CC BY
19
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-005.1-08+616-005.1-08-092.9
БОЙКО В.В12, ЛЕЛИЦЯ A.B.2, МИЛОВИАОВА Г.Е.1, ЛЕБАЬ П.Б.2
1АУ«1нститутзагально!та нев/дкладно!xipypri! ¡м. В.Т. Зайцева НАМН Укра!ни», м. Харк/в 2Харювський нацональний медичний ун/верситет
OnTMMi3AUiß XiPYPriHHOi ТАКТИКИ ЛкУВАННЯ ПЮЛЯОПЕРАЩЙНИХ ВНУТРШНЬОЧЕРЕВНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПОСТРАЖДАЛИХ 3 АБДОМНАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ
Резюме. Дiагносmuка та хiрургiчне лжування рантх тсляоперацшних внутршньочеревних ускладнень у постраждалих з абдомнальною травмою залишаеться актуальною проблемою абдомтально'1 хiрургii. Визначено ефектившсть нового способу хiрургiчного лжування 1з застосуванням методу електрозварю-вання тсляоперацшних ускладнень у постраждалих з абдомтальною травмою. Встановлено, що викори-стання даного методу дозволяе зменшити виникнення тсляоперацшних ускладнень та час оперативного втручання.
Ключовi слова: тсляоперацшш внутршньочеревт ускладнення, метод електрозварювання, абдомналь-на травма.
Вступ
Останшми роками в Украш, як i в усьому свт, внаслщок урбашзацп, техногенних катастроф, збгль-шення транспортного, кримтального i виробничо-го травматизму, тероризму i масових безладiв значно зросла i перевищила 25 % кшьюсть постраждалих iз полггравмами, серед яких iз закритою поеднаною абдомiнальною травмою — понад 51,6 % [1, 3]. При поеднант травмi закритi пошкодження живота, що супроводжуються шоком, крововтратою, раншми пiсляоперацiйними ускладненнями, дiагностуються в 30 % постраждалих. Незважаючи на вдосконалення хiрурriчноi технiки i впровадження в практику нових техшчних та медикаментозних засобiв, спрямова-них на профшактику пiсляоперацiйних ускладнень, кiлькiсть 1х не зменшуеться. У постраждалих з абдомтальною травмою кшьюсть релапаротомiй стано-вить вiд 0,5 до 8,6 %, а летальшсть при цьому сягае 52—80 % [1, 3]. Незадовшьш результати шрурпчного лiкування раннгх пiсляоперацiйних ускладнень обу-мовленi здебгльшого несвоечасною 1х дiагностикою та зашзншою релапаротомiею [2, 4]. Слщ зазначити, що навиъ у випадках своечасно! дiагностики та про-ведення адекватно! релапаротоми виникають труд-нощi у визначенш доступу, вибору методу корекцп ускладнень, завершення релапаротоми та ушивання черевно! стiнки [1—3].
Усе це обумовлюе необхщнють розробок нових методiв ранньо! i вiроriдноi дiагностики тсля-операцiйних ускладнень у хворих з абдомтальною травмою, методiв корекцп виниклих ускладнень, способiв профшактики з використанням сучасних технологiй [5—7].
Метою нашо! роботи було покращення результата xipypri4Horo лiкування хворих з абдомтальною травмою з шсляоперацтними внутршньочеревни-ми ускладненнями.
Матер1али та методи
Дослiдження проведено на базi вщдглення по-лiтравми та анестезюлоги на 12 лiжок ттенсивно! терапп для хворих i3 поеднаною травмою Харюв-сько! мюько! клжчно! лiкарнi швидко! та невщ-кладно! медично! допомоги iменi проф. О.1. Ме-щантова. Проаналiзовано результати дiагностики та лжування 142 хворих з iзольованою або поеднаною абдомтальною травмою, яю перебували на лжуванш у ввддшенш з 2006 по 2013 р. i в яких ви-никли ранш пiсляоперацiйнi внyтрiшньочеревнi ускладнення. Основним критерiем для включення в дослщження була наявнiсть пiсляоперацiйного внyтрiшньочеревного ускладнення, що потребу-вало проведення релапаротоми. Для визначення тяжкост травми використовували шкалу Injury Severity Score [8]. Контрольну групу становив 91 постраждалий, яким з приводу раншх тсляопера-цтних ускладнень виконувалася релапаротомiя. Показання до повторно! операци виникли на тд-ставi клiнiчного обстеження, лабораторних даних та результата рентгенолопчного дослщження. До основно! групи включено 51 пащента, в яких для
© Бойко В.В., Лелиця А.В., Миловидова Г.Е.,
Лебщь П.Б., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
92
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 4 (59) • 2014
Оригинальные исследования / Original Researches
дтгностики застосовувався комплекснии П1дх1д, обов'язковою складовою якого було використан-ня шструментальних метод1в досл1дження (уль-тразвукове дослвдження, комп'ютерна томогра-ф1я, ф1брогастродуоденоскоп1я, лапароскотя). Виб1р конкретного методу визначався на шдстав1 розробленого алгоритму (рис. 1), що враховував 1нформативн1сть досл1дження при передбачувано-му ускладненн1 1 витрати часу на Иого виконання. Запропонований алгоритм передбачав активну тактику д1агностики та л1кування раншх тсля-операцшних внутр1шньочеревних ускладнень, яка Грунтувалася на рацюнальному використанн1 ме-тод1в шструментально'1 д1агностики, що дозволило уникнути 1х дублювання.
Основним вар1антом х1рург1чного лжуван-ня ранн1х п1сляоперац1Иних внутр1шньочеревних ускладнень в основнш та контрольн1И групах була релапаротом1я.
Для досягнення гемостазу у 36 постраждалих основно'1 групи ид час оперативного л1кування ви-користовували зварювальну установку ЕК-300М1.
У хворих обох груп оц1нювали ступ1нь 1 характер макро- 1 мжроскошчних змш ст1нок судин та оточу-ючих тканин, як1сть гемостазу п1д час операцп, дан1 лабораторних та шструментальних дослщжень, три-вал1сть операцп. Так само вивчались яюсть 1 кшь-к1сть вид1лень по дренажах 1з черевно'1 порожнини, к1льк1сть 1 характер ускладнень, тривалють гостта-л1зацп тсля операцП.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Завдяки активн1И тактиц1 та використанню алгоритму д1агностики ускладнення у хворих основно'1 групи виявлялися в б1льш ранн1 строки та показан-ня до релапаротомП встановлювалися ран1ше.
При пор1внянн1 тривалост1 оперативних утру-чань на органах шлунково-кишкового тракту було виявлено скорочення витрат часу в груш хворих, де використовувався метод електрозварювання. Середнш час виконання релапаротомП з приводу перитошту за допомогою методу електрозварюван-ня становив 86,5 ± 13,2 хв, непрохщносп кишеч-
ника — 54,0 ± 12,1 хв i Kp0B0Te4i — 43,0 ± 14,4 хв. При використанш традицiйного методу оперативного л^вання данi показники дорiвнювали 104,60 ± 7,25 хв; 62,20 ± 5,65 хв i 59,6 ± 16,7 хв вщ-повiдно (р < 0,05).
Про ефектившсть проведеного гемостазу за допомогою електрозварювання може свщчити кшь-кiсть видшень по дренажах у шсляоперацшному перiодi. Так, при перитонт у першу добу пiсля релапаротомП кшьюсть видiлень по дренажах i3 че-ревно! порожнини становила 212,5 ± 43,3 мл, при непрохщносп — 98,4 ± 21,3 мл, при кровотечi —
82.5 ± 23,4 мл. У груш порiвняння зазначенi показники дорiвнювали 280,0 ± 46,5 мл, при непрохщнос-тi — 109,4 ± 24,3 мл, при кровотечi — 182,3 ± 33,2 мл (р < 0,05).
Аналiзуючи перебiг шсляоперацшного перiоду у хворих обох груп, автори проведеного дослщження показали, що завдяки застосуванню розробленого дiагностично-лiкувального алгоритму та використанню електрозварювально! методики вдалося знизити кiлькiсть уах пiсляоперацiйних ускладнень iз 32,4 до 16,99 %, зокрема таких, як кровотеча (з
16.6 до 5,2 %) i внутршньочеревш абсцеси (з 6,3 до 2,95 %). При цьому шсляоперацшна летальшсть знизилася з 29,3 до 17,3 %, а середня шсляоперацшна тривалють перебування хворих на л1жку — вщ 26,3 ± 12,6 дня до 19,3 ± 11,1 дня (рис. 2).
Контрольна група
Основна група
□ Пояоперацшна кровотеча ■ Рання злукова кишкова непрохiднiсть
□ Абсцеси черевно! порожнини ■ Летальнiсть
Рисунок 2. Ускладнення та летальнсть тсля релапаротомП' в основн1й та контрольнй групах
Пюляоперацшний перюд
Клшто-лабораторна пiдозра на ранне внутршньочеревне ускладнення
Вiрогiднi ознаки ускладнення
Внутршньочеревна кровотеча
Пiсляоперацiйний перитонiт
Показань до релапаротомП' не виявлено
Рисунок 1. Алгоритм дiагностики раншх тсляоперацШних внутршньочеревних ускладнень
№ 4 (59) • 2014
www.mif-ua.com
93
Оригинальные исследрвания / Original Researches
Висновок
Застосування комплексу ранн1х 1 об'ективних метод1в д1агностики патологи черевно'1 порожни-ни, що включають кл1н1чну картину, лабораторн1 критерп, рентгенолопчш дан1, ф1брогастродуоде-носкоп1ю, комп'ютерну томографш, ультразвуко-ве досл1дження, лапароскоп1ю в динамщ1, дозволяе максимально рано д1агностувати п1сляоперац1Ин1 ускладнення в черевн1И порожниш 1 виконати сво-ечасну релапаротомш. Своечасна релапаротом1я з корекц1ею шсляоперацшних ускладнень у хворих 1з травмою живота знижуе летальн1сть з 29,3 до
17.3 %.
Застосування методу електрозварювання бю-лог1чних тканин пщ час х1рург1чного л1кування внутр1шньочеревних ускладнень у хворих з абдо-мшальною травмою дозволяе зменшити тривал1сть оперативного втручання на 13—31 %, уникнути використання сторонн1х т1л (л1гатури, клшси), не викликае поб1чного впливу та не спричиняе ви-никнення ускладнень загоення рани, що сприяло зниженню юлькост! п1сляоперац1Иних ускладнень з
32.4 до 16,9 %.
Спиздк лiтepaтypи
1. Aбакумов М.М. Повреждения живота при сочетанной травме / М.М. Aбакумов, Н.В. Лебедев, В.И. Малярчук. — М.: Медицина, 2005. — 176 с.
2. Aсомов Х.Х. Диагностика и хирургическое лечение ранних по-слеоперационньх внутрибрюшньх осложнений/ Х.Х. Aсомов, У.Р. Ри-скиев//Весник экстренной медицины. — 2010. — № 4. — С. 90-93.
3. Бойко В.В. Закрытая травма живота / В.В. Бойко, М.Г. Кононенко. — Харьков: Б. и., 2008. — 528с.
4. Новые возможности профилактики послеоперационных осложнений в абдоминальной хирургии / В.К. Гостищев, М.Д. Ди-биров, Н.Н. Хачатрян и др.//Хирургия. — 2011. — № 5. — С. 56-60.
5. Современные гипертермические технологии разъединения, гемостаза и соединения тканей в хирургии / Н.К. Голобородько, В.В. Бойко, A.В. Лелиця, П.Н. Замятин//Харьковская хирургическая школа. — 2005. — № 4. — С. 84-86.
6. Фурманов ЮЛ. Экспериментальное обоснование применения метода электросварки биологических тканей в хирургической гепатологии/Ю.A. Фурманов, М.Е. Ничитайло//Клжчна х^рургья. — 2004. — № 8. — С. 57-59.
7. Kirtikbhai A. Patel. Sutures, ligaturesandstaples/Kirtikbhai A. Patel, W.E.G. Thomas // Surgery. — 2008. — Vol. 26, Issue 2. — P. 48-53.
8. The Injury Severity Score revisited/ W.S. Copes, H.R. Champion, W.J. Sacco et al. //The Journal of Trauma. — 1988. — Vol. 28, № 1. — P. 69-77.
Отримано 12.02.14 ■
Бойко B.Bl2, Лелиця A.B.2, Миловидова А.Э.1, Лебедь П.Б.2 1ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. B.T. Зайцева НАМН Украины», г. Харьков 2Харьковский национальный медицинский университет
ОПТИМИЗАЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ТАКТИКИ ЛЕЧЕНИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ВНУТРИБРЮШНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У ПОСТРАДАВШИХ С АБДОМИНАЛЬНОЙ ТРАВМОЙ
Резюме. Диагностика и хирургическое лечение ранних послеоперационных внутрибрюшных осложнений у пострадавших с абдоминальной травмой остается актуальной проблемой абдоминальной хирургии. Определена эффективность нового способа хирургического лечения с применением метода электросварки послеоперационных осложнений у пострадавших с абдоминальной травмой. Установлено, что использование данного метода позволяет уменьшить возникновение послеоперационных осложнений и время оперативного вмешательства.
Ключевые слова: послеоперационные внутрибрюшные осложнения, метод электросварки, абдоминальная травма.
Boyko V.V.12, LelytsyaA.V.2, Mylovydova G.Ye.1, LebidP.B.2
1State Institution «Institute of General and Emergency Surgery named after V.T. Zaytsev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
2Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
OPTIMIZATION OF SURGICAL TREATMENT FOR POSTOPERATIVE INTRAPERITONEAL COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH ABDOMINAL INJURY
Summary. Diagnosis and surgical treatment of early postoperative intraabdominal complications in patients with abdominal injury remains an urgent problem of abdominal surgery. The efficiency of the new method of surgical treatment using electric welding of postoperative complications in patients with abdominal injury was defined. It is found that the use of this method allows to reduce the occurrence of postoperative complications and time of surgery.
Key words: postoperative intra-abdominal complications, method Electric, abdominal injury.
94
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
N 4 (59) • 2014
