CC BY
9
Следует отметить, что окончательный вывод об адекватности модели прототипу делает технолог, занимающийся планированием., на основе проверки результатов статистическими методами на репрезантивной выборке.
Список литературы
1. Мойсеенко В. И., Бутенко В. М., Кузьменко Д. М. Компьютерная система управления движением поездов //Залiзничний транспорт Украши. - 2000. - № 5 - 6. -С.80 - 82.
2. Меркулов В.С., Самсонкин В.Н. Система оперативного планирования погрузочно-разгрузочных работ //Информационно-управляющие системы на железнодорожном транспорте. - 2001.- № 4. - C. 142 - 143.
3. Використання критер^ Кузьмша для кшьюсно'1 ощнки якосп оперативного плану //Информационно-управляющие системы на железнодорожном транспорте. -2001.- № 4. - C. 142 - 143.
4. Меркулов В. С. Математическая модель автоматизированной системы оперативного планирования погрузки-выгрузки в регионе дороги. //Збiрник наукових праць Кшвського ушверситету економши i технологш транспорту, Том 6.- 2001.-с.123
5. Меркулов В. С. Методика застосування автоматизовано'1 системи оперативного планування вантаження та розвантаження у регюш дороги //Iнформацiйно-керуючi системи на залiзничному транспорта - 2004.- №4.- С. 34 - 39.
6.Меркулов В.С. Використання анал^ичного критер^ для ощнки якосп оперативного плану Ж //Iнформацiйно-керуючi системи на залiзничному транспорта -2005.- № 4. - С. 25 - 29.
УДК 656.212
Лухамн М.1. к.т.н. (начальник Донецько'1 залЬзнищ)
ЧекловВ.Ф., к.т.н. (Дон1ЗТ) Похилко С.П., к.т.н. (Дон1ЗТ)
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ПРОЦЕСУ РОЗФОРМУВАННЯ СОСТАВ1В НА СОРТУВАЛЬНИХ СТАНЦ1ЯХ
Постановка проблеми. Простш вагошв на техшчних станщях е одним з основних яюсних показниюв роботи зашзнищ. На Донецькш зашзнищ за перюд з 1993 по 2000 рж простш вагошв на техшчних
станщях збiльшився майже втричi, але за останш роки цей показник поступово зменшуеться [1]. Скорочення простою вагошв на сортувальних станцiях дозволяе скоротити експлуатацшш витрати залiзниць та збшьшити конкурентоспроможнiсть залiзничного транспорту. Основним критерiем, що впливае на простiй вагошв е техшчне оснащення сортувальних станцш.
Аналiз останнш до^джень та публшацш. Основними напрямками розвитку сортувальних станцш Укра'ни та кра'н СНД е: концентращя сортувально!' роботи на меншому числi розвинених станцiй iз закриттям малорентабельних; зниження собiвартостi перевезень; прискорення доставки вантажiв.
Основними напрямками вдосконалювання роботи е: пiдвищення швидкостей руху; скорочення строюв доставки вантажiв; зменшення числа переробок вагонiв; концентрацiя роботи на меншому чи^ станцiй; прискорення переробки составiв на сортувальних станщях.
На техшчних станцiях, якi не задовольняють заданим обсягам роботи та вимогам по обслуговуванню рухомого складу, необхщно провести переоснащення технiчних парюв i ремонтно-екiпiрувальних депо сучасними пристроями, запроектувати сортувальний парк, який повинен забезпечувати добiрку значного числа призначень (50 i бiльше), у парку прийому запроектувати частину колш подвшно! довжини для безперешкодного прийому з'еднаних по'здв.
На сортувальних гiрках i пiдгiркових колiях повиннi вирiшуватися три основш задачi: збiльшення швидкостi розпуску составiв; регулювання дальностi скочування вщчешв у сортувальному парку для усунення необхщност 1'хнього осаджування; забезпечення допустимо! швидкост зiткнення вiдчепiв у сортувальному парку [2].
ЦЫь статтi. Визначення основних напрямюв оптимiзацil процесу розформування за критерiем скорочення простою вантажних вагошв на техшчних станщях.
Основный матерiал дослiдження. До основних техшчних засобiв, що використовуються в процес розформування составiв вiдносяться маневровi локомотиви та прковий комплекс, який в свою чергу включае: вагоннi уповшьнювачц прискорювачi-уповiльнювачi та
вагоноосаджувальнi пристро!'.
В залежност вiд типу гiркових локомотивiв за видом тяги та техшчних засобiв, що використовуються на сортувальнш гiрцi, можуть використовуватися комбiнованi режими розформування составiв:
1 режим. Виконання вшх гiркових операцш гiрковим тепловозом (рисунок 1).
2 режим. Вс операци виконуються прковим електровозом. При даному режимi виникае складнiсть виконання операци осаджування через конструктивы параметри електровозiв та необхщност електрифжаци головно! горловини сортувального парку (рисунок 1).
Рисунок 1 - Схема виконання технолопчно! операци по усуненню „вжон" мiж вагонами в сортувальному парку
Вирiшальними критерiями при виборi маневрового локомотива е економiчнi фактори: покупна вартiсть; витрати на паливно-енергетичш ресурси; витрати на ремонт; швидюсть розпуску составу.
Використання електровозiв на сортувальних гiрках мае сво! переваги та недолiки порiвняно з застосуванням тепловозiв. До переваг електровоза вщносять: низьку вартiсть енергетичних ресурЫв; екологiчнiсть у роботi
Перший та другий режим за часом виконання можна прийняти рiвними, але необхiдно порiвняти паливно-енергетичнi витрати пркових локомотивiв, та перевiрити економiчну ефектившсть електрифжацп сортувального парку та впровадження в сортувальному процес маневрових електровозiв, що за конструктивними параметрами можуть слщувати по гальмiвним позицiям.
Загальний час на розформування состава на сортувальнш гiрцi можна надати [4]
Повернення пркового локомотива на кол1ю насуву (1п)
■ - I , - , ---П|> Т%
до першо1 групи вагон!в (13) ; „вкон" (¡ос) Сортувальний парк
[3].
Трозф 1з + гн + ^ос? (1)
де гз - час на за!зд, хв; гн - час насуву составу на прку, хв; гр - час розпуску составу, хв; .ос - час на осаджування составiв, хв.
Аналiз рисунку 1 показуе, що паливно-енергетичнi витрати гiркових локомотивiв вiдбуватимуться при виконанш напiврейсiв осаджування (1ос) та повернення на коли насуву (1п). При виконанш операци за!зд основний час руху вщбуватиметься на холостому ходi з використанням автогальм для проходження гальмових позицiй з допустимою швидюстю (1з).
3 режим. Операци насув, розпуск та за!зд виконуються прковим електровозом, а операцiя осаджування - маневровим тепловозом, що знаходиться в предпрковш горловиш (рисунок 2).
Рисунок 2 - Схема виконання операци осаджування маневровим тепловозом, що знаходиться в предпрковш горловиш
Використання третього режиму дозволяе скоротити час розформування составiв у порiвняннi з першим та другим режимом за рахунок можливост паралельного виконання операци осаджування маневровим тепловозом та операци за!зд i насув прковим електровозом. В даному режимi необхщно задiяти додатковий маневровий тепловоз, що збшьшуе каштальш витрати, але зменшуе гiрковий цикл у порiвняннi з першим та другим режимом.
На основi аналiзу даних режимiв, можна зробити висновок, що рiзниця часу в процес розформування буде рiзнитися за рахунок операци осаджування [4]
г о
= 0,06 • тс, (2)
де тс - к1льк1сть вагон1в в составь
Вщповщно рисунюв 1-2 можна зробити висновок, що на час осаджування впливають конструктивы параметри горловини сортувального парку.
4 режим. Операци насув, розпуск та за!зд виконуються прковим електровозом, а замють операци осаджування виконуеться операщя шдтягування (х т&т) маневровим локомотивом в хвост сортувального парку (рисунок 3).
Час на шдтягування визначаеться [4]
Xтт = 0,08 • тс, (4)
При використанш четвертого режиму збшьшуеться завантаження маневрового локомотиву в хвост сортувального парку, а тим самим зменшуеться темп перестановки сформованих состав1в в парк вщправлення, що е важливим критер1ем для пропускно! спроможност сортувально! станци.
Рисунок 3 - Схема усунення „вжон" м1ж вагонами в сортувальному парку, шляхом виконання операци шдтягування маневровим локомотивом
5 режим. Операци насув, розпуск та за!зд виконуються маневровим локомотивом не залежно вщ виду тяги, а операщя осаджування вагоноосаджувальними пристроями (рисунок 4).
Рисунок 4 - Схема використання в сортувальному парку вагоноосаджувального пристрiю
Основним призначенням стацiонарних вагоноосаджувачiв, якi встановлюють на сортувальних тшях, е примусове заповнення цих колш вагонами без „вшон" i з допустимою швидюстю зiткнення. Вагоноосаджувачi повинш: розташовуватися усерединi рейково! коли; мати вс частини конструкцп, якi не виходять за межi габариту наближення споруд; забезпечувати вшьний прохiд вщчешв через вагоноосаджувач при його поверненш пiсля осаджування попереднього вiдчепа; дозволяти пропуск i осаджування у глиб парку всiх видiв рухомого складу.
Аналiз технiчних характеристик зарубiжних вагоноосаджувачiв показав, що у навантаженому сташ швидкiсть осаджування здiйснюеться в межах 1-4 м/с.
6 режим. Операци насув, розпуск та за!'зд виконуються маневровим локомотивом не залежно вщ виду тяги, а замiсть парково! гальмiвно! позицп встановлюеться прискорювач-уповiльнювач (рисунок 5), що дозволяе уникнути операци осаджування (рисунок 6) [5, 6].
Основш задачi прискорювачiв-уповiльнювачiв: збiльшення швидкос^ розпуску составiв; регулювання дальностi скочування вiдчепiв у сортувальному парку; забезпечення допустимо! швидкос^ зiткнення вiдчепiв у сортувальному парку.
Рисунок 5 - Схема прискорювача-уповшьнювача: а - структурна схема;
б - схема зачеплення колеса вагона та шестерш пристрою; 1а - електропривод;
2 а - редуктор;
3 а - робочий мехашзм;
4а, 4б - зубчате колесо робочого мехашзму; 5б - колюна пара.
Рисунок 6 - Схема використання в сортувальному парку прискорювача-уповшьнювача
Найбшьш оптимальним режимом серед запропонованих за критерiем скорочення часу розформування е 5 та 6 режим. Процес усунення «вжон» мiж вагонами на колiях сортувального парку може вiдбуватися без участ гiркового або маневрового локомотива, що зменшуе
час розформування состав1в. Але необхщно врахувати каштальш витрати на обладнання кожно! сортувально! коли вагоноосаджувачем або прискорювачем-уповшьнювачем. Складшсть використання прискорювача-уповшьнювача складаеться в тому, щоб визначати мюце та штервал розташування даних пристро!в.
Висновки. На основ1 проведеного анал1зу режим1в розформування состав1в з застосуванням р1зних техшчних засоб1в, можна зробити висновок, що подальший розвиток сортувальних станцш повинен бути спрямований на впровадження в сортувальному процеЫв пристро!в, що забезпечують скорочення простою вагошв та зменшують паливно-енергетичш витрати маневрових засоб1в. У подальших дослщженнях плануеться визначити економ1чну ефектившсть впровадження вагоноосаджувач1в та прискорювач1в-уповшьнювач1в в сортувальному процес за критер1ем паливно-енергетичш витрати.
Список лтератури
1. Довщник основних показниюв роботи зал1зницьУкра!ни (1993-2003 роки)/ Пщ кер. О.В. Юрченко; виконавщ Л.1. Пасечшк, О.В. Смокал 1 шш. - К: 2004. - 41 с.
2. Железнодорожные станции и узлы: Учебник для вузов ж.-д. трансп. / В.Г. Шубко, Н.В. Правдин, Е.В. Архангельский, В.Я. Болотный, В. А. Бураков, СП. Вакуленко, В. А. Персианов. — М.: УМК МПС России, 2002. — 368 с.
3. Берестов 1.В., Похилко С.П. Анал1з енерговитрат локомотиву ВЛ8 при виконанш операцп насув // 1нформацшно-керуюч1 системи на зал1зничному транспорт!, 2003 - № 6. - с.41-43.
4. Сотников И.Б. Эксплуатация железных дорог: в примерах и задачах. - М.: Транспорт, 1990. - 232 с.
5. Чеклов В.Ф. Модель системы регулирования скорости роспуска составов на сортировочных горках // 1нформацшно-керуюч1 системи на зал1зничному транспорта -1998.- №5. - С. 16-19.
6.Чеклов В.Ф. Системи регулювання швидкосп розпуску на сортувальних прках та !х економ1чна ефектившсть // Коммунальное хозяйство городов. К.; «Техника». -2004.- №55. - С. 191-194.
