CC BY
17
i! конфiгyрацп, тривимiрних або неоднорщних
Перелiк посилань
Аэро Э. Л. Существенно нелинейная микромеханика среды с изменяемой периодической структурой / Э. Л. Аэро // Успехи механики. - 2002. - № 3. - С. 130176.
Слепян Л. И. Нестационарные упругие волны / Л. И. Слепян. - Л. : Судостроение, 1972. - 376 с. Filimonov A. M. Continuous approximations of difference operators / Filimonov A. M. // J. Difference Equations and Applications. - 1996. - Vol. 2, N 4. - P. 411-422. Shen W. Traveling waves in time periodic lattice dynamical systems / W. Shen // Nonlinear Analysis. - 2003. - N 54. -P. 319-339.
Адрианов И. В. Об особенностях предельного перехода от дискретной упругой среды к непрерывной / И. В. Адрианов. - ПММ, 2002. - № 2. - С. 271-275. Jensen J. S. Phononic band gaps and vibrations in one- and two-dimensional mass-spring structures / J. S. Jensen // Journal of Sound and Vibration. - 2003. - N 5. - P. 10531078.
Шамровський О. Д. Дискретна модель поширення не-стацюнарно! подовжньо! хвилi в пружному стержш / О. Д. Шамровський, А. I. Веселов, Ю. О. Лимаренко // Новi матерiали i технологи в металурги i машинобуду-ванш. - 2008. - № 1. - С. 98-102.
Одержано 15.09.2008
Предложена улучшенная дискретная модель распространения нестационарных волн в стержне, в которой дискретизации подвергается не только масса, но и упругие характеристики стержня. Принципиальной особенностью модели являются два слоя масс, соединенные тремя типами связей, что позволяет моделировать и продольные, и поперечные колебания.
The improved discrete model of non-stationary wave distribution is offered where not only mass but also elastic bar characteristics are exposed to quantification. The main feature of model is using of two layers of masses joined by three types of connection what allows simulating longitudinal and transverse vibrations.
УДК 657.471:658.589:669.013
Канд. економ. наук О. М. Панченко, канд. економ. наук О. Г. Лищенко
Державна шженерна академiя, м. Запорiжжя
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ОБЛ1КОВО1 1НФОРМАЦП В СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ ДЛЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПЩПРИеМСТВ МЕТАЛУРПЙНО1 ГАЛУЗ1
Розглянуто практику формування тформаци щодо витрат в cucmeMi управлiння на тдприемствах металургшног галузi, обтрунтовано принципи формування управлтсь^ тформацИ щодо витрат на тдприемствах металургшно'1' галузi з метою ix iнновацiйного розвитку.
Вступ
В глобальнш конкурентоспроможносп краш вирь ального технолопчного способу виробництва на чер-
шальним чинником розвитку на сьогодт е rnjroBi знан- говий - постiндустрiальний, особливосп нових базо-
ня та передовi шновацшт технологи. Змша iндустрi- вих науково-технолопчних напрямшв робить особли-
© О. М. Панченко, О. Г. Лищенко, 2009
ISSN 1607-6885 Нов1 матер1али i технологи в металурги та машинобудувант №1, 2009 1 09
^Ixlxixixlxixix
Рис. 3. Моделювання подовжшх i поперечних коливань
вшь: об'е:
Висновки
1. Запропоновано дискретну модель, у якш диск-ретизуеться не тшьки маса, але 1 пружш характеристики стержня. Завдяки цьому розповсюджене збурен-ня мае фронт, який рухаеться 1з середньою швидшстю, що збпаеться з1 швидшстю фронту хвил1 у класичнш модель
2. За допомогою додавання другого шару в модель з'являеться можлив1сть використовувати Н для моделювання не тшьки подовжшх, але 1 поперечних збу-рювань. Хвиля мае як подовжнш фронт, так 1 попереч-ний кваз1фронт.
3. За допомогою розроблено! дискретно! модел1 можна дослщжувати бшьш складш випадки тш до-
4
6
во важливим для Украши завдання щодо активiзацil впровадження досягнень науки у виробництво, осюль-ки на сучасному етапi iснуюча структура украшсько1 економши не е наукоемною.
Забезпечення виробництва сучасними високояшс-ними новими матерiалами, це не тiльки спосiб прямого тдвищення конкурентних властивостей виробiв у порiвняннi з зарубiжними аналогами. Поява таких матерiалiв викликае потребу щодо розробки та впровадження нових прилащв для 1х обробки. Так iснуе зв'язок мiж конкурентоспроможшстю вiтчизняного автобудування та наявнiстю нацюнального виробництва як1сно! сталi. Передумовою для розвитку високо-технологiчного вичизняного машинобудування е те, що Украша входить в десятку провiдних виробнишв високояшсно1 сталi. До речi, конкурент переваги японських виробник1в автомобiлiв у значнш мiрi ви-никли тсля того, як Японiя стала виробляти власну високояк1сну сталь.
Крiм того, металургшна галузь е основним напов-нювачем бюджету та джерелом 40 % експортно! ва-лютно! виручки. Пiдприемства металургшно1 галузi формують екожтку та забезпечують сощально-еко-номiчний розвиток таких мют як Запорiжжя, Марiу-поль, Днiпропетровськ, Кривий Рiг та шш.
Отже, питання ефективного функщонування пiдприемств металургшно1 галузi е дуже важливими не тiльки для самих тдприемств, а i для вае1 економ-ки. На фонi свггово1 фшансово-екожтчно1 кризи, що викликала i обвал свiтових ринк1в сировини та про-дуктiв первюно1 обробки, зокрема, ринюв металiв, все бiльш актуальною стае проблема удосконалення фор-мування шформацп щодо витрат в системi управлш-ня пiдприемством з метою забезпечення шновацшно-го розвитку впчизняно1 металургшно1 галузi, яка в1дно-ситься переважно до 3-4 технолопчного укладу, тдвищення И наукоемносп.
Обговорення проблеми
Для забезпечення ефективного упрамння металур-гiйним пiдприемством та його шновацшного розвитку необхiдно мати точшшу iнформацiю про витрати на здшснення тих або iнших видiв дiяльностi, а «усе-редиш» цих видiв дiяльностi - про витрати на виробництво i реалiзацiю окремих продуктiв (робiт, послуг). Можна навести досить об'емний перелж завдань, яш пiдприемству слiд вирiшувати:
- встановлення нижнього рiвня цiни на продукцш, що випускаеться;
- обгрунтування змши асортименту (зняття з виробництва одних видiв продукцп, освоення випуску нових);
- оцiнка заходiв щодо вдосконалення технологiй i оргашзацп виробництва та iншi.
Ухвалення вщповщного управлiнського рiшення можливе тiльки за наявносп т1е1 шформацп, яка раш-ше акумулювалася в поняттях собiвартостi i повно1
собiвартостi продукцп. А планування i облiк повиннi базуватися на загальнш методологи по ключових скла-дових. Облiк, в його управлшських функцiях повинен iнформацiйно забезпечити створення i функцюнуван-ня системи прогнозування i планування, а також ви-мiрювання ефективностi дiяльностi тдприемства.
Вивчення сучасно1 вичизняно1 лiтератури щодо формування ефективно1 системи обтково1 шформацп на промислових пiдприемствах, чинних нормативно-правових акгiв приводить до думки, що питанням при-кладних методик щодо формування як1сно1 шформацп щодо виробничо1 та повно1 собiвартостi, яш забезпе-чували б ефективне управлшня витратами металург-iйного пiдприемства надаеться недостатньо уваги.
Реформування бухгалтерського обл^ привело до змiни поняття «собiвартiсть» на бiльш широке понят-тя «витрати». Поняття собiвартостi, на ввдм^ ввд витрат, не отримало термшолопчного визначення як еко-номiчна категорiя в законодавствi, що регламентуе фiнансовий облiк. Поняття собiвартостi включено в основт методологiчнi принципи бухгалтерського об-лiку як рiзновид оцшки активiв пiдприемства.
Собiвартiсть - це вид оцшки оснований на суш витрат на виробництво(придбання) активiв. Це та оц-шка, за якою актив вщображають в балансi тдприем-ства у момент отримання повного контролю над ним та яка не залежить вщ думки зовнiшнього експерта на оптимальну варлсть цього ресурсу. Ввдповвдно до п.11 П(С)БУ 2 «Баланс», якщо витрати на придбання i створення активу не вщображаються в балана, то вони включаються до складу витрат звггаого перiоду при визначент фiнансового результату. Склад таких витрат визначае П(С)БУ 16 «Витрати», що мютить мето-долопчт принципи формування в бухгалтерському обл^ шформацп про витрати пiдприемства i И розк-риття у фшансовш звiтностi.
Навiть поверхневий розгляд змiсту П(С)БУ 16 «Витрати» дозволяе зробити висновок, що стандарт не регламентуе порядок вщдзеркалення в облiку витрат, пов'язаних з безпосередшм створенням активу. Вiрнiше, вш регламентуе порядок вiддзеркалення у фшансовому облiку витрат на виробництво тих ак-тивiв, якi реалiзованi в званому перiодi для вщдзер-калення цих витрат у фiнансовiй звггаосп. Очевидно, що методологiчнi принципи, висловлет в нацю-нальних стандартах бухгалтерського облшу щодо облiку витрат, направлен на опис !х впливу безпосе-редньо на прибуток (власний каштал) пiдприемства конкретного звiтного перюду, тобто порядку вщдзер-калення витрат на рахiвницях класу 9, i обумовленi формою Звiту про фiнансовi результати вживано1 в Укра1ш, формуе iнформацiю щодо витрат по центрах виникнення, а не виршують завдання управлiння щодо оптимiзацil витрат та не стимулюють iнновацiйний розвиток тдприемства.
Порядок визначення виробничо1 собiвартостi продукцп (робiт, послуг) дуже рамковий i полягае прак-
тично в лаконiчнiй деталiзацiï складу прямих матерь альних витрат, прямих витрат на оплату пращ, шших прямих витрат i загальновиробничих витрат. Щодо методологи оргатзацп облiку виробничо1 собiвapтостi в П(С)БУ 16 написано, що « перелж i склад стал каль-куляцiï виробничо1 собiвapтостi пpодукцiï (pобiт, послуг) встановлюеться тдприемством». Що стосуеть-ся визначення поняття «екожтчний елемент витрат опepaцiйноï дГяльносп», то його в П(С)БУ 16 нi.
Визначення поняття « елемент операцшних витрат» приведено в П(С)БУ 3 «Звiт про фiнaнсовi результа-ти». 1з змiсту пункту 38 виходить, що йдеться тшьки про елементи опepaцiйних витрат «як понесло пiдпpиемство в пpоцeсi своеï дiяльностi протягом звiтного пepiоду». I ось тут виникають мeтодологiчнi неясносп, як1 прямо впливають не тшьки на показни-ки фiнaнсовоï звггаосп, але i на всю систему бухгалтерського обл^ на тдприемств^ особливо його уп-paвлiнськоï складово].'. Суть питання в тому, елементи яких витрат нeобхiдно вiдобpaжaти в звггаосп: витрат звiтного перюду, як1 призводять до зменшення влас-ного кaпiтaлу (рахунки 90, 92, 93, 94) або вах операцшних витрат, яш понeсeнi виключно тд час тимчасо-вого пром1жку, званого звгтним пepiодом? Вш вщповщ на це питання залежить оптимальна схема побудови aнaлiтичного о6лГку, тобто побудова робочого плану рахуншв, визначення типових кореспонденцш балан-сових рахунк1в з рахунками витрат (з використовуван-ням або без використовування рахунк1в класу 8), орган-iзaцiя калькуляцп i т.д.
Тобто, облж витрат, побудований на металургшно-му пiдпpиемству зпдно з зазначеними нацюнальними мeтодологiчними засадами не враховуе технолопчш особливосп виробництва.
Розглянемо практику формування облiковоï шформацп на зapубiжних промислових пiдпpиемствaх.
Зпдно з мiжнapодними стандартами бухгалтерського о6лГку (звггаосп), облш витрат виробництва i шших операцшних витрат може проводитися одним з двох спосо6Гв: по функщях витрат або елементах витрат, що залежно вш 1х клaсифiкaцiï, визначае формат Звпу про прибутки i збитки. Отже, тдприемство може обрати форму побудови фшансового о6лГку бшьш адаптовану тд конкpeтнi умови. Для металургшних пiдпpиемств бшьш ефективним е облж по функщях витрат, оск1льки виробництво здшснюеться по пере-дiлaх.
Наявшсть двох фоpмaтiв звпу для вщдзеркалення фiнaнсового результату в свт обумовлена iснувaнням двох основних моделей бухгалтерського о6лГку, як1 вшомГ як aнглосaксонськоï i континeнтaльноï (евро-пейсько1).
Металургшш пiдпpиемствa aнглосaксонськоï гру-пи використовують iнтeгpовaну систему обл^, яка пе-редбачае отримання iнфоpмaцiï для зовшшшх i внутрштх коpистувaчiв в межах однiеï системи ра-хунк1в. Це досягаеться шляхом того, що «вмонтував»
рахуншв виробничого о6лГку в загальну систему ра-хунк1в, внaслiдок чого вони кореспондують з paхiвни-цями фiнaнсового обл^. 1нтегрована система о6лГку базуеться на безперервному о6лГку запаав, коли ва поточт змши запаав сировини, незавершеного виробництва i готовоï продукцп вiдобpaжaються на вшпов-шних paхiвницях. Для о6лГку витрат рахунки видГля-ються по функцюнальних ознаках: «Виробництво», «Виро6ничГ нeвигiднi витрати», «Адмшютративт витрати», «Витрати на збут».
На мeтaлуpгiйних пiдпpиемствaх з континенталь-ною(европейською) моделлю о6лГку характерним е видiлeння двох автономних систем рахуншв вщповвд-но до мети фшансового о6лГку i упpaвлiнського об-лшу. В систeмi paхункiв фшансового облшу здiйснюеться пepiодичний облж запаав, a витрати гру-пуються по елементах, а доходи по видах дГяльносп, визначаеться загальний фшансовий результат. В сис-тeмi рахунк1в управлшського о6лГку здiйснюеться по-стшний облж зaпaсiв, здiйснюеться кaлькуляцiя со-бiвapтостi продукцп i облж по центрах вшповшаль-носп, визначаеться фiнaнсовий результат основноï дГяльносп. Рахунки упpaвлiнського i фшансового об-лГку не кореспондують мГж собою. Взаемозв'язок здiйснюеться за допомогою спещальних рахунк1в. На щ рахунки поза системою бухгалтерських запиав пе-реносяться дaнi фiнaнсового о6лГку про елементи витрат i запаси, яш попм перегруповуються для мети управлшського обл^.
Але яка б модель з двох не використовувалася тдприемством, у Звт про прибутки i збитки показу-ються саме перенесет на фшансовий результат опе-рацшш витрати звггаого пepiоду, а не ва операцшш витрати, понeсeнi тдприемством за звгтний промГжок часу. Це означае, що витрати на виробництво продукцп (товapiв, роби; послуг), не peaлiзовaноï в звгтному пе-рюда, не можуть бути вiдобpaжeний у Звт про при-бутки i збитки.
Виходячи з кореспонденци рахуншв, встановленою чинною Iнстpукцiею по застосуванню Плану рахунк1в бухгалтерського о6лГку aктивiв, кaпiтaлу, зобов'язань i господарських операцш пiдпpиемств i оpгaнiзaцiй, в Укрш'т зроблена спроба об'еднати коpeспондeнцiею рахунку з функцiонaльними ознаками з paхiвницями, призначеними для о6лГку витрат по елементах. Розг-ляд рГзних авторських вapiaнтiв методичних таблиць по складанню Звиу про фiнaнсовi результати [1, 5] передбачають перенесения в звп всiеï суми, накопи-чeноï по дебету рахуншв класу 8.
У результат^ всупереч вимогам МСБО щодо вщдзеркалення в звггаосп про фГшнсовГ результати тшьки витрат звггаого перюду (перенесених), у paзi нaявностi на звпну дату залишк1в по незавершеному виробництву, нaпiвфaбpикaтaм, готовш продукцп, показники розд^ 2 «Звгга про фГшнсовГ результати» можуть не мютити точноï iнфоpмaцiï про структуру (елементах) операцшних витрат звггаого пepiоду, що
ISSN 1607-6885 Hoei Mamepia.nu i технологи в металурги та машинобудувант №1, 2009
111
викривляе уяву не тшьки зовтштх, але 1 внутршшх, зокрема, дирекцп, користувач1в звггносп.
Методолопчт щдходи до розподалу витрат, вислов-леш в П(С)БО 16 «Витрати» не завжди забезпечуе не-обхшт шформацшш потреби управлшня. Так, на думку Ластовецького [3]: «Вшповшно до П(С)БО 16 «Витрати» до загальновиробничих ввднесено не тшьки виробнич! накладш витрати на управлшня цехами, дшьницями, а й витрати на утримання 1 експлуатацш засоб1в пращ. Сумщено облш технолопчних основ-них витрат з накладними. Такий подш витрат на прям! 1 загальновиробнич! не вшповшае формуванню шформацп вшповшно до потреб управлшня витрата-ми як технолопчними, так 1 накладними. За юнуючою регламентащею групування 1 класифтацп витрат не-можливо конкретизувати вшповшальшсть, визначити вшповшальними за витрати тих посадових оаб, як1 регулюють витрати конкретних вид1в ресурав».
Складнощ! з оргашзащею яшсно! системи облшо-во! шформацп щодо витрат на металургшних шдприе-мствах Укра!ни виникають не тшьки у зв'язку з недо-сконалютю нацюнальних стандарпв. На сьогодт е ще два нормативно-правов1 акти, яш, кр1м П(С)БУ 16 «Витрати», регламентують методолопчш тдходи до формування витрат, пов'язаних з господарською даяль-шстю на металургшному гадприемствь Це Закон Ук -ра!ни «Про оподаткування прибутку тдприемств» в редакцп ввд 22 травня 1997 року №°283/97-ВР (!з змша-ми 1 доповненнями) 1 Методичш рекомендацп з формування соб1вартосп продукцп (робгг, послуг) у про-мисловосп № 373 вш 09.07.2007 р. Але у вказаних нормативно-правових актах не розглядаються питан-ня врахування галузевих особливостей формування шформацп щодо витрат та соб1вартосп на металургшних тдприемствах.
Таким чином, перед пращвниками економ1чно-об-лшових металургшних тдприемств виникае складна задача методичного забезпечення шформацшних потреб внутрштх користувач1в щодо рацюнально! орган-!зацп облшу чинник1в, яш забезпечують ефективтсть процесу виробництва та його !нноващйну перебудову.
Проте, якщо окреме ведення податкового обл1ку в межах якого враховуються особливосл формування соб1вартосп для мети оподаткування передбачено за-конодавством, то з використанням методу калькуляцп у склад! управлшського обл1ку все дещо складшше.
Проблема в тому, що 1 для фшансового, 1 для управлшського обл1ку застосовуються одш 1 п ж синте-тичш рахунки. Система рахуншв управлшського об-л1ку будуеться на створенш субрахунк1в третього 1 дал! порядков !з збереженням кода (номер1в) першого 1 другого, передбачених чинним Планом рахуншв бухгалтерского обл1ку актив1в, кашталу, зобов'язань 1 гос-подарських операцш тдприемств 1 оргашзацш (дал -План рахуншв). Система рахуншв витрат у чинному Плат рахуншв, як було розглянуто вище), побудована грунтуючись на принцип «структури звггносп». А для
яшсно! побудови управлшського обл1ку необхшно створювати номенклатуру рахуншв необхшно виходи-ти з «процесного принципу» [5], коли витрати можуть бути розподшет не пльки за мюцем виникнення витрат, але 1 по об'ектах виникнення. На даному етап в рамках чинних нацюнальних П(С)БО техтчно неможливо по-будувати управлшський облш витрат по об'ектах виникнення витрат, осшльки необхшна для цього корес-понденщя рахуншв елеменпв витрат 1 рахунк1в виго-товлених актив1в не передбачена.
Саме тому, як показуе анал1з оргашзацп обл1ку, на-приклад, на ВАТ «Запор1жсталь», на переважнш бшьшосп металургшних тдприемств Укра!ни вико-ристання для цшй управлшня даних, отриманих в систем! фшансового обл1ку, вимагае вш планово-еконо-м1чно! 1 фшансово! служб серйозних трудовитрат для трансформацп цих даних у форми внутршшх аналь тичних докуменпв (калькуляцш, плашв, звггносп тощо), тобто доведення облшово! шформацп до стану, придатного для цшей управлшня. Така трансформа-ц!я значно здорожуе адшшстрування, причому часто здорожуе настшьки, при цьому не забезпечуючи необхшно! оперативносп 1 прозоросп для кер1вництва, що не виправдовуе в достатн1й м1р1 випд в1д ведення повноц1нного планування.
Визначення 1 розпод1л планових витрат е одним з «трьох кит1в» планування в систем! формування шформацп щодо витрат: центр отримання доходу, центр витрат, центр отримання прибутку. Встановлеш пара-метри бюджету тдприемства повинш бути достов!р-ний, досяжш в реальност!, розрахован! з урахуванням можливих довготривалих ефект!в. Ця необхшна умо-ва для того, щоб кер!вники п!дрозд!лами були готов! тдтримувати злагоджений р!вень витрат.
Проте для мотивацл прац!вник!в недостатньо, щоб встановлений р!вень витрат був достов!рний, також важливий контроль за виконанням прогнозних норма-тив!в, який би враховував вплив р!зних в!дхилень ! зм!н. Причому цей контроль повинен бути одночасно опе-ративним, прозорим, зрозум!лим, неминучим, конст-руктивним, «ручне управл!ння» бюджетом повинне бути зведено до мшмуму !, що важливо, якомога менш трудом!стким ! недорогим.
Одночасно, мае бути забезпечено збереження ко-мерц!йно!' таемниц! через кодифтацш. Кодиф!кац!я -це перетворення !нформац!! за допомогою код!в у такий вигляд, що вона може бути доступна тшьки обме-женому колу ос!б, з метою запобпання несанкц!оно-ваному доступу до не! (шформацп).
Висновки
На нашу думку, ефективним шструментом формування необхвдно! !нформац!! щодо витрат у систем! управлшня для тдприемств металургшно! галуз! з метою забезпечення !х !нновац!йного розвитку е розробка управл!нського робочого плану рахунк!в з кодуванням в!дпов!дно до таких принцитв:
1. Стpaтeгiчним напрямом побудови системи формування облiковоï iнфоpмaцiï щодо витрат на металур-гшному тдприемстш мае стати iнновaцiйнa спрямо-ванють.
2. Формування eлeмeнтiв витрат необхщно прово-дити зпдно з принципами чистоти i одномаштносп витрат. Тобто витрати повинш бути pозподiлeнi максимально докладно i однорщно, а така стаття як «шшГ витрати» повинна бути практично вщсутньою, вплив ïï величини на загальну суму витрат мае визначатися, як нештатний.
3. Види витрат повинш розноситися по ноаях витрат (мюцям виникнення), це досягаеться завдяки ви-користовуванню усepeдинi рахунку коду ноая витрат. Наприклад, позначивши основний цех кодом 01, а ГншГ цехи - кодом 02, 03, тощо отримаемо для елемента ма-тepiaльних витрат 801-01, 801-02.
4. Витратний рахунок може мати код статп, що вiдобpaжaе взаемозв'язок доходГв i витрат у фшансо-вому плaнi пiдпpиемствa, наприклад, позначивши кодом 1120 - функщя споживання на персонал, отримаемо 811-01-1120, 811-02-1120 для оперативного контролю за витрачанням зaсобiв на заробину платню за мюцями виникнення. Необхщно видГляти окремо витрати на оплату пращ персоналу, пов'язаного з забез-печенням iнновaцiйних напрямшв на пiдпpиемствi.
З цiеï точки зору, клас рахунк1в 8 (управлшський), використовування якого зараз як «вбудованого» у фiнaнсовий облж багато бухгaлтepiв вважають безглуз-дим i нaдмipним, може виявитися своеpiдним «стра-тепчним резервом пiдвищeння eфeктивностi управл-шня витратами». На його основГ можна розробити систему рахунк1в управлшського обл^ з використанням методичних спосо6Гв та прийомГв як англосаксонсь-ко1', так i континeнтaльноï системи о6лГку, оск1льки передбачена чинним законодавством кореспонденщя рахунк1в допускае як включення, так i виключення ра-хунк1в класу 8 з ланцюжка кореспондуючих рахуншв для ведення обл^.
Одночасно з цим 1нструкщею по застосуванню Плану рахуншв бухгалтерського обл^ активiв, каш-талу, зобов'язань i господарських операцш пiдприемств i органiзацiй передбачено «кореспонденщя рахуншв, яка не приведена в 1нструкцп, встанов-люеться пiдприемством, виходячи з норм справжньо1 шструкцп, положень (стандартiв) бухгалтерського об-лiку, iнших нормативно-правових акпв бухгалтерського облiку i управлшських потреб».
Враховуючи це, ймовiрно ефективною буде побу-дова системи формування управлшсько1 о6лшово! шформацп на металургшному пiдприемствi не тiльки спираючись на закордонш моделi облiку, а виходячи з обмежень i класифiкацiйних вимог до витрат, перед-бачених чинним податковим законодавством Укра1ни.
Перспективи подальших дослiджень - обгрунтувати концепщю формування шформацп для управлiння витратами з метою шновацшно1 пере-будови тдприемств металургшно1 галузi.
Перлiк посилань
1. Гольцова С. М. Звтють тдприемств (фшансова, ста-гисгична, консолщована та до фонд1в сощального та пенсшного сграхування) : Навчальнш поыбник / С. М. Гольцова, I. Й. Пикус. - К. : «Центр навчальноi' лiгерагури», 2004. - 292 с.
2. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облж за мiжнародними сгандаргами : приклади ту коментарi : Практичнш посiбник / С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. -К. : Лбра, 2001. - 840 с.
3. Ластовецький В. О. Виробничо-комерцшний облж i внутршньогосподарська (управлшьська) звiгнiсгь за центрами витрат i вiдповiдальносгi / В. О. Ластовецький. - Чершвщ : Мюто, 2003. - 156 с.
4. Мусс Герольд. Бухгалтерский учет: основы-задания-решения / Мусс Герольд, Ханшманн Рольф ; пер. с нем. -КНЕУ, 2000. - 368 с.
5. Шиманский В. Руководство по консультированию промышленных предприятий в странах Восточной Европы / В. Шиманский, Г. Гайер ; [под ред. Е. Ильенковой, А. Сучковатой] ; пер. с нем. - Роттенбург : ИЛТИС ГмбХ, 1998. - 406 с.
Одержано 27.01.2009
Рассмотрена практика формирования информации о расходах в системе управления на предприятиях металлургической отрасли, обоснованы принципы формирования управленческой информации о расходах на предприятиях металлургической отрасли с целью их инновационного развития.
Practice of information forming in relation to costs in the system of metallurgical industry management is considered. The principles of administrative information forming in relation to costs at metallurgical industry enterprises with the purpose of their innovative development are substantiated.
ISSN 1607-6SS5 Hовi матерiалu i технологи в металурги та машинобудувант №1, 2009
11З
