ОБґРУНТУВАННЯ УПРАВЛіНСЬКИХ РіШЕНЬ ПіДПРИєМСТВА НА СТАДії ЗРОСТАННЯ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

3. Андрiйченко, Ж. О. Економiчна сутнiсть та змiст категори мотивацп працi у ринкових умовах [Текст] / Ж. О. Андршченко // Вкник ХНУ. — 2003. — № 580 — С. 8—11.

4. Назарова, Г. В. Формування та розвиток людського кашталу корпоративних шдприемств [Текст] / Г. В. Назарова, Н. Л. Гавкалова, Н. С. Маркова. — Х. : Вид. ХНЕУ, 2006. - 240 с.

5. Колот, А. М. Мотиващя персоналу [Текст] / А. М. Колот. — К. : КНЕУ, 2002. -337с.

6. Романовська, А. Б. Коучинг як метод мотиваци високояшсно! пращ персоналу [Текст] / А. Б. Романовська, Л. В. Соколова // Збiрник наукових праць мапстранпв кафедри економiчноl шбернетики та управлшня економiчною безпекою. — Харшв., 2012. — С. 131—137.

7. Маслов, Е. В. Управление персоналом предприятия [Текст] : учеб, пособие / Е. В. Маслов - К. : МАУП, 2008. - 198 с.

8. Малуев, П. А. Управление персоналом / П. А. Малуев, Ю. Е. Мелихов. - М. : Альфа-Пресс, 2005. - 184с.

Аннотация. В настоящее время процесс управления предприятием происходит в тяжелых условиях меняющегося внешнего окружения, которое продуцирует нестабильность внутренней среды, и вызывает неуверенность персонала в своем трудовом будущем. При этих обстоятельствах актуализируется и приобретает практической значимости применение на предприятии ресурсосберегающего подхода в сфере управления персоналом.

Ключевые слова: предприятие, персонал, нестабильность, персонал-сберегающий подход, мотивация.

Summary. Currently, the management company is in the difficult conditions of a changing external environment, which product unstable internal environment, and raises uncertainty about the employment of staff in his future. Under these circumstances, is updated and becomes a practical application of value in the enterprise resource-saving approach in the field of personnel management.

Keywords: enterprise, staff, instability, staff-saving approach to motivation.

Експерт редакцшног колегП к.е.н., доцент УкрДАЗТБоровик Ю.Т.

УДК 354.722:33214

ОБГРУНТУВАННЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ ШДПРИеМСТВА

НА СТАДП ЗРОСТАННЯ

Ткачук О.М., д.е.н., доцент, Назаренко Н.С., к.е.н., асистент (ВТЕУКНТЕУ)

Стаття присвячена питанням економiчного обтрунтування управлтських ршень eidnoeidHü до системы цшей тдприемства на стадИ зростання. Придыено увагу nрoблемi досягнення груповог адаптацИ персоналу до нових цшей та завдань.

Ключовi слова: економiчне обГрунтування, управлшське ршення, цЫц mícíh, зростання тдприемства.

Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Для

будь-якого тдприемства icHye та дie ввдповвдна система цшей, що визначае eKOHOMÍ4Hy, сощальну та iншi сторони його дiяльноcтi.

Система та функци управлшня тдприемства спрямоваш на досягнення поставлених цшей та наближають останне до

виконання власно! мши. В свою чергу, вироблеш на оcновi мши цш та завдання визначають критери обгрунтування управлшських ршень. Саме вони визначають структуру, характер оргашзаци процеав, методи, шструменти управлшня та результати господарсько! дiяльноcтi.

© Ткачук О.М., Назаренко Н.С.

BiciiiiK економжи транспорту i промисловост № 38, 2012

Вироблення оптимальних управлiнських ршень е однieю з основних проблем управлшня пiдприeмством. Найбiльш складним питанням при цьому е обгрунтування управлшських рiшень у вiдповiдностi до системи цшей пiдприемства на стади зростання. Цш та прiоритети таких шдприемств трансформуються саме у вiдповiдностi до цих змш необхiдно приймати ввдповвдш управлiнськi рiшення. Пiдключаються новi методи та шдходи, яш комплексно регулюють систему економiчного обгрунтування управлiнських ршень на пiдприемствi. Виявляеться необхiднiсть формалiзацil цiлей при формуваннi критери'в оцшки ефективностi системи.

Анализ останшх дослiджень i публшацш. На сьогоднi методичному забезпеченню в теори прийняття ршень придiляеться багато уваги з боку як вичизняних, так i шоземних науковцiв. У сучаснiй лiтературi приводиться ряд класифшацш методiв, як1 використовуються при розробщ та обгрунтуваннi управлшських ршень [1- 5].

У працях В. О. Василенко, Р. А. Фатхутдшова значна увага придшяеться використанню пiдходiв в теори прийняття управлшських ршень, [2; 6].

На думку Р. Акоффа, стратепчна поведiнка чико знаходиться пiд впливом цiнностей: „Загальш спостереження та соцiологiчнi дослiдження шдтверджують, що поведiнка не е вшьною вiд впливу цiннiсних орiентацiй; як шдиввди, так i оргашзаци дотримуються визначених тишв стратепчно1 поведiнки. Вони виражають таку перевагу внаслщок визначено! лши поведiнки навiть тодi, якщо це призводить до втрат з точки зору результапв" [7].

На думку М. П. Войнаренка, побудова "дерева цшей" дозволяе керiвниковi чико усвiдомити та сформулювати конкретш завдання будь-яко1 ланки управлшня з урахуванням ступеня !х важливосп та послiдовностi реалiзацil, взаемозв'язку локальних i загальних результатiв [8, с. 17].

Невиршеш ранше частини загальног проблеми. На стади зростання та трансформаци шдприемств можна спостертати кризу координаци. Виникае проблема досягнення необхвдно1 швидкостi групово1 адаптаци до нових цшей, ситуацш, змiни об'екта та предмета ди. Тут справдi стають важливими фундаментальнi знання системного типу, яш дозволяють бачити загальну картину дiяльностi пiдприемства, iнтегруючи його економiчну сторону. Для таких органiзацiй актуальш технологи групового аналiзу та фшансово1

дiагностики проблем, формування цiлей, генераци обгрунтованих рiшень.

Формування цтей статтi (постановка завдання). Мета статп полягае у висвиленш питань економiчного обгрунтування

управлшських ршень у вiдповiдностi до системи цшей шдприемства на стади зростання.

Виклад основного матерiалу

дослiдження. Цшносп та цш керiвництва оргашзащею мають загальний вплив на шдприемство. Саме цiнностi направляють та орiентують керiвникiв на прийняття певних управлшських ршень.

Кiлькiсть i змiст цшей характеризуються високим ступенем динамiчностi. Це зумовлено дiалектикою цшшсно1 орiентацil суб'еклв господарювання пiд впливом зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв, а також актуальшстю цiлей.

Малi та середнi шдприемства поеднують в собi такi переваги, як гнучшсть, динамiзм, пристосування до змш технологш, здатнiсть оперативно створювати та упроваджувати нову технiку та технологш, забезпечення сощально1 стабiльностi, насиченост ринку працi новими робочими мшцями, вiдкритiсть доступу та легкiсть входження до цього сектора економши. Вс цi переваги створюються пiд впливом цшшсних орiентацiй керiвникiв.

Невеликому шдприемству притаманнi соцiальнi джерела активiзацil колективно1 працi, чого не iснуе у великих оргашзащях. Саме в таких шдприемствах проявляеться найбiльша iнiцiативнiсть пращвнишв, динамiзм та пiдприемницький дух, який виражаеться у стосунках людей та внутршньому психологiчному клiматi невеликого

шдприемства.

В невеликих трудових колективах, як правило, дiе проста система комушкацш, i тому донесення шформаци до будь-якого рiвня управлiння дуже спрощене i мае чудовий зворотнiй зв'язок. Тому ви працiвники зазначених шдприемств об'еднаш одним прагненням до виживання та самостшносп, що усувае таш недолiки в роботi пiдприемства, як надлишковий бюрократизм та байдужiсть пращвнишв до загально-визначених цiлей.

Зростаючи, шдприемство втрачае бiльшiсть з вищенаведених переваг, тому необхвдно комплексно вiдновити систему обгрунтування управлшських ршень у вшповвдносп до системи цiлей пiдприемства.

Процес здшснення мши пiдприемства забезпечуеться шляхом формування,

обгрунтування та прийняття управлшських ршень, що е процесом, який пов'язуе основш функци управлiння. Пiдготовка i результати

Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 38, 2012

виконання управлiнських рiшень значною мiрою залежать вiд 4Îtkoctî й обгрунтованост поставлених цiлей, а процедури ïx формування i формулювання повинш вiдповiдати ряду вимог.

Цiкавим е пiдxiд до формування цiлей оргашзаци за групами. В. Iрiков i С. Леонтьев вважають, що цш пiдприемства i критерiï ïx досягнення потрiбно структурувати за п'ятьма групами: ринков^ виробничi (критерiï: обсяг виробництва, показники якосп), фшансово-економiчнi (критери: прибуток, рентабельшсть, фiнансова стiйкiсть, приршт власностi та iн.), соцiальнi цш (критери: рiвень життя працiвникiв, зарплата, сощальна заxищенiсть) та iншi, яш пов'язанi з вирiшенням першочергових задач, що приводять до стратепчно важливих змш, якi повиннi контролюватись керiвництвом верхнього рiвня (тактичнi рiшення, шдняп до рiвня стратеги). Поставленi цш розбиваються на пiдцiлi (завдання), яш ставляться перед пiдроздiлами i службами тдприемства [9].

При вивченш ефективносп дiяльностi пiдприемства доцiльно об'еднати цш в чотири групи: задоволення певних матерiальниx потреб суспiльства, отримання прибутку, шдвищення добробуту колективу пiдприемства i професшний розвиток його працiвникiв, розвиток полиично1', соцiальноï, економiчноï i культурноï атмосфери, внутрiшнього

середовища пiдприемства, загальш i специфiчнi цiлi, пов'язанi з розвитком репону.

У вiдповiдностi до мши та системи цiлей тдприемства складаеться система критерив ефективностi управлшських ршень, яка повинна ввдповвдати вищеперелiченим принципам економiчного аналiзу та планування. Основна цiль вимiрювання критерiю, це прояснення та розумшня стану справ та ситуаци, яка цiкавить керiвника.

Такий системно-критерiальний пiдxiд дозволяе розглядати сукупшсть всix складових елементiв управлшня тдприемством як вiдкритоï системи. На кожному пiдприемствi необxiдно розробляти свою iндивiдуальну систему оптимальних критерiïв для досягнення стратепчних цiлей, найбiльш ефективну i зручну в даних конкретних умовах.

На нашу думку, для шдготовки i ухвалення ршень при визначенш цiлей органiзацiï доцшьно розрiзняти цiлi, як1 повиннi бути досягнуп як результат або бажаний стан системи шляхом ди (рисунок 1).

В процес ухвалення остаточного ршення пiд час вибору найбшьш прийнятного варiанту дiй слiд формулювати як цiлi стану або як цш напряму; умови, якi можна розглядати в якосп цiлей, визначають як цш-обмеження.

Можна розрiзняти двi групи цшей-обмежень: обмеження зверху i обмеження знизу

Прикладом першо1' групи цшей можуть бути обмеження на ресурси. При розглядi друго1' групи цiлей звично говорять про "задовшьне" рiшення, наприклад, мiнiмальне число виробiв кожного виду, як1 потрiбно випустити; критерiï рiшення (оцiнка ршення).

На основi всього вищезазначеного, на рисунку 2 представляемо систему економiчного обгрунтування управлiнськиx рiшень у вщповщносп до цiлей пiдприемства.

Згiдно представлено1' системи, з урахуванням конкретних умов дiяльностi малих (середнix) пiдприемств, що склались вiдповiдно до нових умов господарювання, визначаються цiлi, яких може досягати тдприемство i у вщповщносп до яких можуть прийматись управлшсьш рiшення. За критерiем важливостi i складносп видiляють цiлi першого, другого та третього порядку.

В теперштх ринкових умовах вiдносно невелике тдприемство може досягти позитивних результатiв у вах напрямах дiяльностi лише за умови забезпечення стiйкого фiнансового стану. Це i е першочергова цшь такого пiдприемства.

Другорядними цiлями виступають саме так1: тдвищення науково-теxнiчного рiвня дiяльностi, забезпечення конкурентоспроможностi та максимального обороту продукци, забезпечення ефективного використання ресурсiв пiдприемства.

При досягненнi першо- та другорядних цiлей пiдприемство може задовольняти соцiальнi та культурно-побутовi потреби пращвнишв.

Слiд зазначити, що в цш iерарxiï цiлi мають дуже тiсний взаемозв'язок та результати вщ досягнення однiеï з них безпосередньо впливають на досягнення iншиx. Зазначеш на рисунку 2 функцiональнi тдсистеми вiдображають

iнструментарiй, необxiдний для економiчного обгрунтування управлiнськиx рiшень.

Функцiональнi тдсистеми реалiзують фiнансово-економiчнi методи управлiння та шструментарш щодо економiчного обгрунтування управлшських ршень на тдприемствах. Для ефективного процесу обгрунтування управлiнськиx рiшень необхщно використовувати, перш за все, шформацшне забезпечення.

Особливий вплив на процес економiчного обгрунтування управлiнськиx рiшень здшснюють фiнансово-економiчнi важелi. Кожен з них мае свою характеристику i виконуе визначену функцш. У сво1'й сукупносп цi важелi взаемозалежнi i е собою цшсною системою понять i показнишв, з урахуванням яких здшснюеться пiдготовка та прийняття управлiнськиx ршень.

Вкник економ1ки транспорту i промисловосп № 38, 2012

Цiлi обмеження А

(обмеження на ресурси, шш1 умови)

ЦШ напряму

(бажаний стан системи шляхом впровадження вщповщних дш, або максим1защя прибутку)

Ц1л1 обмеження Б

(план-мш1мум випущенох продукцп, або задовшьне ршення)

Оц1нка критернв

(кшькюна величина)

Використання виробничих потужностей

МЫм1защя соб1вартосп

Збшьшення ефективносп використання роб. часу

Визначення переваг

Прийняття оптимального управлiнського р1шення

Рисунок 1 - Алгоритм ухвалення остаточного ршення тд час вибору найбшьш прийнятного варiанту

дш

Вкник економжи транспорту 1 промисловост1 № 38, 2012

<и h и S и ч

х л

п «

X О

'3

X

е

Рисунок 2 - Елементи системи економiчного обгрунтування управлшських рiшень

Висновки даного до^дження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. На нашу думку, при виборi тдходу до здшснення пропсу формування цiлей на тдприемсга слiд уникати односторонньо1' предметно1' орieнтацiï цiлей. Тому що така орieнтацiя може призвести до втрати об'ективносп та точност формування цiлей.

У будь-якш органiзацiï система цiлей повинна бути гнучкою, динамiчною та тдлягати

постiйномy перегляду та коригуванню y вщповщностп до змiн внyтрiшнiх параметрiв органiзацiï та зовнiшнiх факторiв впливу на процес yправлiння.

У зв'язку з динамiчнiстю стану пiдприeмства, його зростанням, змiнюються самi цiлi та ствтдпорядковатсть, що в концевому результат! об'ективно призводить до перегляду мши.

Вкник eкoнoмiки трaнcпoрту i прoмиcлoвocтi № 38, 2012

Ефекгивнiсть обгрунтування

управлiнського ршення залежить вiд збалансованосп мегод1в, шформащйних джерел з фiнансово-економiчними важелями та щлями пiдприeмства.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. 1змайлова К. В. Сучаснi технологи фiнансового аналiзу : навч. поабник / К. В. 1змайлова. - К. : МАУП, 2003. - 148 с.

2. Минка А. П. Прийняття управлiнських рiшень в умовах ризику i невизначеносп / А. П. Минка // Економша АПК. - 2001. - № 3. - С. 85-90.

3. Фатхутдинов Р. А. Разработка управленческого решения : учебник для вузов / Р. А. Фатхутдинов. - М. : ЗАО «Бизнес-школа «Ител-Синтез», 1998. - 272 с.

4. Шершньова З. £. Стратепчне управлшня / З. £. Шершньова, С. В. Оборська. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 282 с.

5. Юкаева В. С. Управленческие решения : учеб. пособие / В. С. Юкаева. - М. : Издательский дом «Дашков и Ко», 1999. - 292 с.

6. Василенко В. О. Теорiя i практика розробки управлшських ршень : навч. поабник / В. О. Василенко - К. : ЦУЛ, 2002 - 420 с.

7. Акофф Р. Искусство решения проблем : пер. с англ. / Рассел Акофф; пер. с англ. под. ред. Е. К. Масловского. - М. : М^, 1982. - 220 с.

8. Войнаренко М. П. Управлшня матерiально-технiчним забезпеченням (менеджмент постачально-збутових процеав) : навч. поабник / М. П. Войнаренко - Хмельницький : ЗДУ, 2003. - 111 с.

9. Ириков В. Приступаем к стратегическому планированию / В. Ириков, С. Леонтьев // РС W/RE. - 1998. - № 12. - С. 21-23.

Аннотация. В статье рассмотрены проблемы экономического обоснования управленческих решений в соответствии с системой целей предприятия на стадии роста. Уделено внимание вопросам достижения групповой адаптации персонала к новым целям и задачам.

Ключевые слова: экономическое обоснование, управленческие решения, цели, миссия, рост предприятия.

Summary. The problems of economic justification of administrative decisions in accordance with the objectives of the enterprise system at the stage of growth. Paying attention to the achievements of a group of staff to adapt to new goals and objectives.

Keywords: business case, management decisions, goals, mission, growth of the company.

Експертредакцшно'1 колегй' к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.

УДК 338.2: 621

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ УПРАВЛ1ННЯ ЕФЕКТИВН1СТЮ МАШИНОБУД1ВНОГО ШДПРИеМСТВА

Тимофеев В.О.,д.т.н., професор,

Коюда П.М., к.е.н., професор, Соколов О.€., здобувач (ХНУРЕ)

У cmammi розглянутi науково-практичт тдходи щодо управлiння ефективтстю машинобудiвного тдприемства. Надано авторське визначення eK0H0Mi4H0ï категори «ефективтсть», розроблено концептуальну модель управлшня ефективтстю дiяльностi тдприемства. Запропоновано методичний nidxid щодо вибору оцтних показниюв та проведення план-фактного аналгзу.

Ключовi слова: ефективтсть, тдприемство, управлшня, модель, оцшний показник.

Постановка проблеми та и зв'язки з У тепершнш час на зовнштх та внутрштх ринках

науковими та практичними завданнями. У вщбуваються серйозш змши, котр стосуються:

систем светового господарства проведення перезавантаження бiзнесу; перерозподшу сфер

економiчноï даяльносп суб'ектом господарювання впливу серед бiзнесменiв й акцiонерiв; замши

мае за мету забезпечення економiчноï ефективност! власнишв бiзнес-процесiв; змши ï\ бiзнесовоï

© Т^офмв Вкник економжи транспорту i промисловост № 38, 2012

СоколовО.е. 237