CC BY
23
Л. I. Тараш
д-р екон. наук
I. П. Петрова
м. Днтропетровськ
УЗАГАЛЬНЕННЯ ПРАКТИКИ ВИКОРИСТАННЯ ФОРМ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
Постанова проблеми. Мiжнародний досвщ свщ-чить, що упродовж останшх десятилiть iнтенсивно розвиваеться державно-приватне партнерство (ДПП), яке вщображае процеси розширення традицiйних i розбудову нових форм взаемовщносин держави i бiз-несу iз метою забезпечення конкурентоспроможного соцiапьно-економiчного розвитку. Визначаючи дер-жавно-приватне партнерство в системi економiчних категорш, В.Г. Варнавський акцентуе увагу на тому, що ДПП формуеться i проявляеться у виглядi системи вщносин [1]. Цi скпаднi вiдносини усталюються у межах моделей фшансування, вiдносин власностi i мето-дiв управлiння, яко створюе партнерство [2], тобто конкретних схем взаемовщносин мiж партнерами. За-лежно вiд розподолення прав i зобов'язань, яко прий-мають на себе державний i приватний учасники для реалiзащl мети конкретного проекту i яко витакають iз множини моделей власностi, обраних ними, фшансування i оргашзацо! управлiння, утворюються форми державно-приватного партнерства. У практичнш дь яльностi партнерство держави i приватного сектору набувае рiзноманiтних форм, що ускладнюе !х вико-ристання. Практично всi дослщження з дано! тематики в тш чи iншiй мiрi розглядають форми та моделi державно-приватного партнерства та здшснюють спроби !х класифжащ!.
На сьогоднi iснують рiзнi класифжацо! форм вза-емодо! держави i приватного сектору в рамках державно-приватного партнерства. Перелiк форм учаси державного i приватного партнерiв у реалiзащl проектiв е вщкритим, оскольки неможливо заздапегiдь передба-чити ш мету проекту, нi добровольно узятi на себе зо-бов'язання кожного iз учасников. Новi форми ДПП ви-никають залежно вщ розподолу правомочностей влас-ностi м1ж учасниками, а також обраних схем фшансування i моделей управлiння.
У складi моделей ДПП найважлившою групою моделей е моделi перерозподолу правомочностей державно! власностi мiж державою i приватним бiзнесом. Вщповщно до неоiнституцiонапьно! теоро! прав влас-ностi [3] пiд власнiстю розумiеться "складний пучок вщносин", де у згорнутому виглядi мiстяться всi спо-соби потенцiйних взаемодiй мiж економiчними агентами щодо використання об'екту (право володiння, право користування, право управлшня, право на дохiд, право на каттальну вартiсть, право на безпеку i т. iн.). Державно-приватне партнерство здшснюеться вщнос-но об'екту державно! власносп, право державно! власноси як набiр часткових правомочностей з використання об'екту розщеплюеться на частаода право-мочностi. Процес розщеплення права власностi поля-гае у передачi правомочностi приватному партнеровi на основi добровольного двостороннього обмiну. Пе-редаючи частину правомочностей приватному партне-ров^ держава залишаеться власником свого об'екту. Розкриваючи стутнь участi приватного партнера в
державно-приватних проектах залежно вщ масштабiв передачi правомочностей власника, М.А. Дерябiна указуе на два крайш полюси — звичайний контракт i3 збереженням за кожним партнером ycix прав власностi i приватизащя з повною передачею державно! власно-стi приватному партнеровi, мiж якими розмiщено без-лiч варiантiв державно-приватних партнерських вщно-син [2].
Множиншсть моделей фiнансування у рамках державно-приватного партнерства обумовлюеться на-явнiстю рiзних партнерiв (державного i приватних), шструменпв i джерел фiнансування (власний каттал приватного партнера, кошти банив i iнвестицiйних фондiв, бюджетнi кошти, державш позики, гранти, державнi гарантО! та iншi iнструменти державно! щд-тримки, податковi преференцi!, субсидО! та iншi рiзнi платежi iз бюджету i т. iн.), спiввiдношенням шстру-менпв (боргових, пайових, гiбридних), використан-ням проектного фiнансування.
Численнiсть органiзацiйних моделей управлшня формуеться рiзними способами ствробггництва державного i приватного партнерiв, шляхом переусту-пання окремих функцш i контрактних зобов'язань, передавання об'екпв у зовнiшне управлiння, залу-чення трепх органiзацiй тощо.
На сьогодш вiдомi больше 30 рiзних форм ДПП [4, c. 473]. У перелжу вщомих форм, що застосову-ються на практищ, е [4; 5]: контракти на виконання робот (надання послуг); контракти на управлшня; оренда, в тому числО лОзинг; концеая; найбольш роз-повсюджеш мехашзми концесшних моделей — BOT (Build, Operate, Transfer — будОвництво — експлуатащя / управлшня — передача), BOOT (Build, Own, Operate, Transfer — бущвництво — володшня — експлуатащя / управлшня — передача), BOO (Build, Own, Operate — бущвництво — володшня — експлуатащя / управлшня), DBFO (Design, Build, Finance, Operate — про-ектування — бущвництво — фшансування — експлу-атацОя / управлшня) та шш1; спОльна дОяльшсть; спОльне пщприемство.
ОскОльки юнуе багатсрчна практика викорис-тання форм державно-приватного партнерства, роз-глянемо особливосп !х реалОзацО! у кра!нах Заходу.
Метою статп е узагальнення практики використання форм державно-приватного партнерства для вивчення можливостей його застосування в Укра!ш.
Виклад основного MaTepia^. Кожна кра!на мае власний шлях розвитку державно-приватного партнерства. СтвробОтництво мОж партнерами здшснюеться в рамках рОзних структур, з рОзною компетен-щею, з рОзним комплексом завдань i джерел фшансу-вання. Тому залежно вщ кра!ни, структури i проекту юнуе велика кшьюсть рОзних варОанив i схем застосування мехашзму державно-приватного партнерства. При цьому використовуються моделО партнерства ко-
нтрактного (договiрного) та шституцюнального (ст-льне тдприемство або iнституцiйно вщокремлений об'ект) характеру.
Договiрнi форми ДПП охоплюють моделi, де одна або деклька функцiй з проектування, фшансування, будiвництва, вiдновлення (реконструкций, модершза-ци), експлуатаци передаеться приватному партнеру на основi угоди. У бiльшостi кра!н основною моделлю е концесiя. Особливютю взаемодп держави i приватного сектору е прямий зв'язок м1ж приватним партнером i кшцевим користувачем. Оплата складаеться iз зборiв користувачiв за наданш послуги або за необхщносп доповнюеться за рахунок державних субсидш. У кра-!нах з середшм i низьким рiвнем доходу, зпдно з ме-тодологiею Свiтового банку, до концесп включають тi
Контракта на управлiння та оренднi договори — приватна компашя бере на себе управлшня державною власшстю (ризики несе держава) або отримуе П в оренду на фжсований перiод (операцiйний ризик несе приватний партнер), при цьому як право власноси, так i iнвестицiйнi рiшення залишаються за державою.
Проекти, що передбачають нове будiвництво "пiд ключ" — приватш компанп будують i експлуатують новi об'екти на перюд, зазначений у контрактi. У рамках договору приватна компашя виконуе покла-деш на не! функцп: "будiвництво — експлуатацiя/уп-равлiння — передача"; "будiвництво — володiння — екс-плуатацiя — передача"; "проектування — бущвництво — володiння — експлуатащя". Приватна компанiя несе всi ризики.
Продаж активiв — приватне тдприемство купуе пакет акдiй у статутному катт^ державного шдпри-емства шляхом продажу активiв, публiчного розмь щення акцiй або програм масово! приватизацп.
Бiльшiсть договiрних форм ДПП реалiзовуються у Латинськш Америцi i Азiатсько-Тихоокеанському регiонi. Бшьша частина проектiв ДПП здшснюеться у рамках проектiв, що передбачають нове бущвництво "гад ключ" (60% угод та 58% уетх свггових iнвестицiй в
проекти ДПП, що реалiзуються на основi такого договору: приватний партнер отримуе об'ект у користу-вання i володiння на термiн ди укладено! угоди, а пiсля !! завершення передае об'ект у власнiсть держави. Приватний партнер несе операцшш та швести-цiйнi ризики [6]. Залежно вщ мети або завдань укладено! угоди, приватний партнер виконуе покладеш на нього функцп: "реконструкция — експлуатацiя — передача", "вщновлення — оренда — передача", "бущвництво — експлуатащя — передача". Крiм концесп, рiз-новидами договiрно'i форми ДПП е контракта на управлiння, оренднi договори, продаж активiв, проекти, що передбачають нове бущвництво "гад ключ" (табл. 1).
Таблиця 1
проекти ДПП) та концесп (24% угод i 18% Bcix свггових швестицш у проекти ДПП) [7].
В гнших моделях, поширених у кра!нах бвропей-ського Союзу, приватний партнер управляв об'ектом в штересах державного партнера. Платежг приватний партнер отримуе регулярно тгльки вщ держави. Прикладом тако! взаемодг! е "Private Finance Initiative" (PFI) у Великобритании, "Contrat departenariat and equivalents" у Францп, "Betreibermodell" у Шмеччиш.
Private Finance Initiative. Програма приватного фг-нансування (PFI), основна модель ДПП у Великобритании, була введена в 1992 рощ урядом Джона Мей-джора як спосгб залучення управлшських навичок i комерцшного досвщу приватного сектора з метою проектування, бущвництва, фшансування та експлуатаци об'екпв, якг е державною монополГею у непри-вабливих з ринкових позицш галузях (виробничо! та сощально! Гнфраструктури) на основГ довгострокових контрактних зобов'язань. У цш моделГ оплата працГ приватному партнеру не набувае форми зборГв вщ ко-ристувачГв, на вщмшу вщ концесГй, а е регулярними платежами, якг сплачуються державним партнером. ЦГ платежГ можуть бути фГксованими, але також можуть розраховуватися, наприклад, на основГ наявностГ робГт
Моделi державно-приватного партнерства за репонами у 1990-2013 рр. (складено авторами на 0CH0Bi [7])
Кра!ни Концесп Продаж активГв Проекти, що передбачають нове бущвництво "тд ключ" Контракти на управлшня i оренднГ договори
,ть с. 'Й 3 1 об'ем Гнвес-тицш, млн дол. ,ть с. 'Й 3 1 об'ем Гнвес-тицш, млн дол. ,ть с. 'Й Э 1 об'ем Гнвес-тицш, млн дол. е с. 'Й э 1 об'ем швестицш, млн дол.
Латинська Америка та Ка-рибський басейн 629 236,953 147 251,726 995 355,485 70 993
Схщна Азiя i Тихоокеан-ський район 20 10,324 10 20,17 98 67,259 23 209
Швденна Азiя 311 64,231 27 20,813 670 288,628 19 287
бвропа та Центральна Азiя 75 29,722 335 123,88 383 190,126 56 6,065
Африка на пiвдень вщ Сахари 84 10,327 44 25,444 310 113,875 61 115
Близький Схiд i Швшчна Африка 352 51,515 166 76,049 1220 254,983 41 227
Усього 1471 403,072 729 518,082 3676 1270,356 270 7,896
або пов'язаних послуг, або навиъ на ochobî piBM ви-користання таких робп\ За даними Казначейства Iï Величностi напiчуeться близько 717 проекпв загаль-ною вартiстю 54,7 млрд фунив стерлiнгiв [8, с. 1]. Од-нак у зв'язку з кризовими явищами в економщ в останнi роки уряд Великобритании розробляе новий пiдхiд до державно-приватного партнерства на основi посилення регулювання, проведення м1жгалузевого аналiзу i планування, поеднання традицiйних i нових шструменив державно-приватного партнерства [9, с. 67]. Казначейством Iï Величносп в грудш 2012 року опублiковано "Новий пщхщ до державно-приватного партнерства" [10], в якому розкриваеться нова модель державно-приватного партнерства — PF2 (Private Finance 2). PF2 мае нову структуру фшансування, де частка державного фшансування набагато менше по-рiвняно з попередньою моделлю PFI. Крiм цього, PF2 забезпечуе виконання контракту набагато швидше i дешевше порiвняно з PFI. Отже, PF2 поеднуе в собi потенщал PFI з новими шструментами до фшансу-вання iнфраструктури.
"Contrat de partenariat and equivalents" у Францн. Договiр про партнерство i його екываленти включае договiр про партнерство (œntrat de partenariat), довго-строкову оренду мунiципальноï власностi (bail emphyffiotique administratif), довгострокову оренду не-рухомого майна в секгорi охорони здоров'я (bail emphyffiotique hospitalier), оренду державного майна (autorisations d occupation temporaire du domaine public) i орендний договiр з правом попереднього викупу (bail avec clause de rachat anticipé [11, с. 8-10].
Договiр про партнерство — договiр, на пiдставi якого державна або приватна юридична особа забез-печуе фiнансування, проектування, будiвництво, ре-конструкдiю, управлiння та обслуговування шфра-структури або надання послуг за плату, яка виплачу-еться його державним партнером на довгостроковш основь Договiр про партнерство — це модель контрактно! форми ДПП, яка застосовуеться в будь-якш
дiяльностi i в будь-якому ceKTopi на вщмшу вщ iнших моделей договору.
Рiзновицом договору про партнерство е довго-строкова оренда мунiципальноï власност (BEA) i дов-гострокова оренда нерухомого майна в секторi охорони здоров'я (BEH). Ц моделi передбачають передачу приватному партнеровi права на бущвництво на тш зе-мельнiй цiлянцi, що належить державi або мiсцевим органам влади. При введены в експлуатацiю об'екта права приватного партнера обмежуються технiчним обслуговуванням i управлшням. Данi моцелi менш пристосованi для отримання додаткових доходiв (доходу користувачiв). Сферами застосування для ВЕА е полщя, юстищя та оборона, а для ВЕН — сектор охо-рони здоров'я.
Оренда державного майна була введена в даю в 1994 рощ, яка дае право суб'екту приватного сектора будувати будинок на державнш земельнш дшянщ. Шсля чого, буцiвля надаеться в оренду органам державно'1 влади. Право власност на буцiвлю передаеться органам державно'1 влади по заюнченню термiну ди договору. На вщмшу вщ оренди державного майна, орендний договiр з правом попереднього викупу неру-хомостi передбачае право купiвлi органами державно'1 влади буцiвлi до заюнчення термiну ди договору. Оренда державного майна i оренда з правом поперед-нього викупу нерухомост використовуеться в сферах оборони, внутршньо1 безпеки i мшщп.
У Францп з 2005 по 2012 рж укладено 257 дого-ворiв про партнерство та його е^валенив [12]. Обсяг iнвестицiй за моделями договору про партнерство представлено на рис. 1. Кшьюсть угод з форм договору про партнерство свщчить про те, що 66,1% проекпв укладено у виглядi договору про партнерство, 18,3% — довгостроково'1 оренди мунщипально'1 власност (BEA), 11,7% — довгостроково'1 оренди нерухомого майна в сектс^ охорони здоров'я (BEH) i 3,9 % — оре-нди державного майна (AOTs) i AOTs з правом попе-реднього викупу для оргашв державно'1 влади.
18000 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
16225
66
2006 2007 2008
1 Об'ем швестицш у СР, млн евро ШИВ Об'ем швестицш у ВЕА, млн евро О Ктьшсть CP, од. О Ктьшсть BEA, од.
2010
2011
I Об'ем швестицш у ВЕН, млн евро
■ Об'ем швестицш у AOT-LOA, млн евро
■ Кшьшсть BEH, од. Кшьшсть AOT-LOA, од.
50
45
40
35
30
25
20
15
10
5
0
Рис. 1. Обсяг швестицш i кыькють за моделями договору про партнерство за 2005-2012роки [12, с. 10; 13, с. 6]
"Betreibermodell" у Нтеччит. Контрактна форма державно-приватного партнерства включае так! моделi [14]: придбання (Е-модель), власника (1-модель), ль зингову (Ь-модель), орендну (М-модель) та конце-сiйну (К-модель).
У Шмеччиш реалiзуються всi моделi контрактно! форми державно-приватного партнерства (рис. 2). За даними нащонального центру ДПП Шмеччини ЦРР
Оеи^сЫапё АО [15] у Шмеччиш за 2002-2013 роки подписано 190 проекив, з яких 174 проекти в сощаль-ному будiвництвi та 16 проектiв в дорожньому бущв-ництвi. Обсяг швестицш в соцiальне будiвництво склало 5025 млн евро, а в дорожне бущвництво — 2438 млн евро. Основна частина проекпв орiентована на освиу, охорону здоров'я i дозвшля.
90% 80% 70%% 60% 50% 40% 30°% 20% 10% 0%
81%
76%
5%
7%
6% 7%
1% 2%
5%
1-модель
М-модель К-модель Ьмодель Е-модель
Щ Об'ем швестицш, % ИЗ Ктьмсть проекпв, %
3%
1% 1% 3%
lншi
Рис. 2. Розподы моделей контрактноI форми ДПП за кЛькстю та обсягом твестицш (станом на 30.09.2013року) [15, с.12-13]
Модель власника (1-модель) — приватний шд-рядник забезпечуе проектування, будiвництво, фшан-сування та експлуатащю об'ектiв державного сектора. У момент експлуатащ! i в момент закшчення строку ди договору власшсть належить державному сектору. Плата складаеться з перiодичного платежу для подрядника, фiксуеться в договорi i включае кошти на планування, бущвництво, експлуатащю, фшансування i придбання власносп, можливi додатковi податки на комерцшний прибуток, а також покриття ризиюв [14].
Модель придбання (Е-модель) передбачае проектування, бущвництво, фшансування та експлуатащю власноси приватного пщрядника, яка використову-еться замовником (державним сектором). В момент закшчення строку договору право власносп переда-еться замовнику. Плата складаеться з перiодичного платежу для пщрядника, фiксуеться в договорi i включае кошти на планування, бущвництво, експлуатащю, фшансування i придбання власносп, можливi додат-ковi податки на комерцiйний прибуток, а також покриття ризиюв ^зингова оплата з передачею права власноси замовнику) [14].
Лiзингова модель (Ь-модель) — приватний подрядник здшснюе проектування, будiвництво, фшансу-вання, експлуатащю i реконструкцiю об'ектiв державного сектора. Однак, на вщмшу вщ моделi придбання ДПП, приватний подрядник не зобов'язаний переда-вати право власносп в кiнцi термiну ди договору. Швидше, вiн мае право вибору: або повернути право
власносп, або купити за попередньо розрахованою за-лишковою вартiстю об'екта. В якосп плати за корис-тування, подрядчик сплачуе регулярнi внески ("орен-да"), яю так само, як щна для викупу вказанi в дого-ворi.
Орендна модель (М-модель) — приватний подрядник здшснюе проектування, бущвництво, фшансування, експлуатащю власносп державного сектора. Орендна модель, на вщмшу вщ лiзингово'!, не передбачае право опщ! купити за заздалегщь зафжсованою цшою. Власшсть може бути придбано в момент вико-нання контракту (в момент експлуатацГ!) за ринковою вартютю.
Концесшна модель (К-модель) — приватний пщ-рядник здiйснюе проектування, будiвництво, фшансування та експлуатащю об'екта державно! власносп та надае громадсью послуги. Фшансуеться безпосе-редньо користувачами [14].
Порiвняльна характеристика моделей контрактно! форми ДПП у Шмеччиш представлена в табл. 2.
1нституцюнальт форми ДПП, на вщмшу вщ контрактних, передбачають ствробггаицтво м1ж державним i приватним учасниками у рамках окремо! структури шляхом створення установи, що спшьно належить державному та приватному секторам (партнерства у виглядi об'еднань пщприемств, холдинпв, кор-поративних партнерств (господарських товариств) або контроль приватним сектором державного пщприем-ства.
Таблиця 2
Характеристика моделей контрактноЧ форми ДПП в Шмеччит _[16, с. 6]_
Особливостi Модель придбання (Е-модель) Модель власника (I-модель) Лiзингова модель (L-модель) Орендна модель (М-модель) Концесшна модель (K-модель)
Власшсть на спо-рудження Виконання договору Замовник + +
Пщрядник + + +
Заюнчення строку дп договору Замовник + + опщя +
Пiдрядник +
Вид плати Плата за послугу +
Регулярнi внески + +
Фiнансування користува-чами +
Лiзингова плата (з передачею права власносп) + +
У крашах поширеш pi3HOMaHiTHi термши для по-значення шституцшних форм i вщповщних моделей — "Спшьш пщприемства" {joint venture (JV) у Великобританец "Ствтовариство змiшаноï економiки" або "Дер-жавно-приватне спiвтовариство" {Société d'économie Mixte (Sem) у Францп, "1нституцшна модель" або "G-модель" (PPP-Gesellschaftsmodell) у Шмеччиш тощо.
У Великобританп спыьт тдприемства (joint venture (JV) здшснюються на основi органiзацiï змша-них державно-приватних акдiонерних товариств або продажу бiзнесу частини акдiй в юнуючих державних пiдприемствах [9, с. 68]. Ще одним рiзновидом шсти-туцiйноï форми е створений для реалiзацiï проекту об'ект (часто без створення юридично! особи), але е шституцшно вiдокремленим (фонд, траст, спещальна юридична особа (Special Purpose Vehicle).
У Францп органи державно! влади створюють ш-ституцiйнi структури, зокрема для управлшня держав-ними послугами на мюцевому рiвнi (наприклад, для послуг i3 водопостачання тощо). Мiсцевi публiчнi щд-приемства створюються у вщповщносп з приватним правом надання послуг громадського штересу. Органи державно'1 влади володiють контрольним пакетом ак-цiй в акцiонерному товариствi, яке вщповщае англш-ському варiанту акщонерного товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю. Видшяють три моделi державних пiдприемств у Францп [17]: ствтовариство змiшаноï економiки або державно-приватне спiвтовариство (Société d' économie Mixte), мiсцеве державне сшвтова-риство територiального планування (Société publique locale ' aménagement) i мюцеве державне ствтовариство (Société publique locale).
У Францп функщонуе 1158 мюцевих державних пщприемств (рис. 3), з них 1001 Sem, що становить 87% вщ загально! кшькосп, 119 — Spl (10%) i Spla — 38 (3%) [18, с. 9]. За розмiром статутного катталу про-вiднi позицп займае "Ствтовариство змшано! еконо-мiки" з розмiром 3441 млн евро (97%), мюцеве державне спiвтовариство територiального планування з 83 млн евро (2%) та мюцеве державне ствтовариство з 33 млн евро (1%). Оборот вщ дiяльностi Sem становить 11560 млн евро при загальному розмiрi рiчного обсягу швестицш в 11926 млн евро, оборот вщ дiяль-ностi мiсцевого державного товариства територiаль-ного планування — 125 млн евро (1%) i мюцевого дер-
жавного ствтовариства — 240 млн евро (2%). Ефекти-вшсть дiяльностi мiсцевих державних пщприемств ви-значаеться зайнятiстю спiвробiтникiв або екшвален-том повно'! зайнятостi. У Sem екшвалент повно'! зай-нятосп становить 49875 (95%), Spl — 2415 (4%) i в Spla — 381 (1%).
Ствтовариство змшано! e^^Mi™ (Sem) введено у французьку практику в 1983 рощ, передбачае фшансування дiяльностi як державними, так i при-ватними суб'ектами господарювання. У спiвтовариствi передбачено с1м акдiонeрiв, яю можуть бути пред-ставлeнi приватними органiзацiями, такими як: банки, компанп, торговi палати або промисловють. На вщ-мiну вщ Sem, у мiсцeвому державному ствтоварисга тeриторiального планування (Spla) та мюцевому державному спiвтовариствi (Spl), фшансування передба-чено лише державне.
У Sem законом визначено розмiри акщй акщоне-рного катталу вщ 50 до 85%, яю повиннi бути у воло-дшш державних органiв. У виконаннi сво!х зобов'я-зань Sem не обмежуеться тeриторiею вiдповiдних ор-ганiв мюцевого самоврядування [17].
Мiсцeвe державне товариство теритс^ального планування створено у 2006 рощ з метою узаконити новi модeлi кооперацп м1ж державними партнерами [17]. Цей тип взаемин потребуе, як мшмум, двох м1с-цевих оргашв влади (мунiципальних установ) для створення державного тдприемства, яке фшансуеться лише органами державно! влади. У цш форм! вщсутш приватнi акщонери. Кр1м того, Spla обмежена репона-льним та м1ським плануванням i не може функщону-вати за межами повноважень теритс^альних органiв влади / мунщипальних установ.
З 2010 року органи мюцево! влади мають права засновувати мiсцeвi дeржавнi товариства (Spl), д1яль-н1сть яких виходить за рамки репонального та м1-ського планування. Spl спeцiалiзуеться на 6уд1вництв1 або 1нших видах послуг громадського штересу. Однак !х д1яльшсть може бути здiйснeна лише в межах тери-тор1й державних акцiонeрiв.
У Нiмeччинi застосовують тституцшну модель (G-модель) — державний i приватний сектори створюють спшьш тдприемства для проектування, 6уд1вни-цтва, фшансування та експлуатащ! об'екта державно! власносп [14]. Осо6лив1стю ДПП у Шмеччиш е зм1-
шаш форми з елементами як контрактних так i шсти-туцшних моделей партнерсько! взаемоди держави та приватного сектору.
Висновки. Державно-приватне партнерство як економiчна категорiя е сукупшстю вiдносин права власностi, фiнансово-економiчних, оргашзацшно-управлiнських i правових вiдносин, яю складаються
м1ж державою i приватним партнером у межах моделей фшансування, вщносин власносп i управлшня з приводу участi в систем! узгоджених вид1в д1яльност1 по створенню ц1нност1, як1 утворюють множину форм державно-приватного партнерства i е основою для об-рання конкретно! схеми взаемовщносин м1ж партнерами для реалiзацiï окремого проекту.
120 100 80 60 40 20
96,7
96,9
94,7
2,3 0,9
2 1,1
86,4
4.6 0,7
Статутний каттал, %
Оборот, %
Спiвробiтники в е^валент повноУ зайнятостi, %
Кшьшсть мкцевих державних тдприемств, %
0Sem □ Spl ElSpla
Рис. 3. Динамка розвитку мсцевого державного тдприемства за моделями [18, с. 33]
0
Практика застосування державно-приватного партнерства в кра!нах Заходу свщчить про те, що яв-ною е тенденщя зростання впливу ДПП на розвиток економiки, i здшснюеться в соцiально значущих i не-обхiдних для економiки галузях, недостатньо прибут-кових для приватного катталу, капiталомiстких, iз великим термшом окупностi вкладень, але у той же час необхщних з точки зору економiчного розвитку держави i забезпечення модернiзацi! економiки. Основну масу проектiв ДПП, що реалiзуються у кра!нах Заходу, складають проекти, пов'язаш з iнфраструктурними об'ектами. В останш роки сфери застосування i форми використання ДПП значно розширюються.
Отже, спираючись на свповий практичний досвiд захiдних кра!н у впровадженш державно-приватного партнерства, для Укра!ни необхiдно критично перей-няти, пристосувати i закрiпити цей iнститут ринково! економiки в кра!нi, сформувати як самостшний та ш-ституцiйно оформлений напрям в оргашзацп ств-пращ держави i бiзнесу у вичизняних умовах, визна-чити сфери застосування, забезпечити подальший розвиток.
Список використаних джерел
1. Варнавский В. Государственно-частное партнерство: некоторые вопросы методологии [Электронный ресурс] / В. Варнавский // Вестн. Ин-та экономики РАН. — 2008. — №3. — Режим доступа: http://www.imepi-eurasia.ru/baner/Varnavskiy.pdf.
2. Дерябина М. Государственно-частное партнерство: теория и практика [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://institutiones.com/general/ 1079-gosu darstvenno - chastnoe - partnerstvo. html.
3. Капелюшников Р.И. Экономическая теория прав собственности (методология, основные понятия, круг проблем) [Электронный ресурс] / Р. И. Капелюшников. — М.: МГИМО. — 1990. — Режим доступа: http://www.libertarium.ru.
4. Медведева Г.Б. Государственно-частное партнерство как форма взаимодействия двух институтов [Электронный ресурс] / Г.Б. Медведева, Л.А. Захарче-нко. — Режим доступа: http://ir.kneu.kiev.ua:8080/ bitstream/2010/1456/1/Medvedeva.pdf.
5. Резниченко Н.В. Модели государственно-частного партнерства [Электронный ресурс] /Н.В. Резниченко // Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. Менеджмент. — 2010. — Вып.4. — С.58-83. — Режим доступа: http://www.vestnikmanagement.spbu.ru/ archive/pdf/486.pdf.
6. Methodology Private Participation in Infrastructure Database [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/resources/ppi_methodology.aspx .postanovleniyu_9.pdf.publichnochastnogo-partnerstva-v-Ukraine-poka-ne-vyzyvaet-interesa-u-vlasti-Irina-Zapat rin-97608/.
7. Regional Snapshots. The World Bank&PPIAF [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/.
8. UK Private Finance Initiative Projects: Summary data as at March 2012 [Електронний ресурс] / HM
102
В1СНИК EK0H0MI4H0Ï НАУКИ УКРАШИ ф
Treasury. — 9 p. — Режим доступу: https://www.gov.uk/ government/uploads/system/uploads/attachment_data/file /207369/summary_document_pfi_data_march_2012.pdf.
9. Варнавский В. Новые подходы к финансированию инфраструктуры в Великобритании / В. Варнавский // Мировая экономика и международные отношения. — 2012. — № 9. — С. 67-74.
10. A new approach to public private partnerships [Електронний ресурс] / HM Treasure, December 2012. — 105 p. — Режим доступу: https://www.gov.uk/ government/uploads/system/uploads/attachment_data/file /205112/pf2_infrastructure_new_approach_to_public_priv ate_parnerships_051212.pdf.
11. France PPP Units and Related Institutional Framework [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre, 2012. — 43 p. — Режим доступу: http://www.eib.org/epec/resources/epec_france_public_en .pdf.
12. Le marche des contrats globaux des contrats de partenariat et assimilables (CPA) [Електронний ресурс] / 1^me йdition Rapport semestriel des Estimations Statistiques Au 31/12/2011. - Режим доступу: http://www.cefoppp.org/upload/pdf/Telecharger_le_rappo rt_des_Estimations_Statistiques_20120524145526.pdf.
13. Le marche des contrats globaux des contrats de partenariat et assimilables (CPA) [Електронний ресурс] / 13 Hme йdition Rapport semestriel des Estimations Statistiques Au 31/12/2012 — Режим доступу: http://www.cefoppp.org/upload/pdf/20130411174345_Esti mation_statistique_au_31_decembre_2012_rapport_numer o_13.pdf.
14. bbersicht PPP — Vertragsmodelle / PPP Task Force im BMVBS [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pppprojektdatenbank.de/fileadmin/ user_ upload/Downloads/PPP-Modelle.pdf.
15. bberblick zu ЦPP-Projekten im Hoch- und Tiefbau in Deutschland Berlin, den 30. September 2013 [Електронний ресурс] / bberblick zu ЦPP in Deutschland. — 25 p. — Режим доступу: http://www. partnerschaften-deutschland.de/fileadmin/Daten/OEPP-Markt/0EPPMarktzahlen/130930_Projektdatenbank_PPP -Projekte_Dt__Stand_EndeSep2013.pdf.
16. Рынок государственно-частных партнерств (ГЧП) в Германии (Федеральное министерство финансов) [Електронний ресурс] / Материалы в рамках визита делегации Комитета по собственности в Федеративную Республику Германия для обмена опытом по изучению германской практики законодательного обеспечения управления публичной собственностью и организации сотрудничества государства и бизнеса. (1-5 декабря 2008 года, ФРГ, Потсдам) — Режим доступу: http://www.komitet25.km.duma.gov.ru/site.xp/050 057056.html.
17. Entreprises publiques locales [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.lesepl.fr/ Anglais. php.
18. Epl scope 2013 Le baromHtre des Entreprises publiques locales [Електронний ресурс] / Fйdйration des Epl. — Режим доступу: http://www.lesepl.fr/pdf/ Eplscope_ barometre_Epl_2013.pdf.
В. А. Ткаченко
академж АЕН Украти д-р екон. наук м. Днтропетровськ
ШСТИТУЦЮНАЛЬШ П1ДХОДИ ЩОДО ОРГАШЗАЦП СКЛДДНИХ САМОРЕГУЛЮЮЧИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Постановка проблеми у загальному видi
Труднощi переходного перюду, який в Укра!ш до-сяг, можливо, десь близько середини свого природного термiну, вимагае розробки незнано! до цього стратеги! соцiально-економiчного розвитку, яка повинна бути направлена, перш за все, на формування та функщонування шститущонально! системи державного i мунщипального (мюцевого) управлшня су-купшстю життево! дiяльностi, яка б стимулювала ш-цiативну творчу економiчну дiяльнiсть та розвивала пiдприемницьку активтсть (не бiзнес, а тдприемни-цтво) на основi економiчного зростання, та структурно шновацшних перевтшень виробничого комплексу, утвердження сучасно! цивМзацшно! сощально! шфра-структури i механiзмiв оперативного управлшня на ос-новi соцiально-ринкових вщносин.
Нажаль у нашiй сучасностi становлення шститущонально! системи управлшня економжою з сощ-ально-ринковими вiдносинами не можливе через вщ-сутнiсть щлого ряду теоретичних питань i практики
управлшня. У сьогоденш дискусiйними залишаються ключовi категорп економiчноl теорп: «шститут», «ш-ституцп» i «iнституцiональна система суспшьства»; уз-годження поеднання об'ективного i суб'ективного в процесах становлення усвщомлено! дiяльностi); кола-борацiонiзм чи дискретшсть природного розвитку ш-ститущональних перевтшень (трансформаций) i таке шше.
В такому пiдходi не може бути сумнiвiв, бо ж константою щоденного економiчного буття е сама влада, яка являе собою аспект у вщносинах мiж людьми, — властивють одно! людини чи цшо! групи людей нав'я-зувати сво! цiлi, свое бачення того чи шшого явища. Саме економiчнi вiдносини акумулюють в собi най-вищу ступiнь влади. Ми маемо на увазi владу влас-ника, владу менеджменту, владу профспшок, владу мюцевих iнституцiй, iнституцiй управлiння, владу дер-жави, владу грошей i т.д.
«Влада, — вiдмiчав Е. Тоффлер — невщемна час-тина процеетв виробництва, i це е ютиною для всiх
