CC BY
702011
Загальні передумови успішності фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи
Бабенко В.Г., Євдокимова Л.Г., Тупиця Ю.І., Хапсаліс Г.Л.
Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Київський університет імені Бориса Грінченка
Анотації:
Розглянуто систему фізичного виховання студентів. Показано оздоровчий вплив організованих форм занять фізичними вправами на організм студентів. Розкривається концептуальний підхід до механізму функціонування системи фізичного виховання в різних умовах діяльності. Встановлено, що існуючі системи зміцнення здоров'я та підтримання належних фізичних кондицій мають тісний взаємозв'язок. вони залежать від заздалегідь сформованої позитивної мотивації студентів до вдосконалення і самовдосконалення засобами фізичної культури і спорту. Рекомендовано проводити заняття у тісній взаємодії з іншими навчальними дисциплінами під керівництвом досвідчених фахівців медицини і фізичного виховання.
Ключові слова:
студенти, спеціальна медична група, фізичне виховання, оцінка, оздоровчий ефект.
Бабенко В.Г., Евдокимова Л.Г., Тупица Ю.И., Хапсалис Г.Л. Общие предпосылки успешности физического воспитания студентов специальной медицинской группы. Рассмотрена система физического воспитания студентов. Показано оздоровительное влияние организованных форм занятий физическими упражнениями на организм студентов. Раскрывается концептуальный подход к механизму функционирования системы физического воспитания в различных условиях деятельности. Установлено, что существующие системы укрепления здоровья и поддержания надлежащих физических кондиций имеют тесную взаимосвязь. Они зависят от предварительно сформированной позитивной мотивации студентов к совершенствованию и самоусовершенствованию средствами физической культуры и спорта. Рекомендуется проводить занятия в тесном взаимодействии с другими учебными дисциплинами под руководством опытных специалистов медицины и физического воспитания.
студенты, специальная медицинская группа, физическое воспитание, оценка, оздоровительный эффект.
Babenko V.G., Evdokimova L.G., Tupitsa J.I., Hapsalis G.L. The general of the precondition of success of physical training of students of special medical group. The system of physical education of students is considered. Health influence of the organized forms of employments is rotined by physical exercises on the organism of students. The conceptual going opens up near the mechanism of functioning of the system of physical education under various conditions of activity. It is set that the existent systems of strengthening of health and maintenance of the proper physical standards have close intercommunication. They depend on the preliminary formed positive motivation of students to perfection and self-perfection of physical culture and sport facilities. It is recommended to conduct employments in the close co-operating with other educational disciplines under the direction of experimental specialists of medicine and physical education.
students, special medical group, physical training, estimation, improving effect.
Вступ.
Одним із головних завдань сучасної вищої школи є розкриття засобами фізичної культури і спорту здібностей кожного студента, підготовка і виховання його, як особистості, готової до безпечної життєдіяльності у непростих умовах сучасного суспільства. Саме питанням удосконалення процесу фізичного виховання студентів навчальних закладів вже багато років приділяється активна увага сучасних дослідників. Однак, кожного року нам доводиться спостерігати невпинний процес поступового збільшення загальної кількості студентів-першокурсників з різними відхиленнями у стані здоров’я, травмами, хронічними хворобами, недостатнім фізичним розвитком.
На превеликий жаль, майже до останнього часу цим актуальним аспектам не приділялося достатньо уваги, а сама проблематика розглядається як вузько спрямована мета незважаючи на те, що процес підготовки професійної спрямованості майбутніх фахівців органічно з’єднаний зі змістом їх фізичного виховання.
Історіографія не багата на дослідження в цій області і незважаючи на суттєву наукову та практичну актуальність дослідження, проблеми зміцнення здоровя засобами фізичної культури і спорту у поєднанні з мотивацією студентів спеціальної медичної групи до занять з фізичного виховання спеціально не вивчались. Більшість наукових праць та досліджень, які видавалися і проводилися у межах цієї галузі, присвячувалися, в основному, фізичному вихованню сту-
© Бабенко В.Г, Євдокимова Л.Г., Тупиця Ю.І.,
Хапсаліс Г.Л., 2011
дентів вузькофахової спрямованості в рамках навчання у вищих закладах освіти.
Як правило, центральне місце в системі фізичної підготовки займає цілеспрямоване використання спеціально підібраних форм, засобів і методів, які є життєво важливими для подальшої успішної професійної діяльності, загальної і спеціальної витривалості, всебічної стійкості, швидкості, розвитку функції уваги, особистих якостей, які складають загальну структуру організаційних здібностей людини [4, 5]. Це все повинно спрямовуватися на те, щоб соціально-обумовлену необхідність цілеспрямованого вдосконалення здоров’я і фізичного стану трансформувати в культурну необхідність прагнення до фізичного вдосконалення і самовдосконалення засобами фізичної культури і спорту.
Дослідження виконано у відповідності до плану загальнокафедрального дослідження кафедри суспільних наук Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі і кафедри фізичного виховання Київського університету імені Бориса Грінченка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - аналіз системи фізичного виховання як об’єктивного критерію оздоровчого впливу організованих форм занять фізичними вправами на організм студентів спеціальної медичної групи.
Методи дослідження: аналіз нормативних документів, літературних джерел і архівних матеріалів, узагальнення передового досвіду практичної роботи шляхом опитування найбільш кваліфікованих викла-
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біологічні
‘---“-----------1 проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________
дачів, інструкторів-методистів, а також на педагогічних спостереженнях за організацією навчального процесу зі студентами спеціальної медичної групи.
Результати дослідження.
Загальновідомо, що основним фундаментальним положенням фізичного виховання у вищому навчальному закладі є принцип оздоровчої спрямованості [5, 6]. Як правило, його основний зміст зосереджується в досягненні якомога більшого корекційно-оздоровчого ефекту від занять фізичною культурою. Однак, незважаючи на простоту цього оздоровчого принципу, в практичній діяльності педагогів при його втіленні в реалії зустрічається ряд значних труднощів, які стосуються організації та проведення заходів з фізичного виховання у навчальному закладі зі студентами спеціальної медичної групи.
Слід зазначити, що майже кожна навчальна програма передбачає вирішення оздоровчих задач паралельно з освітніми і виховними. Основні задачі реалізуються на основі традиційного підходу до побудови навчального процесу за аналогією з іншими предметами, а процес фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи планується за принципом погодинного проходження навчального матеріалу на основі поетапного вирішення освітніх задач [2, 3, 5].
Як правило, заняття розподіляються послідовно й об’єднуються темою загального циклу відповідно стану здоров’я студентів і можливостей наявної матеріально-технічної бази, а планування визначається змістом програми з поаспектною її реалізацією. На нашу думку, це одна з причин виникнення наявного факту того, що загальний рівень функціональних можливостей і фізична підготовленість на першому курсі починає стабілізуватися, а потім щорічно і послідовно починає знижуватися. Особливо це спостерігається у студентів, віднесених до спеціальної медичної групи. Разом з упровадженням нових технологій профілактики й лікування, науково-педагогічному і медичному персоналу необхідно з особливою увагою відноситися до формування у студентів позитивної мотивації фізичного оздоровлення і здорового способу життя.
Крім того, особливості й специфіка сучасних умов існування, швидкі темпи розвитку науки і техніки, модернізація навчальних і трудових процесів, величезна кількість і засилля інформації вимагають від організму студентів належної фізичної підготовленості, як від майбутніх фахівців певної галузі виробництва. Абсолютно закономірним є те, що після закінчення навчального закладу, під час приходу молодого фахівця на роботу, його ніхто вже не питає до якої групи здоров’я він належить. Більше того, від стану здоров’я і функціональних можливостей організму залежить початок і подальше успішне продовження його кар’єри [2].
Організаційні, теоретичні й практичні заходи науково-педагогічного й медичного персоналу дають свої результати, але, фізичні й розумові навантаження повинні відповідати віковим і функціональним можливостям студентів, а їх релаксаційні заходи у поза-
навчальний час - забезпечувати найбільш ефективне відновлення працездатності. Тільки тоді режим дня комплексно буде сприяти гармонійному відновленню, розвитку й укріпленню здоров'я.
Але, не маючи достатнього мотиваційного спрямування, більше того, навіть не отримавши його, недостатня рухова активність студента призводить до певного функціонального розладу, а потім до розвитку і прогресування хронічних захворювань. Зазвичай, ставлення людини до власного здоров’я виявляється у її вчинках, звичках, діях та поглядах на фактори, які мають безпосередній вплив на її фізичний і психологічний добробут. Саме під впливом усього позитивного повинна формуватися потреба молодої людини у здоров’ї [3, 5].
На сьогоднішній день існує багато методик фізичного вдосконалення з оздоровчою спрямованістю, але фахівці галузі лікувальної фізичної культури дуже обережно підходять до методик самовдосконалення, розроблених або підібраних безпосередньо для себе самими студентами. Як правило, складена студентом індивідуальна оздоровча програма виходить з потреби оздоровлення тих або інших органів, які потребують уваги. Крім формування потреби у студента з’являється впевненість у собі. Він бачитиме, що це не «нав’язаний» викладачем комплекс вправ, а підібраний ним самим індивідуально, нібито «поглядом на проблему з середини». Слід зазначити, що цей «погляд» вже є певною частинкою набутого у ході пізнавальної діяльності морального, психічного й фізичного здоров’я.
На нашу думку, викладач не повинен перешкоджати індивідуалізації оздоровлення і прагнення до саморозвитку й самовдосконалення, а навпаки, повинен усіляко заохочувати студента доступними способами та методами, обов’язково очолювати процес оздоровлення, допомагати й звертати увагу на правильність і послідовність складання цієї оздоровчої програми:
• правильно підібрані оздоровчі засоби;
• системність і послідовність у їх використанні;
• тривалість та інтенсивність виконання обраних вправ;
• дозування навантаження з урахуванням статі, віку, виду і форми захворювання, стану здоров’я, рівня попередньої підготовки;
• релаксаційно-відновлювальні заходи;
• дотримання загальногігієнічних норм і правил;
• самоконтроль і контроль з боку фахівців.
Встановлено, що найкращих результатів розвитку фізичних кондицій у кожному конкретному виді фізичної культури студенти досягають лише при максимальному врахуванні в динаміці навчального процесу їх індивідуальних рухових характеристик, соціально-психологічних факторів, морфофункціональних здібностей організму й рівня фізичного стану [3, 5, 6]. Це створює передумови до самовизначення, самовиховання, саморозвитку і самореалізації в різних видах фізкультурної діяльності. Самовизначення, як відомо, базується на задатках і здібностях молодої людини, що
ПСИХОЛОГІЯ
обумовлює бажання займатись певним видом фізкультурної активності. А це означає, що арсенал засобів, методів і форм проведення різних видів фізичної культури настільки різноманітний, що дозволяє знаходити адекватні рішення для використання їх у фізкультурній діяльності студентів спеціальної медичної групи з урахуванням їх індивідуальних психофізіологічних особливостей і стану здоров’я. Головні принципи цієї стратегії полягають у відповідності змісту фізкультурної активності індивідуальному фізичному стану і руховим можливостям організму студентів, гармонії й оптимізації фізичних навантажень, лібералізації фізкультурного виховання відповідно особистісним спрямуванням і здібностям молодої людини [3, 5].
Із літературних джерел [1, 2, 3, 6, 8] відомо, що при великих навантаженнях процеси відновлення йдуть оптимально тільки під час суворого дотримання режиму праці й відпочинку. Це дійсно так і, як правило, після важкого й напруженого студентського робочого дня, переважна більшість хлопців та дівчат віддають перевагу пасивному відпочинку, хоча, доцільніше було б штучно активувати включення додаткових резервів організму студентів, які прискорюють хід відновлю-вальних процесів у всіх його системах. Це залежить від рівня їх мотивації до фізичного навантаження.
Ряд науковців чітко демонструє залежність мотиваційної орієнтації від вибору внутрішніх чи зовнішніх цілей [7, 8, 9]. Абсолютним аналогом цього є мотиваційна орієнтація на внутрішню і зовнішню мету. Як правило, орієнтація на внутрішню мету тісно пов’язана з акцентом на всебічне вдосконалення та прагнення до ефективної навчально-оздоровчої діяльності, а орієнтація тільки на зовнішню мету може зосереджуватися на результаті власної діяльності як одному із засобів оцінки своїх індивідуальних здібностей. При такій орієнтації мотивація студента стає залежною від результату і конкретно вираженої оцінки його діяльності.
Наслідком невірної зовнішньої орієнтації нерідко є поступово-непомітне послаблення уваги до власного здоров’я, якості підготовки, зниження результатів та невжиття заходів щодо пошуку зовнішніх причин виникнення невдач. Результатом цього є небезпека зниження мотивації до активних занять з фізичного виховання.
Встановлено, що надмірні навантаження визначеної спрямованості містять у собі ряд небезпек [1, 7, 8], а саме:
1) можливість виснаження тих систем організму, які домінують під час адаптації до надмірних навантажень;
2) зниження функціонального резерву інших систем організму, які приймають участь у адаптації;
3) виникнення відрази до будь-яких навантажень.
32011
Між тим характерно, що повне або часткове зниження інтересу і бажання, припинення тренувань та самостійних занять фізичними вправами, використання на заняттях навантажень низького рівня або вправ, не здатних забезпечити підтримання необхідного рівня здоров’я і підготовленості студента, призводять до подальшої дезадаптації організму вже не говорячи про наявність і негативний вплив хвороб.
Встановлено [3, 5], що адаптаційні процеси в організмі людини розвиваються в суворій відповідності з характером і величиною впливу факторів зовнішнього середовища, а дезадаптація - це процес, абсолютно зворотній адаптації. Відсутність системності при заняттях фізичними вправами та збільшення тривалості детренувальної паузи, поступово зменшують бажання і потяг до їх виконання та викликає у студентів подальше інтенсивне протікання процесів дезадаптації [3, 5, 7].
З метою зменшення негативного впливу детрену-вального періоду на стан здоров'я і рівень фізичної підготовленості студентів - майбутніх фахівців, поступового пристосування їх організму до фізичних навантажень після тривалої перерви, відновлення у них стійкого інтересу і бажання до власного вдосконалення й зміцнення здоров’я взагалі, доцільно комплексно проводити заняття у тісній взаємодії з іншими навчальними дисциплінами при наявності належно спланованого навчального процесу під керівництвом досвідчених фахівців медицини і фізичного виховання. Крім поступового відновлення попередньо-належних фізичних кондицій, це сприяло б формуванню або відновленню інтересу і бажання у студентів спеціальної медичної групи з поступовим переростанням у невід’ємну потребу самостійного зміцнення здоров’я, вдосконалення і самовдосконалення засобами фізичної культури та спорту.
Висновки
1. З’ясовано, що всі системи зміцнення здоров'я та підтримання належних фізичних кондицій мають тісний взаємозв'язок і залежать від заздалегідь сформованої позитивної мотивації студентів спеціальної медичної групи до вдосконалення і самовдосконалення засобами фізичної культури і спорту.
2. Система фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи вищих закладів освіти базується на сучасних положеннях теорії і методики фізичного виховання та основується на єдиній загальнотренувальній концепції розвитку фізичних якостей людини.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших питань удосконалення фізичного здоров’я студентів, віднесених до спеціальної медичної групи.
та медико-біологічні проблеми фізичного
виховання і спорту ___________________________
Література:
1. Артюшенко А.Ф., Данилко В.М., Данилко М.Т. та інші. Організація і методика проведення занять по фізичній культурі з школярами спеціальної медичної групи: метод. рекомендації. -Переяслав-Хмельницький, ВФ Пальміра, 1998. - 88 с.
2. Бальсевіч В.К., Запорожанов В. О. Фізична активність людини. - К., Здоров'я, 1987. - 224 с.
3. Башавець Н.А. Культура здоров’язбереження у питаннях і відповідях: навч. пос./Н.А. Башавець. - Одеса: видавець Букаев В. В., 2010. - 272 с.
4. Дубогай А.Д. Управлять здоровьем смолоду / А.Д. Дубогай. -К.: Молодь, 1985. - 112 с.
5. Дубогай О.Д. Фізкультура як складова здоров’я та успішного на-
вчання дитини/ О.Д. Дубогай. - К.: Вид. дім «Шкільний світ»: Вид.: Л. Галіцина, 2006. - 128 с.
6. Костюкевич В.М. Теорія і методика тренування спортсменів високої кваліфікації: Навчальний посібник. - К.: Освіта України, 2009. - 279 с.
7. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. - М.: Просвещение, 1990. - 156 с.
8. Столяренко Л.Д. Педагогічна психологія. - Ростов н/Д.: Фенікс. 2003. - 544 с.
9. Экспериментальная психология / П. Фресс. - 12-е изд. -Санкт-П.: Питер, 2003. - 160 с.
Информация об авторах: Бабенко Вадим Григорьевич
Украинский государственный университет финансов и международной торговли ул. Чигорина 57, г. Киев, 01001, Украина.
Евдокимова Лилия Григорьевна [email protected]
Киевский университет имени Бориса Гринченко ул. Воровского 18/2, 04053, г. Киев, Украина.
Тупица Юрий Иванович [email protected]
Киевский университет имени Бориса Гринченко ул. Воровского 18/2, 04053, г. Киев, Украина.
Хапсалис Гаяне Левоновна [email protected]
Киевский университет имени Бориса Гринченко ул. Воровского 18/2, 04053, г. Киев, Украина.
Поступила в редакцию 28.10.2011г.
References:
1. Artiushenko A.F., Danilko V.M., Danilko M.T. Organizaciia i metodika provedennia zaniat' po fizichnij kul'turi z shkoliarami special'noyi medichnoyi grupi [Organization and method of lead-through of employments in physical culture with the schoolboys of task medical force], Pereyaslav-Khmel’nitskiy, VF Palmyra, 1998, 88 p.
2. Bal’sevich V.K., Zaporozhanov V. O. Fizichna aktivnist’ liudini [Physical activity of a man], Kiev, Health, 1987, 224 p.
3. Bashavec’ N.A. Kul ’tura zdorov’ia zberezhennia u pitanniakh i vidpo-vidiakh [A culture of health care in questions and answers], Odessa, Bukaev V.V., 2010, 272 p.
4. Dubogaj A.D. Upravliat’zdorov’em smolodu [Manage health from an early age], Kiev, Young, 1985, 112 p.
5. Dubogaj O.D. Fizkul’tura iak skladova zdorov’ia ta uspishnogo navchannia ditini [Physical education as constituent of health and successful studies of child], Kiev, School world, 2006, 128 p.
6. Kostiukevich V.M. Teoriia i metodika trenuvannia sportsmeniv vi-sokoyi kvalifikaciyi [Theory and method of training of high qualification sportsmen], Kiev, Education of Ukraine, 2009, 279 p.
7. Markova A.K., Matis T.A., Orlov A.B. Formirovanie motivacii ucheniia [The formation of learning motivation], Moscow, Education, 1990, 156 p.
8. Stoliarenko L.D. Pedagogichna psikhologiia [Pedagogical psychology], Rostov on Don, Phoenix, 2003, 544 p.
9. Fress P EksperimentaVnaiapsikhologiia [Experimental psychology], Saint Petersburg, Peter, 2003, 160 p.
Information about the authors: Babenko Vadim Grigor’evich
Ukrainian State University of Finances and International Trade Chigorina str. 57, Kiev, 01001, Ukraine.
Evdokimova Liliia Grigor’evna [email protected] Kiev University Thievish str. 18/2, 04053, Kiev, Ukraine.
Tupitsa Jurij Ivanovich [email protected] Kiev University Thievish str. 18/2, 04053, Kiev, Ukraine.
Hapsalis Gaiane Levonovna [email protected] Kiev University Thievish str. 18/2, 04053, Kiev, Ukraine.
Came to edition 28.10.2011.
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
в
