CC BY
14
Посилання на статтю_
Савчук Л.М. Обфунтування методики визначення непрямих витрат при формуванн механiзму страхового захисту пiдприeмства вiд майнових ризикiв / Л.М. Савчук, 1.Г. Абернiхiна // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2006. - № 3(19). - С.129-138._
УДК 336(075.9)
Л.М. Савчук, 1.Г. Абершхша
ОБ^РУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ НЕПРЯМИХ ВИТРАТ ПРИ ФОРМУВАНН1 МЕХАН1ЗМУ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ П1ДПРИСМСТВА В1Д МАЙНОВИХ РИЗИК1В
Вивчено проблему методичного забезпечення визначення непрямих витрат пщприемства при формуванн економ1чного механ1зму його захисту в1д майнових ризиюв. Запропонована методика визначення цих витрат. Дж. 10.
Ключов1 слова: орган1зац1йно-економ1чний механ1зм, страховий захист, непрям! витрати.
Л.Н. Савчук, И.Г. Абернихина
ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДИКИ ОПРЕДЕЛЕНИЯ НЕПРЯМЫХ РАСХОДОВ ПРИ ФОРМИРОВАНИИ МЕХАНИЗМА СТРАХОВОЙ ЗАЩИТЫ ПРЕДПРИЯТИЯ ОТ ИМУЩЕСТВЕННЫХ РИСКОВ
Изучена проблема методического обеспечения определения непрямых расходов предприятия при формировании экономического механизма его защиты от имущественных рисков. Предложена методика определения этих расходов. Ист. 10.
L.N. Savchuk, I.G. Abernihina
SUBSTANTIATION OF THE TECHNIQUE TO DEFINE INDIRECT CHARGES WHEN DEVELOPING THE MECHANISM OF THE ENTERPRISE INSURANCE PROTECTION AGAINST PROPERTY RISKS
Article is devoted to a problem of methodical maintenance of definition the enterprise's indirect charges when forming the mechanism of its protection against property risks. The technique to define these charges is offered.
Постановка проблеми у загальному вигляд'1. Здшснення страхового захисту в цтому пов'язане для пщприемства з виникненням певних витрат, що враховуються при оцшц фшансових результат страхування. Може бути видтено два види витрат пщприемства при здшсненш страхового захисту: прямi i непрямк Прямi витрати являють собою безпосередш фiнансовi i майновi витрати пщприемства, пов'язан iз застосуванням страхування. На практик прямi витрати безпосередньо сшввщносяться з фшансовими результатами проведення страхування на пщприемствк Пiд непрямими витратами розумшться додатковi, непрямi витрати i збитки, що несе пiдприемство при проведены страхування.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19) 1
Непрямi витрати пщприемства е похiдними вщ прямих витрат i переважно пов'язаш зi зниженням ефективностi використання кош^в при Тх вiдволiканнi на побудову страхового захисту, а також зi змшою характеристик функцiонування майна пщприемства при виникненш страхових ситуацiй. Незважаючи на опосередкований характер непрямих витрат, Тх величина може перевищити прямi витрати пiдприемства, тому вважаемо за доцтьне бiльш детально зупинитися на методик визначення саме цих витрат.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш. Зараз в УкраТш формуеться новий напрямок дослщжень страхових вiдносин, що знайшло вiдображення в роботах провщних вiтчизняних учених: М. АлександровоТ [1], В. Базилевича [3], Н. ВнуковоТ [4], С. Осадця [6], В. Плиси [5]. У росшськш економiчнiй лiтературi технологiя страхування вивчалася Ю. Ахвледiанi [2], К. Турбiною [7,8,9], Д. Федотовим [10]. В працях зазначених авторiв значна увага придтяеться техшц розрахункiв страхових витрат щодо операцш страхування майна з позици страховика.
Видтення не вирiшених ратше частин загальноУ проблеми.
Розрахунок витрат на проведены страхування засновуеться, як правило, на розглядi прямих витрат i втрат пщприемства: виплат страховоТ преми страховиков^ витрат на створення фондiв самострахування, збитку вiд страхових подш, параметрiв компенсаци збитку. У даному варiантi розрахунок витрат враховуе обмежене число факторiв, що ютотно спрощуе математичну оцiнку витрат, а також наступну процедуру Тх порiвняльного аналiзу для рiзних способiв побудови страхового захисту. Разом з тим визначення витрат пщприемства при проведены страхування ттьки на основi облку прямих витрат не дозволяе досягти максимального ступеня ймовiрностi оцiнки витрат, тому що на них може ютотно позначитися вплив додаткових, непрямих факторiв.
Метою статт'1 е розробка методики визначення непрямих витрат при проведены страхування, що дозволить бтьш точно оцшити загальш витрати пщприемства на формування його страхового захисту.
Виклад основного матер'алу досл'1дження з повним обфунтуванням отриманих наукових результат¡в. Через розмаТ'тють проявiв, труднощi прогнозування пщсумкового розмiру i значного часового перюду непрямi витрати у статп узагальнено. Видiлено два основы Тх види: 1) непрямi витрати, пов'язаш з вщволканням коштiв на створення страхового захисту пщприемства ^ств); 2) непрямi витрати, пов'язанi зi зниженням ефективностi функцiонування пiдприемства пщ час вiдбудовного перiоду пiсля виникнення страхового випадку
(^¡дн).
Як критерш оцiнки непрямих витрат пропонуеться використовувати величину недоотриманого доходу (прибутку), що виникае внаслщок падiння (для другого виду витрат - тимчасового) розмiру кашталу пiдприемства. Вiдповiдно значення непрямих витрат Zств i Zв¡дн можуть бути встановленi за схожими формулами:
Г X Р X
у _ сте еiдеол.
^ сте — у^ ; (|)
^пер
7 _ Гоб Х ^еибХ Dеiдн
Zеiдн - т: , (2)
^пер
де г - показник ефективност використання капiталу пщприемства;
гоб - показник ефективностi використання вщновлюваного об'екта капiталу пiдприемства;
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Рств - величина кош"пв, що вщволкаються на побудову страхового захисту, тис. грн;
Sвиб - величина падшня розмiру капiталу пiдприeмства (вибуття кашталу) внаслiдок прояву ризику (некомпенсований збиток вщ страхового випадку), тис. грн;
Dв¡дBoл - тривалiсть перiоду вiдволiкання кош^в на створення страхового захисту, дшв;
Dв¡дн - тривалiсть вiднoвлювальнoгo перюду (термiн, на прoтязi якого не була вщшкодована величина падiння кашталу пщприемства Sвиб), днiв;
Dпеp - загальна тривалють розглянутого (страхового) перюду, дшв.
Як критерш ефективнoстi використання кашталу пщприемства (г) доцтьно використовувати показник рентабельнoстi капiталу (фoндiв пщприемства), що широко застосовуеться у свтовш фшансовш практицi. Цей показник характеризуе вщсоток прибутку, що приносять засоби, вкладеш в основний i оборотний каштал пiдприемства. Враховуючи, що збиток вщ прояву майнових ризикiв на пщприемс^ припадае, як правило, на ц складoвi капiталу пiдприемства, показник рентабельност фoндiв можливо використовувати i для oцiнки вiдсoтка прибутку, що буде втрачений внаслщок виникнення збитку.
Значення може бути визначене за формулою:
Пр
г =-£-, (3)
ОС + ок
середн ОБсередн
де Пр - прибуток пщприемства (балансовий) у календарному перад (за тривалютю, що вiдпoвiдае страховому перюду Dпep), тис. грн;
ОСсередн, ОБсередн - середня величина основних i оборотних кoштiв (активiв) пiдприемства в цьому перюду тис. грн.
1снують пeвнi ускладнення у встанoвлeннi коректного значення показника г для оцшки непрямих витрат пщприемства. Це пов'язане з тим, що протягом календарного перюду, що прийнятий для розрахунку величини г, iмoвiрнiшe всього, виникали ризикoвi ситуацп, що вплинули на значення балансового прибутку Пр. Таким чином, отримане значення г не е «чистим» i з деяким заниженням характеризуе потенцшний вщсоток прибутку, що може бути в результат функцюнування кашталу пщприемства. Для пщвищення дoстoвiрнoстi показника г необхщно, по можпивосп, вибирати для його розрахунку перюд стшкого функцioнування капiталу пiдприемства з мЫмальним рiвнeм впливу ризикових ситуацiй.
Показник ефективност використання вiднoвлюванoгo об'екта кашталу пщприемства (гоб) встановлюеться за принципом, аналопчним при визначeннi рeнтабeльнoстi кашталу. При цьому у фoрмулi (3) замють загального балансового прибутку в розрахунок приймаеться частка прибутку, що забезпечуеться об'ектами даного виду, а замють загальноТ величини кашталу пщприемства - вартють зазначених об'ек^в. У випадку складност визначення показника гоб замють нього при розрахунку непрямих витрат допускаеться використовувати загальний показник г.
Величина кош^в, що вщволкаються на побудову страхового захисту, Рств ешвалентна: при комерцшному страхуваннi - сумi прямих витрат пiдприемства на виплату страхових внесмв Рстр; при самострахуванш - вeличинi резервування кош^в R. 1стотне значення при цьому мае тривалють перюду вщволшання кош^в Dв¡двoл. Якщо пiдприемствo протягом розглянутого перюду робить кiлькаразoвi внески (резервування) для побудови i пiдтримки страхового захисту, то
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
3
показники Рств i Dв¡двoл повиннi визначатися окремо для кожного внеску, i Тх добутки надалi додаватися.
У цьому випадку непрямi витрати пщприемства, пoв'язанi з кiлькаразoвим (п-кратним) вщволканням кoштiв на побудову страхового захисту пщприемства можуть бути знайденi як:
п
7 —_Х V Р Х П л (4)
сте ^ / , сте] егдеол] • \Ч
Ппер
Для встановлення значення Zств може бути також використана величина середнього перюду вiдвoлiкання кош^в на побудову страхового захисту
(Пе1деоЛ) Значення Пе[деол визначаеться за наступною формулою:
_ Рсте Х Dеiдеол Пеiдеол— „ , (5)
/ , Рсте
Вiдпoвiднo,
Г Х Р^.сте Х Пеiдеол
7 _ - - ^сте —
7 еiдеол— ^ (6)
Ппер
Очевидно, що середнш перioд вiдвoлiкання кош^в е досить важливою характеристикою схеми побудови страхового захисту, що прямо впливае на величину непрямих витрат пщприемства. При виникненш страхового випадку пщприемство втрачае частину свого кашталу (прямi витрати) ^ як правило, не може функцюнувати з колишньою ефективнiстю, несучи, таким чином, непрямi витрати на час вiднoвлення кашталу ^¡дн). Первiсна формула (2) для визначення величини витрат даного виду була представлена вище. В неТ, поряд iз уже розглянутим показником г i показником Dпep, входять величини Sвиб i Dв¡дн яю неoбхiднo прoаналiзувати окремо.
Величина вибуття капiталу пiдприемства (некомпенсованого збитку) Sвиб тiснo пов'язана з прямими витратами пщприемства вщ страхового випадку и. У найбтьш простому випадку, коли вибуття кашталу вщбуваеться в рoзмiрi збитку вiд страхового випадку (зокрема, при повному знищенш майна i матерiальних цiннoстей пiдприемства), а його вщновлення вiдбуваеться одноразово й у повному обсяз^ цi двi величини цтком iдентичнi, тобто Sвиб = и. У той же час значне число страхових випадмв виявляеться у видi часткового збитку майновим об'ектам пщприемства (и< Soб), при якому, однак, об'ект тимчасово може цтком втратити свою функцюнальнють. Наприклад, не пщлягае експлуатацiТ верстат з ушкодженим електродвигуном, органами управлiння. У цьому випадку величина вибуття кашталу перевищуе прямий збиток вщ страховоТ поди i визначаеться повною вартютю ушкодженого майна: Sвиб = Боб .
Навпаки, у рядi страхових випадш, незважаючи на виникнення прямого збитку, майно пщприемства може експлуатуватися без ютотних обмежень. У таких випадках пщприемство не несе непрямих витрат у зв'язку з вибуттям кашталу, Sвиб = 0 вщповщно Zв¡дн = 0. Мoжливi також ситуаци, за яких вщновлення i введення в експлуатацiю майна може вщбуватися не одноразово, а поетапно (частково). При цьому значення Sвиб повинне визначатися в залежносп вщ конкретно iснуючих обставин сшльно зi значенням тривалoстi вiднoвнoгo перюду Dв¡дн. Тривалiсть вiднoвнoгo перioду Dв¡дн визначаеться
4
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
термшом, необхщним для вiдтвoрeння капiталу пщприемства пiсля виникнення страховоТ поди (прояву ризику). У загальному випадку значення Dв¡дн може бути знайдене за наступною формулою:
Dвiдн ~ ^вз ^ ^випл ^ ^поновл, (7)
де Dвз - тeрмiн врегулювання збитмв, днiв;
Dвипл - тeрмiн виплати вщшкодування (одержання кoштiв, нeoбхiдних для вщновлення капiталу пiдприемства), днiв;
DПoHoBЛ - тeрмiн, нeoбхiдний для поновлення функцioнування капiталу пiсля одержання вщшкодування, дшв.
Тeрмiн врегулювання збиткiв DBз визначаеться часом, нeoбхiдним для встановлення й узгодження величини збитку, отриманого внаслщок страхового випадку, що е обов'язковою умовою наступноТ виплати страхового вщшкодування. Термш врегулювання збитш мае особливе значення у випадку застосування зовшшнього страхування, за якого точне визначення й узгодження рoзмiру збитку ^ вiдпoвiднo, величини страхового вiдшкoдування може зайняти досить тривалий перюд.
В окремих випадках, особливо за виникнення судових рoзглядiв, час врегулювання збитш за страховою пoдiею iнoдi затягуеться на ктька мiсяцiв. При застoсуваннi самострахування або вщмовленш вiд страхування тeрмiн врегулювання збитш, як правило, не мае практичного значення (тому що виплата вщшкодування може початися вщразу пюля виникнення збитку) i в бтьшосп випадш може бути прийнятий таким, що дoрiвнюе 0. Тeрмiн виплати вщшкодування Dвипл визначаеться тривалiстю перюду одержання пiдприемствoм кoштiв, нeoбхiдних для початку вщновлення кашталу.
При застосуванш зoвнiшньoгo страхування цей тeрмiн звичайно вказуеться в страховому дoгoвoрi (як правило, вш становить 3-5 дшв пюля врегулювання суми виплати). При самострахуванш Dвипл обумовлюеться часом виплати компенсаци в нeoбхiднoму рoзмiрi з власних страхових фон^в (при Тх дoстатнoстi для повного покриття збитку Dвипл, звичайно близько до 0). У випадку вщсутносп або недостатност страхового покриття тeрмiн виплати вщшкодування визначаеться перюдом, нeoбхiдним пiдприемству для акумулювання фшансових рeсурсiв (у тому чи^ додаткових) з метою покриття збитку. У цьому випадку, особливо без залучення стороншх кош^в, остаточний термш виплати вщшкодування може виявитися досить тривалим. Термш, необхщний для поновлення функцюнування кашталу DП0H0BЛ, визначаеться тривалютю введення капiталу в експлуатацш пiсля одержання вiдшкoдування.
При витра^ в рeзультатi страхового випадку елемен^в оборотних кoштiв або нескладних об'ек^в основних засoбiв цей тeрмiн складаеться з перюду придбання i постачання нeoбхiдних матeрiальних цiннoстeй. При витрал великих i/абo складних oб'ектiв основних засoбiв повинен бути також врахований час монтажних i пусконалагоджувальних рoбiт. У випадку часткового ушкодження активiв пiдприемства тeрмiн DП0H0BЛ визначаеться тривалютю Тх ремонту ^або приведення в стан, придатний для подальшого використання за призначенням.
Необхщно враховувати, що при оцш^ непрямих витрат пщприемства в розрахунок приймаеться ттьки та частина перюду поновлення експлуатаци кашталу, яка випливае за виплатою вщшкодування, тобто додатково подовжуе загальний термш вщновлення Dв¡дн. Таким чином, якщо безпосередне вщтворення кашталу почате ще до остаточноТ виплати страхового вщшкодування, то враховуватися повинен не весь термш введення в
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
5
експлуатацш, а ттьки його частина, що залишаеться незавершеною пiсля виплати вщшкодування.
Практично в рядi випадкiв може бути оргашзоване поновлення функцioнування кашталу без додаткових витрат часу рпоновл = 0), якщо термiн постачання ^або введення в експлуатацiю об'ек^в основних (оборотних) засoбiв пiдприемства зб^аеться з часом Тх оплати, що вщбуваеться безпосередньо при виплатi страхового вщшкодування. Теоретично значення Dпoнoвл може бути i негативним, якщо каштал пiдприемства починае функцioнувати ще до виплати вщшкодування (тобто оплата вщбуваеться пюля введення в експлуатацш).
Однак при такому варiантi можлива поява додаткових витрат пщприемства, пов'язаних з несвоечаснютю оплати, у випадку затримки виплати страхового вщшкодування або дефщиту власних компенсацшних ресурсiв. Мoжливi oкремi ситуацiТ, за яких значення Dв¡дн не визначаеться прямо величинами Dвз, йвипл i Опоновл i, вщповщно, формула (7) не може бути застосована. Наприклад, при тривалому терм^ врегулювання збитку пiдприемствo може зволгги вiднoвити капiтал, використовуючи власнi (або притягнуп) ресурси i не очкуючи остаточноТ виплати страхового вiдшкoдування. У таких випадках значення Dв¡дн може бути безпосередньо знайдене виходячи з конкретних витрат часу на вщновлення кашталу пщприемства. При остаточному встановленш рoзмiру непрямих витрат пщприемства необхщно враховувати конкретш обставини страхового випадку, характеристики ушкодженого майна й умови страхування, що визначають споаб розрахунку значень Zсст i Zв¡дн. Одним з найбтьш iстoтних фактoрiв е можливють часткового (поетапного) вiднoвлення i введення в експлуатацiю майна пщприемства, що постраждало внаслiдoк страхового випадку. Така можливють виникае, наприклад, при ушкодженш майна зi складу оборотних кош^в пiдприемства.
Наявнiсть мoжливoстi часткового (поетапного) вщновлення кашталу дозволяе пщприемству поступово компенсувати вибуття останнього, знижуючи цим величину непрямих витрат Zв¡дн. Це особливо важливо при застосуванш кoмбiнoваних моделей страхового захисту, у яких страхове вщшкодування виплачуеться бтьш шж з одного джерела. При застосуванш часткового (поетапного) способу вщновлення майна непрямi витрати вщ падшня капiталу пiдприемства пiд час вщновлюваного перioду Zв¡дн можуть бути визначеш в такий спoсiб:
7 . — г°б Х 7егдн — Х
П„
/ $еиб] Х Пеь
е1дн ]
'пер ]—1
де
иеиб ] ееиб,
(8)
де п - ктькють етапiв вiднoвлення майна;
Эвиб j, Dв¡дн j - величина вщшкодування вибулого кашталу i тривалiсть вщбудовного перioду для кожного етапу вщновлення.
За неможливосп часткового (поетапного) вщновлення майна пщприемства (наприклад, при витра^ об'екта основних засoбiв) вся величина Sвиб вважаеться вибулою з експлуатацп на термiн вiднoвлення Dв¡дн. Термш вiднoвлення при цьому пов'язаний з часом одержання повного обсягу страхового вщшкодування, необхщного для вщновлення майна (тобто з часом останньоТ виплати),
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
незалежно вщ можливост бiльш раннього часткового (поетапного) надходження компенсацшних виплат.
Значення непрямих витрат Zв¡дн у цьому випадку визначаеться за наведеною вище формулою (2). Неможливють часткового (поетапного) вщновлення i введення в експлуатацш майна пiдприемства особливо iстoтнo впливае на величину непрямих витрат Zв¡дн при застосуванш кoмбiнoваних моделей страхування.
У цьому випадку не можуть бути повноцшно рeалiзoванi переваги складових елеменлв кoмбiнoванoТ мoдeлi, у той час як властивi Тм недолги виявляються повною мiрoю. Так, не мае особливого значення можливють оперативного одержання кошлв з фoндiв самострахування, осктьки пeрioд вiднoвлeння буде визначатися, у тому числi, тeрмiнoм виплати вщшкодування вiд страховоТ компани. Також дефщит власних страхових рeсурсiв може вплинути на тривалiсть вiднoвлюванoгo перюду, незалежно вiд факту одержання вщшкодування вщ страховоТ компани.
Таким чином, при застосуванш комбшовано'Т мoдeлi страхового захисту i нeмoжливoстi поетапного вщновлення i введення в eксплуатацiю майна, тривалють вiднoвлюванoгo пeрioду i, вщповщно, величина непрямих витрат Zв¡дн буде визначатися параметрами найменш ефективного за цих обставин джерела компенсацшних ресурав.
Особливий пщхщ до визначення непрямих витрат Zв¡дн необхщний у ситуацп нeдoстачi рeсурсiв страхового захисту для покриття збитку (наприклад, при вщмовленш вщ страхування, неповному страхуваннi, вщмовленш страховоТ компанГТ вiд виплати вщшкодування). У цьому випадку пщприемство натрапляе на необхщнють незапланованого акумулювання власних фшансових рeсурсiв або залучення додаткових зовшшшх джерел для вiднoвлeння шсля прояву ризику (вiдшкoдування величини непокритого страхуванням збитку инк). Незалежно вщ обраного варiанту пiдприемствo несе як нeпрямi витрати Zв¡дн, так i дoдаткoвi нeпрямi витрати Zств (у зв'язку з вилученням i/абo оплатою вартост залучення фiнансoвих рeсурсiв).
При акумулюванш власних рeсурсiв значення Zств i Zв¡дн можуть бути знайдеш за загальними формулами (1), (2) з урахуванням конкретних обставин резервування i виплати вщшкодування (у тому чи^ ктькаразове резервування i можливють поетапного вщновлення). Загальна структура непрямих витрат при цьому досить схожа з моделлю самострахування за винятком того, що, осктьки страховий фонд не був сформований на момент виникнення збитку, пщсумковий перюд виплати вщшкодування Dвипл буде, як правило, бтьш тривалим у зв'язку з необхщнютю попереднього нагромадження ресурав.
При залученш зовшшшх джерел фшансових ресурав (наприклад, баншських кредилв) пщприемство може значно скоротити тривалють вщновлюваного перюду i величину вщповщних непрямих витрат Zв¡дн пoрiвнянo з варiантoм власного нагромадження ресурав завдяки oпeративнoстi одержання компенсацшних кошлв. Вiднoвлювальний тeрмiн Dв¡дн при цьому, як правило, мае структуру i тривалiсть, схожу з моделлю кoмeрцiйнoгo страхування (величиною DBз характеризуеться тeрмiн укладання договору про одержання зовшшшх кошлв). Однак пщприемство несе дoдаткoвi прямi витрати Zзал, а також, можливо, бiльш висок нeпрямi витрати Zств у зв'язку з тим, що вартють залучення зовшшшх ресурав перевищуе рoзмiр збитку, що покриваеться инк i, вщповщно, величину необхщних для його компенсаци кoштiв. Величина Zзал характеризуе дoдаткoвi витрати пiдприемства, що виплачуються за залучеш нeoбхiднi фiнансoвi ресурси, i може бути знайдена як:
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
7
2зал " °нк Х 100% ' (9)
де Zзал - додатковi прямi витрати за залучення фшансових ресурсiв в обсязi збитку, що покриваеться, тис. грн;
Ьал - ставка, що сплачуеться за залучення зовшшшх ресурав, %.
Сплата додаткових платежiв за користування ресурсами викликае вщхилення величини непрямих витрат пщприемства Zств вiд значення, що вщповщае витратам Zств при рiвнi витрат на створення страхового захисту Рств = Uнк , що визначаеться за формулою (1). Значення цього вщхилення визначаеться величиною додаткових витрат на створення страхового захисту (у даному випадку - Zзал), що збтьшують значення Рств, у зютавленш з вщдачею вщ використання притягнутих ресурсiв, тобто фактично обумовлюеться доцiльнiстю залучення зовнiшнiх ресурсiв. Доцтьнють залучення зовнiшнiх ресурсiв для вщновлення майна пiдприемства визначаеться, головним чином, ефективнютю використання вiдновлюваного майна пщприемства i ставкою, що виплачуеться за залучеш зовнiшнi ресурси. Спiввiдношення даних величин може бути представлене у виглядi показника доцтьносл залучення зовшшшх ресурав QзoBH, для oцiнки якого, як правило, може бути використана формула:
П — ? ^прискор _7
Узовн - ^виб Х гоб Х п 2зал , (10)
^пер
де гоб - ефективнють використання вiднoвлюванoгo об'екта майна пщприемства (вщдача вiд його використання);
DПpИcKOp - величина скорочення термiну вщновлення майна (прискорення вщновлення) при залученш зовшшшх ресурав у пopiвняннi з вapiaнтoм акумулювання власних кoштiв, дшв.
Показник Qз0BH характеризуе вiднocну доцтьнють використання зовшшшх ресурав для компенсаци збитку вщ страхового випадку. При негативному значенш даного показника пщприемство виплатить за залучення pеcуpciв бтьше кoштiв, нiж отримае в результат бiльш раннього повернення до експлуатаци постраждалого майна. У цьому випадку бтьш ефективним вapiaнтoм е поступове акумулювання власних фшансових ресурав. Навпаки, при позитивному значенш показника QзoBH пщприемству вигiднo використовувати зoвнiшнi фiнaнcoвi ресурси, незважаючи на неoбхiднicть сплати додаткових плaтежiв за Тх залучення. Слщ зазначити, що формула (10) для встановлення значення показника Qз0BH мае високий стушнь вipoгiднocтi за умови, що тривалють пеpioду залучення кош^в близька до теpмiну прискорення вщновлення DПpИCK0p.
У такому вapiaнтi залучення зoвнiшнiх кoштiв мае виражену компенсацшну cпpямoвaнicть i е переважно страховим ресурсом. У протилежному випадку ютотно впливае на доцтьнють використання зовшшшх кош^в не ттьки страховий, але i власне кредитний аспект Тхнього залучення. У зв'язку з цим для коректноТ oцiнки доцшьносп залучення зoвнiшнiх pеcуpciв повинна бути врахована середня ефективнють (рентабельнють) використання кашталу пiдпpиемcтвa в пеpioд надлишковоТ тpивaлocтi пеpioду залучення. Облiк даного фактора приводить показник Qз0BH до такого виду:
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
п „ ^прискор и ^зал ^прискор „
Узовн = $вибх гоб х ^ + и нк х г х ^ ^зал , (11)
^пер ^пер
де Dзaл - тривалiсть термiну залучення зовшшшх ресурсiв, днiв.
Окремого розгляду вимагае niдхiд до аналiзу непрямих витрат у випадку вщмовлення шдприемства вiд вiдновлення втраченого (ушкодженого) у результат виникнення ризиково'' поди майна за вщсутносп страхового покриття. В такому випадку шдприемство несе постшш непрямi витрати в зв'язку з вибуттям частини капiталу i вщповщно цьому вибуттю - падiнням ефективност функцiонування останнього. Цi витрати аналопчш непрямим витратам вiдбудовного перiоду Zв¡дн при тому, що майно не вщновлюеться i тривалiсть вiдновлюваного перюду не обмежена.
У той же час шдприемству не потрiбне вилучення власних кош^в (у тому чи^ для повернення позикових ресурсiв) ^ вiдповiдно, непрямi витрати Zств можуть бути прийнятi такими, що дорiвнюють 0. Таким чином, у рядi випадкiв може бути доцiльним вщмовлення вщ вiдновлення майна, якщо ефективнють його наступно'' експлуатаци недостатня для покриття витрат при його вщновленш. Слщ зазначити, що непрямi витрати при вщмовленш вiд вiдновлення майна повинш прийматися до розгляду у порiвняннi з непрямими витратами при його вщновленш. Доцiльнiсть вiдновлення майна може бути охарактеризована рiзницею даних варiантiв непрямих витрат, що представлен нижче у виглядi спецiального показника Qв¡дн:
Qвiдн = гоб х $виб ~ г х Рств , (12)
де Qв¡дн - показник доцiльностi вiдновлення майна шдприемства за вщсутносп страхового покриття;
го6 - ефективнiсть використання вибулого об'екта майна шдприемства (вщдача вщ його використання);
г - середня ефективнють (рентабельнють) використання капiталу шдприемства;
Sвиб - вартiсть вибулого майна, тис. грн;
Рств - витрати на вщновлення вибулого майна (створення вщновлюваного фонду), тис. грн.
Позитивне значення Qв¡дн niдтверджуе доцiльнiсть вщновлення ушкодженого майна шдприемства, негативне - свщчить про недостатню в nорiвняннi з витратами результативнiсть його вщновлення. При цьому, однак, незамшне для виробничого процесу майно повинне вщновлюватися поза залежнютю вiд значення Qв¡дн.
Висновки з даного досл'1дження. Таким чином, запропонований автором пщхщ до класифкаци непрямих витрат дозволяе значною мiрою формалiзувати процедуру формування витрат шдприемства на страховий захист i на niдставi загальних nринциniв установити конкретш елементи непрямих витрат для основних варiантiв оргашзацп страхового захисту. Необхщно зазначити, що визначення непрямих витрат шдприемства являе собою теоретично i практично досить складну задачу, що мае в кожному конкретному випадку особливосп, пов'язаш зi способом оргашзацп страхового захисту, умовами проведення страхування, характеристиками майна, широтою i тривалютю можливих наслiдкiв при виникненш збитку, фiнансовим станом niдnриемства на момент страхового
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
9
випaдкy. ^му oцiнкy нeпpямиx витpaт пpи opгaнiзaцiï cтpaxoвoгo зaxиcтy пiдпpиeмcтвa дoцiльнo викopиcтoвyвaти як дoдaткoвий фaктop.
Перспективи подальших po3eidoK у даному напрямку. Вpaxyвaти i фopмaлiзyвaти вci a^e^ виникнeння i пpoявy нeпpямиx витpaт, як пpaвилo, нeмoжливo. У зв'язку з цим зaвжди мae мicцe пeвнa yмoвнicть i пpиблизнicть пpи oцiнцi нeпpямиx витpaт пiдпpиeмcтвa, щo ocoбливo cильнo виявляeтьcя пpи ïx пpoгнoзyвaннi i мoдeлювaннi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Aлeкcaндpoвa М.М. Cтpaxyвaння. - К.: ЦУЛ. - 2002. - 208 c.
2. Axвлeдиaни Ю.Т. Имyщecтвeннoe cтpaxoвaниe. - М.: Юнити. - 2002. - 286 c.
3. Бaзилeвич В.Д., Бaзилeвич К.С. Cтpaxoвa cпpaвa. - К.: Знaння. - 1997. - 216 c.
4. Внyкoвa H.H. npa^ra cтpaxoвoгo бизнeca. - К.: Либpa. - 1994. - 75 c.
5. Плиca В.Й. Cтpaxyвaння. - К.: Кapaвeлa. - 2005. - 392 c.
6. Cтpaxyвaння: Пiдpyчник / Кepiвник aвт. кoл. i нayк. peд. С.С. Ocaдeць. - К.: КНЕУ. -1998. - 528 c.
7. Тeopия и пpaктикa cтpaxoвaния. Учeбнoe пocoбиe. / Пoд oбщ. peд. Тypбинoй К.Е. - М.: Анкил. - 2003. - 704 c.
8. Тypбинa К.Е. Coвpeмeннoe пoнимaниe имyщecтвeнныx интepecoв кaк oбъeктa cтpaxoвaния // Финaнcы, 2000. - № 11. - С. 45-47.
9. Тypбинa К.Е. Cтpaxoвaниe и ceбecтoимocть// Финaнcoвый бiзнec, 1997.- №3.- С.18-21.
10. Фeдoтoв Д.Ю. Финaнcoвaя пoлeзнocть cтpaxoвaния// Cтpaxoвoe дeлo,2002. - №6. - С. 6-11.
^ar^ i-^ii/^na дo peдaкцiï 01.07.2006 p.
10
"Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa", 2006, № 3(19)
