CC BY
40
УДК (334.912.23: 334.722) + (338.49 : 504)
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У РОЗБУДОВ1 ЕКОЛОГIЧНОÏ 1НФРАСТРУКТУРИ: СТАНОВЛЕННЯ, ОСОБЛИВОСТ1, IНВЕСТИЦIÏ
С.1. Рассадникова, к.е.н., с.н.с.
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украти, Одеса, Украта
Рассадникова СЛ. Держаено-приеатне партнерство у po3Ôydoei екологгчног шфраструктури: становления, особливостi, твестицИ
Стаття присвячена теоретичним засадам, анал1зу становления та особливостям використання державно-приватного партнерства у сфер1 розбудови еколопчио!' шфраструктури, застосування заруб1жного досвщу, визначення сутноси, приицишв, необхщних умов для формуваиия, перспектив розвитку на приклад1 стосовно еколопчно!' шфраструктури територп Куяльницького лиману.
FjHOHoei слова: державно-приватне
партнерство, еколопчна шфраструктура, принципи, заруб1жний досвщ
Рассадникова С. И. Государственно-частное партнерство в развитии экологической инфраструктуры: становление, особенности, инвестиции.
Статья посвящена теоретическим основам, анализа становления и особенностям использования государственно-частного
партнерства в сфере развития экологической инфраструктуры, применения зарубежного опыта, определение сущности, принципов, необходимых условий для формирования, перспективы развития на примере относительно экологической инфраструктуры территории Куяльницкого лимана.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство, экологическая инфраструктура, принципы, зарубежный опыт
Rassadnikova S.I. Public private partnership in the development of environmental infrastructure: formation, features, investment.
The article is devoted to theoretical foundations, analysis, formation and characteristics of public-private partnership in developing environmental infrastructure, the use of foreign experience, the essence, principles, necessary conditions for the formation, development prospects in the example on environmental infrastructure area Kuyalnik estuary.
Keywords: public-private partnership, environmental infrastructure, principles, international experience
Впровадження i розвиток MexaHi3MiB державно - приватного партнерства у крашах свггу в першу чергу пов'язано з виникненням потреби у значних обсягах швестицш для пщвищення конкурентоспромож-ноот економжи у глобальному середовищц залу-чення ресурсiв приватного сектору для фшансу-вання шфраструктурних проеклв сумюно з державою, забезпечення суспшьними послугами. Дер-жавно-приватне партнерство використаеться переважно як шструмент для розвитку i каттало-вкладень у рiзнi види шфраструктури.
Функщонування державно - приватного партнерства отримало певне розповсюдження i в Укра'1ш у рiзних галузях господарства та видах економiчноí дiяльностi. У сучасному часi проекти державно-приватного партнерства реалiзуються у рiзних сферах нащонального господарства та найбшьшого розповсюдження вони набули у шфраструктурних галузях господарства.
Свггова еколопчна криза та гострота i склад-нiсть екологiчноí ситуацп в Украíнi обумовлюють необхiднiсть пщвищення якосл довкiлля, пiдтрим-ка еколопчно'1 рiвноваги бiосфери, розбудови екологiчноí шфраструктури на основi залучення масштабних швестицш, розподшу функцiй мiж державою i бiзнесом на принципах вiдповiдаль-ностц спiвпрацi, пошуку моделi сумiсних взаемо-вигiдних рiшень.
Тому перспективним i актуальним напрямом розв'язання екологiчних проблем i розбудови еко-логiчноí шфраструктури представляеться розробка i реалiзацiя, теоретичне обгрунтування державно-приватного партнерства в Украшг Змiцнювання партнерських вiдносин влади, бiзнесу та громадськостi служить основою стабшьносл та накопичення соцiального i природного капiталу.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й
Багато вiтчизняних i зарубiжних наукових праць присвячено вивченню i аналiзу актуальних проблем теори i практики державно-приватного партнерства у рiзних сферах економiки. Важливий внесок у дослщження проблем розробку i реалi-зац11 теор11 державно-приватного партнерства зробили вчеш, якi активно працюють у цьому напрямi: Баженова A.B, Варнавського В.Г., Война-товську М.Г., Данилишина Б.М., Дерябину М.С., Запатрину 1.В., 1ванова 1.Л., Мартусевич Р.О.,
MixeeBa В.А., Мшенина £.В., Павлюк К.В., Полякова О.М. та iншi науковщ.
Невирiшенi рашше частини загальноК проблеми
Теоретичш i прикладнi проблеми становлення, визначення особливостей формування, швестицш-ного забезпечення i розвитку державно-приватного партнерства у сферi еколопчно! шфраструк-тури залишаються за межами уваги вчених i предмету наукових дослвджень.
Цiлi та завдання статт1
Метою дано! статп е розроблення теоретичних засад i прикладних засад, дослвдження сутносп, особливостей, залучення iнвестицiй, становлення державно-приватного партнерства стосовно еко-лопчно! iнфраструктури в Украiнi на основ! вивчення заруб1жного досвiду. В статп поставлен! та вирiшенi наступш завдання: розкрити сутнiсть та особливосп реалiзацi! державно-приватного партнерства (ДПП) у розбудовi еколопчно! шфра-структури; провести аналiз зарубiжного досввду; визначення принцитв, необх1дних умов для становлення ДПП у формуванш еколопчно! iнфраструктури в крш'ш, перспектив розвитку на приклащ унiкального об'екту еколопчно! шфра-структури, що розмiщено територй' Куяльницько-го лиману.
Виклад основного мaтepiaлу дослвдження
Важливим стратегiчним рiшення в умовах еколопчних загроз i виснаження екосистем -формування механiзмiв державно-приватного партнерства, концентрац1я зусиль суспiльства та основних стейк-холдерiв по розбудовi i розвитку еколопчно! iнфраструктури i досягнення збалан-сованого природокористування.
Екологiчна iнфраструктура займае значне мюця у пiдвищеннi ресурсоефективносп економь ки кра'ни та зб№шенш якостi i шлькосп природного катталу, яка забезпечуе умови для ефективного функцюнування економiки та комфортно! життедiяльностi населення, шдвищення конкурентоздатностi економши. Науковi дослщ-ження еколопчно! шфраструктури у сучаснiй вiтчизнянiй економiчнiй теорп знаходяться у початковiй стадп та вивчаються вченими 1нсти-туту проблем ринку та економжо-еколопчних дослiджень НАН Укра!ни.
Пiд еколопчно! iнфраструктурою слщ розумiти комплекс об'ектiв, територiй, мереж i систем природного i та антропогенного походження, яш функцiонують за природними законами, а також забезпечують умови для пiдтримання збалансо-ваного розвитку природного середовища, збере-ження середовища життя людини, а також сукуп-нiсть контролюючих i та запобiжних обслугову-ючих ланок, яш мають завдання гарантувати нешкiдливi щодо довк1лля оптимальнi умови
д1яльност1 вах галузей еколопчного виробництва, оргашзацш 1 установ, як1 здшснюютъ госпо-дарську д^ялъшстъ на певнш територп [1, 2]. До об'екпв еколопчно! шфраструктури вщноситъся комплекс спещал!зованих тдприемств та установ, окремих природоохоронних об'екпв, шженерних споруд 1 комушкацш, а також структурно-функцюналъних елеменпв виробничо-технолопч-них систем 1 об'екпв сощалъного призначення, що маютъ забезпечити охорону навколишнього природного середовища, ввдтворення, збереження й примноження природних ресурав, тдтримання життевого середовища у сприятливому сташ.
Дощлъшстъ анал1зу сутносп мехашзм!в державно-приватного партнерства пов'язано з новизною зазначеного поняття, його сощалъно-економ1чним значенням для сустлъства, важливютю перспективи 1 потенщалом впровад-ження у практику господарювання 1 формування еколопчно! шфраструктури.
У прийнятому Закош Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» державно-приватне партнерство визначаетъся як «сшвробггаицтво м!ж державою Укра!на, Автономною Республжою Крим, територ1алъними громадами в особ! вщпо-вщних оргашв державно! влади та оргашв м1сце-вого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, кр1м державних та кому-налъних тдприемств, або ф1зичними особами -тдприемцями (приватними партнерами), що здшснюеться на основ! договору в порядку, встановленому цим Законом та шшими законо-давчими актами» [3].
ДПП за своею економ1чною природою створено у розвиток традицшних мехашзм1в взаемоди господарсъких вщносин м1ж державною владою 1 приватним сектором з метою розробки, плануван-ня, фшансування, буд1вництва 1 експлуатаци об'екпв шфраструктури. Найбшъш загалъш п1дходи до визначення поняття «державно-приватне партнерство» зведеш у таблиц! 1.
Анал!з розкриття сутност! поняття «державно-приватне партнерство» у Закон! Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» та нормативно-правових актах, сучасних наукових публ!кац!ях, представлених б!знес-структурами дозволяю роз-робити висновок: термшолопчне р!зноман!ття не дае проникнути у сутнюш характеристики ! зм!ст нового економ!чного явища для кра!ни, цшсного уявлення про природу можливост!, мехашзми, процедури застосування при формуванн! еколопчно! шфраструктури, потребуе додаткових до-слвджень ! з'ясування механ!зм!в ! процес!в використання ! управл!ння в сфер! наукових ! прикладних дослщжень розбудов! ! формування еколог!чно! шфраструктури.
Таблиця 1. Щдходи до дефшщп «державно-приватне партнерство»
Автор, джерело Дефшщя
Войнатовсько! М.А. [4] ДПП - це об'еднання матертльних 1 нематер1альних ресурсш сусп1льства (держави або мюцевого самоврядування) ! приватного сектора на довготривалш ! взаемовипднш основ! для створення громадських благ (благоустрш ! розвиток територ!й, розвиток !нженерно! ! соц!ально! !нфраструктури) або надання сусп!льних послуг (в обласп осв!ти, охорону здоров'я соц!ального захисту ! т. д.)
Варнавський В.Г. [5, 6] - це стратепчний, 1нституцюнальний 1 оргашзацшний альянс м1ж державою 1 б!знесом з метою реал!зац!!' сусп!льно значущих проект!в в широкому спектр! сфер д!яльност!: в!д базових галузей промисловосп ! НДДКР до надання сустльних послуг [5]. У друг!й сво!й робот! [6] учений характеризуе ДПП як шституцюнальний ! орган!зац!йний альянс м!ж державою ! б!знесом з метою реал!зацп нац!ональних ! мгжнародних, масштабних ! локальних, але завжди сусп!льно значущих проект!в у широкому спектр! сфер д!яльност!.
1ванов 1.Л. [7] До ДПП в1дносять найр1зноман1тн1ш1 форми взаемод1! держави 1 приватного сектора. Але найчастше термш використовують стосовно проект!в у сфер! шфраструктури, яка ближче до державного сектора, де за приватною шщативою, ! з урахуванням зустр!чно! !н!ц!ативи ! п!дтримки (це головний елемент) держави будуеться, створюеться, реконструюеться або експлуатуеться якийсь об'ект або сукупшсть об'ект!в !нфраструктури.
Яковлев А.А. [7] ДПП - це структура, що акумулюе з певними пропорциями 1 з певною метою державш ! приватн! грош!. Ця структура ! виконуе проект приватно-державного партнерства.
Баженов A.B. [7] Специф!чний метод закушвель державою кап!талоемних товар!в ! послуг, вщносно яких бюджет не може одноразово нести витрати. З шшого боку, це участь приватного б!знесу в створенн! тих або шших товар!в або послуг, як! за суттю носять публ!чний (державний) характер, на умовах розподшу ризик1в з державою.
Поровська А.Я. [8] Над ДПП розум1е «..лнститут со-регулювання громадського розвитку, заснований на забезпеченш нормами права систем! взаемовипдних стосунк1в орган!в влади ! б!знесу, спрямованих на досягнення синергетичного ефекту вщ узгодження !нтерес!в, координац!!' зусиль ! консол!дац!!' ресурс!в його сторш при реал!зац!! сусп!льно-значущих проект!в.
Мартусевич Р.О. [9] ДПП - со-регулювання, тобто сумюне регулювання тих або 1нших сусп1льних вщносин державою ! б!знесом, п!д яким розум!еться передавання частини функц!й держави приватному сектору, !, яке засноване, з одного боку, на об'еднанш !х ресурс!в ! потенц!ал!в, з друго! - на розпод!л! !х обов'язк!в ! ризик1в.
М!хеев В.А. [10] - система сшвробгтництва приватного сектора, тдприемств 1 орган1зац1й б!знесу з державними установами, а також рег!ональних корпорацш з державними п!дприемствами, установами, спрямованого на досягнення загальних економ!чних цшей, на р!шення актуальних соц!ально-економ!чних задач.
Полякова О.М. [11] ДПП характеризуе як сусшльний шститут, що включае в себе сукупшсть формальних ! неформальних правил, у рамках яких з метою задоволення потреб сустльства зд!йснюеться сп!льна д!яльшсть державних орган!в влади ! приватного сектора на основ! набору альтернатив поводження
ДПП за своею економ1чною природою створено у розвиток традицшних мехашзм1в взаемоди господарсъких вщносин м1ж державною владою 1 приватним сектором з метою розробки, плану-вання, фшансування, буд1вництва 1 експлуатаци об'екпв шфраструктури 1 доцшьно застосувати щодо еколопчно! шфраструктури - об'екту дослщження дано! стая .
Розвиток державно-приватного партнерства у сучасному широкому розум!нн! почався на перетиш ХХ-ХХ1 ст., а у 2000 рощ в Деклараци тисячолптя ООН уперше було наголошено на необх!дн!стъ розвитку довготривалого партнерства з приватним сектором задля досягнення ц!лей тисячол!ття. Зараз б!льшють кра!н св!ту реал!зу-ютъ сустльно значущ! проекти на засадах державно (публ!чно) - приватного партнерства.
Приклади найб!лъш вдалого застосування меха-тзм!в державно-приватного партнерства представлен! у таблиц! 2.
ДПП з р!зним устхом розвиваеться в багатьох кра!нах св!ту. Але найб!лъшого поширення ця концепщя знайшла у тих з них, де розвинена ринкова економша ! склалися стал! традиц!! взаемоди ! узгодження !нтерес!в сусп!лъства, державного ! приватного сектор!в.
Публ!чно-приватне партнерство у свт широко застосовуеться, як вщображае анал!з заруб!жного досв!ду, у р!зних секторах економ!ки та для розвитку шфраструктури.
В таблиц! 3 приведено досввд використання державно-приватного партнерства в £врош у сусп!льно значимих проектах для шфраструк-турних об'екл водопостачання та водов!дведення,
яш у найб1льш наближеш по сутносп та шфраструктур1 та частково вщносяться до не!. особливостям функцюнування к еколопчно!
Таблиця 2. П'ять найкращих кра!н, як1 отримали 47% ус1х швестицш у рамках реал1заци проекпв публ1чно-приватного партнерства у свт, 2007 р1к [12, 13]
Кра!на Частка у загальних ^естищях, % Обсяги швестицш, млрд. дол. Частка у загальнш шлькосп проекпв, %
Iндiя 14.2 22.5 17.4
Росiйська Федерацiя 12.0 19.0 4.9
Бразилiя 10.1 15.9 3.1
Мексика 6.3 9.9 4.9
Китай 4.7 7.5 28.1
Усього 157.4
* включае швестици в проекти, як1 досягли стану фшансового закриття у 1990-2007 рр.
Таблиця 3. Державно-приватне партнерство в £врош в секторi водопостачання та водовщведення як
рiзновиду еколопчно! шфраструктури [14]
Сектор водопостачання та водовщведення
Кра!на Австрiя Франщя Iспанiя Нiдерланди Iрландiя Нiмеччина Польща Румунiя Словаччина Шотландiя Велика Бриташя Iталiя
Досв1д кра!н £С е корисним для анал1зу 1 практичного застосування у теори 1 практиц формування державно-приватного партнерства у розбудов1 еколопчно! шфраструктури. Урядов1 структури повинш змщнювати партнерськ1 ввдносини влади, б1знесу та громадськосп, як це ввдбуваеться у б1льшосп европейських кра!н. Це е запорукою стаб1льносп та накопичення
Структура фшансових та швестицшних джерел для реал1заци проекпв державно-приватного партнерства залежить в1д р1вня та особливостей сощально-економ1чного розвитку кра!ни, можли-востей державного сектору економ1ки, наявносп стимул1в, переваг, шструменпв 1 мотиваци залучення приватного сектору, сфери вкладення швестицш, виду шфраструктури. Так, наприклад, в 1нди фшансування проекпв водопостачання та водовщведення переважно за рахунок державних 1 мюцевих бюджепв та приватний сектор здшснюе свш вклад у реал1зацш цих проекпв, вносить свш вклад у вигляд1 сучасного ефективного менеджменту, знань, технологш
сошального i природного капiталу. Важливою проблемою впровадження механiзму державно-приватного партнерства у розбудовi еколопчно! iнфраструктури з урахуванням досввду зарубiжних кра!'н стае аналiз спiввiдношення залучених джерел фшансування суспiльно i соцiально значимих проекпв (таблиця 4).
Вибiр моделi ДПП залежить ввд виду i сфери шфраструктурного об'екту, у як1й реалiзуеться проект, у рамках обрано! моделi можуть засто-сованi рiзнi форми i методи взаемодп м1ж державою i бiзнесом в залежносп вiд умов i особливостей конкретного виду об'екту еколопчно! шфраструктури.
Партнерсьш вщносини органiв влади i бiзнесу по формуванню еколопчно! шфраструктури, як защкавлених суб'ектiв, повиннi розвиватися на основi принципiв, що забезпечують досягнення згоди мiж ними. До основних принцитв можна вiднести наступш (табл. 5 ).
Таблиця 4. Структура фшансових джерел в 1нди для розвитку водопостачання та водовщведення ввдповщно до XI Плану розвитку кра!ни, млрд. дол.
Сектор Публiчнi швестици Приватнi швестици Загалом швестици Спiввiдношення: публiчнi / приватнi
водопостачання та водовщведення 47.11 1.46 48.57 97.3
Таблиця 5. Основш принципи державно-приватного партнерства
Основш принципи згiдно програми розвитку ООН [15 ] Основш принципи зпдно Закону Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» [3]
Назва принципу Сутнiсть принципу Назва принципу та сутшсть принципу
Прозорють Надання органами влади повно! шформацп швесторам, концесiонерам, усiм зацiкавленим сторонам. рiвнiсть перед законом державних та приватних партнерiв.
Змагальшсть Створення рiвних умов щодо залучення до партнерства для вах потенцiйних приватних партнерiв; заборона будь-яко! дискримiнацil прав державних чи приватних партнерiв;
Пiдзвiтнiсть Вiдповiдальнiсть усiх партнерiв перед громадсьшстю i взаeмнi зобов'язання, яш е визначеними в договiрному порядку; узгодження штереав державних та приватних партнерiв з метою отримання взаемно! вигоди;
Законнiсть Створення партнерств у форм^ яка дозволяеться чинним законодавством та шшою нормативно-правовою базою; незмшшсть протягом усього строку дц договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, цшьового призначення та форми власносп об'ектiв, що перебувають у державнш або комунальнiй власностi чи належать Автономнш Республiцi Крим, переданих приватному партнеру;
Зрозумiлiсть i пе-редбачуванiсть Зрозумiлiсть формулювання умов партнерства, зокрема у ввдповвдному договор^ забезпечення можливостi !х виконання без суттевих змш;
Врахування специфiки Формування партнерств з врахуванням особливих потреб певного репону (територЦ, громади), галузi соцiально-економiчного життя; визнання державними та приватними партнерами прав обов'язшв, передбачених законодавством Украши та визначених умовами договору, укладеного у рамках державно-приватного партнерства;
Економiчна та фiнансова сталiсть Врахування рiвня споживання послуг, що створюються в результатi партнерства, i позитивних наслiдкiв для розвитку економiки в цiлому;
Гнучк1сть Забезпечення можливостi швидкого реагування та врахування змiн у середовищ^ в якому дiе партнерство; визначення приватного партнера на конкурсних засадах, ^м випадкiв, встановлених законом.
Рiвнiсть Забезпечення доступу до послуг для сощально вразливих прошаршв населення, зокрема бвдних;
Соцiальне залучення Створення умов для залучення до процесу планування та реалiзацil партнерств рiзних суспiльних груп; справедливий розподiл мiж державним та приватним партнерами ризик1в, пов'язаних з виконанням договорiв, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
Доповнюють загальнi принципи державно-
приватного партнерства формування еколопчно!
iнфраструктури специфiчнi принципи економши-
еколопчно! спрямованостi:
— забезпечення розбудови, збереження якостi, ввдтворення i ввдновлення i розвитку еколопч-но! iнфраструктури i накопичення природного катталу;
— збагачення, охорони i пiдтримки нацiонального природного багатства;
— утримання негативних тенденцш у порушенш еколопчно! рiвноваги i виснаження природних ресурсiв та умов;
— впровадження iдей сощально! i еколопчно! вiдповiдальностi бiзнесу, сприяння зростанню принципу сощально! справедливостi;
— тдвищення рiвня нацюнально! i еколопчно! безпеки i конкурентоспроможностi кра!ни;
— забезпечення потреб нишшшх i майбутшх поколiнь у здоровому навколишньому середо-
вищi, природних благах i послугах, пдно! якостi життя населення;
— прюритетносп екологiчних i соцiальних результата над отриманням тiльки економiч-них випд i прибутк1в;
— досягнення результативносп i ефективносп проектiв державно-приватного партнерства на багатокритерiально! основi, отримання позитивних екстернальних i синергетичних ефектiв;
— використання iнновацiйних пiдходiв до розробки, реалiзацi!, управлiння проектами по форсуванню еколопчно! iнфраструктури;
— встановлення взаемовигвдних вiдносин мiж державою i бiзнесом, задоволення спiльних штересш, рiвностi i законностi учасник1в партнерських стосуншв, реальностi зобов'я-зань;
— використання та не порушення законiв функцюнування бiосфери, вiдношення до
еколопчно! шфраструктури як фундаменту життя.
Реал1зацп державно-приватного партнерства у розбудов1 еколопчно! шфраструктури здшсню-еться у визначених умовах, до яких вщносяться наступш:
— розвиток шституцшного базису сустльства, стаб1льш темпи зростання нацюнально! еконо-м1ки, створення шституцш громадського сустльства;
— удосконалення законодавства 1 створення розвинуто! нормативно-правово! основи;
— шдвищення ефективносп р1вня управлшня та еколопчно! полтгики державними органами влади, визначення державно-приватного партнерства в сфер1 формування еколопчно! шфра-структури в якосп прюритетного напряму д1яльносп держави 1 оргашв здшснюючих еколопчну полгтику, контроль за станом довшлля;
— здшснення проекпв ДПП передбачае виконан-ня одше! або к1лькох функцш таких як: проек-тування; фшансування; буд1вництво; в1днов-лення (реконструкщя, модершзащя); експлуа-тащя; пошук; обслуговування, а також шших
функцш, пов'язаних з виконанням договор1в на умов партнерства. При здшсненш проекпв ДПП в Укра!ш можуть укладатися договори про концесш; сшльну д1яльшсть; розподш продукци; шш1 договори; — перевагами ввд ДПП для бшьшосп еконо-м1чних агент вважаеться можлив1сть залучен-ня бюджетних кошпв для здшснення проекту, доступ до рашше закритих сфер економши, для б1знесу важливим е доступ до об'екпв державно! або мунщипально! власностц партнерство з державою ввдкривае 1 розширюе можливосп для отримання кредитив в1д впчизняних 1 заруб1жних фшансових оргашзацш Загальш умови для забезпечення впровад-ження мехашзм1в державно-приватного партнерства у практику формування 1 розробки проекпв розбудови 1 розвиток еколопчно! шфраструктури необхщно в укра!нських реал1ях створювати з урахуванням заруб1жного досвпу функцюнування державно-приватного партнерства у р1зних секторах економши 1 видах еконо-м1чно! д1яльносп, що представлено у таблиц! 6.
Таблиця 6. Основн1 умови розбудови еколопчно! шфраструктури на принципах державно-приватного
партнерства в Укра!ш
Переваги: Перешкоди:
залучення бюджетних кошпв для зд1йснення проекту, об'еднання зусиль, ресурс1в, сучасних метод1в менеджменту та шшого державного 1 приватного сектор1в економ1ки, розширення можливостей для отримання кредипв, подолання «провал1в ринку», виконанням договор1в на умовах партнерства. недосконалiсть законодавства i iнституцiйного середовища, договiрнi i правовi норми, системи розробки i проведения вибору проекпв, ввдсутшсть довiри м1ж бiзнесом i владою.
Фактори: Стимули:
змши зовн1шнього 1 внутршнього середовища, потреб 1 1нтерес1в людини, механ1зм1в регулювання, стану довк1лля, сватово! цив1л1зац1!. розподш ризик1в, отримання додаткових ресурсiв i доходiв, гарантiй, державно! пiдтримки, прибутшв, створення iмiджу i екологiчно вщповвдального бiзнесу.
Сутшсть, функцп 1 види еколопчно! шфраструктури визначають особливост1 вибору мехашзм1в, форм, напрям1в та 1нструмент1в розробки 1 реал1заци державно-приватного партнерства.
Основними джерелами фшансування проекпв ДПП по розвитку еколопчно! шфраструктури можуть бути державш, бюджетн1 швестицп, державний природоохоронний фонд, приватних швестор1в (б1знесу), засоби м1жнародних фшансо-вих 1 некомерцшних орган1зац1й, транснацюналь-них корпорацш, неурядових некомерц1йних орган1зац1й та фонд1в.
До перспективних м1жнародних фшансових орган1зац1й, як1 потенц1йно можливо залучити до сп1впрац1 по р1шенню гострих вище вказаних проблем ввдносяться ООН, Г£Ф, £БРР, Св1товий банк, £вропейський 1нвестиц1йний банк та шш1 оргашзаци та м1жнародн1 програми.
Важлив1шим напрямом розробки 1 реал1зац1!
механ1зм1в ДПП у формуванш еколог1чно!
1нфраструктури становить:
— створення шституцшно! бази, шдвищення прозорост1, р1вня дов1ри м1ж владою 1 б1знесом, наукою, громадськими оргашзашя-ми, основними стейк-холдерам1 по запровад-женню цих механ1зм1в у практику господарю-вання, виявлення 1 усунення ф1нансових та адм1н1стративних бар'ер1в для розвитку партнерських ввдносин м1ж владою 1 б1знесом;
— формування економ1чно, 1нвестиц1йно, шсти-туц1йно-правових, орган1зац1йних, фшансово-економ1чних привабливих умов для учасп б1знесу у проектах державно-приватного партнерства, залучення, громадян, некомерц1йних оргашзацш урядових 1 неурядових для обговорення 1 прийняття важливих прюритет-них ршень 1 вибору пр1оритет1в у якосп
експерпв та потенцшних споживач1в еколопчних благ 1 послуг;
— формування методолопчно! 1 методично! бази ДПП у сфер! розбудови еколопчно! !нфра-структури;
— тдтримка формування громадських !нститут!в партнерства держави ! б!знесу; кооперац!! штересш зац!кавлених стор!н партнерства;
— проведення сем!нар!в та осв!тньо-просв!т-ницьких заход!в щодо п!двищення квал!ф!ка-ц!!, розповсюдження знань, засвоення досв!ду про ДПП та особливосп його застосування у сфер! формування еколопчно! шфраструктури;
— !мплантац!я економ!чного механ!зму державно! тдтримки та ефективно! взаемод!! з мехашз-мами ринкового регулювання, надання непря-мих бонус!в та розроблення стимул!в активним учасникам державно-приватного партнерства;
— засвоення усп!шного заруб!жного досв!ду державно-приватного партнерства та адаптащя його до нац!онально! модел! економши та створення !ндив!дуальних моделей функцюну-вання партнерських в!дносин у сфер! еколопчно! шфраструктури;
— актив!зац!я швестицшно! д!яльност!, розвиток метод!в, форм та шструменпв залучення !нвестиц!й на засадах партнерських ввдносин;
— удосконалення регуляторно! бази у кра!ни, актив!зац!я процес!в модерн!зац!! економ!ки, природокористування, фшансування та !нвестування еколог!чно! !нфраструктури;
— розробка ! затвердження концепц!! розвитку ! впровадження механ!зм!в ДПП у розвитку еколопчно! шфраструктури;
— планування заход!в по використанню механ!зм!в ДПП та включення у програми ! проекти на нац!ональному, рег!ональному, мушципальному р!вн!;
— розробка ! реал!защя пр!оритетного нацюналь-ного проекту «Формування державно-приватного партнерства у розбудова ! розвитку еколо-г!чно! шфраструктури».
До об'екпв природно-техногенно! еколог!чно! шфраструктури, як! залучен! у господарську д!яльшсть та активно використаються у рекреацш-ному сектор! економ!ц! ввдноситься природно рекреац!йна зона Куяльнику.
Рекреац!я ввдноситься до високоприбуткових областях вкладення капталу, волод!е значним експортним потенц!алом ! може надавати конкурентоспроможн! рекреац!йн! послуги. Саме рекреац!йно-туристична !ндустр!я в даний час, за оцшками фах!вц!в, належить до одше! з сфер економши привабливою для внутр!шнього ! зовтшнього !нвестора через високу в!ддачу, швидкий об!г кап!талу, яка здатна забезпечити накопичення необх!дних ф!нансових кошт!в для подальшого економ!чного зростання.
Кр!м того, створення одного робочого мюця в туристичнш рекреац!йн!й сфер! обходиться в 20 раз!в дешевше, н!ж у промисловосп. Розвиток рекреац!! сприяе зайнятосп, в!дтворенню трудо-вих ресурс!в в яшсному аспект!, створюе умови
для ввдновлення ! зм!цнення здоров'я наци, що узгоджуеться з основними цшями розвитку еконо-м!ки кра!ни. В якосп стратег!чних ц!лей розвитку Укра!ни визначен! розвиток людського кап!талу, примноження багатства наци, п!двищення якост! життя.
Кризовий стан довк1лля курортно-рекреац!йно! зони Куяльник потребуе приск1пливого анал!зу ситуацп, виявлення найб!льш гострих проблем та виникае нев!дкладних системних д!й по вщтво-ренню якост! довк1лля, ушкального природно-ресурсного потенц!алу Куяльнику та вщродження курортно-рекреацшно! зони Куяльнику.
Куяльницький лиман належить до групи закритих лимашв ! е одним з найстародавшших на територп П!вн!чно-Зах!дного Причорномор'я. В!н в!домий як важливий рекреацшний ! бальнео-лог!чний об'ект державного та светового значення. Висок! лшувальш властивост! мають ропа ! гряз! лиману. Однак, на сьогодш еколопчний стан Куяльницького лиману можна охарактеризувати як кризовий, що обумовлено катастроф!чним обм!л!нням водойми, зменшенням р!вня води та глибин (до 40 см - у жовтш 2009 р.), а також пов'язаного з цим зб!льшення солоност! ропи (до 390-321 %о у 2009-10 рр.), що е загрозою повного зникнення лиману та втрати запас!в ун!кальних л!кувальних грязей ! ропи, а також своервдно! флори ! фауни водойми. Об'ем води в лиману може сягати 370 млн. м3, але у 2009 р. вш склав лише 18.8 млн. м3, що майже в 20 раз!в менше за максимальне значення.
Еколог!чна криза у стану Куяльницького лиману, його охорона, ввдродження потребуе залучення значного обсягу швестицшних ресурав.
Така галузь, як рекреац!я, в якш будуть розвиватися р!зн! форми економ!чних в!дносин, може стати в суспшьств! недостатньо доходно! без над!йних еколого-економ!чних обгрунтувань, обмежень ! регулятор!в. Ус! прийняп р!шення в област! рекреац!!, особливо, пов'язаш з !нвесту-ванням, повинн! мати високий ступ!нь обгрунто-ваност! з еколог!чного критер!ю, ефективному вписуванню рекреац!йно! д!яльност! в лиманно-морський природний комплекс ! забезпечення повно! безпеки.
Важним напрямом залучення швестицш та забезпечення !нвестиц!йного процесу по в!дрод-ження курортно-рекреац!йно! територ!! Куяльнику в сучасних умовах стае формування мехашзму партнерських вщносин м!ж державою ! б!знесом. Законодавча база в основному створена ! д!е на територ!! Укра!ни. В!дпов!дно до частини першо! статп 1 Закону Укра!ни в!д 01.07.2010 р. № 2404-VI «Про державно-приватне партнерство» держав-но-приватне партнерство — це сшвробггаицтво м!ж державою Укра!на, Автономною Республшою Крим, територ!альними громадами в особ! вщповвдних орган!в державно! влади та орган!в м!сцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, кр!м державних та комунальних падприемств, або ф!зичними особами — шдприемцями (приватними партнерами), що
здшснюеться на основ1 договору в порядку, встановленому цим Законом та шшими законо-давчими актами.
Частина перша стаття 5 передбачае, що у рамках здшснення державно-приватного партнерства вщповщно до цього Закону та шших законодавчих акпв Украши можуть укладатися договори про:
— концесш;
— спшьну д1яльшсть;
— розподш продукци;
Таблиця 7. Загальний проект державно-приватного партнерства для ввдродження еколопчно! шфраструктури курортно-рекреацшно! територп Куяльнику
Характеристика проекту Опис характеристика
Сфера застосування Курортно-рекреацшна сфера
Модель партнерства Потенцшно можлив1 моделг — модель оператора - характерно чгткий розподш вщповщальносл м1ж державним [ приватним сектором, контролем з боку замовника (держави), приватне фшансування, сум1сно державно-приватна власшсть на об'ект партнерства, приватне управлшня реал1защю проекту; — модель коопераци - проект реал1зуе сум1сна проектна компашя з участю держави [ приватного швестору, фшансування за участю державного [ приватного партнер1в, власшсть [ управлшня здшснюються сум1сно у визначених пропорщях установлених договором; — модель концесп - здшснюеться 6уд1вництво, реконструкц1я (вдаворення еколопчного стану та водо забезпечення, вщновлення водного природного стоку курортно-рекреацшно! зони Куяльнику), оренда об'екту, фшансування держане [ приватного швестор1в, власшсть остаеться у держави, прибутки повинш покривати витрати, управлшня проектом на паритетних основах з боку держави [ б1знесу.
Учасники проекту Державний партнер - регюнальш органи влади; Приватний партнер -тдприемства, яю здшснюють проектування, фшансування, буд1вництво необхщних споруд [ управлшня проектами, консорщум компанш; Кредитори - банки, швестицшш фонди та шшц проектш компанп.
Загальний опис Регюнальш органи влади ухвалили угоду про сшльно д1ю 1з приватними швесторами про вщродження курортно-рекреацшно! зони, буд1вництво сучасного санатор1ю, шдводку комушкацш, сучасно! шженерно! . сощально! [ культурно-розважально! шфраструктури та ш Приватш компанп [ регюнальш органи влади беруть участь у доходах. Контракт на проектування, фшансування, буд1вництво, експлуатащю може бути укладений на 5- 10 роюв. Приватна компашя повинна прийняти участь у конкурсному ввдбору.
Розподш ризиюв Розподш ризиюв заснований на ринкових стандартах, що мшм1зувало тимчасов1 витрати й витрати на юридичних консультантах.. Держава прийняла на себе вм ризики, пов'язаш з одержанням дозвшьних докуменлв на земле вщводи у случае потреби та шше. Регюнальш органи влади прийняли догов1рш зобов'язання [ пов'язаш з ними ризики. Ризики покладають на ту сторону, яка мае можлив1сть у бшьшому ступеню !х контролювати.
Основш переваги проекту Загальна вартасть швестицш 20 млн.долл. Кредити рефшансоваш на випдних умовах. Приклад модел1 ефективного використання [ реал1заци комерцшного штересу, одночасно забезпечуе економ1чш [ еколопчш вигоди для суспшьства. Переваги для державного сектору: приватний сектор мае у розпорядженш необхщш сучасш технологи, знання, методи ефективного менеджменту. Сощальш економ1чш та еколопчш переваги: вщтворення чистого навколишнього природного середовища, яке мае значний оздоровчий ефект для р1зних верст населення, рекреанлв вгтчизняних [ закордонних, в1дродження природно! перлини наци, створення додаткових робочих м1сць, додатков1 доходи у державний [ репональний бюджет, програма по захисту довюлля перетворена у додаткове джерело доходу для репону. Преваги для б1знесу: отримання прибутку, розподш ризиюв проекту, потужна полгшчна шдтримка ( допомога з боку уряду й Мшстерства екологл та природних ресуршв Украши, Мшстерства економ1чного розвитку [ торпвл1 Украши).
— шш1 договори.
1стотш умови договор1в, що укладаються в рамках здшснення державно-приватного партнерства, мають ввдповщати вимогам, встановле-ним законами Украши.
Для вщтворення якост1 природно-ресурсного потеншалу пропонуеться попереднш загальний проект використання мехашзму державно-приватного партнерства, який зведено у таблицю 7.
Висновки з цього дослщження 1 перспективи подальших розввдок у даному напрямку
Для виршення складних та масштабних проблем розбудови еколоично! шфраструктури стратепчним напрямом стае налагодження д1ево! взаемоди та розподшу функцш м!ж державою 1 ринком, ефективно! системи швестицшного забез-печення 1 управлшня, шдсилення економ1чно! домшанти ршення питань вдосконалення, ввдтворення 1 збереження еколопчно! шфраструк-тури. Реал!зац!я еколопчних програм 1 проекпв в кра!ш потребуе значного обсягу фшансування та ефективних витрат швестицш на еколопчш цш зпдно з Закон Укра!ни «Про основш засади (стратепю) державно! еколог!чно! пол!тики до 2020 року».
1шщювання розв'язання проблеми шляхом впровадження мехашзм!в державно-приватного партнерства в!дносно розвитку еколопчно! !нфра-структури особливо актуально в умовах обмеже-ност! !нвестиц!йних ресурс!в ! ф!нансових можли-востей бюджет!в, ввдсутносп припливу шозем-ного ! впчизняного кап!талу в економ!чну, соц!альну ! еколог!чну !нфраструктуру.
При формуванн! мехашзм!в ДПП у розбудов! еколог!чно! шфраструктури у повно! м!р! сл!д
урахувати досвiд застосування механiзмiв ДДП закордоном у рiзних кра!нах свiту та акумулювати найкращi винаходи у теори i практицi господарю-вання i взаемодi! влади i бiзнесу, найкращi методи, форми, iнструменти i процедури використання механiзмiв ДПП, узагальнити приклади i методи подолання негативних тенденцш та явищ у ДПП.
Формалiзоване оформления партнерських вiдносин мiж державою i бiзнесом на основ! узгодження едностi iнтересiв здшснюються у форм! угоди, договору про ДПП по роз6удов! i розвитку екологiчно! шфраструктури або шшого документу, обов'язковий для виконання учасни-ками. Держава мае виконувати роль органiзатора сусп!льно! стльно! д!!.
Розвиток механiзмiв ДДП по роз6удов! екологiчно! iнфраструктури орiентуе суспшьство на модернiзац!ю системи формування еколопчно! шфраструктури i природокористування, посл!дов-ного реформування iнвестицiйно! д!яльност!, !нституц!йного середовища, створення системи !нститут!в громадського сустльства та !нститут!в партнерства, сприятливих умов для взаемоди влади i 6!зшсу, залучення приватного iнвестора.
Список лггератури:
1. Еколог!чна !нфраструктура природокористування. Глосарш / [Н.М. Андреева, С.1. Рассадникова та гн.]; Наук ред. д.е.н., проф. С.К. Хар!чков. - Одеса: 1ПРЕЕД НАН Укра!ни, 2010. - 115 с.
2. Хар!чков С.К. Модершзащя еколог!чно! !нфраструктури як визначальний фактор переходу до збалансованого(сталого)розвитку Укра!ни / С.К. Хар!чков // Природно-ресурсний потенц!ал збалансованого (сталого) розвитку Укра!ни: Матер!али мгжнар. наук-практ. конференц!! (Ки!в, 19-20 кв!тня 2011 р.) у 2-х т. - К.: Центр еколопчно! освгти та шформацп, 2011. - Т.1. - С. 17-21.
3. Закон Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» в!д 01.07.2010 №2404-VI. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/
4. Войнатовская М.А. Институт частно-государственного партнерства на транспорте / М.А. Войнатовская // Транспортное право. - 2006. - №1. - С. 4-7.
5. Варнавский В.Г. Партнерство государства и частного сектора: теория и практика / В.Г. Варнавский // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - №7. - С. 2837.
6. Варнавский В.Г. Государственно-частное партнерство в России [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.stram-oz.ш/?numid=21&artide-988
7. Национальный доклад «Риски бизнеса в частно-государственном партнерстве» //. - М.: Ассоциация менеджеров, 2007. - 116 с.
8. Поровская А.Я. Теоретические основы частно-государственноого партнерства на современном этапе развития экономики России / А.Я. Поровская // Экономика. - 2008. -№2. - С. 146-149.
9. Мартусевич Р.А. Государственно-частное партнерство в коммунальном хозяйстве // Р.А. Мартусевич, С.Б. Сивавев, Д.Ю. Хомченко. - М.: Фонд «Института экономики города», 2006. - 240 с.
10. Михеев В.А. Государственно-частное партнерство в реализации приоритетных национальных проектов. Приоритетные национальные проекты: первые итоги и перспективы реализации. Сборник научных работ. Редкол.: Пивоваров Ю.С. (отв. ред.) и др. - М., 2007. - 320 с.
11. Полякова О.М. Державно-приватне партнерство в Укралш: проблеми становления // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 87. - К.: Техшка, 2009. - С. 317-322.
12. Public-Private Partnerships in Infrastructure. - Days 2008, December 15-18. - 2008. -Washington, D.C.: Edited by Periklis Saragiotis, PPP Program, World Bank Institute. - Day 2.
13. Запатрша 1.В. Публiчно-приватне партнерство в Украш: перспективи застосування для реалiзацu шфраструктурних проекпв i надання публiчних послуг / 1.В. Запатрiна // Економжа i прогнозування. - 2010. - №4. - С. 62-86.
14. Herbst I. Speech on the III Astana's Economic Forum, Kazakhstan, 1-2 July, 2010.
15. Поабник Програми розвитку ООН «Toolkit on Pro-poor Municipal PPP». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pppue.undp.org/toolkit.
Надано до редакци 26.02.2012
Рассадникова Свiтлана Iванiвна / Svitlana I. Rassadnikova
rassadnikovas @mail. ru
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Державно-приватне партнерство у po36ydoBi екологiчноl iнфраструктури: становлення, особливостi, твестицп. [Електронний ресурс] / С.1. Рассадникова // Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 1 (2). — С. 133-142. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n1.html
