CC BY
4
структивних процеав на стади тривоги вщносно еутиреоТдних щурiв, адаптацiю до дм стресу через 48 годин на стади резистентност з наступним переважанням запального компоненту на стади виснаження.
Ключовi слова: iммобiлiзацiйний стрес, ппотиреоз, цитокши, експеримент.
ОСОБЕННОСТИ ЦИТОКИНОВОГО ПРОФИЛЯ КРОВИ КРЫС В ДИНАМИКЕ ИММОБИЛИЗАЦИОННОГО СТРЕССА НА ФОНЕ ГИПОТИРЕОЗА
Любович О. Е., Клищ И. Н.
Резюме. Целью нашего исследования было изучить особенности цитокинового профиля крови у крыс при иммобилизационном стрессе, что реализуется на фоне гипотиреоза. Исследование проведено на 84 половозрелых белых крысах-самцах линии Вистар. Концентрацию TNF-a, IL-1P и IL-6 изучали методом твердофазного иммуноферментного анализа с использованием наборов реагентов «RayBio» производства «RayBiotech» (США). Установлено, что моделирование иммобилизационного стресса у крыс сопровождается гиперпродукцией провоспалительных цитокинов, что играет важную роль в инициации патологического процесса и запуска метаболических каскадных реакций. За соотношением IL 1Р к TNF а установлено преобладание воспалительного компонента на стадии тревоги, адаптацию к действию стресса через 48 часов в стадии резистентности с последующим прогрессированием на стадии истощения, что сопровождалось достоверным повышением индекса деструкции. У животных с дефицитом йодсодержащих гормонов щитовидной железы моделирование иммобилизационного стресса также сопровождается гиперпродукцией провоспалительных цитокинов. За соотношением IL 1Р к TNF а установлено преобладание деструктивных процессов на стадии тревоги относительно эутиреоидных крыс, адаптацию к действию стресса через 48 часов в стадии резистентности с последующим преобладанием воспалительного компонента на стадии истощения.
Ключевые слова: иммобилизационный стресс, гипотиреоз, цитокины, эксперимент.
FEATURES OF THE CYTOKINE PROFILE OF RATS BLOOD IN THE DYNAMICS OF IMMOBILIZATION STRESS ON THE BACKGROUND OF HYPOTHYROIDISM
Lyubovich О. Ye., Klishch I. M.
Abstract. Hypothyroidism is one of the most common pathologies of the endocrine system, caused by deficiency of thyroid hormones or a decrease in their biological effect at the tissue level. The prevalence of hypothyroidism in the general population reaches 3.7 %, depending on age, sex, and level of iodine intake.
The aim of our study was to study the features of the cytokine profile of blood in rats in the dynamics of immobilization stress on the background of hypothyroidism.
The study was conducted on 84 sexually mature white male Wistar rats. The concentrations of TNF-а, IL-1P and IL-6 were studied by a solid-phase enzyme-linked immunoabsorbent assay (ELISA) using RayBio reagents produced by RayBiotech (USA).
It has been established that modeling of immobilization stress in rats is accompanied by hyperproduction of proinflammatory cytokines, which plays an important role in the initiation of the pathological process and the launch of metabolic cascade responses. Due to the ratio of IL-ip to TNF-а, the predominance of the inflammatory component in the anxiety stage, adaptation to stress after 48 hours in the stage of resistance, followed by progression in the stage of exhaustion has been established, which was accompanied by a significant increase in the index of destruction. In animals with deficiency of iodine-containing hormones of the thyroid gland, the simulation of immobilization stress is also accompanied by hyperproduction of proinflammatory cytokines. Due to the ratio of IL ip to TNF-а the predominance of destructive processes at the anxiety stage with vs euthyroid rats, adaptation to stress after 48 hours at the resistance stage with the subsequent prevalence of the inflammatory component at the depletion stage was determined.
Key words: immobilization stress, hypothyroidism, cytokines, experiment.
Рецензент - проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-144-148 УДК 616.24-002+616.831-005
Муратова Т. М., Храмцов Д. М., Бусел С. В., Баташова-Галнська В. А., Бобровська К. А. ОПТИМ1ЗАЦ1Я Д1АГНОСТИКИ КОМОРБ1ДНО1 ПАТОЛОГИ ОРГАН1В ГРУДНОТ КЛ1ТКИ НА ДОГОСППАЛЬНОМУ ЕТАП1 У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНИЙ 1НСУЛЬТ Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом НДР «Вивчен-ня особливостей стану ЦНС та ВНС при вестибуляр-них дисфункщях у хворих на хрошчну шем^ мозку» (№ державноТ реестраци 0115U006651).
Вступ. Цереброваскулярна патолопя посщае одне з чшьних мкць у струм^ смертност та причин швалщизаци [1,2]. За оцшками експерлв ВООЗ
у 2030 роц DALY з причин шсульту та його наслщшв збшьшиться до 60864 ромв на рт, що складе 3,99% вщ загального числа втрачених ромв здорового життя. В економiчно розвинутих краТнах середнш вж виникнення гострого порушення мозкового кровоо-бку (ГПМК) складае 73 ромв, а ймовiрнiсть настання цереброваскулярного захворювання складае 1,6%о [1,3,4].
У краТнах, що розвиваються ГПМК виникають у бтьш молодшому вiцi, що пов'язано iз демографiч-ною структурою популяцп та обтяжешстю комор-бiдною патолопею. Середнiй показник iнсультiв у репонах УкраТни вищий нiж середнiй показник у роз-винених краТнах бвропи [3,5]. Зокрема, за 2012 рт в УкраТш 106,5 тис. людей перенесли мозковий шсульт, з яких 39,5 тис. оаб померли. 1з тих, що вижили тть-ки 10% повертаються до роботи, а 20% потребують сторонньоТ допомоги, у повсякденному житп, ще у 30% розвиваються когштивш порушення [3,5,6]. Бшя 46% хворих, якi перенесли шсульт, протягом першого мiсяця помирають [3,7].
В струм^ коморбщноТ патологп при шсульт сут-теву частку займають захворювання оргашв дихання, в тому чи^ пневмонiя [8,9]. За даними Hannawi Y et а1. (2013) частота шсульт-асоцшованоТ пневмони у нейрореашмацшних вiддiленнях сягае 4.1-56.6%, вiддiленнях загальноТ реашмаци - 17-50%, шсуль-тних центрах - 3.9-44%, терапевтичних вщдтеннях 3.9-23.8%, а у вщдшеннях реаб^таци - 3.2-11% [9]. Основними причинами постшсультноТ астрацшноТ пневмони е дисфапя, iпсiлатеральнi парезу змiни екскурси дiафрагми та застiйнi явища в легенях, при-гнiчення iмунноТ вiдповiдi, наявшсть шшоТ коморбщ-ноТ патологп легешв та/або серцево-судинноТ систе-ми, незадовтьний гiгiенiчний стан порожнини рота, застосування лiкарських засобiв з iмуносупресивною актившстю, диспротеТнемiя тощо [10-16].
У звязку з тим, що в УкраТш досi пацiенти надхо-дять до лтувально-профшактичних закладiв пере-важно поза межами терапевтичного втна для вико-нання тромболiзису та мехашчноТ реваскуляризацп, набувае актуальностi не лише тзня нозокомiальна постiнсультна пневмонiя, але й позашпитальна, яка може виявлятися вже при надходженш хворого до стацюнару [10]. Крiм того, iнодi у пащентв на момент коли виникло ГПМК вже кнують манiфестованi прояви захворювань бронхолегеневоТ системи [17,18].
Вщповщно до чинних клiнiчних протоколiв при надходженнi пацiента з ГПМК обов'язковий скри-нiнг на наявшсть пневмонп або шшоТ патологи оргашв грудноТ клiтки не виконуеться, оговорюеться лише необхщшсть виконання мультистральноТ комп'ютерноТ томографп (МСКТ) з контрастуванням при пiдозрi на тромбоемболiю легеневоТ артерп [3]. З iншого боку, з метою активного виявлення тубер-кульозу чинний наказ № 620 МОЗ УкраТни рекомен-дуе флюорографiчне обстеження груп ризику раз на рш [19]. Втiм, дiагностичнi можливост флюорографи е доволi обмеженими. Нерщко у пацiента з очевидною ключною симптоматикою пневмонп змiни на флюорограмi вiдсутнi. Це вiдбуваеться при невеликих розмiрах запального шфтьтрату, незначною ш-тенсивнiстю тiнi запальноТ шфтьтраци, штерпозици ею щiльних анатомiчних структур грудноТ клiтини та середостшня, технiчними похибками рентгенографп. Поширений серед клшщислв дiагноз «рентгено-негативноТ пневмонп» зазвичай призводить до по-милковоТ трактування клiнiчних симптомiв, гiпо- або гiпердiагностики пневмони та, як наслщок, неправильного лiкування хворого [10,20,21].
Для того щоб уникнути щеТ ситуацп iнсультною службою центру реконструктивноТ та вщновноТ ме-дицини (ЦРВМ) Одеського нацюнального медичного
унiверситету впроваджено обов'язкове виконання МСКТ ОГК при надходженш хворого з пщозрою на ГПМК, затверджене локальними проколами [22]. Госпiталiзацiя таких пащентв здiйснюeться по «зеленому коридору», безпосередньо через КТ-центр, який працюе цшодобово.
Метою дослщження була оцiнка ефективност1 застосування дiагностики коморбщноТ патологп оргашв грудноТ' клiтки на догоспiтальному етат у хворих на iшемiчний iнсульт
Об'ект i методи дослщження. Дослiдження ви-конане на базi ЦРВМ ОНМедУ впродовж 2016-2018 рр. Проаналiзованi результати КТ скринiнгу 247 паци eнтiв, що були кандидатами на госпп^защю до ш-сультного центру клшти. Обстеження виконували на 16 зрiзовому апаратi Aquillon - 16 TOSHIBA (Япошя). Оцiнювали частоту виявлення позашпитальноТ пневмонп, ознак хрошчноТ обструктивноТ хвороби легень, дисеменованих процеав, метатуберкульозних змiн, первинних та вторинних пухлинних уражень. Про-водилося ствставлення виявлених нозологiй з лока-лiзацieю та тяжкiстю iнсульту. Статистична обробка проводилася методами частотного аналiзу iз скла-данням таблиць спряженост за допомогою пакету Statistica 10.0 (Dell StatSoft Inc., США).
Результати дослщжень та ïx обговорення. У структурi обстежених переважали чоловiки - 138 (55,9%) оаб. Середнш вт склав 61,7±1,3 рокiв, се-редня оцшка за шкалою NIHSS - 10,3±1,1 балiв. Лише 158 (64,0%) пащетчв надiйшли до клiнiки впродовж першоТ доби з моменту кл^чноТ машфестацп ГПМК, а 47 (19,0%) хворих надходили на третю й бшьше добу. З iнших стацiонарiв мiста та областi надiйшли 69 (27,9%) хворих.
При аналiзi виявлених за перiод спостережен-ня захворювань бронхолегеневоТ системи визна-чено (табл.), що на момент надходження лише у 31 (12,6%) хворого були ознаки позашпитальноТ пневмонп, ще у 28 (11,3%) - була виявлена тзня шпиталь-на пневмошя (ц хворi були переведен з шших ЛПЗ мiста та областi), з них лише у 15 (6,1%) цей дiагноз був встановлений до госпiталiзацiï у ЦРВМ. Застшш явища у легенях були визначеш у 109 (44,1%) хворих.
У значноТ кiлькостi пащентв (19,8%) були виявле-нi КТ-ознаки ХОЗЛ, а у 2,0% була виявлена пухлинна патолопя. Щодо останньоТ категорп хворих зауважу-емо, що бiльшiсть з них мали вказiвки у медичнiй документацп щодо проходження флюорографи пiд час попереднiх госпiталiзацiй. Це свiдчить про суттев1 дефекти дiагностичного алгоритму на госпiтальному етат при застосуванш традицiйних пiдходiв до скри-нiнгу бронхолегеневоТ патологп та шших захворювань оргашв грудноТ кл^ки.
Незважаючи на те, що класичне рентгенолопчне дослiдження залишаеться «золотим стандартом» у дiагностицi патологи легешв та оргашв середостшня, воно мае суп^ обмеження. По-перше максимально шформативним е виконання дослщження у двох проекщях - задньопереднiй та боковш. По-друге ба-жано щоб патент пiд час дослiдження знаходився у вертикальному положенш. У хворих на шсульт оби-двi умови як правило неможливо виконати.
Слщ зазначити також, що при виконанш звичай-ноТ флюорографи або й нав^ь рентгенографп на самому початку захворювання, через кшька годин вщ
Таблиця.
Частота виявлення патологи бронхолегенево! системи у хворих на ГПМК
Нозоформа Кiлькiсть випадкiв
Абс. %
Пневмошя позашпитальна 31 12,6
^зня шпитальна пневмонiя 28 11,3
Гiпостаз у легенях 109 44,1
ХОЗЛ 49 19,8
Пухлини ОГК 5 2,0
СаркоТдоз 1 0,4
Метатуберкульознi змiни 3 1,2
появи клЫчних симптомiв, iнфiльтрат легенi ще може не встигнути сформуватися. Також необхщно брати до уваги можливiсть вщсутносп iнфiльтрату у хворих з глибокою дегiдратацiею на тлi системноТ пповоле-ми. В подальшому у таких па^енлв при вiдновленнi об'ему циркулюючоТ кровГ та нормоволеми iнфiльтрат формуеться дуже швидко. Iнфiльтрат може бути вщ-сутнГм i у пацГентГв з тенденцiею до лейкопени, проте вш також швидко з'являеться шсля вiдновлення рГвня лейкоцитiв. Деякi автори вважають, що комп'ютерна томографiя легешв мае виконуватися у виключних випадках, при наявност яскравих клГнГчних проявГв пневмони або Гншого бронхолегеневого захворюван-ня, а також при суперечливих результатах правильно виконаноТ рентгенографи в прямш i 6ГчнГй проекци [10,20,21]. Ми вважаемо такий шдхщ неприйнятним, адже ж МСКТ органiв грудноТ клГтки випадках дозво-ляе виявити осередки пневмони, не видимГ на звичай-нГй рентгенограмi, а також шшГ захворювання бронхолегеневоТ системи та середостшня.
На нашу думку слщ враховувати значну пошире-шсть позашпитальноТ пневмони у хворих на ГПМК. Наявшсть дисфункци системи дихання поглиблюе ппоксичш змГни у фокус шеми в мозку, значно по-гiршуе прогноз Гнсульту. Гiподiагностика позашпитальноТ пневмони не лише призводить до зволтання призначення рацюнальноТ антибютикотерапи, але й може призвести до обаяння внутрiшньолiкaрняного середовища патогенними мтрооргашзмами.
Щодо виявлених випaдкiв коморбщноТ онкопато-логи, то нaявнiсть зв'язку мГж нaявнiстю злоякГсного новоутворення та виникненням Гнсульту е давно ви домою [16]. Не зважаючи на те, що у нашому спо-стереженш було лише 2,0% випадшв суспектних фокуав, ми вбачаемо можливГсть виявлення при скриншгу пГд час МСКТ онкозахворювань важливою перевагою запропонованого алгоритму.
Лггература
1. Thrift AG, Thayabaranathan T, Howard G, Howard VJ, Rothwell PM, Feigin VL, et al. Global stroke statistics. Int J Stroke. 2017 Jan;12(1):13-32.
2. Townsend N, Nichols M, Scarborough P, Rayner M. Cerebrovasular disease in Europe-epidemiological update. Eur Heart J. 2015 Oct 21;36(40):2696-705.
3. Nakaz MOZ Ukrayiny vid 03.08.2012 № 602 "Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsiyi medychnoyi dopomohy pry ishemichnomu insul'ti". Dostupno: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120803_602.html [in Ukrainian].
4. Hu HY, Chi WC, Chang KH, Yen CF, Escorpizo R, Liao HF, et al. The World Health Organization Disability Assessment Schedule 2.0 can predict the institutionalization of patients with stroke. Eur J Phys Rehabil Med. 2017 Dec;53(6):856-62.
5. Zozulya IS, Zozulya AI, Volosovets' AO. Deyaki napryamky polipshennya nadannya medychnoyi dopomohy pry mozkovomu insul'ti. Ukr. visn. psykhonevrol. 2017;25(1):84-5. [in Ukrainian].
6. Mishchenko TS. Epidemiologiya tserebrovaskulyarnykh zabolevaniy i organizatsiya pomoshchi bol'nym s mozgovym insul'tom v Ukraine. Ukr. visn. psikhonevrol. 2017;25,1(90):22-4. [in Russian].
7. Teh WH, Smith CJ, Barlas RS, Wood AD, Bettencourt-Silva JH, Clark AB, et al. Impact of stroke-associated pneumonia on mortality, length of hospitalization, and functional outcome. Acta Neurol Scand. 2018 Oct;138(4):293-300.
8. Umarova KhYa, Chugunov AV, Agapov AA, Kamchatnov PR. Pnevmoniya u bol'nykh s ostrym mozgovym insul'tom. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii im. S.S. Korsakova. 2007;107(21):25-9. [in Russian].
При ствставленш тяжкост шсульту, локалiзацп фокуса шеми, давност виникнення перших симп-то1^в гострого порушення мозкового кровообку та випадмв виявлення на догосттальному етат захво-рювань оргашв грудноТ клпжи встановлено, що пневмони часлше виявляються у хворих, що надходили в стацюнар через 48 годин або тзшше шсля виникнення симптомiв (гд=0,71), а також при бтьш тяжких шсультах (NIHSS >8 балiв) - гд=0,64. Натом^ь лока-лiзацiя шсульту мало впливала на частоту виявлення бронхолегеневоТ патологи - гд=0,37.
На жаль, не в уах лтувальних закладах УкраТни юнуе можливiсть проведення МСКТ-скриншгу за-хворювань органiв грудноТ клiтки при надходженш хворих з ГПМК на постшнш (24/7) основi. Втiм, для закладiв 3-го рiвня надання медичноТ допомоги та унiверситетських клiнiк, ям мають власнi iнсультнi центри, такий шдхщ е доцiльним.
Висновки
1. На момент надходження до стацюнару у 12,6% хворих на iшемiчний шсульт були ознаки позашпитальноТ пневмони.
2. ^зня шпитальна пневмошя визначаеться у 11,3% хворих з ГПМК, з них лише у 6,1% дiагноз був встановлений до госпп^заци.
3. Частим явищем у хворих з ГПМК е ппостаз у ле-генях, який визначаеться у 44,1% хворих.
4. У значноТ кшькосл пацiентiв (19,8%) шд час МСКТ скринiнгу були виявлеш КТ-ознаки ХОЗЛ, а у 2,0% була виявлена пухлинна патолопя.
5. Пневмони часлше виявляються у хворих, що надходили в стацюнар через 48 годин або тзшше тсля виникнення симптомiв (гД=0,71), а також при бтьш тяжких iнсультах (NIHSS >8 балiв) - гД=0,64. На-томiсть локалiзацiя iнсульту мало впливала на частоту виявлення бронхолегеневоТ патологи - гД=0,37.
6. Застосування МСКТ-скриншгу дозволяе пщви-сити ефектившсть дiагностики коморбщноТ патологи органiв грудноТ клпжи у хворих на iшемiчний iнсульт на догоспiтальному етапi.
7. МСКТ-скриншг захворювань органiв грудноТ клпжи може бути рекомендований для первинного обстеження хворих з гострим порушенням мозкового кровообiгу для закладiв 3-го рiвня надання медичноТ допомоги та ушверситетських клiнiк, ям мають власнi iнсультнi центри.
Перспективи подальших дослiджень пов'язан1 з дослщженням впливу застосування на догост-тальному етат впливу iнгiбiторiв протонноТ помпи, антагошспв H2-рецепторiв та антацидiв на ризик розвитку нозокомiальноT шфекци у хворих на гостре порушення мозкового кровооб^у.
9. Hannawi Y, Hannawi B, Rao CP, Suarez JI, Bershad EM. Stroke-associated pneumonia: major advances and obstacles. Cerebrovasc Dis. 2013;35(5):430-43.
10. Ali AN, Howe J, Majid A, Redgrave J, Pownall S, Abdelhafiz AH. The economic cost of stroke-associated pneumonia in a UK setting. Top Stroke Rehabil. 2018 Apr;25(3):214-23.
11. Claessens YE, Debray MP, Tubach F, Brun AL, Rammaert B, Hausfater P, et al. Early Chest Computed Tomography Scan to Assist Diagnosis and Guide Treatment Decision for Suspected Community-acquired Pneumonia. Am J Respir Crit Care Med. 2015 Oct 15;192(8):974-82.
12. Nascimento Alves P, Silva C, Baptista J, Lima B, Jacinto M, Trigueiros F, et al. Laterality of Pneumonia in Acute Stroke. Eur Neurol. 2017;77(1-2):75-9.
13. Dziedzic T, Pera J, Klimkowicz A, Turaj W, Slowik A, Rog TM, et al. Serum albumin level and nosocomial pneumonia in stroke patients. Eur J Neurol. 2006 Mar;13(3):299-301.
14. Wagner C, Marchina S, Deveau JA, Frayne C, Sulmonte K, Kumar S. Risk of Stroke-Associated Pneumonia and Oral Hygiene. Cerebrovasc Dis. 2016;41(1-2):35-9.
15. Hoffmann S, Harms H, Ulm L, Nabavi DG, Mackert BM, Schmehl I, et al. Stroke-induced immunodepression and dysphagia independently predict stroke-associated pneumonia - The PREDICT study. J Cereb Blood Flow Metab. 2017 Dec;37(12):3671-82.
16. Cacho-Díaz B, Lorenzana-Mendoza NA, Spínola-Maroño H, Reyes-Soto G, Cantú-Brito C. Comorbidities, Clinical Features, and Prognostic Implications of Cancer Patients with Cerebrovascular Disease. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2018 Feb;27(2):365-71.
17. Spatenkova V, Krejzarova P, Jedlicka J. Pre-stroke undiagnosed dysphagia lusoria as a rare cause of aspiration pneumonia with respiratory failure in a stroke patient. SAGE Open Med Case Rep. 2018 Mar 8. Available from: https://doi.org/10.1177/2050313X18761308
18. Simonov SS. Negospital'naya pnevmoniya: klassifikatsiya, diagnostika, lecheniye. Ukrains'kiy medichniy zhurnal. 2011;2(82):11-4. Dostupno: https://www.umj.com.ua/article/11570/negospitalnaya-pnevmoniya-klassifikaciya-diagnostika-lechenie [in Russian].
19. Nakaz MOZ Ukrayiny vid 04.09.2014 № 620 "Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsiyi medychnoyi dopomohy pry tuberkul'ozi". Dostupno: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20140904_0620.html [in Ukrainian].
20. Tyurin YeI. Rentgenodiagnostika vnebol'nichnykh pnevmoniy. Luchevaya diagnostika. 2017;3:7-11. Dostupno: http://www.poliklin.ru/ imagearticle/2013_Luchi/7-11.pdf [in Russian].
21. Koo HJ, Lim S, Choe J, Choi SH, Sung H, Do KH. Radiographic and CT Features of Viral Pneumonia. Radiographics. 2018 May-Jun;38(3):719-39.
22. Lokal'nyy klinichnyy protokol «Ishemichnyy insul't». Odesa; 2018. 45 s. [in Ukrainian].
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Д1АГНОСТИКИ КОМОРБ1ДНО1 ПАТОЛОГИ ОРГАН1В ГРУДНОТ КЛ1ТКИ НА ДОГОСП1ТАЛЬНОМУ ЕТАП1 У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНИЙ 1НСУЛЬТ
Муратова Т. М., Храмцов Д. М., Бусел С. В., Баташова-Галшська В. А., Бобровська К. А. Резюме. Метою дослщження була оцшка ефективност застосування д1агностики коморбщноТ патологи оргашв грудноТ кл1тки на догосттальному етат у хворих на шем1чний шсульт. Показано, що у момент над-ходження до стацюнару у 12,6% хворих на 1шем1чний шсульт були ознаки позашпитальноТ пневмони. П1зня шпитальна пневмошя визначаеться у 11,3% хворих з ГПМК, з них лише у 6,1% д1агноз був встановлений до госп1тал1заци. Частим явищем у хворих з ГПМК е ппостаз у легенях, який визначаеться у 44,1% хворих. У значноТ кшькосл пац1ент1в (19,8%) п1д час МСКТ скриншгу були виявлеш КТ-ознаки ХОЗЛ, а у 2,0% була виявлена пух-линна патолопя. Застосування МСКТ-скриншгу дозволяе пщвищити ефектившсть д1агностики коморбщноТ патологи оргашв грудноТ кл1тки у хворих на 1шем1чний шсульт на догосттальному етат. Обговорюеться доцшьшсть МСКТ-скриншга захворювань оргашв грудноТ кл1тки для первинного обстеження хворих з гострим порушенням мозкового кровооб1гу для заклад1в 3-го р1вня надання медичноТ допомоги та ушверситетських клш1к, як1 мають власш шсультш центри
^k>40bí слова: гостре порушення мозкового кровооб1гу, коморб1дна патолог1я, комп'ютерна томограф1я, органи грудноТ кл1тки.
ОПТИМИЗАЦИЯ ДИАГНОСТИКИ КОМОРБИДНОЙ ПАТОЛОГИИ ОРГАНОВ ГРУДНОЙ КЛЕТКИ НА ДОГОСПИТАЛЬНОМ ЭТАПЕ У БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКИМ ИНСУЛЬТОМ
Муратова Т. М., Храмцов Д. М., Бусел С. В., Баташовых-Галинская В. А., Бобровская К. А. Резюме. Целью исследования была оценка эффективности применения диагностики коморбидной патологии органов грудной клетки на догоспитальном этапе у больных с ишемическим инсультом. Показано, что на момент поступления в стационар в 12,6% больных с ишемическим инсультом были признаки внего-спитальной пневмонии. Поздняя госпитальная пневмония определяется в 11,3% больных с ОНМК, из них только в 6,1% диагноз был установлен до госпитализации. Частым явлением у больных с ОНМК является гипостаз в легких, который определяется в 44,1% больных. У значительного числа пациентов (19,8%) при МСКТ скрининге были обнаружены КТ-признаки ХОБЛ, а в 2,0% была обнаружена опухолевая патология. Применение МСКТ-скрининга позволяет повысить эффективность диагностики коморбидной патологии органов грудной клетки у больных с ишемическим инсультом на догоспитальном этапе. Обсуждается целесообразность МСКТ-скрининга заболеваний органов грудной клетки для первичного обследования больных с острым нарушением мозгового кровообращения для учреждений 3-го уровня оказания медицинской помощи и университетских клиник, имеющих собственные инсультные центры.
Ключевые слова: острое нарушение мозгового кровообращения, коморбидная патология, компьютерная томография, органы грудной клетки.
OPTIMIZATION OF DIAGNOSIS OF COMORBID PATHOLOGY OF THE CHEST ORGANS AT THE PREHOSPITAL STAGE IN PATIENTS WITH ISCHEMIC STROKE
Muratova T. M., Khramtsov D. M., Busel S. V., Batashova-Galinska V. A., Bobrovsky K. A. Abstract. In the structure of the comorbidity of a stroke, an important part is presented by diseases of the respiratory organs, including pneumonia. Due to the fact that in Ukraine patients are still admitted to treatment facilities outside the therapeutic window, not only late nosocomial poststroke pneumonia, but also nonhospital, becomes relevant.
The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of the diagnosis of comorbid pathology of the chest organs at the prehospital stage in patients with ischemic stroke.
Object and methods. The research was carried out on the basis of CRRM of ONMEDU during 2016-2018. The results of CT scan analysis of 247 patients who were candidates for hospitalization to the stroke center of the clinic were analyzed. The tests were performed on 16 cutting units Aquillon - 16 TOSHIBA (Japan). There were evaluated the frequency of detection of extubation pneumonia, signs of chronic obstructive pulmonary disease, disseminated processes, metatuberculous changes, primary and secondary tumor lesions. Comparison of identified nosologies with localization and severity of stroke was performed. Statistical processing was carried out using frequency analysis methods using the Statistica 10.0 (Dell StatSoft Inc., USA) software.
Research results. An analysis of the frequency of detection at the pre-hospital stage was performed during MSCT screening of out-hospital and late hospital pneumonia, pulmonary hypostases, COPD and tumor pathology. The role of the severity of a stroke and the period since the onset of the first symptoms of a stroke in the occurrence of broncho-pulmonary pathology has been determined. The expediency of the use of MSCT screening in specialized medical institutions that help with acute cerebrovascular disruption is discussed.
Conclusions
1. At the time of admission to the hospital, 12.6% of patients with ischemic stroke had signs of extubation pneumonia.
2. Late hospitalized pneumonia is detected in 11.3% of patients with stroke whereas only 6.1% of the diagnosis was established prior to hospitalization.
3. A common occurrence in patients with stroke is hypostasis in the lungs, which is determined in 44.1% of patients.
4. In a large number of patients (19.8%), CT scan of chest was detected during MSCT screening and 2.0% had tumor pathology.
5. Pneumonia is more frequently detected in patients who arrived in the hospital 48 hours or later after symptoms (rA = 0.71), as well as with more severe stroke (NIHSS> 8 points) - rA = 0.64. Instead, the localization of the stroke had little effect on the incidence of bronchopulmonary disease - rA = 0.37.
6. The use of MSCT screening can improve the efficiency of the diagnosis of comorbid pathology of the chest organs in patients with ischemic stroke in the prehospital stage.
7. MSCT-screening of diseases of the chest organs can be recommended for the primary examination of patients with acute cerebrovascular disorder for facilities of the 3rd level of medical care and university clinics that have their own stroke centers.
Key words: stroke, comorbid pathology, computed tomography, chest organs.
Рецензент - проф. Дельва М. Ю.
Стаття надшшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-148-152
УДК 616.233+616.24-005:616.12-008.331.1
Петров Е. Е., Бурмак Ю. Г., Треумова С. И., Иваницкая Т. А.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ БРОНХИАЛЬНОЙ ПРОХОДИМОСТИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ЛЕГОЧНЫМ СЕРДЦЕМ БРОНХО-ЛЕГОЧНОГО ГЕНЕЗА В УСЛОВИЯХ КОМОРБИДНОСТИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Украинская медицинская стоматологическая академия (г. Полтава)
Связь публикации с плановыми научно-исследовательскими работами. Публикация является фрагментом плановой научно-исследовательской работы кафедры пропедевтики внутренней медицины с уходом за больными, общей практики (семейной медицины) «Особенности течения и прогноза метаболического синдрома с учетом генетических, возрастных, гендерных аспектов больных, наличия у них различных компонентов метаболического синдрома и конкретной сопутствующей патологии и пути коррекции выявленных нарушений», № государственной регистрации 01144001909.
Вступление. В настоящее время хроническая об-структивная болезнь легких (ХОБЛ) является одной из основных проблем в практике здравоохранения, во всем мире отмечается увеличение заболеваемости этой патологией [1]. Она является ведущей причиной развития хронического легочного сердца (ХЛС), летальность при котором занимает лидирую-
щие позиции, уступая лишь артериальной гипертен-зии (АГ) и ишемической болезни сердца [2].
Ведущим механизмом развития ХЛС у больных ХОБЛ является генерализованная обструкция дыхательных путей с развитием синдрома гиперинфляции легких, значительное повышение внутри-грудного давления, приводящее к экспираторному коллапсу мелких бронхов, увеличению внутриаль-веолярного давления и механическому сдавлению капилляров малого круга кровообращения.
Если понимание индивидуальных фенотипиче-ских различий течения ХОБЛ остается, в основном, в рамках этого заболевания, то вполне резонно предположить, что в условиях коморбидности ХОБЛ, когда имеет место поражение других органов и систем, течение заболевания может приобретать иной характер [3]. Этот нюанс отражен в ряде работ, где эксперты отмечают неблагоприятное влияние на течение ХОБЛ коморбидной патологии и, прежде всего, заболеваний сердечно-сосудистой системы
