CC BY
23
ли; сощальну, завданням яко! е задоволення потреб суспшьного розвитку; со-щально-культурну - спрямовану на задоволення потреб окремого iндивiда.
Лiтература
1. Данилишин Б.М., Куценко В.1., Остаф1йчук Я.В. Сфера та ринок послуг у контекст сощально! модифшацп суспшьства: Монограф1я. - К.: ЗАТ "Кчлава", 2005. - 328 с.
2. Долишний М.И. Социально-экономические проблемы непроизводственной сферы. -К.: Наук. думка, 1984. - 214 с.
3. Зотов В.Н. Разработка стратегии и тактики маркетинговой деятельности вузов на рынке образовательных услуг и научно-технической продукции: Автореф.... канд. экон. наук. -М.: РЭА им. Г.В. Плеханова, 1997. - 21 с.
4. Свдокимова 1.М Сфера послуг за сучасних умов: анал1з 1 прогнозування. - К.: НДЕ1, 1995. - 156 с.
5. Мельник А.Ф. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм розвитку територ1ального комплексу послуг. - Тернопшь: Збруч, 1997. - 252 с.
6. Сагинова О.В. Маркетинг образовательных услуг// Маркетинг в России и за рубежом. -1999, № 1(9). - С. 48-59.
7. Стиглиц Дж. Ю. Экономика государственного сектора. Пер. с англ. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 720 с.
8. Стрижов А.М. Понятие качества образовательной услуги в условиях рыночных отношений// Стандарты и мониторинг в образовании. - 1999, № 3. - С. 47-50.
9. Федорищев О.И., Шуметов В.Г. К вопросу о мониторинге системы высшего профессионального образования// Образование и общество. - 2003, № 6. - С. 42-49.
УДК 372.833.02/03 Ст. викл. Е.1. Костишин - RbsiscbKa державна
фтансова академiя, м. Львiв
ОБГРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В ЕК0Н0М1ЧН01 КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИК1В
Обгрунтовано критерп i piBHi eK0H0Mi4H0i культури старшокласниюв. Розкрито теоретичний змют поняття "компетенщя".
Senior teacher E.I. Kostyshyn - L'viv state financial academy Ground of structural components of economic culture of senior pupils
Substantiation of the criteria and levels of economic culture of senior forms pupils has been presented in the article. Theoretical content of the notion "competence" has been revealed.
Одним i3 стратепчних напрямiв модершзаци системи освгти в Укра1'ш у сучасних умовах визнано виховання людини - культури (О. Бондаревська, I. Зязюн, В. Гриньова та ш. вчеш). Перехщ стагнаци ринковоi економжи, який вимагае глибоких соцiально-економiчних змш у держав^ висувае перед суспшьством важливу педагопчну проблему формування економiчноi культури молодi, ii шдготовки до входження в життя за нових сощально-еконо-мiчних умов, значноi перебудови змiсту та якостi шкiльноi освiти. На розв'язання поставлених завдань спрямовано широке впровадження в школi предме^в економiчного змiсту, проте, як свщчить аналiз практики, забезпе-чення учшв необхiдними знаннями не виршуе проблеми ix пiдготовки до адаптаци у сучасних динамiчниx соцiально-економiчниx умовах. Економiчнi знання бiльшостi випускникiв шкш мають винятково теоретизований харак-
тер, вщрваний вiд реально! дiйсностi, унаслiдок чого молодi люди не можуть протистояти негативним явищам ринково! економiки. Як свщчать реали сьогодення, частина молодi не може бути конкурентоспроможною на ринку пращ через нестачу теоретичних знань i практичних навичок, а також недос-татньо! сформованостi економiчного мислення, вiдсутностi економiчно! куль-тури та низку шших суб'ективних причин.
Економiчна культура як компонент загально! культури особистостi -це проблема, яку сьогодш недостатньо дослiджено.
Економiчна культура як компонент загально! культури е сукупнiстю досягнень в економiчнiй науцi i практицi. Основою економiчно! культури е економiчна свiдомiсть, яка формуеться на основi економiчних знань i досвiду особистостi. Компонентами економiчно! культури е культура працi i культура споживання.
Пiд економiчною свiдомiстю необхщно розумiти усвiдомлення люди-ною реально! картини економiчного життя, економiчних вщносин, власно! дь яльностi в цьому житп, взаемозв'язку мiж економiчною актившстю та рiвнем задоволення особистих та сусшльних потреб. Це поняття мютить i ращональ-ну складову (знання), i емоцiональну (почуття), i зовшшнш вплив, економiч-нi погляди шших людей, значимi для особистостi. Економiчна свiдомiсть е наслiдком пiзнання, безпосереднього вщображення особистiстю економiчних вiдносин i !! ставлення до рiзних явищ економiчного життя сiм,!, школи, сус-пiльства у конкретний перiод. Економiчна свiдомiсть нерозривно пов'язана з мисленням. Проте вони не тотожш i повиннi бути проаналiзованi окремо для того, щоб глибше зрозумiти мехашзм формування економiчних знань.
Складова частина свщомост - це особистi переконання i принципи, якi визначають ставлення до економiчних явищ i закономiрностей, мотиви i потреби людини.
Економiчне мислення - це iнтелектуальна властивють людини, здат-нiсть усвiдомлювати економiчнi поняття, категорi!, теорi!, зiставляти !х iз практикою i орiентуватися в економiчному життi.
Економiчна культура передбачае наявшсть економiчних знань i вмшь. Економiчнi знання - це сукупшсть економiчних теорiй про змiст, характер, властивост матерiальних благ, !х виробництво, обмш, розподiл i споживан-ня, про вплив матерiального життя на розвиток суспшьства.
Економiчнi вмiння - здатшсть людини виконувати економiчну дiяль-нiсть або !! окремi елементи на базi економiчних знань та досв^. До економiч-них умшь та навичок можна зарахувати вмшня i навички економiчного аналiзу процесу i результатiв дiяльностi, економiчного розрахунку, економi!, планування.
Економiчне мислення i свiдомiсть виступають як мотив i настанова вiдповiдно! економiчно! поведiнки. У сво!х дiях i вчинках люди спираються на знання, аналiз економiчно! дiяльностi, досвiд господарювання, передову економiчну практику.
Органiчне злиття економiчно! осв^и i виховання забезпечуе перехiд економiчного мислення i свiдомостi у вщповщш соцiально-психологiчнi якос-тi, у практичш навички економiчно! дiяльностi, пiдвищення культури еконо-мiчно! поведiнки, а отже, збагачення економiчно! культури загалом (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Зв'язок структурних елементiв eKOHOMÎ4HOï культури
Розроблення технологи формування eKOHOMi4HOÏ культури старшок-ласникiв передбачае обгрунтування критерiïв i рiвнiв ïï сформованость Кри-терiï е засобами для оцшки, ознакою для судження, певною нормою згiдно з якою можна встановити рiвнi сформованостi певних якостей.
В ушверсальному енциклопедичному словнику дано визначення поняття "критерш" - критерш, принцип, який визначае споЫб визнання чогось з позицiï присутност^ вiдсутностi чи ступеня наявностi певних характеристик, якостей, мiрило чогось.
Доцшьшше в основу дiагностики результатiв процесу формування економiчноï культури старшокласникiв покласти поняття "ключових компе-тенцiй" старшокласника. Це поняття грунтуеться на досягненш визначеного рiвня компетентностi старшокласникiв. Компетенцш у багатьох словниках тлумачать як здiбнiсть, умiння, якiсть або стан перебування компетентним, тобто таким, що мае необхщт квалiфiкацiйнi вмiння i знання [15].
У бшьшост словниюв поняття "компетентнiсть" i "компетенцiя" ото-тожнюеться. Проте, деякi сучаснi дослщники диференцiюють цi поняття. Так, М. Бапева вважае, що компетенцiя - це знання та вмшня у певних галу-зях життедiяльностi, а компетентшсть - реальна демонстрацiя цих знань та вщповщних умiнь у конкретнш дiяльностi [1].
У психолого-педагопчних дослiдженнях учених свiту виробляються шляхи, методи i конкретш методики формування компетентноï особистостi.
У захiдноевропейських моделях компетентност закцентовано увагу на таких якостях, як умшня самостiйно знаходити шляхи виршення комплек-сних задач, самостшно оволодiвати новими знаннями, умшнями, навичками; здатнiсть до гармонiйного спшкування, умiння поводитися у колективi. Аме-риканська модель компетентного працiвника окреслюе ту частину шдивщу-ально-психологiчних якостей, до яких входять самостiйнiсть, дисциплшова-нiсть, комунiкативнiсть, потреба у саморозвитку.
Шд компетентнiстю людини розумiють спещально структурованi на-бори знань, умшь, навичок i уявлень, якi набуваються у процесi навчання та дають змогу людинi визначати, iдентифiкувати i розв'язувати, незалежно вiд контексту (вщ ситуацiï), проблеми, характернi для певноï сфери дiяльностi.
Аналiз лiтературних джерел дають змогу визначити систему ключових компетенцш економiчноï культури старшокласниюв як узагальнеш еко-номiчнi знання, умшня i навички, спещальш штелектуальш здiбностi i якостi, а також моральш принципи та цiннiснi норми особистост^ якi необхiднi стар-шокласникам - майбутнiм фахiвцям для адаптаци у сучасному економiчному середовищi i продуктивноï економiчноï i професiйно-орiентованоï дiяльностi, адекватноï факторам культурного простору Украши. Згiдно з цим визначен-ням, ключовi компетенцiï ЕК старшокласникiв можна диференщювати за
трьома напрямками: ключовi компетенци когнiтивного компоненту ЕК, клю-човi компетенци iнтелектуального компоненту ЕК та ключовi компоненти цшшсного компоненту ЕК, якi через функцюнальш цiнностi загальнолюдсь-ко! культури, а також комушкативно!, шформацшно1 культури та культури споживання, становитимуть основу системи дiагностики рiвня сформованостi компонентiв економiчноl культури старшокласникiв.
Когнiтивний компонент ЕК складаеться iз узагальнених економiчних знань, умшь, навичок.
Багато уваги вивченню ролi економiчних знань в економiчному вихо-ваннi старшокласникiв придiляють вггчизнят вченi: В. Лагутiн, А. Ншмчук,
0. Падалка, I. Прокопенко, I. Смолюк, М. Фiцула, О. Шпак та ш. Економiчна освiта у навчальному процесi, на думку бшьшосп вчених, е одним iз основних шляхiв формування економiчноl культури [11]. "Сьогодш вже чiтко постали новi вимоги до системи економiчноl шдготовки спещалюта. Вiдчуваеться на-гальна потреба у принципово нових знаннях фахiвця, посилюеться важливiсть моральних i свггоглядних якостей його особистостi," - шдкреслюе В. Лагутiн [8]. Академiк I. Прокопенко зазначае, що вивчення економiчноl теори сприяе становленню освiченого громадянина й патрюта Украши, професiонала, фор-муванню свщомо1 економiчноl поведiнки в тих чи шших ситуацiях [10].
Формування ЕК старшокласниюв повиннi базуватися на:
• поглиблент економ1чних знань учтв старшой школи будь-якого профшю;
• на усввдомлент основних закотв ринкового господарювання;
• розумшш та пщтримщ економшо-культурних процес1в сучасного розвитку Украши.
Б. Теплов зазначае, що створення системи знань та формування умш-ня володгги ними е необхщною умовою продуктивно: роботи мислення i розвитку розуму [14]. Будь-який навчальний предмет, бiльш того, кожна тема, можуть i повиннi бути використаними для розвитку мислення. Ю. Самарiн умовами розвитку мислення називае формування зв'язюв мiж знаннями [13].
За основу визначення поняття "економiчнi знання" можна погодитись з визначенням, яке наведено групою авторiв А. Нiсiмчуком, О. Падалкою,
1. Смолюком, О. Шпаком. Економiчнi знання - це узагальнеш соцiально-еко-номiчнi знання як система фундаментально-наукових та загальнолюдських фактiв, законiв, явищ соцiально-економiчного середовища, якi засвоюються через глибоке !х осмислення i усвiдомлення та пiдтверджуються нормативами соцiально-економiчноl поведшки [11].
Вiдзначимо ще одну властивють формування когнiтивного компоненту ЕК. На погляд АХ Дзундзи, "цшком припустимою е наявнiсть рiзних ви-мог до рiвня засвоення знань. Деяю знання можуть бути засвоеними на рiвнi iдентифiкацil, а деяю - обов'язково на репродуктивному рiвнi. Окремi знання повиннi бути засвоеш на ще вищому рiвнi - продуктивному" [5].
Процес нагромадження узагальнених економiчних знань старшоклас-никiв мае характерну властивють, яка разом iз своею основною функцiею -освггньою, виконуе також розвиваючу i виховну функци. Розвиваюча функцiя знань спрямована на формування розумово1 активностi, на розвиток штелекту, а на його основ^ нового економiчного мислення школярiв. Виховна функцiя
узагальнених економiчних знань виявляеться через формування у старшок-ласникiв прагнення до усвщомлення своеï ролi у суспшьств^ спроможностi адекватно оцiнювати соцiально важливi фактори, готовностi дотримуватися правових, економiчних, етичних норм, якi визначають ставлення суб'екта еко-номiчноï дiяльностi до суспшьства, природи, людини.
Важливим мехашзмом формування когнiтивного компоненту ЕК стар-шокласникiв е безпосередня, доступна ï^ економiчна дiяльнiсть. Коли молодь залучена до цiеï дiяльностi - це дае ш змогу вiдчути специфiку проблем господарювання, формуе защкавлешсть у результатах своеï дiяльностi. Вели-ке значення для пiдвищення рiвня економiчних знань мае органiзацiя вироб-ничоï практики, яка охоплювала б завдання ознайомлення учшв iз принципами оргашзаци економiчноï дiяльностi шдприемства, створення факторiв кор-поративноï культури, побудови системи комушкацп тощо (обчислювального центру, хiмiчноï фабрики, науково-дослiдницького шституту, школи тощо).
Ще одним важелем у формуванш потреби в узагальнених економiч-них знаннях, умiннях i навичках е залучення старшокласникiв до рiзноманiт-них форм громадськоï дiяльностi. На жаль, останнiм часом способiв, форм i можливостей цього стае дедалi менше.
Отже, когнiтивнi ключовi компетенцiï економiчноï культури можуть ефективно формуватися тшьки за умови залучення старшокласниюв у самос-тiйну, активну навчальну дiяльнiсть. Тобто, успiх процесу формування когш-тивного компонента ЕК старшокласниюв залежить не тiльки вщ рiвня нав-чального, iнформацiйного особистiсно-орiентованого середовища, але й вiд характеру взаемоди учнiв з цим середовищем. Цей характер буде визначатися особистими, економiчними i професiйними потребами старшокласниюв, за-гальним рiвнем засвоення економiчних i орiентованих знань, реальною мате-рiально-технiчною, iнформацiйною базою навчання (наявшстю навчальноï, методичноï, iнформацiйноï лiтератури, техшчних засобiв навчання тощо).
Наведена вище характеристика когнiтивного компоненту ЕК дае змогу визначити чотири рiвнi сформованост ключових компетенцiй когнiтивноï складовоï економiчноï культури (засвоення узагальнених, суспшьно-значи-мих економiчних знань): iдентифiкацiйний, репродуктивний, продуктивний та системно-творчий. Найвищий рiвень (системно-творчий) характеризуеться високою пiзнавальною актившстю i внутрiшньою мотивацiею до набуття економiчних знань. Розвиненiсть цих характеристик системно-творчого рiвня сформованостi когнiтивного компоненту ЕК мае дуже велике практичне значення, бо вони формують у старшокласниюв спроможшсть оцшювати важли-вi фактори професiйноï дiяльностi, шдвишують прагнення до усвiдомлення власноï економiчноï ролi у суспiльствi.
У сучасних умовах розвитку економiчних вiдносин рiзко зростають вимоги до продуктивностi мислення випускниюв середнiх навчальних закла-дiв. Ця розумова якiсть означае здатшсть до постановки нестандартних проблем, пошуку нових розв'язань в умовах реформування, економiчних, соцiаль-них, культурних засад розвитку суспшьства, спроможшсть робити штелекту-альш вiдкриття в умовах невизначеност^ якi не випливають безпосередньо iз
вже юнуючих знань, а "виробляти" hobï знання. Нашстотшша ознака продук-тивностi мислення старшокласника - його спрямованiсть на виршення нестан-дартних проблем, на вщкритгя нових знань, пiдвищення ступеня узагальнення i абстрагування ознак, шдвищення рiвня усвiдомленостi результатiв власно1 ро-зумово1 дiяльностi, що забезпечуе широту застосування нових знань, самоконтроль, корекщю розв'язань.
Така якiсть мислення, як самостшшсть, вимагае вiд учня неабияких зусиль у подоланш трудношдв. У цьому процесi одночасно виробляеться на-полегливiсть у досягненнi мети i доведенш до кiнця чи iншоï роботи. При цьому розвиваеться смшивють у пошуках i захист власних поглядiв, власно-го свгтогляду, оскiльки цей свiтогляд не е нав'язаним ззовнi, вiн - продукт власних зусиль. Самостшшсть мислення формуеться у навчальному процес шд час розв'язання задач проблемного характеру, що сприяе розвитковi твор-чих можливостей учнiв. Творчiсть молодi може зростати тшьки на грунт са-мостiйного мислення. Саме творчiсть е тим прикладом прояву самостшного мислення, що приводить до розв'язання нових i важливих задач не тшьки для шдивща, але для всього суспшьства.
Головнi якостi мислення (гнучюсть, глибина, системнiсть, самостiйнiсть, продуктивнiсть тощо) виявляються легше тода, коли вщношення до знань, що набуваються, мае позитивне емоцшне забарвлення, коли у процес мислення ви-являеться защкавлешсть проблемою, ïï рiшенням i наслщками самого рiшення. Ця зацiкавленiсть може мати тимчасовий характер чи може бути показником стшкого штересу, допитливост! Розвиваючи якост мислення, наприклад через опанування якимось навчальним предметом, можна значно швидше виробити у старшокласниюв глибокий штерес до цього предмета, допитливють стосовно предметних дослщжень, шж за допомогою шших метод!в i засоб!в [6].
Отже, до системи ключових компетенцш штелектуального компоненту ЕК як показниюв сформованост економ!чного мислення старшокласниюв необхщно вщнести систему узагальнених сощально-економ!чних знань, комплекс розумових операцш i прийом!в навчальноï роботи та якост мислення -глибину, цшеспрямовашсть, самоусвщомлешсть, гнучюсть, актившсть, напо-легливють, критичнють, сугестивнють, плановють, компромюнють, продуктив-шсть, лоочшсть, науковють мислення, що проявляються шд час розв'язання навчальних задач або наукових проблем.
Умовою формування ключових компетенцш штелектуального компонента ЕК старшокласниюв е, поряд глибоким оволодшням узагальненими економ!чними знаннями, умшнями i навичками, озброення старшокласниюв цшсною системою операцш розумовоï д!яльност i комплексом прийом!в навчальноï роботи. Показником сформованост ключових компетенцш еконо-м!чного мислення старшокласниюв е р!вень опанування системою економ!ч-них знань, сформовашсть системи розумових операцш i прийом!в навчально1' роботи, а також р!вень розвитку таких якостей мислення, як глибина, гнучюсть, критичшсть, актившсть, наполегливють, цшеспрямовашсть, самостшшсть i самоусвщомлешсть, лопчшсть тощо.
Наведемо структуру ключових компетенцш штелектуального компоненту економ!чного мислення старшокласниюв (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Структура ключових компетенцш ттелектуального компоненту ЕК
Сформовашсть ключових компетенцш економiчного мислення до-цiльно розглядати як необхщну умову - конкурентоспроможност фахiвця на ринку працi; готовност ставити й розв'язувати дослiдницькi проблеми; роз-витку й застосування фундаментальних математичних, статистичних й iнших природничих дослщжень у системi економiчно! шдготовки. Головною метою вищо! освiти стае не тшьки вивчення основ класичних фундаментальних наук, а загальний штелектуальний розвиток - формування у старшокласниюв у процесi навчання якостей мислення, що необхiднi для повноцшного функць онування людини у сучасному суспшьств^ для динамiчно! адаптацi! особи в умовах реформування економжи Укра!ни.
Цiннiсний компонент е функцiональною складовою економiчно! куль-тури, оскiльки формування системи цшностей особистостi - це не тшьки гу-манiстичне спрямування сучасних освггшх процесiв, а й передумова реаль-них економiчних, сощальних, полiтичних перетворень Укра!нсько! держави. Функцюнальна складова ЕК, у певному сенш, - це явище вищого порядку вщносно системотвiрних складових економiчно! культури.
Цштсна сфера особистостi е вищим щаблем штелектуально-морально-го розвитку людини, гармошею !! iдеалiв iз загальнолюдськими цiнностями та високоморальними вчинками, яю грунтуються на потребi служити суспшьству та прогресу, постiйному прагненнi до самовдосконалення та самореалiзацi!. Дослiдженню особливостей сфери загальнолюдських цiнностей культури присвячено багато праць учених: соцiологiв, педагопв, фiлософiв, психологiв.
Система загальнолюдських цшностей суспшьства фiксуе його внут-ршню еднiсть i нацiонально-iсторичну цiлiснiсть. При цьому зрушення, якi вiдбуваються у культурних орiентацiях, обумовлюють змiни у сощально-еко-номiчних i культурно-етнiчних процесах, динамжу суспiльного розвитку сус-пшьства загалом i особистостi зокрема.
Розвиток системи загальнолюдських культурних цшностей суспшьства i окремо! особистостi глибоко взаемозалежш, оскiльки цiлiсне особистiс-не становлення суб'екта культури вiдбуваеться: по-перше, на певнiй духовно-
змiстовнiй основ^ створенiй у суспiльствi; по-друге, - у конкретному сощо-культурному середовищд та, зокрема, в умовах сформованоï у суспiльствi системи освiти.
О. Вишневський конструюе цшсну систему цшностей, яка охоплюе ушверсальш загальнолюдськi щнносл: доброту, правду, гiднiсть, красу, муд-рiсть тощо; нацiональнi цiнностi: патрютизм, нацiональну гiднiсть, iсторичну пам'ять; громадянськ цiнностi: прагнення до свободи особистост^ обов'язки перед спiвгромадянами, соцiальну гармошю, правову свiдомiсть; родиннi цiнностi [2]. Е. Зеер видшяе у цьому контекст креативнiсть, контактнiсть, самоконтроль, самостшшсть [7].
В. Загвязинський, Ш. Амонашвiлi, А. Заюрова зараховують до загальнолюдських цшностей любов, праведшсть, доброту, вiру. Новими цiнностями вони називають iнформацiйну культуру, поважливе ставлення до власностi, тд-приемливють, толерантнiсть. На думку цих учених, сутнiсть реальних загальнолюдських цшностей у глибокому розумшш "екологiчних, валеолопчних i мо-ральних проблем i цшностей, у ^дуванш вiдповiдним iмперативам" [3].
Аналiзу форм i методiв виховання моральних цiнностей i громадсь^' свiдомостi у рiзних видах дiяльностi присвячено дослiдження багатьох сучас-них учених педагопв (М. Антонець, Н. Бордовська, В. Лозова, В. Мацюк, А. Реан, М. Фщула та багато ш.). В. Лозова та Г. Троцко розкривають змют основних понять, в яких закршлено загальнолюдськ моральш норми: добро, обов'язок, совють, честь, гiднiсть, щастя [9]. М. Фщула особливу увагу придь ляе формуванню у молодi нацiональноï свiдомостi та самосвiдомостi, що пе-редбачае виховання шанобливостi до рiдноï землi, свого народу, нацiональноï ютори i культури, вiдчуття своеï причетност до розбудови нацiональноï дер-жавност [12].
Засобами морального виховання М. Фщула називае: залучення молодi до практичних справ розбудови державност^ правдиве висв^лення питань ю-торiï культури та освгги народу, iсторичнi дослщження невiдомих сторiнок украïнськоï культурноï спадщини, вивчення бойових традицiй та героïчних сторiнок iсторiï Збройних сил Украши, формування етнiчного самоусвщом-лення (глибоке опанування рщною мовою, вивчення ютори i рiдноï мюцевос-тi), прищеплення почуття нацiональноï, расовоï, конфесiйноï толерантности виховання поваги до неписаних закошв лицарськоï честi (любов до батьюв, вiрнiсть у коханнi й дружбу пiклування про слабших, шляхетне ставлення до жшки, додержання народних традицш, розвиток власних фiзичних i духов-них сил, волi тощо) [12].
Особливе мюце у пiдсистемi загальнолюдських цшностей, насщають, займають валеологiчнi щнност та норми. У роздiлi VI (п. 12) "Нацiональноï доктрини розвитку освгги" наголошуеться: "В усiх ланках системи освгги шляхом використання засобiв фiзичного виховання та фiзкультурно-оздоров-чоï роботи закладаються основи для забезпечення i розвитку фiзичного, пси-хiчного, соцiального та духовного здоров'я кожного члена суспшьства." Формування ключових компетенцш уЫх компонентiв ЕК передбачае зростання обсяпв i iнтенсивностi навчальноï та дослiдницькоï дiяльностi старшокласни-
юв, обумовлюе висок! вимоги до 1'хнього ф!зичного розвитку. Усе бшьш вщ-чуваеться потреба у пiдвишеннi розумово1' i ф!зично1' працездатностi, р!вня функцюнальних можливостей органiзму, продуктивност розумово1' пращ школяр!в. У сучасних умовах розвитку можливостей комп'ютерних шформа-цшних комушкацш старшокласникам доводиться сприймати й обробляти ве-личезну юльюсть ново1' шформаци. Значною м!рою на сприйнятт шформаци позначаеться стан здоров'я наших учшв. Сучасна молодь, на жаль, вважае здоров'я далеко не найважлившим у житт! Завдання вчител!в - допомогти учням змолоду тзнати свш оргашзм i вм!ти шдтримувати його належним чином, розвинути якост валеолопчно1" культури.
Належне використання валеолопчних знань i умшь, навичок оргашза-ци здорового способу життя сприяе розвитков! у старшокласниюв таких ключових компетенцш штелектуального компоненту ЕК як цшеспрямовашсть, наполегливють i актившсть. Наполегливють е дуже важливою для досягнен-ня усшх!в у навчанш, у майбутнш економ!чнш д!яльность З наполегливютю тюно пов'язана готовшсть розв'язувати задачу, що вимагае велико1' напруги розуму, цшеспрямованость Наполегливють i спрямовашсть з усшхом можуть бути розвинутими у процес валеолопчного виховання учшв. Наприклад, активна ф!зична д!яльшсть безумовно вимагае вщ старшокласниюв зосере-дження уваги, наполегливосл, активного вибору мети i способ!в дш, без яких неможливе виховання справжнього фах!вця.
Отже, ключов! компетенци ЕК старшокласниюв необхщно диференщ-ювати за трьома напрямками: ключов! компетенци когнитивного компоненту ЕК та ключов! компетенци штелектуального компоненту ЕК, як! разом щн-ностями комун!кативно1', корпоративно:', !нформац!йно1' культури та культури споживання, становлять систему д!агностики р!вня сформованост компонен-т!в економiчноï культури старшокласниюв.
Сформувати ключов! компетенцiï когнитивного компоненту ЕК можна через шдвищення продуктивного та системно-творчого р!вня засвоення узагальнених економ!чних знань; формування внутрiшньоï мотивацiï оволодшня узагальненими економ!чними знаннями, умшнями, навичками; шдвищення р!вня пiзнавальноï активност старшокласниюв; формування умшь i навичок роботи з шформащею; розвиток самостшност^ шщативност^ творчост у процес оволодшня узагальненими економ!чними знаннями, умшнями, навичками. Ефектившсть формування когштивного компоненту ЕК забезпе-чуеться такими умовами: наявшстю навчального, шформацшного, науково-методичного середовища; неперервшстю впливу на р!вень засвоення узагальнених економ!чних знань; досконалютю способ!в i засоб!в впровадження процесу формування когштивного компоненту ЕК старшокласниюв у нав-чальнш, науково-дослщницьюй та громадсьюй робот!; конструювання змюту когштивного компоненту ЕК.
Формування штелектуального компоненту ЕК старшокласниюв (розвиток операцш та якостей мислення) у навчальнш робот! найтюшшим чином пов'язане з! створенням системи прийом!в навчальноï д!яльност сощально-економiчноï спрямованост!, навички застосування ix у практичнш д!яльность
Лiтература
1. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. - М.: Наука, 1973. - 270 с.
2. Вишневський О.1. На тернистому шляху до себе// Рщна школа. - 1995, № 5. - С. 12.
3. Дзундза А.И. К вопросу о межпредметных связях курса// Дискретная математика: Матер. Всеукрашсько! конф. Алгебра!чш методи дискретно! математики. - Луганськ. - 2002.
4. Дзундза А.1. Культура споживання: Навч.-метод. пос. - Донецьк: Норд Комп'ютер, 2001. - 198 с.
5. Дзундза А.1. Корпоративна культура: Навч.-метод. пос. - Донецьк: Норд Комп'ютер, 2003. - 172 с.
6. Дзундза А.1. Формування системи загально-дидактичних i спещальних розумових операцш як умова розвитку соцiоекономiчного мислення студентiв ВНЗ// Педагогiка i психо-логiя формування творчо! особистосп: проблеми i пошуки: Зб. наук. пр. - Ктв-ЗапорГжжя. -2003, вип. 26. - С. 263-271.
7. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 206 с.
8. Камишанченко О.М. Змст шкшьно! економГчно! освгги// Напрями наукових дослiджень кафедри педагогики: Зб. наук. праць/ За ред. В.1. Лозово!. - Харюв: ХДПУ, 1997. - С. 134-137.
9. Концепщя базово! математично! освГти в Укра!ш. - К.: МО Укра!ни, 1н-т системних дослiджень освГти. - 1993. - 31 с.
10. Лозова В.1. Цшюний тдхщ до формування тзнавально! активностi школярГв/ Харк. держ. пед. ун-т ¡м. Г.С. Сковороди. - 2-е вид., доп. - Харюв: Вид-во "ОВС", 2000. - 164 с.
11. Лозова В.1., Золотухша С.Т., Гриньова В.М. проблема активГзацГ! тзнавально! дь яльност студентГв при вивчент психолого-педагопчних дисциплГн// Вища i середня педагогична освГта: Республ. наук.-метод. зб. - К.: Вища шк. - 1989, вип. 14. - С. 63-68.
12. Прокопенко 1.Ф., Свдок1мов В.1. Педагогична технология. Навч. пос. - Харюв: Основа, 1995. - 374 с.
13. Психология. Сб. Под ред. Ковалева А.Г., Степанова А. А. Шабалина С.Н. - М.: Просвещение, 1966. - 451 с.
14. Соколова Г.Н. Экономическая социология. - Мн.: Выш. шк., 1998. - 368 с.
15. Payne J., Bettman J., Johnson E. Adaptive strategy selection in decision making// Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, Cognition. - 1988. - V.14, № 3. - Р. 534-552.
УДК 630*5 Доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
лт. редактор В.В. Дудок - НЛТУ Украти, м. Лье1в
АНДР1Й П'ЯСЕЦЬКИЙ - НАУКОВЕЦЬ I ГРОМАДЯНИН (ДО 65-Р1ЧЧЯ В1Д ДНЯ ЗАГИБЕЛ1)
Описано життевий шлях i проаналiзовано науковий доробок визначного укра-!нського лiсiвника Андрiя П'ясецького (1909-1942). Висв^лено основш напрямки його дослщжень, вказано на доцшьшсть вшанування його iменi на найвищому державному рiвнi.
Assoc. prof. M.P. Horoshko; literary editor V.V. Dudok - NUFWT of Ukraine, L'viv Andriy Pjasetsky - scientific and citizen (to 65-years from the day of death)
This article consider course of life and analysed the research activities of famous Ukrainian silviculturist Andriy Pjasetsky (1909-1942). It is describe main directions of research, show in necessity of perpetuation his name on highest state level.
1меш Андр1я П'ясецького, проскриповане за радянських чаЫв, дос не пошановано надежно в Укра1ш. Учений, полгтичний та громадський д1яч, Mi-шстр лшв в уряд1 Ярослава Стецька, вш загинув вщ фашистсько! кул1 у 33-р1чному вщ1 шсля виснажливого кшькамюячного ув'язнення. Видана того ж
