CC BY
73
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 86 HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print doi: 10.15421/nvlvet8632
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 021(09)
On the history of Library of Lviv academy of veterinary medicine: Austrian and Polish periods (1881-1944)
L.O. Lutsyk1, S. Baran2, L. Levytska2
'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Uniwersytet Warminsko-Mazurski w Olsztynie, Olsztyn, Poland
Lutsyk, L.O., Baran, S., & Levytska, L. (2018). On the history of Library of Lviv academy of veterinary medicine: Austrian and Polish periods (1881-1944). Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 167-174. doi: 10.15421/nvlvet8632
The article describes history of creation and development of the Library of Lviv Academy of Veterinary Medicine for the period 1881-1944. The material presented is based on the works of famous professors, Academy tutors, Rector's reports and documents of Polish authors concerning history of Lviv Veterinary Academy, veterinary science and education. The paper includes abbreviated biographies of Professor Anthony Baransky, the organizer and first curator of the Library, Professor Stanislav Krulikovsky, who 35 years guided the Library, Professors and Library curators Stanislav Niemchytsky, Adolf Gizelt, Andrzej Klisetsky, Doctor of Philosophy Ludwik Grajewski, as well as the librarians Theobald Skarzynsky, Lukash Kulchytsky, Leonidas Novitsky and Anastasia Shakhovska. Each of them made a considerable personal contribution to the development and operating of the Library. The influence of historical events on the linguistic structure of the fund and its replenishment is depicted and analyzed. The paper carefully analyzes the Library funding, which in different historical periods had its fluctuations, which influenced the acquisition of textbooks and periodicals subscription. The lack of funding in certain years substantially affected the completeness and even the abandonment of some important periodicals. During the years of economic instability, the Library was mainly funded from the sources received for library services from library readers. The article contains interesting personal information concerning the Library staff, as well as the Library exlibris. The complicacy of recollection of the historical background of Library's formation and early years of its running is due to the limited number of documents covering period before the year 1944, especially concerning «white spots» of the period 1939-1944. The material presented is based predominantly on Polish sources, as well as on the original documents preserved in the librarian archives. Among the chiefpriorities of the Scientific Library of Lviv University of Veterinary Medicine is the maintenance of historical continuity, preservation of its rich and unique past, which is inextricably linked with the present. By this article its authors give tribute to the creators, curators and custodians of the Library.
Key words: history of the Scientific Library, University of Veterinary Medicine in Lviv, veterinary science and education.
1сторш Ьюлютеки Львтсько! академп ветеринарно1 медицини: австршський i польський пертди (1881-1945 роки)
Л.О. Луцик1, С. Баран2, Л. Левицька2
'Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарной медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
2Uniwersytet Warminsko-Mazurski w Olsztynie, Olsztyn, Poland
У статтi вiдображeна iсторiя становлення i розвитку Науковог бiблiотeки Львiвськог академп ветеринарног медицини за пе-рюд 1881-1944рр. Викладений матeрiал Грунтуеться на працях вiдомих профeсорiв, викладачiв Академп, звiтiв рeкторiв та доку-мeнтiв польських авторiв з кторп Львiвськог ветеринарног академп, ветеринарног науки i освти. В статтi висвiтлюеться коротка бiографiя профeсорiв Антотя Баранського -оргатзатора i першого куратора Бiблiотeки, Статслава Крулжовського, який
Article info
Received 25.01.2018 Received in revised form 26.02.2018 Accepted 02.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-032-239-26-24 E-mail: ludmila. librarian@gmail. com
Uniwersytet Warminsko-Mazurski w Olsztynie, ul.Michala Oczapowskiego 12B, Olsztyn 10719, Poland E-mail: [email protected]
35 ро^в був куратором Бiблiотеки, Статслава Нсмчицького, Адольфа Гзельта, Анджея Клкецькогодоктора фтософскх наук Людвта Граевського, а також лiкарiв ветеринарiв Теобальда Скаржинського, Лукаша Кульчицького (в подальшому став профе-сором, вiдомим ученим у США), бiблiотекарiв Леотдаса Новицького та Анастаса Шаховськог. Кожен з них зробив особистий вклад в розбудову i збереження Бiблiотеки Академи. Вiдображено i проаналiзовано вплив кторичних подш на мовну структуру фонду та його поповнення. В статтi ретельно проаналiзован бюджет Бiблiотеки ,який в рiзнi кторичт перюди мав свог коли-вання, що звичайно впливало на придбання документiв, особливо на ктьюсть тдручнимв i передплату перюдичних видань. Недо-статне фтансування на передплату в деят роки вплинуло на комплекттсть часопи^в, а iнодi на вiдмову вiд деяких важливих перюдичних видань. В роки економiчноi нестабiльностi Бiблiотека в основному фтансувалась за рахунок коштiв, як надходили в Бiблiотеку вiд читачiв за бiблiотечнi послуги. Стаття мютить цiкавi бiографiчнi вiдомостi про пращвнимв Бiблiотеки, про ек^брис Бiблiотеки. Складтсть у вiдтвореннi юторичного тдтрунтя становлення Бiблiотеки полягае в обмеженш кiлькостi документiв, як висвтлюють роботу Бiблiотеки до 1944 року., особливо «бiлi плями» перюду 1939-1944 роки. Для написання статтi використовувались в основному польськ джерела. Одним iз прiоритетiв Науковог бiблiотеки виступае юторична спадко-емтсть, п багате i неповторне минуле та нерозривний зв 'язок з сьогоденням. Щею статтею Автори вiддають данину пам 'ятi творцям i хранителям Бiблiотеки.
Ключовi слова: iсторiя Науковог бiблiотеки, Львiвська академiя ветеринарног медицини, ветеринарна наука i освта.
Небагато сторшок в icTopii' б1блютек вищих навча-льних заклащв присвячуеться передумовам Гх ство-рення та становлення, i ще менше вщомо про тих, хто накопичував та зберпав наукoвi надбання. Зокрема, недостатньо висвгтлена icтoрiя НауковоГ бiблioтеки Львiвcькoгo нацюнального ушверситету ветеринарноГ медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького. Складшсть у вщтворенш юторичного шдгрунтя становлення Бiблioтеки полягае в обмеженш шлькосп докуменпв, яш висвгтлюють роботу Бiблioтеки до 1944 року. Цей юторичний нарис спрямований на заповнення прогалин в юторп Бiблioтеки, яка ниш е одшею з найбшьших в УкраГ'ш утримувачiв рщшсних докуменпв в галузi ветеринарноГ медицини. У кон-тексп вищезазначеного варто нагадати ви^в Шелбi Фута «Ушверситет - це лише сукупшсть будиншв, зiбраних навколо бiблioтеки. Бiблioтека - це i е ушверситет». I насправд^ саме в книгoзбiрнi концентру-ються мудрють i досввд як пoпередникiв, так i сучас-ник1в. Icтoрiя Бiблioтеки е складовою частиною лпо-пису Львiвcькoí академи ветеринарноГ медицини. Роком заснуванням Бiблioтеки вважаеться 1881 рiк, коли був створений окремий ветеринарний заклад -«Цicарcькo-кoрoлiвcька ветеринарна школа i школа кування коней разом iз клiнiкoю лiкування тварин у ЛьвовЬ>, який у 1898 рощ набув статусу Академи (Sroka, 1999). Починаючи в1д 1881 року у Львiвcькiй ветеринарнiй шкoлi працювали ученi cвiтoвoí слави, з життям яких тicнo переплетена icтoрiя Бiблioтеки, i якi в рiзнi роки долучились до ГГ роботи. Дбаючи про навчальний i науковий потенщал ВетеринарноГ шко-ли, ГГ директор Пйотр Зайфман (Pjotr Zeifman) особис-то пiклувавcя питаннями створення i розбудови Бiблi-отеки. Зокрема, вш систематично передавав до Бiблi-отеки придбанi власним коштом книги. При вихoдi професора Зайфмана на пенсш у 1894 рoцi Бiблioтека отримала у подарунок його власну бiблioтеку у шль-кocтi 438 книг високоГ науковоГ вартocтi. Його насту-пник - директор, а шзшше ректор Академií - профе-сор Йозеф Штльман також долучився до збшьшення фонду Бiблioтеки, подарувавши Гй 138 дoкументiв. Вiдпoвiдальними за роботу - кураторами Бiблioтеки -вщ початку ГГ заснування призначалися професори ВетеринарноГ школи. Органiзатoрoм i першим куратором Бiблioтеки упродовж 1881-90 рр. був призна-чений професор Антонш Баранський (Antoni Ba-ranski, 1.01.1850-26.01.1915).
Антонш Баранський
Спершу вш вивчав медицину в Кракoвi i В1дт, де отримав диплом доктора медицини. У 1879 рощ закончив Вщенський ветеринарний iнcтитут. В 1880 рощ був обраний доцентом Краювського Ягел-лонського унiверcитету, 1881 року поав посаду професора Львiвcькoí
Антонш Баранський ветеринарноГ школи, очоли-вши кафедру фiзioлoгií i розведення тварин. Як вшсь-ковий лжар брав участь у Росшсько-Турецькш вiйнi 1877-78 рр., вважався знавцем МалоГ Азп i Близького Сходу. Цей непереачний вчений, вiдoмий працями з розведення тварин, був одним з трьох перших профе-coрiв-oрганiзатoрiв Львiвcькoí ветеринарноГ школи, у якш працював упродовж 1881-1906 рр. Антонш Ба-ранський - автор 58 наукових i популярних праць з розведення тварин i юторп ветеринарп. Вiн також був першим головним редактором часопису «Przegl^d Weterynarski», користувався великою повагою серед студенлв. Обов'язки керiвника Бiблioтеки виконував до 1889 року (Kadyi, 1895; Perene, 1936; Sroka, 1999).
Бiблioтека ЛьвiвcькoГ' ветеринарноГ школи розпо-чала свою роботу на першому пoверci головного корпусу i займала одну комнату, яка одночасно служила кабшетом професора Баранського. Примщення було вологим, погано ocвiтленим, осшльки едине вiкнo, що виходило на швшч, було затiненo пагорбом i сходами (Kadyi, 1895). Книжковий фонд Бiблioтеки спочатку складався з особистих книжок директора i прoфеcoрiв школи. У 1881 рощ бюджет Бiблioтеки становив 1500 австршських корон (Perene, 1936).
Будинок в якому розпочала роботу Бiблiотека
Фонд Бiблiотеки на той час включав 574 назви документа в шлькосп 893 примiрникiв, у тому чи^ 35 журнал1в i 7 атласiв (Seifman, 1886).
26 червня 1884 року Мшютерством релш! i освiти був затверджений статут Бiблiотеки. Фонд тогочасно! Бiблiотеки складав 1740 найменувань (2728 примiр-ник1в книг, як1 розмiстились у 18 шафах) на загальну суму 9174 корон: з них придбаних - на суму 8158 корон, i подарованих - на суму 1016 корон. О^м першо! достатньо значно! суми, яка була видшена для потреб Бiблiотеки, упродовж 1883-85 рр. вона мала також щорiчнi надходження в розмiрi 400 корон, а вщ 1885 року - по 500 корон (Kadyi, 1895). О^м тдруч-ник1в i монографш з ветеринари, Бiблiотека мала також литературу медичного i природничого спрямо-вання, а також 19 фахових перюдичних видань пере-важно на трьох мовах: шмецькш, французьк1й i поль-ськ1й. Нинi у фондi Бiблiотеки зберiгаeться багато цiнних видань, подарованих професорами, установа-ми i окремими доброчинцями. У 1890 рощ керiвницт-во Бiблiотекою перебрав професор ветеринарно! х;ру-ргп Станiслав Крулшовський (Stanislaw Poraj Kioli-kowski, 6.05.1853-9.03.1924), який очолював !! упродовж 35 рошв - до 9 березня 1924 року.
Пiсля заюнчення Варшавсько! ветеринарно! шко-ли i Петербурзько! медико^рурпчно! академй' вiн отримав звання мапстра х1рургй. Працював у Львiв-ськiй ветеринарнiй школi, а ввдтак Академй' ввд 1884 року. Упродовж 1911-13 рр. був обраний ректором Академй'. Видатний учений i громадський дiяч, людина велико! духовно! культури. Ця непересiчна особиспсть поеднувала здiбностi видатного науковця, хiрурга, патолога, мiкробiолога, винахiдника нових шструменпв для ветеринари, знавця iсторi! ветеринарй' з самоввдданою працею на користь бiблiотеки, якiй присвятив 35 рошв свого життя. Життеве кредо про-фесора Крулiковського - постшний пошук науково! iстини, захист, охорона i зцшення всього живого на землг Автор близько 100 наукових праць (Kadyi, 1895; Perene, 1936; Ruzanov, 1988; Sroka, 1999), у тому чи^ доввдника «Bibljografja polska weterynarji i hodowli zwierz^t dоmоwych» (Lwоw, 1891).
Станiслав Крулiковський доклав багато зусиль для поповнення фонду Бiблiотеки найбiльш запотребова-ними документами з ветеринарно! медицини i розве-дення тварин, передплачував провiднi фаховi перю-дичш видання. Завдяки його старанням i особистим контактам в бiблiотеку почали надходити працi уче-них з ветеринарно! медицини з кра!н Свропи та Росп. Упродовж його керiвництва Бiблiотека отримувала 22 найменувань журналiв, фонд налiчував 7000 документа. За вiдсутностi пiдручникiв, прогалини в закреа в найновiших досягнень в галузi ветеринарно! медицини доповнювалися публiкацiями в журналi «Przegl^d Weterynarski», обов'язки головного редактора якого протягом 1899-1910 рр. виконував професор С. Кру-лiковський. Станiслав Крулiковський зробив найва-гомiший внесок у розбудову Бiблiотеки, розумшчи, що насамперед Бiблiотека визначае лице i статус ви-щого навчального закладу. У 1893 рощ завдяки його старанням Бiблiотека отримала краще примiщення по вул. Кохановського, 65 (нинi вул. Костя Левицького), у якому перебувала до 1929 року (Librarian archives of Lviv...). Примщення складалось з трьох невеликих шмнат, у яких було розмщено 18 триметрових книжкових шаф. Мiсця для читального залу не вистачило - з щею метою використовувася кабшет професора. Рiчний бюджет Бiблiотеки упродовж 1891-93 рр. складав 500 корон.
Професор Станклав Крулiковський
Вулиця Кохановського (сучасне фото)
За часи кер1вництва професора Крулшовського була створена фундаментальна частина фонду; вш систематизував та розширив фонди книгозб1рш, запо-в1в Б1бл1отец1 власну колекцш книг.
У 1900 рощ дотащя для Б1бл1отеки виросла до 600 корон, а 1907 року досягла р1вня 1200 корон. У подальшому передбачалося збшьшення р1чно! дотаци до 1500 корон. На той час Б1блютека нал1чувала 3168 назв в шлькосп 3379 прим1рнишв, у тому числ 30 назв перюдичних видань. Варпсть докуменпв складала 30124 корони (Szpilman, 1907). У 191314 рр. р1чн1 бюджети становили 2000 корон; окр1м того, за обслуговування читач1в Б1бл1отекою було зароблено 21888 злотих. Зпдно з швентарними книгами, упродовж 1913-14 рр. Б1блютещ було подаровано 767 докуменпв шмецькою мовою (на жаль, 1мена жертводавщв встановити не вдалося). Шд час I Свггово! вшни Б1бл1отека втратила 57 докуменпв - переважно це були шдручники, не повернут! читачами (Librarian archives of Lviv...).
Починаючи ввд 1919 року зпдно зi статутом Академи керiвник Бiблiотеки призначався Вченою радою термшом на 3 роки i мав бути членом Вчено! ради. До обов'язшв керiвника входило: нести вщповщальшсть за цiлiснiсть Бiблiотеки, ii функцiонування, складання рiчних звiтiв. Правила користування Бiблiотекою затверджувалися Мiнiстром релип i освiти (The draft statute.). 1920 року, у зв'язку з недофшансуванням Бiблiотеки, професор Крулiковський надюлав клопо-тання до Мiнiстерства релип i освiти з проханням про надання для Бiблiотеки додатково! дотаци (Librarian archives of Lviv...). В лисп було докладно розписаш фiнансовi потреби Бiблiотеки для придбання книг, перюдичних видань та бiблiотечного обладнання. Очевидно, дотацiя не була надана у зв'язку з економь чною нестаб№нютю повоенних рокiв.
До 1924 року Бiблiотека не мала штатних пращв-никiв: И функцiонування забезпечували працiвники кафедри, яку очолював куратор Бiблiотеки. Завдяки старанням професора Крулжовського на посаду бiблi-отекаря у 1924 рощ був зарахований студент Академп Теобальд Скаржинський. В останш роки життя стараниями Сташслава Крулiковського була ввдкрита читальня для студенпв Академii, якi вiдтак могли користуватися всiма документами, що знаходилися у Бiблiотецi (Zakrzewski, 1936). За час його керiвництва до Бiблiотеки постiйно надходили книжковi дарунки ввд окремих учених, ветеринарних лiкарiв i установ. Професор Крулiковський до само! смерп опiкувався Бiблiотекою, якiй заповiв свою особисту книгозбiрню, що налiчувала 1024 документи (Veterinary News, 1924).
На початок 1924 року бiблiотечний фонд становив 7000 примiрникiв, якi займали 5 великих кiмнат. У 1926 рощ пращвниками Академii, на пошану професора С. Крулiковського, iз вдячностi за розбудову ним Бiблiотеки Академп, була встановлена мармурова дошка з написом наступного змiсту:
«Пам'яп заслуженого вчителя i друга молод^ за-сновнику цiеi Бiблiотеки Професору, Мапстру Сташ-
славу Крулiковському *1853.f1924 присвячуеться ця дошка. Львiв 1926. Товариство асистенпв».
Pamiqci
zasiuzonego wychowawcy i przyjaciela mlodziezy, tworcy tej biblioteki Prof. Mag. Stanisiawa Kr?likowskiego 1853. f 1924 Tablice t§ poswigca Lwow 1926 Koio Asystentow.
MeMopiaMbHa таблиця на пошану професора Станклава Кpулiкoвсbкoгo
Таблиця була встановлена в великому залi Бiблiо-теки. Ниш ця меморiальна таблиця збериаеться в музе! Ушверситету.
До незаперечних заслуг професора Крулшовського слiд вщнести те, що вiн першим зробив Бiблiотеку доступною для студентiв Академи. Пiсля смертi Ста-нiслава Крулжовського, вiд 1924 року обов'язки керь вника Бiблiотеки були покладенi на професора Сташ-слава Немчицького, бiблiотекарем продовжував пра-цювати Теобальд Скаржинський.
Теобальд Скаржинський (Teobald Skarzynski, 1.07.1892-7.04.1952) обiймав посаду бiблiотекаря упродовж 11 рокiв - ввд 1924 року до 30 листопада 1935 року. Випускник Львiвськоi' ветеринарно! акаде-мii' 1932 року, Теобальд Скаржинський народився в шляхетськш родищ був цiкавою людиною як за зов-нiшнiстю, так i за характером. Протягом 1913-17 рр. вш навчався у Тартуському унiверситетi; 1918 року перевiвся на навчання до Львiвськоi ветеринарно! академii. Його навчання тривало загалом 19 рокiв - у зв'язку з тим, що прагнучи отримати найвищi оцiнки вш щорiчно складав або перескладав по 1-2 екзамени. Вшьно володiв чотирма мовами, пам'ятав прiзвища всiх студенпв, школи не подавав руки i на верхньому одязi носив напис «Вiтаю Вас не подаючи руки» (Sroka, 1999; Bulletin of Senior's., 2013; A ceremonial historical., 2014). Працюючи в Бiблiотецi, окрiм ви-дачi документiв, займався пошуком i складанням тематичних бiблiографiчних спискiв для вчених Академи; працював з каталогами. За шдписом Теобальда Скаржинського складенi звiти про роботу бiблiотеки за 1925-26 рр. (Librarian archives of Lviv.). Шсля 1935 року працював у Пулавах, ввдтак, до кшця життя - ветеринарним лшарем у Тухолi, де i був похований у 1952 роцi. У 1925 рощ Бiблiотека закуповувала ви-ключно наукову лiтературу i обслуговувала виклада-чiв та студентiв Академи; передплата перюдичних видань налiчувала 30 найменувань на суму 3420 зло-тих. Бiблiотека працювала повний тиждень, окрiм святкових днiв та кшькох канiкулярних тижнiв. Теобальдом Скаржинським був складений акт в!д 19 бе-
резня 1925 року про списания 153 докуменпв, втра-чених тд час вiйни i пiслявоeнний перюд. Згiдно з цим актом було оправлено в палиурки i записано в швентарну книгу близько 700 документа, серед яких були дисертаци у рiзний час захищених в стшах Академй. 1926 року бюджет Бiблiотеки склав 5475 зло-тих, з яких 90% (4918 злотих) було використано на придбання книг; передплачено 17 журналiв (7 польських i 10 нiмецьких); решта коштiв витрачено на палiтурнi роботи (109 документа) i канцелярии потреби (20 злотих, або 3% бюджету). Кшьшсть чита-чiв склала 244, загальна к1льк1сть видано! лiтератури -1468 примiрникiв. Бiблiотека мала систематичний рукописний картковий каталог. Пiсля смерп профе-сора Крулiковського, вщ 1924 до жовтня 1929 року, обов'язки керiвника Бiблiотеки виконував професор Станклав Немчицький (Stanislaw Tadeusz Niemczycki, 19.09.1872-12.05.1943). У 1896 рощ вш закончив хiмiчний факультет Львiвського ушверсите-ту. Був оргаиiзатором i упродовж 1919-41 рр. очолю-вав кафедру загально! хiмi!, гiгieни молока та продукта харчування; протягом 1923-25 рр. обирався ректором Академй. Упродовж 1920-30 рр. виконував обов'язки ствредактора журналу «Przegl^d Weterynaryjny». Автор близько 30 наукових праць, член багатьох фахових товариств i громадських об'еднань (Perenc, 1936; Sroka, 1999; Padura, 2000).
Професор Статслав Немчицький
В чай шмецько! окупаци був звiльнений з навча-льного закладу, виселений з власно! квартири i помер у злиднях (Padura, 2000). Щд керiвництвом професора Немчицького бiблiотекарем продовжував працювати Теобальд Скаржинський. У цей перюд фонди Бiблiотеки поповнювалися головним чином литературою з ветеринарно! медицини. На початок 1927 року фонд налiчував 5500 документа у кшъкосп 8000 примiрникiв. З них - дисертацш близько 700 примiр-нишв, перiодичних видань - 189 (90 - шмецькою мовою, 72 - польською, 10 - французькою, 16 - ш-шими мовами). Кшьшсть читачiв, як1 користувались Бiблiотекою - 571; книговидача склала 5068 документа.
8 серпня 1925 року професор Немчицький очолив комггет з будiвництва AKaAeMi4Horo дому для студента Академй ветеринарно! медицини i не шкодував аш часу, аш сил, щоб завершити цей проект (Memorial Book..., 1926; Markowski, 1928). У 1929 рощ, по зашнченш будiвництвa, бiблiотекa була перенесена в Акaдемiчний дiм на вул. Стальмаха, 1 (ниш вул. Ольги Басараб, 1) (Librarian archives of Lviv), де займала два великих зали i чотири к1мнати на другому i третьому поверхах.
ÄKadeMi4Huü diM
Ниш у цьому будинку залишився фонд рщисно! книги Б1бл1отеки, який займае одну велику залу i одну шмнату на другому поверсг
1928/29 навчальний рiк виявився особливо склад-ним для Бiблiотеки, оскшьки стояло питання про при-еднання Львiвсько! ветеринарно! академй' до Варшав-ського унiверситету i навiть про й! лiквiдацiю. Фонд Бiблiотеки у той час практично не збшьшився.
З жовтня 1929 р. протягом одного року (до виходу на пенсш 1 жовтня 1930 р.) обов'язки куратора БГ6ль отеки виконував випускник Академй 1894 р., керiвник кафедри фармакологи i токсикологи упродовж 1905— 30 рр. професор Адольф Пзельт (Adolf Gizelt, 12.04.1865-загинув у Львiвському гетто 1942) (To the Quaestionary, 1930; Lewandowski, 1998; Sroka, 1999).
Станом на 31 грудня 1930 року рiчний бюджет Бь блiотеки збiльшився до 11000 злотих (дотащя стано-вила 7000, решта кошта була отримана з оплати 6Г6-лiотечних послуг читачами). Книжковий фонд БГ6лю-теки налiчував 5666 документа (з швентарними номерами) в кшькосл 9313 примiрникiв: з них 1700 брошур i дисертацш, 189 томiв перiодичних видань, 4 настшш карти. 1нкунабул i рукописних книг БГ6лю-тека не мала. Списано за 1929 рш як недостачу 53 документи. Вся лггература була вщображена в карт-ковому систематичному каталозi. У 1928/29 навчаль-ному роцi кiлькiсть читачiв становила 201 особу, книговидача склала 5417 позицш. За меж1 Бiблiотеки видавалась лггература тшьки професорам i асистен-там. Професором Гiзельтом були розроблеш i впрова-дженi правила користування Бiблiотекою.
З 11 жовтня 1930 р. до 1 вересня 1936 р. обов'язки керiвника Бiблiотеки знову виконував Сташслав Немчицький (Veterinary Review, 1931), бiблiотекарем до 30 листопада 1935 р. працював
Теобальд Скаржинський. Бiблiотека знаходилась в примщенш Будиноку студентiв Академii ветеринарно! медицини i займала два великих зали i три к1мнати на другому i третьому поверхах.
Бiблioтeкa pidKicHoi книги по вил. Ольги Басараб, 1 (сучасне фото)
На третьому повера знаходилася бiблiотека i читальний зал студентського товариства «Братня помiч», куратором якого був професор Немчицький.
У 1932 р. в часопиа «Przegl^d weterynaryjny» було започатковано публшацш звiтiв ректора Академii. Робота бiблiотеки була вiдображена у вах ректорсь-ких звiтах до 1937/38 навчального року включно. Основнi ввдомосп стосовно роботи Бiблiотеки за цей перюд наведенi в таблицi.
Перший звгт, надрукований за 1930/31 навчальний рiк, мiстив окремий роздiл, присвячений Бiблiотецi. Основнi витрати становили: передплата - 3715 зло-тих, придбання книг - 1461 злотих. Дота^ Бiблiотеки у 1930/31 навчальному рощ порiвияно з попереднiм роком рiзко знизилась i складала 1900 злотих, оплата студенпв за бiблiотечнi послуги склала 3806 злотих. Фонд налiчував 4187 книг, 1700 брошур i дисертацiй, 3626 перiодичних видань, 5 карт. Бiблiо-тека у цей час закуповувала виключно наукову i на-вчальну лiтературу (Report on the state.).
Навчальний Бюджет Фонд бiблiотеки Чит^ Вщтдало Видан.
рж бiблiотеки назв примiрникiв докум.
1930/31 5706.24 5719 9518 449 3391 6731
1931/32 5177.10 5691 9548 461 3480 6641
1932/33 8300 Немае даних Немае даних 452 3433 6969
1933/34 4700 5640 - 427 3983 7498
1934/35 5050 5888 9714 434 7213 5019
1935/36 4560 5900 10000 568 7458 8928
1936/37 5392 5938 12000 783 7567 7108
1937/38 5116 5951 12192 849 Немае даних 7111
1938/39 - - 15000 469 -
В 1932/33 навчальному рощ дотащя зб№шилась до 3804 злотих, шлькють коштiв, отриманих з оплати за бiблiотечнi послуги становила 4496 злотих. Це був найбшьший бюджет Бiблiотеки пiсля 1929/30 навчального року. В цьому роцi бiблiотека придбала книг i журналiв на 5686 злотих, на оправу докуменлв було витрачено 396 злотих, на придбання друкарсько! машинки - 1350 злотих i на друк 10 тисяч статистичних карток - 98 злотих. Всього було витрачено 7530 злотих, а 770 залишилось як сальдо (Report on the state.).
Починаючи з 1933/34 навчального року дотащя бiблiотеки постшно зменшувалась. Дефщит бюджету перекривався за рахунок оплат за бiблiотечнi послуги, але грошей все одно не вистачало, i це впливало на придбання книг i передплату. В цьому навчальному рощ постало питання про необхщшсть ще одного бiблiотекаря у зв'язку з розпочатою роботою над новими каталогами Бiблiотеки (Report on the state.).
У 1935/36 навчальному рощ примщення Бiблiотеки збiльшилось на одну шмнату. Вiд 1 грудня 1935 i упродовж 1936 року на посадi бiблiотекаря працював Лукаш Кульчицький (Lukasz Kulczycki, 19.08.1911-2002), який навчався у Львiвськiй ветеринарнiй академи протягом 1929-35 рр., вiдтак працював старшим асистентом закладу шкробюлоги i гiгiени академii (1936-37). У 1941-46 рр. вш здобув
другу - медичну - освiту в ушверситеН Единбурга (Велика Британiя). Вiдтак став професором, ввдомим ученим у США (Sroka, 1999; Encyclopedia of Polish., 2004).
Лукаш Кульчицький
У 1936 рощ була розпочата подготовка до створення нового алфавитного i предметного каталопв, але до 1939 р. ця робота завершена не була.
Бюджет Бiблiотеки складався лише з кошпв, отриманих за оплату бiблiотечних послуг, i не дозволяв придбати багато важливих новинок з ветеринарно!' медицини.
Упродовж 1936-44 рр. керiвництво бiблiотекою обiймав екстраординарний професор Анджей Клкецький (Andrzej Jan Klisiecki, 14.10.189531.03.1975). А.Клюецький розпочав навчання у Крашвському Ягеллонському унiверситетi, у 1921 рощ закончив медичний факультет Львiвського ушверситету. У 1928 роцi захистив дисертащю в царинi фiзiологiï. Протягом 1929-44 рр. очолював кафедру фiзiологiï Львiвськоï ветеринарноï академiï. У 1945 рощ пере1'хав до Вроцлава, де в шнщ 1945 року очолив аналопчну кафедру (Sroka, 1999; Padura, 2000).
Бiблiотекарем з 1936 по 1939 рш працював Леон1дас Новицький (Leonidas Nowkki) [-]. На жаль, бiографiчну шформацш щодо цього працiвника Бiблiотеки дотепер ввдшукати не вдалося. В цих роках була проведена швентаризащя майна. Невеликий бюджет Бiблiотеки майже весь було витрачено на передплату журналiв i придбання книг. Розпочато створення алфавитного каталогу (1255 документiв) i опрацювання нових iнвентарних книг. Юльшсть читачiв збiльшилась майже в два рази. Бiблiотекою користувалися викладачi i студенти Академп', а також ветеринарш лiкарi, студенти медичного факультету ушверситету ки та iншi.
У 1937 рощ бiблiотека отримала власний ек^брис, на якому зображено пса i вужа, що дивляться один на одного; напис латинською мовою -Бiблiотека Львiвськоï Академп' Ветеринарно!' Медицини. Автор - вщомий львiвський графiк, автор актуального упродовж 1930-39 рр. герба мюта Львова Рудольф Менкицький (Rudolf Mçkicki).
BIBLIOTHÉCA ВГЛ AC it) EMI Al r y ' MEDICI N AE V/1
^íVeterjnar;AE>
LËOPOLJENSI5
ек^брис Бiблiотеки
Також Бiблioтeкa мала влacнi штeмпeлi i печатки. Протягом вищеозначеного пeрioдy у Бiблioтeцi продовжувалася робота по наповненню ситематичного i aлфaвiтнoгo кaтaлoгiв, а також використовувався предметний каталог, який мав посилання до конкретних дoкyмeнтiв. Станом на 1
листопада 1938 р. у новому кaтaлозi нараховувалось 4683 документа (Report on the state.).
Напришнщ 1938 року книжковий фонд Бiблiотеки нал1чував 12192 примiрники. Бюджет становив 5116 злотих, з яких 4839 злотих було витрачено на прид-бання книг i перiодичних видань. Кiлькiсть користу-вaчiв нaлiчувaлa 521 особу, з них 84 - з числа профе-сорiв, aсистентiв, ветеринарних лiкaрiв i прaцiвникiв iнших iнститутiв та установ. Протягом 1938-39 рр. згiдно iз записами в iнвентaрнiй книзi Бiблiотекa отримала в дар 1054 документа. На жаль, у нш вщсу-тнiй запис про джерело надходження.
В1д 1940 року бiблiотекaрем, шзшше старшим бiб-л1отекарем, а упродовж 1944-46 рр. керiвником Бiблi-отеки працював Людвш Граевський. Вiн був висо-коосвiченою людиною, володiв шлькома iноземними мовами, мав науковий стушнь доктора фiлософських наук (спецiaлiзaцiя бiблiогрaфiя i мистецтвознавство). На початку 1946 року, тд час перевiрки роботи Бiблi-отеки, Людвiк Граевський був звинувачений у зберь гaннi жон i антирадянських журнaлiв, а також у «негативному впливЬ> на студенпв, за що був звшьнений iз займано! посади (Padura, 2000).
До 1945 року зпдно з даними iнвентaрних книг ш-льшсть документiв у фондi Бiблiотеки нaлiчувaвaлa 7800: з них подарованих 4856 докуменпв, закуплених - 1443 документи, надшшло з iнших джерел - 1501 документ. Упродовж цього перюду юторп Бiблiотекa Акaдемi! двiчi зазнала великих втрат - пiд час II Свь тово! вiйни та протягом шслявоенного перiоду. Так, напришнщ березня 1944 року, згiдно з розпоряджен-нями нiмецько! окупацшно! адмшютрацп, розпоча-лась евaкуaцiя цiнного майна на Захщ. Загалом нiмцi вивезли з бiблiотек Львова 5113 рукопийв, 3139 ста-родрукiв; з Бiблiотеки Акaдемi! ветеринарно! медицини також були вивезеш i зникли безслвдно цiннi ви-дання нiмецькою мовою (To the Quaestionary, 1930; Kvasnytsia, 1994).
Шсля вiдновлення 27 липня 1944 року у Львовi радянсько! влади, з фондiв Бiблiотеки неодноразово вилучалась i знищувалась «антирадянська лиерату-ра» - цiннi нaуковi пращ i перiодичнi видання, як1 зберйалися ще з чaсiв Австро-Угорщини i Польсько! держави. Деяк1 видання були знищеш лише через те, що на титульнш сторiнцi була печатка у виглядi шме-цького орла зi свастикою, а деякi польськ видання вилучались як антирадянсьш. Так, зокрема, iз фондiв бiблiотеки частково було вилучено науково-природничий часопис «Космос», визнаний космопо-лiтичним. Студенпв змушували виносити книги на подвiр'я i там !х спалювати. Щд час цих подiй також втрачено багато вaртiсних праць учених академп, i тiльки завдяки мужностi бiблiотекaря пaнi Анастас» ШаховськоТ, яка в той час працювала бiблiотекaрем i переховувала л1тературу що пiдлягaлa знищенню, в Бiблiотецi збереглася частина щнних документiв. А. Шаховська була високоосвiченою людиною, володiлa сiмомa iноземними мовами. Пюля переоблiку фонду у 1949 i 1953 роках також була списана велика шльшсть лiтерaтури.
Бiблiотекa в рiзнi iсторичнi перiоди мала наступш офiцiйнi назви:
1881-1897 - Бiблiотека Львiвсько!' шсарсько-королiвськоi ветеринарно! школи;
1898-1918 - Бiблiотека Львiвсько!' шсарсько-королiвсько!' ветеринарно! академи;
1919-1939 - Бiблiотека Львiвськоi академi!' ветеринарно! медицини;
1939-1941 - Бiблiотека Львiвського державного ветеринарного шституту;
1941-1944 - Бiблiотека Державного ветеринарного шституту i фахових курав у Львовi;
З 1 серпня 1944 - Бiблiотека Львiвського державного ветеринарного шституту.
Одним iз прюритепв Науково! бiблiотеки виступае вторична спадкоемнiсть, !! багате i неповторне мину-ле та нерозривний зв'язок iз сьогоденням. Наукова бiблiотека Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького ниш е найб№шим в Укра!нi утриму-вачем унiкального зiбраиия стародрук1в та книжкових раритетiв в галузi ветеринарно! медицини перю-ду1650-1939 рр. Тут збериаються 20119 примiрникiв унiкальних видань польською, нiмецькою, французь-кою, юпанською, англiйською, угорською та iншими мовами.
Фонд складаеться з ушверсальних видань, документа з ветеринарп, медицини, тваринництва та ш-ших галузей знань, перiодичних видань, наукових праць чаав австрiйського та польського перiодiв. Це ушкальне джерело вiдомостей з юторп та розвитку природничих наук. Прюритетом у роботi з цим фондом е зберпання документiв i забезпечення доступу до них шляхом створення електронних ресурсiв на основi сучасних iнформацiйних технологiй.
Протягом усього описаного перiоду в Бiблiотецi самовщдано працювали видатнi ученi, ткарь ветеринари, як не маючи спецiальноi бiблiотечноi освiти, своею наполегливою працею, вкладаючи сво! знаиия, створили i розбудовували Бiблiотеку для при-йдешнiх поколшь. Вони не тiльки зберегли науковi документи, в яких вiдображений розвиток ветеринарно! медицини та розведення тварин, але й самi долу-чилися до творення ветеринарно! науки.
Робота з книжковими пам'ятками постшно пере-бувае у центрi уваги прашвнишв Бiблiотеки. Бiблiоте-ка i сьогоднi мае велику притягальну силу, продовжуе жити. Працюючи зi стародруками, з'являеться ввдчут-тя присутностi колишшх працiвникiв Бiблiотеки: професорiв i бiблiотекарiв, якi продовжують спостерь гати за !! життям, оберiгати науковi скарби.
Вжтор Гюго колись висловив думку: «Творець книги - автор, творець !! долi - суспiльство»: вщ того, наск1льки зрiле суспiльство, залежить ввдношення до книг i бiблiотеки. Вiрним збирачам, хранителям, дос-лдникам наукових скарбiв, яш долучились до створення i збереження науково! спадщини Бiблiотеки, присвячена ця стаття.
References
Kadyi, H. (1895). Development and activities of the
Veterinary School in Lwow begining from its
foundation in 1881 until the end of Academic year 1893/4. Lwow, Veterinary School, 43-44 (in Polish).
Perenc, A. (1936). The history of veterinary medicine in Poland. Torun, 261-286 (in Polish).
Seifman, P. (1886). Report about the Veterinary School in Lviv for the five-year period of its existence beginning from Academic year 1881/2 until 1885/6. Lwow (in Polish).
Ruzanov, A.M. (1988). On the history of Lvov academy of veterinary medicine. Essay (1918-1939). Lvov (in Russian).
Szpilman, J. (1907). Speech delivered at the X Congress of Polish naturalists and doctors in Lviv. Veterinary Review. 22 (8/9), 276, 289-291 (in Polish).
Librarian archives of Lviv veterinary academy for the years 1920, 1925, 1926, 1929 (in Polish).
The draft statute of the Veterinary Academy of the year 1919, chapter V: 4 (in Polish).
Zakrzewski, A. (1936). About the activities of Veterinary Review journal. on the 50th anniversary of its foundation. Veterinary Review (in Polish).
Veterinary News (1924). Stanislaw Krolikowski obituary. 46, 133-139 (in Polish).
Bulletin of Senior's Club at the Kuyavian-Pomeranian chamber of veterinary medicine. (2013). Dr. Teobald Boncza-Skarzynski. 2(1), 30-32 (in Polish).
A ceremonial historical session of the Senior's Club on May 16, 2014 in Tuchola. Bulletin of the Senior's Club at the Kuyavian-Pomeranian chamber of veterinary medicine. 3(1), 7-8 (in Polish).
Markowski, Z. (1928). Academy of Veterinary Medicine in Lwow on the 10th anniversary of Polish state revival 1918-1928. Veterinary Review. N 11-12 (in Polish).
Memorial Book of 3rd General congress of Polish veterinary doctors on October 9-11, 1926. (1926), 27 (in Polish).
Lewandowski, L. (1998). Academy of Veterinary Medicine in Lwow. Wroclaw, Society of Lwow and South-Eastern Borderlands Lovers (in Polish).
Sroka, S.T. (1999). Veterinary sciences in Lviv until year 1945. Rzeszow. 385 p. (in Polish).
To the Quaestionary (1930). N 1. 2 p. Librarian archive of Lviv veterinary academy (in Polish).
Report on the state and activities of the Academy of veterinary medicine in Lwow. Rector's Reports for Academic years 1930-1931; 1931-1932; 1932-1933; 1933-1934; 1934-1935; 1935-1936; 1936-1937; 1937-1938 (in Polish).
Padura, M. (2000). Lviv State Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gszytsckyi (1784-2000). Lviv. Modern-2, 542-544 (in Ukrainian).
Encyclopedia of Polish emigration and Polonia. (2004). Torun. 3, 84 (in Polish).
Veterinary Review (1931). 44(2), 77 (in Polish).
Kvasnytsia, I.Yu. (1994). Historico-natural essays on regional studies. Lviv region. Lviv. Ukrservis (in Ukrainian).
