CC BY
20
68
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №3, 2010
Ендоваскулярне лшування хворих з судинною патолоНею головного мозку при сполученш з хворобами серця
Чебанюк C.B., Щеглов B.I., Щеглов Д.В.
Державна установа „Науково-практичний Центр
ендоваскулярног нейрорентгенохiрурггг НАМН Украгни"
Кигв
Украгна
0444833217
Мета. Визначити особливост ендоваскулярного лшування хворих з гострим порушенням мозково-го кровооб^у (ГПМК) при сполученш з хворобами серця.
Матер1ал та методи. Обстежено 128 хворих з ГПМК за iшемiчним та геморапчним типом, серед-нiй вiк яких складав 54,2±2,4 роки. 3 них чоловiкiв було 69,5%, жшок - 30,5%. Вым хворим проводили комп'ютерну та магштно-резонансну томографiю, церебральну ангiографiю, добове мошторування електрокардiограми (ДМ-ЕКГ) та артерiального тиску, дуплексне сканування судин головного мозку, ехо-, допплеркардiографiю.
Результати. Встановлено, що у 58,4% хворих з ГПМК була iшемiчна хвороба серця (1ХС), у 21% -гшертошчна хвороба (ГХ), у 71,9% - 1ХС та ГХ, у 5,6% - некорнарогенш хвороби та ураження серця. Переб^ ГПМК був ускладнений наступними змшам в робот серця: зниження серцево! дiяльностi з нестабiльною гемодинамiкою у 15,6% хворих, екстрасистолiчна аритмiя (у 32%), фiбриляцiя передсердь (у 22,6%), пароксизмальш зриви ритму серця з гемодина-мiчними розладами (у 21,1%), суправентрикулярна тахiкардiя (у 12,5%), iшемiчнi порушення коронарного кровотоку (депресiя сегмента ST, шверыя зубця Т) у 24,2% хворих. 3а даними ДМ-ЕКГ в 48,4% випадюв встановлеш ешзоди «безбольово!» iшемiï мiокарда. У 5 хворих розвився гострий шфаркт мюкарда. Всiм хворим проводили ендоваскулярне лшування з ура-хуванням виявлених змш в роботi серця. Супутня патолопя серця не обмежувала об'!м ендоваскуляр-них втручань, але вони проводились шд ретельним контролем гемодинамiки, стану хворого, добового мошторування ЕКГ та артерiального тиску.
Висновки. Сполучення судинно! патологи головного мозку та серця мае розповсюджений характер, що необхщно враховувати при оперативному втру-чанш. При розвитку iнсульту на rai патологи серця порушення ритму реестрували у 88,2% хворих, що значно ускладнюе переб^ гострого перюду захворю-вання. Виявленi змiни в робот серця пiдвищують ризик розвитку летальних випадюв навиь без опера-цiï. Тому у кожному конкретному випадку необхщно оцiнити ступiнь ризику серцевих ускладнень, при високому ризику - обрати стратегш його зниження. Для таких хворих ендоваскулярне лшування судинно! патологи головного мозку бшьш фiзiологiчне, менш травматичне шж пряме втручання.
Оптим1защя нейроф1зшлог1чно'1 (НФ) д1агностики стану нерв1в при тунельних синдромах верхньо'1 шнщвки
Чеботаръова Л.Л., Третьякова А.1.
ДУ «1нститут нейрохiрургii
iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши»
Кшв
Украша
044 483-95-35 [email protected]
Мета дослщження — оптимiзувати комплекс НФ тесив для чггкого визначення рiвня та ступеня компреси нервiв при тунельних синдромах нервiв верхнiх кiнцiвок (ТСВК).
Матер1ал та методи дослщження. Клiнiко-НФ дослiдження проведен у 110 пацiGнтiв з ТСВК, з них — 35 iз карпальним синдромом, 30 — кубггальним,
45 — синдромом верхньо! апертури трудно! клггини. Переважали жiнки (55%), вш хворих вiд 18 до 65 роюв. Використано комплекс НФ методiв дiагнос-тики: ЕНМГ визначення швидкост проведення по сенсорних, моторнох та вегетативних волокнах нервiв; наявностi та поширеност локального блоку проведення сенсорними та моторними волокнами за допомогою шчингу. Больовий синдром оцiнювали за вiзуальною аналоговою шкалою та спiвставляли з результатами ЕНМГ дiагностики, фiксували прояви трофiчних порушень. 80% хворих отримали хiрургiчне лiкування: невролiз та декомпреыя нерва на вiдповiдному рiвнi, видалення шийного ребра, скаленотомiя тощо. У 20% пацiGнтiв з дiагностова-ним ТСВК позитивна динамiка спостер^алася при проведеннi повторних курсiв медикаментозного та фiзiотерапевтичного лiкування. ЕНМГ дiагностику проводили на всiх етапах. Якщо через 1-1,5мiс пiсля курсу лшування не спостертали позитивно! дина-мши, хворим пропонували хiрургiчне втручання. При двобiчному синдромi карпального каналу оперували спочатку бшьш уражену руку.
Результати. При домшуванш в клiнiчнiй картиш больового синдрому дiагностику розпочинали з визначення провщноси по чутливих волокнах нервiв в дистальних вщдшах. Для диференцiацi! проксимального рiвня ураження та розповсюдженостi процесу визначали провщшсть по латеральному та медiаль-ному шкiрних нервах передплiччя, що беруть початок вщ латерального та медiального пучкiв плечового сплетення. При синдромi грудного виходу реестрували зниження провщносл по медiальному шюрному нерву передплiччя. Для диференцiйно! дiагностики з (моторними) корiнцевими порушеннями на шийному рiвнi використовували голкову ЕМГ з реестращею денервацiйних змiн у вщповщних м'язах; F-хвилю та сегментарну магштну стимуляцiю з розрахунком швидкосл на проксимальнiй дiлянцi та коршцево! затримки. Позитивними результатами лiкування вважали: зникнення (послаблення) больового синдрому, покращення чутливо! та рухово! функцш, вiдновлення провiдностi в зонi демiелiнiзацi!, пiдвищення М-вiдповiдей м'язiв в зош iннервацi!.
Висновки. НФ дiагностика вщповщае вимогам щодо стандарту дiагностики для встановлення: рiвня i ступеня тяжкост ураження нервiв при ТСВК, фокально! демiелiнiзацi!, гостроти i перебiгу денервацшно-решнервацшного процесу, залучення постганглiонарних симпатичних волокон. Визначено оптимальний комплекс НФ методiв та послщовшсть !х використання, що дозволяе скоротити час обсте-ження i чггко локалiзувати зону ураження.
Науково-практична конференцгя нейрохгрурггв Украгни
