CC BY
22
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.717+616.717.2]-001.5-089.84
Б1ЛИК C.B.1, ОЛЕКСЮК I.C.1, ВАСИЛОВ В.В.3, ШАЙКО-ШАЙКОВСЬКИЙ О.Г.2 1Буковинський державний медичний ун/верситет 2Черн/вецький нац/ональний ун/верситет ¡м. Ю. Федьковича 3Обласна кл/н/чна л/карня, м. Черн/вц/
ОПЕРАТИВНЕ ЛкУВАННЯ ХВОРИХ ¡3 ПОЛ^РАВМОЮ ОРИПНАЛЬНИМИ КОНСТРУЩЯМИ В ОРТОПЕДО-ТРАВМАТОЛОГiЧНИХ КЛИКАХ м. ЧЕРНiВЦi ЗА ОСТАННi
П'ЯТЬ РОЮВ
Резюме. У статт/ наведенi статистичн данi та тактика л/кування 55 хворих¡з множинними переломами довгих к/сток¡з застосуванням фiкcaторiв професора I.M. Рубленика та асистента C.B. Блика. Вддален результати свдчать про те, що поеднане використання остеосинтезу блокуючими ¡нтра-медулярними металопоммерними, накстковими деротацйними, орипнальними позавогнищевими фиксаторами Рубленика — Б/лика одних сегмент/в i консервативного мкування ¡нших дозволяв рано роз-почати реабШацйн заходи та досягнути в бльшост випадюв консолдацн в оптимальний термн ¡з повним вдновленням функцн кнц/вки.
Ключов! слова: подв/йна деротацйна пластина, компресйний металопоммерний фксатор, остеосинтез, пол/травма.
Вступ
Множинш та поеднаш переломи становлять в!д 5 до 18 % у структурi сучасного полправматизму. Невдаш результати лжування цих хворих (вщ 10 до 47 %) обумовлюють акгуальшсть проблеми. Тому питання тактики лжування !, зокрема, вибору методу стабшьно-функцюнального остеосинтезу потребують розгляду [1—6, 9].
Упровадження в практику кликою травматологи та ортопеда БДМУ спшьно з кафедрою фiзики Чершвецького нацюнального уншерситету 1м. Ю. Федьковича закритого блокуючого iнтрамедулярного металополiмерного остеосинтезу (Б1МПО) [7] та нак!стково! подвшно! деротацшно! пластини (ПДП) нового поколiння [8] вщкрило велик! можливост! для лiкування хворих iз полiтравмою (рис. 1).
Метою роботи е анатз результат1в лiкування хворих iз множинними переломами довгих к!сток у травматоло-гiчному вiддiленнi лжарш швидко! медично! допомоги м. Чершвщ.
Матер\али \ методи
У 2006—2011 роках у травматолопчному вiддiленнi л!-карнi швидко! медично! допомоги м. Черншщ знаходилось на лiкуваннi 55 хворих iз множинними переломами довгих юсток. Чоловшв було 42 (75,8 %), жшок — 13 (24,2 %), в!к пацiентiв коливався вщ 17 до 65 рок!в.
З метою вивчення ефективност! л!кування хворих !з пол!травмою з застосуванням оперативних та консерватив-них метод!в лжування вс! пац!енти були розподщеш на 3
Рисунок 1. Схема наюсткового та ¡нтрамедулярного остеосинтезу рiзних сегмент!в: А) подв!йною деротац!йною пластиною, в тому числi з! вставками з пол!ам!ду-12; Б) металопол!мерним ф!ксатором
кттчт групи залежно вщ локатзац!! перелому i наявностi поеднаних пошкоджень. Першу групу становили 25 (45,3 %) хворих з однобiчними чи двобiчними множинними переломами дiафiзiв довгих кюток верхних та нижнiх кшщвок; другу групу — 14 (25,3 %) хворих, у яких дiафiзарний перелом нижньо! чи верхньо! кшщвки поеднувався з внутр1шньосуглобовими переломами шших сегментiв; третю групу — 16 (29,4 %) хворих, у яких, ^м множин-них перелом1в кшщвок, мало мсце супутне пошкодження внутршшх органiв грудно! i черевно! порожнин, тяжка че-репно-мозкова травма. Травматичний шок II—III ступени при надходжент постраждалих до кпiнiки дiагностовано у 39 (70,3 %) хворих.
У 55 хворих було пошкоджено 145 сегментш, усього зро-блено 105 операщй: з них — 75 оперативних втручань iз за-стосуванням БIМПО, у тому числi 23 — закритого, на 18 сегментах застосовувався накютковий остеосинтез пластинами (подвшними деротац1йними чи АО) i гвинтами, на 12 — позавогнищевий остеосинтез апаратами Iлiзарова та стрижневими апаратами Харивського ЦДIТО та професора I.M. Рубленика. Гiпсовi пов'язки i скелетне витягнення як самостiйнi методи лiкування застосовувалися на 5 сегментах.
У вск клiнiчних групах л1кування хворих починали з протишокових заходiв. У хворих першо! групи при закри-тих дiафiзарних переломах (однобiчних i двобiчних стегна та гом1лки) пiсля передоперацшно! подготовки протягом 5—10 дн1в здшснювалося оперативне втручання iз застосуванням БШПО, причому переважно закритого варiанта. При переломах обох стегнових кюток оперативне л1кування прово-дилося у два етапи: пiсля загоювання операщйно! рани на одному сегментi виконували остеосинтез на другому сегментi. Тако! ж тактики дотримувались при неможливосп одномоментного виконання оперативного втручання у ви-падках поеднання дiафiзарного i внутршньосуглобового переломiв зi зм1щенням вщламюв, коли в першу чергу проводили оперативне лкування внутр1шньосуглобового перелому за допомогою гвинтiв i пластин. При внут-рiшньосуглобових переломах без змiщення вщламк!в для запоб1гання вторинному зм1щенню пщ час операцй з приводу дiафiзарного перелому вщдамки закрито фжсували спицями. У хворих третьо! групи, в яких були поеднаш пошкодження, проводили невщкладш оперативнi втручання пщ прикриттям протишоково! терапи: лапаротомш, декомпресшну трепанацiю черепа, епiцистостомiю, неф-ректом1ю. Операцй' з приводу переломiв проводилися через 1—3 тижнi, тсля лшвщац!! небезпечних для життя ситуацш. З уведенням у практику лшування перелом1в закритого остеосинтезу компресiйними металополшерними штра-медулярними ф1ксаторами третьо! модет та металопо-лiмерними фiксаторами змшного дiаметра зд1йснюються малоiнвазивнi оперативнi втручання в ургентному порядку разом з оперативними втручаннями на черет, органах грудно! та черевно! порожнин.
При вщкритих переломах кiнцiвок в ургентному порядку пщ прикриттям протишоково! терапй проводили первинну мрурпчну обробку ран та позавогнищевий остео-синтез.
З урахуванням типу, локалiзацi! переломiв i бiомеханiчних умов функщонування системи «юстка —
блокуючi гвинти — фжсатор» було застосовано 4 варiанти Б1МПО: компресiйно-динамiчний, компресшний статико-динамiчний, компресшний статичний та детензiйний; за способом уведення фiксатора: закритий, нап1ввщкритий, вщкритий.
Компресiйно-динамiчний остеосинтез застосовували при поперечних, косопоперечних i дрiбноосколкових переломах дiафiзiв стегново! та великогом1лково! юсток iз до-статньою площею опорного контакту вщламюв, найчастiше проводили як закритий або нашввщкритий. Компресiйний статико-динамiчний — при подвiйних дiафiзарних переломах iз поперечною площиною зламу на одному рiвнi i довгою косою на шшому, компреййний статичний — при косих i гвинтоподiбних переломах на рiвнi розширення юстково-мозково! порожнини, детензiйний — при багато-скалкових i роздроблених переломах.
Наводимо клшчний приклад одночасного застосування штра- та екстрамедулярного остеосинтезу ориг1нальними конструкциями, розробленими та впровадженими на кафедр1 травматолог!!, ортопед!! та нейромрурги БДМУ.
Хворий Д., 34 рок1в, житель одного з райошв Чершвець-ко! област1, отримав дорожньо-транспортну травму вноч1 2.VИ.2008 року. Надшшов до клшки з д1агнозом: пол1-травма; вдавлений перелом право! т1м'яно! к1стки; забш головного мозку середнього ступеня тяжкосп; закритий косопоперечний перелом к1сток л1во! гом1лки в нижн1й третин1 з1 зм1щенням в1дламк1в; закритий поперечний перелом д1аф1за право! плечово! кютки з1 зм1щенням в1дламк1в; травматичний шок II ступеня (рис. 2А). Хворому проведено в ургентному порядку декомпресшну трепанащю черепа, гшсову шмобшзацю право! плечово! к1стки та л1во! гомшки (рис. 2Б). П1сля цього пащент знаходився у тяжкому стан1 на ШВЛ ще приблизно тиждень. Через 5 дшв, п1сля стабшзащ! стану, хворому було одномоментно зроблено закритий остеосинтез КМПФ-3 перелому л1во! великогомшково! к1стки (динам1чний вар1ант) та нак1стковий остеосинтез перелому плеча ПДП (рис. 3А). П1сля операцй шмобшзащя кшщвок не застосовувалась. Через 12 дн1в тсля зняття шв1в (тсляоперацшт рани заго!лися первинним натягом) хворого виписано на амбулаторне л1кування в задовшьному стан1. На 30-й день з моменту виписки хворий ходить за допомогою щпка, в1дновлено повний об'ем рух1в у кол1нному та гомшково-стопному суглобах зл1ва 1 в правому плечо-вому суглоб1. Рентгенолопчно — консолидация в1дламк1в (рис. 3Б). При повторному огляд1 через 3 мюящ з моменту травми хворий самостшно ходить, виконуе неважку роботу, турбують ознаки п1слятравматично!' енцефалопатй (рис. 4).
Видалення металоконструкщй було проведено через 1 р1к 4 мюящ — хворий ходить без допом1жних засоб1в, функц1я кшщвок повна, знаходиться п1д наглядом невропатолога з приводу ознак п1слятравматично! енцефалопатй (рис. 5, 6).
Результати та Тх обговорення
В1ддален1 результати вивчен1 у 38 хворих (69,9 %) у термш в1д 6 м1сящв до 3 рок1в з моменту оперативного втручання. За клшшэ-рентгенолопчними спостережен-нями хворих у динашщ встановлено, що, незважаючи на множинний характер пошкоджень, поеднання Б1МПО
А Б
Рисунок2. Рентгенограми косопоперечного перелому д!аф!з1в л1во)'велико- та малогомлково/ юсток, а також поперечного перелому д'/аф'/за правоI плечовоI кстки хворого Д.: А) на момент надходження; Б) у г!псов!й 1ммоб1л1зацИ до операцИ'
А Б
Рисунок 3. Рентгенограми хворого Д.: А) на другий день тсля операцИ; Б) через 1,5 м¡с. тсля
операцИ
Рисунок 4. Фото того самого хворого через 3 м!сяц! з моменту травми
А Б
Рисунок 5. Рентгенограми хворого Д.: А) через 1 р!к 4 м!сяц! тсля операцй' остеосинтезу;
Б) на другий день тсля операцй' з видалення металоконсгрукц1й
Рисунок 6. Фото того самого хворого тсля операцй' з видалення металоконструкщй
дiафiзарних переломiв стегново'1 та великогомшково! юсток i3 функцюнальними методами оперативного та консервативного лшування переломiв шших лок^зацш забезпечи-ло у 34 (89,9 %) хворих своечасну консолщацто переломiв з повним вщновленням функцй' пошкоджених юнщвок. У 4 (10,4 %) хворих спостериились ускладнення, що спричини-ли iнвалiднiсть: у 2 хворих друга групи, яким проводилося консервативне лiкування внутрiшньосуглобових переломш, виник пiслягравматичний гонартроз i3 значним обмежен-ням функцй' кол1нного суглоба, в 1 хворого третьо'1 групи — остеомiелiт (пiсля вщкритого перелому юсток гомшки); ускладнення тсля застосування Б1МПО, як! призвели до швалщносп, мали мiсце т1льки в 1 хворого першо'1 групи у зв'язку з виникненням остеомiелiту.
Висновки
1. Мшмальна травматичнiсть закритого Б1МПО та наюсткового ПДП повшстю вщповщае принципам стабшьно-функцюнального остеосинтезу, дае змогу рано почати ат^защю хворого, сприяе скороченню термiну
непрацездатностi, покращуе функцiональнi результати лжування, тим самим зменшуе кшьюсть пiсляоперацiйних ускладнень та смертнiсть.
2. Застосування Б1МПО та ПДП е ефективними методами лiкування множинних переломiв довгих юсток i поеднаних пошкоджень.
3. У бщьшоси хворих оперативне втручання слщ про-водити тсля стабiлiзацi'i загального стану i, по змозц на-давати перевагу малотравматичним методам оперативного лiкування.
Список л1тератури
1. Баскевич М.Я., Прокопьев Н.Я., Дорофеев Ю.Н. Лечение пострадавших с множественными и сочетанными переломами длинных костей// Ортопед., травматол. — 1989. — № 6. — С. 10-13.
2. Бецишор В.К. Множественные переломы костей конечностей и их последствия. — Кишинев: Штиинца, 1985. — 206с.
3. Грязнухин Э.Г. Лечение пострадавших с множественными переломами костей нижних конечностей: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — М., 1988. — 35с.
4. Лихачев В.А., Самохвалов В.В. Лечение переломов длинных трубчатых костей, сочетанных с черепно-мозговой травмой //Политравма. — X., 1986. — С. 70-71.
5. Никитин Г.Д., Грязнухин Э.Г. Множественные переломы и сочетанные повреждения. — Л.: Медицина, 1983. — 294с.
6. Пожарский В.Ф. Политравмы опорно-двигательной системы и их лечение на этапах медицинской эвакуации. — М.: Медицина, 1989. — 250с.
7. Рубленик И.М. Металлополимерный и полимерный осте-осинтез в лечении переломов длинных костей: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — К., 1985. — 243с.
8. Рубленик I.M., Блик С.В. Пристрш для остеосинтезу С.В. Блика та 1.М. Рубленика // Декларацтний патент Украти 43276А, 7 А61В17/56, вгд 15.11.2002 р. — Бюл. № 10;№ 2001063739; Заяв. 01.06.2001.
9. Kemf I., Grosse A Closed locked intramedullary nailing. It's applikation to cominuted fraktures oftke femur// J. Bone Joint. Surg. — 1985. — Vol. 67. — №5. — P. 709-720.
Отримано 26.01.12 □
Билык С.В.1, Олексюк И.С.1, Василов В.В.3, Шайко-Шайковский А.Г.2
1Буковинский государственный медицинский университет 2Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича Областная клиническая больница, г. Черновцы
ОПЕРАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С ПОЛИТРАВМОЙ ОРИГИНАЛЬНЫМИ КОНСТРУКЦИЯМИ В ОРТОПЕДО-
ТРАВМАТОЛОГИЧЕСКИХ КЛИНИКАХ г. ЧЕРНОВЦЫ ЗА ПОСЛЕДНИЕ ПЯТЬ ЛЕТ
Резюме. В статье приведены статистические данные и тактика лечения 55 больных с множественными переломами длинных костей с применением фиксаторов профессора И.М. Ру-бленика и ассистента С.В. Билыка.
Отдаленные результаты свидетельствуют о том, что сочетан-ное использование остеосинтеза блокирующими интрамедул-лярными металлополимерными, накостными деротационны-ми, оригинальными внеочаговыми фиксаторами Рубленика — Билыка одних сегментов и консервативного лечения других позволяет рано начинать реабилитационные мероприятия и достигнуть в большинстве случаев консолидации в оптимальные сроки с полным восстановлением функции конечности.
Ключевые слова: двойная деротационная пластина, компрессионный металлополимерный фиксатор, остеосинтез, политравма.
BilykS.V.1, OleksyukI.S.1, Vasylov V.V.3, Shayko-Shaykovsky O.G.2 1Bukovinian State Medical University, Chernivtsi 2Chernivtsi National University named after Yu. Fedkovich 3Chernivtsi Regional Clinical Hospital, Chernivtsi, Ukraine
SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH MULTIPLE TRAUMA USING ORIGINAL CONSTRUCTIONS IN ORTHOPEDIC AND TRAUMATOLOGY CLINICS OF CHERNIVTSI DURING LAST FIVE YEARS
Summary. This article deals with statistical data and approaches to treatment of 55 patients having multiple fractures of long bones using fixationa devices of professor I.M. Rublenyk, and assistant lecturer S.V. Bilyk.
Remote results testify that use of osteosynthesis with locked intramedullary metallopolymer, bone derotation, original extrafocal fixation devices of some segments, and conservative treatment of other ones enable to start rehabilitation measures and to achieve union in most patients as soon as possible with complete functional recovery of the limb.
Key words: double derotation plate, compression metallopolymer fixation device, osteosynthesis, multiple trauma.
