CC BY
38
рогоза м. е., 1ВЧЕНКО е. i., божко в. i.
8. Салига К.С. Методичш тдходи дiaгностy-вaння фiнaнсового стону пiдприeмствa / К. С. Салига // Держава та регюни. Економiкa та пiдприeмництво. — 2007. — №3. — С. 204-210.
9. Чумок О. Ощнка ймовiрностi банкрутства / О. Чумок // Головбух: Всеукрашська бухгалтерська газета, перший щотижневик для головного бухгалтера. — 2008. — № 15 (566). — С. 64.
10. Наказ Мшекономжи Украши вщ 19.01.2006 р. №14 «Про методичш рекомендаций щодо виявлення
ознак неплaтоспроможностi п^дпр^мс^ та ознак дiй для приховування банкрутства, фiктивного банкрутс-тва або доведення до банкрутства».
11. Методика проведення поглибленого aнaлiзy фшансово-господарського стану неплатоспроможних пiдприeмств i оргaнiзaцiй, затверджена Наказом Агентства з питань запоб^ання банкрутству пiдприeмств i оргашзацш вiд 27.06.1997.
М. в. Ppro3a
академк АЕН Украти
в. I. 1вченко
канд. техн. наук
В. I. Божко
м. Полтава
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОКОГО PIВИЯ ОПЕPАЦIЙИОÏ Д1ЯЛЬИОСТ1 У СИСТЕМАХ УОТАВЛШНЯ НА ОСИОВ1 IИФОPMАЦIЙИО-TЕXИОЛОПЧИОГО
СЕPВIСИОГО П1ДХОДУ
Вступ. Найважливiшою умовою забезпечення ви-сокого рiвня операцшно! дiяльностi вищого навчаль-ного закладу (ВНЗ) в умовах жорстко! конкуренцп серед вишiв е комплексна та ефективна розбудова рiз-номаштних компонентiв його складно! шфраструк-тури. Однак утримання i розвиток деяких з них (на-приклад, шформацшно-телекомушкацшного (1Т)) -дуже витратний процес, тому необхщно дотримува-тися балансу м1ж можливостями компоненту та витра-тами на його пiдтримку, що особливо актуально для унiверситетiв недержавно! форми власностi. В умовах жорстко! конкуренщ! вишiв 1Т-компонент шфрастру-ктури ВНЗ потребуе постiйно! модернiзацi! та оптимь зац1! [1]. Мета оптимiзацi! 1Т в ВНЗ - максимiзувати вщдачу вiд iнвестицiй, забезпечити високу яюсть об-слуговування учасниюв навчального процесу i, як на-слщок, конкурентнi переваги. Необхiдно враховувати також, що в сучасних умовах спостертаеться конвер-генцiя iнформацiйних середовищ вишiв, зростае час-тка спшьно! роботи учасниюв навчального процесу, що висувае тдвищеш вимоги до стабiльностi i досту-пностi 1Т-послуг.
Аналiз сучасних тенденцш та пiдходiв до управ-лiння 1Т та !х впливу на операцшну дiяльнiсть суб'екгiв господарювання та навчальних закладiв зок-рема, забезпечив можливють встановлення проблем, яю виникають в процесi еволюцп 1Т. На пiдставi ре-зультатiв цього аналiзу, авторами розроблено рекомендаций щодо оптимiзацi! 1Т на запропонованих мето-дологiях та методах !! реалiзацi! [2-4] у ВНЗ.
У процес розвитку та впровадження 1Т у ВНЗ виникають так! основш проблеми:
- нестача коштав на придбання та обслугову-вання нового обладнання;
- необхщшсть вiдповiдностi певному рiвню без-пеки та режиму доступу;
- недостатня квалiфiкованiсть 1Т-персоналу;
- вплив вiкових особливостей персоналу на процеси навчання i переходу до використання нових технологш;
- неконтрольоване зростання мережевих пщк-лючень;
- тiсний зв'язок IT-пiдроздiлy з шшими пщроз-дшами i слабке документування IT-процесiв.
Крiм того, як правило, виконyeться оптимiзaцiя iснyючоï IT-шфраструктури, а не побудова ново!. Часто спостерiгaeться ситyaцiйний пiдхiд до виршення завдань IT, плиннiсть ка^в, вiдсyтнiсть нaстyпностi та документування. В результата мaeмо енергоeмнi IT-системи з нaдмiрним iнформaцiйним i апаратним за-безпеченням. При цьому, впровадження чергових шновацш, таких, наприклад, як системи електронного навчання, автоматизации управлшня процесами навчання та дшоводства, нaштовхyeться на нездолaннi ар-хггектурш перешкоди, в тому числi i оргашзацшного характеру.
Основною причиною такого стану справ e тао-рування/невикористання основоположних принципiв i методiв при переходi вiд центрaлiзовaноï обчислюва-льно! aрхiтектyри до розподшено! сервiс-орieнтовaноï. У зв'язку зi зростаючою склaднiстю IT-шфраструк-тури, а також браком квaлiфiковaних кaдрiв, пропону-eться розглядати аутсорсинг ГГ-процеетв як часткове вирiшення зазначених проблем. Крiм того, актуаль-ним завданням e створення моделей IT-процеав та !х оптимiзaцiя для ушфжацп процесiв планування, об-слуговування та експлуатацп IT-сервiсiв i IT-шфраструктури .
Poзвитoк IT- компоненту шфраструктури ВИЗ на oснoвi ITSM
Перспективним пiдходом до оргaнiзaцiï роботи IT-пiдроздiлy ВНЗ та оцiнки його дiяльностi e встановлення вiдносин виду «raiern - постачальник послуг» м1ж користувачами та IT-службою, тобто сервюний пiдхiд до yпрaвлiння IT (IT Service Management -ITSM).
ITSM - сучасний пщхщ до побудови шформацш-них систем, як1 безпосередньо пов'язат з прикладно! дiяльнiстю. ВНЗ, який прагне не просто дати освиу, а навчити ефективному застосуванню IT-технологiй в
рогоза м. е., 1ВЧЕНКО е. i., божко в. i.
рГзних професшних сферах, може i повинен ефекти-вно використовувати ITSM. Прагнучи до найбгльш по-вно1 штеграцп з бiзнес-завданнями, ITSM використо-вуе комплексний або iнфраструктурний пiдхiд, який сформульовано в ITIL (Information Technology Infrastructure Libarary) i будуеться на шфраструктурних моделях i рiшеннях [5]. Освггаш процес розглядаеться як постiйно дГюча послуга, а побудова освГтньо1 шфра-структури здiйснюеться методами процесного управ-лiння включаючи вибiр, органiзацiю та правила ро-боти, управлiння процесами, надання послуг i оцiнку якость
Освiтнi сервiси, що використовують шформа-цiйнi технологи, це особливий вид 1Т-послуг, якг роз-робленi в ITIL / ITSM. Як правило, видгляють так! освгтш IТ-сервiси:
- сервюи оргашзацп навчального процесу, що до-зволяють створити систему, що реалГзуе процедури ор-гашзаци та проведення навчального процесу, подготовки та публжацп навчальних матерiалiв, а також пере-вГрку набутих знань;
- сервюи пГдтримки комушкацп та оргашзацп ст-льно'1 роботи, як! забезпечують студента, викладачГв i ствробггаиюв зручними засобами спглкування один з одним в процес! навчання;
- сервюи централГзованого зберГгання документа, 1х систематизации, публГкацп та управлшня доступом;
- сервюи управлшня завданнями ствробггаиюв, яю призначеш для оперативного доведения прийня-того ршення до всГх виконавщв з наступним контролем дисциплши виконання поставлених завдань, що представляють собою засоби мошторингу динамГки виконання робгт, маршрута документа, розкладГв ствробГтниюв, !х звтв, планування заходГв, оперативного реагування на виникакч вГдхилення;
- сервюи планування робочого часу;
- сервюи створення i налаштування вГртуального робочого простору, яю надають кошти оргашзацп та шдивщуалГзацп робочого простору кожного користу-вача системи вщповщно до його обов'язюв i з ураху-ванням особливостей сприйняття шформацп.
Так як бГблютека сервГсГв будуеться на базГ процесного тдходу, то мютить типов! комплексы рГ-шення i може бути тиражованою.
Провщш ушверситети США, бвропи, РосГ1, Ук-ра1ни слщуючи принципам ITIL, переходять на освига послуги, поеднуючи 1Т та процеси операцшно1 дГяль-ностГ ВНЗ з використанням процесних моделей шфра-структурно1 бГблГотеки. Кглькгсть сервГсГв постГйно збГ-льшуеться, розвиваючи при цьому сучасний шструме-нтарГй електронно1 освГти.
При реалГзацп сервГсного пГдходу типова служба пщтримки 1Т-Гнфраструктури складаеться, як правило, з 2-х складових:
- Front Line або служба тдтримки користувачГв;
- Back Office - це може бути один або декглька профгльних IT-пiдроздiлiв (наприклад, вГддГл спещалГ-зуеться на ремонт! апаратного забезпечення, сектор програмного забезпечення тощо).
Front Line - це перша лшя тдтримки, завданням яко! е прийом заявок вщ користувачГв i !х обробка. Ця служба повинна володГга единою точкою входу. Проблема або виршуеться на першш лшп (Front Line) не-гайно, або вимагае передач! в Back Office до профгль-ного фахГвця з вГдповГдного пщроздглу, в компетенцп якого е вирГшення подГбних проблем. На думку бага-тьох фахГвщв хорошою практикою вважаеться сфор-мувати у ВНЗ 'Тнститут ключових користувачГв" в кожному великому пГдроздшь Такг користувачГ повиннГ
правильним чином формулювати як сво'1 запити, так i коригувати запити шших користувачiв свого пщроз-дшу, брати активну участь в навчаннi нових користу-вачiв IТ-iнфраструктури ВНЗ.
Важливим фактором устшного впровадження сервiсного пiдходу до ВНЗ е ефективне застосування комплексних методолопчних моделей що охоплюють вс1 дп i процеси управлiння ГГ-послугами: планування, розробку, використання, обслуговування, виве-дення з експлуатацп (наприклад, Microsoft® Opérations Framework) [6] або спецiалiзованих програ-мний систем, таких як: OTRS (Open-source Ticket Request System), "1С: ITIL - Управлшня шформацш-ними технологiями пiдприемства", Hardware Inspector Service Desk (www.hwinspector.com/ru/). ГГ-пщроздши ВНЗ Укоопспшки "Полтавський унiверситет еконо-мiки i торгiвлi" мають позитивний п'ятирiчний досвiд експлуатацп i впровадження ршення Hardware Inspector. Елементи сервюного п1дходу також реалiзу-ються в процеа створення пбридно'1 хмарно'1 шфра-структури унiверситету на основ1 ршень вiртуалiзацiï в1д Microsoft®.
Використання методологи управлшня сервгсами за межами 1Т
Незважаючи на те, що процеси управлшня сервь сами здатнi принести суттеву користь багатьом орга-шзащям, вони використовуються головним чином тшьки в 1Г. Тим часом методолопя управлiння сервь сами дае можливють вийти за рамки ITSM (IT Service Management) i сформувати оргашзацшну культуру, яка буде використовуватися вама внутршшми провайдерами сервiсiв в оргашзацп, що тдтверджуеться чис-ленними публжащями та аналiтичними звiтами [7-10].
Розглянемо можливють та конкретнi вар!анти ре-алiзацiï методологiï управлiння сервюами на прикладi розбудови рiзноманiтних компонента iнфраструктури ВНЗ, для реалiзацiï стратепчно'1 мети по досягненню високого р1вня операцiйноï роботи. В унiверситетi як правило реал!зуеться к1лька стратегiчних шщатив, спрямованих на досягнення бажаного р!вня операцш-но1 д1яльност1. Однiею з шщатив може бути консоль дащя служби управлiння персоналом, фiнансами i ви-платами, як1 д1яли в рамках численних тдроздЫв, в единий центр серв^в сп1льного використання (Shared Services Center, SSC).
На початковш стадп консолiдацiï не вдасться просто перепризначити процеси i перенести операцп з окремих пщроздЫв — необхщно, насамперед, запро-понувати ствробггникам i студентам ушверситету зро-зум1лий споаб взаемоди з цим новим органом. В силу розподшено1 природи ушверситетського середовища зазвичай надаеться два способи доступу до серв^в -по телефону i самообслуговування на сайта. Зазвичай у таких випадках 1Т-служби створюють каталог он-лайн-запитiв, Додаткова перевага такого тдходу поля-гае в тому, що з його допомогою SSC отримуе можли-вють ефективно управляти виконанням запитiв, а також забезпечувати реал!защю метрик для серв!ав.
В унiверситетi реал!зуеться бiблiотека запитiв, що охоплюе служби управлшня персоналом, фшансами, служби забезпечення житщещяльност! кампусу i т.п. Також вибудовуеться кшька проце^в управлiння сер-вiсами: управлiння iнцидентами, управлiння проблемами, управлшня змшами, управлiння знаннями та постшне вдосконалення сервiсiв на баз! угод про рь вень серв^в i метрик. Вс1 щ 1Г-процеси перегляда-ються i модиф1куються для роботи в новому (наприклад, оргашзацшному) середовищi. 1нструмент, реаль зований для виконання запитiв, повинен бути налаш-
126
В1СНИК EK0H0MI4H0Ï НАУКИ УКРАÏНИ ф
СТАЛШСЬКА О. В.
тований для тдтримки ветх цих процеетв, що i проде-монструе переваги використання 1Т1Ь або iнших щд-ходiв до ГГ8М в рiзних пiдроздiлах ушверситету.
При цьому, реапiзацiя iнструментарiю та його впровадження в практику багато в чому будуть вщпо-вщати життевому циклу ГПЬ [5]:
- формулюеться стратегiя, мiсiя i перспективи оргашзаци, пiсля чого визначаються шщативи, необ-хiднi для !х досягнення;
- група реатзацп проекту 88С здiйснюе форму -вання процесiв i сервiсiв, включаючи процес управлшня рiвнем сервiсiв, що дозволяе виршити ряд пи-тань, з якими зазвичай стикаються 1Т-служби, в тому чист проблеми розподшу потужностей i забезпечення достатнього рiвня безпеки (особливо це важливо для служби управлшня персоналом, так як вона багато працюе з конфiденцiйною iнформацiею);
- потам група 88С визначае шструментарш для пiдтримки цiе! роботи i приступае до проектування i формування середовища. Ближче до призначено! дати запуску в промислову експлуатащю реалiзуеться процес навчання i передачi знань;
- як тальки система буде введена в дж>, почина-еться робота з користувачами для виявлення сфер, в яких можливе полiпшення при входженш в цикл пос-тiйного вдосконалення сервiсiв.
Через деякий перiод часу, можна приступати до аналiзу шцидентав з метою з'ясування проблем, вирь шення яких надае можливiсть вибору варiанту полш-шення процесу та створити пакет метрик, який буде використовуватися в ходi перегляду сервiсiв спшьно з користувачами.
Досвiд впровадження та використання методологи управлшня сервюами за межами 1Т-шфраструктури ушверситету (в тому чист i у виглядi 88С) е в таких високотехнолопчних вишах як Калiфорнiйский уш-верситет в Девiсi, Мiчиганський та Мюький ушверси-тети в Дублш, тощо. Використання вищезазначеними унiверситетами таких серв^в слугуе демонстрацiею того як 1Т-служба, зорiентована на реалiзацiю прин-ципiв ГТБМ, забезпечуе досягнення високого рiвня операцiйно! роботи унiверситету та може сприяти до-сягненню бшьш суттевого !! результату якостi.
Висновки
Комплексне впровадження сервюного пiдходу при виршенш завдання пiдвищення рiвня операцш-но! дiяльностi унiверситету дозволяе:
- описати роботу рiзноманiтних компонентiв ш-фраструктури у виглядi набору сервiсiв, цiннiсть яких зрозумша користувачам та керiвництву унiверситету,
- органiзовувати шфраструктуру вишу вщпо-вiдно до потреб прюритетних бiзнес-процесiв ушвер-ситету;
- управляти iнфраструкгурою в гермшах сервь cîb (досгупнiсгь сервюу, 6e3nepepBHicrb i piBeHb обслу-говування);
- робиги роботу пщроздЫв унiверсигегу бiльш прозорою для керiвницгва;
- забезпечуваги вимiрнiсгь резульгагiв швесги-цiй в окремi компоненги iнфрасгрукгури;
- забезпечуваги облж варгосгi га споживання послуг;
- забезпечуваги набуггя пракгичних навичок для сгудентав у сферi сучасного сервiс-менеджменгу.
Список використаних джерел
1. Информационные и коммуникационные гех-нологии в дисганционном образовании: специализированный учебный курс /пер.с англ./ Майкл Г.Мур, Линда Блэк и др. — М: ИД "Обучение-Сервис", 2006. — С. 632.
2. Э.В. Жариков. Основные направления оптимизации ИТ-инфрасгрукгуры учебных заведений // Научный журнал "Вестник Восгочного Южноукраинского национального универсигега имена Владимира Даля" — 2011. — №3(157).
3. О. Балашова, Д. Козлов, Р. Смелянский. ИТ-услуги в вузе: учег сгоимосги и погребления // Огк-рыгые системы». - 2006. — №5.
4. Логунов Д.В. Внедрение сервисного подхода к управлению небольшим ИТ-подразделением (на примере ИТ-службы вуза) [Елекгронний ресурс] // Элек-гронный журнал "Системы управления бизнес-процессами". — 2011. — MBA CIO, Зима 2011. — Режим досгупу: http://journal.itmane.ru/node/603.
5. ITIL® and IT Service Management [Елекгронний ресурс]. — Режим досгупу: http://www.itil.org.uk/.
6. Microsoft Operations Framework (MOF) [Елекгронний ресурс]. — Режим досгупу: http://technet. microsoft.com/ en-us/solutionaccelerators/dd320379.aspx.
7. Service Management: Not Just for IT Anymore [Елекгронний ресурс]. — Режим досгупу: https://www.thinkhdi.com/topics/research/infographics/-/media/HDICorp/Files/Industry-Reports/sm-not-just-for - it-anymore.pdf.
8. Друкер Ф. Корпорагивное управление сервисами: как вынести IT за рамки ITSM (... и вернугь инновации) [Елекгронний ресурс]. — Режим досгупу: http://www.osp.ru/itsm/2014/02/13039603.html.
9. Аншина М. Инь и янь ИТ-сервиса [Елекгронний ресурс]. — Режим досгупу: http://www.osp.ru/ itsm/2014/03/13040069.html.
10.Воробьев Д. ITIL вне ИТ и почги без процессов [Елекгронний ресурс]. — Режим досгупу: http://www.osp.ru/itsm/2013/02/13033945.html.
О. В. Сталшська
д-р екон. наук м. Втниця
СТРАТЕГ1ЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВОГО ПЩПРИвМСТВА
Постановка проблеми. В умовах ринковох еконо-мiки узгодження сисгеми страгепчного планування зi змшами зовншнього середовища й акгивний вплив на формування зовншшх умов маюгь забезпечиги ефек-
гивне функцiонування i розвигок промислових щд-приемсгв. До головних завдань страгепчного планування при цьому вщносигься вибiр основних напрямiв розвигку виробницгва; розробка сграгеги поведшки
