом максимально ефективного використання переваг i ресурсiв для зростання.
Виходячи з об'ективних умов, найбшьший ш-терес представляе оптимiзацiя ресурсного потенщ-алу, що спираеться на якюну характеристику голо-вних чиннишв, що зумовлюють конкурентоспро-можнiсть, розкривають перспективи ll' розвитку. Як свiдчать результати дослiджень, найшвидше перет-
Таблиця 1
Показники Роки
2005 2006 2007 2008 2009 2010
ОсновнД
засоби
(у факт.
цшах на
кднець
року, млн грн) 46732,9 62172,9 75459,8 107181,7 114994,2 130048,6
Введення
в д1ю
основних
засоб1в (у
факт.
цднах, млн грн) 2928,8 3866,0 5375,5 6897,2 7209,7 4554,3
Стушнь
зносу
основних
засоб1в
(%) 49,1 46,3 42,3 48,1 49,1 54,3
Складено за: Статистичний щор1чник Донецько! об-ласт за 2011 рш/ Державний комггет статистики Украши; Головне управлшня статистики у Донецькш областц за ред. О.А. Зеленого. - Донедьк, 2012. - С. 68, 70, 72.
ворення вДдбуваються в економДцД великих мiст, як1 е ядрами економДчно! реструктуризацп: для великих мДст структурн змiни стають головним напря-мом розвитку. За вДдповДдних умов такi мiста мо-жуть стати точками економiчних перетворень кра-1ни в цДлому. Сукупний ресурсний потенцДал гру-пуе ресурси i е цiлiсним виразом можливостей розв'язання поставлених завдань за допомогою об'еднання ресурсiв. Але сам термiн «потенцДал» свiдчить про те, що цД можливостД повною мiрою або не виявлено, або не сформовано, або не упред-метнено.
При аналiзi стану i прогнозуваннi ресурсного потенцДалу можливий iзольований огляд окремих видiв ресурсiв. Такий пiдхiд умовний. Враховуючи, що ресурсний потенцДал функцiонуе як едине цiле, важливо розглянути пДдходи до визначення спДв-вiдношень мiж його складовими з метою оптимДза-цд! пропорцiй мiж ними.
На господарську, економiчну дДяльнДсть знач-ною мДрою впливають виробничД (економiчнi) ресурси, !х структура, оптимальне поеднання. Важли-ва властивiсть виробничих ресурсДв - !х обмеже-нДсть. Дефщит тих або Днших видДв ресурсДв харак-терний для всДх економiчних систем, що знаходять-ся в режимД розвитку, оскДльки постДйно зростають 1 змДнюються потребi суспiльства.
ОднДею з характеристик мДста в цьому напрямД е структура 1 стан основних фондДв. Так, дат про основнД засоби м. Донецька, як великого промисло-вого мДста Сходу Укра!ни наведено в табл. 1.
СлДд зазначити, що коли протягом тривалого часу рДвень зносу не перевищуе 40%, то це е до-статнДм для забезпечення розширеного вДдтворення основних фондДв. Якщо ж протягом декДлькох рокДв рДвень зносу коливаеться в межах 40-50%, то мае мДсце лише вДдтворення основних фондДв. А якщо ступДнь зносу сягае понад 51%, то йдеться про зву-жене вДдтворення та вДдтворювальний цикл пору-
шено. «ДекатталДзащя» виробництва, що абсолютно не поеднуеться з ринковою економДкою, призве-ла до крайньо! зношеностД основних фондДв, руй-нування закономДрних основ оновлення виробничо-го апарату 1 в Днших мДстах, наприклад обласного пДдпорядкування (табл. 2). Однак пДдвищення зносу основних засобДв, яке вДдповДдно до офДцДйних да-них, зафДксовано за перДод 2005-2010 рр. не можна безперечно розцДнювати як негативне явище, оскД-льки вДдмшшстю деяких галузей останнДми роками е прискорення вибуття безперспективних потужно-стей Дз хронДчно низьким рДвнем завантаження; списання обладнання, подальше використання яко-го не здатне забезпечити виробництво високоякДс-но! продукцл. У таких випадках не вДдбуваеться адекватно! замДни потужностей, що вивДльняються.
Таблиця 2
Димамжа основних моказмишв, що характеризують 0CH0BHi засоби __в мктах обласного мiдморядкуваммя*_
Мюта Роки
2005 2006 2007 2008 2009 2010
1 2 3 4 5 6 7
Стушнь зносу основних засоб1в (%)
Мар1уполь 52,4 51,5 51,2 49,6 38,0 41,9
Макивка 45,4 47,3 45,1 46,0 55,3 39,5
Снаюеве 53,6 54,2 49,2 59,5 36,8 31,4
Авдивка 54,9 51,8 55,5 14,3 24,2 32,2
Краматорськ 51,8 56,5 53,5 64,0 95,6 94,9
Горл1вка 51,7 52,0 51,1 48,1 49,5 52,4
Харцизьк 58,6 67,0 68,0 65,3 63,4 64,7
Основш засоби за мютами (у факт. цшах; млн грн)
Мар1уполь 20831,9 24112,3 28284 34410,8 39938,7 41526,2
Макивка 7603,3 8107,2 10232,9 13891,6 22549,7 18630,4
Снаюеве 4896,3 5215,9 6521,5 7043,6 6718,5 7790,5
Авдивка 2321,4 5269,8 5552,8 4799,2 5127,5 5242,7
Краматорськ 3425,5 4158,9 4789,2 11069,4 102657 105402,4
Горл1вка 8062,9 9755,3 11736,4 13220 15934,6 16531,7
Харцизьк 3242,1 5209,3 6826,2 8365,3 8535,3 8813,9
Введення в дш основних засоб1в (у факт. цшах; млн грн)
Мар1уполь 1258,2 2198,7 2867,7 3649,7 1181,6 1003
Зактчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
Маки'вка 274,1 468,3 850,2 631,1 1554,2 1216,9
eнакiеве 54,8 124,5 947,5 305,1 178 127,3
Авди'вка 47,7 90,5 62,1 72,3 92,7 82,8
Краматорськ 234,9 300,4 510,1 982,7 410,1 661,7
Горл1вка 266,8 375,2 493 573,9 364 333,7
Харцизьк 68,9 51,3 252,1 306,9 304 136,2
* Складено за: Статистичний щорiчник Донецько' обласп за 2011 рж / Державний комiтет статистики Укра'ни; Головне управлшня статистики у Донецькш области за ред. О.А. Зеленого. - Донецьк, 2012. - С. 68, 70, 72.
Отже, якюш характеристики основних засобiв перешкоджають зростанню виробництва та випус-ку конкурентоспроможно! продукци. Для забезпе-чення розширеного вiдтворення основних засобiв у перспективi необхiдне, з одного боку, фшансуван-ня в обсягах, як перевищуватимуть обсяги аморти-зацшних вiдрахувань у попередн роки, а з шшо-го — пiдвищення ефективност iнвестицiйного про-цесу, здешевлення будiвництва за рахунок запрова-дження нових технологiй та обладнання. Це мае бути ввдображено у промисловiй полгтищ, яка, на думку фахiвцiв, iз урахуванням рiвня сощально-економiчного розвитку краши, а також вiтчизняних особливостей мае розпочатися з модершзацл «зни-зу».
Стан i ступiнь використання основних фондiв обумовлюе доцшьнють досить високих темпiв ш-вестицшно! активности впродовж тривалого перь оду. На жаль, поки iнвестицiйнi процеси не можуть вважатися задовшьними: серйозною проблемою для в«х мiст i великих (табл. 3), i обласного тдпо-рядкування (табл. 4) залишаеться недостатня швес-тицшна активнють. Практика показала, що чим активнiше iнвестицiйний процес, тим стрiмкiше
темпи вiдтворення засобiв виробництва i робочо! сили. У свою чергу, це зумовлюе пошук найприва-бливiших об'екпв iнвестування, прюритетних i вигiдних напрямiв вкладення катталу, консолвдацл зусиль на регiональному рiвнi з метою прискорення швестищйно^нноващйного розвитку мют. Особливо слад ввдмггити той факт, що саме вггчизняш тд-приемства i оргатзацл розглядаються як найбiльш значущi суб'екти iнвестицiйноl дiяльностi.
Таблиця 3
Характеристика швестицшнот активностi
Показники Роки
2005 2007 2008 2009 2010 2011
1нвестици в основний каштал (у факт. цшах, млн грн) 3065,9 6274,9 8640,9 5130,3 4258,1 9084,9
1нвестици в основний каштал у розрахунку на одну особу (у факт. цшах, грн) 3051,6 6324,2 8769,5 5240,7 4378,0 9405,0
* Складено за: Статистичний щорiчник Донецько! об-ластi за 2011 рш/ Державний комiтет статистики Укра'ни; Головне управлшня статистики у Донецькш областц за ред. О.А. Зеленого. - Донецьк, 2012. - С. 144, 146.
Характеристика швестищйно'1 активносл мкт Донецько'1 областi
Таблиця 4
Мюта Роки
2005 2007 2008 2009 2010 2011
!нвестици в основний каштал (у факт. цшах, млн грн)
Мар1уполь 2350,8 3054,6 3175,8 829,5 809,4 1857,3
Маки'вка 308,1 900,1 866,4 1499,3 626,8 499,0
Снаюеве 338,4 427, 583,3 662,3 536,1 970,9
Авди'вка 198,0 121,0 157,3 100,2 69,8 241,8
Краматорськ 217,2 481,6 762,1 493,4 463,2 616,5
Горл1вка 440,1 474,1 476,1 169,1 194,0 554,9
Харцизьк 95,2 254,2 240,2 114,7 88,7 186,4
!нвестици в основний каштал у розрахунку на одну особу (у ф акт. цшах, грн)
Мар1уполь 4702,4 6174,2 6456,1 1695,7 1663,7 3837,3
Маки'вка 744,5 2213,9 2149,6 3749,1 1579,3 1265,7
Снаюеве 2251,9 2966,0 4123,0 4764,5 3922,1 7221,1
Авди'вка 5445,6 3347,9 4369,0 2798,1 1963,7 6843,2
Краматорськ 1044,4 2353,8 3751,5 2443,6 2311,4 3096,5
Горл1вка 1484,0 1637,3 1662,4 596,5 690,6 1993,0
Харцизьк 872,4 2364,5 2249,3 1080,8 840,7 1775,3
* Складено за: Статистичний щорiчник Донецько! обласл за 2011 рш/ Державний комiтет статистики Укра!ни; Головне управлгння статистики у Донецькш областц за ред. О.А. Зеленого. - Донецьк, 2012. - С. 144, 146.
З одного боку, той факт, що найбшьш шдуст-рiально розвинеш мiста лвдирують за таким показ-ником як «обсяг iнвестицiй в основний каттал» е позитивною тенденцiею, але з iншого боку, саме в цих мiстах домiнуючими залишаються галузi про-мисловост^ з високим рiвнем фондомюткост! I тому, ситуация, що склалася, не може бути розглянута як приклад iнвестицiйно-iнновацiйноl активностi,
швидше навпаки мае мiсце превалювання екстен-сивних тенденцiй.
Сьогоднi, за умови дефiциту коштiв у бшьшо-стi п1дприемств та безпосередньо держави, залу-чення iноземних iнвестицiй в реальний сектор еко-номiки - питания його виживання (табл. 5).
Важливим елементом активiзацil процесiв ш-вестування е забезпечення сприятливого iнвести-
цДйного клДмату. Особливе значення повинне нада-ватися плануванню як одному з найважливДших аспектДв механДзму управлДння швестицшною дД-яльнДстю на рДвнД мДст. Але при цьому слДд враху-вати, що його слДд сприймати не як закон, а як алгоритм Днвестищйно! дДяльностД. Це дозволить цД-леспрямовано привертати 1 використовувати Днвес-тицДйнД ресурси для розвитку виробничо! сфери, рацДонально використовувати потенцшш ресурси
регДону. Будь-яке навДть саме незначне полшшення швестищйного клДмату - додатковД ресурси, що дозволять мДстам розвиватися. МДсто стане приваб-ливим для масового Днвестора тДльки в тому випад-ку, якщо зробить прДоритетним завданням змДну таких ключових властивостей реального сектора економДки, як стратегДчний характер дДяльностД, цшеспрямованють розподДлу ресурсДв 1 надшнють системи управлДння.
Стан швестицшноТ активностi великих промислових мкт Сходу Укра'l'нi
Таблиця 5
ПромисловД центри сходного регДону Укра1ш 2008 2009 2010 2011 2012
ПрямД iиоземиi швестицп у економДку мДста (млн дол. США)
Диiпропетровськ 1131,8 1328,8 1561,9 2082,0 2314,8
Донецьк 864,0 962,4 1020,9 1450,4 1705,3
ЗапорДжжя 803,2 834,2 855,3 889,7 1040,1
Луганськ 56,7 135,5 120,7 136,2 149,8
ХаркДв 1326,8 1783,4 2403,8 2385,7 1750,9
ПрямД шоземш швестицп у економДку мДста на одну персону (дол. США)
Дншропетровськ 1087,5 1114,3 1323,2 2093,6 2336,0
Донецьк 876,8 983,1 1049,7 1501,0 1773,0
ЗапорДжжя 1026,9 1071,4 1104,0 1154,6 1349,8
Луганськ 118,1 284,8 255,5 292,9 324,2
ХаркДв 923,1 1243,2 1681,2 1674,9 1227,4
* Складено за: ПромисловД центри схДдного регДону у цифрах - 2012/ Державна служба статистики Украш; ГоловешцД управлДння статистики у ЗапорДзькДй областД; за ред. В.П. Головешка. - ЗапорДжжя, 2013. - 22 с.
Практика показуе, а наука доводить, що Днно-вацп виникають у всДх територДальних системах, але з рДзною штенсивнютю. Сталий розвиток Украши пов'язуеться з побудовою Днновацшно! моделД економДки. Щодо оцДнки рДвня шноващйностД промислових пДдприемств мДст, то слДд зазначити, що мае мДсце вкрай нерДвномДрний розподДл шновацш як у розрДзД мДст, так 1 в часД (табл. 6). Ураховуючи наявнДсть офДцДйних статистичних даних в розрДзД мДст, можна констатувати, що промисловД пДдпри-емства сходу Украши прагнуть до пДдвищення тех-нологДчного рДвня промисловостД регюшв незва-жаючи на брак коштДв. МДж тим, серед власникДв вДтчизняних промислових пДдприемств мае мДсце зневажливе ставлення до питань технолопчно! мо-дершзацл. З урахуванням зарубДжного досвДду фД-
нансування НДДКР слДд вДдзначити, що основним джерелом фДнансування е тдприемницький сектор, завдяки якому прискорюеться впровадження на-укових та дослДдно-конструкторських розробок. ПровДднД корпорацл, якД становлять основу нацД-ональних шноващйних систем розвинутих кра1н, забезпечують розробку, виробництво, освоения цДлих напрямДв НТП як у нацДональному, так 1 в глобальному масштабах. В УкрашД ще не сформовано життездатного ядра великих пДдприемств, здатних створювати та освоювати новггш технологи, що негативно впливае на ДнновацДйний клДмат у крашД. У зв'язку з цим необхДдно не тДльки значно розширити масштаби Днвестування, але 1 надати йому ДнновацДйного характеру, значно тдвищити ефективнДсть капДталовкладень.
Таблиця 6
Динамжа iнновацiйноí активностi великих промислових мкт Сходу Украши*
МДсто 2008 2009 2010 2011 2012
Обсяг ревизовано! шновацшно! продукцН (тис. грн)
Дншропетровськ 134624,7 200111,4 413873,0 882433,6 745469,6
Донецьк 1158677,9 1312201,5 339328,8 456824,3 514042,6
ЗапорДжжя 5277120,2 1698334,7 1920297,4 2252877,4 1533078,6
Луганськ 1111150,0 587383,0 740367,5 943796,5 1802794,5
ХаркДв 1286675,2 1605985,7 1360954,1 1171342,9 2669569,2
Питома вага шдприемств, якД займались шновацшною дДяльшстю (%)
Дншропетровськ 6,5 7,4 7,9 7,4 9,3
Донецьк 12,9 12,7 10,6 11,3 12,7
ЗапорДжжя 10,9 7,8 6,3 23,8 30,1
Луганськ 12,7 11,4 15,0 19,2 15,0
ХаркДв 14,2 17,3 20,1 18,3 22,5
* Складено за: ПромисловД центри схДдного регДону у цифрах - 2012/ Державна служба статистики Украши; Головне управлшня статистики у ЗапорДзькш областД; за ред. В.П. Головешка. - ЗапорДжжя, 2013. - 22 с.
Багато учених пДдкреслюють, що мДсто не мо-же бути конкурентоздатний у всДх секторах еконо-мДки та за всДма конкурентними ознаками. Його сталий розвиток залежить вДд здатностД привернути
або створити достатньо прибутковД види економДч-но! дДяльностД. НДяке мДсто не може бути привабли-вДший для всДх видДв економДчно! дДяльностД, 1 успДх в конкуренцл пов'язаний з розвитком тих з них, в
яких у конкретного мюта е конкурентна перевага. Це говорить про необхвднють певно! спещатзацп мiст на деяких економiчних функщях i 1х взаемо-доповненi. Галузева структура крупних мiст харак-теризуеться диверсифшованютю. У цьому 1х ввд-мiннiсть вiд середнiх i малих мiст. Дане положення не суперечить теорп iерархil населених пунктiв. В тепершнш час в галузевiй структурi крупних мiст вiдбуваеться ряд змш Основними тенденциями змiн е: зростання числа учбових закладiв, скоро-чення частки промислових функцiй, змiна структу-ри економiки i збiльшення кшькост дрiбних i сере-днiх тдприемств. Вiд здатностi органiв управлiння територп ефективно використовувати наявн конкурента переваги i створювати передумови для появи i розвитку нових залежить вирiшення бага-тьох соцiальних i економiчних завдань. Ефективне використання конкурентних переваг мiст дозволяе iстотно полшшити його iнвестицiйний клiмат i привернути додатковi фiнансовi потоки для стиму-лювання зростання якост життя на територп. Зрос-танню конкурентоспроможностi мют сприятимуть так заходи:
збереження i залучення в економiку високок-валiфiкованих фахiвцiв, особливо в працездатному вщ;
збереження i створення тдприемств, залучення нових фiрм, що мають стойкий збут свош проду-кци;
залучення нових iнвестицiй в розвиток тих, що дiють або створення нових тдприемств в комуна-льну iнфраструктуру, в житло i сощальний комплекс;
здiйснення i розвиток транспортно-транзитних функцiй;
посилення торгово! спецiалiзацil мют;
залучення i розвиток iнформацiйних центрiв, засобiв масово! шформацл;
залучення туристичних потоков всiх типiв;
розвиток регюнального культурного i юторич-ного потенциалу, сприяючого зростанню привабли-вост мюта як для жителiв, так i для прижджих.
Найважливiшими механiзму, сприяючими зростанню конкурентоспроможносп мiст, е тт, якi сприяють вдосконаленню мюцевого управлiння, активiзацil iнновацiйно-iнвестицiйних процесiв.
Дубшша М. В. Оптим1защя ресурсного потенщ-алу промисловост1 м1ста з урахуванням його конкурентних переваг
Виходячи з об'ективних умов найбiльший штерес представляе оптимiзацiя ресурсного потенцiалу, що спи-раеться на якiсну характеристику головних чинниюв, що зумовлюють конкурентоспроможшсть, розкривають
перспективи 11 розвитку. Сьогодш мюта повиннi ефекти-внiше використовувати наявний ресурсний потенщал i застосовувати комплекс мехaнiзмiв, якi сприятимуть тдвищенню рiвня конкурентоспроможностi 1х економь ки. Як св^ать результати дослщжень, найшвидше пере-творення вiдбувaються в економщ великих мют, якi е ядрами економiчноl реструктуризацп: для великих мют структурш змiни стають головним напрямом розвитку. За вщповщних умов таю мюта можуть стати точками економiчних перетворень кра1ни в цiлому.
Ключовi слова: ресурсний потенщал, промисло-вють, мiстa, конкурентнi переваги, основнi засоби, швес-тицп, шновацп.
Дубинина М. В. Оптимизация ресурсного потенциала промышленности города с учетом его конкурентных преимуществ
Исходя из объективных предпосылок наибольший интерес представляет оптимизация ресурсного потенциала, основой которого являются факторы, обуславливающие конкурентоспособность и раскрывающие перспективу ее развития. Сегодня города должны эффективнее использовать имеющийся ресурсный потенциал и применять комплекс механизмов, которые будут способствовать повышению уровня конкурентоспособности их экономики. Как свидетельствуют результаты исследований, наиболее стремительно изменения происходят в экономике крупных городов, которые являются ядрами экономической реструктуризации: для крупных городов структурные изменения становятся главным направлением развития. При соответствующих условиях такие города могут стать точками экономических преобразований страны в целом.
Ключевые слова: ресурсный потенциал, промышленность, города, конкурентные преимущества, основные средства, инвестиции, инновации.
Dubinin:! M. V. Optimization of resource potential of the city's industry in view of its competitive advantages
Proceeding from the objective conditions of greatest interest is the optimization of the resource potential, the basis of which are the determinants of competitiveness and revealing the prospect of its development. Today the city should make better use of available resource potential and apply the complex mechanisms that will contribute to improving the competitiveness of their economies. According to the research results, the most rapidly changes are occurring in the economy of cities, which are the engines of economic restructuring: the cities structural changes become the main direction of development. Under appropriate circumstances such cities may become by points of economic transformation of the country in hole.
Keywords: resource potential, industry, city, competitive advantages, fixed assets, investment, innovation.
Стаття надшшла до редакцл 12.05.2014 Прийнято до друку 10.09.2014
