CC BY
34
4. Коломiець А. М. Теоретичт та методичнi основи формування шформацшно! культури майбутнього вчителя початкових клаив: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / А. М. Коломiець. - К., 2008. - 32 с.
5. Морзе Н. В. Основи методично1 тдготовки вчителя шформатики: монографiя / Н. В. Морзе. - К.: Курс, 2003. - 372 с.
6. Пышкало A. M. Методическая система обучения геометрии в начальной школе: автор. доклад по монографии «Методика обучения геометрии в начальных классах», представ. на соиск. уч. степени д-ра пед. наук / A. M. Пышкало. - М., 1975. - 39 с.
7. Смирнова-Трибульская Е. Н. Основы формирования информатических компетентностей в области дистанционного обучения: монография / Е. Н. Смирнова-Трибульская. - Херсон: Айлант, 2007. -704 с.
8. Стваковський О. В. Теорiя i практика використання шформацшних технологш у процеи тдготовки студенлв математичних спещальностей: монографiя / О. В. Спшаковський. - Херсон: Айлант, 2003. - 228 с.
9. Шиман О. I. Формування основ шформацшно! культури майбуттх учителiв початково! школи: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. I. Шиман. - К., 2005. - 194 с.
10. Яшанов С. М. Теоретико-методичш засади системи шформативно! тдготовки майбуттх учителiв трудового навчання: дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.04 / С. М. Яшанов. - К., 2010. - 529 с.
УДК: 371.132:37.011.31
З. I. УДИЧ
ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО ОРГАШЗАЦИ САМОВИХОВАННЯ УЧН1В СТАРШИХ КЛАС1В
Обгрунтовано Heo6xidHicmb тдготовки майбуттх учителiв до оргатзащ самовиховання старшокласниюв. Окреслено функцн вчителя-наставника учтв старших клаЫв у самовиховант. Визначено та охарактеризовано визначальш елементи в структурi готовностi майбуттх учителiв оргатзовувати самовиховне середовище для старшокласниюв: критерй, компоненти, показники та рiвнi.
Ключовi слова: наставник, старшокласник, самовиховання.
З. И. УДЫЧ
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К ОРГАНИЗАЦИИ САМОВОСПИТАНИЯ УЧЕНИКОВ СТАРШИХ КЛАССОВ
Обоснована необходимость подготовки будущих учителей к организации самовоспитания старшеклассников. Обусловлены функции учителя-наставника учащихся старших классов в самовоспитании. Определены и охарактеризованы основные элементы структуры готовности будущих учителей к организации среды для самовоспитания старшеклассников: критерии, компоненты, показатели и уровни.
Ключевые слова: наставник, старшеклассник, самовоспитание.
Z. I. UDYCH
THE FUTURE TEACHERS' PREPARATION TO THE ORGANIZATION OF SENIOR PUPILS' SELF-EDUCATION
The necessity of future teachers' preparation to the organization of senior pupils' self-education is depicted. The functions of teacher-mentor of senior pupils in self-education are described. The determinant elements in the future teachers' structure of readiness to organize a self-educational environment for the senior pupils are defined and characterized: criteria, components, indices and levels.
Keywords: mentor, senior pupil, self-education.
Проблема особистосп вчителя та його готовносп здшснювати професшну дiяльнiсть ввд чаив Стародавнього свгту i до сьогодення завжди була актуальною. Шдтвердженням ще! тези
слугують численнi працi фшософ^в, психологiв, педагогiв, лiтераторiв i сучасш науковi дослiдження. I це не випадково, адже саме вчитель ввдграе чи не вирiшальну роль у формуванш особистосл школяра.
Наразi вщбуваеться переорieнтацiя навчально-виховних завдань сучасно! школи. У формуваннi особистостi школяра перевага надаеться розвитку у нього здатносп до самовдосконалення через самоосвiту та самовиховання, становления стшко! позитивно! мотиваци здiйснювати цей процес впродовж життя. В контекст вирiшения ще! проблеми висуваються i новi вимоги до сучасного вчителя. Органiзовуючи самовиховання школярiв, вчитель мае бути здатним створювати вiдповiдне середовище, залучати учнiв до цього процесу, надавати ефективну психолого-педагопчну пiдтримку тощо. Звiдси випливае необхвдшсть перегляду системи пiдготовки майбутнiх учителiв, зокрема, 11 результату: !х готовносп органiзовувати самовиховання учнiв.
Оск1льки домшантною проблемою нашого дослiджения е тдготовка вчителя до оргашзацп самовиховання старшокласнишв, було здiйснено аналiз змiсту та результапв наукових дослiджень, як1 стосуються особистосп вчителя, його готовност до виховно! роботи, зокрема до взаемодп з учиями старших класiв. Узагальнюючи працi вiтчизияних авторов останнiх рошв, визначаемо основнi напрями наукових до^джень, серед яких: рiзнi аспекти тдготовки майбутнiх учителiв (I. Богданова, Н. Денисова, О. Дубасенюк, Я. Ючук, Н. Клокар, Л. Мiльто, К. Пасько, Г. Сагач, О. Семеног, С. Сисоева, Н. Якса та ш.); формування особистосп майбутнього вчителя (О. Абдулша, I. Зязюн, Ж. Ковалiв, О. Кучерявий, М. Лещенко, Л. Малаканова, О. Мороз, I. Прокопенко, Т. Сидоренко, Ю. Соловйова,
0.Солодухша, Ю. Тодорцева, Л. Хомич та iн.); психологiчний аспект формування готовност до професшно! дiяльностi (Г. Балл, Г. Костюк, С. Мшерян, В. Моляко, П. Перепелиця, Н. Прядко, М. Смульсон та ш.); пiдготовка до виховно! дiяльностi (Ю. Бардашевська, Г. Троцко,
A. Шевченко, Н. Яремчук та iн.); готовшсть здiйснювати рiзнi напрямки виховно! роботи в школi (Л. Бродська, А. Велика, Т. Гуменникова, Н. Молодиченко, Н. Савчак, М. Свiржевський,
1. Чорна та ш.); готовнiсть до здшснення окремих напрямiв вихования старшокласнишв (Л. Аристова, Г. Баталiна, Ю. Болотiна, С. Совгiра, Ю. Завалевський, В. Загрева, С. Замашна, Н. Зацетна, В. Iвашковський, С. Кириленко, О. Кириченко, В. Коваль, О. Кошолап, Л. Коршна, Л. Михайлова, Л. Нечипорук, Р. Петронговський, Д. Попова, С. Рашидова, О. Рудша, М. Рудь, О. Сапожнiк, Ю. Стежко, С. Шандрук та ш.); рiзнi аспекти пiдготовки до виховно! роботи iз старшокласниками (Л. Бшас, Г. Корчова, I. Мачуська, С. Немченко, Ю. Пелех,
B. Тернопшьська, Н. Тимощук, Т. Цюман, Р. Шулигша, В. Ягоднiкова, I. Ящук та iн.).
Аналiз змiсту праць з означено! тематики свiдчить про достатнш рiвень розкриття проблеми тдготовки майбуттх учителiв до педагогiчно! даяльност! Однак з-помiж вивчених праць не виявлено дослiдження, присвяченого пiдготовцi учш^в-наставниюв старшокласнишв у самовихованнi, зокрема, нез'ясованим залишаеться питания структури ввдповвдио! готовносп. Зважаючи на актуальнiсть теми дослвдження i не достатию наукову обгрунтоватсть !! вирiшения, метою статтi е визначення та характеристика основних елемеипв структури готовносп майбутнiх учител^в до оргашзацп самовиховання старшокласнишв.
У процес виконания професiйних обов'язк1в вчитель виконуе чимало ролей, серед яких: ствробиник; помiчник; компетентний консультант-унiверсал; тренер; особистий радиик; вчитель життя; науковий керiвник iндивiдуального проекту; менеджер; партнер у плануванш, аналiзi й оцiнцi навчання; спiврозмовник; органiзатор навчания; органiзатор учшня; посередник м1ж дитиною, учшвським колективом загалом та засобами iнформацi!; кер^вник групи; координатор; фасилiтатор [1]. Шд час органiзацi! самовиховання старшокласник1в вчитель ввдграе роль наставника, який, кр1м сво!х професiйних обов'язк1в щодо навчання i виховання школярiв, здiйсиюе педагопчну д1яльн1сть, спрямоваиу на створення позитивного самовиховного середовища в учшвському колектив!, залучення !х до самовиховання, формування в них необхщних ум1нь, навичок i мотиваци для самовдосконалення й надання ефективно! психолого-педагопчно! п1дтримки, допомоги у здшснент контролю за досягненнями у цьому процеа [2, с. 134].
Готовшсть майбутнього вчителя до оргашзацп самовиховання старшокласнишв визначаеться його ввдповвдшстю певним критерiям. Необхiдно зазначити, що, виокремлюючи критерп, ми враховували те, що вони, за визначенням Ю. Сурмiна, е ознаками ютинносп, на основ1 яких проводиться оцшка, пiзнания, управлiния, оптимiзацiя тощо [3].
На основi аналiзу процесу самовиховання, пiдготовки вчителя до оргашзацп самовиховного процесу старшокласник1в у структурi готовностi вчителя здiйснювати наставництво учшв у самовихованнi визначаемо так1 критерп: мотивацiйний, теоретичний, дiяльнiсний. 1х виокремлено з урахування основних функцiй учителя-наставника:
• психогтетчна - встановлюе довiрливий контакт з вихованцями, здiйснюе зняття психiчних напружень в учнiвському колективц
• гностична - здiйснюе вивчення окремих учнiв i класiв, аналiзуе власний досвiд i досвiд колег з метою його узагальнення i перенесения ефективних методiв, форм i прийомiв у практику свое! роботи з оргашзацп самовиховання учшв,займаеться самоосвиою i самовихованням свое! особистостi;
• конструктивна - плануе структуру оргашзацп самовиховання учшв, обирае найбiльш ефективш методи заохочення для здiйснения цього процесу;
• комуткативна - встановлюе взаемини учителя з учнями, колегами, батьками та громадсьшстю, що дае змогу враховувати i задовольняти потреби та штереси учнiв у самовиховант;
• тформацшна - знайомить учшв з шформащею, яка стосуеться самовиховання;
• розвиваюча - розвивае в учшв вольовi якостi, логiчне мислення, вмiния об'ективно оцiнювати свою особиспсть та застосовувати прийоми i методи самовиховання;
• мобшзацшна - мобшзуе учшв на виконання програми самовиховання, спрямовуе на досягнення поставлено! мети самовдосконалення;
• оргатзацшна - здшснюе планування i координацш самовиховного процесу учшв; встановлюе зв'язки iз шшльним колективом, батьками, громадськ1стю, спецiалiстами шших професiй, допомагае на етапi первинного самовиховання; веде необхвдну документацiю, забезпечуе узгодженiсть в робот учшвського, вчительського та батьшвського колективiв;
• консультативна - надае учням i батькам консультацп та здiйснюе педагогiчну тдтримку у процесi самовиховання старшокласник1в [4, с. 127-128].
В поеднант пропоноват критери дозволяють ощнити внутрiшню готовтсть, прагнення вчителя допомагати старшокласникам у самовиховант, обсяг знань, необхвдних для цього, i сформований комплекс особистих якостей, а також умшь та навичок. Змiст кожного з них розкривають компоненти: мотивацiйний, орiентацiйний, цштсний (мотивацшний критерш); когнiтивний, розвивальний, комушкативний (теоретичний критерш); креативний, комушкативний, регулятивний (дгяльтсний критерш). Отже, компоненти е складовими критерilв ^ вiдповiдно, передбачають урахування певних показникш, як1 визначаемо як ознаки компоненпв.
Мотивацшний компонент готовностi до оргашзацп самовиховання старшокласниюв виражае усвiдомлене ставлення вчителя до проблеми залучення учшв до самовиховання i прагнення виконувати роль наставника у цьому процесс надання !м квалiфiковано! психолого-педагопчно! пiдтримки. Мотивацiя особистостi педагога зумовлена його професшними iнтересами, цiннiсними орiентацiями, iдеалами. Вона виявляеться як у всш його професiйнiй життедiяльностi, так i в окремих педагогiчних ситуащях, визначае його сприйняття зовнiшнiх подш i логiку поведiнки. Позитивну мотивацш педагога до iнновацiйноl дiяльностi, виконання функцш наставника засвiдчуе задоволення таких його особиспсних i професiйних потреб, як створення i застосування нового, шдвищення педагогiчно! майстерностi, подолання професшних труднощ1в [5, с. 179]. Завдяки правильно сформованiй мотивацi! у педагога переважае впевнешсть у сво1х силах, прагнення наполегливо i до шнця доводити розпочату справу, здатнiсть вшьно керувати своею поведiнкою та поведшкою iнших. Вiн одночасно демонструе професшну працездатнiсть, активнiсть i саморегулювання, урiвноваженiсть, витримку й силу волi.
Орieнтацшний компонент - це професшш орiентацп, основою яких е професiйна етика, професшно-педагопчш iдеали, погляди, принципи, переконання, готовнiсть дiяти вiдповiдно до них. Ядром орiентацiйного компонента е цшшсш орiентацi! особистост1, глибина професiйно-педагопчного свiтогляду. До його основних структурних одиниць вiдносяться узагальненi професiйнi знання, погляди, переконання, принципи i готовшсть дiяти в критичних ситуацiях ввдповвдно до них.
Цттсний компонент передбачае ст1йку ц1нн1сну орiентацiю вчителя у взаемодп 1з учиями. Пропонуемо под1л цшностей та ц1нн1сних орiентацiй вчителя ввдповвдно до !хньо! актуальностi та значущосп щодо:
• особистостi вихованця - чуйшсть, р1вн1сть, терпимiсть, спрямованiсть, ввдповвдальшсть, в1рн1сть, толерантнiсть, прояв дов1ри та ш.;
• особистостi вчителя - духовшсть, акуратнiсть, рацiональнiсть, принципов1сть, вимоглиысть, сумл1нн1сть, непримиреннiсть до вад, тверда воля, ретельшсть, скромн1сть, уважнiсть, пдшсть, здоров'я та 1н.;
• педагогiчного стлкування - щирють, вiдвертiсть, врiвноваженiсть, чеснiсть, iстина, правда, доброта, дружба, тактовшсть та 1н.;
• професшних якостей - освiченiсть, широта погляд1в, розвиток, творч1сть, працелюбнiсть, любов до дией та 1н.;
• оргатзаци самовиховання старшокласнитв - шдив^альшсть, сшвробиництво, гуманiзм, безкориснiсть, наступнiсть, цiлеспрямованiсть, природоввдповвднють, посл1довн1сть, безперервнiсть та 1н. [6, с. 58].
Когнтивний компонент включае поиятшну та операцiйну складовi, завдяки яким визначаеться сукупн1сть знань вчителя про суть i специфiку самовиховного процесу, його органiзацiю у шкшьному середовищi, а також комплекс умшь та навичок, необхiдних для залучення учн1в старших клаив до самовиховання i надания !м ефективно! психолого-педагогiчно! п1дтримки. Його характеризують обсяг знань (ширина, глибина, системшсть), стиль мислення, сформованiсть ум1нь i навичок педагога.
До основних умшь, як1 впливають на результат професшно! виховно! роботи, в1дносять гностичн1, проектувальнi, конструктивна комунiкативнi, органiзаторськi, оц1нн1 та прикладш. На !х основ1 пропонуемо розглядати основш ум1ния, якими мае володии вчитель, виконуючи роль наставника у самовихованш:
- гностичн - вмшня аналiзувати лiтературу, р1зн1 соцiально-педагогiчнi концепцп, дослiджувати об'ект, процес i результат власно! працi; аналiзувати педагогiчну ситуащю та !! вплив на розвиток i формувания осо6истост1; вивчати шдив^альш та в1ков1 осо6ливост1 старшокласнишв; об'ективно сприймати та аналiзувати соцiальнi поди життя вихованцiв, !х поведiнку, причини та мотиви вчинк1в;
- проектувальш - вмшня формувати ц1л1, систему завдань сощально-виховно! роботи, прогнозувати програму iндивiдуального розвитку учия, формувати вдеал його розвитку; моделювати форми та методи залучення старшокласнишв до самовиховання, можлив1 педагогiчнi ситуацИ, моделi поведшки учн1в i способи впливу на них; передбачати труднощ1 у здшсненш педагогiчно! п1дтримки учн1в старших клаив i пiдбирати оптимальнi варiанти !х уникнення чи подолання;
- конструктивн - вм1ния реалiзовувати поставленнi ц1л1; добирати продуктивн1 форми, методи та прийоми спiвпрацi 1з старшокласниками у проце^ !х самовиховання; визначати мету та планувати засоби удосконалення власно! д1яльност1;
- комуткативн - вмшня встановлювати доц1льн1, максимально до6розичлив1 стосунки 1з старшокласниками; проявляти педагогiчних такт, душевну чутлив1сть, делшатшсть, терпимiсть, милосердя у взаемодИ з учиями; управляти сво!ми емоцiйними станами за будь-яких обставин;
- оргатзаторсью - вмшня формувати розвинений учшвський колектив; органiзовувати колективне самовиховання класу; сприяти виконанню учнем визначено! програми самовиховання; розвивати в нього органiзаторськi та лiдерськi зд16ност1; залучати необхвдш ресурси для створения ефективного самовиховного середовища школяр1в;
- оцтн - вмшня ощнювати результати надания психолого-педагопчно! п1дтримки учиям у самовихованнi; контролювати власнi дц, псих1чний стан, поведшку, професiйнi стосунки та осо6ист1 досягнення старшокласник^в у самовдосконаленнi;
- прикладн - володшня технiкою малювания, виразного декламування художн1х творив, гри на музичних iнструментах, технiчними навичками, зайняття спортом. На основ1 осо6ист1сних досягнень в р1зних сферах вчитель мае можливють д1литися досв1дом самовдосконалення.
Визначальними показниками сформованосл когштивного компонента roTOBHOCTi е: метoдoлoгiчнi знання (вмiння сприймати дiйснiсть з позицш системного шдходу, сфoрмoванiсть загальнонаукових категорш); загальнoтеoретичнi й методичн знання (знання принцишв i метoдiв педагoгiчнoгo до^дження, вoлoдiння конкретними дoслiдницькими вмiннями); умiння успiшнo застосовувати iннoвацiйнi педагoгiчнi технологи (гностичш, прoектувальнi, кoнструктивнi, oрганiзацiйнi, комушкативш); позитивний педагoгiчний дoсвiд [5, с. 180].
Розвивальний компонент пропонуемо визначати як здатшсть педагога до саморуху, oсoбистiснoгo i прoфесiйнoгo самовиховання, його прагнення до досконалосп у виховнш рoбoтi з учнями старших клаав, здiйснення систематичного самoаналiзу, самoпiзнання, ощнювання результатiв дiяльнoстi з метою коригування, вдосконалення виконання функдiй наставника учшв старших клаив. Цей критерiй спрямований на лiквiдацiю суперечностей мiж сучасними суспшьними вимогами до рoлi вчителя та його нешдготовлешсть до виконання нових обов'язюв, запитами учнiв i можливостями вчителя; забезпечуе процес адаптаци вчителя до змiн у виховних прюритетах школи на oснoвi самоосв^и та самовдосконалення.
Комушкативний компонент охоплюе загальнi та специфiчнi кoмунiкативнi умiння, як1 дають змогу успiшнo налагоджувати контакт iз старшокласником, об'ективно аналiзувати його внутрiшнi стани, керувати ситуащею взаемoдiï з ним, застосувати конструктивш стратегiï пoведiнки у кoнфлiктних ситуащях; культуру мовлення; експресивнi умiння, що забезпечують адекватний висловлюванням мiмiкo-пантoмiмiчний супроввд; перцептивнo-рефлексивнi умiння, кoтрi забезпечують можливють проникнення у внутрiшнiй свiт школяра по спшкуванню та рoзумiнню самого себе; дoмiнуюче застосування oрганiзуючих впливiв у взаемoдiï з людьми (пoрiвнянo з oцiнюючими i, особливо, дисциплiнуючими) [7].
Креативний компонент готовносп до oрганiзацiï самовиховного процесу старшокласниюв реалiзуеться завдяки oригiнальнoму вирiшенню педагопчних завдань, в iмпрoвiзацiï, експрoмтi. Педагопчна креативнiсть виявляеться у: вмiннi сприймати й нестандартно вирiшувати прoфесiйнi проблеми, використовуючи найбiльш oптимальнi засоби, устшно взаемoдiяти з оточенням, особливо за нестандартних ситуацш, втiлюваних у спроможност створювати oригiнальнi продукти, як1 мають особислсну й сoцiальну значущiсть; здатносп до створення нового; нетрадицiйнoму пiдхoдi до oрганiзацiï навчально-виховного процесу; вмшш творчо вирiшувати будь-як1 професшш проблеми, взаемoдiяти з вихованцями, колегами, батьками дией; умiннi розвивати креатившсть дiтей, що виявлялося б у 1'х пoведiнцi, яка ставала би нормою 1'хнього життя [7].
Серед особливостей творчо1' oсoбистoстi вчителя ввдзначаються: вiдхилення вiд шаблону; оригшальнють; iнiцiативнiсть; напoлегливiсть; висока самooрганiзацiя; працездатшсть; потреба в iнтелектуальнiй працi; високий рiвень вимогливостц гoтoвнiсть до ризику; iмпульсивнiсть; незалежнiсть суджень; нерiвнoмiрнiсть усшх1в при вивченнi рiзних навчальних предмелв; почуття гумору, самoбутнiсть, пiзнавальна «дотошшсть»; не сприймання на вiру, критичний погляд на речi, як1 вважають «священними»; смiливiсть уявлення та мислення; oсoбливoстi мoтивацiï: творча oсoбистiсть знаходить задоволення не стiльки у досягненш мети твoрчoстi, ск1льки у процеа твoрчoстi [8, с. 125-126].
Регулятивний компонент готовносп вчителя забезпечуе усввдомлення ним сво1'х дiй, пoчуттiв, мoтивiв, становища та дoцiльну видoзмiну власно1' дiяльнoстi вiдпoвiднo до вимог ситуаци, тобто забезпечуе дoстатнiй рiвень саморегуляци [9, с. 8]. Виконання обов'язюв наставника старшокласник1в у самoвихoваннi покладае на вчителя додаткове навантаження -часове та емоцшне, вимагае ввд нього залучення додаткових особистих ресурив. Тому нехтування цим компонентом зумовлюе нездатшсть вчителя адаптовуватися до нових умов пращ, долати життевi та професшш кризи, його потрапляння тд вплив прoфесiйнo-емoцiйнoгo вигорання та стресу, «прoфесiйних хвороб».
Всi цi компоненти об'еднують групи показник1в, за якими oцiнюють бiльш детально гoтoвнiсть педагога здшснювати роботу спрямовану на оргашзацш самовиховання старшокласник1в (розроблено 48 показнишв).
До гoтoвнoстi майбутнього учителя здшснювати оргашзацш самовиховання старшокласниюв ввдносимо також рiвнi сфoрмoванoстi (високий, середнiй, низький), як1 е умовним пoдiлoм його здатносп майбутнього вчителя здiйснювати той чи шший обсяг роботи щодо залучення, здiйснення педагoгiчнoгo стимулювання та надання вiдпoвiднoï педагoгiчнoï
пiдтримки. Вони характеризують готовшсть, стiйкiсть, систематичнiсть, активнiсть вчителя у залученш учнiв до самовиховання i визначаютъ ступiнъ та величину якосп, досягнуто! в процесi формування наставника учшв у самовихованнi.
Високий рiвень властивий педагогу, котрий систематично i цiлеспрямовано органiзовуe самовиховання школярiв на основi виховних iнновацiй, створюючи ввдповвдш умови в учнiвсъкому колективi, залучаючи до цъого процесу батък1в, педагопчний колектив, громадсък1 iнститути. Такий вчителъ досягае основно! мети у вихованш: формування всебiчно розвинено! особистостi з об'ективною самооцiнкою i сталою потребою у самовихованш та самоосвiтi. У нъого сформований позитивний iмiдж наставника, який пiдкрiплюетъся визнанням оточення його значущосп у вихованнi пiдростаючого поколшня.
Середнш рiвень властивий вчителевi, який володiе грунтовними знаннями щодо процесу самовиховання школярiв i управлiння ним, усввдомлюе необхiднiстъ залучення учшв до самовиховання, стае довiреною особою у самовихованш учшв i поетапно реалiзовуе цей процес, створюючи вiдповiднi умови, враховуючи рiвень розвитку та шдивщуальт особливостi кожного учня, психологiчний ктмат у класi i школi.
Низький рiвень характерний для вчителя, який не володае чи володiе фрагментарно шформащею, знаннями щодо самовиховання, а також методикою оргашзацп самовиховання учшв, не здшснюе систематично i цшеспрямовано органiзацiю самовиховання старшокласник1в, не створюе ввдповвдних умов, не усвiдомлюе необхвдшсть залучення учшв до самовиховання. Вш нездатний стати довiреною особою учня у його самовихованш, оскшьки в нъого ввдсутня не лише мотиващя, а й вiдповiднi знання та вмшня органiзовувати цей процес.
Охарактеризуемо рiвнi готовностi вчителя здiйснювати наставництво у сферi самовиховання старшокласник1в за визначеними компонентами (табл.1).
Таблиця 1
Характеристика рiвнiв готовностi вчителя до оргашзацп самовиховання старшокласниюв
Мвш Компоненти Характеристика
1 2 3
Високий Мотивацшний Стайю та рiзнобiчнi мотиви здшснення оргашзацп самовиховання старшокласниюв (гносеолопчш, емоцшш, моралънi й iн.), прагнення вдосконалити процес залучення учн1в до самовдосконалення.
Орieнтацiйний У будъ-яких педагогiчних ситуащях педагог швидко приймае найбiлъш оптимальш варiанти !х вирiшення, якi грунтуються на педагогiчному та етичному кодексах; систематично здшснюе аналiз вiдповiдностi свого професшного р1вня вимогам суспiлъства ^ за потреби, його корегуе.
Цттсний Педагог е ноием високих моралъних щнностей; у взаемодil iз вихованцями опираетъся на вде! гуманiзму; проявляе високу вщповвдалъшстъ за розвиток учнiв; готовий дiяти в iнтересах дитини за будъ-яких обставин; веде здоровий та моралъний спомб життя; намагаетъся протидiяти злу, насилъству, несправедливостi, антигуманним проявам.
Когттивний Повна прошформовашстъ, глибок! психолого-педагогiчнi знання в питаннях самовиховання, володiння методикою та великим спектром прийомiв залучення до цъого процесу старшокласниюв, надання педагогiчноl пiдтримки, створення самовиховного середовища в учнiвсъкому колективi.
Розвивальний Систематичне професшне та особистiсне зростання вчителя шляхом самоосвгги та самовиховання вiдповiдно до педагопчного iдеалу та свiтогляду; прагнення досягнути устху у формуваннi професшного iмiджу.
Комуткативний Дозволяе здiйснювати творчий шдхвд до професiйноl дiялъностi, що спрямований на вдосконалення та рацiоналiзацiю; комушкащя за допомогою iнформацiйних i комушкацшних технологiй вiдбуваетъся постiйно i не тшъки в межах професiйноl дiяльностi, а й з метою самоосвiти.
Креативний Побудова вие! дiяльностi щодо оргашзацп самовиховання старшокласникiв на основi нестандартных рiшень; застосування нетипових пiдходiв у залученш учнiв до самовиховання; творчий характер взаемостосунюв з вихованцями; постшний пошук оптимальних варiантiв виконання функцш наставника школярiв.
Регулятивний Здатнiсть вчителя до емпатп, об'ективного розцiнювання власних емоцш, психiчних станiв, вiдчуттiв; вияв витримки, самовладання у будь-яких ситуацiях, стшкосп до зовнiшнiх впливiв, активно! адаптацп до рiзних умов професшно! дiяльностi; вмiння педагога оперативно i оптимально реагувати на вплив внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв.
Мотивацшний Переважання окремих мотивiв залучення учнiв до самовиховання i надання ефективно! педагопчно! пiдтримки, прагнення вдосконалення в питаннях самовиховного процесу школярiв.
Орieнтацiйний Орiентацiя вчителя у професшнш дiяльностi на виконання основних вимог навчально-виховного процесу, його спроби здшснювати виховання пiдростаючого поколiння вiдповiдно до вимог суспшьства.
Цттсний Вчитель володiе достатшми знаннями про стосунки в системi «вчитель - учень»; в робота опираеться на основш цшносп та моральнi принципи взаемодй iз старшокласниками, колегами, батьками; усвiдомлюе цшшсш орiентацil педагопчно! професп.
Середнш Когттивний Часткова пошформовашсть, задовiльне володiння теоретичними положеннями щодо оргашзацп самовиховання старшокласник1в, володiння основними прийомами в сферi самовиховання, взаемодй iз учнями.
Розвивальний Здiйснення особистiсного розвитку вщповвдно до вимог суспiльства, змш в освiтянськiй галузi; поступове самовдосконалення шляхом накопичення позитивного досвiду, самоосвгги та самовиховання.
Комуткативний Впровадження нестандартних ршень в оргашзацп самовиховання старшокласникiв; формування творчих взаемостосункiв iз пiдопiчними; обрання найбiльш оптимальних варiантiв вирiшення професшних завдань.
Креативний Переважання у дiяльностi наставника нестандартних виршень педагогiчних ситуацiй та завдань; творчий шдхвд у взаемодй iз старшокласниками.
Регулятивний У вчителя сформоваш основнi вмiння i навички саморегуляцй у професiйнiй дiяльностi, як1 вш застосовуе з метою контролю та коригування свого внутрiшнього стану.
Мотивацшний Слабке мотивування органiзацil самовиховання старшокласникiв, ввдсутшсть прагнення виконувати функцil наставника у цьому процеи, незацiкавленiсть новою дiяльнiстю у системi виховання пiдростаючого поколшня, байдужiсть, а iнодi негативне ставлення до дiяльностi, що пов'язана з роботою наставника.
>к а Орieнтацiйний У педагопчнш дiяльностi вчитель орiентуеться лише на власну вигоду, не вбачае потреби у самовдосконаленш, не зважае на вимоги суспшьства щодо випускник1в шкiл.
к ■г * Цттсний Поведшка вчителя не завжди вiдповiдае цшшсним орiентацiям педагогiчноl професil; проявляються прагнення уникати ситуацш, якi передбачають прояв моральних якостей, нестшюсть морально-цiннiсних переконань
Когттивний Слабка пошформовашсть, фрагментальш чи застарiвши знання щодо реалiзацil завдання залучення школярiв до самовиховання, знання окремих необхщних для цього процесу методичних прийомiв.
Розвивальний Епiзодичне самовдосконалення за вимогою, в основi якого, переважно, лежить не потреба у розвитку, а намiр уникнути певних санкцiй чи негативш для вчителя наслiдкiв або отримати якусь винагороду (просування по кар'ер^ отримання квалiфiкацil тощо).
Комуткативний Професшно важливi якосп, пов'язаш з використанням шформацшних i комушкацшних технологш, е обмеженими щоденною професшною дшльшстю i е стшким алгоритмом дш. Комунiкацiя за допомогою iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй вщбуваеться тiлъки за особливо! потреби.
Креативний Втшення нестандартних iдей у педагогiчну дiяльнiсть лише час вiд часу, застосування ранiше вже впроваджуванi та перевiренi варiанти вирiшення професiйних завданъ та ситуацш.
Регулятивний У вчителя не сформоваш навички або вiдсутне бажання здшснювати саморегуляцiю, котра сприяе продуктивнiй педагопчнш дiялъностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Савченко Т. Т. Система продуктивного навчання у дзеркалi практики проведення специфiчних дисциплш: доповiдъ / Т. Т. Савченко // Учителъсъкий журнал. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.teacherjournal.com.ua
2. Удич З. I. Дефшщя «наставник» в контексп розв'язання проблеми оргашзацп самовиховання старшокласниюв / З. I. Удич // Науковi записки Вшницъкого державного педагопчного унiверситету iменi Михайла Коцюбинсъкого. Серiя: Педагогiка i психологiя. - Вип. 31 / редкол.:
B. I. Шахов (голова) та ш. - Вiнниця: ТОВ фiрма «Планер», 2010. - С. 130-135.
3. Сурмш Ю. П. Майстерня вченого: пiдручник для науковця / Ю. П. Сурмiн. - К.: Навч.-метод. центр «Консорщум з удосконалення менеджмент - освiти в Украш», 2006. - 302 с.
4. Удич З. I. Психолого-педагопчна тдготовка майбутнiх учителiв до оргашзацп самовиховання старшокласниюв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Зоряна Iгорiвна Удич. - Ки!в, 2011. - 212 с.
5. Дичювсъка I. М. Ьновацшш педагогiчнi технологи: навч. поЫбник / Iлона Микола!вна Дичкiвсъка. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
6. Мендрух Ю. Структура комушкативно! компетентностi фахiвця юридичного профiлю / Ю. Мендюх // Вкник Лъвiвсъкого унiверситету. Серiя: Педагогiчна. - 2009. - Вип. 25. - Ч. 4. -
C. 57-63.
7. Дунаева О.М. Формування педагопчно! креативносл майбутшх учителгв у процесi професшно! пiдготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. М. Дунаева. - Вшниця, 2008. - 20 с. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://avtoreferat.net/content/view/7578/52/
8. Сисоева С.О. Основи педагопчно! творчосп: тдручник / С. О. Сисоева. - К.: Мшетум, 2006. - 344 с.
9. Сеньовська Н. Л. Основи професшно! саморегуляци вчителя: метод. рекомендаци для студенттв вищих пед. навч. заклад1в / Н. Л. Сеньовська / за ред. В. М. Чайки. - Тернопшь: ТНПУ, 2007. - 72 с.
УДК 37.035.3
А. М. Б1ЛИНСЬКИЙ
ТВОРЧЕ ОСВГГНЬО-ШФОРМАЦШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСП ВЧИТЕЛЯ
Висвтлюються способы мотиваци, умови та шляхи створення творчого тформацтно-освтнього середовища у педагогiчному вищому навчальному закладi, а також вплив тформа^йних технологт (1Т) на фаховий розвиток особистостi вчителя.
Ключовi слова: творчiсть, тформацтно-освтне середовище, тформацтт технологи, розвиток особистостi вчителя.
А. Н. БИЛИНСКИЙ
ТВОРЧЕСКАЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНО-ИНФОРМАЦИОННАЯ СРЕДА КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ УЧИТЕЛЯ
Освещаются способы мотивации, условия и пути создания творческой информационно-образовательной среды в педагогическом высшем учебном заведении, а также влияние информационных технологий (ИТ) на творческое развитие личности учителя.
