CC BY
22
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) / 2017 УДК 347.4
ISSN 2225-6555
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ТА ВИДИ СУБ'СКТИВНОГО ОБОВ'ЯЗКУ В КОРПОРАТИВНИХ ПРАВОВ1ДНОСИНАХ
Надьон Biumopin Валентимена,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивыьного права № 2, Нацюнальний юридичний ушверситет ¡мет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-8240-7717
Розглянуто категорт суб'ективного обов'язку в корпоративних правов1дносинах, який за загальним правилом прийнято подгляти на загальний, спецгальний i локальний. Автором запропоновано ще й змiшаний обов'язок, тобто сукуптсть елементiв загального та локального або спещального та локального, а також можлива сукуптсть загального, спещального та локального обов 'язку. Придтено увагу розподту корпоративних правовiдносин на регулятивн та охоронш й зроблено висновок, що суб 'ективний обов 'язок в корпоративних правовiдносинах ^iд класифтувати виключно за ознакою регулятивностi.
Ключов1 слова: суб'ективний обов'язок; право; правовщносини; регулятивнють; охороншсть; захист.
«V у \\ / ' ^Н / //Mi s^ys i; v"/ . /
Постановка проблеми й актуальшсть теми. Процеси реформування суспшьних вщносин в умовах штеграцп економ1чно1 системи Украши до Свропейського Ствтовариства зумовлюють необхщнють удосконалення вггчизняного законодавства в цш сфер1 та наукового обгрунтування правових проблем, одшею з них е сутнють суб'ективного обов'язку в корпоративних правовщносинах.
Законодавче регулювання корпоративних правовщносин вщбуваеться через встановлення певних прав та обов'язюв для учасниюв корпоративних вщносин. Слщ зазначити, що законодавець у переважнш бшьшосл придшяе увагу суб'ективним правам, з цього робиться попереднш висновок про те, що в корпоративних правовщносинах змютовний центр ваги зосереджено саме на правах. Однак слщ погодитися з тими науковцями, як свого часу висловили думку, що не може бути прав без обов'язюв i не може бути обов'язюв без прав. © Надьон В. В., 2017 1
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
З одного боку, це парш категорп, а з шшого - це двi самостшш категорп.
Отже, мета дано!' статл полягае в розкриттi загально! характеристики суб'ективного обов'язку в корпоративних правовщносинах.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Окремi питання корпоративних правовiдносин дослщжують В. А. Васильева, В. В. Васильева, Ю. М. Жорнокуй, А. В. Зелюко, А. В. Коструба, В. В. Луць, Р. А. Майданик, С. О. Мiчурiн, I. Б. Саракун, Л. В. Сщук, I. В. Спасибо-Фатеева, М. В. Ус, О. I. Харитонова, С. О. Харитонов та ш. Водночас питання суб'ективного обов'язку в корпоративних правовщносинах до кшця не розкрито, що й зумовлюе необхщнють його аналiзу.
Виклад основного матерiалу. Вщповщно до ч. 1 ст. 107 Господарського кодексу Укра!ни (далi - ГК Укра!ни) пiд корпоративними слщ розумiти права особи, частка яко! визначаеться у статутному фондi (майш) господарсько! оргашзацп, що включають в себе правомочност ще! особи в управлшш господарською органiзацiею, отримання певно! частини прибутку (дивiдендiв)
дано! оргашзацп та активiв у разi лжвщацп останньо! вiдповiдно до закону, а
12 1 ()/ Ä \\ /// / також iншi правомочностi, передбаченi законом i статутними документами.
Розглядаючи корпоративнi права, виявляеться, що ш ЦК, ш ГК Укра!ни не придiляють уваги визначенню корпоративного обов'язку, хоча разом з корпоративними правами виникають i корпоративнi обов'язки. Не можна розглядати правовщносини виключно з тлумачення суб'ективного права або суб'ективного обов'язку. Вони знаходяться в кореляцшному зв'язку, е парними категорiями. Здшснення корпоративних прав та виконання корпоративних обов'язюв е надiйним критерiем для розмежування корпоративних правовiдносин вiд будь-яких шших правовiдносин [1, с. 141].
За словами В. В. Луця, «змют корпоративно! правосуб'ектност учасникiв корпоративних вщносин полягае у !х здатност мати i здiйснювати корпоративнi права та виконувати обов'язки, передбачеш законами (ЦК i ГК Укра!ни, ЗУ «Про господарськ товариства», «Про акщонерш товариства») та iншими нормативно-правовоми актами, а також установчими та шшими © Надьон В. В., 2017 2
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
документами товариства» [2, с. 139].
У наущ категорiя «обов'язку» розглядаеться n0-pi3H0My. Так, I. Кант зазначав, що основу обов'язку необхщно шукати не в природi людини або в тих обставинах у свт, в як вона поставлена, а виключно в поняттях чистого розуму [3, с. 4]. У свою чергу I. О. 1лын писав: «Люди, як не знають сво1'х обов'язкiв, не можуть й дотримуватися ïx; люди, яю не знають сво1'х повноважень, довшьно перевищують ïx або ж боягузливо поступаються силi; люди, якi не бажають визнавати заборон, легко забувають всякий упин та дисциплiнy або виявляються приреченими на правову неосудшсть» [4, с. 24]. У довщковш лiтератyрi пропонуеться пiд обов'язком розумгги все те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слiд безвiдмовно виконувати вщповщно до вимог сyспiльства або зважаючи на власне сумлшня [5]; обов'язок - це коло дш, покладених на кого-небудь та безумовних для виконання [6, с. 442].
За загальним правилом, у теорп пiд суб'ективним правом слiд розумгги
/ / Ч. 1 \ \ 1
мiрy дозволеноï поведiнки yправомоченоï особи у правовщносинах.
Суб'ективний обов'язок - це вид та мiра необxiдноï та належноï поведiнки
12 1 I )/ À \\ ЦЕ\ / /
зобов'язано!' особи у правовiдносинаx. Шд корпоративним обов'язком
I. Б. Саракун визначае забезпечену корпоративним законодавством чи
внутршньо корпоративними нормами мiрy належно!' поведiнки суб'екта
вiдповiдниx правовiдносин при набутт чи реалiзацiï ним корпоративних прав,
встановлених цими актами [7, с. 219].
Обов'язок - невщ'емна властивють розвинено1' правосвiдомостi, правово1'
^/ij/n^nriiHi»
культури людини та всього суспшьства. За визначенням О. М. Жеребцова, «обов'язок - об'ективне явище, неминуче та необхщне для будь-якого сощального середовища, де iснyе та дiе людська особистiсть» [8, с. 5].
Вш може бути активного та пасивного характеру. Дп активного характеру спонукають зобов'язаного учасника дiяти в штересах iншиx yчасникiв корпоративних вщносин, оскiльки вони забезпеченi негативними наслщками за невиконання обов'язку. 1ншими словами, став учасником корпорацiï - виконуй належним чином все те, тд чим пiдписався. Так, © Надьон В. В., 2017 3
Теopiя i практика npaвoзнaвсmвa. — Вип. 2 (12) /2G1J ISSN 2225-6555
вщшвщш дo пoлoжень ч. 1 ст. 126 ЦК Укpaïни швшго тoвapиствa,
яке бyлo ствopене нa невизнaчений CTpo^ мoже y 6удь-який мoмент вийти з тoвapиствa, (однак зобов'язаний) зaявити пpo це не пiзнiше шж зa тpи мiсяцi дo фaктичнoгo виxoдy з тoвapиствa. У дaнoмy випaдкy пpaвo тpaнсфopмyeться нa oбoв'язoк (ПРАВО-ОБОВ'ЯЗОК). Однaк зaкoнoдaвствoм пеpедбaченi й пpямo oбoв'язки, якi пoклaдaються та yчaсникiв кopпopaтивниx пpaвoвiднoсин, зoкpемa: a) дoдеpжyвaтися yстaнoвчoгo дoкyментa тoвapиствa тa викoнyвaти piшення зaгaльниx збopiв; б) викoнyвaти свoï зoбoв'язaння пеpед тoвapиствoм, y тoмy числi тi, пoв'язaнi з мaйнoвoю yчaстю, a тaкoж poбити вклaди (oплaчyвaти awï), y poзмipi, в пopядкy тa зaсoбaми, щo пеpедбaченi yстaнoвчим дoкyментoм; в) не poзгoлoшyвaти кoмеpцiйнy тaeмницю тa кoнфiденцiйнy iнфopмaцiю пpo дiяльнiсть тoвapиствa; г) iншi oбoв'язки, встaнoвленi yстaнoвчим дoкyментoм тa зaкoнoм (нaпpиклaд, вiдпoвiднo дo ст. 29 Укpaïни «npo aкцioнеpнi тoвapиствa» стaтyтoм тoвapиствa мoже бути
пеpедбaченa мoжливiсть yклaдення дoгoвopy мiж aкцioнеpaми, зa яким нa aкцioнеpiв пoклaдaються дoдaткoвi oбoв'язки, в тoмy числi oбoв'язoк yчaстi y
I 2» \ I )/ Хд\ /// /
зaгaльниx збopax, i пеpедбaчaeться вiдпoвiдaльнiсть зa шго недoтpимaння.
Aкцioнеpи мoжyть мaти й iншi oбoв'язки, встaнoвленi цим тa iншими
зaкoнaми). Ha пpaктицi ця CTarM виявилa свoe неoднoзнaчне тлyмaчення. Тaк, y
Пoстaнoвi Пленуму ВГСУ «npo деякi питaння пpaктики в^шення спopiв, щo
виникaють з кopпopaтивниx пpaвoвiднoсин» вiд 25.02.2016 p. № 4 зaзнaчaeться,
щo, з oднoгo бoкy «yчaсть y зaгaльниx збopax тa гoлoсyвaння нa ниx e пpaвoм, a
n^nrilu i»
не oбoв'язкoм yчaсникa (aкцioнеpa, члета). Hезaлежнo вiд кiлькoстi aкцiй ^сток), якими вoлoдie yчaсник (aкцioнеp), y гoспoдapськoгo суду немae пiдстaв для ^ий^тся piшень пpo спoнyкaння yчaсникa (aкцioнеpa) зapеeстpyвaтися тa взяти yчaсть y зaгaльниx збopax; a з iншoгo бoкy, «вoднoчaс сyдaм слщ вpaxoвyвaти, щo вiдпoвiднo дo ч. 1 ст. 29 Зaкoнy Укpaïни «Пpo aкцioнеpнi тoвapиствa» стaтyтoм тoвapиствa мoже бути пеpедбaченa мoжливiсть уктадення дoгoвopy мiж aкцioнеpaми, зa яким та aкцioнеpiв пoклaдaються дoдaткoвi oбoв'язки, y тoмy числi oбoв'язoк yчaстi y зaгaльниx © Haдьoн В. В., 2G1J 4
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
зборах, i передбачаеться вщповщальшсть за його недотримання». Розв'язати дану проблему можливо тшьки на законодавчому рiвнi, якщо буде визначеш випадки трансформацп право-обов'язок.
Суб'ективний обов'язок пасивного характеру виконуе попереджувальну функщю. На осiб покладаеться обов'язок утримуватися вщ вчинкiв, заборонених правом [9, с. 127-128]. Наприклад, вiдповiдно до ч. 2 ст. 119 ЦК Украши особа може бути учасником тшьки одного повного товариства. Дп пасивного характеру зумовлеш забороною, недопустимою вчинення певних дш, оскiльки вони суперечать правам та законним штересам шших yчасникiв корпоративних вiдносин. Ю. К. Толстой стверджував, що пасивний обов'язок покладаеться не на все населення земно1' кул^ а тшьки на ошб, пiдлеглиx цiй системi правопорядку [10, с. 77].
Отже, nid пасивним суб'ективним обов'язком розумшть необхщшсть утримання вiд вчинення активних дш учасником корпоративних вщносин (зобов'язаною особою), що передбаченi нормами права.
З аналiзy законодавства суб'ективний обов'язок у корпоративних
121 I )/ À \\ Г ///
правовiдносинаx можна подiлити на: а) загальний; б) спецiальний; в) локальний; г) змiшаний.
Загалъш - це обов'язки, властивi учасникам вшх видiв господарських товариств.
Спещалъш - обов'язки, обумовлеш для yчасникiв певного виду господарського товариства.
Локалъш - обов'язки, визначеш установчими та шшими локальними документами.
Змшаш - це сукупшсть загальних i локальних або спецiальниx i локальних обов'язкiв, а також сукупшсть загальних, спешальних i локальних обов'язюв.
Деякi yченi намагаються подiлити обов'язок залежно вiд подiлy правовiдносин на регулятивний суб'ективний обов'язок та охоронний суб'ективний обов'язок. © Надьон В. В., 2017 5
Теopiя i npaкmuкa npaвoзнaвсmвa. — Вип. 2 (12) /2G1J ISSN 2225-6555
Щoдo pегyлятивнoгo суб^от^того oбoв'язкy сyмнiвiв немae, дiйснo вш виникae стoсoвнo зoбoв'язaнoï стopoни дoгoвipнoгo зoбoв'язaння i пoвинен бути ви^таний нaлежним чинoм. Пiдстaвoю виникнення pегyлятивниx пpaвoвiднoсин слiд ввaжaти пpaвoмipнi a^mm юpидичнi дп. У свoю чеpгy пiдстaвy виникнення oxopoнниx пpaвoвiднoсин стaнoвитимyть пopyшення, невизнaння aбo oспopювaння сyб'eктивниx пpaв, пopyшення oxopoнювaниx зaкoнoм ж^ешв [11, с. 26]. Тaк, Ю. М. Жopнoкyй визнaчae кaтегopiю суб'ектившго oxopoннoгo oбoв'язкy як мipy неoбxiднoï пoведiнки oсoби, щo пoлягae y вчиненш нею сaмoстiйниx (aктивниx) дш з вiднoвлення пpaвa aбo yтpимaння вiд вчинення певниx дiй з метою зaxистy i здiйснюeться в дoбpoвiльнoмy aбo пpимyсoвoмy пopядкy [12, с. 271]. Дaлi учений зaзнaчae, щo oxopoнний oбoв'язoк yчaсникa кopпopaтивнoгo зв'язку не мoже стaнoвити змют pегyлятивнoгo кopпopaтивнoгo пpaвoвiднoшення, oскiльки oстaннe не спpямoвaне нa зaбезпечення зaxистy сyб'eктивнoгo pегyлятивнoгo кopпopaтивнoгo пpaвa тa/aбo кopпopaтивнoгo iнтеpесy ïx yчaсникiв [13, с. 7]. Ha таш шгляд, пoзицiя aвтopa пoтpебye детaлiзaцiï: та щo спpямoвaнo
I S \ I )/ Ä \V ¡lb\ /
суб'ективний oxopoнний oбoв'язoк, вiд кoгo слiд зaxищaти суб'ективний oбoв'язoк, a тaкoж яга кiнцевa метa цьoгo oбoв'язкy. Слщ зaзнaчити, щo в oснoвy пpaвoвoï oxopoни пoклaденo пpинцип зaбезпечення непopyшнoстi тa здiйснення цивiльниx пpaв, a не цивiльниx oбoв'язкiв. З oглядy нa це викликae сyмнiв мoжливiсть зaстoсyвaння кaтегopiï «oxopoни» дo суб'ектившго oбoв'язкy.
У pasi пopyшення стaндapтнoгo здiйснення сyб'eктивниx пpaв утаслдок незaбезпечення ïx нaлежнoю пoведiнкoю з 6o^ зoбoв'язaниx oсiб aбo сaмиx нoсiïв сyб'eктивниx пpaв виникae oxopoнне пpaвoвiднoшення, щo вiдpiзняeться вiд pегyлятивнoгo пiдстaвaми свoгo виникнення тa ^ипинення, змiстoм i метoдoм пpaвoвoгo впливу. 1ншими слoвaми, oxopoннi пpaвoвiднoсини вини^ють y силу aнoмaльнoгo poзвиткy pегyлятивниx цивiльниx пpaвoвiднoсин, кoли тa чи iншa стopoнa (yчaсник) циx вщшсин пoвoдиться ненaлежним чинoм: не pеaлiзye poзyмнo тa сyмлiннo свoe суб'ективне пpaвo © Haдьoн В. В., 2G1J б
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
або не виконуе покладеш на не1' законом або договором обов'язки, здшснюе договiрнi або недоговiрнi (делжтш) дп (правопорушення), що обмежують цившьш права iншиx ошб, заподiюють майнову та/або моральну шкоду. Потерпша сторона змушена вдаватися до державного захисту та/або самозахисту з метою припинення, усунення наслщюв, що настали вщ правопорушення, вщновлення порушених, оспорюваних прав, здiйснення яких стало ускладненим або зовсiм неможливим. Суб'ективному охоронному праву (праву на захист) кореспондуе обов'язок порушника добровольно вщновити порушене право управомочено1' особи, а в разi вiдмови - вжити заxодiв цивiльно-правовоï вiдповiдальностi. Саме в рамках охоронних правовщносин реалiзyеться охоронна функщя цивiльного права, а саме охоронне правовщношення е правовим засобом реаизацп охоронних норм у динамщ та статицi. Таким чином, захищаеться (охороняеться) суб'ективне право, а не суб'ективний обов'язок.
З цiеï пiдстави В. М. Протасов пропонуе розглядати права та обов'язки, що виникли в резyльтатi правопорушення, не як змют нового (охоронного)
2 Г ( /Р д\л /// /
правовщношення, а як аномальну стадiю розвитку регулятивного правовщношення. На думку ученого, права та обов'язки, що виникають при правопорушенш, не утворюють нового правовщношення, оскшьки в ньому залишаються тi ж суб'екти; це вщношення не опосередковуе заxодiв державного примусу, в ньому немае мюця для правозастосування i реаизовано
воно може бути тшьки на добровшьнш основi [14, с. 76-77]. У свою чергу
# П ^ПГ ПН I»
С. А. Мурамцев тдкреслював, що коли вчиняеться правопорушення, тодi насправдi до юнуючих юридичних вiдносин приеднуеться нове юридичне вщношення суб'екта до правопорушника [15, с. 78, 84]. Шдтримуючи таку позищю, Ю. К. Толстой зазначае, що реаизащя обов'язку з вщшкодування шкоди вiдбyваеться в рамках охоронного правовщношення. Недоговiрнi зобов'язання виникають унаслщок порушення майнових та особистих немайнових прав абсолютного характеру й покликан забезпечити найбшьш повне вiдновлення цих прав за рахунок заподшвача шкоди або шших осiб, на © Надьон В. В., 2017 7
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (12) /2017 ISSN 2225-6555
яких законом покладено обов'язок з вщшкодування шкоди [10, с. 46]. На думку С. С. Алексеева, на вщмшу вщ договiрних зобов'язань, як здiйснюють yci функцп правового регулювання, недоговiрнi зобов'язання виконують едину фyнкцiю правового регулювання - правоохоронну. З недоговiрними зобов'язаннями (правовщносинами) порiвняна тiльки частина договiрних зобов'язань (правовiдносин), що складаються з правовщносин, породжених договiрним правопорушенням (невиконанням особою покладених на не! обов'язюв) [16, с. 42]. О. Ю. Прокоп'ев зазначае, що обов'язки несправного контрагента з вщшкодування збиткiв, сплати неустойки, вщсотюв, компенсацп морально!' шкоди, iншi обов'язки, пов'язанi з усуненням негативних наслщюв, що настали як результат аномально! поведшки боржника, вщновлення первинного положення потерпiлого, що юнувало до порушення договiрного зобов'язання, також належать до норм, що визначають змют правоохоронного
/ ¿г /к^ ÜL /1\ \\ II \
правовiдношення [17, с. 98].
/ / х \ Tt^^va \ \ I
Висновки. На наш погляд, вирiшення проблеми полягае в тому, що залежно вщ подiлy корпоративних правовiдносин на регулятивш та охороннi
1 вг» 1 Г'У Ад\ /// /
суб'ективний обов'язок можна класифiкyвати тiльки за ознакою регyлятивностi, за охоронною ознакою класифшуеться суб'ективне право. Отже, суб'ективне право характеризуется за ознакою регулятивностг та охоронностг, а суб'ективний обов'язок класифЫуетъся виключно за ознакою регулят ивност i.
nid регулятивним суб'ективним обов'язком слid розумти належне правило поведтки учасниюв корпоративних правовidносин у добровтъному порядку.
Список лггератури:
1. Смитюх А. В. К вопросу об определении понятия корпоративного правоотношения. Правова держава. 2016. № 24. С. 134-141.
2. Луць В. В. Сутшсть суб'ективного корпоративного права. Корпоративне право Украгни та европейсъких крагн: питання теорй та практики: зб. наук. праць за матер1алами XV М1жнар. наук.-практ. конф. (м. 1вано-Франювськ, 6-7 жовт. 2017 р.). 1вано-Франк1вськ, 2017. С. 138-141.
3. Кант И. Основоположение к метафизике нравов / под ред. В. М. Хвостова. Москва: Тип. Вильде, 1912. 99 с. (Труды московского психологического общества; вып. 7).
© Надьон В. В., 2017 8
4. Ильин И. А. О сущности правосознания / подгот. текста и вступ. ст. И. Н. Смирнова. Москва: Рарогъ, 1993. 235 с.
5. Великий тлумачний словник сучасно'1 украшсько'1 мови (з дод., допов. та CD) / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. Кшв; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.
6. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка / Рос. акад. наук; Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. 4-е изд., доп. Москва: ИТИ Технологии, 2003. 944 с.
7. Корпоративне право Украши: проблеми теорп та практики: монографiя / за заг. ред. проф. В. А. Васильевой Нац. акад. правових наук Украши; НД1 приват. права i тдприемництва iм. акад. Ф. Г. Бурчака; Лабораторiя проблем корпорант. права; ДВНЗ «Прикарпатський нац. ун-т iм. В. Стефаника»; Навч.-наук. юрид. ш.-т. 1вано-Франювськ: Супрун В. П., 2017. 612 с.
8. Жеребцов А. Н. Возникновение, эволюция развития и современное состояние идеи правовой обязанности (от права архаического к праву международному). Очерки новейшей камералистики. 2012. № 3. С. 5-52.
9. Алексеев С. С. Общая теория права: курс: в 2 т. Москва: Юрид. лит., 1981. Т. 1.
360 c.
10. Толстой Ю. К. К теории правоотношения. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1959. 88 c.
11. Ус М. В. Колiзiï суб'ективних цившьних прав: монографiя. Харюв: Право, 2014.
224 c.
12. Жорнокуй Ю. М. Корпоративш конфлшти в акщонерних товариствах: цившьно-правовий аспект: монографiя. Харюв: Право, 2015. 532 с.
13. Жорнокуй Ю. М. Цившьно-правова природа корпоративних конфлштсв в акщонерних товариствах: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Харюв, 2016. 44 c.
14. Протасов В. Н. Основы общеправовой процессуальной теории. Москва: Юрид. лит., 1991. 143 c.
15. Муромцев С. А. Определение и основное разделение права / вступ. ст. и коммент. Ю. И. Гревцов. 2-е изд., доп. Санкт-Петербург: Изд. Дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. 224 c.
16. Алексеев С. С. Выражение особенностей предмета советского гражданского права в методе гражданско-правового регулирования. Виды гражданских правоотношений и метод гражданско-правового регулирования. Антология уральской цивилистики. 1925-1989: сб. статей. Москва, 2001. С. 7-54.
17. Прокопьев А. Ю. Гражданские правоотношения: понятие, элементы и виды: монография. Москва: Юрлитинформ, 2016. 184 с.
References:
1. Smityukh, A.V. (2016). K voprosu o opredelenii ponyatiya korporativnogo
pravootnosheniya. Pravova derzhava, 24, 134-141 [in Ukrainian].
2. Luts, V.V. (2017). Sutnist sub'iektyvnoho korporatyvnoho prava. Korporatyvne pravo
Ukrainy ta yevropeiskykh krain: pytannia teorii ta praktyky: zb. Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Ivano-Frankivsk, 6-7 zhovt. nauk. prats za materialamy XV 2017 r.). Ivano-Frankivsk [in
Ukrainian].
3. Kant, I. (1912). Osnovopolozheniye k metafiziki nravov. V.M. Khvostov (Ed.). Moscow: Tip. Vil'de (Trudy moskovskogo psikhologicheskogo obshchestva, issue 7) [in Russian].
4. Il'in, I.A. (1993). O sushchnosti pravosoznaniya. I.N. Smirnov (Ed.). Moscow: Rarog" [in Russian].
5. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. V.T. Busel (Ed.). (2009). Kyiv; Irpin: VTF «Perun» [in Ukrainian].
6. Ozhegov, S.I., Shvedova, N.YU. (2003). Tolkovyy slovar' russkogo yazyka. Moscow: ITI Tekhnologii [in Russian].
7. Korporatyvne pravo Ukrainy: problemy teorii ta praktyky. V.A. Vasylieva (Ed.). (2017). Ivano-Frankivsk: Suprun V.P. [in Ukrainian].
8. Zherebtsov, A.N. (2012). Vozniknoveniye, evolyutsiya razvitiya i sovremennoye sostoyaniye idei pravovoy obyazannosti (ot prava arkhaicheski k pravu mezhdunarodnomu). Ocherki noveyshey kameralistiky, 3, 5-52 [in Russian].
9. Alekseyev, S.S. (1981). Obshchaya teoriya prava. (Vols. 1-2; Vov. 1). Moscow: Yurid. Lit. [in Russian].
10. Tolstoy, Y.K. (1959). K teorii pravootnosheniya. Leningrad: Izd-vo Leningr. un-ta [in Russian].
11. Us, M.V. (2014). Kolizii sub'iektyvnykh tsyvilnykh prav. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
12. Zhornokui, Iu.M. (2015). Korporatyvni konflikty v aktsionernykh tovarystvakh: tsyvilno-pravovyi aspekt. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
13. Zhornokui, Iu.M. (2016). Tsyvilno-pravova pryroda korporatyvnykh konfliktiv v aktsionernykh tovarystvakh. Extended abstract of Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
14. Protasov, V.N. (1991). Osnovy obshchepravovoy protsessual'noy teorii. Moscow: Yurid. lit. [in Russian].
15. Muromtsev, S.A. (2004). Opredeleniye i osnovnoye razdeleniye prava. Yu.I. Grevtsov (Ed.). Sankt-Peterburg: Izd. Dom S.-Peterb. gos. un-ta [in Russian].
16. Alekseyev, S.S. (2001). Vyrazheniye osobennostey predmeta sovetskogo grazhdanskogo prava v metode grazhdansko-pravovogo regulirovaniya. Vidy grazhdanskikh pravootnosheniy i metod grazhdansko-pravovogo regulirovaniya. Antologiya ural'skoy tsivilistiki. 1925-1989. Moscow [in Russian].
17. Prokop'yev, A.Yu. (2016). Grazhdanskiye pravootnosheniya: ponyatiye, elementy i vidy. Moscow: Yurlitinform [in Russian].
I fZ / L_Li ////лГ^лЛХ ^ \
Наден В. В. Общая характеристика и виды субъективной обязанности в корпоративных правоотношениях.
Рассмотрена категория субъективной обязанности в корпоративных правоотношениях. По общему правилу, обязанность в корпоративных правоотношениях принято делить на общую, специальную, локальную, автором дополнительно предложено и смешанная обязанность, то есть совокупность элементов общей и локальной или специальной и локальной, а также возможна совокупность общей, специальной и локальной обязанности. Уделено внимание вопросу деления корпоративных правоотношений на регулятивные и охранительные, сделан вывод о том, что субъективная обязанность в корпоративных правоотношениях классифицируется исключительно по признаку регулятивности.
Ключевые слова: субъективная обязанность; право; правоотношение; регулятивность; охранительность; защита.
Nadion V. V. General characteristics and types of subjective duties in corporate legal relations.
The article focuses on the analysis of the category of subjective duties in corporate legal relations. As a general rule, it is customary to divide the obligation in corporate legal relations into general, special, local, and the author also proposes a mixed obligation, i.е. a collection of elements of general and local or special and local, and also a combination of general, special and local duties is possible. In addition, attention is paid to the issue of dividing corporate legal relations into regulatory and protective ones, and concluded that the subjective duty in corporeal legal relations should be classified exclusively on the basis of regulativity.
Keywords: subjective duty; right; legal relationship; regulative; protective; protection.
Надтшла доредколеги 20.11.2017р.
