Обгрунтування вибору оперативних втручань при лейоміомах стравоходу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.329-006.36-03-07-089.87

В.В. Васильшвський, В.Г. Гетьман

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.4.153003

ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ ПРИ ЛЕЙОМ1ОМАХ СТРАВОХОДУ

Нацюналъна медична академiя тслядипломно'' освти ím. П.Л. Шутка

кафедри торакалъно' хiрургii та пульмонологи

(зав. - д. мед. н., проф. В.Г. Гетъман)

вул. Дорогожицъка, 9, Ки'в, 04122, Укра'та

Ки'всъка мicъка клiнiчна лкарня № 17

провул. Лабораторний, 20, Kuie, 01133, Укра'та

Shupik National Medical Academy of Post-graduate Education

Department of Thoracic Surgery and Pulmonology

Dorohozhytska str 9, Kyiv, 04122, Ukraine

e-mail: [email protected]

Kyiv City Clinical Hospital N17

Laboratory lane., 20, Kyiv, 01133, Ukraine

e-mail: [email protected]

Ключовi слова: лейомюма, тдслизова пухлина, cmравoхiд, доброяюст пухлини Ключевые слова: лейомиома, подслизистая опухолъ, пищевод, доброкачественные опухоли Key words: leiomyoma, submucosal tumor, esophagus, benign tumors

Реферат. Обоснование выбора оперативных вмешательств при лейомиомах пищевода. Васильковский В.В., Гетьман В.Г. Операции на пищеводе занимают важное место в хирургии желудочно-кишечного тракта, посколъку этот орган проходит три анатомические области: шею, грудную и брюшную полостъ. Основные патологии, по поводу которых выполняют вмешателъства: врожденные пороки, повреждения, инородные тела, ожоги и рубцовые сужения, нервно-мышечные заболевания пищевода, грыжи пищеводного отверстия диафрагмы и рефлюкс-эзофагит, дивертикулы, приобретенные свищи, рак пищевода, доброкачественные опухоли и кисты. Для болъшинства этих состояний разработаны четкие рекомендации к диагностике и лечению. В литературе нет единого мнения относителъно показаний к консервативному или оперативному лечению пациентов с лейомиомой пищевода и объема хирургического вмешателъства: 1) резекция пищевода; 2) удаление опухоли с частъю стенки; 3) энуклеация опухоли; 4) эндоскопическое удаление. Леталъностъ после резекции пищевода или его стенки с пластикой составляет 13%, а после энуклеации лейомиомы - 2%. В нашем клиническом исследовании проведен анализ выполненных операций пациентам по поводу лейомиом пищевода. Целъ - провести ретроспективный анализ различных видов оперативных вмешателъств у пациентов с лейомиомой пищевода, выполненых в торакалъных отделениях Националъного института рака, Киевского городского клинического онкоцентра, Киевской клинической болъницы № 17, Житомирской областной болъницы, Винницкой областной болъницы. Дана ретроспективная оценка данных 66-ти пациентов с морфологически подтвержденной лейомиомой пищевода. У пациентов выполнялисъ следующие виды лучевых исследований: рентгеноскопия пищевода с раствором сулъфата бария и рентгенографией, компъютерная томография органов грудной клетки (КТ ОГК), КТ ОГК с внутривенным контрастированием, магнитно-резонансная томография с контрастным усилением (МРТ ОГК). Инструменталъные методы: фиброэзо-фагогастродуоденоскопия (ФЭГДС), ФЭГДС с щипцовой биопсией, эндоскопическая эндосонография (ЭУС), эндоскопическая улътрасонография с тонкоиголъной аспирационной пункционной биопсией (ЭУС-ТАПБ). Объем оперативных вмешателъств: проксималънаярезекция желудка (n=3); операция Garlock (n=2); операция Lewis (n=3), резекция опухоли с частъю стенки пищевода (n=6); вылущивание опухоли (n=52). Осложнения после операций в раннем периоде: послеоперационное кровотечение - источник не выявлен, несостоятелъностъ швов пищевода. В позднем послеоперационном периоде пищеводно-плевралъные свищи у двоих пациентов и стеноз пищевода у одного болъного. Показания к удалению лейомиом: выраженностъ симптомов, размер опухоли более 5 см, множественные лейомиомы, переход на желудок, настойчивое желание пациента, увеличение объема в динамике, изменения слизистой над образованием. Показания к резекционным вариантам операций: адгезия опухоли со слизистой оболочкой на протяжении более трех сантиметров, невозможностъ исключитъ злокачественный процесс, гигантская лейомиома пищевода с переходом на желудок. У пациентов, которым выполнялисъ нерезекционные типы операций, был более короткий послеоперационный период пребывания в болънице, менъшее количество осложнений и лучшее качество жизни. Согласно нашим резулътатам, предоперационная щипцовая биопсия при неповрежденной слизистой неинформативная, но и не увеличивает количество перфораций.

18/ Том XXIII/ 4

75

Abstract. Rationale for the choice of operations in esophageal leiomyoma. Vasylkivskyi V.V., Getman V.G.

Operations on the esophagus occupy an important place in the surgery of the gastrointestinal tract, since this organ passes through three anatomical regions: the neck, thoracic and abdominal cavity. The main pathologies for surgical interventions are congenital malformations, injuries, foreign bodies, burns and scarry strictures, neuromuscular diseases of the esophagus, hernia of the esophagus and reflux esophagitis, diverticula, acquired fistula, esophageal cancer, benign tumors and cysts. For the majority of these conditions clear recommendations on diagnosis and treatment have been developed. In the literature, there is no consensus on indications for conservative or surgical treatment ofpatients with esophageal leiomyoma and the type of surgical intervention: 1) resection of the esophagus 2) removal of the tumor with part of the wall; 3) enucleation of the tumor; 4) endoscopic removal. Mortality after resection of the esophagus or its wall with plastic is 13%, and after enucleation of leiomyoma - 2%. In our clinical study, the analysis of the performed operations on patients with leiomyoma of the esophagus was performed. The aim -to make a retrospective analysis of different types of surgical interventions in patients with esophageal leiomyoma performed in the thoracic departments of the National Cancer Institute, Kiev City Clinical Cancer Center, Kiev Clinical Hospital N17, Zhytomyr Regional Hospital, Vinnitsa Regional Hospital. Retrospective evaluation of 66 patients with morphologically confirmed esophageal leiomyoma was made. The following types of imagining were performed in patients: radiological examination of esophagus with solution of barium sulphate and radiography, computed tomography of the chest (CTc), computed tomography angiography (CTA), magnetic resonance contrast-enhanced imaging (MRI TO). Instrumental methods: esophagogastroduodenoscopy (EGD) with biopsy, endoscopic ultrasound, endoscopic ultrasound-guided fine needle aspiration biopsy (EUS-FNA). The type of surgical interventions: proximal gastrectomy (n=3); Garlock operation (n=2); Lewis operation (n=3), resection of the tumor with part of the esophageal wall (n=6); tumor enucleation (n=52). Complications after operations in the early period: postoperative bleeding - the source is not identified, failure of the esophageal wall seam. In the late postoperative period -esophageal pleural fistula in two patients and esophageal stenosis in one patient. Indication for removal of leiomyomas: severity of symptoms, tumor size more than 5 cm, multiple leiomyomas, transition onto the stomach, patient's persistent desire, increase of volume in dynamics, changes in mucosa over the mass. Indications for resection options for surgery: adhesion of the tumor with the mucosa for more than three centimeters, the inability to exclude the malignant process, the giant esophageal leiomyoma with the transition onto the stomach. Patients who underwent nonsurgical operations had a shorter postoperative hospital stay, fewer complications and a better quality of life. According to our results, preoperative biopsy with intact mucosa is not informative, but also does not increase the number of perforations.

Реконструктивна хiрургiя при доброяюсних та злояюсних захворюваннях, а також рiзномашт-них травмах стравоходу дос залишасться одшею з найважчих роздшв хiрургп травного тракту. Розвиток дiагностики, методики та техшки операцш, анестезюлопчно! шдтримки дозволили виршити багато актуальних проблем, проте хiрургiя стравоходу все ж не стала масовою. Порiвняно невелика юльюсть торакальних та загальних хiрургiв мае досвщ деюлькох десятюв усшшних операцш [5].

Доброяюст пухлини стравоходу - доволi рщюст захворювання, та виявляються з частотою до 1% [11]. Лейомюма стравоходу - пухли-на, що виходить з м'язово! оболонки стравоходу, рщше - з власно! м'язово! пластинки слизово! оболонки чи гладком'язових елеменпв судинно! стшки, належить до неепiтелiальних доброяюсних утворень стравоходу [3]. Вона становить 60-70% вшх доброяюсних пухлин стравоходу [9].

Вперше про штрамуральну лейомюму стравоходу в 1797 р. повщомив Мипго. Бшьшють того, що ми знаемо сьогодш про будову лейомюми, було вивчено Virchow у 1863 р. Sauer-ЬгиЛ вперше виконав резекщю стравоходу з приводу лейомюми в 1932 р., а вже в наступному

рощ Ohsawa демонструе першу вдалу енуклеа-щю пухлини.

Довгий час пiдслизовi новоутворення розгля-дались хiрургами в якосп доброяюсних пухлин, яю переважно шдлягають динамiчному спосте-реженню. Винятками були новоутворення великих розмiрiв, що мали ктшчш прояви, яю визначали показання до оперативного втручання [6]. Бшьшють м'якотканинних утворень, що класифшувались рашше як лейомюми, шван-номи, лейомюсаркоми та шш^ на тепершнш час належить до гастроштестинальних стромальних пухлин на основi результата iмуноriстохiмiч-ного дослщження, що змусило кардинально змшити тактику й шдходи до лшування [2]. У лiтературi немае едино! точки зору щодо вибору оперативного лшування лейомюм стравоходу: 1) резекщя стравоходу; 2) видалення пухлини з частиною стшки; 3) енуклеащя пухлини; 4) ендо-скошчне видалення. Летальнють тсля резекци стравоходу чи його стшки з пластикою становить 13%, а тсля енуклеаци лейомюми - 2% [4]. При вщеоторакоскотчнш енуклеаци лейомюм не спостер^алось летальних випадюв, зпдно з даними лггератури. У вщцалеш термши тсля операци у 5,7% хворих виникли псевдодивертикули

стравоходу, що вимагали в частини пащенпв повторного втручання [1]. Нещодавно з'явився новий метод оперативного лшування шдслизо-вих пухлин стравоходу - ендоскотчна резекцiя пухлини пiдслизовим доступом, проте вiн ще недостатньо дослiджений [7, 8]. Таким чином, виникае потреба в ощнщ хiрургiчних методiв лшування лейомiом стравоходу.

Мета - провести ретроспективний аналiз рiзних видiв оперативних втручань у пацiентiв з лейомюмою стравоходу, виконаних у торакальних вщдшеннях Нацiонального iнституту раку, Кшвського мюького клiнiчного онкоцентру, Кшвсько! кштчно! лшарш № 17, Житомирсько! обласно! лшарш, Вшницько! обласно! лiкарнi.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

У дослiджуванiй груш налiчувалось 66 пацiентiв, у яких лейомюма стравоходу шд-тверджена пстолопчно. Вiк пацiентiв - вiд 18 до 72 роюв (46,9±14,7). Вщношення кiлькостi чоло-вiкiв до жшок становило 34:32 вiдповiдно. За локалiзацiею лейомiоми розташовувались таким чином: верхня третина стравоходу - 9, середня третина стравоходу - 29, нижня третина - 31, з них з переходом на шлунок - 4, множинш - у 3 з 66 пащенпв.

Розмiр лейомiом знаходився в дiапазонi вiд 0,9 см до 20 см, у середньому становив 5,17±3,9. При опитуванш пацiентiв скарг на момент надходження не було у 10 хворих. У пацiентiв були скарги на: дисфагда - 46, бшь за грудиною -19, загальну слабюсть - 16, схуднення - 11, печiя -9, кашель - 7, бшь в етгастрп - 5, задишка - 3, гiперсалiвацiя - 1. Тривалють симптомiв до оперативного лшування становила вiд 1 до 156 мю. Серед супутнiх захворювань: 1ХС-12, кила стравохвдного розтвору дiафрагми - 8, гшерто-нiчна хвороба - 8, виразкова хвороба ДПК - 5, дивертикул стравоходу - 3.

Пацiентам виконувались шструментальш дослiдження: рентгеноскопiя стравоходу з розчи-ном сульфату барiю та рентгенографiею, ком-п'ютерна томографiя органiв грудно! клiтки (КТ ОГК), КТ ОГК з довенним контрастуванням, магштнорезонансна томографiя з контрастним пiдсиленням (МРТ ОГК). 1нструментальт методи: фiброезофагогастродуоденоскопiя (ФЕГДС), ФЕГДС з щипцевою бiопсiею, ендоскопiчна ендосонографiя (ЕУС), ендоскопiчна ультрасо-нографiя з тонкоголковою аспiрацiйною пункцш-ною бюпаею (ЕУС-ТАПБ).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

На дооперацiйному етапi було встановлено дiагноз: лейомiома стравоходу 44 пащентам.

Хибнi дiагнози 22-м хворим: доброяюсна пухлина стравоходу - 9, доброяюсна пухлина межистiння - 5, рак стравоходу - 2, ахалазiя стравоходу - 3, юста межистiння - 1, юста стра-воходу - 1, дивертикул стравоходу - 1.

При опитуванш пащенпв скарг на момент поступлення не було в 10 хворих. У пащенпв найчастiшими були скарги на: дисфапю - 46, бшь за грудиною - 19, загальну слабюсть - 16, схуднення - 11, печiя - 9, кашель - 7, бшь в етгастрп - 5, задишку - 3, гiперсалiвацiю - 1.

Показаннями до оперативного лшування при передоперацшному дiагнозi лейомюма були: виражешсть симптомiв (n=38), розмiр лейомiоми бiльше нiж 5 см (n=16), множиннi лейомiоми (n=3), перехiд на шлунок (n=4), наполягання пацiента (n=4). У 22-х пащенпв: лейомiома -iнтраоперацiйна знахiдка. Ушм пацiентам виконувались оперативнi втручання: резекщя нижньо! третини стравоходу та проксимальна резекцiя шлунка - 3 (пухлина втягувала слизову оболонку стравоходу на протязi 3,5 см, переходила на шлунок, попереднш дiагноз: пгантсь-кий дивертикул стравоходу з кровотечею); операцiя Lewis - 3 (щшьне зрощення зi слизовою стравоходу 7 см, передоперацшний дiагноз: рак стравоходу, пухлина розмiром 4 см, зрощена зi слизовою стравоходу); операщя Garlock - 2 (пе-рехщ пухлини на шлунок 4 см, пгантська пухлина 13,5 см з переходом на шлунок); резекщя новоутворення з частиною стiнки - 7 (при щшьному зрощеннi зi слизовою стравоходу на протязi до 3 см); видалення лейомiом - 51. Виконано симультанш операцii: видалення лейомюми та пластика кили стравохiдного розтвору дiафрагми (n=7), видалення лейомiоми та дивертикула (n=3). Доступи при рiзних варiантах розмiщення лейомiом (табл.).

При симультанних операщях: видалення лейомiоми та пластика кили стравохщного розтвору дiафрагми (торакотомiя злiва - 1, тора-колапаротомiя злiва - 3, лапаротомiя - 3), видалення лейомюми та дивертикула (торакотомiя справа - 1, тораколапаротомiя злiва - 1).

Ускладнення тсля операцiй у ранньому перюдк в одного хворого тсляоперацшна крово-теча - джерело не з'ясоване, неспроможшсть швiв стравоходу в одного пащента. У пiзньому шсляоперацшному перiодi стравохщно-плев-ральнi норицi в двох пащенпв та стеноз стравоходу в одного хворого. У цьому ретроспективному обстеженш не виявлено залежност скарг пащента вщ розмiрiв лейомiоми. Також не виявлено залежносп розмiру вiд часу виявлення первинних скарг до моменту оперативного

18/ Том XXIII/ 4

77

лшування. У комплекс дооперацшного обсте-ження 20-ти пацieнтам виконувалась бiопсiя слизово! оболонки (висновок: гшерплазований плоский епiтелiй, у субепiтелiальному шарi поодинокi м'язовi волокна) i тшьки в 3-х вiдмiчалося зрощення пухлини зi слизовою внаслiдок мюцево! запально! реакци. У 46-ти пацieнтiв, яю не мали бiопсiй в анамнез^ зрощення внаслiдок запально! реакцi! вщмь чались в 11-ти випадках, що свiдчить про вiдсутнiсть зв'язку мiж звичайними бiопсiями слизово! оболонки стравоходу та збшьшенням частоти виникнення зрощень мiж пухлиною та слизовою оболонкою, а також збiльшення ризику пошкодження слизово! пiд час операцi!. На дооперацшному етапi тiльки один пащент отри-мав гiстологiчну верифiкацiю дiагнозу. При виконаннi оперативних втручань на стравоходi ми використовували шлунковий зонд № 32 для

вiзуалiзацil стравоходу та вщтиснення пухлини з просвггу. При утвореннях менше нiж 2 см засто-совували iнтраоперацiйну фiброезофагоскопiю, що також дозволяла пiдтиснути лейомюму або провести свiтлову вiзуалiзацiю утворення через стшку стравоходу. Деякi автори вказують на можливiсть введення на етат передоперацiйно! пiдготовки метиленового синього в шдслизовий шар стравоходу, для покращення видимостi пухлини [12]. Для вiзуалiзацi! пухлини не потрiбно видшяти стравохiд на великому протязi, ми використовували мшмально травматичний метод i виконували дисекцiю в межах патологи. Варiанти лейомiом стравоходу (рис. 1-4). М'язо-вий шар розсiкався поздовж, для полегшення вiддiлення вiд навколишшх тканин викорис-товувався метод пдропрепарування 0,9% роз-чином NaQ. Для уточнення типу пухлини засто-совували термiнове гiстологiчне дослiдження.

Доступи при рпних BapiaHTax розмпщення лейомiом

Верхня третина Середня третина Нижня третина Перехвд на Множинн1

Торакотом1я зл1ва Торакотом1я справа

Тораколапаротом1я злва

Торакотом1я зл1ва та лапаротом1я

лапаротом1я

Задняя торакотом1я справа Л1воб1чна церв1котом1я Стернотом1я

1 21

1

6

3

3

4

Щоб полегшити манiпуляцii з утворенням, накладали шви-тримачь Пiсля видалення лейо-мiоми проводили контроль герметичносп слизовоi оболонки шляхом пiдводноi проби повiтрям або проби з барвником [10]. Пюля видалення пухлини для профшактики розвитку дивертикулiв ушивали м'язову оболонку вузловими швами Vycril 3-0 та додатково укри-вали медiастинальною плеврою, непарною веною, дiафрагмою чи iншими тканинами на шжщ. Закiнчували оперативне втручання дрену-ванням плевральноi порожнини одним дренажем. При пошкодженш слизовоi оболонки вона ушивалась у поздовжньому напрямку вузловими швами Vycril 4-0. При непошкодженш слизовш пацieнти починали харчуватись на per os на другу добу тсля операци, при пошкодженш - на

6 добу тсля езофагографи з контрастом. Тривалють перебування в стацiонарi в середньому становила 14±6,5 дня. При видаленнi лейомюми - 13,1±5,5 дня, при резекцшних варiантах - 17±8,5 дня.

При адгези пухлини зi слизовою оболонкою на протязi бiльше трьох сантиметрiв, неможли-вiсть виключити злоякiсний процес, пгантську лейомiому зi стравоходу з переходом на шлунок ми розглядаемо як показання до резекцшного варiанту операцi!. Пiсляоперацiйнi ускладнення: неспроможнiсть швiв та стравохiдно-плевральнi норицi виникли в пащенпв з пухлинами бiльше шж 5 см, що щiльно зростались зi слизовою, та пiсля ушивання м'язового шару стравоходу не були додатково укршлеш васкуляризованими тканинами.

Рис. 1. Лейомюма верхньо'1 третини стравоходу з кктозним компонентом

Рис. 2. Лейомюма середньо'1 третини стравоходу овальна

i

I '».А

л

Mît

Д' » •

i?Í5 " '

г.

Рис. 3. Лейомiома середньо'1 третини стравоходу цилiндричноï форми

Рис. 3. Лейомюма нижньо'1 третини стравоходу кулеподiбноï форми

18/ Том XXIII/ 4

79

ВИСНОВКИ

1. Показання до видалення лейомюм: вира-женють №MnTOMÍB, po3MÍp пухлини бiльше нiж 5 см, множинш лейомiоми, перехвд на шлунок, наполягання пацieнта, збiльшення об'ему в динамiцi, змiни слизово! над утворенням.

2. Пацieнти, якi перенесли нерезекцшш типи операцiй, мають коротший пiсляоперацiйний перiод перебування в лшарш, меншу кiлькiсть ускладнень та кращу якiсть життя.

3. Згiдно з нашими результатами, передопера-цiйна щипцева бiопсiя при неушкодженiй слизовiй

нешформативна, але й не збiльшуe кшьюсть перфорацiй.

4. Показання до резекцшних варiантiв опера-цiй: адгезiя пухлини зi слизовою оболонкою на протязi бiльше трьох сантиметрiв, неможливiсть виключити злоякiсний процес, гiгантська лейо-мюма зi стравоходу з переходом на шлунок

Конфлшт iнтересiв. Автор заявляе про вщ-сутнiсть конфлiкту штерешв.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Видеоэндоскопическая хирургия пищевода / под ред. В.И. Оскретков. - Барнаул: Азбука, 2004.- 159 с.

2. Гастроинтестинальные стромальные опухоли: классификация, диагностика и лечение / Л.А. Вашак-мадзе, И.В. Колобаев, П.Д. Беспалов, [и др.] // Онкология. Журнал им. П.А. Герцена. - 2013. - № 2. -С. 66-70.

3. Кошель А.П. Возможности трехмерной ультразвуковой визуализации в диагностике патологии грудного отдела пищевода / А.П. Кошель, Т.В. Дибина, С.С. Клоков // Сибирский медицинский журнал. -2012. - № 2. - C. 108-114.

4. Тамулевичюте Д.И. Болезни пищевода и кар-дии / Д.И. Тамулевичюте, А.М. Витенас. - 2-е изд. перераб. и доп. - Москва: Медицина, 1986. - 223 с.

5. Черноусов А.Ф. Хирургия пищевода / А.Ф. Чер-ноусов, П.М. Богопольский, Ф.С. Курбанов. - Москва: Медицина, 2000. - C. 352.

6. Эндоскопическая ультрасонография в выборе тактики лечения больных с подслизистыми новообразованиями верхних отделов желудочно-кишечного тракта / Ю.Г. Старков, Е.Н. Солодинина, М.М. Константинова [и др.] // Тихоокеанский медицинский журнал. - 2011. - № 4. - С. 49-52.

7. Эндоскопическое удаление неэпителиальных образований пищевода путем туннелирования под-слизистого слоя при помощи диссекции: первый опыт

в России / Е.Д. Федоров, Х. Иноуе, С.Г. Шаповальянц [и др.] // Хирургическая гастроэнтерология. - 2012. -№ 10. - С. 30-34.

8. Яковенко ВА. Первый в Украине опыт эндоскопической туннельной подслизистой диссекции гигантской липомы кардиального отдела пищевода / В.А. Яковенко // Сучасна гастроентеролопя. - 2014. -№ 5. - С. 56-60.

9. Dendy M. Spectrum of FDG uptake in large (>10 cm) esophageal leiomyomas / M. Dendy, K. Johnson, D.J. Boffa // J. Thorac. Dis. - 2015 Dec. - Vol. 7, N 12. -P. 648-651. doi: 10.3978/j.issn.2072-1439.2015.11.64

10. Enucleation of esophageal leiomyoma by videoassisted thoracic surgery / L.M. Argote-Greene, L.A. Martin-Del-Campo, G. Torres-Villalobos [et al.] // Multimed Man Cardiothorac Surg. - 2010 Jan. - Vol. 1. -P. 1014. doi: 10.1510/mmcts.2008.003467

11. Intramural esophageal tumors / M.P. Lochowski, K. Kozak, M. R^bowski [et al.] // Kardiochir Torako-chirurgia Pol. - 2016 Dec. - Vol. 13, N 4. - P. 319-321. doi: 10.5114/kitp.2016.64873

12. Novel methylene blue staining technique for localizing small esophageal leiomyomas during thoracoscopic enucleation / Z. Zhang, B. Ai, Y. Liao [et al.] // Dis. Esophagus. - 2016 Nov. - Vol. 29, N 8. - P. 1043-1047. doi: 10.1111/dote.12441

REFERENCES

1. Oskretkov VI. editor. [Video-assisted thoracoscope surgery of the Esophagus]. Barnaul, Azbuka. 2004;159. Russian.

2. Vashakmadze LA, Kolobaev IV, Bespalov PD, Stepanov SO, Kekeeva TV. [Gastrointestinal stromal tumors: classification, diagnosis and treatment]. Onko-logiya. Zhurnal im. PA Gertsena. 2013;2:66-70. Russian.

3. Koshel AP, Dibina TV, Klokov SS. [The possibilities of three-dimensional ultrasound imaging in the diagnosis of the thoracic esophagus pathology]. Sibirskii medicinskii zhurnal. 2012;2:108-14. Russian.

4. Tamuliavichiute DI, Vitenas AM. [Diseases of the esophagus and cardia]. Moskva, Medicina. 1986;223. Russian.

5. Chernousov AF, Bogopolskii PM, Kurbanov FS. [Surgery of the esophagus]. Moskva, Medicina. 2000;352. Russian.

6. Starkov JuG, Solodinina EN, Novozhilova AV. [Endoscopic ultrasonography in the choice of treatment tactics for patients with submucosal neoplasms of the upper gastrointestinal tract]. Tihookeanskii meditsinskii zhurnal. 2011;4:49-52. Russian.

7. Fedorov ED, Inoue H, Shapovalyants SG, Plahov RV, Galkova ZV, Yudin OI, et al. [Endoscopic removal of non-epithelial esophagus formations by tunneling the submucosal layer by dissection: first experience in Russia]. Hirurgicheskaya gastroenterologiya. 2012;10:30-34. Russian.

8. Yakovenko VO. [The first experience in Ukraine of performance of the endoscopic submucosal tunnel dissection of giant cardiac esophageal lipoma]. Suchasna gastroenterologiya. 2014;5:56-60. Russian.

9. Dendy M, Johnson K, Boffa DJ. Spectrum of FDG uptake in large (>10 cm) esophageal leiomyomas. J Thorac Dis. 2015 Dec;7(12):E648-51. doi: 10.3978/j.issn.2072-1439.2015.11.64

10. Argote-Greene LM, Martin-Del-Campo LA, Torres-Villalobos G, Santillan-Doherty P. Enucleation of esophageal leiomyoma by video-assisted thoracic surgery. Multimed Man Cardiothorac Surg. 2010 Jan 1;2010(1014). doi: 10.1510/mmcts.2008.003467

11. Lochowski MP, Kozak K, R^bowski M, Kozak J. Intramural esophageal tumors. Kardiochir Torakochirurgia Pol. 2016 Dec;13(4):319-21. doi: 10.5114/kitp.2016.64873

12. Zhang Z, Ai B, Liao Y, Liu L, Liu M. Novel methylene blue staining technique for localizing small esophageal leiomyomas during thoracoscopic enucleation. Dis Esophagus. 2016 Nov;29(8):1043-7. doi: 10.1111/dote.12441

Стаття надшшла до редакцп 18.09.2018

УДК 616.12-008.331.1:616.125-008.313-036-07 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.4.153005

ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ APTEPL^bHOÏ rinEPTEH3IÏ В ПАЩСНТШ З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА Ф1БРИЛЯЦ1СЮ ПЕРЕДСЕРДЬ

ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»

кафедра внутрiшньоï медицини 3

(зав. - д. мед. н., проф. О. О. Ханюков)

вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша

SE «Dnipropetrovsk médical academy of Health Ministry of Ukraine»

Department of Internai Medicine 3

V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine

e-mail: [email protected]

Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, фiбриляцiя передсердь, iшемiчна хвороба серця Ключевые слова: артериальная гипертензия, фибрилляция предсердий, ишемическая болезнь сердца Key words: arterial hypertension, atrial fibrillation, ischemic heart disease

Реферат. Особенности течения артериальной гипертензии у пациентов с ишемической болезнью сердца и фибрилляцией предсердий. Яловенко М.И., Ханюков А.А. Артериальной гипертензией (АГ) страдает более 30% населения мира. АГ - один из важных факторов сердечно-сосудистого риска. Наличие АГ ассоциируется с 1,5 - кратным повышением риска фибрилляции предсердий (ФП). ФП представляет собой наиболее распространенное нарушение ритма сердца в популяции. На сегодняшний день ФП рассматривается как потенциально летальная аритмия, учитывая широкий спектр ее негативных последствий, связанных не только со значительным ухудшением качества жизни пациентов, но и достоверным увеличением частоты серьезных осложнений и смерти. Цель работы: изучить особенности течения АГ, характер поражения органов-мишеней у больных с ИБС с и без нарушения ритма по типу постоянной формы ФП. В исследование включили 78 пациентов (средний возраст 66,3±1,0 года, большинство из которых мужчины - 43 (55,1%)). Пациенты были разделены на 2 группы: 1 группу (n=42) составили больные с АГ, ИБС и постоянной формой ФП, во 2 группу (n=36) вошли пациенты с АГ и ИБС без нарушения ритма сердца. Анализ частоты поражения органов-мишеней в 1 и 2 группе показал, что III стадия АГ выявлена у 25 (59,5%) пациентов 1 группы и у

М.1. Яловенко, О. О. Ханюков

18/ Том XXIII/ 4

81