CC BY
15
УДК 616.62-003.7-084.001.76:364.12
0.3. Децик, ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМ1В
ДБ. Соломчак УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФ1ЛАКТИКИ
ТА МЕТАФ1ЛАКТИКИ СЕЧОКАМ'ЯНО? ХВОРОБИ НА П1ДСТАВ1 С0Ц1АЛБН0-ЕК0Н0М1ЧН01 ХАРАКТЕРИСТИКИ ХВОРИХ
ДВНЗ «1вано-Франтвський нацюнальний медичний утверситет» МОЗ Украти
вул. Галицъка, 2,1вано-Франк1вськ, 76018, Украта
Ivano-Frankivsk National Medical University
Halytska Str., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine
e-mail: [email protected]
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: сечокам 'яна хвороба, соц1ально-економ1чн1 детермтанти, профтактика, метафшактика Key words: urolithiasis, social and economic determinants, prevention, metaphylaxis
Реферат. Обоснование направлений усовершенствования профилактики и метафилактики мочекаменной болезни на основании социально-экономической характеристики больных. Децик О.З., Соломчак Д.Б. С целью определения направлении улучшения профилактики и метафилактики мочекаменной болезни провели ретроспективное эпидемиологическое исследование репрезентативной выборки 443 больных (основная группа, из них 403 без рецидивов и 40 с рецидивами) и 203 больных с другой, преимущественно острой, урологической патологией (контрольная группа). Установлено, что мочекаменная болезнь поражает преимущественно трудоспособных лиц (75%). С возрастом растет распространенность патологии (OR = 3,93; 95% CI = 1,64-9,44) и ее рецидивирующего течения (2,44; 1,21-4,93), которое встречается у 10-20% больных старше 40 лет. Доказано, что социально-экономическое бремя болезни усиливается при рецидивах камнеобразования вследствие возрастания у таких больных шансов низкого благосостояния (3,43; 1,77-6,65), незанятости (2,26; 1,14-4,45) и инвалидизации (3,93; 1,64-9,44). Сделан вывод о необходимости улучшения профилактических, в первую очередь метафилактических, технологий путем распределения обязанностей между врачами-урологами и семейными врачами.
Abstract. Justification of urolithiasis prevention and metaphylaxis improvement on the basis of socio-economic characteristics of patients. Detsyk O.Z., Solomchak D.B. In order to determine the directions of urolithiasis prevention and metaphylaxis improvement there was conducted a retrospective epidemiological study of a representative sample of443 patients (study group, 403 - without and 40 - with recurrences) and 203 patients with other, mainly acute urological pathology (control group). It was established that urolithiasis affects mainly people of the working age (75%). Prevalence of pathology increases with age (OR=3.93; 95% CI=1.64-9.44), as well as recurrences formation (2.44; 1.21-4.93) occurring in 10-20% of patients with urolithiasis older than 40 years. It was proved that social and economic burden of the disease increases with recurrent stone formation due to the increase of low well-being (3.43; 1.77-6.65), unemployment (2.26; 1.14-4.45) and disability (3.93; 1.64-9.44). Conclusion is drawn on the need of improving prevention, first of all metaphylaxis, technologies, by sharing of responsibilities between urologists and family doctors.
Сечокам'яна хвороба (СКХ) - одне з най-поширешших (теля запальних неспециф1чних захворювань нирок та сечових шлях1в) уролопч-них захворювань [1] I за прогнозами науковщв розповсюджешсть ще! патологи зростатиме й надал1 [2, 6].
Медико-сощальне значения СКХ шдкреслюе факт, що хвороба переважно виникае в праце-здатному вщ1 I внаслщок рецидивного перебпу призводить до швалщизаци майже 20% пащенпв
[3].
Сказане шдкреслюе вагомють профшактики та метафшактики (запобпання повторного каме-
неутворення) при СКХ [5]. Вщомо, що розробка ефективних профшактичних заход1в повинна ба-зуватись на доведених фактах щодо чинниюв ри-зику виникнення та прогресування патологи [8].
Враховуючи, що в кол1 детермшант нездо-ров'я провщне м1сце поещають сощально-економ1чш, як таю, що не тшьки прямо, але й опосередковано (через обмеження доступу до медичних, у т.ч. профшактичних послуг) спри-яють шзньому виявленню та несприятливому перебпу захворювань, метою дослщження стало вивчення сощально-економ1чних характеристик хворих на сечокам'яну хворобу I 1х можливого
впливу на виникнення та рецидивування за-хворювання для виявлення напрям1в удоско-налення профшактики та метафшактики СКХ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНБ
Провели медико-сощальне ешдемюлопчне ретроспективне дослщження за спещально роз-робленою програмою репрезентативно! виб1рки 443 хворих на СКХ (основна група, з них 403 особи без ¿40-3 рецидивами) i 203 хворих з шшою, переважно гострою, уролопчною пато-лопею (контрольна група), яю перебували на стацюнарному лшуванш в уролопчних шд-роздшах заклавдв охорони здоров'я 1вано-Фран-ювсько! область Пор!внюваш групи не вщ-р1знялись за статтю i мюцем проживания та пор1вну (приблизно по 50%) були представлен! чоловшами й жшками та мешканцями мют i сш. Проте юнувала р1зниця за вшовим складом: 50,8% хворих основно! групи проти 32,0% контрольно! були старше 50 роюв (р<0,05).
Для статистично! обробки даних викорис-товували формули розрахунку поширеност1 кожного чинника на 100 опитаних i похибки репрезентативност1 для вщносних величин, а оцшку достов1рност1 р1знищ отриманих даних у трупах пор1вняння проводили за допомогою критер1ю xi-квадрат (%2) [7]. Нер!вном!ршсть в1кового складу пор1внюваних груп ел1мшували за допомогою прямого методу стандартизации При цьому стандартною популящею обрано вшовий розподш сумарно! кшькосп опитаних груп пор1вняння [7]. Для виявлення чинниюв ризику виникнення та рецидивування СКХ використали методику розрахунку показника вщношення шанс1в (Odds Ratio, OR) та його 95% дов1рчого штервалу (95 % Confidential Interval, 95% CI) [7]. Використали методи: медико-ста-тистичний, ешдемюлопчний, соцюлопчний.
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За результатами дослщження доведено, що з в1ком у 1,5-3 рази зростають шанси виникнення СКХ (OR=2,19; 95%С1=1,55-3,11; р<0,001). 3 шшого боку, встановлено, що дв1 третини хворих на СКХ (74,5%) працездатного в1ку, i це в черговий раз шдкреслюе медико-сощальне значения захворювання.
Встановлено, що з вшом (2,44; 1,21-4,93; р<0,001), а вщповщно i 3i стажем захворювання (3,10; 1,58-6,07; р<0,001) зростають шанси реци-див1в. 1х частота (штенсивний показник) незнач-но коливалась вщ 15,6±4,1% хворих на СКХ в1ком 40-49 роюв до 11,5±3,0% - у вщ1 понад 60 рок1в. Поширенють рецидив1в була однакова i
серед чоловшв, \ серед жшок та не залежала вщ мюця проживания (р>0,05).
На момент опитування бшьшють респон-денпв охарактеризували свш р1вень добробуту як середнш - 60,5±2,3%. Слщ зазначити, що оцшювали власне матер1альне становище як високе лише 4 респонденти основно! групи, ! всього кожен десятий (11,6±1,5%) - як вище середнього. При цьому досить значною була частка опитаних, яю вважали себе бщними -практично кожен четвертий респондент (26,9±2,1%).
Самооцшка р1вня добробуту суттево не в!др1знялась серед хворих основно! та кон-трольних груп, а також не залежала вщ стал ! мюця проживания, як за грубими, так ! стандар-тизованими за в1ком показниками (р>0,05). Проте, як видно на рисунку 1, суттево прше оцшювали власний добробут хвор1 на СКХ з рецидивами ^=3,43; 95%С1=1,77-6,65; р<0,01), серед яких половина (52,5%) вважали себе мало-забезпеченими, можливо, внаслщок бшьших витрат на лшування.
Цшком лопчно, що самооцшка р1вня добробуту попршувалась ¿з в1ком респонденпв (р<0,05): питома вага хворих на СКХ, яю оцшювали свш матер1альний стан як низький, зростала ¿з 17,4±4,6% у вщ1 до 30 роюв до 31,3±4,4% в ос1б старше 60-р1чного вшу.
Вивчення об'ективного р1вня матер1ального добробуту показало, що на момент опитування (2013 р.) у половини хворих на СКХ середньо-мюячний дохщ на одного члена с1м'! був нижчим прожиткового мшмуму -50,4±2,6%. Тобто реальш даш значно прш1, шж суб'ективн! оцшки респондент!в. Пояснениям цьому можуть бути як невраховаш додатков! доходи, так ! те, що при суб'ективнш оцшщ респонденти пор1внюють себе ¿з под1бними за р1внем добробуту сусщами, знайомими, родичами. Пщтвердженням вище-зазначеному е те, що респонденти - мешканщ сш об'ективно мали значно прший р1вень добробуту, шж мютяни (58,4±3,7% з доходами нижче прожиткового мш1муму проти 42,7±3,6%, р<0,01), хоча, як було показано, при самооцшщ доход1в !х вщповщ! не вщр!знялись.
Об'ективно р1вш доходу у хворих на СКХ також не в!др1знялись вщ аналопчних у контрольнш груш, як за грубими, так ! стан-дартизованими за вшом показниками (р>005). Однак, на вщмшу вщ суб'ективних даних, анал1зоваш об'ективн! показники не залежали ! вщ наявносп рецидив1в (р>0,05). Це шдтверджуе висунуту вище гшотезу про бшьш1 витрати таких хворих, яю викликають зростання невдоволення
власним добробутом з1 стажем захворювання та його ускладненим перебпом.
1з в1ком частка обстежених з реальными доходами менше прожиткового р1вня зростала з 54,4% у вщ1 до 30 роюв до 65,9% - у 50-59 роюв (р<0,001). Проте в пенсшному вщ1 ця частка становила тшьки 32,0%, що можна пояснити не зростанням доход1в, а р1зною нормою прожиткового мшмуму в Укра1ш для ос1б праце-
здатного 1 старше працездатного вшу (1218 грн. 1 949 грн. вщповщно).
Анатз осв1ченост1 хворих на СКХ засвщчив його достатньо високий р1вень. Тшьки 3,4% рес-понденпв мали осв1ту нижче середньо! 1 чет-верта частина (25,2%) - середню загальну. Бшь-шють опитаних мали або середню спещальну осв!ту (44,9%), або вищу (26,5%).
р<0,01
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
без рецидишв з рецидивами
□ низький □ середнш □ вище середнього
Iвисокии
Рис. 1. Самоощнка р!вня матер!ального добробуту хворими на СКХ
Пор1внюваш групи хворих (основна 1 контрольна, з рецидивами 1 без) не вщр1знялись за р1внем осв1ти як за грубими, так 1 стандарти-зованими за вшом показниками (р>0,05). Не встановлено вщмшностей 1 за гендерною ознакою (р>0,05).
Проте загалом осв1чешсть респондента старше працездатного в1ку пор1вняно з молодшими вшовими групами була нижчою (р<0,001) - кожей десятий (10,8%) мав початкову 1 третина (32,4%) -середню загальну освпу, а вищу - тшьки 15,3%.
Нижчим р1внем осв1ти характеризувались 1 мешканщ сш (р<0,001), де значно рщше зустр1-чались респонденти з вищою осв1тою (16,4% проти 36,5% мюьких жител1в), що значною м1рою пояснюе 1 встановлену вище р1зницю в реальних доходах за щею ж ознакою.
Важливими сощально-економ1чними характеристиками е сощальний статус та характер зайнятосп населения. Половина обстежених хворих на СКХ за профес1ею - представники ф1зично1 пращ (48,5±2,8%), решта - розумово!
пращ (28,5±2,5%) чи сфери обслуговування (20,6±2,2). Характер професшно! д1яльност1 за гендерною ознакою вщр1знявся - представниюв ф1зично! пращ серед чоловшв було удв1ч1 бшьше, шж серед жшок - 61,3±3,9% проти 36,1±3,7%, р<0,001. Сл1д зазначити, що кожей четвертий (26,4±2,1%) на це питания не вщпов1в, можливо, через значну частку незайнятих серед респонденпв (47,0±2,4%).
Вщповщно до описаних вище особливостей р1вня осв1ченост1 з вшом (тобто з1 зниженням осв1тнього р1вня) зростала частка представниюв ф1зично1 пращ (з 22,4% у вщ1 до 30 роюв до 60,0% у похилому вщ1, р<0,001) та незайнятих (з 33,8% до 77,9% вщповщно, р<0,001).
Разом з тим р1вень незайнятосп сшьського населения практично такий же, як 1 мюького населения (р>0,05), але тут значно менша частка тих, хто змп знайти роботу за спещальшстю (24,2±2,9% проти 37,9±3,2%, р<0,01).
Хвор1 на СКХ (з та без рецидив1в) 1 контрольна група хворих з гострими уролопчними
захворюваннями за професшним складом та р1внем зайнятосп майже не вщр1знялись м1ж собою як за грубими, так \ стандартизованими за в1ком показниками (р>0,05). Разом з тим вста-новлено, що незайнятють на виробництв1 може бути фактором ризику рецидивування СКХ (ОЯ=2,26; 95%С1=1,14-4,45; р<0,05), хоча ретро-спективний дизайн дослщження не дае можли-восп ч1тко стверджувати, що е першопричиною: чи незайнятють сприяе рецидивуванню, чи наявшсть рецидив1в примушуе хворих вщмовля-тись вщ роботи. Не можна не брати до уваги \ колшеарнють дослщжуваних чинниюв: \ незайнятють, 1 частота рецидивування зростають ¿з в1ком.
Анатз структури причин незайнятост1 на виробництв1 (рис. 2) шдтвердив значний тягар для суспшьства хворих на СКХ, через реци-дивуючий характер яко! практично половина (42,3%) непрацюючих вщповщно! групи спосте-реження - це швалщи.
Встановлено, що при наявност1 повторного каменеутворення в нирках ¿мов1рн1сть ш-валщносп зростае в 1,5-9,5 разу (ОЯ=3,93; 95%С1=1,64-9,44; р<0,05). Все це на тт результат попередшх еташв цього дослщження [4], яю засвщчили суттев1 медико-оргашзацшш недолши на еташ диспансерного спостереження за хворими з СКХ, вказуе на необхщнють удосконалення саме метафшактичних техно-логш, спрямованих на протцщю виникненню повторного каменеутворення. Зрозумшо, що д1ев1 результати в цьому напрямку можливо досягнути лише за умови налагодження тюно! сшвпращ, координацп зусиль та чптого розпод1лу обов'язюв м1ж лшарями-урологами та лшарями загально! практики/с1мейними лшарями, яю мо-жуть 1 повинш мотивувати та контролювати дотримання рекомендацш л!кар!в-спещашспв хро-шчними хворими.
42,31
15,7
116,91
49,4
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
СКХ без рецидивш СКХ з рецидивами контрольна трупа
□ безроб1тний □ пенсюнер ■ 1нважд □ займаеться домаштм господарством □ студент ■ шше Рис. 2. Структура причин незайнятосп моршмкшаммх контингенте хворих
15,2
: 46,2
11,5
31,3
10,8
висновки
1. Встановлено, що сечокам'яна хвороба е сощально-економ1чним тягарем внаслщок того, що уражае переважно працездатних ос1б (75%). 3 в1ком зростае поширенють патологи (ОЯ=3,93; 95%С1=1,64-9,44) 1 II рецидивуючого перебпу (2,44; 1,21-4,93), який зустр1чаеться в 10-20% хворих старше 40 роюв.
2. Доведено, що сощально-економ1чний тягар посилюеться при рецидивах каменеутворення
внаслщок зростання в таких хворих шанав зниження р1вня добробуту (3,43; 1,77-6,65), незайнятосп (2,26; 1,14-4,45) та ¿нвашдизацп (3,93; 1,64-9,44).
3. Необхщно удосконалити профшактичш та особливо метафшактичш технологи шляхом координацп зусиль та ч1ткого розподшу обов'язюв м1ж лшарями-урологами та лшарями загально! практики/шмейиими лшарями.
Перспективы подальшого розвитку в цьому на- розробщ та апробацп комплексу цшеспрямованих прямку полягатимуть у науковому обгрунтуванш, заход1в профшактики СКХ та II рецидивування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Борж1евський А.Ц. Уретеролтаз: (уролопчш аспекты): монограф1я / А.Ц. Борж1евський, С.О. Bo3ia-нов. - Льв1в: Видавничий Д1м «Высокий замок», 2007. - 263 с.
2. Динашка захворюваносп та поширеносп се-чокам'яно! хвороби серед дорослого населения Ук-ра!ни / О.Ф. Воз1анов, С.П. Пасечшков, Н.О. Сайда-кова, С.П. Дмитришин // Здоровье мужчины. - 2010. -№2(33).-С. 17-24.
3. Срмоленко T.I. Застосування комбшованих ль карських засоб1в у метафшактищ сечокам'яно! хвороби / T.I. Срмоленко, I.A. Зупанець, В.М. .Шсовий // Сучасн! иреиарати та технологи. - 2013. - №1 (97). -С. 42-45.
4. Соломчак Д.Б. Анал1з оргашзацп диспансерного спостереження хворих на сечокам'яну хворобу //
Ta^HUbKHH mKapcbKHH BicHHK. - 2015. - T. 22, № 1. -C. 127-130.
5. Dirk J. Kok. Metaphylaxis, diet and lifestyle in stone disease / Dirk J. Kok. // Arab J. Urology. - 2012. -Vol. 10, N3. -P. 240-249.
6. EAU Guidelines on urolithiasis / C. Türk, T. Knoll, A. Petrik [et al.] // Eur. Association Urology. -2015. - P. 1-71.
7. Forthofer R.N. Biostatistics: A Guide to Design, Analysis, and Discovery / R.N. Forthofer, E.S. Lee, M. Hernandez // Amsterdam: Elsevier Academic Press, 2007. - 502 p.
8. Prevention and treatment of nephrolithiasis: a review on the role of spa therapy / G. Mennuni, A. Serio, M. Fontana [et al.] // Clin. Ter. - 2015. - Vol. 166, N 5. -P. 344-356.
REFERENCES
1. Borzhiyevskyy ATS, Vozianov SO. [Urolithiasis: (urological aspects)]. Lviv: Publishing House "Vysokyy zamok". 2007;263. Ukrainian.
2. Vozianov AF, Pasyechnikov SP, Saydakova NO, Dmytryshyn SP. [Dynamics of morbidity and prevalence of urolithiasis in the adult population of Ukraine]. Zdo-rovye muzhchyny. 2010;2(33):17-24. Ukrainian.
3. Ermolenko TI, Zupanets IA, Lisovyy VM. [The use of combined drugs in metaphylaxis of urolithiasis]. Suchasni preparaty i technologii. 2013;l(97):42-45. Ukrainian.
4. Solomchak DB. [Analysis of organization of dispensary observation of patients with urolithiasis]. Halytsky likarsky visnyk. 2015;22(l):127-30. Ukrainian.
5. Dirk J. Kok Metaphylaxis, diet and lifestyle in stone disease.Arab Journal ofUrology. 2012;10(3):240-9.
6. Türk C, Knoll T, Petrik A, .Sarica K, Skolarikos A, Straub M, Seitz C. EAU Guidelines on urolithiasis. European Association ofUrology.
7. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. Biostatistics: A Guide to Design, Analysis, and Discovery. Amsterdam: Elsevier Academic Press. 2007;502.
8. Mennuni G, Serio A, Fontana M, Nocchi S, Cos-tantino C, Tanzi G, Stornelli G, Fraioli A. Prevention and treatment of nephrolithiasis: a review on the role of spa therapy. Clin Ter. 2015;166(5):344-56.
CraTTa Haimmna AO pe^aKnii 13.04.2016
♦
