CC BY
62
УДК 664.1.035.6
1Стешенко О.М., асп., 1Арсеньева Л. Ю., д.т.н., проф., 2Паламарчук О. П. , к. б.н., Ройко О. Ю.
E-mail: [email protected] 1 - Нацюнальнийутверситет харчових технологт, м. Кигв, Украгна, 2 - Нацюнальний ботатчний сад iм. М.М. Гришко HAH Украгни,
м. Кигв, Украгна 3 - Волинсъкий техткум Нацюналъногоутверситету харчовых технологт, м. Луцък, Украгна
ВСТАНОВЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ПАРАМЕТР1В ПРОЦЕСУ ЕКСТРАКЦ11 Ф1Т0АДАПТ0ГЕНН01 СУМ1Ш1
Життя сучасног людини супроводжуетъся посттним впливом стресових фактор1в, внаслгдок чого виникаестан «передхвороби», який часто переходитъу хворобу. В зв'язку з тим, що практично неможливо усунути факторы, якг спричиняютъ стрес, необх1дно шукати шляхи тдвищення адаптацтних можливостей оргатзму. В зв'язку з цим в Нац1оналъному ymeepcumemi харчовых технолог1й розроблено фтоадаптогенну cyMirn, до складу яког входять сушеш листки ех1нацег, елеутерококу, аралп та siнкго быоба. Склад cyMirni обумовлении спрямованою ф1зюлог1чною д1ею гг компонентгв. Метою дослгдженъ було визначення оптималъних napaMempie процесу екстракцп фтоадапатогенног cyMirni для поеного вилучення 6^02i4H0 активних речовин. Для onmuMisa^i було обрано наступт exidm параметри: дисперстстъ рослинног сировини, cnieeidHomenm сировини та екстрагенту i тривалктъ екстрагування. Виходом процесу екстракцп обрано масову частку сухих речовин екстракту. У процеЫ до^дження використано рефрактометричнии метод. На nidcmaei проведених до^дженъ визначено оптималът умови процесу екстракцп 6^02i4H0 активнихречовин з фimoaдanmoгeннoгcyмiшi, яю становлятъ: дисперстстъ 0,5 мм, cnieeidHOW^enm сировини до екстрагенту 1:20, тривалктъ екстрагування 5 год. Buxid сухих речовин за таких умов становитъ 8,15%. Bidnocna похибка отриманих peзyлъmamiв не перевищуе 3,6%. Отримании екстракт е перспективним для створення асортименту функцюналъних харчових npodyKmie адаптогенногдп.
Ключов1 слова: адаптогени, ехтацея пурпурова, apaлiя манъчжурсъка, 2iHK20 быоба, елеутерокок колючий, фтоадаптогенна cyMirn, екстракщя, функцюналъний inspedienm, продукти спрямованог фiзioлoгiчнoгдiг
УДК 664.1.035.6
Стешенко О. М., Арсеньева Л. Ю., Паламарчук Е. П., Ройко А. Р.
Националъныйуниверситет пищевых технологий
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОПТИМАЛЬНЫХ ПАРАМЕТРОВ ПРОЦЕССА ЭКСТРАКЦИИ ФИТОАДАПТОГЕННОЙ СМЕСИ
Жизнь современного человека сопровождается постоянным воздействием стрессовых факторов, в результате чего возникает состояние «предболезни», которое часто переходит в болезнь. В связи с тем, что практически невозможно устранить факторы, вызывающие стресс, необходимо искать пути повышения адаптационных возможностей
182
организма. В связи с этим, в Национальном университете пищевых технологий разработана фитоадаптогенная смесь, в состав которой входят сушеные листья эхинацеи, элеутерококка, аралии и гинкго билоба. Состав смеси обусловлен направленным физиологическим действием ее компонентов. Целью исследований было определение оптимальных параметров процесса экстракции фитоадапатогенной смеси для полного извлечения биологически активных веществ. Для исследований были выбраны следующие входные параметры: дисперсность растительного сырья, соотношение сырья и экстрагента, продолжительность экстрагирования. Выходом процесса экстракции избрано массовую долю сухих веществ экстракта. В процессе исследования использован рефрактометрический метод. На основании проведенных исследований определены оптимальные условия процесса экстракции биологически активных веществ из фитоадаптогеннои смеси, которые составляют: дисперсность 0,5 мм, продолжительность экстрагирования 5 ч и соотношение сырья к экстрагенту 1:20. Выход сухих веществ при таких условиях составляет 8,15 %. Относительная погрешность полученных результатов не превышает 3,6 %. Полученный экстракт является перспективным для создания ассортимента функциональных пищевых продуктов адаптогенного действия.
Ключевые слова: адаптогены, эхинацея пурпурная, аралия маньчжурская, гинкго билоба, элеутерококк колючий, фитоадаптогенна смесь, экстракция, функциональный ингредиент.
UDC 664.1.035.6
O.M. Steshenko, L. Y. Arsenieva, O. P. Palamarchuk, A. Y. Royko
National University of Food Technologies
DETERMINATION OF OPTIMAL PARAMETERS OF PHYTOADAPTOGENE MIXTURE EXTRACTION
The life of a modern man is accompanied by constant exposure to stress factors, which cause a state of "preexisting disease" that often turns into disease. Due to the fact that it is virtually impossible to eliminate the factors which cause stress, we need to look for the ways to enhance the adaptive capacity of the organism. In this regard, the National University of Food Technologies has developed phytoadaptogene mixture which consists of the dried leaves of Echinacea, Eleutherococcus, Aralia and Ginkgo biloba. The mixture is composed due to physiological effects made by its components. The aim of the study was to determine the optimal parameters of the extraction process of the phytoadaptogene mixture for complete extraction of biologically active substances. For studies there were selected the following input parameters: the dispersion of plant material, the ratio of raw material and extractant and duration of extraction. The mass fraction of solids in the extract solution taken during the extraction process was selected as the output of the extraction. During the study refractometric method was applied. On the basis of these studies the optimum process conditions of the extraction of biologically active substances in phytoadaptogene mixtures have been determined; they are the following: dispersion of 0.5 mm, length 5 h and extraction of raw material to extractant ratio of 1:20. Under such conditions we get the output of solids as 8.15 %.
183
The relative error of the results does not exceed 3.6%. The resulting extract is promising to create a range offunctional foods with adaptogenic action.
Key words: adaptogens, Echinacea purpurea, Aralia Manchu, Ginkgo Biloba, Eleutherococcus senticosus, fitoadaptohenna mixture, extraction, functional ingredient products aimed physiological effects.
Постановка проблеми у загальному виглядь Швидкий темп життя сучасно! людини, несприятлива еколопчна ситуащя, шформацшне перевантаження, постшне психоемоцшне напруження, складш сощально-економ!чш умови поставили перед людством велику проблему -невщповщносл внутршшх адаптацшних можливостей оргашзму до умов навколишнього середовища, що, в свою чергу, викликае стрес в оргашзмг Внасщдок тривало! ди стресових фактор1в у людини виникае стан «передавороби»: знижуегься працездатють, порушуегься сон, спостеркжться пщвищена втомлювашсть, апат1я, попршуеться настрш, що, зрештою, часто переходить у хворобу. В зв'язку з тим, що практично неможливо усунути фактори, яю спричиняють стрес, необхщно шукати шляхи пщвищення адаптацшних можливостей оргашзму [1-4]. Одним з ефективних шлях1в стимуляци адаптивного статусу оргашзму людини е використання природних адаптогешв з широким спектром бюлопчно активних речовин (в1тамши, шгменти, пол1фенольш та лшофшьш сполуки, ферменти та ш.).
Анал1з останн1х дослщжень i публжацш. Адаптогени - це природш бюлопчно активш речовини, яю пщвищують резистентшсть оргашзму до стресових фактор1в зовшшнього середовища (ф1зичш та психолопчш навантаження, холод, спека, змша кл1матогеограф1чних умов, ппоксштощо) [1-3].
Систематизация даних сучасних л1тературних джерел [1-4] дозволила окреслити наступи! функци адаптогешв:
• пщвищення активност1 ¿мунно! системи 3i стимулящею стшкост1 оргашзму до розвитку шфекцшних захворювань;
• нормал1защя д1яльност1 серцево-судинно! системи;
• регулящя обмшу речовин;
• нормал1защя функцп ендокринно! системи;
• стимулящя статево! та репродуктивно! функцш;
• виявлення прямо! антиоксидантно! ди;
• нормал1защя кл1тинного метабол1зму;
• покращення реолопчних властивостей кровц
• стимулящя ЦНС i3 сприянням швидкому формуванню i вщновленню умовних рефлекав;
• стимулящя репаративно! та регенерацшно! функцш;
• послабления токсично! ди багатьох х1м1чних агент1в, в тому числ1 лжарських засоб1в.
1снують pi3Hi шдходи до класифжаци адаптогешв залежно вщ того, яка ознака покладена в И основу. Класифжацш адаптогешв, а також найбшьш поширеш !х представники зображено на рисунку 1.
Бшьшють адаптогешв випускають у форм1 лжарських засоб1в. Проте, доцшьним i необхщним е розроблення технологш функцюнальних харчових
184
продуктов адаптогенно! ди. Для цього до !х складу необхщно вводити сух1 та рщю екстракти адаптогешв з сировини рослинного та тваринного походження.
Перспективною групою адаптогешв е ф1тоадаптогени, до яких вщносять женьшень, елеутерокок, лимонник китайський, родюлу рожеву, левзею сафлоровидну тощо. Також вже доведен! адаптогенш властивост1 осики, ехшаце!, льону тощо. Адаптогенш властивост1 проявляють р1зш частини рослин, наприклад, коршь (ехшацея, родюла рожева, елеутерокок колючий, арал1я маньжутська левзея сафлоровидна, женьшень, тощо), листки (ехшацея, гшкго бшоба, елеутерокок), плоди (лимонник китайський), кора (осика, тополя тремтяча), насшня (ол1я льону)._
Класифшащя адаптогешв
За походженням
За ф1зюлопчнок> дюю
За х^чним складом
Верба гостролис-га
Левзея сафлоровидна
екстракти 31 св!жих равлиюв
порошки з кюток тагр|в та ведмедш
—| продукта бджшьництва
з переважно неиротропною д1сю
Лимонник китайський
—[ Арал1я Маньчжурська
з переважно антаоксидантаою д|ею
Б
екстракти з неокостентих ропв оленя, марала \ носорога
Род юла рожева
бурштинова кислота
синтетичного походження
засоби, що мютятъ фенольн1 сполуки
Елеутерокок колючий
Лимонник китайський
Ехшацея пурпурова
засоби, що мютять тетрацишчн1 тритерпени
Брюыя бта
В1тант снодшна
засоби, що мютятъ оксилтши
с
Брюнт б|ла
Солодка гола
Рис. 1. Класифжащя адаптогешв 1 найбшьш поширеш Тх представники
Бшьшкть ф1тоадаптогешв пщдають ефективному екстрагуванню за допомогою спирту. Проте, спиртов! екстракти не можна використовувати для таких груп населения як д1ти, ваптш та годуюч1 матер1, особи певних професш (спортсмени, води тощо). Враховуючи даний факт, а також те, що адаптогенний ефект проявляв не одна речовина, а цший комплекс БАР, то доцшьним е проведения дослщжень з визначення оптимальних параметр1в процесу екстракци.
Формування цшей статть Метою дослщжень було визначення оптимальних параметр1в процесу екстракци ф1тоадапатогенно! сумш1 з метою повного вилучення бюлопчно активних речовин.
Виклад основного матер1алу. В Национальному ушверситет1 харчових технологш розроблено ф1тоадаптогенну сумш, яка може використовуватись як функцюнальний шгред1ент для створення продукпв спрямовано! ф1зюлопчно! ди, зокрема цукристих кондитерських вироб1в (мармелад, желе, льодяники,
185
батончики, суфле, парфе, тощо), кисломолочних продукт1в (йогурти, десерти), напо!в.
До складу ф1тоадаптогенно! сумш1 входять сушеш листки ехшаце!, елеутерококу, арали та гшкго бшоба. Склад сумш1 обумовлений сирямованою ф1зюлопчною д1ею И компонента.
До основних бюлопчно активних компонента листюв ехшаце1 пурпурово! вщносяться [3-7]: полкахариди, яю представлен! водорозчинними пектиновими речовинами, гемщелюлозою; фенольш сполуки — лютеолш, кверцетин, рутин, антощани, дубильш речовини шрокатехшово! групи тощо; фенолкарбонов1 кислоти — кавова, кафтарова, хлорогенова кислоти та 1х похщш; мжроелементи — значною м1рою накопичуються К, Са, №, Р, М^; алкалощи; еф1рш оли; в1тамши — пров1тамш А \ в1тамш С; алкшамщи ненасичених кислот; сапонши; бшков1 речовини. Яюсний склад вшьних \ зв'язаних амшокислот представлений такими незамшними амшокислотами, як валш, треонш, метюнш, ¿золейцин, лейцин, л1зин, пстидин, феншаланш; жирш кислоти (у надземних частинах домшують пальм1тинова та лшоленова жирш кислоти).
Результати експериментальних \ клмчних дослщжень [5, 6] свщчать, що фармаколопчна д1я БАР ехшаце1 пов'язана, перш за все, з тим, що вони стимулюють ¿мунну систему. Також ехшацея мае протимжробну, фунгщидну, протизапальну, антиоксидантну, протиалерпчну, радюпротекторну, нейротропну та тошзуючу дп, стимулюе функцш центрально! нервово! системи, пщвищуе потенцш, сприяе загоенню ран, опшв, виразок.
БАР елеутерококу представлен! [8-10] тритерпенощними сапоншами, л1гншами, кумаринами, фенольними речовинами, зокрема флавонами, серед яких переважають сирингш та елеутерозид Е, як1 вважаються найбшьш активними компонентами. Наявшсть в молекулах цих сполук пдроксильно! та карбоксильно! групи визначае 1х х1м1чну актившсть, бюх1м1чну та фармаколопчну дш. Кр1м того, в листках мютяться каротинощи, алкалощи, олешова кислота.
Препарата елеутерококу [4,8-10] пщвищують розумову \ ф1зичну працездатшсть, збуджують центральну нервову систему, проявляють антиоксидантну, загальностимулюючу та ¿муномодулюючу дш, володшть протиканцерогенними, кардюпротекторними та радюпротекторними властивостями, сприяють оптим1зацп вЫх вид1в обмшу, вщновлюють ¿муштет, пщвищують гостроту зору I умовно-рефлекторну д1яльшсть.
БАР листюв гшкго представлен! [11, 12] терпеновими трилактонами -представниками яких е бшобалщ та гшкголщи А, В, С, I. Даш речовини знайдеш виключно у листках гшкго бшоба. Представниками бюфлавоновдв е флавонол-О-глкозиди: кемпферол, кверцетин, ¿зорамнетин, м1рщетин, гшкгетин, бшобетин. Сумарний вмкт флавонолгл1козид1в знаходиться в межах 22 - 27%. Також у листках гшкго виявлеш конденсоваш танши, оргашчш кислоти (бензойна кислота та И похщш, гшкголев1 кислоти), амшокислоти (аспаралн), катехши, стерощи, воски, цукри, мшеральш речовини — калш, магнш, кальцш, фосфор, зал1зо, селен, марганець, мщь, титан, ферменти (супероксиддисмутаза).
Ф1зюлопчш властивосп, листюв гшкго, в першу чергу, пов'язаш з впливом на найважлив1ш1 системи оргашзму людини — мозок I кровооб1г. У результат! огляду наукових дослщжень [11, 12] виявлено такий клмчний ефект
186
екстракт1в листюв гшкго: посилення кровооб1гу в головному мозку, протид1я агрегаци тромбоциив, надзвичайно сильш антиоксидантш властивост1, гальмування процеав трансформаци холестерину в бляшки, полшшення реолопчних властивостей кров1, пщвищення еластичност1 та мщност1 кровоносних судин та стшок капшяр1в, пщвищення розумово! та ф1зично! працездатносп оргашзму тощо.
Х1м1чний склад арали маньчжурсько! вивчений досить добре. Встановлено [13, 14], що основними дшчими речовинами е тритерпенов1 сапонши — глжозиди олеанолово! кислоти (аралозиди А, В \ С). Кр1м того, у листках е вуглеводи, еф1рш масла, флавонощи, алкалощи, тритерпенощи, оргашчш кислоти {антощани.
Аралозиди арали надають 1й загальнозмщнюючу \ загальнотошзуючу дш, активують бшковий синтез, знижують вмют цукру в кров1 за рахунок значного збшьшення проникност1 кл1тинних мембран для глюкози. Арал1я волод1е [13,14] антитоксичною, радюпротекторною, иротизаиальною д1ею, нормал1зовуе розумову I ф1зичну працездатшсть, викликае збудження ЦНС, стимулюе роботу серця.
Експериментальш та клмчш даш [5-14] свщчать про низький р1вень токсичност1 використаних у композици рослин та лжарських екстракпв, створених на 1х основ! у терапевтичних дозах.
3 огляду на це, значний науковий та практичний штерес представляв встановлення оптимальних параметр1в процесу екстракци ф1тоадаптогенно! сумш1 з листюв даних рослин. Для подальших дослщжень обрано наступи! вхщш параметри: дисперсшсть рослинно! сировини, сшввщношення сировини та екстрагенту I тривалкть екстрагування. Виходом процесу обрано масову частку сухих речовин екстракту. В якост1 екстрагенту використано воду.
При вибор1 дисперсност1 ф1тоадаптогенно! сумш1 використовували частинки сировини, яю проходять через сито з д1аметром отвор1в 0,5, 1, 2, 3, 4 та 5 мм. При вибор1 сшввщношення сировини та екстрагенту були вивчеш наступи! вар1анти 1:20, 1:50, 1:100. При встановленш часу екстракци вилучення проводили через 30 хв, 1, 1,5, 2, 2,5, 3, 4 та 5 год.
Результата дослщжень подано у таблицях 1 - 3.
Таблиця 1
Вплив дисперсное™ сировини на вилучення сухих речовин фгго адаитогенно*1сум1ш1 (сшввщношення сировина:екстрагент - 1:50, _ тривалкть екстрагування - 30 хв)_
Розм1р частинок сировини, мм Вмюг БАР, %
Парпя сировини Середне значения
1 2 3 4 5
0,5 7 7,1 7,3 7 7,2 7,12
1 5,5 5,4 5,3 5,8 5,4 5,48
2 4,9 5,2 5,1 4,9 5,3 5,08
3 4,8 4,9 4,7 4,9 5 4,86
4 4,6 4,7 5 4,8 4,5 4,72
5 4,5 4,6 4,3 4,5 4,4 4,46
За комплексом дослщжень (табл. 1-3) було проведено статистичний анал1з експериментальних даних з метою оцшки дисперсш виб1рок, отриманих в р1зних експериментах, та значущост1 регреси.
187
Для перев1рки гшотези про достов1ршсть експериментальних даних було проведено дисперсшний анал1з. У якосп статистичного критерш було обрано критерш Фшера. Результати розрахунюв дали змогу прийняти гшотезу про р1вшсть генеральних дисперсш на р1вш значущосп 0,05, \ тому отримаш результати можна використовувати в регресшному анал1зг
Таблиця 2
Вплив стввщношення сировини та екстрагенту на вилучення сухих речовин ф1тоадаптогенно*1 сум1ш1 (дисперсшсть сировини 0,5 мм,
Стввщношення Вмюг БАР, %
сировина:екстр агент Парпя сировини Середне
1 2 3 4 5 значения
1:20 7,7 7,9 8 7,6 7,8 7,8
1:50 7,3 6,8 7 6,9 7,1 7,02
1:100 6,5 6,7 7 6,8 7 6,8
Таблиця 3
Вплив тривалосп екстрагування на вилучення сухих речовин ф1тоадаптогенно*1 сум1ш1 (дисперсшсть - 0,5 мм, стввщношення __сировинагекстрагент - 1:20)_
Триватсть екстрагування, год Вмюг БАР, %
Парпя сировини Середне значения
1 2 3 4 5
0,5 7,8 7,6 7,9 7,8 8 7,82
1 8,1 7,8 8,2 8 8 8,02
1,5 8,1 7,8 8,2 8,1 8 8,04
2 8,2 7,8 8,2 8,1 8,1 8,08
2,5 8,2 7,9 8,2 8,2 8,1 8,12
3 8,2 7,9 8,3 8,2 8,1 8,14
4 8,2 7,9 8,3 8,2 8,1 8,14
5 8,2 7,9 8,3 8,2 8,1 8,14
Визначено р1вняння регреси, яке описуе залежшсть масово! частки сухих речовин вщ вхщних параметр1в. Розглянуто емтричну формулу виду (1):
у(^,x2,x3) = a + Ь + cx2 + . (1)
Невщом1 параметри формули a, Ъ, о, d обчислено при використанш методу найменших квадрат1в.
Шсля постановки необхщних даних ¿з врахуванням замш та розв'язку системи р1внянь отримано наступи! параметри емтрично! формули (1): а = 4,186; Ъ = 1,374; о = 25,097; d = -0,191.
Виведено р1вняння регреси залежност1 масово! частки сухих речовин вщ дисперсност1 ф1тоадаптогенно! сумш1, стввщношення сировини та екстрагенту, тривалост1 екстрагування. Р1вняння мае вигляд (2):
у = 4,186 +1,374 + 25,097х2 - 0191 (2)
За допомогою отриманого р1вняння регреси знайдено оптимальш значения х1, х2, х3, за яких масова частка сухих речовин у е максимальною
188
8,15%: дисперсшсть ф1тоадаптогенно1 сумш1 - 0,5 мм, стввщношення сировина:екстрагент 1:20, тривалкть екстрагування - 5 год. Вщносна похибка отриманих результата не перевищуе 3,6%.
На рис. 2-4 граф1чно зображено залежшсть виходу масово! частки сухих речовин екстракту за оптимальних значень вхщних параметр1в.
5
Рис. 2. Залежшсть виходу масово1 частки сухих речовин екстракту ф1тоадаптогенно*1 сум1ш1 вщ дисперсного сировини та стввщношення сировина:екстрагент за трнвалосп екстрагування х3 = 5 год
Рис. 3. Залежшсть виходу масовоУ частки сухих речовин екстракту ф1тоадаптогенно*1 сум1ш1 вщ дисперсное™ сировини 1 тривалосл екстрагування за стввщношення сировина:екстрагент х2 = 0,05 або 1:20
189
Рис. 4. Залежшсть виходу масовоУ частки сухих речовин екстракту ф1тоадаптогенно1 сум1ш1 вщ стввщношення сировина:екстрагент 1 тривалосп екстрагування за розм1ру частинок сировини х1 = 0,5 мм
Висновки. На пщстав! проведених дослщжень визначено оптимальш параметри процесу екстракци бюлопчно активних речовин з ф1тоадаптогенно1 сумш!, яю становлять: дисперсшсть 0,5 мм, сшввщношення сировини до екстрагенту 1:20, тривалкть екстрагування 5 год. Отриманий екстракт е иерсиективним для створення асортименту функцюнальних харчових продукпв адаптогенно! д!1. На иодальших етаиах дослщжень илануеться детальне вивчення х1м1чного складу отриманого екстракту, а також розробка ¿нновац1йних харчових иродукт1в з його використанням.
Л1тература
1. М1щенко О. Я. Фармаколопчна активн1сть I мехашзми д11 нового класу адаитоген1в на основ! иродукт1в бдж1льництва I бурштиново! кислоти : автореф. дис^ д-ра фарм. наук: 14.03.05 / О. Я. Мщенко; Нац. фарм. ун-т. - X., 2010. -39 с.
2. Щелкина Е. Г. Лекарства для здоровых людей или защита от стресса / Е. Г. Щелкина // Провизор. - 2009. - №3. - С. 35 - 39.
3. Цокало I. £. Розробка та дослщження твердих лшарських форм адаитогенно! ди на основ! ехшаце! иуриурово! та кислоти бурштиново! : автореф. дис... канд.. фарм. наук: 15.00.01 / £. Г. Цокало; Нац. фарм. ун-т. - X., 2011. - 22 с.
4. Горчакова Н. В. Адаптогены в спортивной медицине / Надежда Горчакова // Наука в олимпийском спорте. - 2006. - № 2. - С. 22 - 36.
5. Питания введения до Державно! Фармакопе! Украши «Ехшаце! пурпурово! корен!» / Е. Е. Котова, А. Г. Котов, О. Г. Вовк // ФАРМАКОМ. — 2009. — №3. — С. 5 - 15.
190
6. Рибак О. В. Анал1з сучасного асортименту препарата ехшаце! / О. В. Рибак, К. I. Сметанша // Ф1тотерашя. Часопис. - 2011. - №3. - С. 51-56.
7. Пухляк А. Г. Перспективи розширення асортименту сухих десертних молочних сумшей / А. Г. Пухляк, Г. П. Калшша, С. В. Мерзлов [та ш.] // Вюник сумського нацюнального аграрного ушверситету. - 2013. - №7. - С. 179 - 184.
8. Добряков Ю. И. Результаты фармакологических исследований природного лекарственного сырья Дальневосточного региона / Юрий Добряков // Вестник ДВО РАН. - 2004. - №3. - С. 87-92.
9. Ктикян Т. Г. Влияние курсового приема Eleutherococcus senticosus на биохимические, гематологические и гормональные показатели крови спортсменов / Т. Г. Ктикян, А. С. Оганесян, А. Ж. Хачатрян [и др.] // Медицинская наука Армении HAH РА. - 2012. - №3. - С. 5-14.
10. Губич О. И. Изучение влияния экстракта элеутерококка на показатели углеводного обмена и перекисного окисления липидов у крыс в экспериментальной модели гиперфагии / О. И. Губич, Т. Н. Зырянова, Т. Н. Мамай и [и др.] // Труды БГУ. - 2012. - №7. - С. 173-178.
11. Мищенко Т. С. Применение экстракта гинкго билоба в лечении пациентов с хроническими сосудистыми заболеваниями головного мозга / Т. С. Мищенко, В. Н. Мищенко, И. А. Лапшина // М1жнародний невролопчний журнал. - 2012. - №2. - С. 9-13.
12. Буланкин Д. Г. Исследование по стандартизации и разработке лекарственных средств на основе листьев гинкго двулопастного: автореф. дис. на здобуття канд. фарм. наук: спец. 14.04.02 «Фармацефтична х1м1я, фармакогноз1я» / Буланкш Денис Георгшович; Самарський державний медичний ушверситет. — Самара, 2011. — 23 с.
13. Писарев Д. И. Сапонины и их определение в кореневищах аралии маньчжурской в условиях Белгородской области / Д. И. Писарев, Н. А. Мартынова, Н. Н. Нетребенко [и др.] // Химия растительного сырья. - 2009. -№4. - С. 197-198.
14. Гришковец В. И. Гемолетическая активность тритерпеновых гликозидов семейства аралиевых / В. И. Гришковец, И. И. Довгий, Л. А. Яковишин // Ученые записки Таврического нацюнального университета им. В. И. Вернадского. - 2010. - №4. - С. 268-275.
Рецензент - д.т.н., професор Бшонога Ю.Л.
191
