CC BY
72
УДК 821.161+821.161.09
Здинюк М.О., спещалкт вищо! категорп, викладач-методист © Кузьмук О.М., спещал1ст вищо! категорп, викладач-методист
Горохгвський коледж Львгвського нацюналъного аграрногоутверситету,
ropoxie, Украгна
структурн1 елементи антично! трагед11 в драматурги
лес1 укра1нки та марини цветАево!
У cmammi в компаративному acnexmi розглянуто особливост1 стил1зацИ жанру античноi трагедп, гг структурных елемент1в i стилъових ознак у драматичшй meopnocmi Леа Украгнки та Марини Цветаевог. Зроблено пор1вняльний анал1з i висвтлено своергдтсть ттерпретацИ'античних o6pa3ie i сюжет1в.
Ключов1 слова: драматург1я, трагед1я, хор, компаративний анал1з, агон, стил1зац1я, ттерпретащя, образ, драма, драматичний цикл, п'еса, романтизм, романтичний театр, м1фотворч1сть, життетворчжтъ.
УДК 821.161+821.161.09
Здынюк М.О., Кузьмук О.М.
Гороховский коледж Львовского национального аграрногоуниверситета,
Горохов, Украина структурные элементы античной трагедии в
драматургии леси украинки и марины цветаевой
В статье в компаративном аспекте рассматриваются особенности стилизации жанра античной трагедии, ее структурных элементов и стилистических средств в драматургическом творчестве Леси Украинки и Марины Цветаевой. Сделан сравнительный анализ и обращается внимание на своеобразие интерпретации античных образов и сюжетов.
Ключевые слова: драматургия, трагедия, хор, компаративный анализ, агон, стилизация, интерпретация, образ, драма, драматический цикл, пьеса, романтизм, романтический театр, мифотворчество, жизнетворчество.
UDC 821.161+821.161.09
Zdyniuk M.A., Kuz'muk O.M.
Gorohiv college of Lviv National Agrarian University, Gorohiv, Ukraine
THE STRUCTURAL ELEMENTS OF ANTIQUE TRAGEDY IN THE
DRAMA BY LESYA UKRAYINKA AND MARINA TSVETAYEVA
The peculiarities of the comparatire aspect of the stylization of antique tragedy genre, its structural elements and style teatures in drama by Lesya Ukrayinka and Marina Tsvetayeva are presented in the article. The comparative analysis of the closer look is given to the originality of the interpretation of antique images and scenes.
Key words: dramatic art, tragedy, choir, comparative analysis, agon, stylization, interpretation, image, drama, drama cycle, play, romanticism, romantic theatre, myth, creativity.
© Здинюк M.O., Кузьмук O.M., 2014
254
Постановка науковоУ проблеми та н значения. До штерпретаци античних сюжета ¿з використанням окремих структурних стильових ознак давньогрецько! трагеди звертались Леся Укра!нка та М. Цветаева. Наукове дослщження питания використання елеменив антично! трагеди у творчост! Л. Украшки розпочато ще М. Зеровим \ продовжуеться сучасними л1тературознавцями. 1нтерпретаци античност! у творчому доробку М. Цветаево! присвячено грунтовш пращ Г. Саакянц та Р. Войтеховича. Проте актуальним е компаративне дослщження зазначено! проблеми.
Мета статть За допомогою компаративного дослщження зазначено! проблеми з'ясувати способи використання структурних елементсв \ поетикальних засоб1в антично! трагеди у драматичних творах Л. Укра!нки та М. Цветаево!. Це дасть змогу бшьш виразно висв1тлити спшьш й вщмшш тенденци в модифшацп жанру та структури антично! трагеди у р1зних нацюнальних л1тературах.
Внклад основного матер1алу й обгрунтування отрнманнх результате досл1дження. Трагед1я була створена давшми греками й доведена до досконалост1 як ун1версальний об'еднувальний жанр. Драма поеднувала низку вид1в мистецтв. Ств, музика, живопис, хореограф1я були необхщною частиною драматичного д1йства. Для м1фу характерний замкнений стан св1домост1, та лише з появою трагед1! вона радикально зм1нюеться.
Драматург1я Лес1 Украшки - феноменальне явище в украшськш л1тератур1: вона вражае новизною тем, гостротою соц1ально-психолог1чних конфл1кт1в, ф1лософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою в1рша. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакцшного, закостен1лого в житт1, утвердження гумашстичних ¿деал!в ведеться в !! творах з позиц1й неоромантизму, який намагався розширити права особистост1, визволити !! в1д тиску юрби. Творч1сть Леа Украшки - як1сно новий етап у розвитку укра!нсько! драматург!!. За щейно-художшми якостями, за р!внем мистецько! досконалост! вона е одним з найвагом!ших здобутк!в всесв!тньо! драматург!!. Використання класичних образ!в св!тового мистецтва дозволило письменнищ порушувати не т!льки буденш проблеми тогочасно! д!йсност!, а й роздумувати над ф!лософськими питаниями. М. Свшан зазначав, що образи европейсько! класики стали орган!чним елементом душ! Лес! Украшки [2, 5,6,3]. У сво!х драматичних творах письменниця порушувала широкий спектр проблем, намагаючись дати !м власну ¿нтерпретац!ю. Нашу увагу привернуло насамперед те, що було для не! важливим у зовшшньому й внутр!шньому св!т! героя, а що - другорядним, адже з'ясування цього дае змогу по-новому прочитати художн! твори Лес! Укра!нки з погляду культурно! ситуац!!!! епохи. Драма Лес! Укра!нки починаеться з драматично! сцени «1ф!ген!я в ТавридЬ). М!ф про 1ф!ген!ю, як ! ¿нш! м!фи, незм!нний у свош образност!, дае досить широку семантику, яка дае змогу вмктити в нього досить багато под!й суспшьного й особистого життя. Це тв!р про тяжкий ! почесний спадок Прометея. Його, як належне, приймае 1ф!ген!я задля р!дно! кра!ни. «1ф!гешя в Таврид!» - тв!р незакшчений, драматична сцена, к!лька строф ! антистроф та монолог 1ф!ген!!, динам!зований ремарками. Уже в ц!й першш, найб!льш !! класично-античн!й трагед!! Леся Украшка далека в!д давньогрецького вз!рця, зокрема в!д трагед!й Евр!п!да, вона здшснюе в!льну ¿нтерпретац!ю м!фу, ¿ндив!дуал!зуючи характер геро!н! й показуючи, що не лише доля робить героя, а герой творить свою долю. Проте, як зазначае А. Гозенпуд, «надто велика
255
розб1жшсть кнувала тут м1ж щеею i стил1зованою формою, що не могла сприяти появ1 справд! життевого твору» [1,4].
У певний момент процесу творчого втшення м1фолопчного сюжету у драм! була зор1ентована на канон антично! сюжетно пов'язано! трагедшно! трилогп й М. Цветаева. В одному з лисив до Г. Тесково!, М. Цветаева повщомляе: «Мой Тезей задуман трилогией: Ариадна - Федра - Елена. Знаете ли Вы, что на долю Тезея выпали все женщины, все - навсегда? Ариадна (душа), Антиопа (амазонка), Федра (страсть), Елена (красота)» [4,3,1]. Звернення до форми трилогп може бути свщченням свщомо! стил1зацп античного канону. Проте nepe6ir творчого процесу, зафжсований самою авторкою у «Сводных тетрадях», доводить шше. Анал1зуючи даш записи, трансформацш авторського задуму можна подати так. Висхщним пунктом звернення до м1фолопчного сюжету про Тезея був образ Елени. У ход! творчого процесу вщбулася трансформащя задуму написания трилогп. М. Цветаева з'еднала разом два найвщомш! ешзоди ¿з життя Тезея - його подорож на Крит та icTopiro загибел! його дружини Федри та сина 1ппол1та. За зраду Ар1адш (й Афродт) у першому етзод1, згщно з концепщею М. Цветаево!, Тезей покараний у другому. Дана щея виявилась найвагомшою, i вщпала потреба у висв!тленш icTopii' з викраданням Тезеем Слени. У двох написаних на античний сюжетах драмах «Ар1адна» та «Федра» авторка вдаеться до використання структурних i поети кальних ознак антично! трагедп. Р. Войтехович у своему дослщженш посилаеться на М. Мейкша, який знаходив у п'есах М. Цветаево! риси грецько! трагедп: пол!метрш, вкрапления л1ричних уривюв i буденних деталей, вщсутшсть ipoHi! стосовно головно! дп, вщсутшсть ускладнених поб1чних сюжетних лшш поеднання розлогих монолопв ¿з д1алогами «стакато»
- у «Щуролов!», агон i стихомтя - у «Цар-д!вищ» та шших поемах. В античнш трагедп хор один, i в нього е провщник, а в драм! М. Цветаево! з'являються без провщника водночас хор юнаюв, хор д1вчат i хор громадян. М. Цветаева бшьш зосереджена на шшому - на вщтворенш духовного св1ту сво!х персонаж1в, на тих поняттях, образах i уявленнях, у кол! яких вони живуть. У драм! М. Цветаево! «Ар1адна» збер!гаеться така характерна для антично! л1тератури риса, як двоплановкть, паралельне зображення життя бопв та смертних. А у трагедп «Федра», поетеса беручи за основу м1фолопчний сюжет, надае характерам та вчинкам головних геро!в бщьшо! психолопчно! достов1рност1. Конфлжт пристраст! й морального обов'язку залишаеться внутршньою дилемою, яка не пщдаеться розв'язанню. М. Цветаева щеал1зуе образ Федри, вщкидаючи деяю обставини. Вона створюе образ чисто!, чесно! та люблячо! жшки та водночас розкривае щею в1чно! всепоглинаючо! та фатально! пристрасти
М. Зеров звертае увагу на послугування Лесею Украшкою «й шшими способами розцв1чення д1алогу, властивими найбщьшою м1рою античнш драм!,
- так званим гномами тастихомтями» [3, 384]. Для прикладу М. Зеров наводить розмову пророчиц! Т1рци з чоловжом на рушах Срусалиму та вщзначае, що «особливо! гостроти i дзвшкост! користування «гномами» досягае в «Камшному господарЬ [3,4].
У драм! «Орпя» завдяки використанню ¿мен! Ант!гона виникае алюз!я з одно!менною трагед!ею Софокла. Певн! перегуки ¿з трагед!ею Софокла знаходимо також на структурному piBHi. В «Антагош» хор виконуе rinopxeMy, присвячену Дюшсу, захиснику м!ста Ф!ви. Як вщомо, один ¿з джерел
256
давньогрецько! трагеди е хорова л!рика. Гшорхема - жанр хорово! л!рики, п!сня, що супроводжуеться танцями.
Висновки й перспективи подальших дослщжень. Звертаючись до художньо! штерпретаци античних сюжет!в у драматичних творах, i Л. Укра!нка i М. Цветаева вщмовились в!д стил!зац!! канону давньогрецько! трагеди. Використання структурних елеменив та стилктичних засоб!в антично! трагед!! у драмах не тшьки антично!, а й шшо! тематики обома драматургами свщчить про !х глибину, розумшня !х готово! класично! форми для наповнення новим зм!стом. Вони розглядають античну драму кр!зь призму та естетичних запит!в людини початку XX стол!ття i виявляють траг!зм духовного життя кторично! особи. Водночас трансформащя поети кальних засоб!в давньогрецько! трагеди свщчить про актуальшсть античного дискурсу для творчост! украшського та росшського драматург!в.
Л!тературна д!яльн!сть Лес! Украшки та Марини Цветаево! залишаеться на перифери досл!дницько! уваги, можливо, внаслщок неоднозначного ставлення до драматург!! пошуюв письменниць. Вивчення шших жанр!в цветаевсько! спадщини продемонструвало, що вона нерщко м!стиф!кувала, репрезентуючи свою прихильн!сть принципам модершстсько! м!фотворчост!. Науковий штерес становить факт ¿снування восьми своер!дних i ц!лком самост!йних п'ес, справжнього маленького театру, особливост! якого залишаються недослщженими. Драматург!чна спадщина M.I. Цветаево! та Лес! Украшки мае бути прочитана в контекст! основних фшософсько-мистецьких тенденцш початку XX стол!ття i пройти нове осмислення з урахуванням ycix позиц!й життетворчост! поетес.
Л1тература
1. Гозенпуд А. Поетичний театр (Драматичш твори Лес! Укра!нки) / Гозенпуд А. - К.: Мистецтво, 1947. - 302 с.
2. Свшан М. Леся Укра1нка / Свшан М. Критика. Л!тературознавство. Естетика. - К.: Основи, 1998. - 574 с.
3. Зеров М. Украшське письменство XIX ст. В!д Кулша до Винниченка: лекц!!, нариси, стата /Зеров М. - Дрогобич: Вид. ф!рма «¿¿дродження», 2007. -568 с.
4. Саакянц A.A. Марина Цветаева: Жизнь и творчество / А. А.Саакянц. -М.: Эллис Лак, 1999. - 816 с.
5. Цветаева М. Собрание сочинений: в 7т. / Цветаева М. - М.: Эллис Лак, 1994-1995.
6. Украшка Леся. 3!брання твор!в: у 12 т. / Леся Украшка. - К.: Наук. думка, 1975-1979.
Рецензент - к.ф.н., доцент Падура М.Ф.
257
