CC BY
12
УДК 615.322-453.6-451.1]-092.4 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.65119
РОЗРОБКА МЕТОДИК СТАНДАРТИЗАЦИ ТАБЛЕТОК З ЕКСТРАКТОМ КОРИ ОСИКИ
© О. I. Онишкав, Л. В. Вронська, Т. А. Грошовий
Мета. Розробка методик стандартизацИ (¡дентифгкацгя i ктьюсне визначення) таблеток з екстрак-том кори осики.
Методи. Об'ектом до^дження були таблетки на основi сухого екстракту кори осики по 0,05 г. Для iдентифiкацii сухого екстракту кори осики було використано метод тонкошарово'1' хроматографа (ТШХ). Для ТШХ-до^джень використовували хроматографiчнi пластинки Silica Gel 60 F254 («МегсЪ>, Шмеччина), хроматографiчну камеру «CAMAG», прилад для нанесення проб Linomat 5 («CAMAG», Швейцарiя), лампу для перегляду хроматограм в ультрафюлетовому свiтлi «CAMAG» i стандарты зра-зки фенолкарбонових кислот та флавоноiдiв. Точш наважки стандартних зразюв розчиняли у вiдповiд-них об 'емах метанолу. Для кшьюсного визначення фенолкарбонових кислот використовували метод спектрофотометра i-з застосуванням спектрофотометра Cary-50. Перерахунок вмiсту фенолкарбонових кислот здшснено на кислоту кофейну.
Результати. На niдставi сучасних пiдходiв щодо стандартизацИ лжарських засобiв рослинного похо-дження опрацьовано методики яюсного та кшьюсного визначення активних фармацевтичних iнгредie-нтiв (АФ1) у таблетках екстракту кори осики. Iдентифiкацiйними критерiями якостi екстракту кори осики у розроблених таблетках обрано наявнiсть фенолкарбонових кислот i флавоноiдiв (метод ТШХ). Теоретично обтрунтовано i експериментально пiдтверджено, що юльюсним критерieм якостi розроблених таблеток, виходячи i-з вмiсту фенолкарбонових кислот в екстрактi кори осики i вмкту екстракту у розроблених таблетках, та результатiв аналiзу таблеток aniд обрати вмiст фенолкарбонових кислот в межах вiд 2,7 до 3,3 мг, у перерахунку на середню масу таблетки i кислоту кофейну. Висновки. Розроблено методики iдентифiкацii i юльюсного визначення екстракту кори осики у таблетках на його основi, здшснено до^дження щодо вибору показнитв якостi таблеток Ключовi слова: таблетки, виразкова хвороба, сухий екстракт кори осики, флавоно'1'ди, фенолкарбоновi кислоти, стандартизацiя
Aim. Development of methods for standardization (identification and assay) of tablets with aspen bark extract. Methods. Tablets containing dry extract of aspen bark, 0.05 g, were the object of research. For dry aspen bark extract identification a thin layer chromatography (TLC) method was used. Silica Gel 60 F254 («Merck», Germany) TLC plates, «CAMAG» TLC developing chamber, Linomat 5 («CAMAG», Switzerland) applicator, «CAMAG» UV-lamp to scan the chromatogram, and standard samples of hydroxycinnamic acids and flavonoids were used. Exact mass of standard samples were dissolved in appropriate volumes of methanol. To quantify hydroxycinnamic acids, spectroscopy method was used by Cary-50 Spectrometer. The hydroxycinnamic acids content calculated as caffeic was determined.
Results. On the basis of modern approaches to standardization of herbal medicines methods for qualitative and quantitative determination of active pharmaceutical ingredients of aspen bark extract in tablets were developed. The presence ofphenolcarbonic acids and flavonoids (TLC method) were considered as identification criteria of aspen bark extract quality in developed tablets. Taking into account phenolcarbonic acids content in aspen bark extract and the extract content in developed tablets, as well as results of developed tablets analysis, it was theoretically proved and experimentally confirmed that phenolcarbonic acids content in the range from 2.7 to 3.3 mg calculated as the average tablet weight and caffeic acid should be chosen as quantitative criteria of developed tablets.
Conclusion. Methods for identification and quantitative determination of aspen bark extract in tablets were developed; study in area of the selection of tablets quality indicators was carried out
Keywords: tablets, peptic ulcer disease, aspen bark dry extract, flavonoids, phenolcarbonic acids, standardization
1. Вступ
Виразкова хвороба e одним з найпоширешших захворювань шлунково-кишкового тракту. Наявш статистичш даш сввдчать про поширешсть дано! патологи у свт, так зокрема у Японп - 11,2 %, у Швейцарп - до 7,5 %, на Середньому Сход1 - до 25 %, у США - до 10 % населення. Найчастше виразкова хвороба виникае в 25-40-р1чному вщ1, проте може д1агностуватися в будь-якш вжовш категори пащенпв. Серед населення Укра!ни захворювання
оргашв травно! системи займають трете м1сце (9,6 %) в загальнш структур! поширеносп хвороб внутршшх оргашв, поступаючись лише хворобам системи кровообку (30,63 %) та оргашв дихання (20,58 %). Також невпинно зростае в Укра!ш i кь льшсть хворих iз запальними та виразковими ура-женнями шлунково-кишкового тракту, зокрема у структурi поширеносп хвороб оргашв травлення на виразку шлунка та дванадцятипало! кишки при-падае 12,83 % [1, 2].
2. Постановка проблеми у загальному ви-глядi, актуальнiсть теми та и зв'язок iз важливи-ми науковими чи практичними питаннями
Висока захворювашсть, частi рецидиви, трива-ла непрацездатшсть хворих - все це дозволяе вщнес-ти проблему виразково! хвороби до найбшьш актуа-льних у сучаснш медицинi. Чисельнiсть факторiв, що сприяють виникненню та розвитку дано! патологи потребуе наявносп широкого арсеналу противираз-кових лiкарських засобiв. Незважаючи на достатню кiлькiсть сучасних високоефективних лжарських за-собiв синтетичного походження, не зменшуеться ш-терес до рослинних препаратiв. Асортимент зареест-рованих в Укра!ш таблетованих противиразкових засобiв на рослиннiй основi ввдносно невеликий i представлений лише таблетками «Альтан» (Борща-гiвський ХФЗ, Укра!на) та «Вентеро-нова» (Цiсiн Лтд, Китай) [3, 4]. Незаповнешсть ще! нiшi вичизня-ного ринку в повнiй мiрi сввдчить про необхiднiсть оновлення асортименту вiтчизняних таблетованих противиразкових фiтопрепаратiв, яш б задовольнили потреби сучасно! медицини та фармацп. Все це стало пвдгрунтям для розробки нового таблетованого рос-линного препарату з противиразковою дiею на основi екстракту кори осики [5, 6].
3. Анагаз останнiх досл1джень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання даноТ проблеми i на якi спирасться автор
Дослщженню сухого екстракту кори осики присвячено ряд робгг вiтчизняних науковщв, як1 встановили наявнiсть основних груп бiологiчно акти-вних речовин (БАР) в екстракп та визначили !х шль-кiсний вмiст, запропонували оптимальний метод отримання екстракту шляхом вилучення гарячою водою з подальшим упарюванням i висушуванням, а також дослщили широкий спектр його активностi. Зокрема, проведет на кафеда фармакогнози Нацю-нального фармацевтичного унiверситету дослiдження пвд керiвництвом проф. Ковальова В. М. показали перспектившсть використання сухого екстракту кори осики в медичнш практищ як антимiкробного, репа-ративного, протизапального та анальгетичного засо-бу та доцшьшсть розроблення на його основi лшар-ських засобiв [7, 8]. Грунтовно виконанi численнi дослвдження бюлопчно! активностi фенологакози-дiв, фенолокислот i флавонощв видiлених окремими фракцiями iз кори осики вказують на !х противираз-кову активнiсть. Фармакологiчними експериментами показано, що екстракт кори осики як при профшак-тичному введенш тваринам з гострими виразками, так i у випадку лiкування при виразковш хворобi хронiчного типу мае яскраво виражену гастропротек-торну дш; крiм того було виявленi антацидна, спаз-молiтична i знеболююча ди [9-11].
4. Видiлення невиршених рашше частин загальноТ проблеми, якiй присвячена стаття
Важливим етапом комплексу дослвджень зi створення нового лiкарського засобу е розробка методик щентифшаци i кiлькiсного визначення АФ1. У дослщжуваних таблетках таким АФ1 е екс-тракт кори осики, отриманий шляхом вилучення гарячою водою.
Фггох1м1чному i фармаколопчному дослщжен-ням вiдвару, настойки, рiдкого i сухого екстракпв кори присвячено низку робгг [7-11]. В окремих роботах наведеш результати фггох1мГчного дослгдження деяких засобiв, отриманих з кори осики. Так в екст-рактах кори, отриманих за допомогою рГзних водно-спиртових сумiшей, виявлено: серед фенологлжози-дГв - похiдне трiандрину i трiандрин, салiцин, салжа-ртин, вгталш i популш; серед флавонощв - хризин, гшерозид, кверцетин i рутин; серед фенол окис-лот -и-кумарову, ферулову, кофейну, коричну i галову [9-11]. Проте питання розробки методик ГдентифГка-цй' i шльшсного визначення екстракту кори осики, отримуваного вилученням гарячою водою i напра-цювання критерпв якосп його i засобiв на його осно-вГ залишаються невирiшеними.
5. Формулювання цiлей статт (завдання)
стати
Мета роботи - розробка методик стандартиза-цй' (ГдентифГкащя i шльшсне визначення) таблеток з екстрактом кори осики.
6. Виклад основного матерiалу дослiдження (методiв та об'еклв) з обгрунтуванням отриманих результат
Для ГдентифГкаци екстракту кори осики у роз-роблених таблетках було обрано флавоно!ди i фенол-карбоновГ кислоти, як1 значуще присутш в екстракп та мають виражену i доведену в експериментах з тва-ринами гастропротекторну дш
У вадповадносп до даних лгтератури i результата власних попередшх дослщжень вмют фенолка-рбонових кислот у сухому екстракп кори осики е вищим в порГвнянш з вмГстом флавонощв. Тому, з даних двох класГв БАР, з якими пов'язують гастропротекторну дш, було виршено обрати шльшсним маркером якосп таблеток вмГст фенолкарбонових кислот. 1х шльшсне визначення характеризувати-меться меншою похибкою визначення i змша вмГсту даних сполук, при вивченш стабшьносп розроблених таблеток, буде бшьш ввдчутною.
Таким чином, наявнють флавонощв та фенолкарбонових кислот, а також вмГст фенолкарбонових кислот будуть вГдповГдно ГдентифГкацшними i шльш-сними показниками якосп розроблених таблеток, !х визначена к1льк1сть забезпечуватиме ефективнють розроблених таблеток.
Для гдентифшацп флавонощв у таблетках з екстрактом кори осики було виршено проводити випробування за допомогою ТХШ-методу. Обираю-чи хроматографГчну систему, керувалися вимогами Державно! Фармакопе! Укра!ни (ДФУ) щодо застосо-вуваних нерухомо! (хроматографГчш пластинки Silica Gel 60 F254, фiрми Merck) i рухомо! фаз [12, 13]. Серед ряду апробованих рухомих фаз оптимальною виявилася сумш розчинник1в кислота мурашина безводна Р - вода Р - етилацетат Р (6:9:90). На отриманих хроматограмах спостерГгались чпко роздшеш зони стандартних зразк1в фенолкарбонових кислот та флавонощв, яш найчастше застосовуються при где-нтифГкацп лГкарсько! рослинно! сировини (ЛРС), наведено! у ДФУ. Результати визначення факторГв рух-ливосп вибраних речовин представлен у табл. 1.
Таблиця 1
Хроматограф1чн1 характеристики пдроксикоричних кислот i флавонощв у систем1 розчинниюв кислота мурашина безводна Р - вода Р - еталацетат Р (6:9:90)
Речовина Rf Забарвлення зони
Рутин 0,18 Оранжево-жовта
Кислота хлорогенова 0,32 Блакитна
Пперозид 0,38 Оранжево-жовта
Лютеолш-7-О-глюкозид 0,42 Жовто-гаряча
Апiгенiн-7-О-глюкозид 0,48 Жовто-салатова
Iзосалiпурпозид 0,51 Зелено -коричнева
Кислота розмаринова 0,80 Зеленкувато-блакитна
Кислота кофейна 0,82 Блакитна
Лютеолш 0,84 Жовто-гаряча
Кверцетин 0,88 Оранжево-жовта
Ферулова кислота 0,90 Синьо-фюлетова
Ашгенш 0,91 Жовто-салатова
Представлен! у табл. 1 даш вказують на прида-тшсть вибрано! системи розчинник1в для щентифжа-цй' фенолкарбонових кислот i найбшьш поширених флавонощв як маркерiв БАР екстракту кори осики методом ТШХ.
Фенолкарбоновi кислоти на хроматограмi ви-пробовуваних розчинiв екстракту i вилучення з таблеток проявляються трьома зонами дуже iнтенсивноï флуоресценцй. Проведет ТШХ-дослвдження екстракту кори осики, використаного для розробки таблеток, дозволили вдентифшувати з наявних трьох спо-лук лишу одну - кофейну кислоту.
Також було виявлено три сполуки флавонощ ноï природи - два аглiкони та один глжозид (гшеро-зид). Iнтенсивнiсть флуоресценцй зон флавонощв вказуе на 1'хнш нижчий вмiст в екстрактi у порiвняннi iз фенолкарбоновими кислотами, що, очевидно, пов'язано iз вилученням БАР з кори осики за допо-могою гарячоï води, в яюй бiльш розчинними е фе-нолкарбоновi кислоти.
У верхнiй частинi хроматограм випробовува-них розчинiв екстракту i вилучення iз таблеток вияв-ляеться зона зеленкувато-блакитноï флуоресценцiï середньоï штенсивносп, порiвняно iз зонами флавонощв i фенолкарбонових кислот, що за забарвленням флуоресценцй' та розмiщенням на хроматограш, мо-же вiдповiдати як аткону флавоноïда, так i фенол-карбоновiй кислотi.
Для iдентифiкацiï БАР екстракту кори осики у таблетках було запропоновано наступну методику.
Методика iдентифiкацiï фенолкарбонових кислот i флавоноïдiв у таблетках, як мiстять екстракту кори осики 0,05 г.
Випробовуваний розчин. 0,25 г порошку розте-ртих таблеток з екстрактом кори осики помщають у центрифужну пробiрку мютюстю 25 мл, додають 10 мл метанолу Р, витримують в ультразвуковш баш протягом 10 хв i центрифугують.
Розчин порiвняння. 0,5 мг кислоти кофейно! i 0,5 мг гшерозиду розчиняють у 20,0 мл метанолу Р.
На лшш старту хроматографiчно! пластинки окремо смугами завдовжки 10 мм наносять 25 мкл випробовуваного розчину та 5 мкл розчину поргвнян-ня. Пластинку помщають у камеру iз сумшшю розчинниюв кислота мурашина безводна Р - вода Р -етилацетат Р (6:9:90). Коли фронт розчинниюв пройде 10 см ввд лши старту, пластинку виймають iз камери.
Висушування: сушать на повпр^ а потiм витримують при температурi вiд 100 °С до 105 °С про-тягом 2 хв.
Виявлення: теплу пластинку обприскують роз-чином 10 г/л амгноетилового еф1ру дифетлборноХ кислоти Р у метанолI Р, сушать на повир^ Попм пластинку обприскують розчином 50 г/л макроголу 400 Р у метанолIР, сушать на повг^ протягом 30 хв i переглядають в УФ-свгт з довжиною хвилi 365 нм.
Результати: на хроматограш розчину поргв-няння повинш виявлятися (у порядку зростання Rf): оранжево-жовта флуоресцшюча зона, ввдповвдна гiперозиду (Rf=0,38); блакитна флуоресцiююча зона, вiдповiдна кислотi кофейнш (Rf =0,82).
На хроматограмi випробовуваного розчину мають виявлятися оранжево-жовта флуоресцшюча зона на рiвнi зони гшерозиду на хроматограмi розчину поргвняння; двi жовто-блакитнi флуоресцiюючi зони ^ =0,46 i Rf =0,51); блакитна флуоресцшюча зона на рiвнi зони кислоти кофейно! на хроматогра-мi розчину порiвняння, вiдповiдна !й за забарвленням; двi оранжевi флуоресцiюючi зони (Rf =0,81 i 0,83); зеленкувато-блакитна флуоресцшюча зона ^ =0,92). Крiм того, на хроматограмi випробовуваного розчину можуть виявлятись також iншi слабкi флуоресцiюючi зони.
Послвдовшсть зон на хроматограмах випробовуваного розчину та розчину порiвняння наведена нижче на рис. 1.
Верхнячасшна пластинки
Кислота кофейни: блахитна флуорес ц енщююча зона Гтерозид: оранжево-жовта флуоресццоюча зона зеленкувато-блаоггад флуоресценцйогоча зона слабка ¿она оранжево! флуаресцеыш! блакнтна флуоресццоюча зона (кислота кофейна) слабка зона оранжево! флуоресцешщ жовто-блаыпна флуоресценщююча зона жовто-блакшна флуоресценщююча зона слнбка оранжево-жовта флуоресццоюча зона (гшерознд)
Розчнн ПОр1ВНЯННЯ Внпробовуваннн розчнн
Рис. 1. Схема хроматограми в умовах щентифгкацд БАР у таблетках з екстрактом кори осики шсля обробки розчином амшоетилового еф1ру дифеншборно! кислоти 1 макроголу 400 при перегляд! в УФ-свил з довжиною
хвил 365 нм
При к1льк1сному визначенн фенолкарбонових кислот у ЛРС ДФУ рекомендуе наступн методи: для ехшаце! блщо!', вузьколисто! 1 пурпурово! корешв, ехшаце! пурпурово! трави, артишоку листя, кропиви листя, мелюи листя - метод ВЕРХ, для подорожника ланцетолистого 1 великого листя, ясена листя, ехшаце! пурпурово! настойки, м'яточника чорного - спек-трофотометрш шсля одержання забарвленого продукту пдроксикоричних кислот з штрит-мол1бденовим реактивом [14]. Поряд !з вказаними фармакопейними методами визначення пдроксикоричних кислот, ви-користовують пряму спектрофотометрш - вим1рю-ють поглинання фенолкарбонових кислот при дов-жиш хвил1 325 нм. Для цього розробляють ввдповвд-ну пробошдготовку, щоб уникнути похибки визначення через поглинання шших клаав БАР [15].
При дослвдженш електронних спектр1в погли-нання спиртового розчину екстракту кори осики ви-явлено, що за ходом кривих свгглопоглинання та по-ложенням максимуму поглинання вони вщповщають кривим свплопоглинання фенолкарбонових кислот (рис. 2, 3).
Оскшьки, при яшсному дослвдженн! екстракту було встановлено наявшсть кислоти кофейно!, то для кшьшсного визначення нами запропоновано перера-хунок вм1сту суми фенолкарбонових кислот на кислоту кофейну.
В електронних спектрах поглинання таблеток з екстрактом кори осики спостернаються крив! свгтло-поглинання, яш за ходом кривих, положенням мак-симум1в 1 мшмум!в аналопчш, як для самого екстра-
кту (рис. 4). Таким чином, наявшсть в електронному спектр! поглинання випробовуваного розчину, отри-маного для вилучення з таблеток, вах максимум1в, характерних для криво! свплопоглинання екстракту, сввдчить про вщсутшсть взаемоди м1ж допомгжними речовинами 1 АФ1, що вказуе на можливють застосу-вання прямо! спектрофотометр!! при визначенш суми фенолкарбонових кислот у розроблених таблетках.
250 300 350 400
Шауе1епдИт (пт)
Рис. 2. Електронш спектри поглинання спиртових
розчишв (95 % (об/об)) стандартних зразк1в фенолкарбонових кислот: кофейно!, розмариново! 1 хлорогеново! у порядку зменшення оптично! у максимум! поглинання (Х1ШК=325±2 нм)
350
Wavelength (nm| Рис. 3. Електронний спектр поглинання спиртового розчину (95 % (об/об)) екстракту кори осики
(^max=322±3 нм)
350
Wavelength (nm) Рис. 4. Електронний спектр поглинання спиртового розчину (95 % (об/об)), отриманого для вилучення з таблеток з екстраком кори осики (Xmax=322±3 нм)
Для кшьшсного визначення суми фенолкарбонових кислот у дослвджуваних таблетках з екстрак-том кори осики запропонована наступна методика.
Методика юльюсного визначення фенолкарбонових кислот в таблетках з екстрактом кори осики.
Випробовуваний розчин. 0,25 г (точна наважка) порошку розтертих таблеток з екстрактом кори осики помщають у мiрну колбу мютшстю 100 мл, додають 70 мл спирту (95 % (об/об)) i витримують на ультразвуковш баш протягом 10 хв, доводять об'ем сумiшi до позначки тим же розчинником, перемшують, да-ють вщстоятися i фшьтрують, вiдкидаючи першi 10 мл фшьтрату.
5,0 мл отриманого розчину помщають у мiрну колбу мiсткiстю 25 мл i доводять об'ем розчину спиртом (95 % (об/об)) до позначки, перемiшують.
Розчин порiвняння. 0,02 г (точна наважка) стандартного зразка кислоти кофейно1' помщають у мь рну колбу мютшстю 100 мл, додають 70 мл спирту (95 % (об/об)) i розчиняють та доводять об'ем розчи-ну до позначки тим же розчинником, перемiшують.
1,0 мл отриманого розчину помщають у мiрну колбу мютшстю 25 мл i доводять об'ем розчину спиртом (95 % (об/об)) до позначки, перемшують.
Компенсацшний розчин. Спирт (95 % (об/об)).
Вимiрюють оптичну густину випробовуваного розчину i розчину порiвняння ввдносно компенсацш-ного розчину в кювеп з товщиною шару 10 мм при довжиш хвилi 325 нм.
Вмют суми фенолкарбонових кислот в мшг-рамах, у перерахунку на середню масу таблетки та на кислоту кофейну, розраховують за формулою:
A ■ m-1000 • b
X =-0-,
A ■ 5 ■ m
де А - оптична густина випробовуваного розчину;
А0 - оптична густина розчину порiвняння;
mo - маса наважки стандартного зразка кислоти кофейно^ г;
m - маса наважки порошку розтертих таблеток, взято1' для аналiзу, г;
b - середня маса таблетки, г.
Виходячи iз вмюту екстракту кори осики в од-нiй таблетцi (0,05 г), результапв попереднiх визна-чень вмюту фенолкарбонових кислот в екстрактi кори осики (6,1±0,2 %), а також, враховуючи результата визначення юльюсного вмюту у розроблених таблетках, нами запропоновано к1льк1сний критерш яко-стi таблеток з екстрактом кори осики по 0,05 г - вмют суми фенолкарбонових кислот у перерахунку на се-редню масу таблетки i кислоту кофейну в межах ввд 2,7 до 3,3 мг.
7. Висновки
На пiдставi сучасних пiдходiв щодо стандарти-зацй' лшарських засобiв рослинного походження, опрацьовано методики вдентифшацп та к1льк1сного визначення АФ1 у таблетках з екстрактом кори осики. 1дентифшацшним критерiем якосл розроблених таблеток з екстрактом кори осики обрано наявнють флавоноïдiв i фенолкарбонових кислот при 1'х вияв-леннi методом ТШХ. Теоретично обгрунтовано i екс-периментально пiдтверджено, що юлькюним крите-рiем якостi розроблених таблеток, виходячи iз вмiсту фенолкарбонових кислот в екстракп кори осики та його вмюту у розроблених таблетках, а також результапв аналiзу таблеток слад обрати вмют фенолкарбо-нових кислот у перерахунку на середню масу таблетки i кислоту кофейну в межах ввд 2,7 до 3,3 мг.
Лггература
1. Медико-демографiчна ситуацш та органiзацiя ме-дично1 допомоги населению у 2010 рощ: тдсумки дшльно-стi системи охорони здоров'я та реалiзацiя Програми еко-иомiчних реформ на 2010-2014 роки «Заможне сустльст-во, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава» [Текст] / тд ред. О. В. Аиiщеика. - К.: МОЗ Украши, 2011. - 104 с.
2. Фадеенко, Г. Д. Место висмута субцитрата в комплексной терапии пациентов с язвенной болезнью, ассоциированной с Helicobacter pylori [Текст] / Г. Д. Фадеенко, Е. В. Колесникова // Сучасна гастроентеролш. - 2015. -№ 1 (81). - С. 37-43.
3. Онишюв, О. I. Маркетингове дослщження вггчиз-няного ринку гастроентеролопчних лжарських засоб1в [Текст] / О. I. Онишюв, М. Б. Васенда // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 1. - С. 79-82.
4. A02 Препараты для лечения кислотозависимых заболеваний [Электронный ресурс]. - Компендиум. - Режим доступа: http://compendium.com.ua/atc/A02
5. Онишюв, О. I. Оптим1защя складу та технологи таблеток екстракту кори осики [Текст] / О. I. Онишкгв // Актуальт питання фармацевтично! i медично! науки та практики. - 2015. - № 1 (17). - С. 40-43.
6. Пат. № 70554 Укра!на, МПК А61К 36/00, А61К 31/00. Таблетований противиразковий лжарський заиб [Текст] / Онишкiв О. I., Грошовий Т. А., Ковальов С. В., Бородша Н. В., Деркач Н. В., Малоштан Л. М.; Тернопшь-ський держ. мед. ушверсит. iм. I. Я. Горбачевського. -u201202204; заявл. 24.02.12; опубл. 11.06.12, Бюл. № 11.
7. Бородша, Н. В. Фармакогностичне вивчення рос-лин роду Populus L. [Текст]: автореф. дисс. ... канд. фарм. наук / Н. В. Бородша. - Кшв, 2007. - 20 с.
8. Пат. 2003054434 Укра!на A61K 36/89, A61K 36/89, A61P 13/12, A61P 23/00, A61P 25/04, A61P 29/00, A61P 31/04. Споаб видшення бюлопчно активних речовин з кори осики, як виявляють антимкробну, репаративну, протизапальну, анальгетичну та дуретичну активтсть [Текст] / Бородь на Н. В., Ковальов В. М., Дикий I. Л., Деркач Н. В., Малоштан Л. М., Волковой В. А.; Нацюнальний фармацевтичний уншер-ситет. - заявл. 19.05.2003; опубл. 15.12.2004, Бюл. № 12.
9. Турецкова, В. Ф. Осина обыкновенная как перспективный источник получения препаратов противоязвенного и противовоспалительного действия [Текст] / В. Ф. Турецкова, И. Ю. Лобанова, С. С. Рассыпнова и др. // Бюлетень сибирской медицины. - 2011. - № 5. - С. 106-111.
10. Талыкова, Н. М. Получение, анализ и устанво-ление антиоксидантной активности отара, настоек и экстракта жидкого из коры осины обыкновенной [Текст] / Н. М. Талыкова, О. А. Екшибарова // Современные наукоемкие технологии. - 2004. - № 6. - С. 31-32.
11. Бородгна, Н. В. Кшьюсне визначення фенольних сполук Populus trémula L. [Текст] / Н. В. Бородша, В. М. Ковальов // Фармаком. - 2004. - № 1. - С. 1-4.
12. Державна Фармакопея Укра!ни. Доповнення 1 [Текст] / Державне п-во "Науково-експертний фармако-пейний центр". - 1-e вид. - Х.: PIPEr, 2004. - 492 с.
13. Державна Фармакопея Укра!ни. Доповнення 2 [Текст] / Державне п-во "Науково-експертний фармако-пейний центр". - 1-е вид. - Х.: ДП НЕФЦ, 2008. - 620 с.
14. Державна Фармакопея Украши. Т. 3 [Текст] / Державне п-во "Украшський науковий фармакопейний центр якостi лжарських засобiв". - 2-е вид. - Х.: ДП НЕФЦ, 2014. - 732 с.
15. Yezerska, O. Quantitative determination of hydroxy-cinnamic acids in chicory root [Text] / O. Yezerska, T. Kaly-nyuk, L. Vronska // ^emistry and Chemical Technology. -2013. - Vol. 7, Issue 3. - P. 247-250.
References
1. Anishchenko, O. V. (Ed.) (2011). Medyko-demo-hrafichna sytuaciia ta orhanizaciia medychnoi dopomohy nase-lenniu u 2010 rotsi: pidsumky diialnosti systemy okhorony zdorovia ta realizatsia Prohramy ekonomichnykh reform na 2010-2014 roky «Zamozhne suspilstvo, konkurentnospromo-zhna ekonomika, efektyvna derzhava» [Medical and demographic situation and organization of medical care for population in 2010: results of the health system activity and the implementation of the program of economic reforms in 20102014 «Prosperous Society, Competitive Economics, Effective State»]. Kyiv: MPH of Ukraine, 104.
2. Fadeenko, G. D., Kolesnikova, E. V. (2015). Mesto vismuta subcitrata v kompleksnoj terapii pacientov s jazvennoj bolezn'ju, associirovannoj s Nelicobacter pylori. Suchasna gas-troenterolija, 1 (81), 37-43.
3. Onyshkiv, O. I., Vasenda, M. B. (2012). Marketyngove doslidzhennja vitchyznjanogo rynku gastroenterologichnyh likars'kyh zasobiv. Farmacevtychnyj chasopys, 1, 79-82.
4. A02 Preparaty dlja lechenija kislotozavisimyh zabo-levanij. Kompendium. Available at: http://compendium.com.ua/ atc/A02
5. Onyshkiv, O. I. (2015). Optymizacija skladu ta tehnologii' tabletok ekstraktu kory osyky. Aktual'ni pytannja farmacevtychnoi' i medychnoi' nauky ta praktyky, 1 (17), 40-43.
6. Onyshkiv, O. I., Groshovyj, T. A., Koval'ov, S. V., Borodina, N. V., Derkach, N. V., Maloshtan, L. M. (2012). Pat. № 70554 Ukrai'na, MPK A61K 36/00, A61K 31/00. Tableto-vanyj protyvyrazkovyj likars'kyj zasib. u201202204; zajavl. 24.02.12; opubl. 11.06.12, Bjul. № 11.
7. Borodina, N. V. (2007). Farmakognostychne vyvchennja roslyn rodu Populus L. Kyiv, 20.
8. Borodina, N. V., Koval'ov, V. M., Dykyj, I. L., Derkach, N. V., Maloshtan, L. M., Volkovoj, V. A. (2004). Pat. 2003054434 Ukrai'na A61K 36/89, A61K 36/89, A61P 13/12, A61P 23/00, A61P 25/04, A61P 29/00, A61P 31/04. Sposib vydilennja biologichno aktyvnyh rechovyn z kory osyky, jaki vyjavljajut' antymikrobnu, reparatyvnu, protyzapal'nu, anal'ge-tychnu ta diuretychnu aktyvnist'. zajavl. 19.05.2003; opubl. 15.12.2004, Bjul. № 12.
9. Tureckova, V. F., Lobanova, I. Ju., Rassypnova, S. S. et. al (2011). Osina obyknovennaja kak perspektivnyj istochnik polu-chenija preparatov protivojazvennogo i protivovospalitel'nogo dejstvija. Bjuleten' sibirskoj mediciny, 5, 106-111.
10. Talykova, N. M., Ekshibarova, O. A. (2004). Polu-chenie, analiz i ustanvolenie antioksidantnoj aktivnosti otara, nastoek i jekstrakta zhidkogo iz kory osiny obyknovennoj. Sov-remennye naukoemkie tehnologii, 6, 31-32.
11. Borodina, N. V., Koval'ov, V. M. (2004). Kil'kisne vyznachennja fenol'nyh spoluk Populus tremula L. Farma-kom, 1, 1-4.
12. Derzhavna Farmakopeja Ukrai'ny. Dopovnennja 1 (2004). Kharkiv: RIREG, 492.
13. Derzhavna Farmakopeja Ukrai'ny. Dopovnennja 2 (2008). Kharkiv: DP NEFC, 620.
14. Derzhavna Farmakopeja Ukrai'ny. Vol. 3 (2014). Kharkiv: DP NEFC, 732.
15. Yezerska, O., Kalynyuk, T., Vronska, L. (2013). Quantitative determination of hydroxycinnamic acids in chicory root. Chemistry and Chemical Technology, 7 (3), 247-250.
Дата надходження рукопису 24.02.2016
Онишкчв Оксана 1вашвна, кандидат фармацевтичних наук, доцент, кафедра фармацп, Навчально-науковий шститут шслядипломно! освiти, ДВНЗ «Тернотльський державний медичний унiверситет iMe-нi I. Я. Горбачевського МОЗ Украши», майдан Вол^ 1, м. Тернопiль, Украша, 46001 E-mail: mojapoczta015@gmail.com
Вронська Людмила В1ктор1вна, кандидат хiмiчних наук, доцент, кафедра фармаци, Навчально-науковий iнститут шслядипломно! освiти, ДВНЗ «Тернотльський державний медичний унiверситет iме-m I. Я. Горбачевського МОЗ Украши», майдан Волi, 1, м. Тернопшь, Укра!на, 46001 E-mail: vronska_liudmyla@ukr.net
Грошовий Тарас Андршович, доктор фармацевтичних наук, професор, завщувач кафедри, кафедра управлшня та економiки фармацii з технолопею лiкiв, ДВНЗ «Тернопiльський державний медичний унь верситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ Укра!ни», майдан Вол^ 1, м. Тернопiль, Укра!на, 46001 E-mail: grochovuy.tern@mail.ru
UDC 547,792:547,856
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.65166
THE SYNTHESIS, COMPUTER PREDICTION OF THE BIOLOGICAL ACTIVITY AND THE ACUTE TOXICITY OF
4-ARYL-5-OXO-4,5-DIHYDRO [1,2,4] TRIAZOLO [4,3-a] QUINAZOLINE-8-CARBOXAMIDES © S. Danylchenko, O. Drushlyak, S. Kovalenko, S. Kovalenko
Aim. The aim of present study was to conduct modelling of the virtual library of 4-aryl-5-oxo-4,5-dihyd-ro[1,2,4]triazolo[4,3-a]quinazoline-8-carboxamides, to determine the most probable biological activity spectrum and the acute toxicity of studied compounds by PASS and GUSAR software, sort out the most perspective substances and develop preparative protocols for their synthesis.
Methods. Using the PASS program computer prediction of the biological activity of 4-aryl-5-oxo-4,5-dihydro[1,2,4]triazolo[4,3-a]quinazoline-8-carboxamides has been performed. Prediction of the acute toxicity has been carried out by the GUSAR software. The structure of the compounds synthesized has been proven by elemental analysis and 1H NMR spectroscopy data.
Results. The synthesis of 4-aryl-5-oxo-4,5-dihydro[1,2,4]triazolo[4,3-a]quinazoline-8-carboxamides has been conducted starting from corresponding methyl 3-aryl-4-oxo-2-thioxo-1,2,3,4-tetrahydroquinazoline-7-carboxy-lates, which were converted into corresponding 3-aryl-2-hydrazino-4-oxo-3,4-dihydroquinazoline-7-carbohy-drazides by treatment with hydrazine hydrate. Heating of these 2-hydrazinoquinazolin-4(3H)-ones with acety-lacetone was resulted in 4-aryl-8-[(3,5-dimethyl-1H-pyrazol-1-yl)carbonyl]-1-methyl[1,2,4]triazolo[4,3-a]qui-nazolin-5(4H)-ones formation. Following substitution of pyrazole moiety by interaction of these compounds with primary amines led to destinated 4-aryl-5-oxo-4,5-dihydro[1,2,4]triazolo[4,3-a]quinazoline-8-carboxamides. The PASS program computer prediction of the biological activity of 4-aryl-5-oxo-4,5-dihydro[1,2,4]triazolo[4,3-a]quinazoline-8-carboxamides has allowed identifying the types of activity of studied compounds and sorting out the leaders with potential antineurotic activity, which are perspective for male reproductive and erectile dysfunction treatment. Prediction of the acute toxicity has been carried out by the GUSAR software, which allowed to refer them to slightly toxic (class 4) or practically nontoxic (class 5) substances.
Conclusions. The obtained compounds are perspective objects for further investigations as slightly toxic (non-toxic) substances with potential antineurotic activity, which are perspective for male reproductive and erectile dysfunction treatment.
Keywords: synthesis, 4-aryl-5-oxo-4,5-dihydro[1,2,4]triazolo[4,3-a]quinazoline-8-carboxamides, computer prediction, biological activity, acute toxicity
Мета. У даному до^дженш було поставлено за мету провести моделювання вiртуальноi бiблiотеки 4-арил-5-оксо-4,5-дигiдро[l,2,4]триазоло[4,3-a]хiназолiн-8-карбоксамiдiв, за допомогою комп'ютерних программ PASS та GUSAR визначити найбшьш ймовiрний спектр бiологiчноi активностi та гостру ток-сичнкть до^джуваних сполук, а також видшити найбшьш перспективн сполуки та розробити препа-ративнi методи 1'х синтезу.
Методи. Комп'ютерне прогнозування бiологiчноi активностi 4-арил-5-оксо-4,5-дигiдро[1,2,4]триазо-ло[4,3-a]хiназолiн-8-карбоксамiдiв проведено за допомогою програми PASS. Комп'ютерне прогнозування гостро'1' токсичностi здшснено за програмним забезпеченням GUSAR. Будову синтезованих сполук доведено за допомогою елементного аналiзу та даних 1H ЯМР спектроскопы.
