CC BY
6Не наблюдались рентгенологические признаки прогрессирующей резорбции кости в области субпе-риостального имплантата. Исходя из этого, результаты лечения оценивались как положительные. На момент контрольного обследования все установленные имплантаты и протезы выполняли свою функцию от 1 до 7 лет.
Выводы. Таким образом, хирургическая подготовка ложа под субпериостальный имплантат, а также использование углеродного алмазоподобного композитного покрытия на имплантате позволяют достигать положительных результатов в лечении адентий и стимулируют частичную остеоинтеграцию устанавливаемых имплантатов.
Список литературы
1. Розенштиль С. Ф. Ортопедическое лечение несъемными протезами: Пер. с англ. / С. Ф. Розенштиль, М. Ф. Ланд, Ю. Фуджимото / Под ред. И. Ю. Лебеденко. — М.: Рид Элсивер, 2010. - 940 с.
2. Руководство по ортопедической стоматологии. Протезирование при полном отсутствии зубов / Под ред. И. Ю. Лебеденко, Э. С. Каливраджияна, Т. И. Ибрагимова. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2005. - 400 с.
3. Миш К.Е. Ортопедическое лечение с опорой на дентальные имплантаты: Пер. с англ. / К. Е. Миш. — М.: Рид Элсивер, 2010.
- 616 с.
4. Кортезе Д. Повернення до шдоюсних iмплантацiйних техшк з використанням найновших досягнень технологи. Шести-рiчний досвщ застосування шдоюсних i шдоюсно-внутршньоокюних титанових iмплантатiв iз структурою медових стшьниюв / Д. Кортезе // 1мплантолопя Пародонтолопя Остеолопя.
— 2007. - №4 (8). - С. 25-40.
5. Параскевич В. Л. Дентальная имплантология: Основы теории и практики. — 2-е изд. / В. Л. Параскевич — М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2006. — 400 с.
6. Суров О. Н. Зубное протезирование на имплантатах / О. Н. Суров. — М.: Медицина, 1993. — 204 с.
7. Starikov V. V. The application of niobium and tantalum oxides for implant surface passivation / V. V. Starikov, S. L. Starikova, A. G. Mamalis, S. N. Lavrynenko , J. J. Ramsden // Journal of Biological Physics and Chemistry. —2007. — Vol.7. — P. 141-145.
8. Kutsevlyak V. I. Influence of implant surface modification on integration with bone tissue / V. I. Kutsevlyak, V. V. Starikov, S. L. Starikova, A. G. Mamalis , S. N. Lavrynenko , J. J. Ramsden // Journal of Biological Physics and Chemistry. — 2008. —Vol.8. — P. 147-150.
9. Куцевляк В. И. Морфометрические исследования костной ткани животных при применении углеродных алмазоподобных покрытий на субпериостальных имплантатах. / В. И. Куцевляк С. Л. Старикова // 1нноваци в стоматологи. 2014. — .№3(5). — С. 28-31.
10. Mahdi Khadem. Tribological Behavior of Carbon Coatings for Bio Applications/ Mahdi Khadem, O. V. Penkov, V. E. Pukha, S. L. Starikova, V. V. Starikov, M. V. Maleev // 59th KSTLE Lubricants Symposium. - Sokcho (Korea), 2014. — P. 237.
11. Pukha V. E. Electronic and optical properties of superhard nanocomposite films obtained from C60 ion beam / V. E. Pukha, V. L. Karbovskii, S. O. Rudchenko, A. N. Drozdov, M. V. Maleyev, V. V. Starikov, A. T. Pugachov // Materials Research Express. — 2014 — Vol. 1. — No. 035049. — P. 1-11.
REFERENCES
1. Rozenshtil' S. F., Land M. F., Fudgimoto Y.
Ortopedicheskoe lechenie nesemnymi protesami [Orthopedic treatment of fixed prosthesis]. M.: Rid Elsiver, 2010:940.
2. Lebedenko I. Y., Kalivradgijan E. S., Ibragimov T. I.
Rukovodstvo po ortopedicheskoi stomatologii. Protesirovanie pri polnom otsutstvii zubov [Manual of prosthetic dentistry. Prosthetic in the complete absence of teeth]. M.: OOO «Meditcinskoe informatcionnoe agenstvo», 2005:400.
3. Mish K. E. Ortopedicheskoe leenie s oporoj na dental'nye implantaty zubov [Orthopedic treatment with reliance on dental implants]. M.: Rid Elsiver, 2010:616.
4. Korteze D. Return to subperiosteal implantation techniques using the latest technology advances. The six-year experience of subperiosteal and subperiosteally-intraosseous titanium implants with a honeycomb structure. Implantologiia Paradontologiia Osteologiia. 2007; 4(8):25-40.
5. Paraskevich V. L. Dental'naia implantologiia: Osnovy teorii I praktiki [Dental implantology: Fundamentals of theory and practice.]. M.: OOO «Meditcinskoe informatcionnoe agenstvo», 2006:400.
6. Surov O. N. Zubnoe protezirovanie na implantatah [Dental prosthetic on implants]. M.: Meditcina, 1993:204.
7. Starikov V. V. Starikova S. L., Mamalis A. G., Lavrynenko S. N., Ramsden J. J.The application of niobium and tantalum oxides for implant surface passivation. Journal of Biological Physics and Chemistry. 2007;7: 141-145.
8. Kutsevlyak V. I,. Starikov V. V., Starikova S. L., Mamalis A. G., Lavrynenko S. N., Ramsden J. J. Influence of implant surface modification on integration with bone tissue. Journal of Biological Physics and Chemistry. 2008;8:147-150.
9. Kutsevlyak V. I. Morphometric research of bone animals when used carbon diamond-like coatings on subperiosteal implants. In-novatciji v stomatologii. 2014; 3(5): 38-41.
10. Mahdi Khadem, Penkov O. V., Pukha V. E., Starikova S. L., Starikov V. V., Maleev M. V. Tribological Behavior of Carbon Coatings for Bio Applications. 59th KSTLE Lubricants Symposium. -Sokcho (Korea). 2014:. 237.
11. Pukha V. E., Karbovskii V. L., Rudchenko S. O., Drozdov A. N., Maleyev M. V., Starikov V. V., Pugachov A. T. Electronic and optical properties of superhard nanocomposite films obtained from C60 ion beam. Materials Research Express. 2014; 035049(l):1-11.
Поступила 27.04.15
УДК 616.216.1 -002-085-003.6-078-035
А. Г. Гулюк, д. мед. Н., С. Д. Варжапетян, к. мед. н., А. Е. Тащян, к. мед. н.
Державна установа «1нститут стоматологи Нацюнально1 академй медичних наук Украши»
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДУ Л1КУВАННЯ ЯТРОГЕННОГО ГАЙМОРИТУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ПРИРОДИ СТОРОННЬОГО Т1ЛА I М1КРОБНО1 АСОЦ1АЦП
Виявлено особливосmi мжробно! флори, ступеня обаметн-ня, а також змт слизовоI оболонки гайморових пазух зале-жно вiд природи чужорiдного тта в просвт синуса. На пiдставi отриманих результатiв до^дження клтчного матерiалу гайморових пазух 45 хворих на хротчний верхне-щелепний синусит визначено обсяг л^вальних заходiв за-лежно вiд природи чужорiдного тма в просвт пазухи Ключовi слова: хротчний гайморит, чужорiдне тыо, мор-фологiя, забруднетсть, мжрофлора, хiрургiчне л^вання, ятрогетя.
© Гулюк А. Г., Варжатепят С. Д., Тащян А. Е., С2015.
А. Г. Гулюк, С. Д. Варжапетян, А. Е. Тащян
Государственное учреждение «Институт стоматологии
Национальной академии медицинских наук Украины»
ОБОСНОВАНИЕ ВЫБОРА МЕТОДА ЛЕЧЕНИЯ ЯТРОГЕННОГО ГАЙМОРИТА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПРИРОДЫ ИНОРОДНОГО ТЕЛА И МИКРОБНОЙ АССОЦИАЦИИ
Выявлены особенности микробной флоры, степени обсеме-ненности, а также изменений слизистой оболочки гайморовых пазух в зависимости от природы инородного тела в просвете синуса. На основании полученных результатов исследования клинического материала гайморовых пазух 45 больных хроническим верхнечелюстным синуситом определен объем лечебных мероприятий в зависимости от природы инородного тела в просвете пазухи
Ключевые слова: хронический гайморит, инородное тело, морфология, обсемененность, микрофлора, хирургическое лечение, ятрогения.
А. G. Guluyk, S. D. Varzhapetjan, А. E. Taschjan
State Establishment "The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine"
JUSTIFICATION THE CHOICE OF THE METHOD OF TREATMENT OF IATROGENIC SINUSITIS DEPENDING ON THE NATURE OF A FOREIGN BODY AND MICROBIAL ASSOCIATIONS
ABSTRACT
It is determined the features of the microbial flora, the degree of contamination, as well as changes in the mucous membrane of the maxillary sinuses, depending on the nature of the foreign body in the lumen of the sinus. Based on the results of microbiological and histological examination of clinical material of maxillary sinuses of 45 patients with chronic maxillary sinusitis is defined scope of therapeutic measures depending on the nature of a foreign body in the lumen of the sinus Keywords: chronic sinusitis, foreign body, morphology, contamination, microflora, surgical treatment, iatrogenesis.
Введення. Лжування одонтогенного запалення верхньо-щелепних пазух одна з основных проблем стоматологи [1-6]. Дане завдання набувае особливо! актуальносп в умовах збшьшення шлькосп хрошчних форм гаймориту, що виникли внаслшок попадання стороншх тш рiзного походження в просвгг верхне-щелепного синуса [7-11] Одним з основних л^валь-них заходiв при одонтогенних синуситах е антибакте-рiальна терапiя i х1рурпчне видалення патолопчно змшено! слизово! i стороншх тш з гайморово! пазухи [7, 12-15]. Вплив на патогенну мжробну флору, як одну з основних ланок лжування, обумовлено роллю мь кроорганiзмiв i бактерш в патогенезi розвитку хронь чного гаймориту [13, 16, 17]. У свою чергу, неадекватна антибактерiальна терашя може призвести до розвитку мюцевого дисбюзу i iмунодефiциту, створюючи передумови до безсимптомного переб^ i рецидиву хвороби [18].
Обсяг оперативних втручань на верхньощелепнш пазуа при ятрогенних гайморитах не завжди зютави-мо з тяжюстю патологи.
Надмiрна хiрургiчна травма може призвести до шдукування iмунодефiцитних станiв в органiзмi [14], а невиправдано щадна тактика, обрана хiрургом при видаленнi стороннiх тш з верхньощелепного синуса -причиною недостатньо! його санацii.
У даних умовах розробка комплексу лiкувальних заходiв, що поеднують ревiзiю пазухи i медикаменто-зну терапiю, е важливим завданням з допомоги хво-рим з ускладненнями у виглядi верхньощелепного синуситу, спричиненого чужорiдними тшами рiзного походження [9].
Мета досл^ження. Обгрунтувати вибiр методу комплексного л^вання хронiчних ятрогенних гай-моритiв на пiдставi результатiв мiкробiологiчних та морфолопчних дослiджень.
Актуальтсть теми. До тепершнього часу ве-деться активна полемжа з приводу пошуку найкращо! методики для надання хiрургiчноi допомоги хворим з одонтогенними верхньощелепними синуситами, ви-кликаними попаданням стороннiх тш пiд час стомато-логiчних втручань [19].
Незважаючи на достатню поширешсть усклад-нень пiсля стоматологiчних маншуляцш, знання мор-фологiчних змiн слизово! оболонки i мiкробного складу гайморово! пазухи [20-22], мехашзми розвитку запалення в верхньощелепному синусi при попаданш в його просвiт стороннього тша досi залишаються не-вiдомими [21]. Деяш автори припускають, що корене-вий герметик викликае подразнення слизово! оболонки, порушуе мукоцiллiарний ктренс, що сприяе прие-днанню вторинно! iнфекцii [22]. Наявнi в лiтературi данi, що стосуються лiкування дано! патологи, спря-мованi, в основному, на пошук оптимально! та малоь нвазивно! технiки аналiз показав, що методом вибору для видалення чужоршних тш з верхньощелепних пазух на сьогодшшнш момент мае бути ендоскотчна сiнусотомiя [24-26]. А оптимальним методом рентге-нолопчно! дiагностики — конусно - променева ком-п'ютерна томограф1я [27, 28].
Наш клшчний досвiд вказуе на залежнiсть вира-женостi клiнiчних симптомiв одонтогенного гаймориту ввд наявностi або вшсутносп стороннього тiла в його просвт, а також ввд характеру i походження цього тiла. У науковш лiтературi недостатньо публь кацiй, що описують особливосп перебiгу патолопч-них процеав в пазусi при рiзних формах одонтогенного i ятрогенного гаймориту. Питання диференцш-ного тдходу до комплексного лiкування одонтогенних синусипв в залежностi ввд природи чужорiдного тiла в просвiтi пазухи дос залишаеться вiдкритим.
Матерiали та методи. Проведено мжробюло-гiчне i патоморфологiчне дослвдження штраоперацш-ного матерiалу з верхньощелепних пазух 45 хворих (37,7 % чоловшв i 62,3 % жшок) хронiчним ятроген-ним гайморитом i чужорiдним тiлом в синуса У 22 (48,9%) спостережуваних чужорвдне тiло в синусi бу-ло представлено пломбувальних матерiалiв (корене-вий герметик), у 19 (42,2 %) — коренем зуба, у 4 (8,8 %) — дентальним iмплантатом.
Для попередження попадання детриту i загиблих лейкоципв у «поав» паркан клiнiчного матерiалу з верхньощелепних синуав, проводився пiсля купiру-
вання гострого запалення в пазуа. За 24 години до операци пацieнти припиняли прийом антибiотикiв.
Предметом пстолопчного (морфологiчного) дос-лiдження послужив бюпсшний матерiал слизово! обо-лонки гайморово! пазухи, який фiксували в 10 % роз-чинi нейтрального формал^, зневоднювали у ви-схвднш батаре! спиртiв, в якостi промiжного середо-вища використовували хлороформ, матерiал заливали в сумiш воску--каучуку--парафшу (1: 1: 20). Для огля-дово! мiкроскопi! зрiзи фарбували розчинами гемато-ксилiном i еозином.
Виявлення колонiй грибiв здiйснювали в пстоло-гiчних зрiзах, забарвлених за способом Грам-Вейгерта в модифшацп А. А. Боголепова.
Забiр матерiалу i його транспортування для мж-робюлопчного дослiдження проводили зi стiнок верхньощелепних пазух стерильними турундами станда-ртних пробiрок для посiву iз середовищем Еймс. Для отримання шформацп про к1льк1сний вмiст мжроор-ганiзмiв у вiдiбраному матерiалi використовували метод поаву "тампон-петля" [29]. Для видшення анае-робiв — 5% кров'яний агар, агар з вареною кров'ю («шоколадний агар»). Для видшення аеробiв використовували п ж середовища, плюс середу Ендо, середу Чистовича. Для виявлення грибiв роду Candida - сере-довище Сабуро з хлорамтемжолом. Культивування здiйснювали в термостап при 37 оС в аеробних i ана-еробних умовах з тдрахунком колонiй: через 24 i 48 годин iнкубацi!' — для аеробних мiкроорганiзмiв; через 48-72 години — для анаеробних мiкроорганiзмiв; через 72-120 годин — для грибшв роду Candida. Анаеробнi умови створювали комплектом устаткування i витра-тних матерiалiв (виробник bio Merieux, Францiя). 1де-нтифiкацiю видiлених аеробних культур та грибiв проводили з використанням автоматичного бактерю-логiчного аналiзатора "Vitek 2-compact" — виробник bio Merieux (Франця), анаеробних культур — ручним методом з використанням набору API 20 Е (bio Merieux, Франщя).
Результати дослгдження. В результат прове-дених дослщжень, у групах пацieнтiв з чужорвдними тiлами рiзного походження в просвiтi гайморово! пазухи були вшзначеш особливостi у складi мiкробно!' флори, ступеня обаменшня пазух i в характерi морфолопчних змш мембрани Шнайдера.
З верхньощелепних синуав з наявнiстю в просвь тi пломбувального матерiалу (кореневий герметик) в анаеробних умовах був видшений Streptococcus intermedius (milleri група) з показником обсiменiння 108 КУО / тампон. У присутносп кисню превалювали асоцiацi!' аеробiв з дом^ванням Streptоcoccaceae (44,5%) — 108 КУО / тампон.
З гайморових пазух хворих з незашнченим вида-ленням зуба (наявнiсть кореня в гайморовш пазусi) в анаеробних умовах отримано зростання трьох штамiв бактерiй: в монокультурi висгяв облiгатний анаероб
Clostridium spp., В асоцiацi! з аеробами - ф. анаероби Gemella morbilorum, Streptococcus intermedius, що ввд-носиться до комменсалам (нормальнш мiкрофлорi) [20]. В аеробних умовах виаяш змшаш асоцiацi! з переважанням бактерiй роду Staphilococcaceae (41,7 %). Середнiй показник обаменшня гайморових пазух в данш груш дорiвнював 105 КУО / тампон.
При хрошчному ятрогенних гайморип з наявшс-тю дентального iмплантату в синусi в анаеробних умовах з посiвiв видiлили монокультуру ф. анаероб-ного штаму Actinomyces israeli в непатогенно! конце-нтрацi! — 103 КУО / тампон [31, 32, 33]. В аеробних умовах в 100 % випадшв висгяв пльки штам Moraxella catarrhalis — 107 КУО / тампон (табл.).
Обговорення отриманих результат1в. За дани-ми лггератури при хрошчному одонтогенному гайморип мжробна флора верхньощелепних синуав в основному представлена змшаною або анаеробною флорою [34]. Аеробш асощацп бiльше висiваються з порожнини носа, а виявлення бшьшосп мжрооргаш-змiв при неодонтогенному гайморип у складi асоща-цiй пояснюеться назальним шляхом впровадження iнфекцi! [6]. Отримаш результати мiкробiологiчного дослвдження у груш хворих з наявшстю ендогерметь ка в просвiтi синуса, можна пояснити не первинною мiкробною iнвазiею пазухи, а вторинним !! шф^ван-ням з порожнини носа внаслшок зниження мiсцевих захисних механiзмiв слизово! оболонки. 1мунодефщи-тний стан у середин синуса може бути спровокова-ний деструкцiею (некрозом) слизово! оболонки хiмiч-но активними складовими пломбувального матерiалу, що пiдтверджуеться в наукових експериментах [35].
Факультативний анаероб, сапрофгг порожнини рота - Streptococcus intermedius, як правило, пов'яза-ний з гншними iнфекцiями i утворенням абсцеав [36, 37]. Антимiкробний захист слизових оболонок поси-лений складно оргашзованою лiмфо!дною тканиною, асоцiйованою зi слизовою (MALT, Mucosa- Associated Lymphoid Tissue), яка багата iмунокомпетентними клтганами, координуючими функцп iмунно! системи [38]. При ввдсутносп клiнiчних симптомiв хвороби присутшсть вищеописаних мiкроорганiзмiв не вима-гае спещально! тераш! [31]. Однак, з урахуванням ступеня мiкробного обсiменiння (108 КУО / тампон) верхньощелепних синуав, необхщне хiрургiчне втру-чання для вилучення ендогерметiка проводити з при-значенням пацiентовi антибактерiально! тераш! в ль кувальних дозах [39]. Аналiзуючи патоморфологiчну картину слизово! оболонки верхньощелепного синуса при хронiчному запаленнi i наявностi в пазусi пломбувального матерiалу, ми рекомендуемо операцiю вилучення пломбувального матерiалу з пазухи проводити з видаленням слизово! оболонки (некротизирован-ной) навколо стороннього тшо, з обов'язковим проведениям протигрибково! тераш! i гiстологiчного об-стеження клiнiчного матерiалу (рис. 1, 2).
Таблиця 1
Склад мшробмоТ флори верхньощелепних симуав при рпних формах ятрогенного гаймориту
Тип чужорщного тша в синусi Мжроф шора гайморових пазух Середнш показник обсiменiиня пазух
анаероби аероби
Пломбувальний матерiал (герметик кореневий) 81гер1ососси8 Ыегше&иБ Асощацп аеробiв, з переважанням Streptоcoccaceae (44,5 %) 108 КОЕ/тампон
Корiнь зуба Clostridium 8рр. Змiшана флора, з переважанням Staphilococcaceae (41,7 %) 105 КОЕ/тампон
1мплантат Лсйпошусе8 israeli монокультура, Могахе11а (100%) 105 КОЕ/тампон
Рис. 1. Слизова оболонка гайморово! пазухи хворого хротчним ятрогенним гайморитом, викликаним ендоге-рметжом. Ок. х10, об. х40. Забарвлення гематоксилiном i еозином. 1 - еттелш, 2 - вогнище некрозу, 3 - фiброз тка-нини власно! пластинки слизово! оболонки, 4 - геморагь чний шфшьтрат, 5 - лiмфоцитарний шфшьтрат.
Рис. 2. Пстолопчний препарат слизово! оболонки гайморово! пазухи пащентки з хрошчним ятрогенним гайморитом i герметиком в синусi. Забарвлення за способом Грам-Вейгерта в модифiкацi! А. А. Боголепова. ок. х10., об. х10. Колонi! грибiв у власнш пластинщ.
Рис. 3. Метаплазiя покровного миготливого етте-лiю гайморово! пазухи хворого хрошчним одонто-генним гайморитом, викликаним чужорщним тiлом (коршь зуба). Забарвлення гематоксилшом i еозином. 0к.х10, об.х100. 1 - вакуолiзацiя цитоплазми еттелюципв, 2 - десквамацш ештелш, 3 - внутрь шньоепiтелiальиий лiмфоцит.
Рис. 4. Слизова оболонка гайморово! пазухи хворого хротчним ятрогенним гайморитом, викликаним чужорщним тшом (коршь зуба). Забарвлення гематоксилшом i еозином. 0к.х10, об.х10. 1 - по-товщення покровного миготливого епiтелiю, 2 - власна пластинка слизово! оболонки, 3 - обширний геморапчний шфшьтрат, 4 - ди-фузний запальний шфшьтрат ^мфоцигарний i еозинофiльиий), 5 -повнокровна вена власно! пластинки слизово! оболонки, 6 -кшцевий вiддiл залози власно! пластинки слизово! оболонки
Кондрашев П. А. (2010) зазначае, що дом^ю-чими збудниками хротчного одоигогеииого верх-иьощелепиого синуситу е представники анаеробно! флори, як1 при даиiй патологи видмються значно ча-сгiше [40]. Отримана рiзноманiгнiсгь мiкроорганiзмiв, а також характер морфологiчних змiн (метаплазiя, по-товщення) (рис. 3, 4), виявлених у верхньощелепних
синусах пащенпв з прошговхнугим коренем в просвь гi гайморово! пазухи вказуе на давшсть запального процесу в синус (бiльше 3 мiс.) [41, 42]. Враховуючи ранне звертання в стацюнар пацiенгiв з незакiнченою ексгракцiею зуба i коренем проштовхнути в просвгт синуса [43], можна припустити, що вищеописаш па-гологiчних змiни в будовi мембрани гайморово!' пазу-
хи виникли задовго до моменту видалення «причинного» зуба (видалення зуба з приводу вже наявного хрошчного або загострення хрошчного одонтогенного гаймориту).
Рис. 5. Слизова оболонка гайморовоï пазухи хворого хрош-чним ятрогенним гайморитом, викликаним чужх^дним ri-лом (iмплантат). Забарвлення гематоксилшом i еозином. Ок. х10, об.х10. Атрофiя покривного епiтелiю.
Виходячи з особливостей мжробного складу i ступеня обаменшня (105 КУО / тампон) гайморових пазух, хiрургiчнi втручання на верхньощелепному синусе з приводу вилучення кореня зуба необхщно «прикривати» препаратами широкого антибактерiаль-ного спектра дп (на анаеробну i на аеробну флору) в середнiх терапевтичних дозах. При необхiдностi дозу антибютика можна зменшити до профiлактичноï. При добуванш кореня зуба необх1дний ретельний вiзуаль-ний аналiз стану пазухи з видаленням максимально великоï дшянки змiненоï слизовоï з наступним псто-логiчним дослiдженням. Низька забрудненiсть гайморових пазух при наявносп в нш дентального iмплан-тату дозволяе, при вiдсутностi клiнiчноï симптоматики запалення, витяг iмплантату з синуса проводити без призначення антибактерiальноï терапи. Крiм того вважаеться, що синусит викликаний M. catarrhalis, ча-спше мають легкий перебiг i високу тенденщю до са-морозв'язання [44]. Дане положення особливо важли-ве при наявносп медикаментозно1' нестерпностi у хворого. Патоморфолопчна картина (атрофiя) (рис. 5) слизово1' оболонки у пащенпв з iмплантатом в синусi дозволяе, при вшсутносп видимих змiн (полш, i гра-нуляцiï) мембрани Шнайдера, витяг стороннього тша з синуса проводити максимально бережне, без вида-лення слизово1' оболонки.
Висновки. 1. Характер патолопчних змiн слизово!' оболонки верхньощелепного синуса в значнш мiрi визначаеться тривалютю перебiгу цих змiн, а також характером i природою чужорвдного тша в просвт пазухи.
2. Найб№ш глибош патологiчнi змiни мембрани гайморово1' пазухи виявленi у хворих на хрошчний або загострений хрошчний одонтогенний гайморит при незакшченому видаленш «причинних» зубiв.
3. При хрошчному ятрогенному гайморитi з ная-вшстю пломбувального матерiалу (кореневий герме-
тик) в синуа мжробна зaбрудненiсть в середньому становить 108 КУО / тампон, переважають асоцiацiï aepo6iB з дом^ванням Streptococcaceae (44,5 %), ви-являеться фiбрoз (в 91 % випадшв), некроз (82 %) i колони грибiв (36 %) у слизовш oбoлoнцi. Лiкування данoï групи хворих передбачае призначення л^валь-них доз антибактерiальних препаратiв, що дшть в основному на аеробну флору, протигрибкову терашю, часткове видалення, навколочужеродного тiла, некро-тизированно1слизoвoï оболонки.
4. При хрoнiчнoму одонтогенному гаймoритi з наявнiстю кореня зуба в синуа мжробна забрудне-шсть в середньому становить 105 КУО / тампон, переважають змшаш асощацп з домшуванням бактерiй роду Staphilococcaceae (41,7 %), виявляеться метапла-зiя (50 %) i потовщення (66,7 % ) мембрани Шнайдера. Лжування данoï групи хворих передбачае призначення антибактерiальних препарапв широкого спектра дiï в профшактичних дозах, видалення максимально велико1' дiлянки змiненoï слизово1' оболонки.
5. При хрошчному ятрогенному гайморип з ден-тальним iмплантатoм в синуа мжробна забруднешсть в середньому становить 103 КУО / тампон, переважають монокультури аерoбiв з домшуванням бактерiй роду Moraxella (100 %), виявляеться атрoфiя (100 %) слизово1' оболонки. При неoбхiднoстi витяг стороннього тша з пазухи у пащенпв ще1' групи можна проводити без призначення антибактерiальних засoбiв, i видалення слизово1' оболонки гайморово1' пазухи.
Список лтератури
1. Губайдуллина Е. А. К методике оперативного вскрытия свищей гайморовой пазухи / Е. А. Губайдуллина // Стоматология. -1959. - №1. — С. 49-55.
2. Бернадский Ю. И. Одонтогенные гаймориты / Ю. И. Бер-надский, Н. И. Заславский. - М.: Медицина, 1968. - 134 с.
3. Пискунов С. З. Щадящее хирургическое лечение одонто-генных гайморитов / С. З. Пискунов, Т. Г. Быканова // Российская ринология. - 1999. - № 4. - С. 15-17.
4. Быканова Т. Г. Консервативное и хирургическое лечение одонтогенных верхнечелюстных синуситов: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.04 «Болезни ухо, горла и носа» / Т. Г. Быканова. - Курск, 2002. - 22 с.
5. Lopatin A. S. Chronic maxillary sinusitis of dental origin: Is external surgical approach mandatory? / A. S. Lopatin, S. P. Sysolyatin, P. G. Sisolyatin, M. N. Melnikov // The Laryngoscope. - 2002. - Vol. 112, Issue 6. - P. 1056-1059.
6. Закариева А. Н. Этиологические и патогенетические особенности внебольничного и госпитального синусита: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.03 «Болезни уха, горла и носа» / А. Н. Закариева. - Москва, 2010. - 24 с.
7. Шульман Ф. И. Клинико-морфологическое обоснование методов лечения верхнечелюстного синусита, возникшего после эндодонтического лечения зубов: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.22. «Стоматология» / Ф. И. Шульман. - СПб., 2003. - 13 с.
8. Лопатин А. С. Принципы лечения острых и хронических синуситов / А. С. Лопатин // Фармакотерапия болезней уха, горла и носа с позиций доказательной медицины. Лекционный образовательный курс. Москва, 2006. - С. 15-23.
9. Локтионов В. В. Диагностика, лечение и профилактика верхнечелюстных синуситов, возникающих после эндодонтических вмешательств: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец.14.01.14. «Стоматология» / В. В. Локтионов. - Воронеж, 2008. - 24 с.
10. Владыченкова Н. Д. Анализ врачебных ошибок и осложнений при лечении стоматологических больных (клинико-правовые аспекты проблемы): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец.14.01.22 «Стоматология» / Н. Д. Владыченкова. -Смоленск, 2010 - 153 с.
11. Гулюк А. Г. Динамика обращаемости больных, особенности первичной диагностики и тактика лечения одонтогенных гайморитов / А. Г. Гулюк, С. Д. Варжапетян // Вюник стоматологи. -2012. - № 2. - С. 81-89.
12. Мануйлов O. E. Стоматогенные гаймориты, клиника и лечение / O. E. Мануйлов, B. C. Агапов, М. Г. Панин // Тезисы 4-го всероссийского съезда оториноларингологов. - Горький, 1978. - С. 325-328.
13. Пухлик С. М. Хронические экссудативные синуситы / С. М. Пухлик // Клиническая иммунология. Аллергология. Инфекто-логия. - 2006. - № 2. - С. 14-15.
14. Шмелева Н. В. Варианты консервативного и хирургического лечения хронических синуситов: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.04 «Болезни ухо, горла и носа» / Н. В. Шмелева - Спб, 2009. - 20 с.
15. Афанасьева В. В. Хирургическая стоматология: учебник / под общ. ред. В. В. Афанасьев. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 880 с.
16. Рымша М. А. Клинический патоморфоз синусита под влиянием атмосферных экологических факторов: тезисы 17 съезда оториноларингологов / М. А. Рымша, С. В. Тимошенко, В. А. Чау-кина // Материалы XVII съезда оториноларингологов России. -СПб, 2006. - С. 336.
17. Рязанцев C. B. Принципы этиопатогенетической терапии острых синуситов: Метод, рекомендации / C. B. Рязанцев, H. H. Нау-менко, Г. П. Захарова. - СПб. : Национальный регистр, 2007. — 40 с.
18. Иванова Л. А. Частота встречаемости неблагоприятных факторов и стоматологический статус у пациентов с дисбиозом полости рта / Л. А. Иванова, Т. Л. Редипова, А. Б. Черединкова // Институт стоматологии. - 2009. - № 1. - С. 74-75.
19. Сысолятин С. П. Одонтогенный верхнечелюстной синусит: вопросы этиологии / С. П. Сысолятин // Вопросы челюстно-лицевой, пластической хирургии, имплантологии и клинической стоматологии. - 2010. - № 2,3. - С. 3-6.
20. Dutsch-Wicherek M. Morphology and microanalysis of ectopic tooth removed from maxillary sinus / M. Dutsch-Wicherek, R. Pawlicki, P. Muszynski, Z. Knychalska-Karwan // Dental and Medical Problems. - 2010. - Vol. 47, Issue 2. -P. 245-250
21. Scattarella A. Treatment of oroantral fistula with autologous bone graft and application of a non-reabsorbable membrane / A. Scattarella, A. Ballini, F. R. Grassi et al. // International Journal of Medical Sciences. - 2010. - Vol. 7, Issue 5. - P. 267-271.
22. Kim J. W. Chronic maxillary sinusitis caused by root canal overfilling of Calcipex II / J. W. Kim, K. M. Cho, S. H. Park, S. R. Park, S. S. Lee, S. K. Lee // Restorative Dentistry & Endodontics. - 2014. -Vol. 39, Issue 1. - P. 63-67.
23. Fusetti S. Chronic oroantral fistula: combined endoscopic and intraoral approach under local anesthesia / S. Fusetti, E. Emanuelli, C. Ghirotto, G. Bettini, G. Ferronato // American Journal of Otolaryngology. - 2013. - Vol. 34, Issue 4. - P. 323-326.
24. Мареев О. В. Анализ хирургических методик лечения одонтогенных верхнечелюстных синуситов, вызванных попаданием в пазуху инородных тел [Электронный ресурс] / О. В. Мареев, А. В. Лепилин, И. П. Коваленко, Г. О. Мареев // Современные проблемы науки и образования. - 2012. - № 5. - Режим доступа: http://www. science-education .ru/105-7075.
25. Fusetti S. Maxillary sinusitis of dental origin due to oroantral fistula, treated by endoscopic sinus surgery and primary fistula closure / S. Fusetti, E. Emanuelli, C. Ghirotto, G. Bettini, G. Ferronato // American Journal of Otolaryngology. - 2013. - Vol. 34. - P. 323-326.
26. Andric M. Endoscopic functional surgery as an adjunct therapy to close oroantral fistula: a retrospective analysis / M. Andric, V. Saranovic, R. Drazic, B. Brkovic, L. Todorovic // Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology. - 2010.
- Vol. 109, Issue 4. - P. 510-516.
27. Nair U. P. Maxillary sinusitis of odontogenic origin: cone-beam volumetric computerized tomography-aided diagnosis / U. P. Nair, M. K. Nair // Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology. - 2010. - Vol. 110, Issue 6. - P. 53-57.
28. Chen Y. W. The characteristics and new treatment paradigm of dental implant-related chronic rhinosinusitis / Y. W. Chen, C. C. Huang, P. H. Chang, C. W. Chen, C. C. Wu, C. H. Fu, T.-J. Lee // American Journal of Rhinology and Allergy. -2013. - Vol. 27, Issue 3.
- P. 237-244.
29. Шелковая Н. Г. Метод количественного исследования содержания бактерий в клинических материалах, отобранных с помощью ватного тампона: сб. науч. трудов сотрудников КМАПО / Н. Г. Шелковая, В. П. Прокопец - Киев, 2008. - Вып. 17. - С. 698-702.
30. Микрофлора полости рта: норма и патология / [Зеленова
Е. Г., Заславская М. И., Салипа Е. В., Рассанов С. П.]. - Н. Новгород: НГМА, 2004. - 158 с.
31. Захаров А. А. Анализ микрофлоры ротовой полости обследованных людей с различными заболеваниями / А. А. Захаров, Н. А. Ильна // Успехи современного естествознания. - 2007. - № 12
- С. 141-143.
32. Туровский А. Б. Лечение и меры профилактики рецидивирующего бактериального синусита: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.04 «Болезни уха, горла и носа» / А. Б. Туровский. - М., 2009 - 36 с.
33. Лабораторный справочник СИНЭВО / [Небыльцова О. В., Климова Ж. А., Носенко Г. А., Бойко И. В. и др.]; под ред. О. В. Небыльцовой. - К.: ООО «Доктор Медиа», 2011. - 420 с.
34. Иванова М. А. Лечение рецидивирующих воспалительных заболеваний полости носа и околоносовых пазух: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец.14.00.04. «Болезни уха, горла и носа» / М. А. Иванова. - М., 2008. - 24 с.
35. Бабов е. Д. Вплив сучасних ендогерметигав на мжрофлору перiапiкальних тканин при лжуванш хрошчного перюдонтиту зубiв верхньо! щелепи/ С. Д. Бабов, Н. Ф. Бша, С. Д. Варжапетян, О. О. Фаренюк // Одеський медичний журнал. - 2013.
- № 3 (137). - С. 62-65.
36. Salavert M. I. Seven-year review of bacteremia caused by Streptococcus milleri and other viridans streptococci / M. I. Salavert, L. Gómez, M. Rodriguez-Carballeira, M. Xercavins, N. Freixas, J. Garau // European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases. -1996. - Vol. 15, Issue 5. - P. 365-371.
37. Murray H. W. Serious infections caused by Streptococcus milleri / H. W. Murray, K. C. Gross, H. Masur, R. B. Roberts // The American Journal of Medicine. - 1978. - Vol. 64, Issue 5. - P. 759-764.
38. Тюрин Ю. А. Природная устойчивость бактерий к факторам врожденной иммунной системы, обусловленная бактериальными протеазами / Ю. А. Тюрин, И. Г. Мустафин, Р. С. Фассанов // Лекции для практикующих врачей. - 2010. - № 1 - С. 7-13.
39. Рекалова Е. М. Условнопатогенная микрофлора при неспецифических заболеваниях легких / Е. М. Рекалова // Украшський пульмонолопчний журнал. - 2003. - № 3 - С. 65-69.
40. Кондрашев П. А. Микробиологический спектр возбудителей риногенного и одонтогенного хронического синусита и му-коцилиарная активность эпителия слизистой оболочки полости носа / П. А. Кондрашев, О. Е. Лодочкина, О. Н. Опрышко // Вестник оториноларингологии. - 2010. - № 4. - С. 45-47.
41. Иванов Ю. В. Состояние слизистой оболочки верхнечелюстного синуса у больных с ороантральным сообщением в разные сроки после его возникновения / Ю. В Иванов, К. В. Федосенко, И. Н. Калакуцкий // Стоматология. - 2006. - № 6. - С. 51-54.
42. Гулюк А. Г. Морфологические изменения слизистой оболочки верхнечелюстной пазухи при различных формах хронического однтогенного гайморита (часть I) / А. Г. Гулюк, С. Д. Варжапе-тян, Е. А. Григорьева, А. А. Фурик // Современная стоматология. -2013. - № 4(68) - С. 131-136.
43. Taxy J. B. Paranasal Fungal Sinusitis: Contribution of Histopatology to Diagnosis. A Report of 60 Cases and Literature Review / J. B. Taxy // The American Journal of Surgical Pathology. -2006. - Vol. 30, Issue 6. - P. 713-720.
44. Лопатин А. С. Острый риносинусит: этиология, патогенез, диагностика и принципы лечения [Электронный ресурс] / А. С. Лопатин, В. М. Свистушкин. - Клинические рекомендации. М., 2009. - 3 с. - Режим доступа: http://medi.ru/doc/270116.htm/
REFERENCES
1. Gubaidullina E. A. On the methods of surgical dissection of the maxillary sinus fistula. Stomatolohyya. 1959; 1: 49-55.
2. Bernadsky Yu. I., Zaslavsky N. I. Odontohennie haymoryti [Odontogenic sinusitis]. Moscva: Medicine, 1968:134.
3. Piskunov S. Z., Bykanova T. G. (1999). Protective surgical treatment of odontogenic sinusitis. Rinolodia. 1999; 4: 15-17.
4. Bykanova T. G. Konservatyvnoe i khyrurhycheskoe treatment odontohennikh verkhntchelustnikh sinusitov [Conservative and surgical treatment of odontogenic maxillary sinusitis]. Kursk, 2002: 22.
5. Lopatin A. S., Sysolyatin S. P., Sysolyatin P. G., Melnikov M. N. Chronic Maxillary Sinusitis of Dental Origin: Is External Surgical Approach Mandatory? The Laryngoscope. Wiley-Blackwell, 2002; 112 (6): 1056-1059.
6. Zakarieva A. N. Etiologicheskie i pathogeneticheskie factori vnebolnychnovo I hospytalnovo sinusita [Etiological and pathogenetic features of communityacquired and hospital sinusitis]. Moskva, 2010: 24.
7. Shulman F. I. Clinicopathologic study of maxillary sinusitis
treatments that emerged after endodontic treatment of teeth. St. Petersburg, 2003: 13.
8. Lopatin A. S. Principi lecheniya ostrich i khronicheskikh sinusitov [Principles of treatment of acute and chronic sinusitis] Pharmacotherapy of diseases of the ear, nose and throat from the standpoint of evidence-based medicine. Lecture educational course. Moscva, 2006:15-23.
9. Loktionov V. V. Diagnostyca, lecheniye, i profilactica verkhntchelustnikh sinusitov, vaznikaushikh posle endodonticheskikh vmeshatelstv [Diagnosis, treatment and prevention of maxillary sinusitis arising after endodontic treatment]. Voronezh, 2008:24.
10. Vladychenkova N. D. Analys vrachebnikh oshybok i oslozhneniy pry lechenii stomatolohycheskykh bolnikh (clinico- pravovie aspecti problem) [Analysis of medical errors and complications in the treatment of dental patients (clinical and legal aspects)]. Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Smolensk, 2010:153.
11. Gulyuk A. G., Varzhapetyan S. D. Dynamics of the negotiability patients, particularly primary diagnosis and treatment strategy of odontogenic sinusitis. Novosti stomastologii. 2012; 2: 81-89.
12. Manuilov O. E., Agapov B. C., Panin M. G. Stomatogen maxillary sinusitis, clinic and treatment. Trudy 4-go vserossiyskogo s'ezda otolaringologov. 1978; 325-328
13. Pukhlik S. M. Chronic exudative sinusitis. Klinichna Immunologia. Allergologia. Infectologia. 2006; 2: 14-15.
14. Shmeleva N. V. Varianti conservatyvnovo i khirurgichescovo lecheniya khronichescikh sinusitov [Variants of conservative and surgical treatment of chronic sinusitis]. )]. Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. SPb, 2009: 26.
15. Afanasiev V. V. [i dr]. Khirurgichesaya stomatologiya: uchebnik [Oral Surgery: Textbook.] Moscva: GEOTAR Media, 2011: 880.
16. Rymsha M. A., Timoshenko S., Chaukina V. A. Clinicheskiy patomorfoz sinusita pod vliyaniyem atmosphernikh ecologicheskikh phactorov [Clinical pathomorphosis sinusitis under the influence of atmospheric environmental factors]: 17 theses Congress otolaryngologists. Proceedings of the XVII Congress of otolaryngologists in Russia. SPb, 2006: 336.
17. Ryazantsev C. B., Naumenko H. H., Zakharov G. P. Printsipy ethyopatogenetichescoy terapiy ostrich synusitov [Principles etiopathogenic therapy of acute sinusitis: Method, recommendations]. Second edition, SPb: Natsional'nyy reestr, 2007: 40.
18. Ivanova L. A., Redipova T. L., Cheredinkova A. B. Incidence of adverse factors and dental status of patients with oral dysbiosis. Institut Stomatologii. 2009; 1: 74-75.
19. Sysoljatin S. P. Odontogenic maxillary sinusitis: etiology. Voprosy chelyustno-litsevoi, plasticheskoi hirurhii, implantologii, klinicheskoi stomatologii. 2010: 2, 3: 3-6.
20. Dutsch-Wicherek M., Pawlicki R., Muszynski P., Knychalska-Karwan Z. Morphology and microanalysis of ectopic tooth removed from maxillary sinus. Dental and Medical Problems. 2010; 47 (2): 245-250.
21. Scattarella A., Ballini A., Grassi F. R. [i dr]. Treatment of oroantral fistula with autologous bone graft and application of a non-reabsorbable membrane. International Journal of Medical Sciences. 2010; 7 (5): 267-271.
22. Kim J. W., Cho K. M., Park S. H., Park S. R., Lee S. S., Lee S. K. Chronic maxillary sinusitis caused by root canal overfilling of Calcipex II. Restorative Dentistry & Endodontics. 2014; 39 (1): 63-67.
23. Fusetti S., Emanuelli E., Ghirotto C., Bettini G., Ferronato G. Chronic oroantral fistula: combined endoscopic and intraoral approach under local anesthesia. American Journal of Otolaryngology. 2013; 34 (4): 323-326.
24. Mareev O. V., Lepilin A. V., Kovalenko I. P., Mareev G. O. Analysis of surgical treatment of odontogenic maxillary sinusitis caused by hitting the bosom of foreign bodies. Sovremennye problem nauki i ogbrazovania. 2012; 5.
Available at: http://www.science-education.ru/105-7075
25. Fusetti S., Emanuelli E., Ghirotto C., Bettini G., Ferronato G. Maxillary sinusitis of dental origin due to oroantral fistula, treated by endoscopic sinus surgery and primary fistula closure. American Journal of Otolaryngology. 2013; 34: 323-326.
26. Andric M., Saranovic V., Drazic R., Brkovic B., Todorovic
L. Endoscopic functional surgery as an adjunct therapy to close oroantral fistula: a retrospective analysis. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology. 2010; 109 (4): 510-516.
27. Nair U. P., Nair M. K. Maxillary sinusitis of odontogenic origin: cone-beam volumetric computerized tomography-aided diagnosis. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology. 2010; 110 (6): 53-57.
28. Chen Y. W., Huang C. C., Chang P. H., Chen C. W., Wu C. C., Fu C. H., Lee T.-J. The characteristics and new treatment paradigm of dental implantrelated chronic rhinosinusitis. American Journal of Rhinology and Allergy. 2013; 27 (3); 237-244.
29. Shelkovaja N. G., Prokopec V. P. Method of quantitative studies of bacteria in clinical specimens taken with a cotton swab. Kiev, 2008; 17: 698-702.
30. Zelenova E. G., Zaslavskaja M. I., Salipa E. V., Rassanov S. P. Mikroflora polosti rta: norma i patologija [Oral microflora: norm and pathology]. Novgorod: NGMA, 2004: 158.
31. Zaharov A. A., Il'na N. A. Analysis of the microflora of the oral cavity surveyed people with various diseases. Uspehi sovremennoy nauki. 2007; 12l; 141-143.
32. Turovskij A. B. Lechenie i mery profilaktiki recidivirujushhego bakterial'nogo sinusita [Treatment and prevention of recurrent bacterial sinusitis]. Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Moskva, 2009: 36.
33. Nebyl'cova O. V., Klimova Zh. A., Nosenko G. A., Bojko I. V. [i dr].; O. V. Nebyl'cova (Ed.). Laboratornyj spravochnik SINJeVO [Laboratory reference SYNEVO]. Kiev: OOO«DoktorMedia», 2011: 420.
34. Ivanova M. A. Lechenie recidivirujushhih vospalitel'nyh zabolevanij polosti nosa i okolonosovyh pazuh [Treatment of recurrent inflammatory diseases of the nasal cavity and paranasal sinuses]. Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Moskva, 2008: 24.
35. Babov Je. D., Bila N. F., Varzhapetjan S. D., Farenjuk O. O. The impact of modern endohermetykiv the microflora of periapical tissues in the treatment of chronic periodontitis teeth of the upper jaw. Odesskiy meditsinskiy zhurnal. 2013; 3 (137): 62-65.
36. Salavert M. I., Gomez L., Rodriguez-Carballeira M., Xercavins M., Freixas N., Garau, J. Seven-year review of bacteremia caused by Streptococcus milleri and other viridans streptococci. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases. 1996; 15 (5): 365-371.
37. Murray, H. W., Gross, K. C., Masur, H., Roberts, R. B. Serious infections caused by Streptococcus milleri. The American Journal of Medicine. 1978; 64 (5): 759-764.
38. Tjurin Ju. A., Mustafin I. G., Fassanov R. S. The natural bacterial resistance to factors of the innate immune system caused by bacterial proteases. Lektsyi dljapraktikuyuschih vrachey. 2010; 1: 7-13.
39. Rekalova E. M. Opportunistic microflora with nonspecific lung diseases. Ukrainskiy pulmonologicheskiy zhurnal. 2003; 3: 65-69.
40. Kondrashev P. A., Lodochkina O. E., Opryshko O. N. Microbiological spectrum of pathogens rhinogenous and odontogenic chronic sinusitis and mucociliary activity of the epithelium of the nasal mucosa. Buleten' otolaringologii. 2010; 4: 45-47.
41. Ivanov Ju. V., Fedosenko K. V., Kalakuckij I. N. The state of the maxillary sinus mucosa in occurrence. Stomatologia. 2006; 6: 51-54.
42. Guljuk A. G., Varzhapetjan S. D., Grigor'eva E. A., Furik A. A. Morphological changes of the mucous membrane of the maxillary sinus with various forms of chronic sinusitis odntogennogo (Part I). Sovremennaja stomatologia. 2013; 4 (68): 131-136.
43. Taxy J. B. Paranasal Fungal Sinusitis: Contribution of Histopatology to Diagnosis. A Report of 60 Cases and Literature Review. The American Journal of Surgical Pathology. 2006; 30 (6): 713-720.
44. Lopatin A. S., Svistushkin V. M. Acute rhinosinusitis: etiology, pathogenesis, diagnosis, and treatment guidelines. Clinical Recommendations. Moscow, 2009; 3. Available at: http://medi.ru/doc/270116.htm.
Haamm^a 18.05.15
