Научная статья на тему 'Оценка фильтрационно-экскреторной функции единственной почки у пациентов с мочекаменной болезнью на фоне сахарного диабета 2-го типа'

Оценка фильтрационно-экскреторной функции единственной почки у пациентов с мочекаменной болезнью на фоне сахарного диабета 2-го типа Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
296
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
єДИНА НИРКА / НЕФРОЛіТіАЗ / РЕНОСЦИНТИГРАФіЯ / ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ 2-ГО ТИПУ / САХАРНЫЙ ДИАБЕТ 2-ГО ТИПА / TYPE 2 DIABETES MELLITUS / ФУНКЦіОНАЛЬНИЙ СТАН НИРКИ / КЛУБОЧКОВА ФіЛЬТРАЦіЯ / ЕДИНСТВЕННАЯ ПОЧКА / SOLITARY KIDNEY / НЕФРОЛИТИАЗ / NEPHROLITHIASIS / РЕНОСЦИНТИГРАФИЯ / ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПОЧКИ / FUNCTIONAL STATE OF THE KIDNEY / КЛУБОЧКОВАЯ ФИЛЬТРАЦИЯ / GLOMERULAR FILTRATION / RENOSCINTIGRAPHY

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Куприн Д.И., Бобрик М.И., Комиссаренко Ю.И.

Цель. Изучение внутрипочечной гемодинамики и фильтрационно-экскреторной функции с использованием динамической реносцинтиграфии у больных с мочекаменной болезнью (МКБ) единственной почки на фоне сахарного диабета (СД) 2-го типа. Материалы и методы. Обследованы 62 пациента с единственной приобретенной почкой, которые были распределены на 3 группы. В первую группу вошел 21 пациент с нефролитиазом единственной почки и сопутствующим СД 2-го типа; вторая группа состояла из 23 пациентов с нефролитиазом единственной почки; третья группа была представлена 18 пациентами со «здоровой» единственной почкой, которая осталась после нефрэктомии. Пациентам выполняли биохимические исследования крови и динамическую реносцинтиграфию. Результаты. У больных с единственной почкой при возникновении МКБ диагностируется почечно-венозная гипертензия, увеличивается внутриклубочковое давление, формируется гиперфильтрация и гиперсекреция. При наличии СД и его осложнений постепенно повышается периферическое сосудистое сопротивление в почке со снижением фильтрационно-экскреторной функции. Выводы. При условной компенсации почечной функции по биохимическим показателям крови у больных нефролитиазом единственной почки при динамической нефросцинтиграфии определяют значительные отрицательные изменения внутрипочечного кровотока и фильтрационно-экскреторной функции почки, особенно у пациентов с СД 2-го типа.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Куприн Д.И., Бобрик М.И., Комиссаренко Ю.И.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Evaluating the excretory function of solitary kidney in patientswith urolithiasis on a background of type 2 diabetes mellitus

Background. The purpose was to study intrarenal hemodynamics and excretory function using dynamic renoscintigraphy in patients with urolithiasis of solitary kidney on a background of type 2 diabetes mellitus (DM). Materials and methods. The article presents the data of examination of 62 patients with acquired solitary kidney, who were divided into 3 groups: group 1 21 persons with nephrolithiasis of solitary kidney and concomitant type 2 DM; group 2 23 patients with nephrolithiasis of solitary kidney; group 3 was presented by 18 patients with “healthy” solitary kidney, which remained after nephrectomy. Biochemical blood tests and dynamic renoscintigraphy were performed. Results. In patients with solitary kidney in case of nephrolithiasis, renal venous hypertension is diagnosed, intraglomerular pressure increases and hyperfiltration and hypersecretion occur. In the presence of DM and its complications, peripheral vascular resistance in the kidney gradually increases with the decline of excretory function. Conclusions. Under conditional compensation of kidney function according to the biochemical blood indexes, in patients with nephrolithiasis of solitary kidney, during dynamic renoscintigraphy the significant negative changes are determined in the intrarenal blood flow and excretory kidney function, especially in patients with type 2 DM.

Текст научной работы на тему «Оценка фильтрационно-экскреторной функции единственной почки у пациентов с мочекаменной болезнью на фоне сахарного диабета 2-го типа»

□CSD*

International Journal of Endocrinology

Орипнальж досл^ження

/Original Researches/

УДК 616.12-008.315+616.61]-036.1:616.155.194:577.112.5 DOI: 10.22141/2224-0721.14.4.2018.140186

KynpiH Д.1.2, Бобрик М.1.1, Комсаренко Ю.1.1

1 Нац1ональний медичний унверситет 1м. О.О. Богомольця, м. Ки1в, Укра1на

2 Нацюнальна медична академя п1слядипломно! осв1ти 1м. П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра'на

■ я ■ ■ w ■■ ■ ■■■

Оцiнка фiльтрацiино-екскреторноl функцil единоТ нирки у пащенпв i3 сечокам'яною хворобою на тлi цукрового дiабету 2-го типу

For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(4):334-338. doi: 10.22141/2224-0721.14.4.2018.140186

Резюме. Мета досл1дження. Вивчення внутр'1шньонирково!' гемодинам1ки та фтьтрац1йно-екскреторно!' функцИ' з використанням динам'ино! реносцинтиграфИ' у хворих ¡з сечокам'яною хворобою (СКХ) едино!' нирки на ш цукрового д1абету (ЦД) 2-го типу. Матер'али та методи. Обстежено 62 паценти з единою ниркою, що залишилась псля нефректомП, як були розподлен/ на 3 групи: перша група — 21 патент з не-фролтазом едино! нирки та супушм ЦД 2-го типу; друга група — 23 пац1енти з нефролтазом едино! нирки; третя група — 18 пац1ент1в з': «здоровою» единою ниркою, що залишилась пюля нефректомП. Пацен-там проводили бюх1м1чн1 досл'щження кров'1 (р'вень креатин1ну, сечовини) та динам1чну реносцинтиграф1ю. Результати. У хворих з единою ниркою при виникненн1 СКХ д':агностуеться нирково-венна ппертенз'я, збльшуеться внутршньоклубочковий тиск, формуеться пперфшьтрац1я та пперсекрец'т. За наявност': ЦД / його ускладнень поступово пщвищуеться периферичний судинний опр у нирц з': зниженням ф'шьтрацйно-екскреторно! функцп. Висновки. При умовн1й компенсацп нирково! функцп за б1ох1м1чними показниками кров '1 у хворих на нефролтаз едино! нирки при динам1чн1й нефросцинтиграфИ' виявляються значн негатив-н1 зм1ни внутр1шньониркового кровотоку та ф1льтрац1йно-екскреторно! функцП нирки, особливо у пац1ент1в ¡з ЦД 2-го типу.

Ключовi слова: едина нирка; нефролтаз; реносцинтиграф':я; цукровий диабет 2-го типу; функцональ-ний стан нирки; клубочкова фтьтрац1я

Вступ

Сечокам'яна хвороба (СКХ) — одне з найпоши-решших уролопчних захворювань, що характеризуется складною етюлопею i патогенезом [1]. За сучасними уявленнями, СКХ — це полiетiологiчне захворювання, зумовлене порушенням обмшних процеав в органiзмi у поеднанш з локальними змь нами в сечовш систем^ що характеризуеться фор-муванням iз компонента сечi у нирках у'або сечових шляхах камешв [2]. СКХ посщае друге мюце у струк-турi патологи нирок i сечових шляхiв, трете мюце в струга^ причин смерт та четверте — в структурi швалщносп при уролопчнш патологи. СКХ рее-струеться в населення вах кра'ш свггу з частотою 10—30 випадюв на 1000 оаб дорослого населення i становить 30—40 % уах урологiчних захворювань.

Аналiз загально! кшькосп хворих на СКХ в Украш свiдчить, що з 2004 по 2012 р. в Украш гх стало бшь-ше на 26,9 %. У 73 % хворих вщзначають рецидиву-ючий перебiг СКХ. З приводу СКХ в Украш щоро-ку виконують близько 2000 нефректомiй [3]. При цьому, спостертаючи за хворими з единою ниркою, що залишилась тсля видалення контралатеральног, урологи дiагностують порiвняно швидке порушен-ня функщонального стану та виникнення пато-лопчного процесу в единiй нирцi, яка залишилась тсля нефректомп [4]. Шсля виконання нефректомп найчастiше в нирщ, що залишилась, виникають т-елонефрит (47—89 %) i нефролiтiаз (12—50 %). Нефролтаз нерщко виявляеться вже через 1—4 роки тсля нефректомп, тобто в перюд функщонально! реабштащ! едино! нирки [5].

© «Ммнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018

Для кореспонденци: Комiсаренко Юлiя 1горевна, доктор медичних наук, професор, Нацiональний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: julia.komissarenko@gmail.com

For correspondence: Yulia Komisarenko, MD, PhD, Professor, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: julia.komissarenko@gmail.com

Значно ускладнюе nepe6ir цих патолопчних змш i наявнiсть у пащента цукрового дiабету (ЦД) 2-го типу, захворювашсть на який у наш час дуже зросла. Вiдповiдно до даних свггово! статистики, кожнi 13— 15 рокiв кiлькiсть людей i3 ЦД подвоюеться. Ана-логiчна тенденц1я спостерiгаеться i в Украш — по-казник захворюваностi збшьшився з 115,6 у 1993 р. до 267,0 у 2012 р. на 100 тис. населення; показник поширеност — вщповщно з 699,2 до 2885,0 [6]. Пе-реважно це стосуеться юлькосп пащенпв iз ЦД 2-го типу. А проведений аналiз рiвня глiкованого гемо-глобiну (HbA1c) у 85 458 хворих на ЦД в Украш показав, що стан компенсаций ЦД мають лише 25 % пащенпв, декомпенсаций — 75 %, причому майже половина пащентш (47 %) перебувають у стан ви-ражено! декомпенсаций ЦД iз рiвнем HbA1c понад 9 % [7].

При цьому чимало дослщжень показують, що ЦД е фактором високого ризику розвитку нефролiтiазу. Так, A.E. Weinberg та ствавт. дослщжували зв'язок мж тяжкiстю ЦД 2-го типу i ризиком нефролiтiазу. Було встановлено, що рiвень HbA1c 6,4 % i бшьше в оаб iз ЦД 2-го типу тдвищуе ризик утворення ка-менiв у нирках майже вдвiчi [8].

Крiм того, серед причин розвитку хротчно! нир-ково! недостатностi спостерiгаеться постшне зрос-тання вщсотка дiабету; так, ЦД стае причиною тер-мшально! хрошчно! нирково! недостатностi (ХНН) у 20 % хворих у Великобритании и 42 % у США, а серед пащенпв, яю перебувають на дiалiзi, фжсуеть-ся у 48 % хворих [9]. Наявшсть СКХ у цих хворих е фактором, який прискорюе прогресування дiабе-тично! хвороби нирок i розвиток ХНН, особливо у пащенпв з единою ниркою.

Стан ниркового кровотоку при СКХ едино! нир-ки залежить вщ ступеня ХНН, обструкцп сечовивщ-них шляхiв едино! нирки та супутньо! патологи у хворого. Застосування радгазотопно! реографи та динамiчноi сцинтиграфп мае досить важливе зна-чення для визначення стану ефективного ниркового кровотоку та шших показниюв роботи едино! нирки. При СКХ едино! нирки спостерпаеться пригшчення ниркового плазмотоку та кровотоку i загалом роботи нирки, що негативно позначаеться на процесах шдтримки загального гомеостазу [10]. Основне завдання в лiкуваннi СКХ за умов едино! нирки — це збереження функцюнуючо! паренхiми, попередження уродинамiчних i септичних усклад-нень [11, 15, 16].

Серед уах методiв обстеження в урологи методи вiзуалiзацп займають провiднi позицп. Найголовш-ше у цих методах—це визначення структурно-анато -мiчних параметрiв i деякою мiрою функцiональних особливостей нирок та сечовивщних шляхiв. Радю-нуклщна вiзуалiзацiя нирок та сечовивiдних шляхiв (динамiчна реносцинтиграфiя) завдяки значнiй шформативносп та точностi дуже широко застосо-вуеться у практицi уролога при дiагностицi функцiо-нальних, структурних порушень сечово! системи, дозволяе виявити функцюнальт порушення наба-гато ранiше вщ появи анатомiчних змiн. Динамiч-

на реносцинтиграфiя з 99тТс-диметиленсукцинат-ацетатом при первинному обстеженш урологiчних хворих е стандартом дiагностики порушень клубоч-кового апарату нирки. Гемодинамжа та екскретор-но-евакуаторна функцiя нирок взаемозалежнi, i цей метод дае нам можливють оцiнити !х [12, 13].

Мета досЛдження: вивчити внутрiшньониркову гемодинамiку (час артерiального притоку та венозного вщтоку) та фiльтрацiйно-екскреторну функцiю з використанням динамiчноI реносцинтиграфп з 99тТс^етилен^амшопентацетатом (ДТПА) у хворих iз сечокам'яною хворобою едино! нирки на xni ЦД 2-го типу.

Матерiали та методи

Обстежено 62 пащенти: 21 пацiент iз нефролта-зом едино! нирки та супутшм ЦД 2-го типу, середнш вiк яких становив 58,3 ± 11,3 року, 23 пащенти з не-фролтазом едино! нирки (середнiй вiк 59,7 ± 10,4 року) та 18 пащенпв зi «здоровою» набутою единою ниркою, середнш вж яких — 52,7 ± 8,3 року. Вщ-повiдно пацiенти були розподiленi на 3 групи. 1-ша група — пащенти з нефролтазом едино! нирки на rai ЦД 2-го типу (n = 21), 2-га група — пащенти з нефролтазом едино! нирки без ЦД (n = 23), 3-тя група (контрольна) — пащенти з единою «здоровою» ниркою (n = 18).

Середнш термш тсля нефректомп в 1-й груш становив 7,6 ± 4,6 року; в 2-й груш — 7,9 ± 5,4 року; в 3-й груш — 6,4 ± 3,3 року. В 1-й груш середня три-валють захворювання на ЦД 2-го типу дорiвнювала 8,5 ± 3,7 року, середнiй рiвень глжемп натще в групi був 7,3 ± 1,5 ммоль/л (вщ 6,2 до 11,5 ммоль/л).

Вам пащентам проводили динамiчну реносцин-тиграфш (ДРСГ). Дослщжували показники вну-тршньонирково! гемодинамiки та фшьтрацшно-екскреторно! функци нирок, визначали бiохiмiчнi показники кровi (креатинiн, сечовина). Обстеження здшснювались за загальноприйнятими методиками на фотометричному бiохiмiчному аналiзаторi Star Dust MC15 (Iспанiя).

ДРСГ виконувалась на гамма-камерi «Офект-1» з використанням комп'ютерного забезпечення SpectWork (Украша). Хворим проводили процедуру з радюфармацевтичним препаратом (РФП) 99тТс-ДТПА. Активнiсть РФП розраховувалась на основi величини маси тша пацiента i в середньому становила 1,5—2 МБк/кг. Обстеження виконували при горизонтальному положенш хворого. Датчик пад спиною пацiента розташовували так, щоб його серединна вертикальна вiсь була паралельна хребту, а горизонтальна — на рiвнi Х11 ребра. РФП вводили внутршньовенно болюсно. Вс отриманi пiд час обстеження дат аналiзували за стандартною схемою. Динамiчна сцинтиграфiя нирок складала-ся з двох фаз — непрямо! ренанпографп протягом 60 с тсля введення РФП з експозищею 1 кадр за 1 с i ДРСГ протягом 30 хв тсля непрямо! ренанпографп з експозищею 1 кадр за 20 с. Юльюсний аналiз ренангюграми виконувався методом розрахунку часу артерiального притоку, часу венозного вщто-

ку в секундах та вщносно! венозно! емносп (ств-вiдношення вищенаведених показникiв). Ощнку фшьтрацшно! функцп проводили з урахуванням часу максимального накопичення РФП у нирках (Ттах) та швидкостi клубочково! фшьтрацп (ШКФ), екскреторну — за часом натввиведення з нирок

(V).

Результати

При оцiнцi бiохiмiчних показниюв кровi (креа-тинiну, сечовини) значущо! вiдмiнностi м1ж 1-ю та 2-ю групами не було. При цьому виявлена стати-стично значуща вщмшнють м1ж 1-ю та 3-ю групами (р < 0,05), 2-ю та 3-ю групами (р < 0,05).

У 1-й груш хворих середнш рiвень креатиншу кровi становив 101,00 ± 26,32 мкмоль/л (р < 0,01); середнш рiвень сечовини кровi — 7,38 ± 2,64 ммоль/л (р < 0,01).

У 2-й груш середнш рiвень креатиншу кро-вi дорiвнював 105,00 ± 35,42 мкмоль/л (р < 0,01); середнш рiвень сечовини — 6,13 ± 2,11 ммоль/л (р < 0,01).

У 3-й груш середнш рiвень креатиншу був 83,08 ± 15,13 мкмоль/л (р < 0,01); середнш рiвень сечовини — 4,51 ± 1,28 ммоль/л (р < 0,01).

При цьому крива креатиншу кровi в 1-й гру-т була стабшьно високою, в 2-й групi мала пiковi пщвищення внаслiдок бiльш високих показниюв у пацieнтiв, у яких термiн пiсля нефректомп переви-щував 10 рокiв (рис. 1). Показники ж сечовини були бшьш високими в груш СКХ едино! нирки на ™ ЦД 2-го типу (рис. 2).

При аналiзi змш внутршньонирково! гемодина-мiки у хворих iз СКХ едино! нирки на ™ ЦД 2-го типу виявлена статистично значуща вщмшшсть у час артерiального притоку 15,2 ± 1,5 с та венозного вщтоку 12,0 ± 0,51 с у порiвнянi з пацiентами зi «здоровою» единою ниркою — вiдповiдно 8,87 ± 0,29 с та 6,74 ± 0,31 с i пащенпв iз СКХ едино! нирки без ЦД — вщповщно 10,87 ± 0,97 с i 8,97 ± 0,61 с. Цi показники знизились майже вдвiчi (табл. 1). При цьому уповшьнення венозного вiдтоку превалюе над уповшьненням артерiального притоку. Це може свщчити про наявнiсть у цих хворих внутршньоклу-бочково! гшертензп, тобто пщвищеного градiента внутрiшньоклубочкового гщростатичного тиску.

У хворих 1-! та 2-! груп вiдзначаеться статистично значуща вщмшшсть показниюв фшьтрацшно-екскреторно! функц!! едино! нирки у порiвнянi з 3-ю групою, що проявлялася пщвищенням перю-ду максимального накопичення РФП i знижен-ням ШКФ. У 1-й груш середнш час Тт^ становив 9,27 ± 0,56 хв (р < 0,05), середнш час натввиведення Т1/2 — 18,65 ± 1,87 хв (р < 0,05), середня ШКФ — 59 ± 10 мл/хв/1,73 м2 (р < 0,05). В 2-й груш середнш час Ттах становив 6,58 ± 0,29 хв (р < 0,05), середнш час Т;;— 15,05 ± 1,28 хв (р < 0,05). У 3-й груш середнш час Т дорiвнював 4,35 ± 0,28 хв (р < 0,05),

200 180 160 140 120 100 80 60

40 20 0

123456789 1011 12131415161718192021 2223

1-ша група -■- 2-га група

3-тя група

16 14 12 10

8 6 4

Рисунок 1. Показники креатиншу кров'1 в обстежених oci6, мкмоль/л

123456789 1011 12131415161718192021 2223

1-ша група

2-га група

3-тя група

Рисунок 2. Показники сечовини кров/ в обстежених оЫб, ммоль/л Примтка: 1-ша група — пац1енти з СКХ едино) нирки та ЦД 2-го типу; 2-га група — пац1енти ¡з СКХ едино) нирки; 3-тя група — пац1енти 31 «здоровою» единою ниркою.

Таблиця 1. Показники динамiчноiреносцинтиграфп у па^ен^в з единою ниркою

2

0

Показники Х ± SD PiBeHb значу-щост BiAMiH-ностей, р

1-ша група (n = 21) 2-га група (n = 23) 3-тя група (n = 18)

Час артерiального притоку, с 15,2 ± 1,5й 10,87 ± 0,97* 8,87 ± 0,29* < 0,001

Час венозного вщтоку, с 12,0 ± 0,51й 8,97 ± 0,61* 6,74 ± 0,31* < 0,001

Ттах, ХВ 9,27 ± 0,56м 6,58 ± 0,29*& 4,35 ± 0,28*# 0,001

Т1/2, ХВ 18,65 ± 1,87й 15,05 ± 1,28* 12,82 ± 1,35* 0,01

ШКФ, мл/хв/1,73 м2 59 ± 10& 62 ± 19& 83 ± 11*# 0,01

Примтки: * — в'щм'шн'сть вщ 1-i групи статистично значуща (p < 0,05), # — вщмннсть вщ 2-i групи статистично значуща (p < 0,05), & — вщмннсть вщ 3-iгрупи статистично значуща (p < 0,05); ШКФ — швидксть клубочково)' ф'шьтрацП'.

середнiй час напiввиведення Т1/2 — 12,82 ± 1,35 хв (р < 0,05), середня ШКФ — 83 ± 11 мл/хв/1,73 м2 (р < 0,05). При цьому статистично значущо! вщ-мiнностi в ШКФ м1ж 1-ю та 2-ю групами виявлено не було, що вказуе на бшьш швидко прогресуюче зниження функцiонального ниркового резерву у пащентш з единою набутою ниркою при наявност супутньо! патологи — СКХ i ЦД.

Обговорення

Також за результатами динамiчно! нефросцин-тиграфи у двох пащентш у групi едино! «здорово!» нирки та одного пащента в груш СКХ едино! нир-ки на ™ ЦД 2-го типу була виявлена гломерулярна гшерфшьтрац1я. У всiх трьох пацiентiв термш т-сля нефректом!! був до трьох роюв. Гломерулярна гiперфiльтрацiя за результатами рiзних дослiджень е поганим прогностичним фактором, ознакою швид-кого зниження функцп нирки та предиктором роз-витку прогресуючо! нирково! недостатносп, особливо при супутньому ЦД 2-го типу [14].

Отримаш нами дат свщчать, що у хворих з единою ниркою, незважаючи на великий компенсатор-ний потенщал нирки, при виникненнi сечокам'яно! хвороби дiагностуеться нирково-венна гiпертензiя, збiльшуеться внутршньоклубочковий тиск i фор-муеться гшерфшьтрац1я та гiперсекрецiя. А при на-явностi супутнiх захворювань, зокрема цукрового дiабету, розвиток нейро- та мжроангюпатп, що його супроводжуе, призводить до поступового тдви-щення периферичного судинного опору в нирщ, гломерулярно! гшертензп, погiршення ниркового кровообiгу, порушення клубочково! фшьтрацп. Внаслщок цього знижуеться фшьтрацшно-екскре-торна функц1я нирок, про що свщчить збiльшення часу максимального накопичення РФП та зниження клубочково! фшьтрацп.

Висновки

При умовнш компенсацп нирково! функцп за бiохiмiчними показниками кровi — креатинiну та сечовини у хворих на нефролтаз едино! нирки при динамiчнiй нефросцинтиграфп виявляються значнi негативнi змiни внутршньониркового кровотоку та фшьтрацшно-екскреторно! функцп нирки, особливо у пащенпв з ЦД 2-го типу.

Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутшсть конфл!кту iнтересiв при п!дготовц! дано! статп.

References

1. Romero V, Akpinar H, Assimos DG. Kidney stones: a global picture of prevalence, incidence, and associated risk factors. Rev Urol. 2010 Spring;12(2-3):e86-96.

2. Lieske JC, Peña de la Vega LS, Slezak JM, et al. Renal stone epidemiology in Rochester, Minnesota: an update. Kidney Int. 2006 Feb;69(4):760-4. doi: 10.1038/ sj.ki.5000150.

3. Dmytryshyn SP. Urolithiasis: epidemiology peculiarities in regional aspect. Urology. 2015;19(75):21-9. (in Ukrainian).

4. Spiridonenko VV. Violation of homoeostasis and functional state of only kidney, by the staggered urolithiasis. Urology. 2004;(2):12-15. (in Ukrainian).

5. Saucier NA, Sinha MK, Liang KV, et al. Risk factors for CKD in persons with kidney stones: a case-control study in Olmsted County, Minnesota. Am J Kidney Dis. 2010 Jan;55(1):61-8. doi: 10.1053/j.ajkd.2009.08.008.

6. Matjuha LF, Tytova TA, Buhanovs'ka TM, Smal' BO. Ukrainian experience of health care for patients with diabetes. WiadLek. 2016;69(3pt 2):465-470. (in Ukrainian).

7. Mankovskyi BM, Larin OS, Bertayeva LV. Indexes of diabetes mellitus compensation in Ukraine. Results of Diacontrol research. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2007;(4):46-48. (in Ukrainian).

8. Weinberg AE, Patel CJ, Chertow GM, Leppert JT. Diabetic Severity and Risk of Kidney Stone Disease. Eur Urol. 2014 Jan;65(1):242-7. doi: 10.1016/j.eururo.2013.03.026.

9. Reutens AT. Epidemiology of Diabetic Kidney Disease. Med Clin North Am. 2013 Jan;97(1): 1-18. doi: 10.1016/j.mcna.2012.10.001.

10. Spiridonenko VV. Radionuclides researches at the nephrolithiasis of only kidney: the state of internal blood circulation. Urology. 2004;(1):70-74. (in Ukrainian).

11. Frolov A, Sagalevich A, Sernyak P, Chernikov A, Balka L. Comparative estimation of methods and results of treatment of urolithiasis of only kidney. Urologiya. 2013;17(66):51-55. (in Ukrainian).

12. Kundin VYu, Pospelov SV Radiopharmaceuticals for visualization and evaluation of the functional state urinary system. Urology. 2012;16(61):58-64. (in Ukrainian).

13. Kundin VYu, Pospelov SV Dynamic renoscintigra-phy in the urologicpractice. Urology. 2012;16(63):5-24. (in Ukrainian).

14. Low S, Zhang X, Wang J, et al. Long-term prospective observation suggests that glomerular hyperfiltration is associated with rapid decline in renal filtration function: A multiethnic study. Diab Vasc Dis Res. 2018 May 1:1479164118776465. doi: 10.1177/1479164118776465.

15. Boyko AI. About the functional state of only "healthy" kidney. Health of men. 2011;(4): 136-139. (in Ukrainian).

16. Baron AD. Insulin resistance and vascular function. J Diabetes Complications. 2002 Jan-Feb;16(1):92-102.

OTpuMaHO 24.05.2018 ■

Куприн Д.И.2, БобрикМ.И.1, Комиссаренко Ю.И.1

Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина

Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев, Украина

Оценка фильтрационно-экскреторной функции единственной почки у пациентов с мочекаменной болезнью на фоне сахарного диабета 2-го типа

Резюме. Цель. Изучение внутрипочечной гемодинамики и фильтрационно-экскреторной функции с использованием динамической реносцинтиграфии у больных с мочекаменной болезнью (МКБ) единственной почки

на фоне сахарного диабета (СД) 2-го типа. Материалы и методы. Обследованы 62 пациента с единственной приобретенной почкой, которые были распределены на 3 группы. В первую группу вошел 21 пациент с не-

фролитиазом единственной почки и сопутствующим СД 2-го типа; вторая группа состояла из 23 пациентов с нефролитиазом единственной почки; третья группа была представлена 18 пациентами со «здоровой» единственной почкой, которая осталась после нефрэктомии. Пациентам выполняли биохимические исследования крови и динамическую реносцинтиграфию. Результаты. У больных с единственной почкой при возникновении МКБ диагностируется почечно-венозная гипер-тензия, увеличивается внутриклубочковое давление, формируется гиперфильтрация и гиперсекреция. При наличии СД и его осложнений постепенно повышает-

ся периферическое сосудистое сопротивление в почке со снижением фильтрационно-экскреторной функции. Выводы. При условной компенсации почечной функции по биохимическим показателям крови у больных нефролитиазом единственной почки при динамической нефросцинтиграфии определяют значительные отрицательные изменения внутрипочечного кровотока и фильтрационно-экскреторной функции почки, особенно у пациентов с СД 2-го типа.

Ключевые слова: единственная почка; нефролитиаз; реносцинтиграфия; сахарный диабет 2-го типа; функциональное состояние почки; клубочковая фильтрация

D.I. Kuprin1, M.I. Bobryk2, Yu.I. Komisarenko2

1Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine

Evaluating the excretory function of solitary kidney in patients with urolithiasis on a background of type 2 diabetes mellitus

Abstract. Background. The purpose was to study intrarenal hemodynamics and excretory function using dynamic reno-scintigraphy in patients with urolithiasis of solitary kidney on a background of type 2 diabetes mellitus (DM). Materials and methods. The article presents the data of examination of 62 patients with acquired solitary kidney, who were divided into 3 groups: group 1 — 21 persons with nephrolithiasis of solitary kidney and concomitant type 2 DM; group 2 — 23 patients with nephrolithiasis of solitary kidney; group 3 was presented by 18 patients with "healthy" solitary kidney, which remained after nephrectomy. Biochemical blood tests and dynamic reno-scintigraphy were performed. Results. In patients with solitary kidney in case of nephrolithiasis, renal venous hypertension

is diagnosed, intraglomerular pressure increases and hyperfiltration and hypersecretion occur. In the presence of DM and its complications, peripheral vascular resistance in the kidney gradually increases with the decline of excretory function. Conclusions. Under conditional compensation of kidney function according to the biochemical blood indexes, in patients with nephrolithiasis of solitary kidney, during dynamic renoscin-tigraphy the significant negative changes are determined in the intrarenal blood flow and excretory kidney function, especially in patients with type 2 DM.

Keywords: solitary kidney; nephrolithiasis; renoscintigraphy; type 2 diabetes mellitus; functional state of the kidney; glome-rular filtration

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.