CC BY
29
ПРОБЛЕМЫ ВИХОВАННЯ
Любов СЕМЕНЕНКО
ОПРАЦЮВАННЯ ТВОР1В ЛЕО УКРАШКИ У РАКУРС1 МИСТЕЦЬКО! ПРОБЛЕМАТИКИ ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧН01 КУЛЬТУРИ УЧН1В
У св1тл1 розвитку л1тературознавчо1 та методично! науки проблема новаторського опрацювання творчосп письменниюв у школьному кура украшсько! лнератури набувае по\птно! актуальность Ряд л1тературознавчих розвщок спадщини Лса У кратки, що демонструють сучасне осмислення II творчосп [1; 2; 4; 5], нов! завдання, яю висуваються до навчання й виховання суверенно! людсько! особистосп, громадянина Украши [3; 10], зумовлюють необхщшсть нового прочитання твор1в Лса Украшки у пропса вивчення украшсько! л1тератури к. XIX - поч. XX ст. Су част методичш пропозпцп щодо опрацювання творчосп Лса Украшки, зокрема, драмп-фсерп "Л¡сова теня" [7; 9; 11], зпдно з вимогами чинних шклльнпх програм з л1тератури зосереджують увагу передуем на фольклорно-\пфолопчшй основ! твору та показ! у ньому двох евтв - природного та людського. Такий шдхщ е виправданим, однак проблема формування естетично! культури учшв у пропса осягнення драмп-фсерп "Л¡сова теня" потребуе, на нашу думку, бшып широкого осмислення.
Важливе мюце у засвоенш школярами творчосп Лса Украшки повинно вдаграти звернення до осмислення поетесою мистецько! проблематики, актуальне як для поетичного, так 1 для драматурпчного доробку авторки. Значупцсть вказано! проблематики для спадщини поетеси пов'язуеться 1 з свшэглядом само! авторки, ! з контекстом епохи (злам XIX ! XX стсотть), позначено! активними пошуками у р1зних сферах, передовс!м на грунт! мистецтва й, зокрема, л1тератури. Новаторський характер украшсько! л1тератури межл XIX ! XX стсотть виявлявся у нових шдходах до проблеми сутносп й завдань мистецтва та мюця постап митця у людському бутп. Л!тературно-естетичн! погляди Лса Украшки формувались у зв'язку з новаторським контекстом епохи рубежу стсотть, ¡з засвоенням украшською л1тературою модерних ф!лософсько-естетичних тенденцш, зокрема, естетики неоромантизму, основш положения якого намагалася обгрунтувати поетеса. Розглядаючи в десятому клаа оглядову тему "Розвиток укра!нсько! л1тератури кшця XIX - поч. XX ст.", доцшьно зосередити увагу саме на рисах оновлення украшського письменства зазначеного перюду та учасп Лса Украшки у пропса !! модершзацн. Такий шдхщ дозволить не лише розширити знания учшв з теорн й ¡сторп л1тератури, але й створити базу для бшып глибокого засвоення твор1в поетеси.
Мистецька тематика й проблематика е важливою для вс!е! творчост! Лса Украшки. Уже перша зб1рка "На крилах шеень" [13] заевщчила значущють окреслено! тематики для св!тоглядного й творчого спрямування авторки. Леся Украшка декларуе в поез1ях зб1рки намагання продовжувати традицп попередншав, спрямовувати свш талант на служшня в!тчизш та загалу (цикл "Слм струн"). У в1ршах зб1рки "Думи ! мр!!" [13], зокрема, в поезп "Поет шд час облоги", поетеса поглиблюе розумшня завдань мистецтва й сутносп митця, наголошуючи на тому, що митець повинен служити не лише народу, але ! власному таланту, а вплив справжнього мистецтва на людину бачиться непереборним. Новаторське окреслення можливостей мистецького впливу спостер!гаеться у зб1рщ "Вщгуки" [13] (цикл "Ритми"), де неодноразово шдкреслюеться сила поетичного слова та його впливу на самого митця ! оточення. Митець мае шдкорятися \1y3i. яка не знае обмежень ! примусу.
Драматурпя Лса Украшки продовжуе художне осмислення мистецько! проблематики та вщбивае и еволющю. У ряд! твор1в ("У пущ!", "Люова теня", "Орпя", "Орфееве чудо" та ш.) авторка звертаеться до рпномаштнпх аспект ¡в мистецько! творчост!, дослщжуе !! генезу, вияви
та вплив як на рецишенпв, так 1 на самого митця. Поетеса зосереджуе увагу на художньому втшенш ¡дс1 в1чносп мистецтва 1 краен ("У пущГ ). обов'язку та вщповщальносп митця перед суешльством та суспшьства перед мнтцем ( "Орпя . "Орфееве чудо"), абсолютнзуе значупцеть мистецтва та поетичного слова зокрема ("На рушах", "Люова теня"). Митець у творах поетеси постае основним виразником II естетичних позищй, зображуеться як сильна особистють, яка майже завжди здшенюе екзистенщйний виб1р на користь в1чних цшностсй.
У пропса опрацювання драми-феерн \Шсова теня" у шкшьному курс! украшсько! л1тератури продуктивним бачиться анатз сутносп, мюця та вираження мистецько! проблематики як складово! художнього змюту зазначеного драматичного твору. До мистецького образу поетеса звернулась уже в самш назв1 твору, змют яко! необхщно з'ясувати як показник едност1 традпцп [ новаторства драми. Прикметно, що поетеса сама добирала мелодп, яю повинш прозвучати у той чи шший момент дп. Звертаемо увагу учшв також на той факт, що декларащя сили мистецького впливу виявляеться вже у зав'язщ дп. адже саме мелод1я сопшки Лукаша пробуджуе Мавку вщ зимового сну. Мелод1я, що II грае Лукаш, надае весняним звукам нового сенсу. Душа Мавки, сприйнятлива до краси, вщгукуеться на мистецький поклик 1 пробуджуеться до нового життя:
Весна ще так школы не ствола [14, 232].
3 самого початку твору Лукаш характеризуешься поетесою як персонаж, здатний не лише сприймати й вщчувати музику, але й творити. Уперше поетеса наголошуе на цьому в д1алоз1 парубка з дядьком Левом: Лукаш хоче вирпати сошлку, мотивуючи, що мае 1х лише три, але не з такого дерева. Поетичнють душ! Лукаша вщразу осягае Мавка, яка закохалася в Лукаша саме за голос, "сшвоче серце" [14,250], \ те, що сшвае "виразно й щиро голосом сошлки" [14, 234]. Звертаемо увагу учшв також на те, що першою засторогою для Мавки стала невщповщшеть голосу й погляду коханого:
У тебе голос чистый, як струмок,
а оч1 непразор/ [14, 235].
Виб1р. зроблений Лукашем на користь прагматичних цшностей людського свт. виявляеться також \ в нехтуванш мистецькою атрибутикою:
А чы не гоЫ еже того грання?
Все грай та грай, а ты, робото, етт [14, 244].
Однак, невипадковим бачиться введения поетесою фольклорного сюжету про те, як серце зведено! м свт д1вчини озиваегься через соп1лку. зроблену з вирослого над нею дерева. Заклята Килиною у вербу, Мавка звертаеться до коханого з проханням: "Заграй, заграй, дай голос мому серцю" [14, 293]. Зауважимо в дужках, що аполопя мистецтва як вияву душ! людини була прикметною для украшсько! модершстсько! л1тератури зламу XIX-XX стол1ть.
Показовим е те, що нав1ть шеля промовистого д1алогу Лукаша з Долею, загубленою ним самим, сила таланту хлопця залишаеться незм1нною. Про це евщчить остання ремарка до твору, анал1зов1 яко! повинна бути прид1лена значна увага. Сила мистецького впливу, зумовлена голосом сопшки Лукаша, - ось провщна ¡дся. декларована вказаною ремаркою. Всеосяжшсть та могутн1сть тако! сили шдкреслюеться тим, що музика соп1лки Лукаша виявилась здатною хоч на мить подолати навпъ час: "Лукаш починае грати. Спочатку (мелодп №15 1 16) гра його сумна, як зимовий втер, як жаль про щось загублене 1 незабутне, але хутко переможний сгпв кохання (мелод1я № 10, тшьки звучить голосшше, жагливше, н1ж у перш1й дп). покривае тугу. Як м1ниться музика, так м1ниться зима навколо: береза шелестить кучерявим листом, весняш гуки озиваються в закв1тл1м гаю, тьмяний зимовий день змшюеться в ясну, м1сячну весняну н1ч. Мавка спалахуе давньою красою у зоряшм вшщ. Лукаш кидаеться до не! з по кликом щастя..." [14,293] На змшу зим1 на певний час приходить весна; ефект тако! змши досягаеться з допомогою в1дпов1дно1 атрибутики. Акцентуемо на прагненш поетеси поеднати зоров1 та слухов! образи, що шдсилюе ефект емощйного сприйняття твору.
Аналпуючи ремарку, доц1льно привернути увагу учн1в до сили почуття закоханих, що реатзуеться через поеднання природних та музичних образ1в. Такий шдх1д дозволить
шдкреслити не лише значупцсть самого почуття для основних персонажа в. але i його гармошйшсть. оргашчшсть як для пред став ниюв свпу природи, так i для св1ту людини.
Поетичне ставлення до св1ту виявляе i Мавка вже тод1, як вщгукуеться на поклик сотлки Лукаша. Авторка неодноразово шдкреслюе, що мелодп' сотлки Мавка готова слухати без кшця. Спостереження над текстом дозволяють виявити, що люовичка неодноразово звертаеться до Лукаша з проханням заграти ("заграй, а я поколишуся" [14, 244], "грай же, коханий, благаю" [14, 293] тощо). Як вщомо, останнш монолог Мавки засвщчуе прагнення персонажа служити людям у новому перевтшенш, новому життевому циюп. Прикметними у paKypci окрсслс но!' проблеми постають засоби такого служшня, пов'язат 3i сферою мистецького впливу:
Я об hey с я до них
шелестом тихим вербовог гшки, голосом тжним тонког сотлки, смутними росами з eimie могх. Я ш modi простваю все, що колись ти для мене cnieae, ще як напровест тут еиграеае, Mpiiзбираючи е гаю... [14, 293]
Мелодп сотлки Лукаша, створеш його талантом, перейшли у спадок Tie! дупл, яка здатна i'x осягнути та використати на добро. Тут же слщ вщзначити ¡дсю спорщненосп мистецтва й Mpii', подану як ¡манентну для сприйняття свпу основними персонажами.
Осмислення драми-феерн "Люова теня" кр1зь призму мистецько! проблематики дозволяе не лише поглибити знания школяр1в про творчий набуток поетеси, але й створити умови для шдвищення i'xHboi' естетично! культури, адже у такому paKypci "Л¡сова теня сприймаеться як TBip про високе покликання людини, про невмирупцеть загальнолюдських естетично-гумашетичних ¡дсал1в. Учн1 повинн1 осягнути, що в зазначеному TBopi вт1лилися роздуми письменниц1 про роль мистецтва у пробудженш духовних начал людини, формуванш и естетичних пр1оритет1в, а поеднання архаУчно-фольклорних та модерних елемент1в забезпечило новаторське розкриття обрано! теми.
Л1ТЕРАТУРА
1. Агеева В. 1м промовляти душа моя буде / "Люова пюня" Лес1 Укра1нки та и штерпретащ!. - К.: Факти, 2002. - С. 137-145.
2. Агеева В. Поетеса зламу стсшть. Творчють Лес1 Укра1нки в постмодернш штерпретаци. - К.: Либадь, 2001.-261 с.
3. Волошина Н., Пас1чник £., Скрипченко Н., Хропко П. Концепщя л1тсратурно1 освии (проект) // Дивослово. - 1994. - № 4. - С. 26-34.
4. Гундорова Т. Проявления слова. Диску рая раннього украшського модершзму. Постмодерна штерпретащя. - Льв1в: Лиопис, 1997. - 298 с.
5. Козак С. Неоромантична концепщя слова Леа Украшки // Сучасшсть. - 1993. - № 2. - С. 138-144.
6. Корницька Т. Укра1нська литература. 10 клас: Плани-конспекти урошв. - Харшв: Ранок, 2002. -288 с.
7. Ломонос G. Вивчення творчосп Лес1 Украшки в школ1: Пос1бник для вчител1в. - К.: Радянська школа, 1987.-208 с.
8. Мпценко Л. Леся Укра1нка: Пос1бник для вчител1в. - К.: Радянська школа, 1986. - 303 с.
9. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення украшсько! л1тсратури. 10 клас. 1нтегрован1 уроки. -Харшв: Веста: Ранок, 2004. - 224 с.
10. Програми для середньо! загальноосвггньо1 школи з украшською i рос1йською мовами навчання. -К.: ПЫльний сви, 2001. - 160 с.
11. Слоньовська О., Сушевський Б. Конспекти урошв з укра1нсько1 лиератури для 10-х клас1в. - К.: Радна школа, 2000. - С. 136-171.
12. Турган О. Укра1нська л1тсратура к. XIX - поч. XX ст. i античшеть (Шляхи сприйняття i засвоення). - К., 1995. - 174 с.
13. Украшка Леся. 3i6p. твор1в: У 12-ти т. - Т. 1. - К.: Наукова думка, 1976. - 398 с.
14. Украшка Леся. 3i6p. твор1в: У 12-ти т. - Т. 5. - К.: Наукова думка, 1978. - 465 с.
