Научная статья на тему 'ОБґРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЕКСТРАГЕНТА БіОЛОГіЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН СТУЛОК КВАСОЛі ЗВИЧАЙНОї'

ОБґРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЕКСТРАГЕНТА БіОЛОГіЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН СТУЛОК КВАСОЛі ЗВИЧАЙНОї Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
106
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
ScienceRise
Ключевые слова
СТУЛКИ КВАСОЛі ЗВИЧАЙНОї / ЕКСТРАГЕНТ / ДРОБНА МАЦЕРАЦіЯ / ЕКСТРАКТ / СПЕКТРОФОТОМЕТРіЯ / ФЛАВОНОїДИ / ПОЛіФЕНОЛИ / АМіНОКИСЛОТИ / PHASEOLUS VULGARIS VALVES / EXTRACTANT / FRACTIONAL MACERATION / EXTRACT / SPECTROPHOTOMETRY / FLAVONOIDS / POLYPHENOLIC COMPOUNDS / AMINOACIDS

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Вронська Л.В.

Мета. Обґрунтування вибору оптимального екстрагента із числа водно-спиртових розчинів із різним вмістом спирту етилового шляхом вивчення особливостей екстракції окремих біологічно активних речовин стулок квасолі звичайної.Методи. Об’єктом дослідження була лікарська рослинна сировина стулки квасолі звичайної. Водно-спиртові витяги отримували методом дробної мацерації, застосовуючи екстракційне співвідношення1:7. Як екстрагенти застосовували розчини спирту етилового з вмістом 10-95 %. Отримані витяги відстоювали і фільтрували та визначали у них вміст сухого залишку, флавоноїдів, поліфенолів, амінокислот.Результати. Вміст флавоноїдів у витягах стулок квасолі звичайної коливається у межах 6-77 мкг/мл у перерахунку на рутин, поліфенолів 91-310 мкг/мл у перерахунку на пірогалол, амінокислот 50-789 мкг/мл у перерахунку на гліцин, сухого залишку 0,14-1,43 %. Аналіз отриманих результатів вказує, що вищі значення вмісту флавоноїдів отримано при застосуванні 60 % спирту етилового, поліфенолів -40-60 %, амінокислот 20 %, сухого залишку 10-40 %. Таким чином, при розробці технології екстракту слід використати різні екстрагенти, щоб забезпечити оптимальне вилучення біологічно активних речовин стулок квасолі звичайної.Висновки. Проведено дослідження з вибору концентрації спирту етилового в екстрагенті біологічноактивних речовин стулок квасолі звичайної. Було встановлено, що найбільш повне вилучення флавоноїдів можна здійснити з використанням 60 % спирту етилового, поліфенольних сполук 40-60 %, амінокислот 20 %. Зважаючи на це, при розробці технології екстракту стулок квасолі доцільно застосовувати градієнтне екстрагування з використанням вибраних концентрацій екстрагентів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Aim. Reasoning the choice of optimal extractant out of the number of water-alcohol solutions with different contents of ethyl alcohol by examining of certain extraction features of biologically active substances of Phaseolus vulgaris valves.Methods. Medicinal herbs, valves of Phaseolus vulgaris, have been the object of the study. Water-alcohol extracts have been obtained by fractional maceration method using extraction ratio of 1:7. The solutions of ethyl alcohol with content 10-95 % have been used as extractants. The obtained extracts have been steeped, filtered and their content of dry residue, flavonoids, polyphenols and aminoacids has been measured.Results. The content of flavonoids in the extract of Phaseolus vulgaris valves is within 6-77 g/ml calculated on the rutin, polyphenols 91-310 g/ml calculated on the pyrogallol, aminoacids 50-789 g/ml calculated on the glycine, dry residue 0,14-1,43 %. The analysis of the obtained results indicates that higher values of flavo-noids content have been obtained using 60 % ethyl alcohol, polyphenols 40-60 % aminoacids 20 % and dry residue 10-40 %. Thus, in the development of extract technology different extractants should be used to provide the optimal extraction of bioactive substances of Phaseolus vulgaris valves.Conclusions. The choice of the ethyl alcohol concentration in the extractant of Phaseolus vulgaris valves biologically active substances has been studied. It has been found that the fullest extraction of flavonoids can be made using 60 % ethyl alcohol, polyphenolic compounds 40-60 %, aminoacids 20 %. Therefore, while developing technology of Phaseolus vulgaris valves extract it’s useful to use gradient extraction with selected extractant concentrations.

Текст научной работы на тему «ОБґРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЕКСТРАГЕНТА БіОЛОГіЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН СТУЛОК КВАСОЛі ЗВИЧАЙНОї»

мен европейський [Текст] / С. В. Олшник, О. I. Тихонов // Вюник фармацiï - 2012. - № 4 (72). - С. 15-18.

9. Державна Фармакопея Украши [Текст]. - Держ. п-во «Науково-ескпертний фармакопейний центр». 1-е вид. - Х.: Р1РЕГ, 2001. - 556 с.

10. Державна Фармакопея Украши [Текст]. - Держ. п-во «Украшський науковий фармакопейний центр якосп лiкарських засобгв». 1-е вид., допов. 3. - Х. : Держ. п-во «Украшський науковий фармакопейний центр якосп лжарських засобiв», 2009. - 280 с.

References

1. Antjuhov, R., Moshich, О., Gamik, T. (2005). Go-meopatiya v sistemi simejnoji medicini: mignarodnij dosvid ta perspective [Homeopathy is a system of family medicine: international experience and prospects]. Journal of Pharmacy and Pharmacology, 12, 34-37.

2. Goossens, M., Laekeman, G., Aertgeerts, B., Bun-tinx, F. (2009). Evaluation of the quality of life after individualized homeopathic treatment for seasonal allergic rhinitis. A prospective, open, non-comparative study. Homeopathy, 98 (1), 11-16. doi: 10.1016/j.homp.2008.11.008

3. Shvabe, V. (1957). Gomeopaticheskie lekarstvennie sredstva. Rukovodstvo po opisaniyu i izgotovleniyu [Homeopathic medicines. Guide to information and manufacturing]. Moscow Scientific - Medical Society of homeopaths, 159-160.

4. Oleinik, S. V. (2015) Modern aspects of development and treatment of rhinosinusitis. Journal of Pharmacy, 3 (83), 67-70.

5. Baumgartner, S. (2014). Homeopathic basic research: state of research and quests for the future. Homeopathy, 103 (1), 62-63. doi: 10.1016/j.homp.2013.10.007

6. Iskenderov, G. V., Islamov, G. R. (2009). Raspre-delenije ciklamelina A v organizme otravlennih givotnih [Distribution cyclamelinum A in the body of the poisoned animals]. Ukrainian biopharmaceutical journal, 3, 28-32.

7. Rahimova, O. L., Azarova, L. V., Rigko, V. E., Che-snokova, I. M. (2003). Antimikrobna aktivnist' sokiv dejakih orangerejnih roslin [Antimicrobial activity of some juices greenhouse plants]. Journal of the National University of Odessa, 1, 177-182.

8. Olejnik, S. V., Tihonov, O. I. (2012) Doslidgennya stabil'nosti gomeopatichnih preparativ na osnovi likars'koji roslini ciklamen evropejs'kij [Investigation of stability of the homeopathic medicines on the basis of cyclamen europaeum medicinal plant]. Journal of Pharmacy, 4 (72), 15-18.

9. Dergavna Farmakopeya Ukrajini (2001). [State Pharmacopoeia of Ukraine]. First edition, Kharkiv: RIREG, 556.

10. Dergavna Farmakopeya Ukrajini (2009). [State Pharmacopoeia of Ukraine]. First edition, supplement 3, Kharkiv : State Enterprise " Ukrainian Scientific Center of Quality pharmacopoeia of medicines ", 280.

Рекомендовано до публгкацИ д-р фарм. наук Хохленкова Н. В.

Дата надходження рукопису 24.11.2015

Олшник Свгглана Валентишвна, кандидат фармацевтичних наук, асистент, кафедра алтечно! технологи лЫв iM. Д. П. Сала, Нацюнальний фармацевтичний унiверситет, вул. Пушшнська, 53, м. Харкав, Укра-!на, 61003

E-mail: sveta_oleinik@ukr.net

УДК 615.32:615.076.7+635/652]-092.4 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.57434

ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЕКСТРАГЕНТА Б1ОЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН СТУЛОК КВАСОЛ1 ЗВИЧАЙНО1

© Л. В. Вронська

Мета. Обтрунтування вибору оптимального екстрагента 1з числа водно-спиртових розчингв 1з р1зним вмгстом спирту етилового шляхом вивчення особливостей екстракцИ окремих бгологгчно активних ре-човин стулок квасол1 звичайнои

Методи. Об 'ектом дослгдження була лгкарська рослинна сировина - стулки квасол1 звичайнои Водно-спиртовI витяги отримували методом дробноI мацерацИ, застосовуючи екстракцтне спгввгдношення 1:7. Як екстрагенти застосовували розчини спирту етилового з вмгстом 10-95 %. Отримаш витяги вгдстоювали I фшьтрували та визначали у них вмгст сухого залишку, флавоноШв, полгфенолгв, амгнокис-лот.

Результати. Вмгст флавоноШв у витягах стулок квасол1 звичайно'1 коливаеться у межах 6-77 мкг/мл у перерахунку на рутин, полгфенолгв - 91-310 мкг/мл у перерахунку на трогалол, амтокислот - 50789 мкг/мл у перерахунку на глщин, сухого залишку - 0,14-1,43 %. Анализ отриманих результатгв вказуе, що вищ1 значення вмгсту флавоноШв отримано при застосуваннг 60 % спирту етилового, полгфенолгв -40-60 %, амтокислот - 20 %, сухого залишку - 10-40 %. Таким чином, при розробцI технологи екс-тракту сл1д використати р1зн1 екстрагенти, щоб забезпечити оптимальне вилучення бюлоггчно активних речовин стулок квасол1 звичайно'1.

Висновки. Проведено дослгдження з вибору концентрацИ спирту етилового в екстрагентг бюлоггчно активних речовин стулок квасол1 звичайно'1. Було встановлено, що найбшьш повне вилучення флавоноШв

можна здтснити з використанням 60 % спирту етилового, полiфенольних сполук - 40-60 %, амтокис-лот - 20 %. Зважаючи на це, при розробцi технологи екстракту стулок квасолi доцшьно застосовувати градieнтне екстрагування з використанням вибраних концентрацш екстрагентiв.

Ключовi слова: стулки квасолi звичайноИ, екстрагент, дробна мацерацiя, екстракт, спектрофото-метрiя, флавоногди, полiфеноли, амiнокислоти.

Aim. Reasoning the choice of optimal extractant out of the number of water-alcohol solutions with different contents of ethyl alcohol by examining of certain extraction features of biologically active substances of Phaseolus vulgaris valves.

Methods. Medicinal herbs, valves of Phaseolus vulgaris, have been the object of the study. Water-alcohol extracts have been obtained by fractional maceration method using extraction ratio of 1:7. The solutions of ethyl alcohol with content 10-95 % have been used as extractants. The obtained extracts have been steeped, filtered and their content of dry residue, flavonoids, polyphenols and aminoacids has been measured. Results. The content of flavonoids in the extract of Phaseolus vulgaris valves is within 6-77 pg/ml calculated on the rutin, polyphenols - 91-310 pg/ml calculated on the pyrogallol, aminoacids - 50-789 pg/ml calculated on the glycine, dry residue - 0,14-1,43 %. The analysis of the obtained results indicates that higher values offlavonoids content have been obtained using 60 % ethyl alcohol, polyphenols - 40-60 % aminoacids - 20 % and dry residue - 10-40 %. Thus, in the development of extract technology different extractants should be used to provide the optimal extraction of bioactive substances of Phaseolus vulgaris valves.

Conclusions. The choice of the ethyl alcohol concentration in the extractant of Phaseolus vulgaris valves biologically active substances has been studied. It has been found that the fullest extraction of flavonoids can be made using 60 % ethyl alcohol, polyphenolic compounds - 40-60 %, aminoacids - 20 %. Therefore, while developing technology of Phaseolus vulgaris valves extract it's useful to use gradient extraction with selected extractant concentrations.

Keywords: phaseolus vulgaris valves, extractant, fractional maceration, extract, spectrophotometry, flavonoids, polyphenolic compounds, aminoacids.

1. Вступ

Поширешсть i захворювашсть на цукровий дiабет (ЦД) у свт набули стшко! тенденщ! до зрос-тання [1]. Зпдно даних мгжшродно! Дiабетично! Федеращ! (IDF) у 2015 рощ число хворих на дiабет серед дорослого населення (20-79 рошв) сягнуло 415 млн i може збшьшитись до 642 млн до 2040 року. Разом з тим IDF вказуе, що в одному випадку з двох серед дорослих, хворих на дiабет, вш е недiаг-ностованим. Одна з семи ваптностей, як зашнчу-ються пологами, супроводжуеться гестацшним дiа-бетом, що розглядаеться фахiвцями як дуже триво-жний сигнал щодо схильносп жшки захворгги на ЦД другого типу. Кшьшсть дней (0-14 рошв), хворих на ЦД першого типу, у 2015 рощ зросла до 542 тисяч, з яких у 86 тисяч захворювання зафжсо-вано вперше. Протягом 2015 року вед дiабету померли 5 млн оаб, тодг як ввд В1Л/СН1Д i туберкульозу по 1,5 млн вадповадно. Практично вдвгчг частше дiабет виявляеться у людей, що мешкають в урбаш-зованих мюцевостях - 269,7 млн, тодг як серед сшь-ського населення - 145,1 млн [1].

2. Постановка проблеми у загальному ви-гляд^ актуальшсть теми та "й" зв'язок i3 важливи-ми науковими чи практичними питаннями

Л^вання ЦД, який останшм часом набувае все бшьших масштабiв i в щлому е глобальною ме-дико-сощальною проблемою, виршення яко! спря-моване на нормалiзацiю порушеного обмшу речо-вин i попередження ускладнень та включае медика-ментозну терашю, доповнену належною дiетою та помiркованим фгзичним навантаженням [1]. Фарма-котератя ЦД другого типу, головним чином, представлена синтетичними цукрознижуючими лжарсь-

кими засобами. Важливою частиною ще! терапп також е рослинш засоби, яш на початкових легких стащях захворювання е ефективними i безпечними, можуть тривало застосовуватись ^ що е головною перевагою - !м притаманний широкий спектр фар-маколопчно! активносп [2-4]. Рослинному цукро-знижувальному засобу часто е характерш протиза-пальна i висока антиоксидантна актившсть, а в окремих випадках i riполiшдемiчна дiя, як напри-клад, для листя i пагонiв чорницi [3, 4].

Для сухого стандартизованого екстракту ква-солi звичайно! описано активнiсть щодо регуляци апе-титу, а саме зменшення споживання !ш, зменшення маси тша, гiпоглiкемiчного ефекту через наявнiсть альфа-амшазошпбуючих властивостей [5-11].

3. Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання даноТ проблеми i на якi спирасться автор

Дослщженню густого екстракту квасолi прис-вячено ряд робгг вiтчизняних авторiв [12-15], яш встановили широкий спектр його активносп, але не-вiдомим залишаеться власне питання походження сировини для отримання екстракту. Трава квасолi звичайно! та шших и видiв також вивчалась i широко висвiтленi щ результати [16, 17]. З цих мiркувань залишаеться актуальним дослiдження стулок квасолi звичайно!, як з точки зору стандартизащ! i контролю якосп дано! ЛРС, так i з точки зору розробки на !! основi готових лiкарських засобiв.

4. Видшення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми, якiй присвячена стаття

Стулки квасолi звичайно! е лiкарською рос-линною сировиною (ЛРС), що застосовуеться офщи-

нально, а також вони е широко використовуваш в зборах для л1кування ЦД за прописами народно! ме-дицини. Вони перюдично рееструються в Украш як ЛРС, входять до складу збор1в [18]. Рашше нами вка-зувалось на недостатньо сучасний шдхвд до контролю якосп ц1е! ЛРС, а також були проведет досль дження 3i стандартизацй' стулок плод1в квасол за вмютом флавоноïдiв [19]. Було запропоновано методику для встановлення тотожносп даноï ЛРС шляхом iдентифiкацiï флавонощв методом тонкошарово! хро-матографiï i розроблено методику кiлькiсного ви-значення суми флавонощв у перерахунку на рутин. Таким чином, вмют флавонощв був запропонова-ний як шльшсний показник якостi, бiльш об'ектив -ний порiвняно з нинi дшчим - "вмiст екстрактив-них речовин, як вилучаються 40 % спиртом".

Фггоча1 i збори, як1 пропонуються при лжу-ваннi ЦД i профшактищ його ускладнень, потребу-ють попереднього спещального приготування, що значно обмежуе ïхне застосування. Натомiсть гото-вий рослинний лiкарський засiб мае ряд переваг, що забезпечують йому доступнiсть i високий комплаенс [20]. Першим кроком на шляху створення будь-якого рослинного засобу е розробка технологй' екстракту, а перш за все - вибiр екстрагенту, який би забезпечував оптимальне вилучення бюлопчно активних речовин.

5. Формулювання цшей CTaTTi (завдання)

стат^

Мета роботи - вибiр оптимального екстрагента iз числа водно-спиртових розчинiв iз рiзним вмiстом спирту етилового шляхом вивчення особливостей екстракцй' окремих бiологiчно активних речовин стулок квасолi звичайног

6. Виклад основного матерiалу дослвдження (методiв та об'eктiв) з обгрунтуванням отриманих результатiв

Об'ектом дослiдження була ЛРС - стулки ква-солi звичайног

Водно-спиртовi витяги отримували методом дробно1' мацеращ, застосовуючи екстракцiйне ствввд-ношення 1:7. Як екстрагенти застосовували розчини спирту етилового з вмютом 10-95 %. Огриманi витяги ввдстоювали i фiльтрували та визначали у них вмют сухого залишку, флавонощв, полiфенолiв, амiнокислот.

У роботi використовували аналгшчну вагу Mettler Toledo АХ 205, спектрофотометр UV/VIS Cary 50.

Вмкт сухого залишку визначали граиметри-чним методом за вимогами ДФУ [21] ввдповвдно до методики у нацюнальному доповненнi.

Вмiст флавонощв визначали спектрофотоме-тричним методом за наступною методикою.

Випробовуваний розчин. Алiквоту отриманого спиртового витягу помiщають у мiрну колбу мютшс-тю 25 мл, додають 10 мл спирту (70 % (об/об)), 2,0 мл 3 % спиртового (70 % (об/об)) розчину хлориду алюмшш i доводять об'ем отриманого розчину спиртом (70 % (об/об)) до позначки та перемшують.

Компенсацшний розчин. Ал^оту отриманого спиртового витягу помщають у мiрну колбу мютшс-

тю 25 мл i доводять об'ем розчину спиртом (70 % (об/об)) до позначки та перемiшують.

Розчин стандартного зразка рутину. 0,05 г (точна наважка) стандартного зразка рутину ^1ика) помщають у мiрну колбу мютшстю 100 мл, додають 70 мл спирту (70 % (об/об)), розчиняють та доводять об'ем розчину тим же розчинником до позначки i перемiшують.

Розчин поргвняння. 1,0 мл розчину стандартного зразка рутину помщають в мiрну колбу мютшстю 25 мл, додають 2,0 мл 3 % спиртового (70 % (об/об)) розчину алюмшй хлориду i доводять об'ем розчину спиртом (70 % (об/об)) до позначки, перемiшують.

Компенсацшний розчин. 1,0 мл розчину стандартного зразка рутину помщають в мiрну колбу мютшстю 25 мл та доводять об'ем розчину спиртом (70% (об/об)) до позначки, перемiшують.

Оптичну густину випробовуваного розчину i розчину поргвняння вимiрюють через 45 хв тсля приготування при довжиш хвилi 408 ± 2 нм ввдносно компенсацшних розчишв для кожного ввдповвдно.

Вмют суми флавонощв в рщкому вшга (Х) у мкг/мл та в перерахунку на рутин, розраховують за формулою:

А ■ т0-10000

X —-,

А-V

де А - оптична густина випробовуваного розчину; А0 -оптична густина розчину поргвняння; т0 - маса нава-жки стандартного зразка рутину, у грамах; ¥а - об'ем алшвоти екстракту, взято! для аналiзу, у мiлiлiтрах.

Вмiст полiфенолiв визначали методом спект-рофотометричним методом за методикою ДФУ [22] у наступнш редакци.

Вих1дний розчин. Алiквоту отриманого спиртового витягу помщають у мiрну колбу мютшстю 25 мл i додають воду Р до позначки, перемiшують та при необхвдносп фщтрують.

Випробовуваний розчин. 2,0 мл вих1дного розчину помщають у мiрну колбу мютшстю 25 мл, додають 1,0 мл фосфорномолгбденово-вольфрамового реактиву Р i 10,0 мл води Р та доводять об'ем розчину до позначки розчином 290 г/л натрт карбонату Р, перемшують.

Стандартний розчин. 50,0 мг пгрогалолу Р розчиняють у водi i доводять об'ем розчину тим самим розчинником до 100 мл, перемiшують. 5,0 мл одер-жаного розчину помщають у мiрну колбу мютшстю 100 мл i доводять об'ем розчину водою Р до позначки, перемiшують.

Розчин поргвняння. 2,0 мл стандартного розчину пгрогалолу помщають у мiрну колбу мютшстю 25 мл, додають 1,0 мл фосфорномол1бденово-вольфрамового реактиву Р i 10,0 мл води Р та доводять об'ем розчину до позначки розчином 290 г/л натрт карбонату Р, перемшують.

Через 30 хв вишрюють оптичну густину ви-пробовуваних розчингв i розчину поргвняння при довжиш хвилi 760 нм, використовуючи як компенсацшний розчин воду Р.

Вмют суми пол1фенол1в в редкому витяз1 (Х) у мкг/мл та в перерахунку на шрогалол, розраховують за формулою:

A■ m0 ■25000 X —-,

A, ■Va

де А - оптична густина випробовуваного розчину; А0 - оптична густина розчину поргвняння; m0 - маса наважки стандартного зразка шрогалолу, у грамах; Va - об'ем алшвоти екстракту, взято! для анал1зу, у мшлтграх.

Вмкт амiнокислот визначали методом спект-рофотометрй' за наступною методикою.

Випробовуваний розчин. 1,0 мл отриманого спиртового витягу у помщають в проб1рку, мктшстю 20 мл, додають 1,1 мл свгжоприготовленого 0,2 % розчину нтггдрину Р i нагр1вають на киплячш водянш баш впродовж 20 хв. Июля повного охолодження, розчин кiлькiсно переносять у мiрну колбу мiсткiстю 100 мл i розбавляють водою Р до позначки, перемiшують.

Стандартний розчин. 70 мг СЗ глщину по-мiщають у мiрну колбу мiсткiстю 100 мл, розчи-няють у 70 мл води Р i доводять об'ем розчину тим же розчинником до позначки та перемiшують. 1,0 мл отриманого розчину помщають в колбу на 25 мл i доводять об'ем розчину водою Р до позначки, перемшують.

Розчин поргвняння. До 1,0 мл стандартного розчину глщину, помщеного у пробiрку мютшстю 20 мл, додають 1,1 мл 0,2 % розчину тнггдрину Р i на^вають в киплячш водянш баш впродовж 20 хв. Шсля повного охолодження розчин кшьшсно переносять у мiрну колбу мютшстю 100 мл i розбавляють водою Р до позначки, перемiшують.

Компенсац1йний розчин. 1,0 мл води Р помь щають у пробiрку, мiсткiстю 20 мл, додають 1,1 мл 0,2 % розчину нгнггдрину Р i на^вають на киплячш водянш баш впродовж 20 хв. Шсля повного охолодження розчин кшьшсно переносять у мiрну колбу мштшстю 100 мл i розбавляють водою Р до позначки, перемшують 0,2 % розчин нгнггдрину Р. 0,1 г ншпдрину помщають у мiрну колбу мiсткiс-тю 50 мл, розчиняють у 30 мл води Р, доводять об'ем розчину тим же розчинником до позначки i перемшують.

Через 1 год вимiрюють оптичну густину ви-пробовуваних розчингв та розчину поргвняння при до-вжинi хвилi 567±2 нм у кюветi з товщиною шару 10 мм, використовуючи приготовлений компенсацт-ний розчин.

Вмют суми амшокислот в рiдкому витязi (Х) у мкг/мл та в перерахунку на глщин, розраховують за формулою:

A■ m0 ■ 10000

X —-'

A

де А - оптична густина випробовуваного розчину; А0 -оптична густина розчину поргвняння; m0 - маса наважки стандартного зразка глщину, у грамах.

У вибраних умовах шльшсного визначення флавоновдв у рщких витягах стулок квасолi зви-чайно! електроннi спектри поглинання характери-зуються наявшстю максимуму поглинання при до-вжинi хвилi 408±2 нм (рис. 1), що спiвпадае з по-ложенням максимуму поглинання в таких же умо-вах для стандартного зразка рутину. Це дозволило нам запропонувати перерахунок вмюту суми фла-вонодав на рутин.

0.3

350 400 450 500

Wavelength (nm)

Рис. 1. Електронш спектри поглинання випробовуваних розчишв (1-9) в умовах кшьшсного визначення суми флавонощв у рвдких витягах стулок квасолi звичайно!, отриманих за допомогою екстрагенпв з рiзним вмютом

спирту етилового (об/об): 10 - 80 i 95 % ввдповвдно

У запропонованих умовах шльшсного визначення суми пол1фенол1в в рщких витягах стулок ква-сол1 звичайно! електронш спектри поглинання харак-теризувались наявшстю максимуму при довжиш хвил1 760 нм (рис. 2).

Увибраних умовах кшьшсного визначення амшокислот для рщких витяпв стулок квасол1 зви-чайно1 в електронних спектрах поглинання, спо-стертаеться поява двох смуг поглинання при 400± ±2 нм i 567±2 нм (рис. 3). Осшльки, низх1дна з максимуму поглинання флавонощв, якi присутнi у рвдких екстрактах, перекриваеться з висхвдною криво! свггло-поглинання фотометровано! сполуки амiнокислот з нiнгiдрином, було запропоновано проводити вимь

рювання оптично! густини при довжиш хвилi 567 нм. Попередтми дослвдженнями сировини i витяпв стулок квасолi звичайно! встановлено присутшсть наступних амiнокислот - глiцину, тирозину, лейцину, валшу, глу-тамiновоï й аспарагшово1 кислот. Тому при шльшсному визначеннi було запропоновано обрати глщин, як стандарт для обрахунку суми амiнокислот.

Результати аналiзу випробовуваних редких ви-тягiв стулок квасолi звичайноï наведенi у табл. 1.

Як випливае з представлених у таблиц резуль-татiв аналiзу, для стулок квасолi звичайно! при отри-маннi екстрактiв слiд використовувати рiзнi екстра-генти для оптимального вилучення бiологiчно актив-них речовин.

600 ООО 70D 800

weveltiïgttï (um)

Рис. 2. Електроннi спектри поглинання випробовуваних розчишв (1-9) в умовах шльшсного визначення суми полiфенолiв у редких витягах стулок квасолi звичайно!, отриманих за допомогою екстрагентiв з рiзним вмiстом спирту етилового (об/об): 10 - 80 i 95 % вщповщно

400 600 600 7QC 300 Wavelength (nm}

Рис. 3. Електронш спектри поглинання випробовуваних розчишв (1-8) в умовах шльшсного визначення амшокислот для витяпв стулок квасолi звичайно]!, отриманих за допомогою екстрагенпв з рiзним вмiстом

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

спирту етилового (об/об): 10 - 80 ввдповвдно

Таблиця 1

Результати визначення вмюту бюлопчно активних речовин у стулок квасолi редких витягах, отриманих за _допомогою екстрагеш1в з рпним вмютом спирту етилового_

Вмют спирту в екстрагенп, % Вмют сухого залишку, % Вмют суми флавонощв, мкг/мл у перерахунку на рутин Вмют суми полГфенолГв, мкг/мл у перерахунку на трогалол Вмют суми амшокислот, мкг/мл у перерахунку на глщин

10 1,43 6,1 260,2 630,1

20 1,40 17,7 262,3 789,2

30 1,37 29,2 292,1 769,2

40 1,31 55,7 310,2 587,3

50 1,02 68,2 308,4 353,4

60 0,98 77,0 307,5 323,5

70 0,78 65,7 240,3 223,4

80 0,32 19,1 113,3 50,1

95 0,14 8,8 91,2 -

Найвищого вмюту флавонощв у витязГ мож-на досягнути за допомогою екстрагенту Гз вмютом спирту етилового 60 %, полГфенолГв - 40-60 %, амь нокислот - 20 %, сухого залишку - 10-40 %. ПодГб-m залежносп були дослщжеш нами в процес ви-вчення екстракцп трави чебрецю повзучого, внасль док чого була розроблена технолопя рщкого екстракту чебрецю повзучого Гз використанням градГен-тного екстрагування Гз застосуванням 60 % i 30 % спиртових розчишв та води гарячо! для забезпечен-ня повноти вилучення флавонощв, амшокислот i полюахаридГв [23, 24].

З метою ресурсозберГгаючо! переробки ЛРС та для повшшого вилучення комплексу БАР стулок ква-солГ звичайно!, при розробщ технологй' екстракту нами пропонуеться градГентне екстрагування з використанням двох екстрагенпв 60 i 20 % спирту етило-вого почергово. Метод екстрагування i його трива-лють ще потребують подальшого вивчення, як i дос-лгдження специфГчних видГв бюлопчно! активности

7. Висновки

Проведено дослщження з вибору концентрацп спирту етилового в екстрагенп для отримання екстракту стулок квасолГ звичайно!. Встановлено, що найбшьш повне вилучення флавонощв можна провести з використанням 60 % спирту етилового, полГфе-нольних сполук - 40-60 %, амшокислот - 20 %. Зва-жаючи на це, при розробщ технологи екстракту стулок квасол дощльно застосовувати градГентне екстрагування з використанням вибраних концентрацш екстрагенлв.

Л1тература

1. IDF Diabetes Atlas, Seventh edition, Brussels, Belgium: International Diabetes Federation [Electronic resource]. - 2015. -144 p. - Availble at: http://www.diabetesatlas.org/

2. Yeh, G. Y. Systematic review of herbs and dietary supplements for glycemic control in diabetes [Text] / G. Y. Yeh, D. M. Eisenberg, T. J. Kaptchuk, R. S. Phillips // Diabetes Care. - 2003. - Vol. 26, Issue 4. - P. 1277-1294. doi: 10.2337/diacare.26.4.1277

3. Herbal medicine: Biomolecular and Clinical Aspects ; Ed. Iris F. F. Benzie, Sissi Wachtel-Galor; 2nd edition [Text]. - Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis, 2011.

4. Морозова, В. Е. Изучение гипогликемической и глю-козурической активности настоев черники пазушной, черники волосистой и голубики [Текст] / В. Е. Морозова, Л. М. Макарова,

В. Е. Погорелый и др. // Дальневосточный медицинский журнал. -2005. -№1. - С. 67-70.

5. Fantini, N. Reducing effect of a Phaseolus vulgaris dry extract on food intake, Body weight, and glycemia in rats [Text] / N. Fantini, C. Cabras, C. Lobina, G. Colombo, G. L. Gessa, A. Riva et. al. // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2009. - Vol. 57, Issue 19. - P. 9316-9323. doi: 10.1021/jf900711z

6. Pari, L. Effect of an aqueous extract of Phaseolus vulgaris on plasma insulin and hepatic key enzymes of glucose metabolism in experimental animals [Text] / L. Pari, S. Venkateswaran // Pharmazie. -2003. - Vol. 58, Issue 12. - P. 916-919.

7. Barrett, M. L. A proprietary alpha-amylase inhibitor from white bean (Phaseolus vulgaris): a review of clinical studies on weight loss and glycemic control [Text] / M. L. Barrett, J. K. Udani // Nutrition Journal. -2011. - Vol. 10, Issue 1. - P. 24. doi: 10.1186/1475-2891-10-24

8. Loi, B. Reducing effect of an extract of Phaseolus vulgaris on food intake in mice - Focus on highly palatable foods [Text] / B. Loi, N. Fantini, G. Colombo, G. L. Gessa, A. Riva, E. Bombardelli et. al. // Fitoterapia. - 2013. - Vol. 85. - P. 14-19. doi: 10.1016/j.fitote. 2012.12.015

9. Spadafranca, A. Phaseolus vulgaris extract affects glycol-metabolic and appetite control in healthy human subjects [Text] / A. Spadafranca, S. Rinelli, A. Riva, P. Morazzoni, P. Magni, S. Bertoli, A. Battezzati // British Journal of Nutrition. - 2012. - Vol. 109, Issue 10. - P. 1789-1795. doi: 10.1017/s0007114512003741

10. Helmstädter, A. Beans and diabetes: Phaseolus vulgaris preparations as antihyperglaycemic agents [Text] / A. Helmstädter // Journal of Medicinal Food. - 2010. - Vol. 13, Issue 2. - P. 251-254. doi: 10.1089/jmf.2009.0002

11. Carai, M. A. M. Multiple cycles of repeated treatments with a Phaseolus vulgaris dry extract reduce food intake and body weight in obese rats [Text] / M. A. M. Carai, N. Fantini, B. Loi, G. Colombo, G. L. Gessa, A. Riva et. al. // British Journal of Nutrition. - 2011. - Vol. 106, Issue 05. - P. 762-768. doi: 10.1017/ s0007114511000778

12. Рибак, В. А. Вивчення впливу густого екстракту ква-сол1 на гостру шсулшову недостатшсть, викликану анти-шсулшовою сироваткою у крол1в [Текст] / В. А. Рибак, Л. М. Ма-лоштан // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i ктшчно! ¡мунологп. - 2014. - № 2 (122). - С. 172-177.

13. Рибак, В. А. Изучение гипогликемической активности густого экстракта фасоли на модели дитизонового диабета [Текст] / В. А. Рибак, Л. М. Малоштан // Медицина и образование в Сибири. - 2014. - № 3. - Электронный ресурс. - Режим доступу: http://ngmu.ru/cozo/mos/article/text_full.php&id=1441

14. Рибак, В. А. Вплив тривалого застосування густого екстракту квасол1 на показники вуглеводного обмшу в щур1в з метабол1чним синдромом на тш ожиршня [Текст] / В. А. Рибак, Л. М. Малоштан // Фармаколопя та лжарська токсиколопя. -

2014. - № 4-5 (40). - С. 80-84.

15. Рибак, В. А. Вивчення антиоксидантних властивостей густого екстракту квасол1 на модел1 цукрового д1абету 2 типу на тш ожиршня в щур1в [Текст] / В. А. Рибак, В. В. Полторак, Л. М. Малоштан та ш. // Фармаколопя та лжарська токсиколопя. -

2015. - № 1(42). - С. 76-81.

16. Ковальов, С. В. Дослщження х1м1чного складу рослин роду Fabaceae - Phaseolus L. [Текст] / С. В. Ковальов, В. М. Ковальов, О. М. Безугла та ш. // Вюник фармаци. - 2010. - № 4 (64). -С. 46-49.

17. Ковальов, С. В. Амшокислотний та мшеральний склад деяких вид1в Phaseolus L. [Текст] / С. В. Ковальов, В. М. Ковальов, О. М. Безугла // Вюник фармаци. - 2011. - № 2 (66). - С. 41-44.

18. Державний реестр лжарських засоб1в [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.drlz.kiev.ua

19. Вронська, Л. В. Дослщження з1 стандартизацп стулок плод1в квасол1 за вмютом флавонощв [Текст] / Л. В. Вронська // Фармацевтичний часопис. - 2013. - № 4. - С. 47-53.

20. Девшяк, О. Т. Вплив характеристик лжарського препарату на комплаенс [Текст] / О. Т. Дев1няк, Р. В. Гуцул, С. О. Зшько та ш. // Науковий вюник Ужгородського ушверситету, сер1я «Медицина». - 2013. - Вип. 3 (48). - С. 43-48.

21. Державна фармакопея Укра!ни [Текст]. - Державне шдприемство "Науково-експертний фармакопейний центр"; 1-е вид. - Харюв: Р1РЕГ, 2001. - Доповнення 1, 2004. - C. 63-64.

22. Державна фармакопея Укра!ни [Текст]. - Державне шдприемство "Науково-експертний фармакопейний центр"; 1-е вид. - Доповнення 2. - Харюв: Держ. шдприемство "Науково-експертний центр", 2008. - C. 128-129.

23. Заривна, Н. О. К вопросу усовершенствования технологии жидкого экстракта тымьяна ползучего [Текст]: сб. ст. пятн. межд. науч.-прак. конф./ Н. О. Заривна, Л. В. Вронска, М. Б. Чубка, И. Б. Ивануса, М. Н. Михалкив; под ред. А. П. Кудинова// Фундаментальные и прикладные исследования, разработка и применение высоких технологий в промышленности и экономике. - Санкт-Петербург. Изд-во Политехнического университета, 2013. -С.145-149.

24. Патент на корисну модель № 73543 „Спос1б отримання рщкого екстракту чебрецю повзучого" [Текст] / Зар1вна Н. О., Вронська Л. В., Грошовий Т. А. - Державний реестр патенпв Укра!ни 25.09.12. Бюл. № 18, 2012 р.

References

1. IDF Diabetes Atlas. Seventh edition (2015). Brussels, Belgium: International Diabetes Federation, 144. Available at: http://www.diabetesatlas.org/

2. Yeh, G. Y., Eisenberg, D. M., Kaptchuk, T. J., Phillips, R. S. (2003). Systematic Review of Herbs and Dietary Supplements for Gly-cemic Control in Diabetes. Diabetes Care, 26 (4), 1277-1294. doi: 10.2337/diacare.26.4.1277

3. Herbal medicine: Biomolecular and Clinical Aspects (2011); Ed. Iris F. F. Benzie, Sissi Wachtel-Galor. 2nd edition. Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis.

4. Morozova, V. Ye., Makarova, L. M., Pogorelyy, V. Ye. et. al. (2005). Izucheniye gipoglikemicheskoy i glyukozuricheskoy ak-tivnosti nastoyev cherniki pazushnoy, cherniki volosistoy i golubiki. Dal'nevostochnyy meditsinskiy zhurnal, 1, 67-70.

5. Fantini, N., Cabras, C., Lobina, C., Colombo, G., Gessa, G. L., Riva, A. et. al. (2009). Reducing Effect of a Phaseolus vulgaris Dry Extract on Food Intake, Body Weight, and Glycemia in Rats. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 57 (19), 9316-9323. doi: 10.1021/ jf900711z

6. Pari, L., Venkateswaran, S. (2003). Effect of an aqueous extract of Phaseolus vulgaris on plasma insulin and hepatic key enzymes of glucose metabolism in experimental animals. Pharmazie, 58 (12), 916-919.

7. Barrett, M. L., Udani, J. K. (2011). A proprietary alpha-amylase inhibitor from white bean (Phaseolus vulgaris): A review of clinical studies on weight loss and glycemic control. Nutrition Journal, 10 (1), 24. doi: 10.1186/1475-2891-10-24

8. Loi, B., Fantini, N., Colombo, G., Gessa, G. L., Riva, A., Bombardelli, E. et. al. (2013). Reducing effect of an extract of Phaseolus vulgaris on food intake in mice - Focus on highly palatable foods. Fitoterapia, 85, 14-19. doi: 10.1016/j.fitote.2012.12.015

9. Spadafranca, A., Rinelli, S., Riva, A., Morazzoni, P., Mag-ni, P., Bertoli, S., Battezzati, A. (2012). Phaseolus vulgaris extract affects glycometabolic and appetite control in healthy human subjects. British Journal ofNutrition, 10, 7-12. doi: 10.1017/S0007114512003741

10. Helmstädter, A. (2010). Beans and Diabetes: Phaseolus vulgaris Preparations as Antihyperglycemic Agents. Journal of Medicinal Food, 13 (2), 251-254. doi: 10.1089/jmf.2009.0002

11. Carai, M. A. M., Fantini, N., Loi, B., Colombo, G., Gessa, G. L., Riva, A. et. al. (2011). Multiple cycles of repeated treatments with a Phaseolus vulgaris dry extract reduce food intake and body weight in obese rats. British Journal of Nutrition, 106 (05), 762-768. doi: 10.1017/s0007114511000778

12. Rybak, V. A., Maloshtan, L. M. (2014). Vyvchennya vplyvu hustoho ekstraktu kvasoli na hostru insulinovu nedostatnist', vyklykanu anty-insulinovoyu syrovatkoyu u kroliv. Problemy ekolo-hichnoyi ta medychnoyi henetyky i klinichnoyi imunolohiyi, 2 (122), 172-177.

13. Ribak, V. A., Maloshtan, L. M. (2014). Izucheniye gipog-likemicheskoy aktivnosti gustogo ekstrakta fasoli na modeli ditizono-vogo diabeta. Meditsina i obrazovaniye v Sibiri, 3. Available at: http://ngmu.ru/cozo/mos/article/text_full.php&id=1441

14. Ribak, V. A., Maloshtan, L. M. (2014). Vpliv trivalogo zastosuvannya gustogo yekstraktu kvasoli na pokazniki vuglevodnogo obminu v shchuriv z metabolichnim sindromom na tli ozhirinnya Farmakologiya ta likars'ka toksikologiya, 4-5 (40), 80-84.

15. Ribak, V. A., Poltorak, V. V., Maloshtan, L. M. et. al. (2015). Vivchennya antioksidantnikh vlastivostey gustogo yekstraktu kvasoli na modeli tsukrovogo diabetu 2 tipu na tli ozhirinnya v shchuriv. Farmakologiya ta likars'ka toksikologiya, 1 (42), 76-81.

16. Koval'ov, S. V., Koval'ov, V. M., Bezugla, O. M. et. al. (2010). Doslidzhennya khimichnogo skladu roslin rodu Fabaceae -Phaseolus L. Visnik farmatsii, 4 (64), 46-49.

17. Koval'ov, S. V., Koval'ov, V. M., Bezugla, O. M. (2011). Aminokislotniy ta mineral'niy sklad deyakikh vidiv Phaseolus L. Visnik farmatsii, 2 (66), 41-44.

18. Derzhavniy reestr likars'kikh zasobiv. Available at: http:// www.drlz.kiev.ua

19. Vrons'ka, L. V. (2013). Doslidzhennya zi standartizatsii stulok plodiv kvasoli za vmistom flavonoidiv. Farmatsevtichniy chas-opis, 4, 47-53.

20. Devinyak, O. T., Gutsul, R. V., Zin'ko, S. O. et. al. (2013). Vpliv kharakteristik likars'kogo preparatu na komplaens. Naukoviy visnik Uzhgorods'kogo universitetu, seriya «Meditsina», 3 (48), 43-48.

21. Derzhavna farmakopeya Ukraini (2004). Dopovnennya 1. Derzhavne pidpriemstvo "Naukovo-yekspertniy farmakopeyniy tsentr". Kharkiv: RIREG, 63-64.

22. Derzhavna farmakopeya Ukraini. Dopovnennya 2. (2008). Derzhavne pidpriemstvo "Naukovo-yekspertniy farmakopeyniy tsentr". Kharkiv: Derzh. pidpriemstvo "Naukovo-yekspertniy tsentr", 128-129.

23. Zarivna, N. O., Vronska, L. V., Chubka, M. B., Ivanusa, I. B., Mikhalkiv, M. N.; Kudinov, A. P. (Ed.) (2013). K voprosu usover-shenstvovaniya tekhnologii zhidkogo ekstrakta tym'yana polzuchego. Sbornik statey pyatnadtsatoy mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii "Fundamental'nyye i prikladnyye issledovaniya, razrabotka i primeneniye vysokikh tekhnologiy v promyshlennosti i ekonomike". Sankt-Peterburg. Izd-vo Politekhnicheskogo universiteta, 145-149.

24. Zarivna, N. O., Vrons'ka, L. V., Hroshovyy, T. A. (2012). Patent na korysnu model' № 73543 „Sposib otrymannya ridkoho ekstraktu chebretsyu povzuchoho". - Derzhavnyy reyestr patentiv Ukrayiny 25.09.12. Byul. № 18.

Рекомендовано до публгкацИ д-р фарм. наук Владимирова I. М.

Дата надходження рукопису 18.11.2015

Вронська Людмила BiKTopiBHa, кандидат xiMi4Hm наук, доцент, кафедра фармаци, Навчально-науковый шститут шслядипломно! освiти, ДВНЗ "Терношльський державний медичний унiверситет iMe-нi I. Я. Горбачевського МОЗ Украши", майдан Вол^ 1, м. Тернопiль, Украша, 46001 E-mail: vronska_liudmyla@ukr.net

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.